Методика ознайомлення дітей з предметним довкіллям



Сторінка13/24
Дата конвертації11.04.2016
Розмір4.57 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   24

4.4.2. Розглядання та бесіди за репродукціями художніх картин

У системі ознайомлення дітей дошкільного віку з довкіллям чільне місце посідає мистецтво. Саме через мистецтво - вид духовного пізнання дійсності - дитина набуває реального ставлення до життя, сприймає образи мистецтва через особисту діяльність засобами художніх образів. Мистецтво гармонізує емоційне життя людини, водночас змінюючи естетичну та моральну основи людсь­кого існування.

188

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Можливості видів мистецтва, різноманітність їх жан­рів у навчальному процесі не вичерпані. Синтез мистецтв не є їх тотожністю, а навпаки - взаємодія одного з іншим. Він передбачає їх вільну творчу єдність, за якої кожний з видів мистецтв, пристосовуючись до інших, але зберігаючи віднос­ну самостійність, збагачує їх і посилює художню цілісність.

Мистецтво, в усіх різновидах, відіграє особливу роль на ранньому етапі виховання дитини, оскільки вона в дош­кільному віці робить перші кроки в пізнанні та сприйманні довкілля. І саме такому популярному виду мистецтва, як репродукції художніх картин надано пріоритет у залученні дитини до світу прекрасного. З дитячих років треба дати дітям можливість відчути радість від зустрічі з прекрасним, навчити любити, розуміти мистецтво.

При ознайомленні з образотворчим мистецтвом необ­хідно враховувати особливості сприймання й пізнання дітей дошкільного віку; володіти прийомами керівництва розвит­ку художнього сприймання через мистецтво; у свідомості й емоційному розвитку дитини створити фундамент художніх уявлень, на які спиратиметься усе подальше навчання.

Для того щоб навчити дітей розуміти мистецтво, насо­лоджуватись ним, вихователям треба багато знати, вміти, бачити, відчувати, заохочувати. Без розвитку почуттів, без формування радості спілкування з мистецтвом ця мета не може бути досягнута. Згідно з програмою, дітей дошкіль­ного віку знайомлять з такими видами образотворчого мис­тецтва, як живопис, графіка, скульптура, народне декора­тивно-прикладне мистецтво.

Живопис поділяється на такі види: станковий, мону­ментальний, мініатюра, театрально-декораційний.

Станковий живопис - це живописні твори, які під час роботи закріплюються на спеціальному станку - мольбер­ті. Картина - твір станкового живопису, що має самостійне значення.

189


Алла Богуш, Наталія Гавриш

Робота з дітьми старшого дошкільного віку з ознайомлен­ня з мистецтвом станкового живопису починається з організації цілеспрямованого художнього виховання й навчання. Насамперед необхідно "забезпечити матеріальну базу дитячого садка для ознайомлення з мистецтвом живопису; придбати довідкову літературу з мистецтва, естетичного й художнього виховання, методичну літерату­ру, матеріали з досвіду роботи, репродукції картин різно­манітних жанрів"1.

Репродукція - це відтворення оригіналу картини в ба­гатьох примірниках друкарським способом - найдоступ­ніша для ознайомлення дітей з мистецтвом живопису. Це можуть бути художні листівки, репродукції на окремих аркушах чи з журналів.

Кожну картину бажано оформити в раму, наклеїти або вставити в паспарту. Рама - не тільки прикраса для кар­тини, вона ніби відокремлює картину від довкілля. У раму ми вдивляємося, ніби у віконце, за яким відкривається тільки те, що зобразив художник. Завдяки рамі ми зали­шаємось віч-на-віч з картиною, художником, його думками і почуттями. Для більшості картин найкращою буде позолочена рамка, оскільки вона не зливається з жодним із тонів картини, придає їй певну урочистість, святковість. Проте картинам, у яких розповідається про повсякденне життя, така рама не зовсім підходить. Для них краще брати планку, покриту масляною фарбою світлого тону, її пофарбу­вання повинно відповідати кольоровій гамі картини, паспарту краще виготовити з цупкого паперу чи картону.

Для розглядання картина повинна бути добре освітлена і розташована проти вікна.

Добір живописних творів повинен враховувати особли­вості естетичного сприймання й оцінки дітьми: емоційність, асоціативність, фантазування, єдність естетичного й етич-



1 Ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з мистецтвом живопи­су. - Методичні рекомендації. / Укл. Г.О.Шдкурганна. - К., - 1991. С. 5-8.

190


Методика ознайомлення дітей з довкіллям

ного. Репродукції картин мусять мати чіткий малюнок, ясну композицію, яскравий колорит; їх зміст у прямому чи опосередкованому вигляді повинен пов'язуватись із життям дітей, художні образи бути прикладом формування етичних і моральних якостей дитини.

Перше заняття - ознайомлення дітей з мистецтвом жи­вопису - бажано провести в музеї, на виставці. Роботу треба організувати так, щоб вихід дітей у музей став для них подією у житті, святом. Щоб цей день запам'ятався, з діть­ми треба попередньо поговорити про музеї, виставки, про художників, підготувати їх до зустрічі з прекрасним. Якщо в місті чи селі немає картинної галереї, то необхідно влаштувати виставку картин у дошкільному закладі.

Ознайомлення дітей з творами живопису необхідно про­водити, добираючи картини одного жанру. Поділ картин на жанри залежить від їх змісту. Твори, присвячені подіям минулого, - картини історичного жанру. Картини бувалих битв, у змісті яких розповідається про силу і славу народу в боях - картини батального жанру, картини, створені за мотивами билин, казок - міфологічний /билинний/ жанр. Якщо в картинах розповідається про події і сцени повсякден­ного життя, то це побутовий жанр. Часто їх називають "жанровий живопис". Якщо в картині головним зображен­ням є людина, то це - жанр портрета. Якщо створений ху­дожній образ тварини - анімалістичний жанр. Зображення овочів фруктів, посуду й інших предметів - натюрморт, різноманітні мотиви природи - пейзаж. Морські пейзажі називають маринами, а живописців, що пишуть море - ма­риністами. За програмою дітей дошкільного віку ознайомлю­ють з такими жанрами живопису, як натюрморт, пейзаж, портрет, побутовий, билинний та анімалістичний.

Добираючи картини для ознайомлення з портретним жанром, треба намагатись, щоб у цій серії були представлені

191


Алла Богуш, Наталія Гавриш

різні види портретів: портрет однієї людини, портрети, які об'єднують членів сім'ї, чи людей однієї професії - групові портрети. У добірку треба обов'язково включити портрети дітей. Бажано, щоб були також різні типи портретів: погрудний, поясний, поколінний, на весь зріст.

Для формування уявлення дітей про пейзажний жанр треба добрати репродукції пейзажів з різними мотивами. Це картини із зображенням дерев і лісів; луків і полів; гір і пустель; морів і озер, неба тощо. Різноманітність мотивів пейзажів необхідно зобразити також неповторними кольо­рами пір року. Було б добре, щоб серед пейзажів були широ­кі, панорамні, а також інтимні, які зображують затишні куточки природи; сільські, міські, паркові, індустріальні. У пейзажі часто художники зображують людей і тварин. Такі картини також необхідно включити в добірку.

Натюрморт - зображення різних речей: овочів, фруктів, квітів, посуду, іграшок, побутових предметів, тобто зображен­ня речей, які належать людям, чиє життя вони прикраша­ють, розповідають про людей. Все це необхідно врахувати, готуючи матеріал для ознайомлення дітей з жанром жи­вопису - натюрмортом. Треба подбати, щоб він був легким за сприйманням, сумним і радісним за почуттям, святко­вим і буденним за добором предметів.

Важливим виразним засобом у натюрморті є також тло. Бажано добрати натюрморти, тлом у яких виступає стіна, драпування тканиною, вікно чи двері, відкриті у простір.

Для ознайомлення дітей з анімалістичним жанром перед вихователем стоїть завдання обрати репродукції із зображен­ням тварини як головним героєм картини. Це можуть бути страуси й антилопи у степу, папуги й мавпи у тропічному лісі, морські птахи на берегових скелях, верблюди в пустелі, вовки чи лосі в лісах, риби у прозорій воді серед водоростей тощо.

Добираючи репродукції, треба зважати на те, щоб у кар­тині, крім зовнішньої характеристики, виражався характер,

Методика ознайомлення дітей з довкіллям притаманний тварині чи птахові, щоб зображення було на­сичене емоційним змістом, який перекладається на мову людських почуттів і настрою.

Щоб ознайомити дітей з побутовим і билинним жанрами, треба дібрати репродукції з нескладним сюжетом, на яких зображені епізоди з дитячого життя, казок. Справжній смак можна виховати лише добором високохудожніх, близь­ких дитячому сприйманню творів. Реалістично зображена дійсність доступна для сприймання, викликає справжню естетичну насолоду.

Ступінь впливу мистецтва на дитину багато в чому зале­жить також від методики, яку використовує вихователь. Треба так будувати роботу, щоб діти зрозуміли образ, створений художником, а твір мистецтва викликав у них естетичне переживання, радість, задоволення. Тільки під керівництвом дорослого діти зрозуміють художню вираз­ність картини, поступово розвивається дитяча зацікавле­ність мистецтвом, а пізніше з'явиться відчуття її художньої цінності в усій повноті.

Одним із методичних прийомів ознайомлення дітей з твором мистецтва може бути розповідь вихователя про картину з використанням елементів мистецтвознавчого аналізу. Розповідь - вид творчої художньої діяльності вихо­вателя, який вимагає мистецтвознавчих знань і професій­них умінь.



Розповідь про твір мистецтва - це не тільки повідомлення про його зміст, це також емоційний вплив на дітей через художні засоби виразності, які використовує художник, це передавання їм свого ставлення до зображеного, свого настрою, який викликає твір, це стимулювання їх до активного співпереживання. Щоб створити змістову й захо­плюючу, доступну дитячому сприйманню розповідь про картину, від вихователя, крім загальної культури, широ­кого світогляду, вимагаються конкретні знання про творчість


192

193


Алла Вогуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям


художника, особливості виразних засобів мистецтва живо­пису, його жанри.

При підготовці до розповідей про мистецтво живопису Г.О.Підкурганна рекомендує використати такий матеріал1. Образотворче мистецтво - це відображення довкілля художником у художніх образах і вираження свого став­лення до життя засобами форми, кольору, композиції. Саме художній образ втілює задум художника у видиму форму, є результатом його творчої діяльності. Основою творення художнього образу в мистецтві живопису є такі виражальні засоби, як колір, малюнок, композиція.



Колір - найголовніший виражальний засіб живопису. Без кольору не може бути живопису. Саме колір відрізняє живопис від інших видів образотворчого мистецтва, дозво­ляє розкрити барвистість довкілля. За допомогою фарб художник колоритно зображує життя. Від цього і походить назва мистецтва - живопис, тобто писати життя. Для цього художник використовує гаму кольорів, тобто шкалу всіх кольорів, яка притаманна певній картині. Коли художник усі кольорові поєднання підпорядковує єдиній гармонійній узгодженості, він вирішує питання колориту. Колорит картини художник вирішує згідно зі своїм задумом.

У кожному живописному творі є й світло, є глибокі тіні й напівтіні, де світло поступово переходить у тінь. Так, за допомогою світлих і темних тонів художник передає освіт­лення. У живопису це називається світлотінню. Вона віді­грає дуже важливу роль. Завдяки світлу й тіні художник передає об'ємність людей і предметів, живу чарівність при­роди, повітря, простору.



Малюнок - основа реалістичного зображення дійсності. Він створює окреслення форми зображуваного предмета,

1 Ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з мистецтвом живопи­су. - Методичні рекомендації / Укл. Г.О.Підкурганна. -К., 1991. - С. 9-11.

шідає живописному образові структурної чіткості, ясності. (Іоред понять, які включає малюнок, насамперед виділяють лінію і контур. Лінія - це рух пензля, що виявляє форму предмета. Вона є найбільш загальним у картині. Контур -краї форми, що відділяє її від середовища й оточення.

Важливим компонентом художньої мови живописного ИОру є композиція. Композиція - це створення, складання, розміщення у часі і просторі основних структурних одиниць тнору згідно із задумом художника й реальною дійсністю. Композиція включає такі поняття: формат, перспектива, динаміка. Формат картини характеризується розміром і положенням полотна, яке художник вибирає залежно від задуму. Він може бути різної форми: квадратним, прямо­кутним, овальним тощо. Прямокутний формат може розмі­щуватись у різних положеннях. Якщо художник зображує щось високе, намагається передати стрімкість, враження висоти, то вибирає вертикальний формат. Зображуючи безкрайність просторів землі, її широчінь, вибирає горизон­тальний формат.

Перспектива у творах живопису - це засіб зображення об'ємних предметів реальної дійсності, що характеризуєть­ся тривимірністю на площині. Саме перспектива дозволяє художникові передати глибину простору, а також своє ставлення до зображуваного, зосередити свою увагу на го­ловному.

Перспектива буває лінійною й повітряною. Лінійна перспектива - вираження простору на картині створюється за допомогою ліній. Лінійна перспектива буває фронталь­ною, діагональною. Законів перспективи є кілька. Найго­ловніших два:

1. Чим далі від нас знаходиться предмет, тим він здається


меншим.

2. Паралельні лінії, віддаляючись від нас, поступово


наближаються і нарешті сходяться.


194

195


Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям


Повітряна перспектива дає змогу передавати зміну забарвлення об'єктів і явищ залежно від їх віддалення у просторі: предмети втрачають чіткість контурів, кольори тьмяніють, а близько розташовані стають контрастнішими.

Динаміка у творах живопису створюється передусім за рахунок ритму. Ритм картини - повторення ліній, плям, кольорів. Для передавання враження руху, крім ритму ху­дожник використовує й інші художні засоби. Це асиметрич­на побудова картини, тобто розміщення рухомих предметів в одній із частин полотна; діагональна побудова картини, коли враження руху створюється за рахунок діагонального розміщення рухомих предметів. Враження руху також передається за рахунок пластики, тобто зображення однієї з фаз руху: біжить, стрибає, нахиляється тощо.

При ознайомленні з картинами побутового жанру необхід­но звернути увагу на те, що в них зображені події, сцени повсякденного життя; показати, що в них завжди присутні люди, є дія, розповісти про місце й час дії. Серед усіх зобра­жень знайти з дітьми суттєвий центр, тобто щось найбільш важливе за значенням, завдяки чому художник розкриває свій задум, звернути увагу на засоби виразності, які вико­ристовуються для його виділення: розміщення у центрі, використання контрастного зображення порівняно з інши­ми предметами (форма, розмір, колір, світло). Необхідно показати залежність між предметами, значення одного предмета порівняно з іншим, звернути увагу на деталі.

Розглядаючи з дітьми картини портретного жанру, розповісти, що головним зображенням у портреті є людина, що створюючи портрет художник прагне зобразити не лише зовнішню схожість людини, а й розкрити її внутрішній світ, розповісти про думки, турботи.

Обличчя (очі, міміка) надає зовнішності виразності. Саме за допомогою цих виразних засобів художник передає різні відтінки настрою: сердиться, сумує, радіє; розповідає

196

про звичне заняття людини, її поведінку, моральні якості. Такі виразні засоби портрету, як поза, жести, одяг під­креслюють стан людини, професію, смаки. Тло розповідає про середовище, в якому діє людина, допомагає зрозуміти задум художника.



У наступній бесіді з дітьми розповісти про пейзажний жанр, що він присвячений зображенню природи. Звернути увагу на різноманітність мотивів пейзажних творів, це -небо й земля, моря й озера, дерева й ліси, луки й поля, гори й пустелі, це - природа в різні пори року.

У пейзажі художник прагне передати не лише чарів­ність природи, а й розповісти про життя людей, їхню долю, переживання. Звернути увагу дітей, що в пейзажі художни­ки часто зображують людей, тварин, але навіть там, де вони не зображені, їх присутність припускається і відчувається. Художники-пейзажисти розповідають людям правду про свою землю, про час, у який вони жили чи живуть, про себе.

Під час розповіді дітям про натюрморт показати різноманітність зображень. Слово "натюрморт" запозиче­не із французької мови, означає мертва натура. Дітям краще назвати цей жанр живопису, як його перекладають німецькою мовою - тихе життя. Розповісти, що в на­тюрморті художник прагне не лише правдиво зобразити предмети, які скомпоновані у групу, показавши їх при­вабливість, а також розповісти, кому ці речі належать, чиє життя прикрашають, який господар, його спосіб життя, звички.

Залежно від задуму, в натюрморті, художник вирішує різні завдання. Показати дітям, як одна картина викликає радість завдяки зображенню барвистих квітів чи речей, створених людиною, в іншому випадку в натюрморті при­ваблює форма предметів, виразність їх силуетів, декоратив­ність розміщення або якість матеріалу: прозорість скла, холод металу, матовість глини й інше. Звернути увагу дітей на настрій, що викликає певний натюрморт.

197


Алла Богуш, НаталіяГавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям


Знайомлячи дітей з творами анімалістичного жанру, розповісти, що створюючи художній образ, художник наділяє тварин чи птахів людськими рисами. Наприклад, "зверхність" верблюда і лами, "спостережливість" у мавпи, "благородність" у собаки, коня тощо. Задуману тему ху­дожник розкриває за рахунок міміки тварини, постави. Це може бути тема спокою чи стрімкого бігу, переслідування, боротьби чи ласки.

Звернути увагу дітей, як художник вдало поєднує образ тварини з природним оточенням. Саме пейзаж сприяє вира­женню тісного зв'язку тварини з природою, допомагає художникові розкрити характерні особливості різноманіт­них представників тваринного світу. При розгляданні намагатися знайти з дітьми те найхарактерніше, найви­разніше, притаманне певній тварині, зрозуміти настрій, почуття, що втілив художник в образ тварини. Це може бути скромність, ніжність, зосередженість чи смуток, ра­дість чи переживання, гнів чи лють.

Необхідно розкрити красу тваринного світу, пробудити повагу до живої природи, вчити вдивлятись, захоплюва­тись, замислюватись.

Перше знайомство дітей з репродукціями художніх кар­тин у дошкільному закладі відбувається у повсякденному житті в куточку книги. Вихователь вносить картину, залишає її на самоті з дітьми. Коли в дітей виникнуть запитання, групці дітей розповідає зміст картини, називає художника і її назву. Надалі робота з репродукціями худож­ніх картин відбувається на заняттях з ознайомлення дітей з довкіллям та на інтегрованих заняттях (довкілля, обра­зотворча діяльність, розвиток мовлення, художня літера­тура, рідна природа, музика).

У процесі ознайомлення дітей з репродукціями худож­ніх картин розв'язуються такі завдання: а) формування здатності художнього бачення картини; б) формування

цілісного сприймання її змісту; в) розвиток естетичних уявлень і почуттів; г) виховання оцінювального сприйман­ня змісту картини; д) збагачення словника яскравими образними виразами, епітетами, метафорами, порівняннями.

Специфікою сприймання творів живопису є його ціліс­ність, уміння сприймати не тільки зміст картини, а й засоби художньої виразності (композиція, тло, колір, світлотінь, симетрія). У цьому зв'язку не можна застосовувати тільки "розумовий, дидактичний" підхід під час розглядання репродукцій художніх картин. Не можна деталізувати запитання, спрямовані на відтворення змісту (такі як: що? хто? де? яке? а йде що? коли?) картини.

Такий підхід "вихолощує емоційний бік сприймання, заважає дітям увійти у світ образів, разом з художником, перейнятися почуттями й емоціями, руйнує цілісність сприймання"1.

Дітям старшого дошкільного віку доступні репродукції художніх картин, які зображують суспільно-політичні події, життя та побут людей, життя й ігри дітей у дитячому садку, працю дорослих, портретний живопис (пейзажі та натюрморти використовують на заняттях з ознайомлення дітей з природою). Це такі картини: "Хліб", "Слухаючи казку", "В українському дитячому садку" Т.Яблонської; "Діти тікають від грози" К.Маковського; "Дівчинка з ляль­кою" В.Тропініна; "Альонушка" В.Васнецова; "Ранок" Б.Кустодієва; "Мати партизана" С.Герасимова; "Московсь­кий дворик" Полєнова; "Вечеря трактористів" А.Пластова; ("Стрекоза") "Бабка" І.Репіна; "Дівчинка з персиками", "Міха Морозов" В.Сєрова; альбом портретів М.Жукова; "Діти", "Трійка" В.Перова; "Біля дверей школи" Н.Богда-нова-Бєльського; "Майбутні льотчики" О.Дейнеки; "Бурла­ки на Волзі" І.Репіна; "Повернення" В.Костецького. Картини

Чвашиніна МД. Про деякі прийоми ознайомлення старших дошкільників із художніми картинами. - К., 1963. - С. 14.


198

199


Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям


зарубіжних художників: "Хлопчик з собакою" Б.Е.Мурільо; "У лісі" К.Коро; "Дівчина з віялом" П.О.Ренуара та ін.

Розглядання репродукцій художніх картин супро­воджується розповіддю вихователя. До розповіді вихователя ставляться певні вимоги1:



  • Розповідь повинна спиратися на асоціативне образне мислення дітей, зорову увагу, пам'ять, пов'язуватися з по­діями, які мали місце в житті дітей, бо пізнання образного ладу картини і пізнання краси життя тісно пов'язані між собою.

  • У розповіді вихователь повинен підкреслити послі­довність і причинний зв'язок подій, оскільки емоції часто заважають дітям розповідати зв'язно, послідовно. Дітей приваблюють образи і деталі, які викликають яскраве вра­ження, супроводжуються глибоким переживанням. Розпо­відь про картину повинна диференціювати у свідомості ді­тей такі поняття, як тема твору живопису (про що картина), зміст (що зображено), виражальні засоби (як виражено).

  • У розповіді вихователь повинен проникнутись ідеєю, задумом, почуттям художника, висловити своє ставлення до зображеного через інтонацію (урочисто, весело, розваж­ливо, зі смутком чи співчуттям), через використання об­разних слів і виразів (метафор, епітетів, порівнянь).

  • Добираючи точні, яскраві, образні слова, які характе­ризують події й героїв картини, необхідно пам'ятати про доступність лексики для дітей дошкільного віку. Не можна перевищувати можливості дітей у сприйнятті мови, але не можна також користуватися лише тими словами й вира­зами, які вже увійшли в активний словник дитини.

Розвиток художніх уявлень дитини можливий лише на основі розвитку почуттів, формування радості спілкування

1 Ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з мистецтвом живопису. -С. 12.

з мистецтвом. Форма заняття, способи організації для ді­тей, методи передавання знань повинні створювати ситуа­цію "уподібнення", тобто атмосферу радості, захоплення, задоволення, співучасті дітей у процесі сприймання і потре­би активних творчих дій.

Наприклад, розглядання картини В.Перова "Трійка". Розповідь вихователя за картиною: "Троє вимучених, зовсім безсилих дітей, впряжені, наче коні, тягнуть сани з величез­ною обледенілою діжкою. Те, наскільки важка діжка, допо­магає нам зрозуміти фігура сторонньої людини, яка з жалістю дивиться на дітей і допомагає їм з великими зуси-лями перевезти сани через кучугури. Мотузки врізуються у руки й плечі дітей. Руки мерзнуть, немає рукавиць. Одяг легенький, розірваний, старенький. Дітям дуже холодно. Та ще й вітер дме прямо в обличчя, рве одяг, розтріпує волосся на голові у дівчинки. Вона легко вдягнена, на голові стара хусточка. Праворуч - малесенький хлопчик, йому важко, від натуги він відкрив рота.

Художник з великою майстерністю передав страждання дітей, яких хазяїн примусив виконувати непосильну робо­ту. Діти з малих років (такі, як ви зараз) повинні були працювати, заробляти собі на хліб. Вони були голодні, їх били, діти були позбавлені дитинства".

Діти розглядають картину. Запитання: Які фарби пере­важають у картині? На якому тлі зображено трійку дітей? Чому на темному тлі, як ви думаєте? Хто летить за діжкою? Для чого художник намалював чорних воронів? Що ще вдалині зобразив художник? А чий образ радує дітей? Роз­повідь вихователя: "Так, картина написана в темних, сірих, похмурих тонах. Навкруги мряка. Чорні ворони летять за діжкою, наче чекають здобич. Білими протилежними фарбами художник передає обличчя дітей і холодний лід на діжці. Вдалині похмура темна сувора монастирська стіна підкреслює нескінченність дороги та важкої дитячої праці.


200

201


Алла Богуш, Наталія Гавриш

Єдина радість для дітей — це Сірко, який біжить поруч». Далі вихователь повідомляє дітям, що хлопчик Василько (середній) надірвався від важкої праці, захворів й помер. Мати назбирала грошей, прийшла пішки до художника в місто, щоб купити цю картину як пам'ять про сина. За­вершується заняття читанням уривків з оповідань А.П.Че-хова "Ванька" та М.Некрасова "Спати хочеться".

На наступному занятті дітей знайомлять з репродукція­ми художніх картин про життя дітей ("Слухаючи казку". "В українському дитячому садку" Т.Яблонської). Розгля­дання картин супроводжується розповіддю вихователя, чи­танням творів Н. Забіли. Діти зіставляють фарби, тло кар­тини В.Перова і Т.Яблонської.

Дослідники (Н.Зубарєва, М.Івашиніна та ін.) реко­мендують у роботі з художніми картинами використову­вати такі прийоми, як "входження" дітей у світ картини, "подорож" за змістом картини; запропонувати уявити себе на місці конкретного героя картини й розповісти від його імені, що він відчуває, як би він себе поводив. Знайомі кар­тини рекомендується об'єднувати за змістом (дві-три карти­ни) і давати дітям для порівняння. У дослідженнях Е. П.Ко-роткової, А.М.Чернишової вивчались особливості сприй­мання дітьми портретів.

Так, Е.П.Короткова розробила методику ознайомлення дітей з дитячими портретами. Вихователь показує портрет і сама складає розповідь про нього: описує зовнішній вигляд, вираз обличчя, міміку, внутрішній стан героя, його настрій. Запитує у дітей, якими фарбами художник передав тло, обличчя, одяг. Діти розповідають, яка кольорова гама переважає, чому художник написав героя на світлому чи темному тлі. Потім дітям пропонують уявити портретного героя у різних життєвих ситуаціях свого дитячого садка і розповісти, як би він себе поводив. На одному занятті дітям пропонують розглянути два-три портрети, зіставити їх між собою.

202


Методика ознайомлення дітей з довкіллям

А.М.Чернишова пропонувала дітям чотирьох-шести років розглянути портрети дорослих людей ("Автопортрет" К.Брюллова, "Робітник" В.Сєрова, "Портрет невідомої се­лянки в російському костюмі" І.Аргунова, "Портрет жін­ки" В.Тропініна, "Очікування" Г.Песиса, "Портрет жінки" Є.Моісеєнко)1. На портретах зображено людей різної со­ціальної епохи, яких художники написали різними засоба­ми художньої виразності. За даними автора, такі портрети доступні сприйманню дітей уже в 5 років.

Наводимо запис занять з портретного живопису з діть­ми старшого дошкільного віку2.

1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   24


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка