Методичні вказівки (для самостійної роботи студентів усіх спеціальностей Академії) Харків хнамг 2007



Сторінка4/5
Дата конвертації15.04.2016
Розмір0.56 Mb.
1   2   3   4   5

2.10. Відпускання свого минулого й хвороби

Відпустивши від себе своє минуле, Ви, одночасно, відпускаєте від себе всі свої неприємності. Точно так само, потрібно відпускати й свою хворобу.Коли Ви не готові із чимсь розстатися, виходить, це служить якимсь Вашим цілям, але якщо Ви завзято тримаєтеся за щось, що фактично заважає Вам жити, прийдеться визнати, що ніякі методи зцілення Вам не допоможуть.Якщо Ви не можете морально відпустити хворобу або негативну звичку, (щось підсвідомо Вас тримає), запитайте у себе за допомогою методу маятника або ментальної відповіді, які мотиви змушують Вашу підсвідомість триматися за це. Якщо відповіді не знайдете, запитайте себе, що відбулося б, якщо більше не було б хвороби (або негативної звички). Швидше за все, відповідь буде, що життя стало б краще. І це побічно підтверджує, що присутність і втримання хвороби або негативної звички в собі має якісь мотиви, а це, у свою чергу, змушує Вас задуматися про те, що Ви собі не бажаєте бути гідним кращого життя. У цьому випадку, зміцнть віру в себе позитивними настроями. Отже, відпустіть своє минуле й свою хворобу. Зробіть це в такий же спосіб, як Ви відпускаєте своє минуле. Бажано, перш ніж відпустити хворобу, мати вже досвід у відпусканні минулого. Відпускання минулого робиться за наступною технологією: гляньте на своє минуле, як на якийсь спогад; подивіться послідовність картин минулого, що відбивають якісь етапи Вашого життя із самого раннього дитинства до перших, середніх і старших класів школи, й так далі; при цьому дивіться на послідовність зазначених картин, як на якусь ілюзію, без усякої емоційної реакції, зовсім нейтрально. Адже ці картини, по суті, реально вже не існують і минулого нема, тому що його дійсно нема, тому що вся послідовність подій минулого вже не існує; скажіть собі: «Я відпускаю минуле з добром». При відпусканні своєї хвороби представте її не у вигляді якого-небудь символу або навіть у вигляді якої-небудь істоти, представте нейтрально, без емоційної реакції етапи виникнення й протікання хвороби й, у завершення, скажіть своїй хворобі, що відпускаєте її з добром. Ніколи не потрібно засуджувати й корити себе за свої захворювання. Адже все негативне в нас самих і в житті взагалі – складова частина процесу космічного плану – за кожну неприємну ситуацію, у тому числі й хворобу, відповідає певна причина. Людині важливо зрозуміти, що до будь-якої проблеми мають безпосереднє відношення її погляди на життя, і будь-яка неприємна ситуація, а також хвороба, є сигналом про те, що ці погляди на життя потрібно змінити. Людина не тільки не повиненна корити себе за те, що вона занедужала, але навіть поздоровити себе із хворобою, тому, що вона може стати відправною крапкою при зміні поглядів на життя. Цю ідею розвив В. Купових, що розробив і активно застосував у своєму житті так звану «акцію віддяки» [4]. Замість опору хвороби, Купових пропонує дякувати їй за те, що вона попереджає нас про те, що буде третирувати нас доти, поки ми не зрозуміємо, що потрібно шукати вихід і знайти цей вихід. Але вихід не в подоланні хвороби (можна тільки на час заглушити хворобe таблетками), а в зміні відносини до життя, і зокрема, у зміні відносини до хвороби. Як уважає Купових, потрібно дякувати хворобі, і незабаром вона зупиниться, а потім і зовсім зникне, і це він випробував на своєму досвіді. Віддяка хворобі припускає дарування хворобі (з якої ви розмовляєте, як з живою істотою) усього самого коштовного, що може бути в людини: здоров’я, сили, щиросердечної гармонії, спокою, радості. Це свого роду гра, але гра щирого характеру, і суть гри полягає в тому, що якщо Ви зробите пропозицію про дарування від чистого серця усього самого коштовного, то істота, яку персоніфікує хвороба, незабаром поверне Вам запозичене. Із хворобою потрібно розмовляти на рівні й домогтися успіху можна тільки при щирій грі. Хворобу, як це не дивно звучить, потрібно щиро полюбити й у жодному разі не можна докоряти їй в тім, що вона ніяк не насититься вашими пропозиціями, вашими дарунками. Хворобі не можна задавати питань, коли ж вона покине Вас. Загалом, це серйозна робота, свого роду творчість, і головне – це виробити в собі бажання дякувати хворобі. Підношення потрібно робити не тільки під час серйозного захворювання, але й із приводу кожного сигналу: занедужав поперек – здійснити акцію віддяки, підсклизнулись або спіткнулися – знову робимо підношення. Приведемо приклад акції віддяки (це може бути хвороба будь-якої частини тіла). Ваш монолог повинен бути приблизно таким: «Дорогий біль! Дякую тобі за попередження, що здоров’я моє може погіршитися. Щиро готовий подарувати те, що ти хотіла б мати від мене. Пропоную прекрасне сонячне світло, повітря соснового бору». Якщо ви потрапили в ціль й угадали, результат буде негайний – біль стихне. Якщо біль не вщухає, пробуйте ще: «Пропоную прекрасний літній вечір, беріг чудесного озера, захід сонця...». Якщо біль не проходить, пропонуйте далі свою силу, внутрішню гармонію, здоров’я. Терапевтичний ефект відпускання свого минулого й хвороби: сприяє видужанню й наведенню внутрішньої гармоніі в організмі.

2.11. Позитивний настрой і створення позитивних властивостей характеру через гармонію дій, емоцій і думок

Думки людини, його почуття й дії зв’язані між собою: фізична дія супроводжується певними емоціями й думками й, навпаки, думки й емоції викликають певні дії або відповідне положення тіла й вираження обличчя. Незалежний вид, розправлені плечі ведуть до підйому духу й бадьорості, пригноблений вид і опущені плечі – до пригнобленого стану. Для виправлення характеру потрібно не тільки робити спеціальні вправи – медитувати, але, в якості попередньої міри, перед початком медитації, привести в гармонію думки, емоції й дії, направиляти їх до певної цілі. Допустимо, Ви маєте слабку силу волі й боязливі. Першим Вашим кроком буде напрямок дій, почуттів і думок до однієї мети – укріплення волі й сміливості. Дія: підніміть голову, розправте плечі, говоріть голосно, ясно, не кваплячись, дивиться в очі співрозмовникові. Почуття: намагайтеся почувати себе сильним і рішучим. Думки: уявляйте себе людиною рішучою, енергійною, самовпевненою. Впевнені жести викличуть відповідні емоції, які, у свою чергу, вплинуть на хід думок. У свою чергу, зміст думок підсилять емоції, які вплинуть на дії, вчинки та зміну зовнішнього вигляду. Таким чином, кожний елемент ланцюжка Вашої дії повинен бути рішучим і впевненим. До роботи думки приєднуйте вплив емоцій і дії, з огляду на взаємозв’язок ланцюжка: думки - емоції - дії. Одночасно із проголошенням фраз подумки представляйте бажане (уявляйте собі, що вже маєте бажану якість). Потім, у процесі проголошення фраз медитації, надайте уявному образу емоційне фарбування (намагайтеся викликати в себе таке почуття, яке випробовує людина, що володіє відповідною якістю). Терапевтичний ефект позитивного настрою і створення позитивних властивостей характеру через гармонію дій, емоцій і думок: підвищує життєвий тонус; зміцнює нервову систему; мобілізує захисні сили організму.



2.12. Порятунок від звички негативно мислити й виховання оптимізму

Будьте оптимістом і не допускайте похмурих думок, пам’ятаючи про те, що, які наші думки, таке й наше положення в цьому світі. Похмурі негативні думки притягають до нас людей з такими ж думками, й притягають відповідні обставини. Люди, що мають звичку похмуро мислити, посилаються на занепокоєння із приводу своєї безпеки й безпеки своїх близьких, із приводу свого матеріального становища. Із приводу своєї безпеки потрібно сказати собі наступне: «Я довіряюся своєму вищому «Я», воно не тільки веде мене по шляху духовного росту, але й забезпечує мені повну безпеку в цьому житті». І справді, коли людина любить себе й, перебуваючи в стані внутрішньої волі, відкривається радості, спокою, зціленню, життєві обставини складаються у неї таким чином, що описані ситуації виключаються. Якщо Ви боїтеся залишитися без роботи або без житла, нагадайте собі, що будь-які негативні для Вас обставини породжуються Вашими негативними внутрішніми переконаннями.


У Ваших силах замінити негативні переконання позитивними, і в цьому випадку обставини будуть складатися таким чином, що Ви не залишитеся без роботи й житла. Якщо Вас хвилює проблема матеріального забезпечення, потрібно сказати собі, що й ця проблема розв’язана. Потрібно дозволити собі допустити статок (матеріального забезпечення) у своє життя, використовуючи позитивні твердження типу: «З кожним днем мій дохід усе збільшується й збільшується». Щоб позбутися від звички негативно мислити, виберіть будь-який образ, приємний Вам, яким Ви зможете в будь-який момент заміщати негативні думки. Це може бути прекрасний пейзаж, букет квітів, вид на прекрасне озеро й інше. Коли з’явиться похмура, негативна думка, скажіть собі: «Про це я більше не буду думати. Мені приємніше думати про букет квітів, про прекрасний пейзаж» і дозвольте виникнути зазначеному образу перед вашим внутрішнім поглядом. Не турбуйтеся із приводу настання старості. І в старості людина буде себе почувати прекрасно, якщо вона забере негативні установки (і зокрема, негативні установки із приводу того, що старість обов’язково супроводжується слабістю, неміччю, хворобами). Необхідно замінити негативні установки позитивними твердженнями. Не бійтеся смерті: по-перше, смерть не обов’язково повинна проходити в якімось болісному стані, відповідно до позитивного світосприймання людини (позитивним відношенням до себе й інших людей); по-друге, наше існування не закінчується цим життям на Землі, і, при наступної реінкарнації, ми знову з’явимося на цій планеті. Терапевтичний ефект порятунку від звички негативно мислити й виховання оптимізму: підвищує життєвий тонус; тонізує й мобілізує захисні сили організму; зміцнює нервову систему.

    1. Прояв доброти, м'якості й терпимості стосовно себе

Доброта, м'якість і терпимість стосовно себе особливо необхідні в той період життя, коли Ви освоюєте нові методи або системи оздоровлення, що включають у себе такий фактор, як зміна себе. А змінюватися людині не так просто. Більшість людей вважають, що змінюватися – це просто, маючи на увазі інших. Самі ж, приступаючи до зміни себе, за допомогою якої-небудь системи оздоровлення, часто знаходяться протягом деякого часу в стані, який можна назвати перехідним, коли людина метається між старим і новим. Іноді, в цей період, від людини можна почути виправдання свого метання від того, що було, до того, що повинне бути: «Я все думаю, а чи принесла ця система мені користь. Адже вона вже існує давно, і щось я не бачу, щоб нею займалися багато з людей». Йому, швидше за все, зрозуміло, якщо система існує давно, то це зовсім не значить, що нею повинні займатися багато людей (людина повинна бути готовою до впровадження цієї системи, повинна дорости до усвідомлення того, що ця система їй необхідна). Просто вона намагається знайти виверт, щоб небагато розтягти перехідний період (але головне, щоб це розтягування не було тривалим). І це цілком нормальний і природний процес, характерний для освоєння чогось нового або втілення змін у собі. Тому не лайте себе, виявте до себе доброту й м’якість у цей перехідний період – однаково, якщо у Вас є бажання змінитися, після нетривалого перехідного періоду, Ви почнете мінятися. Проявляйте не тільки терпимість до себе, але й певне терпіння, необхідне при використанні засобів роботи над собою. Якщо розглядати із цього погляду позитивні твердження, то потрібно вказати, по-перше, що позитивні твердження не дадуть ефекту, якщо вони будуть вимовлені 2-3 рази. Цього недостатньо, тому що будь-яка зміна вимагає тривалої й часто безперервної (мається на увазі періодичного з тим або іншим інтервалом часу) дії певного методу. Позитивні твердження настрої потрібно вимовляти протягом тривалого часу. По-друге, важливо й те, що Ви робите в перервах між повтореннями позитивних тверджень, а в цих перервах потрібно підтримувати певну позитивну внутрішню атмосферу – потрібно хвалити себе за найменші досягнення в процесі зміни. Терапевтичний ефект прояву доброти, м'якості й терпимості стосовно себе: тонізує захисні сили; оздоровлює нервову систему; підвищує життєвий тонус.

2.14. Позитивний настрой і позитивне мислення через

повернення до стану світовідчуття дитинства

Багато з людей, які зробили неприємні для себе й навколишніх учинки, допустивши якісь серйозні прорахунки в тій або іншій сфері життя, довгий час потім згадують і переживають всі н’юанси цих вчинків, прорахунків, помилок. І незважаючи на те, що все це було в минулому, це затьмарює сьогоднішнє їх життя, похмурі думки заважають їм жити, знижують рівень позитивності мислення в сьогоденні. Звичайно, як говорять, на помилках вчаться, і аналіз своїх помилок потрібно зробити, але це потрібно робити тільки один раз, а потім намагатися забути все неприємне у Вашому житті й радуватися життю, самому процесу життя, як уміють це робити діти. Скажіть собі: «Досить і того, що неприємне постійно про себе нагадує в навколишнім середовищі. Навіщо ж я буду плекати й зрощувати неприємне в самому собі? Геть все неприємне, колись і тепер, я радуюся життю, самому процесу життя». Іноді людина, скаржачись на безліч турбот у своєму житті, на багато неприємних сторін свого життя, викликує: «О, якби я міг знову стати дитиною!». Це мрія багатьох людей. Їм хочеться не стільки звільнитися від своїх численних турбот, скільки відчути радість життя, тому, що повсякденні турботи розучили людей радуватися життю й почувати себе щасливими. Дорослій людині повернутися до прекрасних світовідчувань дитинства, знову навчитися радуватися життю допомагає спеціальна медитація, яку можна назвати «Радість життя».Медитація «Радість життя» виконується в такий спосіб.Вихідне положення: стоячи, руки уздовж тулуба. Виконання:представляємо сонячне, яскраво - синє небо. Кінець травня, тільки що пройшов дощ. Повітря прозоре й свіже. Ми щасливо дивимося на прекрасне небо, на крони дерев з молодими листочками. На квітках ще висять краплі від дощу. Доторкаємося губами до цих крапель і відчуваємо їхній смак. Як хочеться розкинути руки, закинути голову, і, відштовхнувшись від землі, зі сміхом радості й щастя злетіти над мокрим лугом. Злітаємо! Як у дитинстві купаємося в ласкавому світлі сонця. Приземляємося. Стаємо прямо. Над нами сонячне світло, що згущається, хмара сонячної енергії, яка іскриться, золотої, дуже тонкої, ніжної, люблячої. Нехай вона згуститься ще більше над головою. Розкриємося перед нею! Зажадаємо всією своєю істотою злитися з нею, надамо їй заповнити наше тіло. Почуваємо, як вона вливається зверху в голову.

Вправу закінчено. З новими силами ми продовжуємо життя. Терапевтичний ефект від позитивного настрою і позитивного мислення через повернення до стану світовідчування дитинства: тонізує захисні сили організму; зміцнює нервову систему; підвищує життєвий тонус.

2.15. Зняття остраху старіння

Острах старіння знижує настрій, викликає тривожні похмурі думки. Для зняття остраху старіння виконуємо психічну вправу: сіли в зручну позу, 1-2 хвилини глибоко дихаємо; потім думкою представимо дзеркало (дзеркало душі); викликавши в дзеркалі свій портрет (представивши його), думаємо про майбутнє, про роки, які пройдуть, і про те, що через багато років дзеркало душі покаже Вас таким же, яким відбиває в цей час; думаємо: «Роки пройдуть, але ця особа не постаріє». Ще раз повторюємо, цей метод не тільки знімає острах старіння, але й затримує старіння. На цій же методиці (з використанням дзеркала душі) виконується психічна вправа, що має своєю метою омолодження через образні подання. Як і в попередній вправі, при виконанні цієї вправи, крім віри в силу вправи й великого бажання досягти результату (стати молодим), необхідна більша зосередженість: сісти в зручну позу, подихати глибоко кілька хвилин (6 тактів пульсу на вдиху й стільки ж на видиху), викликаєте в дзеркалі душі свій сьогоднішній портрет; потім викликаєте свій образ, яким він був 10 або 20 років тому, і накладіть цей образ на сьогоднішній портрет; зливайте ці два портрети таким чином, щоб зрештою більше молода особа затьмарила більш стару особу. Терапевтичний ефект від зняття остраху старіння: будить захисні сили; зміцнює нервову систему; робить вплив, що омолоджує.



2.16. Позитивний настрой і позитивне мислення через

раціональну організацію своєї діяльності й віру в себе

Розумне відношення до справи веде до успіху. У всіх людей є такі дії, що ними виконуються неохоче. Привчите себе виконувати такі обов’язки з любов'ю. Не відкладайте на завтра те, що можна зробити сьогодні (для кожного дня досить своїх турбот). Беріться завжди за більше важку справу, а потім уже за легшу. Завзято прагніть до своєї мети. Не вдається так, дійте інакше. Нарешті, знайдіть вірний і легкий шлях. Подумайте, як працювали винахідники. Читайте біографії людей успіху й сильної волі. Вчитеся в них. Необхідно виробити віру у свої сили й здатності, довіру до самого себе. Хто сам не вірить у себе, у того інші й поготів не повірять. Подумайте, якщо Ви робите одну справу, отже, зумієте робити й інші, тільки варто узятися. Говорите частіше собі: «Я вірю в себе, вірю у свої сили й здатності. Я можу й хочу, і досягну, чого хочу». Нема того, чого не досягла б людина при сильному бажанні, непохитній упевненості в успіху й твердій рішучості досягти бажаного. Працюйте над собою. Будете терплячі – розів’ється наполегливість, будете наполегливі – розів’ється енергія. Терапевтичний ефект від позитивних настроїв і позитивне мислення через раціональну організацію своєї діяльності й віру в себе: підвищує життєвий тонус; зміцнює нервову систему.



2.17. Позитивний настрой і позитивне мислення через

зняття стану напруженості

Стан м’язів тісно пов’язаний з якістю мислення людини. Чим більше негативне мислення, тим більше скованіша людина (зрушені брови, хмурий погляд, стислі губи й т.п.); і навпаки: позитивне мислення накладає світлий відбиток на особу – воно розковується, стає привабливою, випромінює світло. Існує й зворотний зв’язок: ступінь розкутості людини впливає на якість мислення. Виходячи із цього зворотного зв'язку ми можемо, знімаючи скутість м’язів, змінювати своє мислення з негативного на позитивне. Головними причинами напруженості людини є негативні бажання (і відповідні їм негативні думки), як тривога, напружене очікування, заздрість, постійна поспішність із метою виграти час. Все це відкладає сліди на людині. Досліджуйте на вулиці перехожих. У багатьох з них можна побачити вертикальні лінії між бровами, навіть у дуже молодих дівчин. Скутість дівчини не тільки негативно впливає на мислення, вона старить її. Щоб ясно собі представити, як старить і спотворює людину напруженість, спостерігайте за сплячою людиною, її незнайома моложавість – результат повного розслаблення. Для зняття скутості потрібно навчитися, так званому, «м’язовому почуттю», тобто навчитися почувати тонус м’язів (почувати, розслаблена або напружена та або інша частина тіла) і скидати напругу в той момент, коли Ви, звернувши увагу на тіло, відчули напругу в тій або іншій його частині. Допомагають придбанню м’язового почуття вправи, які будуються на контрасті напруги й розслаблення – уловлюванні відчуттів. У процесі вправ, потрібно запам’ятати відчуття напруженості й розслабленості м'язів. Щоб скинути напругу в тій або іншій частині тіла, тобто скинути м’язовий тиск, потрібно зробити невеликий, ледь помітний рух. Це мікро рух, рух як внутрішній подув, при цьому м’яз навіть не рухається, а злегка осідає. Для придбання навичок м’язового почуття, робіть наступні вправи щоранку 7-10 хвилин протягом 2 тижнів. Методика: від максимальної напруги м’язів до максимального розслаблення. Напружте мускули щік (надміть щоки), затримаєте їх у цьому стані, а потім розслаблюйте протягом декількох секунд. Повторить кілька разів. Відкрийте широко рота, відведіть щелепу в положення, яке вона прийме сама. Стисніть щелепу, потім розслабте. Зморщіть чоло, піднявши брови – розслабте. Постарайтеся зберегти чоло гладким протягом хвилини. Насупіться – розслабте брови. Сильно напружте мускули шиї, зробивши їх виступаючими. Удержуйте їх у напруженому стані кілька секунд, а потім розслабте. Напружте мускули підборіддя, опустивши нижню губу долілиць і втягніть її всередину. Потім розслабтеся. Підніміть верхню губу, зморщуючи ніс, розслабтеся. Замружтеся – розслабте віка. Розширте ніздрі – розслабтеся, звузьте ніздрі – розслабтеся. Ощиртеся – розслабте щоки й рота. Це свого роду посмішка. Посмішка скидає напруженість й піднімає настрій. Якщо частіше посміхатися, рівень позитивного мислення піднімається. Терапевтичний ефект від позитивного настрою і позитивне мислення через зняття стану напруженості: підвищує життєвий тонус; тонізує захисні сили; зміцнює нервову систему.

2.18. Зняття неприємного осаду на душі після якого-небудь

життєвого інциденту й зміцнення нервової системи

Для того щоб на душі стало спокійно, виконується наступна вправа: вихідне положення: стійка пряма, ноги на ширині плечей. Виконання: глибоко вдихнути, повільно піднімаючи прямі руки над головою; затримати подих на кілька секунд, потім різко нахилитися вперед, опустити руки й, скорочуючи м’язи живота, видихнути через рот, вимовляючи звук «ха»; вертаючись у вихідне положення, зробити повільний глибокий вдих, підняти руки над головою, потім повільно видихнути через ніс, одночасно опускаючи руки долілиць; представити, що в руках перебуває посудина або мішок з нашими неприємностями, с тим, що ускладнює життя. З видихом «ха», кидаємо посудину з гори, ця посудина котиться по схилу гори, розбивається, зміст посудини знищується, зникає. На душі стає спокійніше. Увага на затримці подиху після вдиху. Після вправи по зняттю неприємного осаду, необхідно зробити вправу для зміцнення нервової системи: поставивши ноги на ширині плечей, зробити видих, і, повільно вдихаючи, витягнути руки перед собою долонями нагору; стиснути кулаки і, з напругою, зігнути руки в ліктях, підвести їх до плечей; розігнути руки, знову швидко зігнути; зробити кілька разів, не перериваючи паузи після вдиху; потім нахилитися вперед, зробити видих, одночасно розслаблюючись і опускаючи руки долілиць. Терапевтичний ефект від зняття неприємного осаду на душі після якого-небудь життєвого інциденту й зміцнення нервової системи: підвищує опірність негативному впливу енергії інших людей.



Перелік посилань

  1. Практикум по психологии здоровья / Під ред. Г.С. Никифорівна. - Спб.: Питер, 2005. - 351 с.: іл., С.10.

  2. Марасанов Г.И. Социально-психологический тренинг. М.: Совершенство, 1998. - 210 с., С.27.

  3. Андреев Д.Л. Роза Мира. Тов. «Клышников – Комарови Ко», 1993. -

304 с., С. 15.

  1. http/www.km.ru–Мегаэнциклопедия Кирилла и Мефодия.

Короткий словник термінів

Аутогенне тренування (від греч. autogenes – сам виробляючий) – метод психотерапії: за допомогою самонавіяння хворий навчається впливати на свій фізичний і психічний стан. Застосовується також здоровими людьми для короткочасного відпочинку, спорту й ін. Основний метод аутогенного тренування – настрої.
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка