Методичні розробки з гігієни та екології для студентів 3 курсу медичного факультету



Скачати 12.28 Mb.
Сторінка55/58
Дата конвертації15.04.2016
Розмір12.28 Mb.
1   ...   50   51   52   53   54   55   56   57   58

Додаток 5


Співвідношення кратності послаблення та числа шарів


Кратність послаблення

2

4

8

16

32

64

128

256

512

1024

Число шарів половинного послаблення

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10


Додаток 6

Ліміти дози опромінення


Показник

Категорії осіб, які зазнають опромінення







А

Б

В

Dle (ліміт

мЗв / рік.

20

2

1

ефективної дози)

мЗв (мБер) / год.

0,01 (1)

0,001 (0,1)

0,0001 (0,01)

ліміт


DL lens – для кришталика ока

150

15

15

еквівалентної

DL skin – для шкіри

500

50

50

дози(мЗв / рік.)

DL extrim – для кистей та стоп

500

50




СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
Задача 1

Розрахувати дозу зовнішнього опромінення, що створюється радіоактивним Cs137, активність якого становить 20 мг—екв радію На відстані 0,5 м при роботі протягом 24 годин на тиждень.


Задача 2

Розрахувати кількість радіоактивного I131, з яким можна працювати без захисного екрану і маніпуляторів протягом 20 годин на тиждень.


Задача 3

В лабораторії радіоізотопної діагностики під час перевірки та градуювання приладів передбачається використовувати джерело —випромінювання — Со60, активність якого становить25 млКю. Визначіть відстань, яка забезпечує безпеку роботи з джерелом на протязі 36 годин на тиждень.


Задача 4

Оператор працює з джерелом іонізуючого випромінювання, активність якого становить 10 мг—екв радію на відстані 2 м. Визначте допустимий час роботи з джерелом випромінювання під час робочого дня.


Задача 5

В радіологічній лабораторії необхідно захистити робоче місце екраном з свинцю, який знижує потужність дози з 1000 мР/год до 2 мР/год. Енергія —випромінювання становить 1,5 МеВ. Визначте необхідну товщину екрану за таблицями.


Задача 6

В радіологічній лабораторії необхідно захистити робоче місце екраном з бетону, який знижує потужність дози у 100 разів. Енергія —випромінювання становить1,5 МеВ. Визначте необхідну товщину екрану за таблицями.


Задача 7

В радіологічній лабораторії необхідно послабити інтенсивність —випромінювання, енергія якого становить 1,5 МеВ у 100 разів за допомогою екрану із заліза. Знайдіть необхідну товщину екрану за числом шарів половинного послаблення.


Задача 8

В лабораторії радіоізотопної діагностики лікар—радіолог працює з препаратом Со60 енергія якого становить 2 МеВ. Необхідно послабити енергію —випромінювання екраном з свинцю в 500 разів. Укажіть якою повинна бути його товщина?


Задача 9

Під час виконання наукового експерименту необхідно послабити потужність дози Sr90 енергія якого складає6 МеВ екраном, що виготовлений із заліза з 2000 мР/год. Знайдіть, якою повинна бути товщина екрана?



ТЕМА №44. ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПРОТИРАДІАЦІЙНОГО ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛУ І РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ПАЦІЄНТІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РАДІОНУКЛІДІВ ТА ІНШИХ ДЖЕРЕЛ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ В ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
МЕТА ЗАНЯТТЯ:

1. Розширити, систематизувати та закріпити знання про радіаційну безпеку персоналу і пацієнтів лікувальних закладів в умовах застосування радіонуклідів та інших джерел іонізуючого випромінювання з діагностичною і лікувальною метою, а також про принципи і методи протирадіаційного захисту.

2. Оволодіти методами і засобами радіаційного контролю за умовами праці персоналу та захисту пацієнтів в рентгенологічних та радіологічних відділеннях лікарняних закладів.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Правила роботи з відкритими та закритими джерелами іонізуючих випромінювань. Поняття про групи радіаційної небезпеки радіонуклідів та класи робіт з відкритими радіоактивними речовинами.

2. Гігієнічні вимоги до улаштування, планування та обладнання рентгенологічного і радіологічного відділень лікарні.

3. Медичний нагляд за персоналом та санітарно-дозиметричний контроль у рентгенологічному і радіологічному відділеннях лікарні.

4. Шляхи зниження променевого навантаження персоналу і пацієнтів лікувальних закладів.

5. Регламенти радіаційної безпеки для персоналу і пацієнтів лікувальних закладів.


ЗАВДАННЯ:

1. Вивчити санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення, проектування та особливостей функціонування рентгенологічного кабінету та радіологічного відділення.

2. Занести в протокольний зошит схему обстеження умов праці та протирадіаційного захисту в радіологічному відділенні.

3. Розв’язати ситуаційні задачі за темою заняття.


ЛІТЕРАТУРА:

1. Бардов В. Г. Гігієна та екологія ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 505, 525––535.

2. Гончарук Є. Г., Кундієв Ю.І., Бардов В.Г. та ін. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 254–270.

3. Даценко І.І, Денисюк О.Б., Долошицький С.Л. та ін. Загальна гігієна. Посібник до практичних занять. За ред. І.І.Даценко. –– 2 видання: Львів.: Світ, 2001 –– С. 416–421.

4. Гончарук Е.И., Кундиев Ю.И., Бардов В.Г и др. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. – К.: Вища школа, 2000. –– С. 307––333.

5. Габович Р.Д., Познанський С.С., Шахбазян Г.Х. Гiгiєна, Вища школа, 1983 –С.43–44, 205–207.

6. Мороз В.М., Сергета І.В., Фещук Н.М, Олійник М.П. Охорона праці в медицині та фармації. ― Вінниця: Нова Книга, 2005. ― С. 276––296.

7. Нікберг І.І. Радіаційна гігієна. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 78–104, 105–115.

8. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1971. – С. 349–358, 359-362.

9. Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – С. 45–48.

10. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). Постанова МОЗ України № 62 від 01.12.1997 р., ― 121 с.
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

В ході практичного заняття, студенти виконують роботу згідно з завданням: вивчають санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення, проектування та особливостей функціонування рентгенологічного кабінету та радіологічного відділення, заносять в протокольний зошит схему обстеження умов праці та протирадіаційного захисту в радіологічному відділенні, користуючись нормативними документами, поданими в тексті, вирішують ситуаційні задачі.

Всі джерела іонізуючих випромінювань, які можуть використовуватись у медицині, поділяються на закриті та відкриті.

Закритими джерелами іонізуючого випромінювання називають радіонукліди, фізичний стан яких (метал) або оболонка, в якій вони знаходяться, виключають можливість забруднення ними навколишнього середовища (в тому числі і тканин хворого). В більшості випадків закриті джерела мають форму циліндрів з закругленими кінцями або голок, у яких один кінець загострений, другий закруглений, коротких стрижнів, кульок, які містять - випромінюючі радіонукліди ― кобальт-60, цезій-137, або - випромінюючі радіонукліди ― фосфор-32, стронцій-90.

Вимоги по забезпеченню радіаційної безпеки персоналу установ та населення, а також по охороні навколишнього середовища від забруднення радіоактивними речовинами представлені в основних санітарних правилах роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання НРБУ–97, НРБУ–97/Д–2000, ОСПУ-01.


Правила роботи

з закритими радіонуклідними джерелами і пристроями,

що генерують іонізуюче випромінювання:

  • пристрій, в якому розміщено радіонуклідне джерело, має бути герметичним та стійким до дії механічних, хімічних та температурних чинників;

  • забороняється використовувати закриті джерела у випадку порушення їх герметичності або по закінченню терміну експлуатації;

  • у неробочому положенні всі радіонуклідні джерела повинні знаходитись у спеціальних захисних пристроях, а пристрої, що генерують іонізуюче випромінювання знеструмлені;

  • для взяття радіонуклідного джерела з контейнера необхідно користуватись дистанційним інструментом або спеціальними пристроями;

  • забороняється доторкатись до радіонуклідного джерела руками;

  • при роботі з радіонуклідними джерелами, які вийняті з захисного контейнеру необхідно користуватись відповідними захисними екранами і маніпуляторами;

  • радіонуклідні джерела, непридатні для подальшого використання розглядаються, як радіоактивні відходи і своєчасно списуються.

Відкриті джерела іонізуючого випромінювання – це рідкі, газоподібні або у вигляді порошків чи суспензій радіоактивні речовини, при використанні яких можливе забруднення оточуючого середовища, потрапляння на одяг хворих та персоналу, на шкіру та в організм. До цієї групи передусім відносяться радіофармацевтичні препарати (РФП) – діагностичні та терапевтичні препарати, які містять радіоактивні радіонукліди.
Правила роботи

з відкритими радіонуклідними джерелами:

  • комплекс заходів при роботі з відкритими джерелами іонізуючого випромінювання має забезпечувати захист людини від зовнішнього та внутрішнього опромінення, попереджувати забруднення повітря робочої зони, поверхонь у виробничих приміщеннях, шкіри та спецодягу персоналу, а також об’єктів навколишнього середовища;

  • кількість радіоактивної речовини на робочому місці повинна бути мінімально необхідною для роботи і не перевищувати встановлених значень сумарної активності радіонуклідів відповідного класу;

  • для роботи використовувати розчини, а не порошки радіоактивних речовин;

  • кількість робочих операцій, під час виконання яких можливі втрати радіоактивної речовини (пересипання порошків, сублімація тощо) необхідно зводити до мінімуму;

  • роботи слід проводити на лотках і піддонах, зроблених зі слабкосорбуючих матеріалів;

  • необхідно користуватись разовими підсобними матеріалами (пластиковими плівками, фільтрувальним папером) для обмеження забруднення робочих поверхонь, обладнання та приміщень;

  • у фасувальній та процедурній, де проводиться робота з високоактивними препаратами, поверх спецодягу персонал одягає пластикові напівхалати, гумові рукавички, бахіли та маски;

  • працюють з радіоактивними препаратами на кюветах, покритих фільтрованим папером або в захисних боксах;

  • до роботи з радіоактивними препаратами допускаються особи старші 18 років, які не мають протипоказань.


Методи захисту від іонізуючої радіації (кількістю, відстанню, часом, екрануванням) можна поділити на законодавчі (нормативні) та організаційно-технічні.

Захист кількістю законодавчо регламентований НРБУ-97 (ліміти доз, допустимі рівні надходження радіонуклідів в організм інгаляційним, аліментарним шляхом, допустимі концентрації радіонуклідів у повітрі, питній воді, допустимі рівні забруднення радіонуклідами робочих поверхонь, одягу, рук персоналу, регламентовані активності радіонуклідів на робочому місці).

Захист часом законодавчо забезпечується скороченням робочого часу персоналу (категорії А), збільшенням тривалості відпустки та більш раннім виходом на пенсію.

Захист відстанню та екрануванням законодавчо забезпечується будівельними нормами; правилами, якими передбачені відповідні норми площі, кубатури відповідних приміщень, їх технічне обладнання.

Умови праці в установах, які використовують відкриті джерела іонізуючого випромінювання, за радіаційною небезпекою поділяються на 3 класи. Під час визначення класу робіт враховують два основні показники радіаційної небезпеки: групи радіаційної небезпеки та активність радіонуклідів на робочому місці.

Радіонукліди, як потенційні джерела внутрішнього опромінення, розподіляються за ступенем радіаційної небезпеки на чотири групи (ОСПУ-01):

Група А – радіонукліди з особливо високою радіаційною небезпекою.

Група Б – радіонукліди з високою радіаційною небезпекою.

Група В – радіонукліди з помірною радіаційною небезпекою.

Група Г – радіонукліди малою радіаційною небезпекою.


Необхідно відзначити, що відповідно до НРБУ–97 встановлюються наступні категорії осіб, які зазнають опромінення:

Категорія А (персонал) ― особи, які безпосередньо постійно або тимчасово працюють з джерелами іонізуючих випромінювань.

Категорія Б (персонал) ― особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але, у зв’язку з розташуванням робочих місць у приміщеннях та на промислових майданчиках з об’єктами, що пов’язані з радіаційно-ядерними технологіями, можуть отримувати додаткові опромінення.

Категорія В все населення.

Для визначених категорій осіб передбачені певні ліміти доз опромінення, які наведені в таблиці 1.


Таблиця 1

Ліміти доз опромінення, мЗв/рік

Ліміти доз опромінення

Категорії осіб

А

Б

В

Ліміт ефективної дози

20

2

1

Таблиця 2
Припустимі рівні загального радіоактивного забруднення робочих поверхонь, шкіри, спецодягу та засобів індивідуального захисту, част/см2*хв.

Об’єкт забруднення

Альфа-активні нукліди

Бета-активні нукліди

окремі

інші

Непошкоджена шкіра, спецбілизна, рушники, внутрішня поверхня лицевих частин засобів індивідуального захисту.

1

1

100

Основний спецодяг, внутрішня поверхня додаткових засобів індивідуального захисту.

5

20

800

Поверхні приміщень постійного перебування персоналу та розміщеного в них обладнання, зовнішня поверхня спецвзуття.

5

20

2000

Поверхні приміщень періодичного перебування персоналу та розміщеного в них обладнання.

50

200

8000

Зовнішня поверхня додаткових засобів індивідуального захисту, що знімаються в саншлюзах.

50

200

10000

Гігієнічні вимоги для розміщення і проектування об’єктів, призначених для роботи з джерелами іонізуючого випромінювання:



  • земельна ділянка має знаходитись з підвітряного боку щодо житлових та громадських будівель, зон відпочинку, дитячих та оздоровчих закладів тощо;

  • встановлюється санітарно-захисна зона і зона спостережень;

  • у санітарно-захисній зоні не допускається розміщення житлових та громадських будівель, зон відпочинку, дитячих та оздоровчих закладів тощо;

  • зона спостережень має бути у 3 – 4 рази більше, ніж розміри санітарно-захисної зони;

  • до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання установа може приступити тільки після одержання спеціального санітарного паспорту, який видається органами Держсанепіднагляду, і відповідного дозволу (ліцензії) МЕБ.

Рентгенологічне відділення

Серед джерел іонізуючих випромінювань, які використовуються в медичних установах, найбільш розповсюдженими являються рентгенівські діагностичні апарати. Рентгенівське випромінювання, що генерується цими апаратами, характеризується значною проникаючою здатністю, у зв’язку з чим може являти певну небезпеку для персоналу рентгенологічних підрозділів, пацієнтів, яким проводяться рентгенологічні процедури, осіб, які перебувають в суміжних приміщеннях і на прилеглій території.



Вимоги до розміщення, планування, опорядження, санітарно-технічного обладнання рентгенологічних підрозділів медичних установ, протирадіаційного захисту їх персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів викладені в “Будівельних нормах і правилах”, “Санітарних правилах і нормах – Рентгенологічні відділення (кабінети)”(ДСанПіН 42-129-11-4090-86), “Санітарних правилах роботи при проведенні медичних рентгенологічних досліджень” (№ 2780-80).

Основні санітарно-гігієнічні вимоги до рентгенологічних відділень (кабінетів):

  • мають розташовуватись у спеціально збудованих або реконструйованих для них приміщень (санітарне законодавство не дозволяє розміщення рентгенологічних кабінетів в житлових будинках і дитячих установах);

  • перевагу віддають блочному розміщенню в окремій прибудові або на першому чи останньому поверсі будівель;

  • повинні мати приміщення, перелік і площі яких наведені у таблиці 3;

  • для фарбування стін застосовується баритобетон;

  • двері повинні бути покриті листами заліза або свинцю, просвинцьованою гумою;

  • обладнання вікон залізними віконницями (дерев’яними з покриттям їх залізом або просвинцьованою гумою) або підняття підвіконня на висоту 1,6 м над рівнем підлоги;

  • світловий коефіцієнт у кабінеті повинен знаходитися у межах не менше 1 : 10;

  • після спорудження відділення стаціонарне захисне обладнання перевіряють за допомогою дозиметричної апаратури;

  • у процесі експлуатації кабінету контроль повинен здійснюватися не менше 1 разу на 2 роки;

  • повітря рентгенівського кабінету внаслідок дії іонізуючого випромінювання забруднюється озоном і оксидами озону, тому приміщення повинні обладнуватись припливно-витяжною вентиляцією, норми повітрообміну наведені у таблиці 4;

  • штучне освітлення повинно бути загальне і локальне (робоче), вимоги до освітлення наведені у таблиці 5;

  • у кабінетах рентгеноскопії передбачається затемнення і адаптаційне освітлення, у рентгеноопераційних – аварійне освітлення;

  • розрахункові граничнодопустимі рівні випромінювання (РГДР) мають відповідати нормам наведеним у таблиці 6;

  • граничнодопустимі рівні опромінення під час експлуатації кабінетів не повинні перевищувати значень, наведених у таблиці 7;

  • основними видами стаціонарного захисту є стіни, перекриття, перегородки, захисні двері та оглядове скло із свинцю;

  • індивідуальний захист: мала захисна ширма, що захищає тулуб лікаря-рентгено-лога; гумовий килимок, що захищає ноги; фартух з просвинцьованої гуми; рукавички;

  • персонал повинен суворо дотримуватись вимог спеціальних правил стосовно місця розташування під час процедур, часу перебування на робочому місці, використання засобів індивідуального захисту тощо;

  • під час проведення діагностичних (терапевтичних) процедур персонал зобов’язаний забезпечити пацієнта відповідними засобами індивідуального захисту ділянок тіла, які не опромінюються.

Таблиця 3
Перелік і мінімальні площі приміщень у рентгенологічному відділенні

Назва приміщення

Площа, м2

Процедурна з поворотним столом-штативом і стійкою для знімків

34

Процедурна з поворотним столом–штативом, столом з приставкою для рентгеноскопії

45

Кімната управління

10

Фотолабораторія

10

Кімната лікаря

10

Туалет для пацієнтів (у кабінетах для дослідження травного каналу)

1,6 ´ 1,1

Процедурна рентгенофлюрографічного кабінету

20

Роздягальня (в кабінетах для масових обстежень)

15

Очікувальна (в кабінетах для масових обстежень)

15

Фотолабораторія

6

Процедурна рентгеномамографічного кабінету

10

Процедурна ретгеностоматологічного кабінету

10

Процедурна рентгеноурологічна

34

Процедурна комп’ютерної томографії

34

Кімната управління комп’ютерної томографії

15

Комп’ютерна

18

Фотолабораторія комп’ютерної томографії

12

Переглядальна

12

Рентгеноопераційна

48

Комплекс допоміжних приміщень рентгеноопераційного блоку для досліджень серця і великих судин (кімната управління, передопераційна, стерилізаційна, кімната тимчасового перебування хворих, фотолабораторія, переглядальна)

86

Комплекс допоміжних приміщень рентгеноопераційного блоку для дослідження легенів (кімната управління, передопераційна, стерилізаційна, мікроскопічна, фотолабораторія, кімната особистої гігієни персоналу, кімната зберігання брудної білизни, комірка запасних частин, кімната перегляду знімків, кабінет лікаря)

101

Процедурні кабінетів дистанційної і контактної рентгенотерапії

24

Кабінет завідувача відділення

12

Кімната персоналу

3,25 на 1 особу

Очікувальна

4,8 на 1 кабінет


Таблиця 4

Розрахункові температура і кратність повітрообміну в рентгенологічних відділеннях

Назва приміщення

Температура,

Кратність повітрообміну




°С

+



Процедурні рентгенодіагностичні, процедурні рентгенотерапії, флюорографічні, роздягальні

20

3

4

Рентгеноопераційні

22

12

10

Стерилізаційні

18



3

Процедурні рентгеностоматологічні, кімнати управління, фотолабораторії

18

3

4

Кімнати лікарів, персоналу

20



1,5

Кімнати особистої гігієни

25

3

5

Комори і матеріальні

18



1,5

Шлюзи в боксах

20

5

5


Примітка: Відносна вологість повітря повинна становити 30 – 80%.
Таблиця 5

Освітленість робочих місць приміщень рентгенологічних відділень

Назва приміщення

Джерело освітлення

Освітленість

Рентгеноопераційна, процедурні рентгенодіагностичні

л.р.

200

Передопераційні, процедурні рентгенотерапевтичні

л.р.

л.л.


150

300


Флюорографічні кабінети, рентгеностоматологічні

л.р.

л.л.


100

200


Оглядові кімнати

л.р.

л.л.


200

500


Кімнати лікарів, персоналу

л.р.

л.л.


150

300


Сховище рентгенівської плівки

л.р.

л.л.


30

75



Примітка: л.р. – лампи розжарювання; л.л. – люмінесцентні лампи.

Таблиця 6

Розрахункові граничнодопустимі рівні випромінювання (РГДР)

на зовнішній поверхні захисту від рентгенівського випромінювача


Категорії осіб, які опромінюються при перебуванні

позарадіаційним захистом

РГДР, мР/год.

Персонал маніпуляційного рентгенівського кабінету (А)

1,7

Персонал інших підрозділів ЛПЗ і рентгенологічного відділення (Б)

0,12

Пацієнти і населення (В)

0,03


Таблиця 7

Граничнодопустимі рівні опромінення персоналу, пацієнтів та населення

Категорії осіб, які опромінюються

(у разі перебування за радіаційним захистом)

ГДР, мР/год.

Персонал маніпуляційного рентгенівського кабінету (А)

3,4

Персонал інших підрозділів ЛПЗ і рентгенологічного відділення (Б)

0,24

Пацієнти і населення (В)

0,06


Радіологічне відділення, як правило, поділяють на відділення для дистанційної променевої терапії та відділення для застосування закритих і відкритих радіофармацевтичних препаратів.

Відділення для дистанційної терапії (телегамматерапії). Відділення оснащено установкою «Агат–1». Радіоактивний кобальт знаходиться у контейнері, розташованому в самому апараті. В зв’язку з тим, що –випромінювання має велику проникаючу здатність, указаний контейнер не забезпечує повного поглинання –випромінення. Тому –апарат в робочому стані являє собою певну небезпеку для осіб, які знаходяться у приміщенні процедурної кімнати. Потужність дози, яку створює –апарат при закритому затворі, не повинна перевищувати 3 мР/год на відстані 1 м від кожуха апарату. Під час перезарядки приладу та ряду інших обставин потужність дози може досягти значно більш високих величин. Тому хворого попередньо навчають, як він повинен лягати, обкреслюють колом ділянку, яка підлягає опроміненню з таким розрахунком, щоб укладка хворого не займала більше 2 хвилин. На період здійснення опромінення хворого випромінювач автоматично висувається з контейнера і радіаційна небезпека, звичайно, збільшується.

Для забезпечення радіаційної безпеки головним є улаштування стаціонарного захисту та оптимальний вибір місця розміщення радіологічного відділення і, насамперед, приміщень процедурних. Проектування стаціонарних захисних пристроїв здійснюється виходячи з розрахункових гранично допустимих рівнів випромінювання, які встановлені для зовнішньої поверхні радіаційного захисту або для фактичних робочих місць. Розрахунок слід проводити, зважаючи на максимально допустиму для даного приміщення активність радіонукліда (табл. 8).


Таблиця 8

Максимально допустима активність радіонуклідів на робочих місцях

Приміщення



Група

Максимально допустима активність, мкКі




РФП

І клас

ІІ клас

ІІІ клас

Приміщення для зберігання радіоактивних відходів, приймання РФП, процедурні, фасовочні, мийні, радіометричні,

А

> 10

До 10

До 0,01

інші приміщення, у яких можуть постійно

Б

> 100

До 100

До 0,1

перебувати джерела іонізуючого

випромінювання



В

> 1000

До 1000

До 1,0




Г

> 10000

До 10000

До 10

Інші приміщення лабораторії радіонуклідної діагностики

Незалежно від групи РФП і класу робіт - 0,1


Примітка: РФП – радіофармацевтичні препарати
Спостереження за поведінкою хворого здійснюється за допомогою телевізійних установок. Дверні пройми необхідно робити у вигляді лабіринту з бетонних стін, які перешкоджають виходу розсіяного випромінювання. Двері покривають листковим свинцем товщиною не менш, ніж 3 мм. Двері з кімнати управління в процедурну повинні бути забезпечені пристроями для автоблокування таким чином, щоб виключити можливість її відкривання під час роботи g-апарата.

Перелік і мінімальні площі відділень променевої терапії наведені в табл. 9.


Таблиця 9

Перелік і площі приміщень відділень променевої терапії

Приміщення

Площа, м2

Приміщення для лікувального застосування відкритих

Радіофармацевтичних препаратів

Сховище препаратів

10

Фасувальна

20

Мийна

12

Приміщення біля входу у сховище, фасувальна і мийна з постом дозиметричного контролю

8

Процедурна для внутрішньовенного уведення препаратів

20

Процедурна для перорального уведення препаратів

16

Операційна

36

Лабораторія радіометрії і дозиметрії

12

Кабінет лікаря (ординаторська)

10 якщо лікарів двоє і більше, то площу треба збільшувати на кожного лікаря на 4 м2

Приміщення тимчасового зберігання білизни, забрудненої радіофармацевтичними препаратами

8

Приміщення тимчасового зберігання радіоактивних виділень хворих, що підлягають дослідженню

8

Приміщення зберігання твердих відходів, забруднених радіоактивними препаратами

6

Приміщення для витримування твердих відходів, забруднених радіофармацевтичними препаратами

8

Кімната для дезактивації і миття суден (з дозиметричним контролем)

10

Приміщення санітарного пропускника для персоналу з постом дозиметричного контролю і кімната особистої гігієни

12+12+5

Матеріальна

10

Санітарний пропускник для хворих з постом дозиметричного контролю

12

Кабінет терапії випромінюванням високих енергій

Процедурна

70

Процедурна у разі установлення рентгенівського апарату

78

Кімната керування апаратом

25

Технічне приміщення

15

Кабіна для роздягання

1,2 ´ 2

Кабінет статичної телегамматерапії

Процедурна на один апарат

36

Кімната керування одним апаратом

15

Кімната керування двома апаратами

20

Кабіна для роздягання

1,2 ´ 2

Кабінет рухомої телегамматерапії

Процедурна на один апарат

45

Процедурна у разі установлення рентгенодіагностичного апарата

54

Кімната керування одним апаратом

15

Кімната керування двома апаратами

20

Кабіна для роздягання

1,2 ´ 2

Кабінет внутрішньопорожнинної g–терапії

Процедурна

20

Кімната керування апаратом

15

Підготовча

24

Маніпуляційна

18

Кабіни для роздягання

1,2 ´ 2

Кабінет далекодистанційної рентгенотерапії

Процедурна

36

Кімната керування одним апаратом

15

Кімната керування двома апаратами

20

Кабіни для роздягання

1,2 ´ 2

Кабінет короткофокусної рентгенотерапії

Процедурна

20

Кімната керування апаратом

15

Кабіна для роздягання

1,2 ´ 2

Кабінет рентгенотопометричний

Процедурна

45

Кімната керування апаратом

15

Кабіни для роздягання

1,2 ´ 2

Загальні приміщення радіологічного відділення

Матеріальна

10

Перев’язочна

22

Кабінет лікаря (ординаторська)

10 на кожного лікаря, більше одного - площу

потрібно збільшувати на 4 м2



Очікувальна

12

Кімната особистої гігієни персоналу

5

Кабінет завідувача відділенням

12

Кабінет старшої сестри

10

Кімната сестри-господарки

10

Кімната дозиметричного контролю

10

Кімната клінічної дозиметрії

10

Кабінет старшого інженера

10

Фотолабораторія

18

Приміщення для виготовлення корсетів, болюсів, формувальних приладів і фантомів

30

Майстерня настроювання і ремонту апаратури

12

Кімната персоналу

10


Відділення для застосування закритих радіофармацевтичних препаратів. У відділенні для застосування закритих радіофармацевтичних препаратів проводиться внутрішньотканинне, внутрішньопорожнинне та аплікаційне (поверхневе) лікування - препаратами радіоактивного кобальту, який розташований у спеціальних “голках”. У відділенні є сховище радіоактивних препаратів у підвальному приміщенні, з якого транспортною стрічкою конвеєра у маніпуляційну в контейнерах подаються радіоактивні кобальтові “голки”. На дошці управління є 3 кнопки, натискуючи на які можна викликати із сховища контейнер з “голками” необхідної активності. Контейнер надходить на стіл, обладнаний таким чином, що дозволяє пряме спостереження за робочим полем через свинцеве скло. На столі медична сестра за допомогою дистанційних інструментів вставляє в кобальтову “голку” нитку. Ця маніпуляція повинна бути відпрацьована таким чином, щоб отримана доза за тиждень не перевищувала 0,1 Р, тобто майже до автоматизму (якщо на рік для категорії А нормується 20 мЗВ = 2 Бэр, а це приблизно 2 Р, то за 1 тиждень - 2 Р = 2000 мр поділити на 52 тижні = 38 мР = 0,04 Р).

Потім голку знов опускають в контейнер. Кобальтові голки з ниткою, обминаючи процедурну, за конвеєром надходять у палату. В процедурній на гінекологічному кріслі хворій в матку вставляють прибор – афтолодінг (це порожнинні трубки, які мають два отвори для придатків). Цю маніпуляцію проводить медична сестра, потім хвора поступає в активну палату, туди ж по конвеєру надходить контейнер з “голками” потрібної активності і лікар на гінекологічному кріслі, за свинцевим склом (рухливою ширмою вставляє в афтолодінг кобальтові голки на визначену заздалегідь (у залежності від місця ураження) глибину.

Лікар також протягом певного періоду відпрацьовує цю маніпуляцію з нерадіоактивними голками для того, щоб у ході реального використання радіоактивних препаратів витрачати мінімальний час. Таким чином здійснюється “захист часом”. Застосування афтолодінгу дозволяє вводити радіоактивний препарат точно на певну глибину і навіть змінювати дозу. “Голки” перед укладкою стерилізуються в антибіотику (діоцид). Хворі в ході лікування –препаратами являють небезпеку як джерела випромінювання, тому вони під час лікувального процесу повинні знаходитися тільки в спеціальних радіологічних палатах, в котрих розташовані не більш як два ліжка, відгороджені одне від одного залізобетонною стіною. Всі приміщення підлягають дозиметричному контролю та встановленню максимального часу, протягом якого персонал може знаходитися безпосередньо біля ліжок “активних хворих“.

В сестринській розташований спеціальний прилад, за допомогою якого можна здійснювати переговори з хворими, що знаходяться в активних палатах. Над кожною палатою розташований дозиметр з лампочкою, яка запалюється, коли хворий піднімається з ліжка. Такі пристрої дають можливість середньому та молодшому медичному персоналу заходити в активні палати лише тоді, коли вони дійсно потрібні хворому.

Весь персонал забезпечений індивідуальними дозиметрами. Один раз на тиждень в спеціальному журналі реєструється отримана доза. Контроль дози та зарядження дозиметрів здійснює Харківський науково–дослідний інститут радіології.

Схема

санітарного обстеження рентгенологічного відділення лікарняного закладу


  1. Назва і адреса лікарні чи поліклініки, розміщення кабінету (корпус, поверх, суміжні приміщення).

  2. Наявність і стан ведення документації (журнал дозиметрії, інструкції тощо).

  3. Планування кабінету (перелік кімнат, їх площі).

  4. Тип рентгенівського апарату, напруга і сила струму в трубці.

  5. Призначення рентгенапарату (діагностичний, терапевтичний, флюорографічний, дефектографічний). Робочий пучок нерухомий, однонаправлений, різнонаправлений.

  6. Наявність і тип вентиляції в процедурній, верхній і нижній витяжні канали. Природне та штучне освітлення.

  7. Захист від рентгенвипромінювання робочих місць лікаря рентгенолога, рентгентехніка та суміжних приміщень (захисні ширми, просвинцьоване скло, стіни, двері, вікна, індивідуальні засоби захисту). Розрахунки ефективності їх захисту.

  8. Наявність і тип рентгенометрів, індивідуальних дозиметрів, їх формуляри, дати перевірки.

  9. Ступінь підготовки персоналу (спеціальна освіта, удосконалення).


Схема

гігієнічної оцінки протирадіаційного захисту в радіологічному відділенні лікарні

I. Загальна характеристика радіологічного відділення лікарні

1. Назва лікувального закладу, його відомча підпорядкованість, адреса.

2. Характеристика і оцінка розміщення будівлі радіологічного відділення на земельній ділянці, тип будівлі, наявність зони недоступності, наявність санітарно-захисної зони, її розміри, озеленення.

3. Структура відділення, особливості розміщення та планування його підрозділів, функціональний зв’язок між ними.

4. Оцінка радіаційної обстановки на території санітарно-захисної зони та за її межами за результатами визначення потужності поглинутої в повітрі дози -випромінювання та радіоактивного забруднення ґрунту.

II. Відділення дистанційної променевої терапії.

1. Розміщення і планування відділення, основні приміщення, характеристика апаратури, яка використовується для променевої терапії.

2. Протирадіаційний захист кімнати управління, суміжних приміщень і прилеглої території від -випромінювання (наявність захисного кожуха на опромінювальній установці, матеріали і товщина стін в процедурній, наявність захисного лабіринту при вході, захисних дверей, їх блокування, наявність попереджувальної світлової сигналізації).

3. Система спостереження за опроміненням хворих.

4. Характеристика та оцінка засобів захисту хворих від побічного опромінення.

5. Оцінка ефективності протирадіаційного захисту у кімнаті управління та інших суміжних приміщеннях розрахунковим методом та шляхом вимірювання потужності поглинутої в повітрі дози.



III. Відділення для лікування закритими джерелами.

1. Розміщення та планування відділення.

2. Джерела випромінювання, які використовуються в відділенні, їх активність, методи введення джерел випромінювання хворим (мануально-лінійний та послідовний).

3. Характеристика радіаційнонебезпечних приміщень (сховище для джерел випромінювання, радіоманіпуляційна, радіопроцедурна), відповідність їх гігієнічним вимогам.

4. Умови зберігання і транспортування джерел випромінювання.

5. Засоби протирадіаційного захисту персоналу в радіоманіпуляційній, радіопроцедурній, у сховищах джерел випромінювання.

6. Протирадіаційний захист суміжних приміщень та прилеглої території.

7. Оцінка ефективності протирадіаційного захисту шляхом відповідних розрахунків та вимірювання потужності поглинутої в повітрі дози на робочих місцях, за захисними екранами, в суміжних приміщеннях, на прилеглій території.



IV. Відділення для лікування відкритими джерелами.

1. Розміщення відділення, характеристика застосування радіонуклідів, клас радіаційної небезпеки, до якого воно відноситься.

2. Характеристика радіаційнонебезпечних приміщень (сховище радіонуклідів, фасовочна, процедурна, мийна, радіологічні палати) їх відповідність дозволеному класу робіт, санітарний благоустрій (покриття стін, підлоги, витяжні шафи, вентиляція, збір, видалення та знешкодження твердих і рідких радіоактивних відходів).

3. Наявність засобів протирадіаційного захисту: захисні екрани, бокси, дистанційний інструмент.

4.Наявність індивідуальних засобів протирадіаційного захисту персоналу: спецкостюми, халати, фартухи, нарукавники, респіратори та інші.

5. Санітарно-побутові приміщення для персоналу.

6. Результати вимірювання та оцінка рівнів радіоактивного забруднення виробничих та інших приміщень.

V. Знайомство з документацією радіологічного відділення, її види. Аналіз та оцінка матеріалів радіаційного і медичного контролю за попередній та поточний рік.

VI. Висновки.
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
Задача 1

Під час обстеження рентгенологічного відділення виявлено, що воно знаходиться у приміщенні поліклініки з торця будинку і складається з наступних приміщень: процедурна для рентгенографії (30 м2), кімната управління (10 м2), фотолабораторія (10 м2), процедурна для рентгеноскопії (45 м2), кімната лікаря (12 м2), туалет (2 м2). При обстеженні процедурної кімнати отримані наступні дані: середня температура повітря +20°С, вологість 40%, працює припливно-витяжна вентиляція (кратність обміну повітря ― 2), світловий коефіцієнт ―1:8, штучне освітлення 200 лк (здійснюється лампами розжарювання), стіни пофарбовані масляною фарбою, двері покриті листком свинцю. Рівень опромінення персоналу, що перебуває за радіаційним захистом 2,4 мР/год.



Дайте гігієнічну оцінку рентгенологічному відділенню та умовам праці медичного персоналу.
Задача 2

В ході обстеження рентгенологічного відділення виявлено, що воно знаходиться у приміщенні дитячої лікарні у пристосованому приміщенні і складається з наступних приміщень: процедурна для рентгенографії (40 м2), кімната управління (10 м2), фотолабораторія (10 м2), кімната лікаря (12 м2), туалет (2 м2). При обстеженні процедурної кімнати отримані наступні дані: середня температура повітря +18°С, вологість 60%, працює припливно-витяжна вентиляція (кратність обміну повітря ― 4), світловий коефіцієнт ― 1:7, штучне освітлення 150 лк (здійснюється люмінесцентними лампами), стіни оздоблені кахельною плиткою, двері покриті листком свинцю. Рівень опромінення персоналу, що перебуває за радіаційним захистом 3,5 мР/год.



Дайте гігієнічну оцінку рентгенологічному відділенню та умовам праці медичного персоналу.
Задача 3

Під час обстеження рентгенологічного відділення виявлено, що воно знаходиться у приміщенні поліклініки у пристосованому приміщенні і складається з наступних приміщень: процедурна для рентгенографії (40 м2), процедурна для рентгеноскопії (40 м2), кімната управління (10 м2), фотолабораторія (12 м2), кімната лікаря (10 м2), туалет (2 м2). При обстеженні процедурної кімнати отримані наступні дані: середня температура повітря +20°С, вологість 50%, працює припливно-витяжна вентиляція (кратність обміну повітря ― 4), світловий коефіцієнт ― 1: 7, штучне освітлення 300 лк (здійснюється люмінесцентними лампами), стіни покриті баритобетоном, двері покриті викованим листком свинцю і на 10 см перекривають отвір дверей. Рівень опромінення персоналу, що перебуває за радіаційним захистом 1,5 мР/год.



Дайте гігієнічну оцінку рентгенологічному відділенню та умовам праці медичного персоналу.
Задача 4

Державною санітарно-гігієнічною службою було обстежено радіологічне відділення, яке складається з відділення радіонуклідної діагностики та відділення променевої терапії. Радіологічне відділення знаходиться в окремому, спеціально збудованому приміщенні і складається з наступних приміщень: процедурна для внутрішньовенного введення РФП (радіофармпрепарати) (15 м2), процедурна для перорального ведення РФП (15 м2), фасувальна РФП (20 м2), мийна (12 м2), радіометрична (18 м2), кімната для лікарів (20 м2), кімната для середнього медичного персоналу (10 м2), кімната інженерно-технічного персоналу (24 м2). Рівень опромінення персоналу, що перебуває за радіаційним захистом 2 мР/год.



Дайте гігієнічну оцінку радіологічному відділенню та умовам праці медичного персоналу.
Задача 5

Державною санітарно-гігієнічною службою було обстежено радіологічне відділення, яке складалось з відділення радіонуклідної діагностики та відділення променевої терапії. Радіологічне відділення знаходилось в окремому, спеціально збудованій будівлі і складається з наступних приміщень: процедурна для внутрішньовенного введення РФП (18 м2), процедурна для перорального ведення РФП (15 м2), фасувальна РФП (18 м2), мийна (12 м2), радіометрична (20 м2), приміщення для приймання РФП (10 м2), сховище РФП (10 м2), сховище радіологічних відходів (10 м2), кімната для лікарів (20 м2), кімната для середнього медичного персоналу (12 м2), кімната інженерно-технічного персоналу (24 м2). Рівень опромінення персоналу, що перебуває за радіаційним захистом 2 мР/год.



Дайте гігієнічну оцінку радіологічному відділенню та умовам праці медичного персоналу.
Задача 6

На робочому місці лікаря-рентгенолога поглинута доза складає 21 мРад/год.



    Визначте еквівалентну дозу за тиждень (у Зівертах).


Задача 7

Дайте оцінку умовам праці у фасовочній відділення для лікування відкритими джерелами, в якій виявлено забруднення робочих поверхонь –випромінюючими радіонуклідами в межах 200–300 част/см2*хв. (таблиця 2).


Задача 8

Під час контролю радіаційної обстановки у відділенні лікування відкритими джерелами іонізуючих випромінювань, працівниками служби радіаційної безпеки було встановлено, що рівень радіоактивного забруднення β-активними нуклідами робочих поверхонь знаходиться на рівні 900 част/см2*хв, спецодягу ― 420 част/см2*хв. Зробіть висновок про можливість роботи персоналу в даних умовах (таблиця 2).



1   ...   50   51   52   53   54   55   56   57   58


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка