Методичні вказівки для самостійної роботи студентів заочної форми навчання за напрямком 0501 «Економіка і підприємництво»



Сторінка7/7
Дата конвертації16.04.2016
Розмір0.54 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

список літератури





Бібліографічні описи, Інтернет адреси

Теми, де застосовується

1. Основна

Державне регулювання економіки: Навч. посібник / С.М.Чистов, А.Е.Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін. – К.,2000.

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10

Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки. - К., 2001.

1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10

Мельник А., Крупка М., Залога З., Державне регулювання економіки: Підручник. – Львів, 1999.

1, 2, 4,5, 11, 12,13

Гриньова В.М., Новикова М.М. державне регулювання економіки. – Харків: Вид. дім «ІНЖЕК», 2004

1,2,3, 4, 5, 6,7,8,9,12,14

Пушкар Т.А. Государственное регулирование экономики. Конспект лекцій. – Харьков, ХНАГХ, 2006

1 – 5, 8-12

2. Додаткова

Проект концепції ( основи державної політики ) національної безпеки України.- К., " Зеркало недели" от 18.01.1997

1, 13

Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” - К.,2002

9

Про режим іноземного інвестування: Закон України від 19.03.1996// Галицькі контракти.-1996.-№20

6, 9

Бюджетний кодекс України. – К., 2002.

3, 4

Господарський кодекс України. – К, 2002.

7, 11

Про місцеві державні адміністрації: Закон України. – К., 1999.

13

Про місцеве самоврядування: Закон України. – К., 1999.

13

Про державне прогнозування і розроблення програм економічного і соціального розвитку України: Закон України // Урядовий кур’єр. – 2000. – 28 квітня.

3

Про інноваційну діяльність: Закон України. – К., 2002.

8

Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. - К., 1997.

4

Гуревичев М. М. Государственное регулирование в условиях рыночной экономики. - Харьков, 1993.


1, 2,5, 10, 13

Мельник А. Ф. Державне регулювання економіки перехідного періоду. Світовий досвід і проблеми України.- Тернопіль, 1995.

1,2, 4, 5, 10, 11

Государственное регулирование экономики и социальный комплекс: Уч. пособие для вузов / Под ред. Т. Г. Морозовой, В. А. Пикулькина. - М., 1997.

1,2, 7,11,12

Науменко В., Панасюк Б. Впровадження методів прогнозування і планування в умовах ринкової економіки. – К., 1995.

3

Структурна перебудова економіки України: основні напрями та пріоритети / За ред. М. М. Якубовського.- К., 1994.

6, 7

http://www. euromoney. com

6, 9

3. Методичне забезпечення

Методичні вказівки до самостійного вивчення курсу "Держане регулювання економіки". – Харків, ХНАМГ, 2004


Глосарій

Адміністративна реформа – вид політико - правової реорганізації, здійснюваної у сфері виконавчої влади, яка передбачає вдосконалення її організаційної структури, функцій, кадрового забезпечення, взаємовідносин з місцевим самоврядуванням.

Антиінфляційне регулювання-охоплює насамперед два основних метода усунення інфляції: скорочення бюджетного дефіциту і регулювання цін і доходів

Бюджетно - податкова політика – система регулювання, пов’язана з функціонуванням державних фінансів, формуванням державного бюджету та державними витратами і спрямована на реалізацію цілей соціально - економічного розвитку країни.

Венчурні підприємства – малі підприємства з високим ступенем ризику, що спеціалізуються на розробці наукових ідей та їх втіленні у нові технології, нові продукти, а також забезпечують зв’язок між фундаментальними дослідженнями і масовим виробництвом.

Відтворювальна структура - співвідношення між підрозділами суспільного виробництва , між споживання і нагромадженням; структура основних фондів.

Грошова система країни – обіг грошової маси (монет і паперових грошей); чеків, що створюються на основі депозитних вкладів у комерційних банках; інших фінансових документів та платіжних засобів.

Грошова –кредитна політика – сукупність заходів у сфері грошового обігу і кредитів, що спрямовані на регулювання економіки.

Демпінг – продаж товарів на ринках інших країн за цінами, нижчими від внутрішніх.

Державне економічне програмування – вища форма державного регулювання економіки, завдання якого – комплексне використання у глобальних цілях усіх елементів державного регулювання економіки.

Державне регулювання економіки – система типових заходів (форм, методів та інструментів) законодавчого, виконавчого й судового характеру, за допомогою яких держава забезпечує ефективний розвиток національної економіки, реалізацію соціально-економічних цілей суспільства.

Державний сектор економіки-комплекс суб’єктів господарювання , які повністю або частково належать центральним або місцевим органам.

Державні позички – продаж державних цінних паперів, позики в позабюджетних фондах і банках для покриття дефіциту державного бюджету.

Дотація – кошти , що передаються з державного бюджету до місцевих бюджетів або з місцевих бюджетів вищого рівня до місцевих бюджетів нижчих рівнів безповоротно з метою збалансування їх доходів і видатків.

Економічна політика держави – система економічних ідей, цілей держави, завдань та засобів їх досягнення, а також діяльність органів державної влади й управління щодо їх реалізації.

Зовнішньоекономічна політика – діяльність держави, спрямована на регулювання економічних відносин з іншими країнами, на забезпечення ефективного використання зовнішнього фактора в національній економіці, реалізацію конкурентних переваг країни, раціональне входження у світове господарство.

Інвестиційна політика держави – діяльність держави щодо регулювання інвестиційної діяльності з метою реалізації цілей економічної, науково-технічної та соціальної політики; комплекс економічних, організаційно-правових та інших заходів держави, спрямованих на створення сприятливого інвестиційного клімату, структурну перебудову, підвищення ефективності національної економіки.

Індикативне планування – спосіб регулювання економічних процесів за допомогою розробки планових показників рекомендаційного, орієнтовного характеру, що конкретизують цілі й пріоритети розвитку національної економіки, створення державою відповідних фінансових та інших стимулів для її реалізації.

Інноваційний потенціал країни – здатність фундаментальної науки забезпечити розвиток інноваційних процесів, модернізацію і оновлення виробництва.

Інноваційна політика держави – комплекс економічних організаційно-правових та інших заходів держави, спрямованих на впровадження результатів НТП у виробництво, стимулювання і підтримку інноваційних процесів в економіці.

Кейнсіанство – економічна школа, що відстоює необхідність і важливість державного регулювання економіки, пояснюючи це недосконалістю ринкового механізму на основі використання як прямих, так і опосередкованих економічних методів (бюджетно-фінансове регулювання, стимулювання сукупного попиту та інвестиційної активності, розширення державних витрат, зменшення рівня облікової ставки, збільшення рівня зайнятості).

Класична теорія регулювання економіки (саморегулювання) – основним регулятором економічних процесів вважає ринковий механізм, який ефективно регулює розподіл ресурсів, автоматично встановлює економічну рівновагу (між попитом і пропозицією) і забезпечує необхідність втручання держави в економіку.

Ліцензування – видача державними органами дозволу на право займатися певним видом діяльності, в тому числі експортно - імпортними операціями.

Митна політика – політика встановлення державою податків на товари, майно, цінності, які перевозяться через кордон країни (митних тарифів) , з метою захисту національних інтересів і наповнення державного бюджету країни.

Місцеве самоврядування – гарантоване державою право і реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів чи посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення у межах чинного законодавства України. Система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні й обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад; органи самоорганізації населення.

Монетаризм – економічна неоліберальна школа, яка не визнає широкого втручання держави в економіку, віддає перевагу непрямим (опосередкованим) методам державного впливу, зокрема регулюванню грошового обороту.

Науково-технічна політика – політика держави щодо формування умов для розвитку прикладної та фундаментальної науки, раціонального використання науково-технічного потенціалу країни, впровадження результатів НТП у виробництво з метою підвищення його ефективності, забезпечення конкурентоспроможності національної економіки. Визначає цілі, форми й методи діяльності держави в науково-технічній сфері.

Національна економіка – велика, складна економічна система, яка включає комплекс взаємодіючих між собою суб’єктивних (держава, юридичні та фізичні особи) і об’єктивних елементів (відносини, зв’язки, що виникають у процесі взаємодії суб’єктів економіки) і має певні властивості (структуру, цілісність, цілеспрямованість, наявність ресурсів, пропорційність, стійкість, адаптивність, самозбереження, саморегуляцію та самоорганізацію, наявність управляючого центру ).

Об’єкти державного регулювання економіки - сфери, галузі, а також ситуації, явища та умови соціально - економічного життя країни, виникають або можуть виникнути проблеми, труднощі, що потребують нагального розв’язання задля нормального функціонування національної економіки

Облікова ставка – розмір відсотка, за який національний банк країни продає кредитні ресурси комерційним банкам, а ті під позичковий відсоток кредитують суб’єктів економіки.

Платіжний баланс – співвідношення між валютними надходженнями в країну та платежами держави за кордон, які вона здійснює протягом певного часу, тобто це статистичний звіт про результати зовнішньоекономічної діяльності країни за певний період часу, зазвичай за рік.

Активний платіжний баланс – (активне сальдо платіжного балансу) – надходження в країну перевищують платежі країни за кордон.

Пасивний платіжний баланс – (пасивне сальдо платіжного балансу) наявний його дефіцит.

Податкова система – сукупність податків і податкових платежів, що сплачуються державі у встановленому законодавством країни порядку.

Середній клас – прошарок суспільства, що характеризується такими ознаками: особиста свобода; самостійна економічна діяльність; наявність власності; досить високий рівень доходів; володіння професією, що передбачає отримання спеціальних знань; адекватні спосіб і якість життя; роль у суспільстві.

Субвенція – кошти, що надаються місцевим бюджетам вищого рівня на фінансування цільових видатків і підлягають поверненню у разі їх неналежного використання

Субсидія – кошти, що надаються з державного бюджету місцевим бюджетам або з місцевих бюджетів вищого рівня до місцевих бюджетів нижчого рівня на фінансування цільових видатків.

Соціальна політика – діяльність держави, спрямована на створення та регулювання соціально-економічних умов суспільства: підтримка відносин між соціальними групами і всередині їх, забезпечення умов для підвищення добробуту членів суспільства, створення соціальних гарантій, формування ефективних економічних стимулів для участі у виробництві, соціальний захист населення.

Структура економіки – співвідношення різних елементів економічної системи, що відбивають народногосподарські пропорції та стан суспільного поділу праці (галузева, відтворювальна, територіальна, соціальна, зовнішньоекономічна структура).

Трансфери – кошти, що надаються з державного бюджету місцевим бюджетам або з місцевих бюджетів вищого рівня до місцевих бюджетів нижчого рівня у вигляді субсидій, субвенцій, дотацій тощо.

Управління економікою – свідомий вплив держави на об’єкти і процеси з метою цілеспрямування господарської діяльності, узгодження дій суб’єктів національної економіки й отримання бажаних результатів. Включає макроекономічний аналіз, прогнозування, планування та програмування соціально-економічного розвитку країни, організацію, регламентацію, стимулювання та оперативне регулювання діяльності суб’єктів господарювання, контроль за дотриманням ними правил і норм економічної поведінки.

Фінансова система країни – державний бюджет, позабюджетні фонди (пенсійні, страхові, кредитні та інші фонди); фінанси підприємств; місцеві фінанси (бюджети області, міські, районі, сільські).

Фіскальна політика – діяльність держави щодо формування та регулювання державного бюджету (бюджетно–податкова політика), а також мобілізації коштів у державну казну з інших джерел.

Цінове регулювання – вплив держави на ринкове ціноутворення та ціни за допомогою законодавчих, адміністративних і судових заходів з метою здійснення кон'юнктурної та структурної політики, приборкання інфляції, стимулювання виробництва, його модернізації, посилення конкурентоздатності національної економіки, пом’якшення соціального напруження.

Навчальне видання

Державне регулювання економіки: Методичні вказівки для самостійної роботи студентів заочної форми навчання за напрямком 0501 – «Економіка і підприємництво»


Укладачі: д.е.н. Ілля Матвійович Писаревський, Тетяна Андріївна Пушкар

Редактор: М. З. Аляб’єв

План 2007, поз 579

____________________________________________________________________

Підп. до друку 13.09.2007 Формат 60х84 1/16 Папір офісний

Друк на ризографі Умовн. – друк. арк. 2,4 Обл. – вид арк.2,9

Замов. № Тираж 200 прим.

____________________________________________________________________
ХНАМГ, 61002, Харків, вул. Революції, 12

____________________________________________________________________


Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ

61002, Харків, вул. Революції, 12




1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка