Методичні вказівки для студентів заочної форми навчання усіх спеціальностей Затверджено



Скачати 414.37 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації26.04.2016
Розмір414.37 Kb.
  1   2   3
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«Харківський політехнічний інститут»


ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Методичні вказівки

для студентів заочної форми навчання


усіх спеціальностей

Затверджено

редакційно-видавничою

радою університету,

протокол № 2 від 6.12.12
Харків

НТУ «ХПІ»

2013

Історія української культури : метод. вказівки для студентів заочної форми навчання усіх спеціальностей / Укладач О. О. Петутіна. – Х.: НТУ «ХПІ», 2013. – 44 с.


Укладач О.О. Петутіна

Рецензент: М.М. Красіков, кандидат філологічних наук, доцент


Кафедра етики, естетики та історії культури



ПЕРЕДМОВА


Самостійна робота – основа заочної форми навчання студентів, бо її особливістю є те, що майбутній фахівець спілкується з викладачем лише під час установчих, заліково-екзаменаційних сесій та індивідуальних консультацій. Одна з найважливіших форм самостійної роботи у вищому навчальному закладі – виконання контрольних завдань з нормативних соціально-гуманітарних дисциплін, серед яких – «Історія української культури». Це забезпечує всебічне та глибоке засвоєння актуальних, найважливіших проблем вітчизняної культури; допомагає студенту краще, ґрунтовніше оволодіти необхідними навичками вивчення цієї дисципліни.

Головна вимога до контрольного завдання полягає в його творчому самостійному виконанні. Робота повинна бути написана за однією з рекомендованих тем дисципліни на основі усестороннього опрацювання зібраного наукового та навчально-методичного матеріалу. Її підготовка допоможе майбутньому спеціалісту формувати навички та уміння, удосконалювати свої знання з тієї чи іншої проблеми; логічно та послідовно формулювати теоретичні засади, самостійно аналізувати історичні, філософські, культурологічні джерела, аргументувати та відстоювати власну точку зору. Усе це розвиває здібності до саморозвитку та професійного росту, уміння захищати власні погляди, брати активну участь в обговоренні актуальних проблем дисципліни.

Написання контрольного завдання – важлива форма залучення студента заочної форми навчання до наукової роботи, бо дає можливість оволодіти методологією та методикою наукового дослідження (самостійний пошук джерел та літератури, їхня систематизація та опрацювання; всебічний аналіз та узагальнення, оформлення наукового апарату тощо). При цьому виконавець несе повну відповідальність за достовірність використаних матеріалів, у тому числі окремих фактів і цитат, за істинність формулювань, узагальнень та висновків. Матеріали з Інтернету без їхнього всебічного опрацювання, висновків та списку літератури, не зараховуються як контрольна робота.

Студенту необхідно знати, що виконання письмового завдання з «Історії української культури» характеризує не тільки його теоретичну підготовку, а й свідчить про рівень освіченості, виховання, духовності та ерудиції.

Контрольна робота, що відповідає вимогам державних стандартів освіти та навчального плану, треба представити у відповідний термін на кафедру етики, естетики та історії культури НТУ «ХПІ» (ауд. 903 у/1, тел. 707-68-73) для перевірки та рецензування викладачем.

Студент може отримати кваліфіковану консультацію та рекомендовану літературу у навчально-методичному кабінеті (ауд. 702 у/1, тел. 707-65-68).


НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА НОРМАТИВНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ»


1. Передмова

Нормативна дисципліна «Історія української культури» – складова частина циклу соціально-гуманітарних курсів, що несуть головне навантаження в процесі особистісного становлення молодого спеціаліста, бо основна її мета – формування знань про сутність вітчизняної культури, її різновиди та історико-типологічні ознаки, про людину – творця культури. Вивчення цієї дисципліни пов’язане з необхідністю гуманізації університетської освіти, поєднання глибоких професійних знань з опануванням цінностей культури України як складової світової культури.

Предмет навчальної дисципліни «Історія української культури» є багатоскладовим, бо це: а) основні поняття та концепції стосовно виникнення і розвитку культури; б) еволюція української культури – історія її фундаментальних цінностей як цілісних систем, її семантичне співвідношення до існування європейської та світової культури.

Наукові та методологічні основи дисципліни передусім включають діяльнісний підхід, який дає змогу створити різнобарвні моделі культури як системи потенційних та актуальних цінностей. Воднораз навчальна програма базується на принципі єдності теоретичного та історичного підходів до змісту культурних явищ, на розумінні культури як сфери автономного існування особистості як духовної одиниці, за плечима якої стояла б традиція та мислячі генерації, що створили спадкоємність, до якої залучається людина та перед якою вона відчуває особисту та професійну відповідальність. Використовується й герменевтичний підхід; його спрямованість полягає в з’ясуванні того, як історичний суб’єкт виражає себе засобами культури і як культура детермінує того або іншого суб’єкта. Компаративний підхід (при порівнянні української та інших культур), елементи діалогічного підходу (при інтерпретації культури як діалогу культур), структурно-функціонального, феноменологічного та формаційного підходів є також важливими у вивченні дисципліни.

«Історія української культури» сприяє розкриттю творчих здібностей студентів, формуванню головних культурних цінностей – гуманізму, прогресу, індивідуальності, розвитку високих етичних та естетичних потреб, почуття історизму та патріотизму. Знання найвидатніших досягнень вітчизняної культури в контексті світової допоможе студентові сформувати широкий загальнокультурний світогляд, позбавлений ідеологічної зашореності, схильності до догматизму. Тому основні завдання дисципліни: сприяння становленню у студентської молоді гуманістичного світогляду; формування засад національно-свідомого світосприйняття; розвиток у майбутніх фахівців історичного та критичного мислення, активної життєвої позиції, потягу до високих культурно-орієнтованих ідеалів та цінностей.

В результаті вивчення дисципліни студент має бути ознайомлений з головними здобутками та досягненнями української культури. Акцент при цьому робиться не на інформаційному або історико-хронологічному матеріалі, а на персонологічних та екзистенціальних проблемах національного буття в горизонті культури.

Студент повинен знати основні культурні події та персоналії, засвоїти фундаментальні культурологічні поняття, розуміти моделі культурного розвитку, мати уявлення про еволюцію вітчизняної культури.

Він повинен вміти здійснювати порівняльний аналіз української та інших культур, орієнтуватися в текстах джерел, мати навички самостійного інтерпретування філософських, історичних, культурологічних, художніх творів, а також виражати власну точку зору, вести аргументовану дискусію, ставити питання та оцінювати виступи інших.

Контроль якості навчання проводиться відповідно до розробленого положення про кредитно-модульну систему та критеріїв оцінювання успішності студентів (див. Додаток 2).

2. Зміст дисципліни

2.1. Вступ. Осмислення української культури як системи особливих матеріальних і духовних здобутків суспільства, її різновидів та історико-типологічних ознак, ролі у формуванні особистості, вивчення вітчизняної культури в контексті культури світової, глобальних процесів та проблем сьогодення зумовили структурну побудову програми.

2.2. Змістовні модулі
Модуль 1. Становлення та особливості української культури

Тема І. Предмет дисципліни «Історія української культури»

Поняття культури. Цілісність як сутнісна властивість культури. Структура культури. Місце і роль художньої культури в історичному процесі. Функції культури.

Культура та природа. Культура і цивілізація.

Поняття етнічної та національної культури. Загальнолюдські цінності та національні культурні традиції. Національний характер, національна самосвідомість і національний менталітет як основа національної культури. Структура національної культури. Політична і правова культура. Своєрідність взаємодії моралі, мистецтва, релігії, науки та філософії в системі національної культури.

Самобутність вітчизняної культури та її періодизація.

Предмет дисципліни «Історія української культури»: культура як система потенційних та актуальний цінностей, еволюція вітчизняного культурного процесу.

Класичні й сучасні концепції української культури.

Вплив надбань вітчизняної культури на формування професійних здібностей майбутнього фахівця.



Тема ІІ. Стародавня культура на теренах України

Особливості, періодизація первісної культури та джерела її вивчення. Первісні вірування (анімізм, тотемізм, фетишизм) та культи (Богині-матері, предків, вождів). Міфологічне світосприйняття архаїчної людини. Передумови виникнення, різноманітність та функції міфів. Становлення художньої культури архаїчного суспільства.

Трипільська культура та її вплив на побут і мистецтво східних слов’ян. Культури кіммерійців, скіфів, сарматів. Праслов’янські (Зарубінецька, Черняхівська, Київська) культури І–V ст.

Типологія і періодизація античної культури на території України. «Велика колонізація» та заснування міст-полісів у Північному Причорномор’ї та Криму. Особливості та основні цінності античної культури: агональність, космологізм, антропоцентризм. Громада як база розвитку античної демократії. Міфологія та антична художня культура.

Гуманістична сутність античної культури, її роль у формуванні європейської цивілізації та розвитку середньовічної культури.
Тема ІІІ. Культура вітчизняного Середньовіччя

Становлення загальноєвропейської культури в епоху середніх віків. Типологія культури Середньовіччя та її особливості. Середньовічна картина світу. Місце людини в ієрархії просторово-часових відносин Середньовіччя.

Особливості формування та основні етапи розвитку культури вітчизняного Середньовіччя.

Райковецька, Волинцивська та Роменська культури східнослов’янських племен напередодні утворення Київської держави. Культурні відносини давніх русів та Візантії. Вплив Азійського Сходу на давньоруську культуру.

Прийняття християнства та його роль в історії вітчизняної культури. Входження Русі у європейський християнський культурний простір. «Світи» міста, села, церкви та князівського двору в давньоруській культурі.

Розвиток писемності, етико-філософської думки, природничих знань та естетичної самосвідомості.

Давньоруське літописання: світова історія та сенс людського життя. Просторові мистецтва, музика і театр в художній культурі Київської Русі.
Тема IV. Український Ренесанс (XIV–XVI ст.)

Поняття Відродження, ренесансу, гуманізму. Відродження як перехідний тип культури. Соціально-економічні передумови Відродження. Формування нової картини світу та ідеології громадянського суспільства. Типологія і періодизація культури Відродження та гуманістичного руху.

Самобутність та основні етапи розвитку українського Ренесансу та гуманізму. Ідеї Рінашименто та візантійсько-християнської догматики у вітчизняній культурі XIV–XV ст. Європейські університети в розвитку українського Ренесансу. Становлення братського руху. Вплив Північного Відродження та Реформації на українське Відродження XVІ ст. Теорії природного права, суспільного договору, освіченої монархії, проблема війни і миру в українському гуманізмі XVІ ст.

Ренесансна художня культура. Література, театр, просторові мистецтва та розвиток меценатства.


Модуль 2. Українська культура Нового та Новітнього часів

Тема V. Вітчизняна культура Нового часу (XVII–XVIII ст.)

Особливості та світоглядні орієнтири культури Нового часу. Формування ідеалу республіканського устрою та інших фундаментальних цінностей буржуазного суспільства. Зміна ролі релігії та церкви. Наукова революція XVII ст. Раціоналізм. Сенсуалізм та емпіризм.

Козацтво як культурне явище. Основні цінності культури козацько-гетьманської доби.

Українське Просвітництво XVII–XVIII ст. Розвиток національної самосвідомості та нової культурної еліти.

Плюралізм вітчизняної художньої культури XVII–XVIII ст.: бароко, класицизм, рококо, сентименталізм.

Західноєвропейська, українська та російська культури Нового часу: культурний простір та зв’язки.


Тема VI. Культура України XIX ст.

Суперечливість матеріальної та духовної культури ХІХ ст. Формування нової картини світу. Мистецтво, філософія та мораль – головні форми духовної самосвідомості культури ХІХ ст.

Типологічна своєрідність культури, розширення її «світу» (виникнення фото, кіно, дизайну). Основні тенденції художньої свідомості (романтична, позитивістська, діалектична).

Особливості культури України у ХІХ ст. Роль освітніх закладів та наукових інституцій. Кирило-Мефодіївське братство та розвиток національної самосвідомості.

Поміщицькі маєтки в культурному ландшафті ХІХ ст. Земляцтва в Петербурзі та Москві як чинники розвитку вітчизняної культури. Українці в російській культурі ХІХ – поч. ХХ ст.

Різноманітність художнього життя: класицизм, романтизм, реалізм, імпресіонізм, символізм, модерн.

Нові явища в світовій та вітчизняній культурі кінця ХІХ – поч. ХХ ст.

Тема VII. Сучасна українська культура

Науково-технічна революція як чинник розвитку сучасної культури. Формування нової картини світу та ідеалу особистості в ХХ ст. Альтернатива технократичного і гуманітарного мислення.

Поняття масової і елітарної культури. Контркультура.

Національні культури в умовах глобалізації. Поляризація та віддзеркалення культур. Прогрес культури: зростання загальнолюдського та розвиток унікальності.

Культура України ХХ – поч. ХХІ ст.: від тоталітаризму до національно-культурного відродження і формування інформаційного суспільства.

Особливості вітчизняної художньої культури. Реалізм. Модернізм і постмодернізм.

Основні тенденції сьогочасного культурного процесу. Зміни в способі життя та життєвих цінностях.
Тема VIII. Культура Слобідської України

Соціально-економічні та політичні чинники формування культури Слобожанщини.

Культурне життя Слобідської України у наукових дослідженнях ХІХ – поч. ХХІ ст.

Повір’я, звичаї, традиційний народний побут слобожан.

Особливості слобожанської культури ХІХ–ХХ ст. Поширення ідей патріотизму, гуманізму, демократизму. Україно-російські культурні зв’язки.

Роль освіти і науки у культурному житті Слобідської України.

Самобутність художньої культури. Національні риси основних напрямів мистецтва.

Історія культурного життя Харкова.



СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА

План

1. Формування нової картини світу та ідеалу особистості в ХХ ст.

2. Культура України ХХ – початку ХХІ ст.: від тоталітаризму до національно-культурного відродження і формування інформаційного суспільства.

3. Особливості вітчизняної художньої культури. Реалізм. Модернізм і постмодернізм.



Контрольні запитання

1. Яка роль науково-технічної революції у формуванні сучасної культури?

2. Назвіть видатних діячів української культури початку ХХ ст.

3. Дайте оцінку культури радянського періоду. Чи завжди адміністративний та ідеологічний контроль з боку держави був негативним?

4. Порівняйте модерністську і постмодерністську моделі світу.

5. Які риси характеризують український постмодернізм?

6. Охарактеризуйте особливості взаємодії культур Заходу і Сходу новітнього часу. Наведіть приклади.

7. Чи існує єдиний культурний простір в сучасній Європі? Аргументуйте відповідь.

8. Яка роль засобів масової інформації в сучасній культурі?

9. У чому, на Вашу думку, проявляється прогрес культури? Які його критерії?

10. Охарактеризуйте основні тенденції сьогочасного культурного процесу. Які зміни відбуваються в способі життя та життєвих цінностях?

Список літератури

Основна


  1. Вандишева-Ребро Н. В. Актуальні проблеми сучасної естетики. Постмодернізм : Метод. посіб. / Н. В. Вандишева-Ребро. – Суми, 2007.

  2. История украинской культуры : учеб. пособ. для студ.-иностранцев всех специальн. / Е. А. Петутина, Н. В. Вандышева-Ребро, А. В. Голозу- бов [и др.]; под ред. Е. А. Петутиной. – Х., 2012.

  3. Історія української культури : навч. посіб. : у 2-х ч. –Ч. 2 : Українська культура Нового та Новітнього часів / О.О. Петутіна, Н.В. Вандишева-Ребро, О.В. Голозубов [та ін.]. – Х., 2012.

  4. Історія української культури / за заг. ред. І. Крип’якевича. – К., 1994.

  5. Кормич Л. І. Культурологія (історія і теорія світової культури ХХ століття) : навч. посіб. / Л. І. Кормич, В. В. Багацький. – Х., 2003.

  6. Мєднікова Г. С. Українська і зарубіжна культура ХХ століття : навч. посіб. / Г. С. Мєднікова. – К., 2002.

  7. Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К., 2001.

Додаткова

  1. Голубенко П. Україна і Росія в світлі культурних взаємин / П. Голубенко. – К., 1993.

  2. Дабагян А. В. Человек, его сознание и культура в паутине электронно-цифровых сетей / А. В. Дабагян. – Х., 2003.

  3. Даниленко В. М. Сталінізм на Україні: 20-30-ті роки / В. М. Даниленко та ін. – К., 1991.

  4. Жаборюк Н. А. Український живопис останньої третини ХІХ – початку ХХ століть / Н. А. Жаборюк. – К., 1990.

  5. Енциклопедія українознавства : загальна частина. – К., 1995. – Т. 2, 3.

  6. Забужко О. Дві культури / О. Забужко. – К., 1990.

  7. Краснодембський 3. На постмодерністських роздоріжжях культури / З. Краснодембський. – К., 2000.

  8. Крвавич Д. П. Українське мистецтво: навч. посіб. / Д. П. Крвавич, В. А. Овсійчук, С. О. Черепанова. – Львів, 2005.

  9. Лавріненко Ю. Розстріляне Відродження / Ю. Лавріненко. – Мюнхен, 1959.

  10. Попович М. В. Національна культура і культура нації / М. В. Попович. – К., 1991.

  11. Постмодерн в философии, науке, культуре : хрестоматия. – Х., 2000.

  12. Стародубцева Л. Лики памяти. Культура эпохи «Пост» / Л. Стародубцева. – Х., 1999.


ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Обсяг повинен складати 20–25 рукописних сторінок учнівського зошита або 10-14 друкованих шрифтом Times New Roman (розмір кегля – 14; міжстроковий інтервал – 1,5; поля – 2,5).

Мова написання – українська або російська. Уникайте довгих речень, багатослів’я, повторів, аналізу несуттєвих фактів. Перевіряйте помилки, при необхідності користуйтесь словниками та довідниками. Для зауважень та поміток викладача залишайте поля.

Контрольна робота має чітко визначену структуру й складається з титульного аркушу, змісту, вступу, основної частини (2–3 розділів), висновку, списку використаної літератури.



Титульний аркуш оформляється за стандартною формою (див. Додаток 1).

У вступі обґрунтовується актуальність теми, розкривається навчально-пізнавальне значення її дослідження. Обов’язкова частина вступу – короткий аналіз наукової літератури, яка самостійно відібрана та проаналізована відповідно до плану роботи.



Основна частина складається з розділів, кожен з яких має свою назву й відповідну нумерацію. Розташовуйте матеріали розділів у логічній послідовності; у кожному з них повинні бути Ваші власні пояснення, приклади, узагальнення.

У висновку треба сформулювати основні результати дослідження та зробити акценти на зв’язку наукової проблеми з сучасністю.

Список літератури необхідно складати у відповідності до правил оформлення бібліографії.

Зверніть увагу, що відомості про книгу повинні включати: прізвище та ініціали автора; назву книги; через двокрапку – її призначення; через косу риску – відомості про відповідальність (ініціали та прізвища авторів); через крапку, тире – місце видання; через кому – рік видання. Якщо книга написана чотирма та більше авторами, то допускається описувати її під назвою, тобто спочатку навести назву книги, а далі через косу риску подати прізвища чотирьох авторів (якщо їх усього чотири) або трьох і словосполучення «та ін.» (якщо авторів п’ять і більше). Наприклад:



Один автор

Матвєєва Л. Л. Культурологія : Курс лекцій : навч. посіб. / Л. Л. Матвєєва. – К., 2005.



Два автори

Абрамович С. Д. Світова та українська культура: навч. посіб. / С. Д. Абрамович, М. Ю Чікарькова. – Львів, 2004



Три автори

Крвавич Д. П. Українське мистецтво: навч. посіб. / Д. П. Крвавич, В. А. Овсійчук, С. О. Черепанова. – Львів, 2005.



Чотири автори

Історія світової та української культури / Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. – К., 2000.



П’ять і більше авторів

Культурологія : навч. посіб. / Баканурський А. Г., Александров А. Б., Дашкова Т. Ю. та ін. – К., 2004.



Без авторів

Історія світової культури : навч. посіб. / за ред. Л. Т. Левчук. – К., 1999.



Відомості про статтю включають: прізвище та ініціали авторів; заголовок статті; через дві косі риски – найменування журналу, збірника, де вміщена ця стаття; через крапку, тире – місце видання (для збірників); через крапку, тире – рік видання; через крапку, тире – номер, випуск, том (для журналів, збірників). Наприклад:

Шелест В. Думи – козацький епос // Київська старовина. – 1993. – №6.

Робота над контрольним завданням починається з вибору теми. Поставтеся до цього як до відповідальної та важливої справи. Обираючи тему, оцініть рівень своїх знань з даної проблематики, зверніться за інформацією до підручників або довідників, тематичного каталогу бібліотеки, навчально-методичного кабінету, а головне – враховуйте свій особистий інтерес, бо від нього в значній мірі залежить якість виконання творчої роботи.

Не обов’язково обирати тему з пропонованого посібника. Вам надається право сформулювати її самостійно, але в цьому випадку тема контрольної роботи повинна відповідати навчальній програмі дисципліни «Історія української культури». Необхідно узгодити обрану тему й план роботи з викладачем.



ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

І. ПРЕДМЕТ ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ»

1. Культура і суспільство.

2. Функції культури.

3. Загальнолюдські цінності та національні культурні традиції.

4. Мистецтво в структурі національної культури.

5. Микола Костомаров про національну своєрідність українського народу та його культури.

6. Порівняльно-історичний метод у культурологічних дослідженнях Михайла Драгоманова.

7. Цілісна концепція історії української культури у творчій спадщині Івана Франка.

8. «Українська ідея» в культурологічній концепції Михайла Грушевського.

9. Проблема європеїзації української культури у творчій спадщині Миколи Хвильового.

10. Сучасні дослідження з історії української культури.

Список літератури

Основна

1. Абрамович С. Д. Світова та українська культура: навч. посіб. / С. Д. Абрамович, М. Ю. Чікарькова. – Львів, 2004.

2. Буряк А. В. Введение в курс «История и теория мировой и отечественной культуры» : консп. лекции / А. В. Буряк, Т. С. Воропай. – Х., 1993.

3. История украинской культуры : учеб. пособ. для студ.-иностранцев всех специальн. / Е. А. Петутина, Н. В. Вандышева-Ребро, А. В. Голозу- бов [и др.]; под ред. Е. А. Петутиной. – Х., 2012.

4. Історія світової та української культури / В. Греченко, І. Чорний, В. Кушнерук, В. Режко. – К., 2000.

5. Історія української культури : навч. посіб. : у 2-х ч. –Ч. 1 : Становлення та особливості української культури / О.О. Петутіна, О.В. Голозубов, Г.В. Буряк [та ін.]. – Х., 2011.

6. Історія української культури. / за заг. ред. І. Крип’якевича. – К., 1994.

7. Лекції з історії світової та вітчизняної культури : навч. посіб. / за ред. А. Яртися та В. Мельника. – Львів, 2005.

8. Матвєєва Л. Л. Культурологія : Курс лекцій : навч. посіб. / Л. Л. Матвєєва. – К., 2005.

9. Морфологія культури : тезаурус / за заг. ред. В. О. Лозового. – Х., 2007.

10. Національна ідентичність : Хрестоматія / упоряд. Т. Воропай. – Х., 2002.

11. Попов Б. Життя етносу: Соціокультурні нариси : навч. посіб. / Б. Попов, В. Ігнатов. – К., 1997.

12. Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К., 2001.

13. Українська художня культура : навч. посіб. / За ред. І. Ф. Ляшенка. – К., 1996.

14. Хоруженко К. М. Культурология. Энциклопедический словарь / К. М. Хоруженко. – Ростов-на-Дону, 1997.

15. Шевнюк О. Л. Культурологія : навч. посіб. / О. Л. Шевнюк. – К., 2005.


  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка