БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
“Затверджено”
на методичній нараді кафедри
медичної біології, генетики та гістології
“__”_________ 200_ р. (протокол № __)
Завідувач кафедри, чл.-кор. АПН України
професор В.П. Пішак
для організації самостійної роботи студентів на тему:
“Поняття про біополя. Біологічні ритми та їх медичне значення”
Модуль 2 «Організмовий рівень організації життя. Основи генетики людини»
Змістовий модуль 4 «Біологія індивідуального розвитку»
Навчальна дисципліна –
медична біологія
Курс І
Факультет – медичний
Спеціальність – лікувальна справа, педіатрія
Кількість годин – 1 год.
Методичні вказівки склав
доцент О.І. Захарчук
Чернівці, 2008
Тема: Поняття про біополя. Біологічні ритми та їх медичне значення
-
Актуальність теми:
Живим істотам властива величезна кількість періодичних процесів життєдіяльності. Вирішального значення набувають два типи коливальних процесів. Перши тип - це власне біологічні ритми (адаптивні ритми), коливання яких близькі до геліофізичних циклів. Вони забезпечують пристосованість організму до умов зовнішнього середовища. Другий тип - це робочі ритми, які віддзеркалюють поточну діяльність фізіологічних систем організму (періодичність скорочень серця, імпульсації нейронів).
У людини соціальне є надбіологічною властивістю, яка формується і розвивається в процесі постійного зв’язку індивідуумів на популяційному рівні шляхом суспільних та особистих контактів.
-
Навчальні цілі:
Знати:
-
основні поняття про біологічні ритми та біополя людини;
-
закономірності проявів біоритмів людини та їхній зв’язок з біопоями;
-
медичні аспекти хроноритмів окремих функцій організму людини, вплив біополів на функціонування організму, як єдиного цілого.
Вміти:
-
вміти скласти цілісне уявлення про структуру, функції та еволюцію біологічних ритмів та біополів людини;
-
вміти проводити комплекс заходів з вивчення хроноритмологічної структури біологічних показників життєдіяльності людини, роблячи особливий акцент на збереженні та вдосконаленні фізичного і психічного здоров’я людини, вивченні її біополя.
3. Матеріали позааудиторної самостійної роботи:
3.1. Міждисциплінарна інтеграція
Дисципліна
|
Знати
|
Вміти
|
Загальна біологія
Медична і біологічна фізика. Фізіологія
|
Систему хроноархітектоніки організму людини. Механізми формування та функціонування біополів організму. Фізіологічні показники в нормі та при десинхронозах. Вплив біополя на перебіг основних функцій організму людини.
|
Проводити правильний комплекс заходів направлених на вивчення та збереження структури біологічних ритмів людини, опанувати основи вчення про біополя людини тощо.
|
3.2. Зміст теми:
Для виконання самостійної навчально-дослідницької роботи слід звернути увагу на те, біологічні ритми - це регулярно повторюваний прояв значення деяких показників біологічної системи. Ритмічні зміни спостерігаються на всіх рівнях організації біосистем - від біосферного до клітинного. Фазна структура циркадіанних ритмів залежить від зміни ритмів харчування і рухової активності.
Хроноритми біологічних процесів - періодичні циклічні зміни - фундаментальна особливість самого феномену життя. Загальновизнано, що часова організація біологічних істот має таке ж значення, як і просторова організація. Хроноритм - це регулярно повторюваний прояв значення деяких показників біологічної системи. Ритмічні зміни спостерігаються на всіх рівнях організації біосистем - від біосферного до клітинного.
До основних характеристик біоритму відносяться: тривалість періоду, мезор - середнє значення сигналу, амплітуда - найбільше відхилення сигналу від мезора, фаза - момент циклу, коли реєструється сигнал, акрофаза - момент найбільшого підйому, батифаза - спад процесу. Якщо крива має складну форму, використовують поняття: ортофаза - максимум процесу, парафаза - його мінімум, рівень - середня його тенденція, розмах - різниця максимуму і мінімуму. Максимальні і мінімальні відхилення від рівня позначають як позитивні і негативні напіврозмахи. Момент, коли активність процесу дорівнює мезору, носить назву мезофази.
Ритми можна розподілити в залежності від: - власної характеристики (період, амплітуда, акрофаза тощо); - рівня біологічної організації системи (популяція, біоценоз); - процесу, який обумовив ритм (екзогенні чинники, ендогенні фактори); - за функцією, яку ритм виконує. Найбільш повно вивчено добовий період ритму - циркадіанний. Вважають, що не існує фізіологічного показника, який б не зазнавав би змін за цей період. Дослідженням добової періодики встановлено найважливіші закономірності, на яких грунтуються теоретичні концепції хронобіології.
Циркадіанна організація живих систем виникла в процесі еволюції як комплекс пристосувальних механізмів до незмінного протягом всього існування Землі світлового режиму - зміна дня і ночі за 24-годинний цикл.
Циркадіанні ритми зберігаються при утримуванні дослідних тварин за умов, коли основні екологічні складові (фактори зовнішнього середовища) залишаються сталими. Отже, добова періодика - це не просто реакція організму на зміни факторів зовнішнього середовища (освітленість, температура тощо). Це самопідтримуючі коливання. Вважають, що в організмі існує особлива автоколивальна система - біологічний годинник, який функціонує умовно автономно. Він постійно підстроюється до регулярних зовнішніх сигналів (датчиків часу), відбувається синхронізація - біологічні показники змінюються в такт зі змінами зовнішніх умов.
В організмі людини і ссавців функцію власних осциляторів - "ендогенних біологічних годинників" - виконують шишкоподібне тіло, гіпофіз, наднирники і гіпоталамус. Швидкість перебудови циркадіанних ритмів функціональних систем у відповідності з новими умовами зовнішнього середовища різна.
Вирішального значення у синхронізації ендогенних ритмів набувають фотоперіодика та зміни температури середовища. Фазна структура циркадіанних ритмів залежить від зміни ритмів харчування і рухової активності.
Біологічні ритми класифікують за частотою осциляцій
|