Методика ознайомлення дітей з предметним довкіллям



Сторінка10/24
Дата конвертації11.04.2016
Розмір4.57 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   24

140

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

зв'язків. Рух починається кожного разу однаково, але далі дитина може обрати свій шлях, якою стежкою піти. Якщо гра сподо-балась, можна пройти також іншими стежинками. Дорослий допомагає дитині сформулювати речення, яке поєднує два слова: "Влітку світить сонечко, і дерево стоїть зелене. Дерево зелене, значить на ньому багато листочків. На дереві зелене листячко - скоро вирос­туть яблучка. Яблучка поспіють, прийдуть їх збирати діти. Діти покладуть яблучка в кошик. Потім з кошиками можна піти до лісу. В лісі діти зустрінуть зайчика".

дупло> білка> грибок> трава> квітка> метелик Сонечко> дерево> яблука> діти> кошик> ліс> зайчик пташка> черв'ячок> гніздо> пташенята> хмарки

2 етап. Оформлення сторінок газети

"Довідкове бюро" - У нашому бюро - цікаві запитання для хлоп­чиків та дівчаток. Спробуйте на них дати відповідь, та не одну.

Ми пропонуємо поетичні відповіді, проте відповідей дітей може бути декілька, а поетичні можна використати наприкінці обгово­рення.

Чому влітку всі роздягаються, а дерева одягаються? Чом це равлик хатку на собі тягає? (Бо не може вийти, там дверей немає). Чому літа для хлоп'ят завжди не стає? (Літо, наче шоколад, швидко розтає). Гей, ромашки, зірочки малі, Звідки ви з'явились на землі? (Нас носило сонечко в кишені, Розгубило у траві зеленій). "Лісовий телеграф" - ця сторінка містить народну мудрість, прикмети, прислів'я, приказки про літо. Добре, якщо дітизаподаною першою частиною фрази, пригадають, додадуть наступну частину та проілюструють зміст прикмет.

Літо з дощами - ... (осінь з грибами), рясна малина - ... (тепле літо).

141

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Багато павутиння - ... (на теплу погоду), ластівки літають низько - ... (буде дощ), риба грається в річці - ... (буде гроза), горобці купаються - ... (на дощ).

"Квітничок" - ця квітуча сторінка для всіх, хто любить квіти. Квітничок попросив дітей скласти про квіти рими, дібрати красиві слова, порівняння.

Піон


Конвалія

Кульбабки

Ромашка

Чорнобривці



Варіанти порівнянь: "У ромашки серединка жовтенька, наче яєчко", "Наче в ромашки жовте око з білими віями", "Ромашка, як жовтенька дівчинка в білій спідничці, яка закрутилася в танці", "Піон трохи схожий на троянду: у нього такі пелюстки кругленькі", "Піон такий поважний, як король". "Кульбабка у траві, як вогник горить", "Кульбабки, як дітки сонечка", "Кульбабка, як свіча, го­рить у траві", "Біла кульбаба, як плаття загубила". "Конвалії дзвенять у маленькі дзвіночки", "Конвалії серед листя, наче ховаються".

Лексико-граматична вправа "Лагідні слова"

Квіти люблять усі - дорослі й малі. Як побачать красиву квітку, так і проситься до язичка лагідне слово, особливо коли квіточка тільки розкриває пелюстки. Давайте пограємо, я буду називати дорослу квітку, а ви маленькі квітенята:

У кульбаби - жовтеньке кульбабенятко, У ромашки - окасте ромашенятко, У троянди в садку - рум'яне... троянденятко У запашного бузка — ароматне... бузенятко У червоного мака - ніжне... маковинятко

Поетична сторінка

— Любі друзі! На поетичній сторінці нашої газети можуть з'явитися і ваші вірші про літо та усіх його мешканців. Для цього треба навчитися добирати рими до слів, складати невеличкі вірші. Давайте спробуємо це зробити разом.



Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Римовки Бджілка літає серед квіток, У вулик збирає... (добрий медок). По пісочку, по травичці Плиг, плиг жабка... (до водиці). Пташка-щебетушка гніздечко звила, Четверо яєчок... (в гніздечко знесла). Я з метеликом дружу І до нього... (побіжу). Ти скоріше прилітай, Грати з нами... (починай). Жук на квітку хоче сісти. Може хоче він... (поїсти)? Наступна сторінка нашої газети "Кольорова". Якщо літо запросило б мене в художники, подарувало мені чарівну паличку, я б тоді перетворив будь-який малюнок на яскраву крапельку літа.

Бачите, якщо захотіти, то звичайнісінький олівець може стати чарівним? Не кажи про цей секрет хлоп'ятам, нехай спробують самі здогадатися.

Метелик на квітці, жук на листячку, сонечко, краплинки дощові, веселка, суничка на долоньці в дівчинки.

Остання сторінка газети - "Розумна сторінка". На ній завдання для найрозумніших, найуважніших. Давайте запросимо Снігура до нас у гості. Але як же йому пояснити, де ми живемо, як нас знайти. Допоможіть нам. Але спочатку послухайте історію, як одна дів­чинка не могла дотепно пояснити, де вона живе.

Анатолій Бортняк Де ти живеш?


  • Дівчино мила, де ти живеш?

  • В хаті живу я, дідусю, а де ж?

  • Де, розкажи мені, хата твоя?

  • Там, де дорога вертка, як змія.

  • Де та дорога? Багато ж доріг...


142

143


Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям


  • Там, де струмок біля неї пробіг.

  • Де той струмочок, зізнайся мені?

  • Там, у долині, де верби рясні.

  • Де вони верби, мені поясни.

  • Де трохи вище ростуть ясени.

  • Де ясени, я не знаю, овва!

  • Там же, дідусю, де хвіртка нова.

  • Де ж ту побачити хвіртку нову?

  • Та біля хати, в якій я живу!

Допоможіть Снігуру знайти дорогу до нашого будинку. Поди­віться уважно на малюнок і поясніть на кожному кроці, що зна­ходиться ліворуч, праворуч, поряд, позаду, спереду, звертайте увагу на особливі прикмети (щось десь стоїть, росте, лежить).

Результат творчого проекту - газета знаходиться у гру­пі до того часу, поки діти зберігають до неї інтерес, обгово­рюють, розглядають, привертають увагу рідних до зробле­ної газети.

Ефективним методом формування уявлень про довкілля є полілог - проблемна, не репродуктивна бесіда (в репро­дуктивній бесіді відповіді на всі запитання, які ставить вихователь, дітям уже відомі, вони виявляють лише, наскільки діти засвоїли навчальний матеріал), спільний пошук відповідей на проблемні запитання у процесі обгово­рення. Кожен учасник полілогу має рівні права, в тому числі і найголовніше право - право помилитись, усвідомити свою помилку та виправити її самостійно. У репродуктивній бесіді (основній формі діалогу з дітьми в дошкільному закла­ді) вихователь - ведучий, у полилозі - режисер. У полілозі кожен має право мати і висловлювати свій погляд, навіть, якщо він не збігається із загальним, традиційним. Будь-яка відповідь приймається як можлива, своєрідне рішення проблеми. Оцінки на кшталт "Ні, не так!", "Неправильно!" не припустимі. Вихователь як авторитетна особа може висло-

вити в кінці розмови свою аргументовану позицію, зали­шивши при цьому дітям право вибору прислухатися до думки поважної досвідченої людини чи ні, що найчастіше всього і буває. Але тепер це вже не нав'язана думка, а власне рішення. Така форма спілкування та навчання сприяє формуванню у дітей прагнення мати свій власний погляд, звичку до самостійного мислення, розвиває здібність формулювати та аргументувати свою думку, висловлювати її найбільш доцільними способами, обстоювати, дійсно, на рівні можливостей свого віку. Полілог - один з методів роз­витку словесної творчості дітей у процесі пізнавальної діяльності. Важливою організаційною умовою для полілогу є спілкування "очі в очі", тобто розміщення по колу, на одному рівні з дорослим, щоб створити довірливу атмосфе­ру щирості та участі кожного. Цю вимогу можна пояснити так: "Ми сидимо в колі, щоб жодна наша думка не загуби­лась. Якщо хтось 'її загубить, інший обов'язково підхопить". Кожна тема пропонує своє коло проблем, які можна і бажано обговорити в процесі полілогу. Наприклад, "Що сильніше рука чи слово?", "Краще бути птахом чи люди­ною?", "Чи може людина бути великою, але не дорослою?", "Чи є таке правило, яке було б водночас корисним і без­глуздим?", "Чи є такі дитячі ігри, в які дорослі не можуть грати? А навпаки?", "Подарунок для душі такий самий, як і подарунок для рук?" Може виникнути запитання, яке подекуди турбує вихователів, чи не складно це для дітей, чи не перетвориться така розмова на базар, тобто пустий гомін. Відповімо словами відомого лікаря, педагога Глена Домана: "Діти розумні настільки, наскільки розумними ми їм дозволяємо бути". Для того, щоб полілог відбувся, необ­хідно серед інших умов забезпечити реалізацію принципу партнерства, за якого вихователь не обтяжений супер-зав-данням дати знання, а шукає істину, відповіді на запитання разом з дітьми, демонструючи їм наочно способи народження




144

145


Алла Вогуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям


розумних рішень інтелектуальних та життєвих проблем, допомагає дітям опанувати ці способи, відкриваючи невідо­мі для себе грані дитячої особистості.

Так, у полілозі, що проводився за змістом казки "Двоє жадібних ведмежат" педагог запитував дітей: "Як ви гадаєте, хитрість - це гарно чи погано? Чи потрібна людині хитрість?" та через міркування допомагав дійти висновку, що хитрість допомагає у скрутному становищі, проте не завжди буває гарним вчинком. Після читання казки діти аналізу­вали, як ведмежат було покарано за жадібність та чи гарно вчинила лисичка. Далі вихователь підсумовувала: "Звичай­но ж не можна нічого брати без дозволу. Лисичка вчинила погано. Проте і ведмежата постраждали за свою жадібність".

Переважна більшість дітей висловлювала категоричні судження та однобічно розглядала такі моральні категорії, як добро, зло, вони відносили хитрість і жадність до зла. ІПестилітки були добре обізнані з казками, вдало наводили приклади, доцільно використовували уривки з казок для власних відповідей, адекватно розуміли та могли пояснити поведінку та вчинки героїв. Деякі діти навіть сперечалися з однолітками та педагогом, доводячи свою думку.

Близький до полілогу метод, що має назву оцінний коментар "Погляд зовні", що надає дітям можливості підійти до оцінки людських стосунків у системах: "дорослий - діти", "дитина-діти", "дитина - близький дорослий". Аналіз ситуацій передбачає оцінку її очима різних учас­ників, обговорення можливих мотивів дітей та можливих способів розв'язання проблеми. Суть його в тому, що діти, які були учасниками певної ситуації, події, пізніше мають можливість проаналізувати, подивитися на неї очима інших людей, оцінити вчинки, обговорити можливі способи дій в оцінюваній ситуації. Проілюструємо прикладом.

На занятті з малювання всі діти малювали, а Сергійко сидів, не малював. Коли вихователь запитала, чому він не

146


_ ^ ■

малює, хлопчик відповів, що в нього немає олівця. Вихо­ватель спочатку хотіла сама подати Сергійкові олівець, але потім порадила хлопчику попросити Марійку подати йому олівець. З олівцем Сергійко скоро закінчив роботу. Ввечері педагог запропонувала дітям пригадати ситуацію та дати їй етичну оцінку.

Вихователь: — Подекуди в нас виникають проблеми, і ми не знаємо, як собі допомогти. Пам"ятаєте, як Сергійко не малював, бо не мав олівця. Давайте пригадаємо, як це від­бувалося. Подивимося на це зовні. Заплющить очі, уявіть. Бачите, ми сидимо, малюємо... Що ви малювали?

(Діти продовжували).

Олена: — Я малювала зайчика в лісі.

Оксана: — А я малювала двох зайців-друзів.

Вихователь: — Як ви думаєте, чому не малював Сергійко?

Діти: — Та в нього ж не було олівця.

Вихователь: — Як ти сам поясниш, Сергійко?

Сергій: — У всіх були олівці, а в мене не було, він зако­тився під диван.

Вихователь: — Але як же вчинити? Якщо в групі добрі, чуйні діти, що б вони запропонували, якщо б побачили, що хлопчику не зручно дістати олівець? Як вони це зроблять?

Михайлик: — Давай я дам тобі олівець. У мене є запасний.

Вихователь: — Але і сам Сергійко не ледачий, сміливий хлопчик. Бачить, що відстає від дітей і просить... Що ти скажеш? Як попросиш? Кого?

Сергій: — Я попрошу Марійку: "Марійко, дай мені, будь ласка, олівець".

Марина: — Сергійкові треба було самому встати і взяти олівець, а не чекати, поки на нього хтось зверне увагу.

Сашко: — Або Сергію треба було зразу сказати Ірині Василівні, що в нього немає олівця.

Отже, "оцінний коментар "Погляд зовні" дозволяє поди­витися на себе з боку.

147


Алла Богуш, Наталія Гавриш

Інтерв'ювання. Цінність цього методу полягає у мож­ливості посилити і збагатити діалог батьків і дітей. Цей метод передусім для батьків, оскільки він показує їм внутрішній світ їхніх дітей, формує ставлення до дитини як до особистості. Водночас інтерв'ю, у процесі якого батьки щиро цікавляться думкою дитини з різних питань, цінно тим, що виховує прагнення до самостійного мислення, почуття довіри і поваги до цінності, важливості своєї влас­ної думки, розвиває уміння висловлюватись, зрозуміло для слухача формулювати своє судження. Для інтерв'ювання пропонуються запитання, що пов'язані з темами, які важ­ливі для формування громадянської позиції, самостійності, етичної культури, виховання милосердя. Наприклад, "Три бажання у день святого Миколи: чого я побажав собі, своїй родині, своєму дитячому садку"; "Дорослі і малі: чим вони відрізняються, що в них спільного, що для кожного з них найважливіше, про що вони мріють"; "Якби я міг стати квіткою, якою б квіткою я міг стати і чому"; "Я в тата і ма­тусі просто скарб, тому що..."; "Чи потрібні війни на землі? Чому люди воюють?"; "Самопрезентація - найголовніше про мене" тощо.

Складання цілісного поля чи карти - метод, у якому охоче беруть участь і діти, і педагоги. Це колективна ро­бота, яка полягає у наочному втіленні уявлень дітей про різ­номанітні явища чи об'єкти дійсності. Розміри цілісного поля залежать від низки чинників (теми, віку дітей, реальних можливостей), це можуть бути старі шпалери зво­ротним боком, а може - внутрішній бік коробки з-під цуке­рок. Враховуючи професійне тяжіння кожного справжнього педагога-дошкільника до збирання усіляких дрібничок, можна сподіватись, що листівки, вирізки, картинки, ілюстра­ції і безлічі інших дрібниць у групі є достатньо. Коли ви­никає необхідність скласти таке поле, наприклад, з тем "Ліс", "Африка", "Північ", "Світ моря", "Місто" чи інших,

148


Методика ознайомлення дітей з довкіллям

вихователь попередньо обговорює з дітьми зміст майбутнього поля, діти пригадують всі можливі компоненти, пропонують, де краще їх розмістити, як відобразити найкращим спосо­бом той чи той момент. Наприклад, під час обговорення змісту такого поля з теми "Ліс" вихователь уточнює, які де­рева, яких тварин, птахів, комах можна зустріти в лісі, пригадує їх назву, розташування їхніх лігвищ, обговорює, як краще розмістити деталі зображення, що можна нама­лювати, а що виконати способом аплікації. Після обговорен­ня діти під керівництвом вихователя відбирають, вирізають та розміщують і приклеюють деталі. Чим старші діти, тим більш активна та дієва їх участь. У процесі виконання ро­боти діти охоче спілкуються, а потім готове поле демонстру­ють батькам. Цілісне поле виконується протягом кількох днів і знаходиться у груповій кімнаті протягом двох тиж­нів. Вихователь може використовувати його в навчальній діяльності як наочність на занятті відповідної тематики. Як засвідчує практика, така організація роботи стимулює інтелектуальну, мовленнєву і в цілому особистісну актив­ність дітей, сприяє прояву дитячої творчості і передусім сло­весної. Суть цілісного поля нагадує інтелектуальні карти, але має свої особливості.

Педагоги уважно ставляться до дитячих творів, пиша­ються досягненнями дітей, тому надзвичайно популярною формою роботи є виготовлення маленьких книжечок, випуск газет, листівок, ведення щоденника життя групи, який ра­зом з педагогами складають діти.

Кожну сторінку в такій книжці заповнює дитина разом з батьками чи вихователем. Наприклад, у книжці про крапель­ку кожна зі сторінок розповідає про одну з крапельок - дощову, морську, річну, водопровідну, про сльозу, бурульку тощо. А у круглій книжечці діти розповідають (малюнками, апліка­ціями, словами, які самі можуть надрукувати) про різні круг­лі предмети (повітряну кульку, м'ячик, сонечко, яблуко, кермо в машині тощо).

149

Алла Вогуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям


Кожний метод обслуговується низкою прийомів як частиною цього методу, спрямованих на краще засвоєння матеріалу.

4.2. Організація спостережень дітей у предметному довкіллі

Центральне місце серед наочних методів ознайомлення дітей з довкіллям займає спостереження за предметами і явищами довкілля.



Безпосереднє спостереження - це цілеспрямований і організований процес, спрямований на пізнання, уточнен­ня і закріплення знань про довкілля. Це вміння дитини вдивлятись у довкілля, бачити, і помічати ознаки, власти­вості, виокремлювати в них суттєве, відзначати зміни, що відбуваються у довкіллі, встановлювати причини, доходити узагальнень, висновків.

В основі спостереження лежать безпосередні відчуття і сприймання предметів і явищ об'єктивної дійсності та їх властивостей. Спостереження, за словами Б.Г.Ананьєва, це складна психічна діяльність, у якій відчуття, сприймання, мислення і мовлення об'єднуються у єдиний цілісний акт розумової діяльності1 .

У процесі спостереження беруть участь усі аналізатори дитини (зоровий, слуховий, дотиковий, кінестетичний, смаковий, нюховий). Це допомагає пізнати предмет з різних боків, краще запам'ятати його назву.

Спостережливість - це особливість психічної діяльності людини, її уміння підмічати у предметах і явищах те, що є істотним, але малопомітним у них. Спостережливість пот­ребує активізації усіх психічних процесів особистості (ува­га, мислення, сприймання, відчуття, уявлення, пам'ять

1 Див. Ананьев Б.Г. Развитие воли и характера в процессе дошкольного воспитания // Избр. психол. трудьі: В 2.т. - М., 1980. - Т.2. - С.91.

тощо) та активної пізнавальної діяльності, що припускає допитливість людини. Завдяки спостереженню та спосте­режливості діти набувають систему знань про довкілля, конкретні об'єктивні уявлення про предмети довкілля, їх властивості, призначення.

Залежно від того, які пізнавальні завдання планує вихователь, спостереження можуть бути різних типів: ознайомлювальні, в ході яких діти ознайомлюються з но­вими для них предметами і явищами чи їх будовою, озна­ками, властивостями. Цей тип спостереження проводять в усіх вікових групах.

Спостереження, метою яких є ознайомлення дітей з процесом змін або перетворенням предметів і явищ. Цей тип спостереження є більш складним, вимагає розвиненої спостережливості, мисленнєвих процесів (аналіз, синтез, абстрагування, порівняння, узагальнення), встановлення причин змін і перетворень у предметах чи явищах. Тому таке спостереження проводиться з дітьми старшого дош­кільного віку. Репродуктивне спостереження проводять у всіх вікових групах з метою уточнення і закріплення знань про довкілля та використання набутих знань у нових умовах. У процесі ознайомлення дітей із довкіллям вико­ристовують і різні види спостережень залежно від їх три­валості і мети пізнавальної діяльності дітей.



Короткотривалі спостереження - найбільш уживані в роботі з дітьми. Це можуть бути спостереження за ново­річною ялинкою на центральній площі вулиці, за працею двірника, за транспортом на вулиці, за пішоходами, за пра­цею кухаря, пралі тощо.

Довготривалі спостереження проводять упродовж три­валого часу залежно від предмета (явища, об'єкта) та мети спостереження. У процесі такого спостереження діти спосте­рігають за змінами і перетворенням в об'єкті, предметі. Вони мають можливість порівнювати і зіставляти результа­ти попередніх спостережень із тим, за чим вони спостерігають


150

151


Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям


у цей момент. Довготривалі спостереження сприяють роз­витку мислення та мисленнєвих процесів: розмірковуван­ня, зіставлення, умовисновки тощо. Наприклад, діти можуть спостерігати за будівництвом якогось об'єкта поб­лизу дошкільного закладу, ремонтом дороги; за роботою вихователя і помічника вихователя, готуючись до бесіди про їхню працю, тощо.

Порівняльні спостереження передбачають зіставлення і порівняння дітьми двох близьких об'єктів чи предметів. Наприклад, праці вихователя дошкільного закладу, помічника вихователя, завідувача і педагога-методиста; порівняння різних видів транспорту: тролейбус і трамвай; автобус і тролейбус; повітряний, наземний і підземний транспорт тощо.

Повторні спостереження проводять для закріплення, розширення і уточнення знань про предмети і явища дов­кілля.

Спостереження проводять як самостійне заняття у мо­лодшій та середній групах. У старшому дошкільному віці спостереження проводять у повсякденному житті (у ран­кові години, на прогулянці у другій половині дня). Це спостереження за працею дорослих, транспортом, святково прикрашеними вулицями. Спостереження рекомендують проводити з невеличкими групами, щоб дітям було добре видно певне явище чи предмет, щоб кожна дитина мала можливість висловитися, закріпити нові слова і знання.

Спостереження (як на занятті, так і в повсякденному житті) вимагає серйозної підготовки вихователя до його проведення. Необхідно заздалегідь оглянути об'єкт спосте­реження, продумати, як і де краще поставити (чи посадити) дітей; продумати запитання (констатувальні, причинові, допоміжні), дібрати загадки, вірші, прислів'я, ігри та ігрові вправи. Необхідно продумати, які слова потребують пояс­нення, визначити конкретно, якими словами слід збага-

тити словник, якими активізувати, а які вимагають лише уточнення. Наводимо приклад спостереження у молодшій групі.

Спостереження за працею помічника вихователя.

Програмний зміст. Ознайомити дітей з працею поміч­ника вихователя: прибирає у груповій кімнаті, спальні, роздягальні, умивальній кімнаті, подає їжу, миє посуд, допомагає дітям одягатись і роздягатись, умиватися: п-омічник вихователя піклується про дітей. Виховувати повагу до праці помічника вихователя, уміння додержу­ватися чистоти.

Словник: помічник вихователя, прибирає, підмітає, роздає, миє, стелить, піклується, їжа, чисто, старанно.

Хід заняття. Починається заняття читанням опові­дання С.Баруздіна "Коли не буває нудно?" Запитання: Що робить наша Галина Миколаївна? Хто підмітає підлогу? Що ще Галина Миколаївна робить? Для чого вона прибирає посуд? Що вона робить, щоб у кімнаті було чисте повітря, багато сонячного світла, не було пилу? Хто приносить їжу дітям? Що робить Галина Миколаївна у спальні? Як допомагає вона дітям? А вихователеві? Діти спостерігають за працею помічника вихователя. Вихователь зосереджує увагу на тому, що Галині Миколаївні треба допомагати. Розповідь вихователя:

— У мене є хороший помічник, Галина Миколаївна. Галина Миколаївна, турбується про те, щоб у групі завжди було чисто. Вона підмітає підлогу, миє і витирає вікна, пил на столах і стільчиках, чистить килими, миє іграшки. Галина Миколаївна приносить їжу з кухні, накриває на стіл, прибирає і миє посуд. А після обіду Галина Мико­лаївна поспішає у спальню, щоб приготувати діткам чисту постіль, провітрити кімнату. Галина Миколаївна дуже любить дітей і піклується про те, щоб усім вам добре жи­лось у дошкільному закладі. Завдяки праці няні у групі




152

153


Алла Богуш, Наталія Гавриш

завжди чисто й затишно. Ви, діти, повинні шанувати і поважати працю Галини Миколаївни, завжди допомагати їй, так, як це зробила Світлана. Діти спостерігають за працею помічника вихователя.

У процесі спостережень за працею дорослих і дітей ви­хователь підкреслює суспільне значення праці, виховує інтерес до професії дорослих людей, бажання працювати. Спостереження за новою рибкою в акваріумі. Програмний зміст. Закріпити та розширити уявлення дітей про зовнішній вигляд рибки: у рибки є хвіст і плавці; вона рухає ними, коли плаває. Звернути увагу на форму тіла рибки, чим воно вкрите (лускою). Луска буває різного за­барвлення. Рибка живе у воді. За рибкою потрібно догля­дати - годувати, міняти в акваріумі воду. Розвивати спосте­режливість. Виховувати бажання доглядати за рибками. Словник: акваріум, плавці, хвіст, луска, плаває, годувати. Хід заняття. На столі стоїть акваріум з рибками. За­питання: Що це? Хто живе в акваріумі? Що ще є в аква­ріумі? Які рибки в акваріумі? Що вони роблять? Вихова­тель повідомляє, що в акваріумі живе нова рибка і сьогодні діти ознайомляться з нею. Ставить великий таз з водою, пускає нову рибку у воду і пропонує дітям розглянути її. Чим вкрита рибка? Якого кольору в неї луска? Чим рухає рибка, коли пливе? Що ще є у неї? Чим годують рибок? Пропонує дітям погодувати рибок. Розповідь вихователя про акваріум та рибку. Після спостереження проводиться рухлива гра "Рибалки і рибки".

Наводимо конспект заняття для дітей старшої групи спостереження за працею вихователя.



Програмний зміст. Ознайомити дітей з працею вихова­теля (суміжної групи). Знати, що вихователі навчають ді­тей, грають з ними, піклуються про них; вихователеві потрібно допомагати (готувати матеріал до заняття, ставити стільці на місце...). Виховувати повагу до праці вихователя.

154


Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Словник: вихователь, займається, навчає, грається, піклується.

Хід заняття. Вихователь:

  • Сьогодні ми спостерігаємо, що робить вихователь другої молодшої групи. Нагадує, як потрібно поводити себе в гостях. Діти йдуть у другу групу, спостерігають за працею вихователя, потім повертаються у групову кімнату. Педагог розповідає про працю вихователя дошкільного закладу1.

  • Я розповім вам, діти, про те, що роблять у дошкіль­ному закладі вихователі - Ольга Данилівна і я. Оленці (ди­дактична лялька) теж цікаво послухати про роботу вихо­вателів, вона прийшла до нас сьогодні (Садовить Оленку на стілець). Уранці ми радо зустрічаємо вас у дошкільному закладі і запитуємо, що ви бачили, коли йшли чи їхали з дому. Сьогодні під час ранкового прийому діти дуже цікаво розповіли, як вони провели вихідний день. Ми розмовляємо також з вашими батьками (мамою, татом, бабусею, діду­сем). Від них ми дізнаємося, які вони вам читають книжки, які відеофільми показують і які передачі ви дивитесь по телевізору, куди ходите гуляти. Потім ми заходимо до при­міщення, переодягаємось і робимо з вами ранкову гімнас­тику; показуємо, як літають, клюють зерна і махають кри­лами горобці, як ловити метеликів тощо.

Оленка. Вам подобається робити ранкову гімнастику, діти?

Вихователь. А на заняттях ми вам читаємо книжки, розповідаємо казки, показуємо кольорові малюнки, вчимо вірші, малюємо олівцями і фарбами, показуємо, як пра­вильно тримати олівець і пензлик, як малювати круглень­кий бублик, м'ячик, паркан, драбинку. Після заняття всі діти одягаються і виходять на ігровий майданчик. Там граємо в різні ігри. Ми всіх вас дуже любимо, діти. І хочемо,

'Див.: АртемоваЛ.В. Ознайомлення з навколишньою дійсністю — засіб збагачення ігор дітей. - С. 11-12.

155


Алла Богуш, Наталія Гавриш

щоб вам було дуже хороше і весело в дошкільному закладі, щоб ви росли розумними й допитливими.

Оленка. Діти, ви любите своїх вихователів Ольгу Дани­лівну і Галину Василівну, слухаєте їх?

Вихователь. А зараз подумайте і скажіть, хто сьогодні зустрів вас уранці в дошкільному закладі? Миколка, про що я тебе сьогодні запитувала, коли ти прийшов у дитячий са­док? Що ви вранці робите у груповій кімнаті? Що ви робите на занятті? Чим займаєтесь на прогулянці?

Оленка. Я багато чого дізналася сьогодні з розповіді вихователя і з ваших розповідей, діти. Можна ще до вас прийти, діти?

Вихователь. Ми візьмемо Оленку до себе в групу, діти? Вправа "Як кричать гуси (кіт, півень, горобці)?" Спостереження за працею лікаря (старша група). Програмний зміст. Ознайомити дітей з працею лікаря: оглядає дітей, робить щеплення, піклується, щоб усі діти були здорові. Виховувати інтерес і повагу до праці лікаря. Словник: лікар, медична сестра, щеплення, пігулки, лікує, оглядає.



Хід заняття. Заняття проводиться у медичному кабінеті. Запитання: Куди ми з вами прийшли? Хто тут працює? Як звати лікаря? Що він робить? Для чого оглядає дітей? Що ще робить лікар? Для чого дітям роблять щеп­лення, дають пігулки? Розповідь лікаряі :

- У дошкільному закладі багато дітей, і я піклуюсь про те, щоб вони не хворіли, росли здоровими й міцними. Коли в когось із дітей заболить живіт чи горло, я повинна цю дитину оглянути. Може, в когось з вас болить горло? (Лікар оглядає горло в дитини). Відкрий рот, я подивлюсь, чи не червоне горло, чи не застудився ти? Ні, в тебе горло не

'Див.: Артемова Л.В. Ознайомлення з навколишньою дійсністю - засіб збагачення ігор дітей. - С. 58-59.

156


Методика ознайомлення дітей з довкіллям

болить. А в тебе? О! У тебе горло червоне. Треба зміряти тем­пературу (Садовить дитину на стілець, ставить їй градусник так, щоб це бачили всі діти). Посидь трохи. Притисни градусник рукою, щоб він не впав. Подивіться, яка в мене хороша трубка. Цією трубкою я вислуховую дітей. Якщо дитина хвора, то мені в трубку чути, що в грудях у неї хрипи. Хто з вас кашляє? Зараз я тебе послухаю, зніми сорочку (слухає груди, потім спину). Проковтни цю пігулку (дає дитині аскорбінку) і запий водою. А тепер подивимось, яка в тебе температура (лікар виймає градусник, дивиться на нього). Ні, температура нормальна. Але щоб горло не боліло, випий мікстуру (дає ложечку підсолодженої води). У мене є ліки від усіх хвороб. Вони зберігаються у цій скляній шафі. Тут є пігулки. Якщо дитина захворіє, я повідомляю мамі, і вона забирає її додому. Я кажу мамі, щоб вона вдома поклала дитину в ліжко і давала пігулки, мікстуру, а також тепле молоко і чай. Якщо дитина слухається маму і лікаря, п'є ліки і лежить у ліжку, вона швидко видужує і знову приходить у дошкільний заклад. У цій шафі є йод. Може, в когось з вас порізаний пальчик? Давайте його полікуємо. Спочатку помажемо пальчик йодом (показує), це не боляче, потім прикладемо до нього вату і забинтуємо. Тоді пальчик швидко загоїться. Діти, а ви не боїтеся, не плачете, коли вас вихователь веде до моєї кімнати? Мене не треба боятись, я люблю дітей і хочу, щоб ви ніколи не хворіли.

Вихователь: Тепер ви знаєте, як працює лікар, як лікує хворих. Розкажіть, як ви лікуватимете своїх ляльок, якщо вони захворіють (викликає бажаючих). Якщо діти не все сказали, про що сьогодні дізналися, вихователь ставить їм запитання: Що ти робитимеш, коли в ляльки заболить горло? А що ти зробиш, коли лялька кашлятиме? А якщо лялька поріже пальчик, що робить лікар? (Змастить йодом). Ви все знаєте й вмієте лікувати. Тоді підемо лікувати наших ляльок.

157


Алла Богуш, Наталія Гавриш -. ■

Спостереження за роботою дітей старшої групи (середня група).



Програмний зміст: Ознайомити старших дітей з робо­тою на городі; виховувати інтерес до праці, бажання пра­цювати.

Словник: грядки, лопати, граблі, насіння, перекопують.

Хід заняття. Вихователь повідомляє, що сьогодні ми спостерігаємо за роботою дітей старшої групи. Запитання: яка зараз пора року? Що роблять весною на городі? Де працюють діти? Що вони роблять? Що у хлопчика в руках? (Лопата). Що він робить лопатою? Що у дівчинки в руках? (Граблі). Що роблять ці діти? (Сіють насіння). Що виросте з насіння? Заняття закінчується розповіддю вихователя. Можна запропонувати окремим дітям допомогти старшим.

До спостереження як методу ставляться певні вимоги, яких повинен дотримуватися вихователь. А саме:

— об'єкт спостереження повинен зацікавити дітей,
викликати інтерес, бажання його розглядати;


  • спостереження потрібно проводити у природних умо­вах (за працею дорослих на їхньому робочому місці, за пред­метами, явищами, об'єктами за місцем їх розташування тощо);

  • вихователь визначає мету спостереження, які нові слова дитина повинна одержати, яким чином їх пов'язати з попереднім досвідом дитини, щоб їй було зрозуміло;

— необхідно продумати загадки, дібрати вірші,
прислів'я, ігрові прийоми;

  • вихователь дає дітям чітку вказівку, що будуть ро­бити діти під час спостереження (ви, діти, будете спостері­гати за роботою трактора і тракториста, а потім розкажете про нього);

  • знання, які одержали діти під час спостережень, обо­в'язково потрібно використати в інших видах діяльності (у процесі бесід, малювання, в іграх тощо);

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

— спостереження слід супроводжувати точними і кон­кретними словами; називати предмет (об'єкт, явище), його ознаки, властивості; звертатися до дітей із запитаннями різного характеру (констатувальні, причинові, додаткові, уточнювальні тощо).



4.3. Екскурсїі-огляди, розглядання предметів і бесіда про них, екскурсії за межі дошкільного закладу

У програмах виховання і навчання дітей у дошкільних закладах чітко визначено тематику ознайомлення дітей з найближчим довкіллям. Так, наприклад, на четвертому році життя діти повинні орієнтуватись у приміщенні своєї групи, знати розташування усіх кімнат, їх назву, призна­чення, орієнтуватися на ділянці дошкільного закладу. Знати те, що знаходиться на ділянці групи (майданчик для ігор, квіткові клумби, дерева, доріжки, парки, грядки, обладнання та його призначення, місце збереження ігра­шок). Знати, де знаходяться іграшки, книжки, посуд, їх призначення. Розрізняти за формою, призначенням і наз­вою схожі предмети: тарілка глибока і мілка, ложка сто­лова і чайна, чашка, склянка.

На п'ятому році життя дітей треба познайомити з послі­довністю деяких трудових процесів, призначенням і назвою деяких знарядь праці (повар використовує ножі, каструлі, м'ясорубки тощо).

У старшому дошкільному віці діти вже повинні знати розташування і назву приміщень (зала, кабінет завідуючої, лікаря, кухня, інші групи). Необхідно познайомити дітей з машинами, приладами, що полегшують працю людей (ку­хар використовує електричну м'ясорубку, овочерізку, помічник вихователя - пилосос, полотер, праля - пральну машину); познайомити дітей з пральною машиною, пило­сосом, холодильником, телефоном, радіоприймачем, теле­візором тощо.




158

159


Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям


Програмами передбачається познайомити дітей як з предметами (приладами) сучасного побуту (електросамовар, електрочайник, пилосос, овочерізка, кавомолка тощо), так і з предметами старовини (ткацький верстат, прядка, глиняний посуд, мисник, рогачі, лава, скриня, рубель тощо).

Провідними методами ознайомлення дітей з предмета­ми побуту і найближчого довкілля є розглядання предметів, бесіда про них та екскурсії-огляди чи "місцеві екскурсії". Є.І.Тихеєва звернула увагу на необхідність використання чуттєвого досвіду в розвитку дітей. "Сенсорний і мовленнєвий розвиток, писала вона, - відбувається в тісній єдності. Практику дітей потрібно організовувати так, щоб "світ безпосередніх сприймань відбивавсь у мовленні". Уявлення повинно передувати слову, але слово повинно йти слідом за уявленням"1.

Є.І.Тихеєва є автором цінного методу з розвитку мов­лення дітей - екскурсій-оглядів. Вона рекомендувала два способи використання довкілля: наближення середовища до дітей і дітей до явищ довкілля, шляхом екскурсій та екскурсій-оглядів.

Є.І.Тихеєва розробила ще у 30-х роках XIX століття орієнтовну тематику екскурсій-оглядів (буфет, плитка, ванна, ліжко, опалення, телефон, рояль, радіо) з поступо­вим ускладненням програмного матеріалу в кожній віковій групі. Сьогодні тематику екскурсій-оглядів можна значно розширити. Майже кожна сім'я користується холодильни­ком, пральною машиною, пилососом, електропрасками, телевізором. Діти з дошкільного віку бачать ці предмети, але знайомство з ними залишається поверхневим. Спра­ведливо відзначала Є.І.Тихеєва, що "...скільки цінного ма­теріалу... проходить поза свідомістю дитини, не збагачуючи кола її уявлень, без впливу на розвиток мовлення тільки

тому, що на цей матеріал організовано не привертається увага дітей"1. Зволікання з розвитком чуттєвого досвіду в ознайомленні з довкіллям та предметами призводить до збіднення дитячого мовлення.

Для розширення знань дітей про предмети побуту й найближчого оточення пропонується тематика екскурсій-оглядів і номенклатурних занять на розглядання предметів і бесіду про них відповідно до програми кожної групи2.

Молодша група (4-й рік життя).

1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   24


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка