Методичні вказівки до практичних занять для студентів медичного, стоматологічного, фармацевтичного факультетів



Сторінка1/4
Дата конвертації12.04.2016
Розмір0.61 Mb.
#2679
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3   4
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

Кафедра нормальної фізіології

ФІЗІОЛОГІЯ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ФІЗІОЛОГІЯ ВТОМИ І АДАПТАЦІЇ


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичних занять для студентів медичного, стоматологічного, фармацевтичного факультетів

(кредитно-модульна організація розділу)

Львів-2011



Методичні вказівки підготували:

к.мед.н., доц. Петришин Ю.С., к.біол.н., доц. Мисаковець О.Г.,

ас. Пшик-Тітко І.О.

За редакцією Заслуженого діяча науки і техніки України, член-кореспондента АМН України, д.мед.н., проф. М.Р. Гжегоцького



Рецензенти: д.мед.н., проф. Л.В. Андріюк

д.мед.н., проф. І.Й. Влох



ПЕРЕДМОВА

Необхідність видання методичних вказівок з розділу «Фізіологія вищої нервової діяльності» зумовлена наступними чинниками: 1) сучасні критерії підготовки спеціалістів медичного профілю; 2) удосконалення форм викладання та контролю знань студентів згідно з європейськими стандартами навчання та Болонського процесу. Поступ сучасної медицини значно розширив дані про механізми взаємодії організму з навколишнім середовищем, про такі прояви вищої нервової діяльності людини, як пам’ять, мова, мислення, темперамент та ін.

У методичні вказівки, окрім висвітлення експериментальних робіт, які пропонують для виконання студентам, включено блок теоретичної інформації з розділу «Фізіологія вищої нервової діяльності» згідно з новими навчальними програмами з дисципліни (спеціальності: 7.110101 - «Лікувальна справа», 7.110104 - «Педіатрія», 7.110105 - «Медико-профілактична справа», 7.110106 – «Стоматологія», 7.110201 – «Фармація», 7.110201 – «клінічна фармація») та вимогами Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS).

Подано різноманітні схеми логіко-дидактичного аналізу матеріалу, таблиці, ситуаційні задачі та завдання для самостійної роботи і самоконтролю, включено теоретичну інформацію, яка скеровує студентів на самостійну роботу з літературою та сприяє ефективнішому систематичному засвоєнню теоретичного і практичного матеріалу.

Для контролю набутих подано перелік тестових завдань, які передбачені новими навчальними програмами. Також наведено теми реферативних доповідей, профільні спеціалізовані запитання для студентів стоматологічного та фармацевтичного факультетів.

Обсяг навчального навантаження описаний у кредитах ECTS, які зараховуються студентам при засвоєнні модуля.

Вивчення «Фізіології вищої нервової діяльності», формує у студентів важливість індивідуального підходу до кожного пацієнта, адже кожна людина є неповторним поєднанням вроджених і набутих форм реагування на зовнішні і внутрішні подразники. Ці знання повинні бути засвоєними лікарями будь-якого спрямування.

Заслужений діяч науки і техніки України,

член-кореспондент АМН України, д.мед.н.,

проф. М.Р. Гжегоцький

Модуль 3.

Практичне заняття 1.

ФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ПОВЕДІНКИ. ДОСЛІДЖЕННЯ УТВОРЕННЯ І ГАЛЬМУВАННЯ УМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ.
В основі функціональної діяльності кори великих півкуль лежить той самий принцип, що й у всіх відділах центральної нервової системи (ЦНС) – принцип рефлексу. Саме завдяки рефлекторній діяльності наш організм швидко реагує на зміни та пристосовується до них.

В основі рефлекторної діяльності кори великих півкуль головного мозку лежать наступні принципи, сформульовані І.П. Павловим:

1. Принцип детермінізму – полягає у причинній обумовленості кожної дії великих півкуль.

2. Принцип структурності – полягає у зв’язку функцій головного мозку з його будовою.

3. Принцип аналізу і синтезу. Аналітична діяльність – це вибіркове реагування кори на окремі складові зовнішніх впливів і гальмування непотрібних умовних рефлексів; синтетична діяльність – це можливість кори формувати складні рефлекторні акти у відповідь на прості подразнення; утворення будь-якого умовного рефлексу – приклад синтетичної діяльності великих півкуль.

Всі рефлекси поділяються на умовні та безумовні.

Безумовний рефлекс виникає на дію біологічних подразників, є вродженим, успадковується і зберігається протягом усього життя. Такий рефлекс має анатомічно сформовану рефлекторну дугу і забезпечує безумовно-рефлекторні форми поведінки.

Інстинкти – це безумовні рефлекси притаманні усім представникам даного виду. Вони можуть бути простими (складатися з одного рефлекторного акту) і складними (коли закінчення одного рефлексу є початком другого).

Існує кілька класифікацій безумовних рефлексів, наприклад, за назвою відділу, який здійснює рефлекторну відповідь їх поділяють на спінальні, бульбарні, мезенцефальні (табл. 1,2).

Завдяки безумовними рефлексам зберігається єдність організму, продовження роду, підтримується гомеостаз.

Умовні, тобто набуті, рефлекси є рефлекторною реакцією на подразник, який раніше спричиняв слабку реакцію, набуту шляхом повторення та поєднання з іншими. Ці рефлекси є різними у представників одного виду, легко змінюються, зникають, для їх здійснення необхідна участь кори великих півкуль. Умовні рефлекси точніше пристосовують організм до життя, ніж безумовні (табл. 3).

Особливим є орієнтувальний рефлекс. Він виникає на будь-яку зміну зовнішнього середовища. І.П. Павлов назвав цей рефлекс «Що таке?». Він вроджений і не зникає при повному видаленні кори головних півкуль.

Одним з видів умовних рефлексів є рефлекси вищого порядку. Вони утворюються на базі закріплених умовних рефлексів.

Як умовний так і безумовний вид діяльності супроводжуються складними реакціями, до яких входять декілька компонентів (зміна частоти і глибини дихання, прискорення серцевої діяльності, виникнення голосових реакцій і т.д.).

Для вироблення умовного рефлексу необхідно, щоб умовний рефлекс передував безумовному. При утворенні умовного рефлексу у корі головного мозку виникають два вогнища збудження: перший – у мозковому відділі, другий – в кірковому центрі безумовного рефлексу. Між ними поступово утворюється тимчасовий зв’язок за принципом домінанти. Цілісна картина поведінки формується складним поєднанням безумовної і умовно-рефлекторної поведінки. Так сформовані мимовільні і довільні цілеспрямовані рухові акти, що здійснюються завдяки взаємодії пірамідної, екстрапірамідної та координаційної систем за участю кори великого мозку.

Оперативне (інструментальне) вироблення умовного рефлексу – це така форма вироблення рефлексів, при якій тварину вчать виконувати певні завдання для утримання нагороди або уникнення покарання. Зумовлені рухові реакції, що дають змогу тварині уникнути неприємної події, називають умовними рефлексами уникнення. Сюди належить умовний рефлекс відрази до їжі, який виникає, якщо тварині під час їжі робили ін’єкцію препарату. Подібні реакції трапляються і в людей.

Рефлекси можуть пригнічуватися або зникати повністю, можуть підсилюватися, спотворюватися, у деяких випадках можуть з’являтися нові (патологічні), які в нормі не існують. Безумовні рефлекси за умов патології станах змінюються або не викликаються що має діагностичне значення, оскільки інформує про функціональні зрушення або органічні ураження нервової системи, дає змогу визначити рівень її пошкодження, поставити топічний діагноз.

Порушення проходження імпульсів рефлекторною дугою є причиною втрати або пригнічення рефлексів (арефлексія, гіпорефлексія). В окремих випадках симетричне зниження рефлексів може бути в межах фізіологічної норми, тому діагностичне значення має анізорефлексія. Підсилення рефлексів (гіперрефлексія) свідчить про патологію пірамідних шляхів, коли посилюється функція сегментарних, спінальних або стовбурових утворень. Патологічні рефлекси виникають лише при органічному ураженні ЦНС (пірамідна та екстрапірамідна патологія).

Людина усвідомлює свої дії, керує своєю поведінкою, що є неможливим без участі кори та підкіркових структур, ураження яких призводять до руйнування динамічних стереотипів та утворення нових.

Гальмування – активний процес у ЦНС, спрямований на послаблення або припинення якого-небудь виду діяльності. Завдяки гальмуванню досягається зосередження на найважливішій у даний момент для організму діяльності, зупиняється недоцільна дія, відбувається уточнення і вдосконалення умовних рефлексів відповідно до умов зовнішнього середовища. Гальмування охороняє ЦНС від виснаження і перевантажень.

Розділяють два види гальмування умовних рефлексів: безумовне і умовне. Безумовне – вроджене, може виникати у різних відділах ЦНС, буває зовнішнім і позамежним.



Зовнішнє гальмування виникає у відповідь на дію стороннього подразника, виявляється у послабленні або повному пригніченні рефлекторної реакції. Більшість сторонніх подразників викликають орієнтувальну реакцію, яка при повторюванні сигналу слабшає, що призводить до поступового зникнення гальмівного стану. Проте зовнішнє гальмування може викликати і протилежну дію, тобто раніше загальмований умовний рефлекс може відновлюватися з появою орієнтувального рефлексу.

Позамежне гальмування виникає при дії умовного подразника дуже великої сили, яка переважає працездатність кори великих півкуль. Позамежне гальмування охороняє нервові клітини від перезбудження, або виснаження при значному збільшенні сили чи тривалості подразника.

Умовне (або внутрішнє) гальмування властиве лише для клітин кори великого мозку. Безумовне гальмування утворюється при одноразовому застосуванні подразника, умовне – при повторюванні його дії (табл. 4).

Виділяють наступні види умовного гальмування:



  • Згашувальне – виникає тоді, коли умовний сигнал перестає підкріплюватися. Згашений умовний рефлекс через певний час сам по собі відновлюється, тобто згашувальне гальмування припиняється. Це відновлення відбувається тим швидше, чим міцніший був умовний рефлекс, і чим слабше він був загальмований. Кожне наступне повторення згашувального гальмування відбувається легше і швидше. За рахунок цього виду гальмування організм звільняється від тих умовних рефлексів, що втратили сигнальне значення.

  • Запізнювальне – розвивається у клітинах кори при збільшенні проміжку часу між дією умовного і безумовного подразників, проявляється відсутністю умовно-рефлекторної реакції на початку дії умовного подразника і її появою після певної затримки. Цей вид гальмування залежить від сили безумовного рефлексу, на базі якого вироблений умовний рефлекс: чим він сильніший, тим важче розвивається запізнювальне гальмування.

  • Диференціювальне – утворюється у кіркових клітинах при дії двох подібних між собою подразників, один з яких підкріплюється, а другий – ні. Цей вид гальмування дозволяє відрізняти подібні між собою подразники, що сприяє детальному і точному аналізу зовнішнього середовища. Диференціювальне гальмування реалізується поступово і виробляється швидше і легше, коли найменшою є подібність між подразниками. Сторонні подразники викликають припинення диференціювального гальмування.

  • Умовне – виникає в корі головного мозку в разі не підкріплення дії умовного подразника у поєднанні з будь-яким іншим додатковим подразником. Розвиток умовного гальмування призводить до того, що позитивний подразник в комбінації з додатковим перестає викликати умовний рефлекс, проте, оремо він зберігає свою умовно-рефлекторну дію. Цей вид гальмування уточнює умовний рефлекс, відхиляє дію інших подразників.

У поширенні процесів збудження і гальмування у корі великих півкуль встановлено кілька закономірностей. Після виникнення умовного рефлексу на певний сигнал, процес збудження (або гальмування) захоплює сусідні ділянки кори (явище іррадіації). У цей час організм може відповідати умовно-рефлекторною реакцією і на подібні сигнали. Але поступово помилкові реакції зникають, оскільки збудження (або гальмування) концентрується тільки у певних ділянках кори. Концентрація процесу збудження призводить до індукції гальмування у сусідніх ділянках кори, а концентрація гальмівного процесу – до індукції збудження (що забезпечує диференціацію сигналів). Ця закономірність виступає у взаємодії системи кора – підкірка.

Прикладом такого стану є поширення гальмування в корі при алкогольному сп’янінні чи в певній стадії наркозу, що викликає збудження у найближче розташованих центрах і проявляється неконтрольваною мовною або руховою активностю. Прикладом розлитого гальмування є фізіологічний або фармакологічний сон, під час якого процес гальмування поширюється по всій корі і захоплює вищі підкіркові центри.



Вікові особливості вищої нервової діяльності (ВНД).

З моменту народження людина наділена певним набором безумовно-рефлекторних реакцій. Вже з 2-го дня після народження починають утворюватися умовні зв’язки, які сприяють пристосуванню дитини до умов зовнішнього середовища. Так, зразу після народження дитина розрізняє запах і голос матері.

До вроджених рефлексів немовлят, які зникають протягом кількох перших тижнів чи місяців належать рефлекс Моро, крокуючий, смоктальний, хапальний, рефлекс Бабкіна і т.д.

У процесі формування умовних реакцій у немовлят розрізняють 4 стадії: І – стадія неспецифічних реакцій, характеризується виникненням орієнтовної реакції на подразник; ІІ – гальмування, дія умовного сигналу гальмує діяльність дитини; ІІІ – стадія нестійкого умовного рефлексу, коли умовний подразник не завжди викликає відповідну реакцію; ІV - стадія стійкого умовного рефлексу, коли кожна дія індиферентного подразника викликає появу умовної реакції.

Проте протягом перших 2-3 тижнів життя у дитини виникає порівняно мала кількість умовних рефлексів. Основним у формуванні рефлексу у перші години після народження є харчова домінанта. Спочатку умовні рефлекси утворюються повільно, спостерігається невелика сила і рухливість процесів збудження і гальмування, вони недостатньо врівноважені і часто широко іррадіюють. З віком швидкість утворення умовних рефлексів збільшується.

Гальмування умовних рефлексів можливе з перших днів життя, воно належить до зовнішнього гальмування. У дітей першого року виникає позамежне та індукційне гальмування, прикладом якого є орієнтувальний рефлекс, але тривала дія подразника гальмує орієнтувальну реакцію внаслідок розвитку позамежного гальмуваня.

Причиною виникнення песимального гальмування є незрілість нейронів кори головного мозку.

Умовне гальмування у перші роки життя розвинуте дуже слабо. З віком сила внутрішнього гальмування, а також і швидкість утворення від’ємних умовних зв’язків, збільшується. Узагальнення і диференціювання подразників у дітей до 3-х років частіше за все відбувається за одною ознакою: або за кольором, або за формою. До 5 років кількість ознак збільшується до 3-5.


1. Науково-методичне обгрунтування теми заняття.

Основою для вивчення механізмів вищої нервової діяльності є дослідження утворення умовних рефлексів, їх порівняльної характеристики з безумовними і ролі у пристосуванні до навколишнього середовища. Саме вивчення цих механізмів дає можливість усвідомити такі форми вищої нервової діяльності як мова, мислення, свідомість, пам’ять, зрозуміти відхилення у психічній діяльності та поведінці людини.


2. Навчальна мета

Знати:

  • Знати будову і функціональні зв’язки структур переднього мозку

  • Відмінності безумовних і умовних рефлексів.

  • Механізми утворення умовних рефлексів.

  • Методи вивчення умовних рефлексів.

  • Вміти аналізувати основні види гальмування.

  • Знати умови і механізми іррадіації у центральній нервовій системі.

  • Розуміти механізми інтегративної діяльності ЦНС.

  • Знати гальмівні медіатори, будову у принципи роботи гальмівних синапсів.

Уміти:

  • Виробити умовно-рефлекторну реакцію у людини на базі попередньої інструкції.

  • Утворити захисний умовний рефлекс у миші.

  • Виробити руховий умовний рефлекс у людини.

  • Утворити умовний зіничний рефлекс у людини.

  • Пояснити зміну часу аудіо рухової діяльності при виробленні диференціювального гальмування.

  • Відтворити згасання рухового умовного рефлексу

  • Виробити диференціювальне гальмування у миші


3. Зміст практичного заняття
Контрольні питання для самостійної роботи

Основні принципи рефлекторної теорії. Вроджена діяльність організму. Умовні і безумовні рефлекси, відмінність, класифікація, біологічне значення. Рефлекторна дуга умовного і безумовного рефлексів, функціональні відмінності. Структурні основи утворення тимчасових умовних зв’язків.

Значення процесу гальмування у діяльності організму, види гальмування, біологічне значення, основні умови утворення. Методи вироблення різних видів внутрішнього гальмування, сучасні уявлення про механізми внутрішнього гальмування.

Додаткові питання для студентів стоматологічного факультету: значення рефлексогенних зон ротової порожнини у стоматологічній практиці. Захисні рефлекси при відчутті болю при стоматологічних втручаннях, біологічне значення. Значення місцевого знеболення. Слиновидільні рефлекси. Роль мотивації страху в формуванні поведінки стоматологічних хворих. Значення процесів гальмування у діяльності лікаря-стоматолога.

Додаткові питання для студентів фармацевтичного факультету: медикаментозна корекція рефлекторної діяльності. Вплив хімічних речовин на поведінкові реакції. Медикаментозна терапія корекції процесів гальмування.

4. Хід виконання практичного заняття.

1. Утворення умовно-рефлекторної рухової реакції у людини на базі попередньої інструкції.

Робота виконується з допомогою рефлексометра. Досліджуваний отримує інструкцію: при включенні звукового подразника необхідно якнайшвидше натиснути на кнопку, що призведе до зупинки електроного секундоміра. Це буде час рефлексу. Проводять 10-15 вимірювань з інтервалом в 1-2 хв. Результати записують у вигляді таблиці. Необхідно звернути увагу на динаміку аудіо рухової реакції досліджуваного: час рефлексу повинен скорочуватися і стабілізуватися. У висновках необхідно відмітити можливість утворення у людини стійкого умовного рефлексу шляхом поперпдньої інструкції, покращення якості і швидкості роботи завдяки набуття досвіду, хвилеподібний характер умовно-рефлекторної діяльності.



2. Утворення захисного умовного рефлексу у миші.

Робота проводиться як демонстраціцйний дослід з допомогою камери для дрібних тварин. Мишу поміщають в один з відсіків камери, вмикають електричний подразник, тварина переходить у другий відсік. Потім виробляють умовний рефлекс: вмикають звуковий подразник, а через 1-2 с – електричний. Повторення проводять доти, поки тварина не почне перебігати з одного відсіку в інший лише при вмиканні звукового подразника.



Висновки.

1. Намалювати рефлекторну дугу.

2. Описати механізми утворення тимчасових зв’язків.

3. Відміності у методах утвореннях інструментальних і класичних умовних рефлексів.



3. Утворення рухового умовного рефлексу у людини.

Для роботи використовується сконструйований на нашій кафедрі прилад, який складається з двох з’єднаних між собою пультів. У цьому досліді безумовним подразником є електричне подразнення шкіри пальців руки, а умовним – запалювання електричної лампочки. Досліджуваний сідає за окремий стіл і кладе два пальці лівої руки на елктроди пульта. Експериментатор, натискаючи кнопку на своєму пульті, засвічує лампочку на пульті досліджуваного, а через 1-2 с, натискаючи другу кнопку, посилає електричний сигнал. Подразнення повторюють до моменту вивикнення рухомого умовного рефлексу. Результати заносять у таблицю, відмічаючи через скільки сполучень утворюється тимчасовий зв’зок.



Висновки.

1. Занести результати у таблицю.

2. Відмітити кількість подразнень, за які утворюється тимчасовий руховий рефлекс.

4. Утворення зіничного умовного рефлексу у людини.

В екперименті беруть участь усі присутні студенти, розділені на дві групи: перша – дослідники, друга – досліджувані. На початку роботи необхідно переконатися у відсутності розширення зіниці при дії звукового подразника. Після цього подається звуковий подразник, а досліджувані прикривають очі темним листком паперу. Після сигналу досліджувані забирають листок, а дослідники спостерігають поступове звуження зіниці. Після кількох повторень, розширення зіниць відбувається лише при дії звукового подразника, без використання темного листка паперу.



Висновки.

1. Механізм формування умовного рефлексу.

2. Відмітити реакції кількісних повторень для утворення умовного рефлексу.

5. Дослідження часу аудіорухової людини при виробленні диференціювального гальмування.

Робота виконується за допомогою рефлексометра. Досліджуваний отримує завдання: при подачі звукового подразника частотою 500 гЦ необхідно якнайшвидше натиснути на кнопку. Внаслідок цього зупинеться електронний секундомір, на якому буде вказаний час рефлексу, а при дії звукового подразника частотою 700гЦ кногпку не відпускати.

Після кількох тренувальних спроб починають дослід. Послідовність подачі позитивного (500 гЦ) і гальмівного (700 гЦ) подразників довільна, але бажано зберегти співвідношення 4:1, 5:1, проводячи 15-20 спроб. Дію гальмівного подразника можна посилити, повторивши його декілька разів і змінюючи час між дією подразників.

Висновки.

1. Порівняти час аудіорухової реакції при різних діях умовного подразника. (збільшення часу рефлексу на подразник після диференціювання є наслідком іррадіації гальмування (явище послідовного гальмуваня), зменшення – подитивна індукція – виникає при концентрації сильного гальмування).

2. Вказати кількість помилок (на початку досліду характеризує швидкість утворення диференціювання, а точність – закріплення і міцність рефлексу).



6. Згасання рухового умовного рефлексу у людини.

Для утворенння згасаючого гальмування у різні проміжки часу застосовують умовний подразник (світло лампочки) без підкріплення. Через деякий час спостерігається відсутність відповідної реакції на дію умовного подразника.



Висновок.

1. Зазначити через яку кількість непідкріплених повторень утворилося згашувальне гальмування. Чому?



7. Утворення диференціювального гальмування у людини.

У досліджуваного визначають час рухового рефлексу на звуковий подразник частотою 500 гЦ. Повторюють вимірювання 3 рази і вираховують середній час. Після цього подають подразник частотою 500 гЦ і 700 гЦ у довільній послідовності, пропонуючи на першій частоті зупиняти електронний секундомір, а на другій – ні. При такому веденні експерименту час рухового рефлексу зростає.



Висновки.

1. Провести порівняння величин часу рефлексу при дії позитивного умовно-рефлекторного подразника (500 гЦ), та при диференціюванні позитивного і гальмівного подразників.



8. Утворення диференціювального гальмування у миші.

Дослідження виконується як демонстраційний дослід за допомогою камери для дрібних тварин. Виробивши у миші умовний рефлекс на звуковий подразник певної частоти, досягають відсутності умовно-рефлекторної реакції на звуковий подразник іншої частоти.



5. Питання для самоконтролю.

  1. Які основні рефлекторні механізми вищої нервової діяльності?

  2. Як впливає на поведінку тварини видалення великих півкуль?

  3. Які характерні особливості безумовних рефлексів?

  4. Що таке «рефлекс на час»? Наведіть приклади негативного і позитивного визначення.

  5. Чи можна шляхом виховання навчити дитинча мавпи рисам людської поведінки?

  6. Чому під час приймання їжі не рекомендується читати книгу чи газету?

  7. Чому маленьким дітям необхідно спати в день?

  8. Що станеться з позитивним рефлексом, якщо до умовного приєднати ще один?

  9. У чому різниця між зовнішнім і внутрішнім гальмуванням?

  10. Який фізіологічний принцип лежить в основі переходу дороги за сигналом світлофора?

Каталог: files -> kafedry -> normfiziolog
kafedry -> Робоча програма з навчальної дисципліни ортопедична стоматологія для студентів III курсу вищих медичних навчальних закладів
kafedry -> Методичні рекомендації з курсу «Історія української культури»
kafedry -> Міністерство охорони здоров’я україни львівський національний медичний університет імені данила галицького «затверджую»
kafedry -> Програма навчальної дисципліни «медичне правознавство» для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації
kafedry -> Методичні рекомендації для керівників баз стажування з підготовки лікарів-інтернів за спеціальністю Психіатрія
normfiziolog -> Медичний Кафедра нормальної фізіології
normfiziolog -> Методичні вказівки по викладанню нормальної фізіології на стоматологічному факультеті (для студентів І викладачів) Львів 2004
normfiziolog -> Міжпредметна інтеграція знань
normfiziolog -> Методичні вказівки до практичних занять для студентів Львів • 2002 Методичні вказівки для студентів підготовлено кандидатом
normfiziolog -> Методичні вказівки до практичних занять для студентів медичного спрямування (видання 4-те, доповнене) Львів-2009 Методичні вказівки для студентів медичного спрямування підготували


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка