МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

“Затверджено”

медичної біології, генетики та гістології

“__”_________ 200_ р. (протокол № __)

Завідувач кафедри, чл.-кор. АПН України

професор В.П. Пішак

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для організації самостійної роботи студентів на тему:

Навчальна дисципліна –

медична біологія

Курс І

Спеціальність – лікувальна справа, педіатрія

Кількість годин – 1 год.

Методичні вказівки склав

доцент О.І. Захарчук

Чернівці, 2008

Тема: Поняття про біополя. Біологічні ритми та їх медичне значення

1. 
   Актуальність теми:
   

У людини соціальне є надбіологічною властивістю, яка формується і розвивається в процесі постійного зв’язку індивідуумів на популяційному рівні шляхом суспільних та особистих контактів.

2. 
   Навчальні цілі:
   

• 
  основні поняття про біологічні ритми та біополя людини;
  
• 
  закономірності проявів біоритмів людини та їхній зв’язок з біопоями;
  
• 
  медичні аспекти хроноритмів окремих функцій організму людини, вплив біополів на функціонування організму, як єдиного цілого.
  

• 
  вміти скласти цілісне уявлення про структуру, функції та еволюцію біологічних ритмів та біополів людини;
  
• 
  вміти проводити комплекс заходів з вивчення хроноритмологічної структури біологічних показників життєдіяльності людини, роблячи особливий акцент на збереженні та вдосконаленні фізичного і психічного здоров’я людини, вивченні її біополя.
  

Для виконання самостійної навчально-дослідницької роботи слід звернути увагу на те, біологічні ритми - це регулярно повторюваний прояв значення деяких показників біологічної системи. Ритмічні зміни спостерігаються на всіх рівнях організації біосистем - від біосферного до клітинного. Фазна структура циркадіанних ритмів залежить від зміни ритмів харчування і рухової активності.

До основних характеристик біоритму відносяться: тривалість періоду, мезор - середнє значення сигналу, амплітуда - найбільше відхилення сигналу від мезора, фаза - момент циклу, коли реєструється сигнал, акрофаза - момент найбільшого підйому, батифаза - спад процесу. Якщо крива має складну форму, використовують поняття: ортофаза - максимум процесу, парафаза - його мінімум, рівень - середня його тенденція, розмах - різниця максимуму і мінімуму. Максимальні і мінімальні відхилення від рівня позначають як позитивні і негативні напіврозмахи. Момент, коли активність процесу дорівнює мезору, носить назву мезофази.

Ритми можна розподілити в залежності від: - власної характеристики (період, амплітуда, акрофаза тощо); - рівня біологічної організації системи (популяція, біоценоз); - процесу, який обумовив ритм (екзогенні чинники, ендогенні фактори); - за функцією, яку ритм виконує. Найбільш повно вивчено добовий період ритму - циркадіанний. Вважають, що не існує фізіологічного показника, який б не зазнавав би змін за цей період. Дослідженням добової періодики встановлено найважливіші закономірності, на яких грунтуються теоретичні концепції хронобіології.

Циркадіанна організація живих систем виникла в процесі еволюції як комплекс пристосувальних механізмів до незмінного протягом всього існування Землі світлового режиму - зміна дня і ночі за 24-годинний цикл.

Циркадіанні ритми зберігаються при утримуванні дослідних тварин за умов, коли основні екологічні складові (фактори зовнішнього середовища) залишаються сталими. Отже, добова періодика - це не просто реакція організму на зміни факторів зовнішнього середовища (освітленість, температура тощо). Це самопідтримуючі коливання. Вважають, що в організмі існує особлива автоколивальна система - біологічний годинник, який функціонує умовно автономно. Він постійно підстроюється до регулярних зовнішніх сигналів (датчиків часу), відбувається синхронізація - біологічні показники змінюються в такт зі змінами зовнішніх умов.

В організмі людини і ссавців функцію власних осциляторів - "ендогенних біологічних годинників" - виконують шишкоподібне тіло, гіпофіз, наднирники і гіпоталамус. Швидкість перебудови циркадіанних ритмів функціональних систем у відповідності з новими умовами зовнішнього середовища різна.

Вирішального значення у синхронізації ендогенних ритмів набувають фотоперіодика та зміни температури середовища. Фазна структура циркадіанних ритмів залежить від зміни ритмів харчування і рухової активності.

Біологічні ритми класифікують за частотою осциляцій