Методичні вказівки для аудиторних занять Затверджено



Сторінка4/5
Дата конвертації25.04.2016
Розмір1.01 Mb.
1   2   3   4   5

Калькування – переклад лексичної одиниці шляхом заміни її складових частин – морфем чи слів – їх лексичними відповідниками у мові перекладу; при цьому нове слово копіює структуру лексичної одиниці мови-джерела. Так, до англійського словнику ввійшли кальки українських слів „словосполучення” – „word-combination”, „консерви” – „conserves” та ін. В деяких випадках використання калькування супроводжується змінами порядку слідування калькованих елементів: „population-stifled city” - перенаселене місто.

Генералізація – це заміна мовної одиниці оригіналу, яка має більш вузьке значення, одиницею перекладу з більш широким значенням. Генералізація застосовується в тих випадках, коли:

а) конкретне найменування якогось предмету нічого

не говорить адресату перекладу;

Наприклад: „Рвала Женя золотунці”. – діалектну назву краще просто замінити словом „квіти

б) є зайвим в умовах данного контексту;

Наприклад, у російській мові не прийнято вказувати зріст і вагу персонажів (якщо це не спорт або медицина), тому вислів young man of 6 feet буде замінено у перекладі на вислів „молодий чоловік високого зросту”.

в) загальне значення є більш прийнятним зі

стилістичних причин.

Наприклад: Britain has various dealings with the rest of the world.

= Британія має широкі економічні звязки з іншими країнами світу.

Конкретизація – це процес, протилежний генералізації - заміна слова або словосполучення з широким предметно-логічним значенням на одиницю мови перекладу з більш вузьким значенням. В результаті одиниця мови-джерела виражає родове поняття, а одиниця мови-перекладу – більш вузьке видове поняття, яке входить до складу данного роду. В багатьох випадках застосування конкретизації пов’язане з тим, що у мові перекладу відсутнє слово з таким же широким значенням. Так, слово thing має дуже абстрактне значення і при перекладі на українську має конкретизуватися через звуження значення: предмет, факт, випадок, створіння, і т. ін.

She was a slender thing in large spectacles.

= Вона була тендітним створінням у великих окулярах.

Модуляцією, або смисловим узгодженням називається заміна слова / словосполучення мови-джерела одиницею мови перекладу, значення якої впізнається не на базі словарних відповідностей, а логічно виводиться із контексту.

His offer was so unusual. I had to think over once more.

Його пропозиція була такою незвичайною. Я повинен був ще раз подумати над нею.

Друге речення з цієї пари доцільніше доповнити словом „нею” згідно контексту.



Експлікація (описовий переклад) – коли лексична одиниця мови оригіналу замінюється словосполученням, яке дає пояснення чи визначення цього значення. Часто застосовується для пояснення термінів або екзотизмів.

Eggnogтрадиційний американський напій зі збитого молока, цукру та алкоголю.

Недоліком цього виду трансформацій є багатослівність, тому треба намагатись дати найкоротше пояснення.



Адаптація - заміна невідомого відомим, незвичного звичним. Часто застосовується при перекладі фразеологізмів, сленгу, усталених фраз, які передбачає суспільна традиція.

bad egg - паршива вівця;

loony –псих.
Jack: Meet my collegue Mike, Mum.

Mother: How do you do, Mike?

Mike: How do you do? Pleased to meet you.

Джек: Знайомся з моїм колегою Майком, мамо.

Мати: Дуже приємно, Майк.

Майк: Дуже приємно. Радий бачити Вас.



Компенсація – елементи смислу, об’єктивно втрачені при перекладі із за різниці культур, які передаються іншими лексичними одиницями, при чому необов’язково у тому ж самому місці тексту, що і в оригіналі. Таким чином компенсуються іронія, гумор, каламбури, або емоційні висловлювання:

Bingo! – Отакої! Оце то да!

Ампліфікація – заміна скороченої назви якоїсь організації чи місця мови-джерела на повну назву мови перекладу. Прийом вимагає добрих краєзнавчих знань.

UK Ambassador – Посол Великобританії

АЕС (атомні електростанції)Nuclear power stations

Антонімічний переклад – заміна стверджувальної форми в оригіналі на заперечну в перекладі чи навпаки. В рамках антонімічного перекладу одиниця мови оригіналу може замінюватись не тільки прямо протилежною одиницею мови перекладу, але й другими словами і словосполученнями, виражаючими протилежну думку. Антонімічний переклад не є обов’язковим і вибір його застосування залежить від бажання перекладача, але бувають ситуації, де антонімічний переклад звучатиме більш природно:

Could you do me a favour, please?

Чи не зробили б ви мені послугу?

= Чи могли б ви зробити мені послугу?

They failed to explain it. – Вони не змогли пояснити це.

I am not kidding. – Я вам серйозно кажу.

В процесі перекладу інформації перекладач відшукує потрібне значення слова серед всіх можливих, якщо це слово полісемантичне. Зміст слова не автономний; він залежить від контексту, тому перекладач повинен вміти аналізувати контекст. Часом перекладачу достатньо аналізу самого слова, щоб відібрати потрібне значення, часом треба вийти на рівень словосполучення чи речення, а часом знадобиться прочитати весь текст, щоб зрозуміти всі нюанси значень незнайомих слів. Отже, перекладацька праця потребує терпіння, мовної догадки та широкої освіти.


Дайте відповіді на запитання:

  1. Чому лінгвістичний рівень вважається найнижчим рівнем перекладу?

  2. Чим відрізняються лексико-семантичні системи різних мов?

  3. Що відбувається при лексичних перекладацьких трансформаціях?

  4. Опишіть три найбільш характерних причини лексичних перекладацьких трансформацій.

  5. Що таке лакуни і чому їх вияв важливий для теорії перекладу?

  6. Назвіть всі типи лексичних трансформацій за класифікацією В. Коміссарова.

  7. Що таке транскрибування і транслітерація і коли вони найчастіше застосовуються?

  8. Розкажіть про калькування як тип лексичних перекладацьких трансформацій.

  9. Опишіть генералізацію та причини її застосування.

  10. Що є конкретизацією і з чим пов’язане її застосування?

  11. Опишіть модуляцію як тип лексичних перекладацьких трансформацій.

  12. Що є експлікацією і чому, на вашу думку, її не полюбляють видавництва книг?

  13. У чому полягає суть адаптації?

  14. Що компенсує компенсація?

  15. Чому ампліфікація потребує фонових знань?

  16. Опишіть антонімічний переклад.



Лекція 9. ГРАМАТИЧНІ ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУ


  1. Місце граматики в структурі мови.

  2. Причини застосування граматичних перекладацьких трансформацій.

  3. Види граматичних трансформацій.

Як відомо, граматика поділяється на морфологію – правила, що стосуються слів і синтаксис – правила формування речень. Частини мови – основне поняття в граматиці, без якого неможливо було б вивчати різні мови. За допомогою частин мови людина розрізнює речі, їх якості, дії та признаки. В структурі мови граматиці відводиться центральне місце. Вона виконує абстрактне „технічне” описання устрою мови і виявляє граматичні ознаки слів.



Граматичні ознаки – це абстрактне мовне значення, властиве рядам слів і синтаксичних конструкцій, і яке має у мові стандартне вираження.

Так, слова бігти, йти повзти передають значення процесу та невизначеної форми дієслова, а слова беріз, вікон, дітей передають родовий відмінок множини іменника.

Якщо лексичний запас мови та фонетичні правила змінюються при розширенні контактів з іншими мовами, то граматика є найбільш стійкою до впливу інших мов. Вона формує непроникну систему, тому в українській мові важко знайти нормативний відповідник таким граматичним явищам англійської мови, як артикль, допоміжне дієслово в питальному чи негативному реченні, узгодження часів у складному реченні тощо.

Вивчаючи граматичні системи різних мов, мовознавці прийшли до висновку, що неможливо побудувати єдину систему частин мови для всіх мов, т.я. кожна конкретна мова має ряд особливостей. Так, в українській мові 6 відмінків, в англійській їх тільки 2, а в угорській мові – 22. У мовах, що суттєво відрізняються своєю будовою від європейських, існують такі граматичні категорії, які нам важко навіть уявити. Наприклад, в одній з папуаських мов Нової Гвінеї дієслівна форма „він їв” буде мати різне граматичне оформлення в залежності від того, чи бачив говорячий, як він їв; не бачив, але чув, як він жував; не бачив, але залишилися об’їдки; об’їдків не залишилося, але були другі сліди (наприклад, брудний посуд); говорячий просто упевнений, що він не міг не їсти, і т.ін. В меланезійських мовах Океанії існують особливі граматичні форми, якими виражається можливість, або неможливість відділити річ, про яку йдеться, від людини, якій вона належить. Наприклад, „твоя одежа” – нугу-мая (суфікс „мая” свідчить про те, що її можна відділити від хазяїна), а „твоя голова” – уму-м (застосовується суфікс „м”, тому що голову відділити від людини неможливо).

Отже, ці самі особливості граматичної системи мови і становлять проблему для перекладача.

Причини застосування граматичних

перекладацьких трансформацій

Між граматичними системами англійської і української мови є немало розходжень, які в процесі перекладу диктують застосування певних граматичних перекладацьких трансформацій. За наслідками аналізу перекладів граматичні трансформації складають 83,7 %, зокрема, замін частин мови – 5,3 %, станів дієслова– 9,6 %, відсутніх синтаксичних конструкцій (герундіальних і інфінітивних) – 11,7 %, відмінностей в позначенні часу виконання дії – 32, 4 % і інших граматичних відмінностей систем аналітичної і синтетичної мови.

З конкретних причин граматичних трансформацій відмітимо дві головні: це відсутність формального граматичного відповідника в одній з мов та різниця у сфері застосування того чи іншого граматичного елементу.

Головна особливість граматичного аспекту перекладу полягає у жорстко детермінованих відносинах між системами мови-джерела і мови-перекладу, які в більшості випадків прописують однозначний вибір перекладацького рішення. Отже, виникаючі в процесі перекладу трансформації граматичних елементів є системно обумовленими. Їх загальною властивістю є те, що вибір відповідної граматичної одиниці у мові-перекладі робиться автоматично і які-небудь відхилення від прописаних системою мови правил виключені. Так, зовсім не залежать від волі перекладача такі трансформації, як заміна граматичного роду іменників, позначаючих неживі істоти, які в англійській мові відносяться до середнього роду, а в українській мають якийсь другий рід: (The cat mewed. – Кицька нявкнула. / Кіт нявкнув.); перехід від однини до множини деяких іменників: money – гроші; передача англійського теперішнього часу в підрядному умовному реченні українським майбутнім часом: If I see him…/ Якщо я побачу його...і т. ін. В той же час очевидно, що, не дивлячись на строгу детермінованість відносин між граматичними системами двох мов, в них завжди є елементи, допускаючі деяку варіативність перекладу. Ці відступлення пояснюються наявністю синонімічних засобів вираження, більшою частотністю використання одного елементу в ущерб іншому, наявністю лакун в граматичній системі однієї з мов, контактуючих при перекладі і т. ін. Так, англійська конструкція „I am cold” може бути перекладена як „Я змерз”, але, якщо врахувати, що українська мова віддає перевагу безособовим конструкціям, то доцільнішим буде варіант – „Мені холодно”. Але в таких випадках граматичні трансформації стають в значній мірі компетенцією перекладача.



Види граматичних трансформацій

Види граматичних трансформацій дуже різнообразні, тому важко дати їх повний список. Граматичні нюанси настільки численні і специфічні, що завжди лишають місце для нового неочікуваного варіанту перекладу. Принципіально вони можуть бути зведені до чотирьох типів: заміни, перестановки, добавлення, опущення.



Заміни – один з самих розповсюджених видів граматичних трансформацій, стосуючихся як морфології так і синтаксису. Деякі з граматичних замін вже згадувалися в попередньому тексті лекції, як то: зміна роду і відмінку іменника, перехід з однини до множини, заміна пасивної конструкції активною чи навпаки, заміна інфінітивної чи герундіальної конструкції підрядним реченням. Модальні дієслова в англійській мові мають більшу палітру відтінків значень, яких не має український словник, отже при перекладі речень з модальними дієсловами доводиться замінювати відсутні слова найближчими за значенням. Замінюється граматична категорія часу, відсутня в українській граматиці: маємо на увазі перфектні та подовжені часи. Перелічені випадки не вичерпують списку граматичних замін. В цих трансформаціях приймають участь всі частини мови, всі члени речення і всі синтаксичні конструкції, що і пояснює їх численність і різноманітність.

Перестановки – другий вид граматичних трансформацій, який зводиться до зміни лінійного розташування елементів висловлювання, найчастіше – членів речення. Причини застосування перестановок полягають в різниці нормативних установках систем англійської і української мови, і, насамперед, це відсутність в українській мові жорсткого порядку слів, як це є в англійській мові. Наприклад: конструкція There are many people at the bus stop. на українську мову може бути перекладена як: На автобусній зупинці багато людей, або Людей на автобусній зупинці багато, тощо. В англійському варіанті порядок слів не може бути зміненим, і це витікає з граматичної норми англійської мови.

Різниця в граматичній побудові відмінків іменників також найчастіший привід зміни лінійного розташування елементів висловлювання.



My friend’s wedding – весілля мого друга

Порядок слів змінюється при перекладі питальних речень, і особливо, коли в них є прийменники, винесені в українському варіанті на перше місце. В англійському варіанті перекладу вони займуть останнє місце.



Про що ця книга? – What is this book about?

Українським безособовим реченням, в яких повідомляється про моральний або фізичний стан людини або об'єкту, відповідають в англійській мові особові речення. Присудок в таких реченнях звичайно виражений поєднанням to be + прикметник. При перекладі на українську мову відбувається перестановка майже всіх членів речення.



Cyprus is rather hot in summer

= Влітку на Кипрі дуже жарко.

I am not quite clear about the rest of the story – Мені не зовсім ясний кінець цієї історії.

Як бачимо два останні приклади демонструють поєднання перестановок елементів із замінами частин мови, які входять до складу речення оригіналу. Такий прийом комбінування трансформацій досить поширений в практиці перекладу.



Добавлення – граматична трансформація, при якій у перекладеному тексті з’являються нові лексичні елементи, експліцитно розкриваючі те, що в оригіналі виражено граматично. Так, система української граматики дозволяє формування загального питання одним смисловим дієсловом Знаєте?; граматична норма англійської мови потребує в цьому разі добавлення допоміжного дієслова та специфічного порядку слів: Do you know?.

Українські речення, що починаються з оціночного прислівника (дивно, добре, нажаль...) в англійському перекладі потребують добавлення формального підмету і формального присудку It is strange, It is good, It is a pity

Англійська граматика тяжіє до лаконізму, тому часто приєднує підрядне речення до головного без сполучника, який і добавляється при перекладі на українську мову.

This is the house I live in. – Це дім, в якому я живу.

Різноманітні добавлення відбуваються при перекладі на українську англійських інфінітивних конструкцій.



To solve this problem, we had to involve the experts.

= Щоб вирішити цю проблему, ми були змушені притягнути експертів.

The first person to come was N.

= Першим, хто прийшов, був N.

Еліптичні речення також потребують добавлень при перекладі:



Public limited companies, though not so numerous as private ones, have far more capital invested in them.

Публічні акціонерні компанії, хоч будучи не настільки численними, як приватні, мають значно більше інвестованого в них капіталу.

Англійська граматика уникає подвійного заперечення, тому при перекладі з англійської на українську відбувається реконструкція одного з відсутніх заперечних елементів:



Nobody knew it. – Ніхто не знав цього.

Опущення – вид граматичних трансформацій, протилежний добавленням. Мова йде про опущення в перекладі надлишкових мовних одиниць. В більшості випадків це елементи, які відносяться до структури мови: так, деякі займенники, вживання яких в англійському реченні рекомендоване системними правилами, будуть надлишковими в українському перекладі:

He opened his bag, took his notebook and wrote the address.

= Він відкрив свою сумку, взяв записну книжку і записав адресу.

I washed myself. = Я вмився.

Англійські емфатичні конструкції також вміщують надлишкові елементи з точки зору системи української мови:



It is only in the United Kingdom that you can see the Loch Ness Monster.

= Тільки в Об’єднаному Королівстві ви можете побачити Лохнеське чудовисько.

Як відомо, артиклі, допоміжні дієслова у заперечних чи питальних реченнях відсутні в українській мові, тому вони не перекладаються взагалі.

Граматичні трансформації є найкращим шляхом досягнення еквівалентності перекладу. Слід звернути увагу на те, що лексичні одиниці, що передають понятійний зміст тексту, виступають у певних граматичних формах і тому значення, виражені цими формами можуть становити джерело додаткової денотативної інформації. Тим самим, ще раз підтверджується актуальність передачі в перекладі значень граматичних одиниць.

Слід пам'ятати, що для більш успішного перекладу і пошуку потрібного відтінку значення або граматичного нюансу перекладачу необхідне дуже хороше знання рідної мови в активній формі. Перекладач повинен розуміти це і прагнути поглиблення знань рідної мови, розширюючи таким чином знання іноземної.


Дайте відповіді на запитання:

  1. Поясніть, що є морфологією, і що є синтаксисом.

  2. Що таке граматичні ознаки?

  3. Чому поняття про частини мови є таким важливим?

  4. Чому неможливо побудувати універсальну систему частин мови для всіх мов світу?

  5. Розкажіть про статистичні дані застосування граматичних перекладацьких трансформацій.

  6. Розкажіть про головні причини застосування граматичних перекладацьких трансформацій.

  7. Чому граматичні трансформації є системно обумовленими?

  8. Чому у граматиці все одно завжди є елементи, допускаючі деяку варіативність перекладу?

  9. Чому неможливо назвати всі типи граматичних трансформацій?

  10. Розкажіть про заміни як тип граматичних перекладацьких трансформацій.

  11. Розкажіть про перестановки як тип граматичних перекладацьких трансформацій.

  12. Охарактеризуйте добавлення як тип граматичних перекладацьких трансформацій.

  13. Розкажіть про опущення у граматиці при перекладі.

  14. Чому жоден з наведених типів не зустрічається у чистому вигляді, а комбінується з яким-небудь ще типом граматичних трансформацій?



Лекція 10. СИНТАКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ


  1. Синтетичні та аналітичні типи мов;

  2. Логіка англійського речення;

  3. Типи синтаксичних трансформацій при перекладі;

  4. Типові труднощі перекладу різних членів речення в англійській мові;

Пізнання нової мови є освоєння її специфічної зовнішньої форми передачі змісту думки. Логіка мислення найбільш явно виражена в синтаксичному устрої мови, тобто в правилах, за якими окремі слова перетворюються в речення. Базові типи речень та самі члени речення в англійській і українській мові однакові. Але лінійне розташування членів у реченні розрізняється. Як відомо, лінійне розташування членів речення в мовленнєвому ланцюгу виконує в обох мовах граматичну, комунікативну, стилістичну і смислорозрізнювальну функції, але значущість цих функцій в данних мовах різна: для англійського речення характерні найперше граматична і смислорозрізнювальна функція, для українського – комунікативна і стилістична. Це зумовлюється тим, що англійська і українська мови є прикладами двох типів мов: аналітичного і синтетичного. Вже сама назва цих типів показує, що за принципом побудови вони різні. Синтетичні мови, до яких відноситься українська, мають внутрішнє граматичне закріплення, тобто зв’язують слова у смислові одиниці за допомогою закінчень, що позначають категорію роду і відмінку, тому позиція слова у реченні є рухливою.



Я бачив дівчинку. = Дівчинку я бачив.

Саме зміна внутрішньої форми слова дівчинку дозволяє поставити доповнення на перше місце без втрати смислу повідомлення, але логічний наголос цих двох речень різний, оскільки в синтетичних мовах центр повідомлення- нова інформація для читача, найчастіше знаходиться на останньому місці. В першому реченні центр повідомлення буде слово дівчинку, в другому реченні ми розуміємо, що читачу вже відомо про наявність дівчинки і предмет повідомлення в тому, що автор її бачив.

Отже, зв’язок слів у реченні мови синтетичного типу визначається граматичними ознаками у вигляді суфіксів та закінчень. Наочно побачити дію граматичних ознак можна на прикладі спеціального речення, яке більш як п’ятдесят років тому назад академік Л. Щерба запропонував своїм студентам для аналізу. В цьому реченні немає жодного значущого слова. Вони замінені квазі-словами, в яких збережені граматичні ознаки, типові для російської мови, граматично близької до української:

Глокая куздра штеко будланула токастенького бокренка.

Незважаючи на те, що ми не знаємо значень цих слів, завдяки граматичним ознакам ми можемо з легкістю відповісти на питання: - Хто виконував дію? – Куздра. –Яка вона була? – Глокая. – Що вона зробила? – Будланула і так далі. Таким чином, навіть без знання слів з опорою на граматичні ознаки можна встановити, якими частинами мови та речення є кожне слово.

У мовах з аналітичним устроєм логіка мислення одержує своє зовнішнє граматичне закріплення. Відсутність закінчень, які б сигналювали про функцію слова у реченні, змушує шикувати слова, виходячи з логіки ваги слова для створення повідомлення. Більш важливі головні члени, які й займають перші позиції у реченні, а другорядні - займають свою другорядну позицію. Словосполучення, побудовані з одних і тих же слів, можуть тільки в залежності від порядку слів мати різні значення:

To read the book –читати книгу;

The book to read – книга для читання.

Логіка англійського речення

В аналітичних мовах у реченні, як правило, застосовується прямий порядок слів, тому що логіка мислення підказує саме таку послідовність компонентів речення: діюча сила, дія, об’єкт дії, обставини дії. Порушення цього закріпленого порядку в англійській мові виглядає як специфічний стилістичний засіб.

Ця логічна послідовність граматичної структури речення проявляється в англійській мові настільки довершено, що у реченні регламентується не тільки положення основних компонентів, але й порядок окремих видів додатків чи обставин. Так, непрямий додаток (жива істота у будь-якому відмінку, окрім називного) є адресатом дії і, частіше, ставиться попереду прямого додатку – предмету, з яким маніпулюють живі діючі сили – суб’єкт чи адресат дії.

They told me everything yesterday. - Вони розповіли мені все вчора.

Порушення послідовності додатків викликає необхідність застосування прийменника, який передасть відносини слів, аналогічні нашому відмінку. Адже, як відомо, відмінків в англійській мові тільки два: присвійний (my father’s home) і загальний.



I gave the book to the girl. - Я віддав книгу (кому? Давальний відм.) дівчинці.

She received the letter from her parents. - Вона одержала листа від (кого? Родовий відм.) батьків.

В таких випадках ми вбачаємо у додатку з прийменником відтінок направленості дії, що наближує такі додатки до обставин місця. Отже, наочне проявлення логіки мислення підказує нам послідовність обставин у англійському реченні: обставина місця, обставина часу, обставина цілі і обставина образу дії. Тобто, послідовність обставин вказує на логіку руху мислення від предметності (місце) до якості дії (ціль, образ дії). Обставина часу є межею поміж предметністю і якістю.

Структура розповідного речення виглядає таким чином:

0

(поезія, перелік)

1

2

3

4

Обставина місця, часу

Підмет

Присудок

Додаток

Обставина

Місця, часу, цілі, образу дії



Отже, в англійській мові логічна послідовність мислення проявляється ледве не абсолютно, і навіть зовнішнє відхилення від неї має логічні підстави. Тому в англійському реченні порядок слів виявляє їх логічно-синтаксичні функції (суб’єкт дії, дія і т.п.), а в українській – їхнє комунікативне навантаження (від відомого до невідомого). Завдяки цьому українське речення найчастіше починається з обставини, яка завжди викликає загальноприйняте уявлення про місце або час події (тобто – „відоме”), а логічно наголошене слово (що інтонаційно виділяє „невідоме” в реченні) може знаходитись в будь-якому місці речення. За рахунок флексій (закінчень) відносини слова з іншими словами у реченні є прозорими, що й робить позицію слова в реченні більш вільною.

Ганну ви можете запросити. (наголошене слово – Ганну)

Запросити Ганну можете ви. (наголошене слово - ви) і т.п.

Англійці ж вимушені слідувати канонам побудови речення, де за логікою на першому місці головні члени речення, а вже потім - другорядні.



Ви можете запросити Ганну. - You can invite Ann.

Вільне переміщення слів у англійському реченні неможливе. Порівняйте:



Укр. Машину відремонтував робітник.

Англ. The engine repaired the worker. = Машина відремонтувала робітника.

Типи синтаксичних трансформацій

Виходячи з того, що англійська і українська мови відносяться до різних типів (аналітичного і синтетичного) застосування синтаксичних перекладацьких трансформацій є аргументованим і вкрай необхідним, однак великої різноманітності синтаксичних перекладацьких трансформацій немає. Заміна та перестановка – головні синтаксичні трансформації.



Перестановка полягає в зміні лінійного розташування членів речення. Причини перестановок витікають, насамперед, із необхідності додержування прямого порядку слів в аналітичних мовах. Як відомо, українська граматика, завдяки мережі закінчень, дозволяє вільне розташування членів у реченні. Тому при перекладі з української мови на англійську слід опрацювати український варіант, перш ніж перекладати його. Наприклад:

До кінця суть її пропозицій зрозумів тільки я.

= (Хто?) Тільки я (Що зробив?) зрозумів (Що?) суть її пропозицій (Яким чином?) до кінця.

Причиною є також відмінність побудови пасивних конструкцій, які, як відомо, зустрічаються в англійській мові частіше, ніж в українській. Якщо пасив не замінюється на активне безособове речення, то в ньому змінюється порядок слів. В українській мові присудок передує підмету.

The important international constructions have been started in our country іn recent years.

В останні роки у нашій країні розпочалось будівництво важливих міжнародних об’єктів.

В аналітичних мовах частини мови не мають такого чіткого формального вираження, як у синтетичних мовах. Порівняйте:

Молода жінка a young woman;

Молодий чоловік a young man;

Молоді люди young people.

Mineral water – мінеральна вода;



Water flowers – полити квіти

Закріплений порядок слів в англійському реченні допомагає визначити, до яких частин мови відносяться ті чи інші слова, а інколи є єдиним допоміжним засобом при перекладі на українську мову. Наприклад:

Usually mothers father children.

У недосвідченого перекладача не складається навіть логічної фрази з цього набору слів. І тільки проаналізувавши місце кожного слова у реченні, можна побачити, що слово „mothers займає місце підмету. Так як слово „father” займає другу позицію в реченні, воно є присудком, отже перекладається „виховувати”. Тепер смисл речення стає очевидним:



Звичайно матері виховують дітей.

або більш натурально для українського синтаксису:



Звичайно дітей виховують матері.

Заміни є ще одною поширеною синтаксичною перекладацькою трансформацією, яка полягає у заміні однієї синтаксичної конструкції іншою. Ви вже зіткнулись з антонімічним перекладом лексичних одиниць, при якому речення також змінює свій тип, тобто із позитивного стає негативним чи навпаки.

Could you help me, please?

Чи не могли б ви мені допомогти?

Поширені випадки також заміни однієї синтаксичної конструкції іншою. Наприклад, при перекладі англійських пасивних речень пасив нерідко замінюють активним безособовим реченням:



She was answered immediately.

Їй відповіли одразу ж.

Передача англійського інфінітиву часто робиться за допомогою українського підрядного речення:



She watched him to be going away.

Вона бачила, як він уходив.

Перелічені випадки не вичерпують всіх можливих синтаксичних замін: в цих трансформаціях приймають участь всі члени речення і всі синтаксичні конструкції, що визначає їх численність і різноманітність.



Типові труднощі перекладу різних членів речення в англійській мові

  • Складність перекладу головних членів речення викликає, насамперед, відмінне визначення підмету в англійській і українській мові. Як бачимо, серед другорядних членів речення відсутнє означення. Справа в тому, що англійці відносять означення до тої самої функції, яку виконує означуваний об’єкт, тобто це може бути підмет, додаток, або обставина:

  • The new director already makes his duties. - Новий директор вже виконує обов’язки. (Новий директор – підмет);

  • I haven’t seen the new director yet. - Я ще не бачив нового директора. (Нового директора – додаток);

  • It’s written down in the new plan. - Це записано у новому плані. (У новому плані – обставина).

  • Правильне визначення підмету стає особливо актуальним у випадках формування питання, тому що за синтаксичними правилами формування питання потрібно поставити допоміжне дієслово перед підметом.

Has that red spoiled guy brought my book back?

Чи повернув той рудий розбещений хлопець мою книгу?



  • До речі, категорія допоміжного дієслова відсутня в українській граматиці, тому при перекладі можливо застосувати порядок слів стверджувального речення; тільки питальна інтонація буде відрізняти стверджувальне і питальне речення.

Той рудий розбещений хлопець повернув мою книгу?

  • В англійській мові в якості означення до іменника часто слугує іменник в загальному відмінку, тоді як в українській мові в називному відмінку, який співпадає з англійським загальним за формою, стоїть тільки підмет. Через відсутність відмінкових закінчень, навіть у тому випадку, коли словосполучення має всього два компоненти, воно може викликати труднощі при перекладі.

Commodity exchange – товарна біржа

або біржа товарів



  • Перед означуваним словом може стояти цілий ланцюжок іменників-означень, і в цьому випадку в першу чергу потрібно знайти означуване слово, а тоді на основі логічних зв’язків між самими словами-означеннями, перекладати весь ланцюг, змінюючи при цьому порядок слів. Наприклад:

The Ministry of Economics Foreign Trade Regulations

Знаходимо означуване слово: воно зазвичай буває останнім в ланцюзі; то ж бо це слово Regulations – правила. Далі в зворотному порядку стоїть слово Trade. Сполучення Trade Regulations означає торгові правила чи правила торгівлі, а слово Foreign, в свою чергу, є означенням до слова Trade. Сполучення Foreign Trade означає зовнішня торгівля, а оскільки воно виступає в ролі означення, його слід перекласти як зовнішньоторговий. Виходить сполучення зовнішньоторгові правила. Сполучення The Ministry of EconomicsМіністерство економіки – є, в свою чергу, означенням до слова Regulations. Таким чином, все словосполучення перекладається як:



Зовнішньоторгові правила Міністерства економіки.

Як бачимо, порядок слів тут зовсім інший, ніж у англійському варіанті.



  • До синтаксичних складностей перекладу слід також віднести ширше, ніж в українській мові використання дієприкметникових зворотів, які часто не виділяються комами із-за специфіки англійської пунктуації.

There being no air in the tube the liquid filled it to the top.

Так як у трубці не було повітря, рідина заповнила її до кінця.

  • Інколи присудок у складному англійському реченні далеко відстоїть від підмета, що особливо створює складності у розумінні і перекладі. Доводиться спершу знайти окремі частини складного присудку і подумати над їх місцем в українському перекладеному реченні. Нерідко це місце виявиться більш доречним перед підметом, а не після нього.

Характерним у цьому смислі є таке речення:
The White House’s prompt disclosure that American’s payments deficit soared to an annual rate of $5,200 million in the second quarter, intended to shock Congress into quick action on the President’s proposed interest equalisation tax, had the immediate effect of causing the House of Representatives to slash the foreign aid programme.
Присудок had the effect далеко відстоїть від підмета disclosure, до якого відноситься підрядне речення „that American’s payments deficit...” і дієприкметниковий зворот intended to shock...”. До присудка відноситься герундіальний зворот „of causing...”. Щоб відійти при перекладі від громіздких конструкцій, таке речення слід розбити на 2-3 більш коротких, що звісно, потягне за собою зміну граматичної структури речення. Ось один із можливих перекладів цього речення:

Білий Дім поквапився поінформувати Конгрес про те, що у другому кварталі сума річного дефіциту платіжного балансу США підскочила до 5,2 млн. доларів. Уряд розраховував на те, що Конгрес, вражений розміром дефіциту, миттєво розробить дії, спрямовані на прийняття запропонованого президентом урівнювального податку з процентів. Однак ці дії уряду викликали зовсім інший ефект: Палата представників відразу прийняла рішення про різке скорочення іноземної допомоги.

Підмет англійського речення „prompt disclosure” стає присудком в українському перекладі – „поквапився поінформувати”. Означення „annual” перенесене до слова „дефіцит”, до якого воно і відноситься за смислом.

Прикметник „immediate за смислом скоріше відноситься до самих дій, які зробила Палата представників, ніж до присудка „had the effect.


  • Джерело інформації в англійській мові, на відміну від української, стоїть у кінці речення. Тому при перекладі потрібно змінити порядок слів на більш поширений у рідній мові.

There will be a further development of trade between two countries next year under the protocol signed yesterday in Kyiv, The Business Ukraine magazine reports.

За повідомленням журналу The Business Ukraine, на основі протоколу, підписаного вчора у Києві, наступного року матиме місце подальший розвиток торгівлі між двома країнами.

Отже, при перекладі з синтетичної на аналітичну мову і навпаки виникають синтаксичні складності, які перекладач обов’язково має брати до уваги і шукати найбільш прийнятного перекладацького рішення у кожному окремому випадку.
Дайте відповіді на запитання:


  1. Яку функцію виконує лінійне розташування членів речення в мовленнєвому ланцюгу?

  2. Яким чином зв’язують слова у смислові одиниці синтетичні мови?

  3. Що розуміється під поняттям центр повідомлення і де його звичайне місце в українському реченні?

  4. Як граматичні ознаки допомагають синтаксису?

  5. У чому проявляється суть логічного мислення в аналітичних мовах?

  6. Опишіть типову схему побудови розповідного речення в англійській мові.

  7. Опишіть типові випадки застосування синтаксичних перестановок при перекладі.

  8. Розкажіть про заміни як тип синтаксичних перекладацьких трансформацій.

  9. Опишіть типові труднощі при перекладі підмету.

  10. Чому англійська пунктуація може стати проблемою при перекладі?

  11. Які труднощі виникають при перекладі присудку?



Лекція 11. ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ


  1. Поняття тексту в лінгвістиці.

  2. Границі тексту.

  3. Семіотичний підхід до визначення тексту.

  4. Характеристики тексту.

  5. Типи інформації, заключені в тексті.

Щоб перекласти текст, потрібно знати, що таке текст і за якими законами він будується. Вивченням текстів займається Лінгвістика тексту, наробками якої активно користується Теорія перекладу. Число робіт по лінгвістиці тексту росте, а кількість спірних питань, пов'язаних з теорією тексту, не зменшується. Що таке текст? На перший погляд, відповісти на це питання не важко. Звичне завжди представляється зрозумілим. Текст – це текст. Він має початок і кінець і складається з речень, отже головна увага приділялася саме побудові і перекладу речення. Але, коли в ХХ сторіччі учені звернули увагу на текст як відрізок мови, з’ясувалося, що текст має свої особливості побудови, не характерні для речення. Головна властивість тексту в тому, що ніяких особливих ознак у нього немає. Це і стаття в газеті, і роман, і реклама, і напис на пам’ятнику, і дитяча пісенька. Неясно, що є складовою тексту, що відділяє його від інших фактів мови? Які межі тексту? Чи визначаються вони розміром? Чи є фіксація на письмі обов’язковою ознакою тексту? Яке взаємовідношення тексту і інших рівнів мови?

Почнемо з останнього питання про взаємостосунки тексту і інших одиниць мови: фонеми, морфеми, слова і речення. Як ви вже знаєте, в мові кожний подальший рівень має елементи попереднього: фонеми об'єднуються в морфеми, морфеми – в слова, слова – в речення, а речення – в текст. Т.ч., текст складається з речень. Але в процесі вивчення тексту учені прийшли до висновку, що текст відрізняється інформативністю, цілісністю і зв'язністю, а речення в більшості своїй цими якостями не володіють. Текст містить в собі різні види повідомлень, а речення звичайно містить тільки один їх вид. В текстах відображається життя у всіх його багатосторонніх проявах: суспільному, культурному, особистому, художньому і т.д. Тому тексти співвідносяться з різними функціональними стилями мови. Кожний такий стиль має свої особливості, які і визначають характер текстів: діловий лист, репортаж, поема, тощо. В цьому світлі, головним конституюючим чинником тексту є його комунікативне призначення, оскільки текст призначений для емоційно-естетичної дії на тих, кому він адресований.

Але які межі тексту? Скільки речень можуть сформувати текст? Яким повинне бути визначення тексту?

В.Л. Єйгер визначає текст як впорядковану певним чином деяку кількість речень, з'єднаних єдністю комунікативного завдання.

На питання чи обов'язкова письмова фіксація тексту, більшість мовознавців відповідає негативно, інакше не можна б було вважати текстами фольклорні твори, що існували до винаходу писемності і які несуть в собі багату історично-культурну інформацію. Будь-яка народна пісня несе в собі більшу кількість характерних текстових властивостей, ніж телефонний довідник, як би добре його не написали.



Границі тексту

Довжина мовного акту, який можна вважати текстом, досі викликає дискусії лінгвістів. Як вважає В. Л. Єйгер, текст – поняття функціонально-семантичне і розміром не визначається. Подібно тому, як речення може складатися з одного слова, так і текст може складатися з одного речення.

Цікаво, що хоча для визначення поняття текст і для того, щоб відрізнити текст від нетексту, довжина до уваги і не береться, вона має істотне значення для класифікації текстів по жанрах і літературних формах. Так, стислість – обов'язкова умова прислів'їв. Майже всі прислів'я складаються з одного речення. Роман, навпаки, характеризується великим об'ємом в порівнянні з іншими жанрами. В поезії істотним параметром є кількість віршів. Так, наприклад, японські тривірші хайку, персидські чотиривірші рубаї, стародавня форма японської поезії танка, що складається з п'яти рядків і тридцяти одного складу. Сонет не тільки обов'язково містить 14 рядків, але і число стоп і складів в ньому теж регламентоване, оскільки сонети пишуться ямбічним пентаметром.

Отже, довжина є істотним параметром для типології художніх текстів, але відділити текст від нетексту не дозволяє.



Семіотичний підхід до визначення тексту

Спробуємо звернутися до семіотики, в якій термін „текст” одержав більш широке трактування, ніж в лінгвістиці. Так, будь яке мистецтво розглядається як особливим чином організована мова; під мовою розуміється будь-яка впорядкована система, що служить засобом комунікації і що користується знаками для відтворення і збереження інформації, а твори, написані на цій мові, називаються текстами. В цьому випадку текстами є картини, архітектурні ансамблі, музика, тобто все, що передає художню інформацію засобами, доступними для сприйняття органами відчуття.

Отже, з семіотичної точки зору, текстом називається цілісне і зв'язне повідомлення, відтворене за допомогою спеціальних знаків, прийнятих для даного виду комунікації, яке слугує для передачі і зберігання інформації. Отже, текст, закодований кодом мови і відповідаючий вимогам літератури, є літературний текст, а текст, записаний нотами і відповідний властивостям музики, є музичний текст, тощо.

Характеристики тексту

Будучи призначеним для передачі і для зберігання інформації, текст є внутрішньо зв'язаним, закінченим цілим, володіючим ідейно-художньою єдністю. Подібно тому, як слово виділяється в мові специфічною для нього відокремленістю і оформленістю, так і текст виділяється, в першу чергу, цільнооформленістю і завершеністю. Цільнооформленість включає інформативність, цілісність, зв'язність, замкнутість і завершеність повідомлення.



Інформативність тексту витікає з того, що текст складається з речень, кожне з яких виражає закінчену думку. Сукупність цих „закінчених думок” може скласти додаткову інформацію, яку автор кодує „поміж строк” і яку потім декодує читач тексту.

Цілісність тексту витікає з уміння автора відібрати мовні засоби і організувати їх таким чином, щоб привести читача до усвідомлення того, на чому автор хотів акцентувати його увагу. Зовні цілісність демонструється наявністю початку та кінця тексту, його поділом на абзаци, частини, пункти і т. ін. Внутрішня цілісність пізнається через аналіз та визначення
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка