Методичні вказівки до практичних занять з теми «Організація окремих видів медичного забезпечення населення. Експертиза непрацездатності. Менеджмент системи охорони здоров’я»



Сторінка1/6
Дата конвертації10.09.2017
Розмір1.09 Mb.
  1   2   3   4   5   6

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет



4180 Методичні вказівки

до практичних занять

із теми «Організація окремих видів медичного забезпечення населення.

Експертиза непрацездатності. Менеджмент системи охорони здоров’я»

з дисципліни «Соціальна медицина та організація охорони здоров’я»

для студентів 5-го курсу зі спеціальності 7.110101 «Лікувальна справа»

денної форми навчання

Суми

Сумський державний університет



2016
Методичні вказівки до практичних занять з теми «Організація окремих видів медичного забезпечення населення. Експертиза непрацездатності. Менеджмент системи охорони здоров’я» з дисципліни «Соціальна медицина та організація охорони здоров’я» / укладач д-р мед. наук, доц. В. А. Сміянов. – Суми : Сумський державний університет, 2016. – 71 с.

Кафедра сімейної та соціальної медицини



Тематичний план ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
З СОЦІАЛЬНОЇ МЕДИЦИНИ ТА

ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
для студентів 5-го курсу


з/п

Тема практичного заняття

К-ть годин


МОДУЛЬ 2 Організація окремих видів медичного забезпечення населення.

Експертиза непрацездатності. Менеджмент системи охорони

здоров’я.


1.

Організація та зміст роботи пологових будинків, облік і аналіз їх діяльності.

2

2.

Організація та зміст роботи дитячих лікарень, облік і аналіз їх діяльності.

2

3.

Методика проведення медичної експертизи. Експертиза тимчасової втрати працездатності, порядок її здійснення.

2

4.

Правила видачі листків тимчасової втрати працездатності. Наказ від 13 листопада 2001 р. № 455.

2

5.

Організація експертизи стійкої втрати працездатності.

2

6.

Оцінка якості медичної допомоги. Методика проведення експертних оцінок медичного забезпечення окремих контингентів населення.

2

7.

Організація роботи санітарно-епідеміологічних закладів. Взаємодія санітарно-епідеміологічних станцій (СЕС) і лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ).

2

8.

Методи та засоби гігієнічного навчання та виховання населення.

2

9.

Методика прийняття управлінських рішень. Управління персоналом.

2

10.

Підсумковий модульний контроль

2




Всього

20


Тема 1: Організація та зміст роботи пологових будинків, облік і аналіз їх діяльності.

Мета : Вивчити організацію медичного забезпечення жінок і новонароджених та перспективи її подальшого удосконалення. Ознайомитись з комплексом державних і громадських заходів, спрямованих на зміцнення здоров’я жінок і дітей та покращення демографічної ситуації.

Актуальність теми : На даний час проблема захисту материнства та дітей постає досить гостро, так як , в Україні спостерігається регресивний тип населення . Завданням медичних працівників є збільшення кількості народжень здорових громадян України

Студент повинен:

Знати: - Місце і значення акушерсько-гінекологічної допомоги населенню.

  • Основні функції лікаря акушер-гінеколога.

  • Документацію жіночої консультації, пологового будинку.

Вміти: Оцінити структуру пологового будинку.

Оцінити організацію роботи лікаря акушер-гінеколога

Оцінити систему і якість ведення облікової документації акушера -гінеколога.

Література:


  1. Громадське здоров’я : підручник для студ. вищих мед. навч. закладів/В. Ф. Москаленко, О.П. Гульчій , Т.С. Грузєва. - Вид 3. - Вінниця : Нова книга , 2013.-560с.

  2. Назарова, І.Б. Фізіологічне акушерство: підручник /І.Б. Назарова, В.Б. Самойленко.— К.: Медицина, 2009. — С. 24-43.

  3. Акушерство та гінекологія: У 4 т.: національний підручник / за ред. акад. НАМН України, проф. В.М. Запорожана. — К.: ВСВ “Медицина”, 2013. — С. 9-49.

  4. Наказ МОЗ України від 15.07.2011 №417. Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні.

  5. Наказ МОЗ України від 20.12.2003 №620. Про організацію стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні.

Програма проведення заняття:

1 Ознайомитись з структурою пологового будинку

2 Ознайомитись з роботою лікаря акушера-гінеколога.

3 Розрахунок лікарських посад.

4 Медична документація вагітної та породіллі.

4 Обговорення результатів та підведення підсумків заняття.


Питання для самопідготовки:

  1. Охорона здоров’я матері та дитини, визначення. Мета та завдання служби охорони здоров’я матері та дитини.

  2. Репродуктивне здоров’я та репродуктивний потенціал. Основні аспекти охорони репродуктивного здоров’я.

  3. Етапи надання медичної допомоги жінкам і дітям.

  4. Різниця стаціонарної та амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги.

  5. Структура жіночої консультації.

  6. Показання до направлення на медико-генетичне консультування та заповнення відповідної документації.

  7. "Школа відповідального батьківства” мета її організації.

  8. Обсяг обстеження вагітної , тривалість відпустки у зв’язку з пологами , перелік ускладнень , що потребують продовження відпустки.

  9. Види медичної допомоги у стаціонарі та їх відмінності.

  10. Пологовий будинок, визначення та його структура.

  11. Статус “Лікарня , доброзичлива до дитини”, організація та заходи.

  12. Перинатальний центр , визначення , склад та звітні документи.

  13. Основна медична документація.


Короткий виклад матеріалу:

1.Охорона здоров’я матері та дитини – це комплекс громадських і державних заходів, спрямованих на зміцнення здоров’я дітей і жінок , покращення демографічної ситуації та на забезпечення здорового всебічного розвитку дітей та молоді.

Мета:


  • покращення здоров’я дітей і матерів, в тому числі репродуктивного здоров’я;

  • організація більш доступної та менш затратної кваліфікованої первинної медичної допомоги матері та дитини;

  • попередження небажаної вагітності;

  • допомога в пологах , орієнтована на участь сім’ї;

  • широке впровадження принципів ВООЗ щодо медичного обслуговування під час вагітності , пологів і післяпологового періодів;

  • застосування сучасних ефективних технологій фізіологічного догляду за новонародженими;

  • зниження материнської та малюкової смертності.

Завдання:

  • соціальний захист сім’ї , дитини та матері;

  • адресне надання соціальної допомоги;

  • розвиток мережі закладів охорони здоров’я і оздоровчих закладів;

  • реорганізація діючої системи медичної допомоги;

  • антенатальна багатопланова охорона плода;

  • впровадження сучасних ефективних медичних технологій;

  • профілактика захворювань що передаються статевим шляхом, імунопрофілактика;

  • застосування клінічних протоколів у практичній діяльності лікаря;

  • надання медико-генетичної допомоги хворим зі спадковою патологією;

  • забезпечення медичної допомоги жінкам і дітям на основі принципів які базуються на концепції ВООЗ щодо фізіологічного ведення вагітності, пологів і фізіологічного догляду за дитиною з обмеження медичних втручань без належних показань;

  • планування сім’ї;

  • формування здорового способу життя;

  • впровадження затверджених стандартів надання акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги.



2. Репродуктивне здоров’я – це стан повного фізичного, розумового та соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб репродуктивної системи чи порушення її функції.

Репродуктивний потенціал – рівень психічного та фізичного здоров’я, який дозволяє при досягненні зрілості відтворювати здорове покоління.

Основні аспекти охорони репродуктивного здоров’я:



  • надання високоякісних послуг в сфері планування сім’ї;

  • ліквідація небезпечних абортів;

  • покращення пренатальної, інтранатальної , постнатальної допомоги та допомоги новонародженому;

  • боротьба з інфекціями, які передаються статевим шляхом( в т.ч. ВІЛ- інфекцію);

  • зміцнення сексуального здоров’я.


3. Етапи надання медичної допомоги жінкам та дітям:

І етап – медична допомога майбутній матері та підготовка її до материнства;

ІІ етап – комплекс заходів з антенатальної охорони плода - спеціалізовані акушерсько-гінекологічні заклади, загальна мережа лікувально-профілактичних закладів; санаторії для вагітних;

ІІІ етап – інтранатальна охорона плода – забезпечення допомоги при пологах у акушерських відділеннях перинатальних центрів,пологових будинків чи багатопрофільних лікарень або в дільничних лікарнях;

ІV етап – лікувальна допомога новонародженим – у відділеннях новонароджених перинатальних центрів, дитячих лікарень, пологових будинків;

V етап – охорона здоров’я дітей дошкільного віку;

VI етап – охорона здоров’я дітей шкільного віку.

4. Особливості амбулаторної та стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги:

Амбулаторна акушерсько-гінекологічна допомога.

Значущою ланкою залишаються профілактичні огляди. Допомогу в оглядових кабінетах забезпечують всіх жінок (за їх проінформованою згодою), які звернулися вперше в поточному році до поліклініки. Основними принципами організації амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги є етапність надання медичної допомоги; за стандартами нормативами надання медичної допомоги; кваліфікований, систематичний, в рівній мірі доступний в селах і містах, лікарський, сестринський, фельдшерський профілактичний нагляд за жінками.



На І етапі амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу жінки отримують на ФАПах, у лікарських амбулаторіях та дільничних лікарнях (без лікаря акушера-гінеколога). Амбулаторна робота акушерки на І етапі, в основному, має профілактичний характер з метою попередження ускладнень вагітності та виникнення гінекологічних захворювань.
На ІІ етапі амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу вагітним і гінекологічним хворим здійснює медичний персонал сільської амбулаторії та ДЛ, лікар акушер-гінеколог РЛ і ЦРЛ. У лікувальних закладах ІІ етапу спостерігаються вагітні без ускладненого перебігу вагітності.
На ІІІ етапі амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу здійснюють спеціалісти обласних лікарень. У ЛПЗ ІІІ етапу забезпечується поглиблене виконання обсягу медичного обстеження, який не може бути виконаний на попередніх етапах надання медичної допомоги вагітним та гінекологічним хворим. За необхідності проводиться консультативне обстеження іншими спеціалістами.
Стаціонарна медична акушерсько-гінекологічна допомога
До І рівня відносяться районні, центральні районні та міські лікарні, в яких відсутні відділення анестезіології й інтенсивної терапії. Забезпечується цілодобове чергування анестезіолога. Лікувальні заклади цього рівня забезпечують надання медичної допомоги гінекологічним хворим, розродження вагітних з низьким ступенем акушерського та перинатального ризику розвитку ускладнень.

До ІІ рівня відносяться центральні районні лікарні, районні лікарні і міські пологові будинки, акушерські відділення міських лікарень, у яких є відділення анестезіології й інтенсивної терапії, а також черговий неонатолог цілодобово. Лікувальні заклади цього рівня забезпечують розродження вагітних низького і високого ступеня акушерського та перинатального ризику, виконують усі функції установ I рівня, а також надання кваліфікованої допомоги гінекологічним хворим, крім спеціалізованої гінекологічної допомоги.
До ІІІ рівня відносяться міські, обласні пологові відділення, центри репродуктивного здоров`я та перинатальні центри, вони є клінічними базами кафедр акушерства і гінекології III-IV рівня акредитації, пологові відділення обласних лікарень, які мають у своєму складі відділення акушерської реанімації та інтенсивної терапії новонароджених; інститут ПАГ АМН України. Лікувальні заклади цього рівня забезпечують розродження вагітних вкрай високого та високого ступеня акушерського та перинатального ризику, з тяжкою гінекологічним хворим.


5. Структура жіночої консультації.


Жіноча консультація


Інші підрозділи

Управління

Реєстратура

Кабінет прийому пацієнтів



Кабінет лікувальної фізкультури

Акушерів-гінекологів


Кабінет підготовки вагітних до пологів




Спеціалізованих прийомів:

  • Планування сім’ї

  • Не виношування вагітності

  • Гінекологічної ендокринології

  • Гінекології дитячого та підліткового віку

Функціональної та пренатальної діагностики



Фізіотерапевтичний кабінет



Процедурний кабінет



Стерилізаційна



Лабораторія




Операційна



Мала операційна

Інших спеціалістів:

  • Терапевта

  • Стоматолога

  • Психотерапевта

Юриста


Денний стаціонар


6. Показання до направлення на медико-генетичне консультування та заповнення відповідної документації.

Показання:



  • вік вагітної 35 років і більше;

  • вік чоловіка 40 років і більше;

  • наявність у одного з подружжя хромосомної перебудови чи вад розвитку;

  • патологія плода, виявлена при УЗД;

  • наявність в анамнезі дітей зі спадковими хворобами;

  • звичне невиношування вагітності невстановленого генезу.

Реєстрація вперше в житті встановленого діагнозу вродженої та спадкової патології здійснюється виключно в закладах охорони здоров’я загального профілю за місцем проживання у “ Талоні для реєстрації заключного діагнозу” (форма № 025-2/о) після діагнозу, встановленого в медико-генетичному закладі.
7. «Школа відповідального батьківства» , мета її організації.

У жіночих консультаціях організовуються «Школи відповідального батьківства», в яких майбутні батьки навчаються правилам особистої гігієни та готуються до майбутнього батьківства.


8.Обсяг обстеження вагітних , тривалість відпустки у зв’язку з пологами , перелік ускладнень , що потребують продовження відпустки.
ОГЛЯД ВАГІТНОЇ В ОБОВЯЗКОВОМУ ПОРЯДКУ ПРОВОДЯТЬ ЛІКАРІ:

- Акушер-гінеколог (13-15 раз)

- Стоматолог ( 2 рази)

- Терапевт ( 2 рази)

- ЛОР ( 1 раз)

- Окуліст ( 1 раз)


ПЕРІОДИЧНІСТЬ ВІДВІДУВАНЬ ВАГІТНОЮ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ:

-1 РАЗ В МІСЯЦЬ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ВАГІТНОСТІ

- 2 РАЗИ В МІСЯЦЬ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ВАГІТНОСТІ

- 3 РАЗИ В МІСЯЦЬ ПІСЛЯ 32 ТИЖНІВ ВАГІТНОСТІ

Терміни проведення УЗ – діагностики:

- 9-11 тижнів - обов’язково;

- 16-20 тижнів – обов’язково;

- 32-36 тижнів – за показаннями.

У зв’язку з пологами вагітні звільняються від роботи на 70 днів до пологів і 56 днів після пологів (разом на 126 днів), у деяких випадках і після пологів можуть бути звільнені на 70 днів.


Перелік ускладнень пологів і післяпологового періоду, що потребують продовження відпустки після пологів з 56 до 70 днів:

- багатоплідні пологи;

- передчасні пологи (якщо жінка виписалася з живою дитиною)

- пологи, що супроводжувались оперативними втручаннями (кесарів розтин, накладання акушерських щипців, ручне відділення та видалення посліду тощо);

- пологи з екстрагенітальною патологією, що супроводжуються порушенням функції органів або систем (захворювання серця та судин);

- кровотеча, що обумовлює необхідність переливання крові;

- розрив шийки матки чи промежини III ступеня;

- ускладнення післяпологового періоду (перитоніт, флебіт або тромбофлебіт, гнійний мастит тощо).


9.Види медичної допомоги у стаціонарі та їх відмінності.

Невідкладна акушерсько-гінекологічна допомога надається пацієнтам незалежно від місця їх проживання,

Планова госпіталізація здійснюється за направленнями лікарів закладів охорони здоров’я, акушерок, фельдшерів або медичних сестер ФАПів, де відображаються результати обстеження на догоспітальному етапі.

В ургентних випадках госпіталізація здійснюється за направленням лікаря та самозвертанням жінки з визначенням показань до госпіталізації лікарем приймального відділення.


10.Пологовий будинок , визначення та його структура.

Пологовий будинок - самостійний заклад охорони здоров’я, який забезпечує надання акушерсько-гінекологічної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим і гінекологічним хворим і має відповідні підрозділи.
Типова структура стаціонару пологового будинку:


Стаціонар пологового будинку



Інші підрозділи

Відділення

Приймально-оглядова


Харчоблок

Архів




Фізіологічне:

  • пологове( з індивідуальними залами і перед пологовими палатами)

після пологова з ліжками ( спільного перебування матері та дитини)




Анестезіології з ліжками інтенсивної терапії

Трансфузіології

Патології вагітності

Обсерваційне з індивідуальними залами та перед пологовими залами


після пологова з ліжками ( спільного перебування матері та дитини)



Обсерваційне з індивідуальними залами та перед пологовими залами



Патології вагітності



Трансфузіології


Анестезіології з ліжками інтенсивної терапії


Гінекології:

  • консервативної

  • оперативної





Неонатального догляду та лікування новонароджених


Лікувально-діагностичні відділення (УЗ-обстежень, рентген, лабораторії)



11.Статус “Лікарня , доброзичлива до дитини”, організація та заходи.

Статус «Лікарня, доброзичлива до дитини» може призначатися закладам, які надають допомогу жінці та новонародженому (пологовий будинок, жіноча консультація, дитячі лікарня/поліклініка). Цей статус заклади отримують після проведення оцінки їх діяльності національними експертами відповідно до положень Глобальних критеріїв ВООЗ/ЮНІСЕФ і затвердження результатів оцінки Координаційною Радою МОЗ України.


Організація лікарні, доброзичливої до дитини, спрямована на:

- реалізацію сучасних принципів ведення післяпологового періоду;

- виконання 10 принципів підтримки грудного вигодовування, що зазначені в спільній декларації.

Принципи підтримки грудного вигодовування.

До основних заходів належать:

- систематичне навчання медичного персоналу щодо впровадження та підтримки грудного вигодовування;

- інформування та навчання вагітних, матерів та членів їх родин щодо переваг та методів грудного вигодовування;

- навчання вагітних, матерів та членів їх родин, як годувати грудьми та як зберегти лактацію в складних ситуаціях, у тому числі якщо вони тимчасово відокремлені від своїх дітей;

- підтримка виключно грудного вигодовування до шестимісячного віку дитини за винятком випадків, зумовлених медичними та соціальними показаннями, і продовження грудного вигодовування до 1-го року і більше із своєчасним введенням прикорму;

- забезпечення цілодобового спільного перебування матерів з дітьми в палатах пологових будинків і участі матері (членів родини) у здійсненні догляду за дитиною;

- заохочення матерів до грудного вигодовування на вимогу дитини за відсутності медичних протипоказань;

- відмова від використання у дітей, які знаходяться на грудному вигодовуванні, сосок, пустушок.


12.Перинатальний центр , визначення , склад та звітні документи.

Перинатальний центр — самостійний заклад охорони здоров’я, який створюється для надання ефективної висококваліфікованої консультативної та медичної допомоги шляхом об’єднання діяльності акушерської, неонатологічної та педіатричної служб.

До складу центру входять три блоки: консультативно- діагностичний - представлений жіночою консультацією, акушерсько-гінекологічний блок, неонатологічний блок,

а також служби: лабораторно-діагностична та адміністративно-господарча.

За даними звіту лікувально-профілактичного закладу (форма № 20) визначають тип закладу, підпорядкування, потужність, використання ліжкового фонду (середньорічну зайнятість ліжка, середню тривалість перебування вагітної, роділлі, породіллі, хворої на гінекологічні захворювання).


13.Основна медична документація:

1. Індивідуальна карта вагітної та породіллі – ф. № 111/о

2. Обмінна карта пологового будинку, пологового відділення лікарні( відомості 3. Жіночої консультації про вагітну) – ф. № 113/о

4. Історія розвитку дитини – ф. № 112/о

5. Історія пологів – ф. № 096/о

6. Карта розвитку новонародженого – ф. № 097/о

7. Карта профілактичних щеплень – ф. № 063/о.
Заняття №2

  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка