Методичні розробки з гігієни та екології для студентів 3 курсу медичного факультету



Скачати 12.28 Mb.
Сторінка50/58
Дата конвертації15.04.2016
Розмір12.28 Mb.
1   ...   46   47   48   49   50   51   52   53   ...   58

Інкубаційний період при деяких інфекційних захворюваннях


Хвороби

Тривалість інкубаційного періоду

Оцінка тривалості

Мінімальна

максимальна

Харчові токсикоінфекції

Ботулізм


Сальмонельоз

Холера


ГРВІ: грип

парагрип


аденовірусні хвороби

Дифтерія


Скарлатина

Кашлюк і пара кашлюк

Кір

Поліомієліт



Вітряна віспа

Епідемічний паротит

Краснуха


0,5 годин

6 годин


6 годин

12 годин


12 годин

1 доба

10 діб


3 доби

5 діб


3 доби

Дуже

короткий


2 доби

4 доби


2 доби

1 доба


2 доби

9 діб


5 діб

11 діб


11 діб

11 діб


6 діб

14 діб


10 діб

12 діб


14 діб

17 діб


35 діб

21 доба


23 доби

24 доби


Середній

Туберкульоз

Гепатити:

А

Е

С



В

20 діб
7 діб

14 діб


14 діб

1,5 міс.


30 діб
45 діб

56 діб


6 міс.

6 міс.


Довгий

ВІЛ-інфекція

Сказ


14 діб

7 діб


8 років

1 рік


Дуже довгий


Додаток 2

Мікроорганізми, які найчастіше спричиняють ВЛІ


Група

мікроорганізмів



Представники

Факультативні анаероби

Грампозитивні коки:

- стафілококи (Staphylococcus): St. aureus, St. epidermidis, St. saprophyticus;

- стрептококи (Streptococcus): St. pyogenes, St. viridaris, St. pneumoniae.

Грамнегативні палички:

- протей (Proteus): Pr. vulgaris, Pr. mirabilis;

- ешерихії (Escherichia): E. coli;

- сальмонели (Salmonella): S. typhimurium, S. enteritidis, S. cholerae suis, S. paratyphi, S. typhi, S. schottmueleri.



Облігатні

аероби


Грамнегативні палички:

- псевдомонас (Pseudomonas): Ps. aeruginosa, Ps. acidovarus.



Облігатні

анаероби


Грамнегативні палички:

- клебсієли (Klebsiella): Kl. pneumoniae, Kl. ozaenae, Kl. rhinoscleromatis;

- бактероїди (Bacteroides): Bac. fragilis, Bac. melaninogenicum;

- фузобактерії (Fusobacterium): F. nucleatum, F. mortiferum.



Грампозитивні коки:

- пептострептококи (Peptostreptococcus): Pept. putridus, Pept. anaerobius.



Грампозитивні споротворні палички:

- - клостридії (Clostridium): Cl. perfringens, Cl. septicum, Cl. oedematicus, Cl. istolyticum.




Додаток 3

Типові функціональні обов’язки посадових осіб лікувально-профілактичних установ по

профілактиці внутрішньолікарняної інфекції
Головний лікар

  1. Створює необхідні умови для забезпечення санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму в лікувально-профілактичному закладі.

  2. Забезпечує централізовану стерилізацію матеріалів та інструментів, камерну дезинфекцію постільних та особистих речей, дезинфекцію та дезинсекцію приміщень і території ЛПЗ.

  3. Організовує та забезпечує: правильну експлуатацію місцевих очисних споруд каналізації, знезараження стічних вод інфекційних стаціонарів, своєчасну вивозку сміття, правильну експлуатацію і утримання водопровідної мережі.

  4. Організовує навчання персоналу по питаннях дотримання санепідрежиму.

  5. Приймає рішення в ситуаціях, що склались по ВЛІ, в т.ч. адміністративного характеру.


Заступник головного лікаря по медичній частині

  1. Організовує:

2. Керує роботою:

  • постійно діючої комісії по санітарно-протиепідемічному режиму і профілактиці внутрішньолікарняних інфекцій;

  • по стерилізації інструментів та по дотриманню правил асептики і антисептики.

3. Контролює повноцінність і режим харчування хворих.

4. Особисто приймає участь:



  • в процесі епідобстеження ЛПУ епідеміологом санепідемслужби;

  • в проведенні інструктажу лікарів, що поступають на роботу по санепідрежиму.


Головна (старша) медична сестра

    1. Здійснює безпосередній контроль на робочих місцях за дотриманням санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму.

    2. Проводить інструктаж середніх і молодших медичних працівників на робочому місці по виконанню заходів, які направлені на забезпечення дотримання санітарно-протиепідемічного режиму.

    3. Керує роботою Ради медичних сестер, яку направляє на виконання санітарно-гігієнічних норм і правил в лікувально-профілактичному закладі, профілактику внутрішньолікарняних інфекцій.

    4. Входить в склад “режимної” комісії лікувально-профілактичного закладу, як правило, являється секретарем цієї комісії.


Заступник головного лікаря по адміністративно-господарського частині

      1. Забезпечує своєчасний ремонт будівель і споруд, обладнання; ефективну роботу систем водопостачання і каналізації, санітарно-технічного обладнання, вивозку сміття з утилізацією інфікованих відходів, дотримання необхідних протиепідемічних заходів при пранні білизни.

      2. Забезпечує достатню кількість твердого та м’якого інвентаря, засобів для прибирання приміщень, стерилізації та дезинфекції.

      3. Забезпечує своєчасний ремонт і ефективну роботу обладнання централізованого стерилізаційного відділення, пральних та дезкамер.



Додаток 5

Окремі нормативні показники для забудови та експлуатації споруд

лікарняно-профілактичного закладу

№ п/п

Показники

Норма



Розміри земельної ділянки для лікарень (на 1 ліжко) при потужності стаціонару:

  • від 50 до 100 ліжок;

  • від 100 до 200 ліжок;

  • від 200 до 400 ліжок.

300-200 м2

200-140 м2

140-100 м2





Площа садово-паркової зони (на 1 ліжко)

25 м2



Озеленення території

Не менше 60%



Розташування об’єктів (споруд, служб), що не мають відношення до ЛПЗ

Заборонено



Розташування контейнерних майданчиків для сміття, споруд локальної каналізації, віварію

Окрема ділянка із окремим в’їздом (відстань від інших погоджується із СЕС)



Розташування відділень: інфекційних, пологових, дерматовенерологічних, психосоматичних тощо

Окремі споруди, відстань між якими не менше 24 м



Розташування дезкамер, автоклав них, пралень суміжно із палатами, лікувальними або процедурними кабінетами, а також над чи під ними

Заборонено



Розташування ліжок за межами палат (коридори, холи), або збільшення їх чисельності понад проектну

Заборонено



Вхід в операційний блок:

  • для персоналу;

  • для хворих.

Через сан пропускник;

через шлюзи.




Особливості штучної вентиляції операційної зали

Домінування припливу повітря над витяжкою на 20%



Кількість санітарних приладів (унітазів, пісуарів, умивальників) для хворих

1 прилад для 15 чоловіків

та 1 прилад на 10 жінок





Кількість води питної та гарячої на 1 ліжко:

  • лікарні багато профільні;

  • інфекційних хвороб.

250 л/добу;

500 л/добу




Кількість води на 1 відвідувача поліклініки (питної та гарячої)

15 л



Додаток 6

Розрахунок оптимальної кількості ультрафіолетових опромінювачів

у залежності від розміру приміщення та потужності опромінювача

Потужність

опромінювача, Вт


15

30

15

30

15

30

15

30


Ширина

приміщення,

м


Довжина приміщення, м

2,5

3,5

3,5

4,5

4,9

6

6

8

Кількість ультрафіолетових опромінювачів

2,5 - 3,5

2

1

2

1

2

1

3

1

3, 5 - 4,5







3

1

3

1

4

2

4,5 - 6, 0













4

2

5

2

6,0 - 8,0



















6

2



Додаток 7

Критерії бактеріальної чистоти повітря в лікувально-профілактичних закладах

Приміщення

Загальне мікробне забруднення

(кількість умовних одиниць в 1м3)



Золотистий стафілокок

Операційні

до початку роботи

не більше 500



під час роботи

не більше 1000

не більше 4

Пологові зали

до початку роботи

не більше 500



під час роботи

не більше 1000

не більше 4

Маніпуляційні

до початку роботи

не більше 500



під час роботи

не більше 1000

не більше 4

Дитячі палати та палати “спільного перебування”

до початку роботи

не більше 500



під час роботи

не більше 750

не більше 4

Кімнати для приготування молочних сумішей

під час роботи

не більше 1000

не більше 4

Палати інтенсивної терапії

до початку роботи

не більше 500



під час роботи

не більше 750



Громадське приміщення

не більше 4000

не більше 40

Житлові приміщення

не більше 2000

не більше 10



ТЕМА №38. ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА УМОВ ПЕРЕБУВАННЯ ХВОРИХ ТА ПРАЦІ МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ В ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
МЕТА: Засвоїти методику гігієнічної оцінки умов перебування хворих та праці медичного персоналу в лікувальних закладах.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

  1. Гігієнічні вимоги до окремих структурних підрозділів лікарні (перелік, розміри, взаєморозташування, їх освітлення, мікроклімат тощо):

а) поліклініка;

б) приймальне відділення;

в) основні стаціонарні відділення терапевтичного, хірургічного та інфекційного профілів;

г) дитячі відділення, їх особливості.

2. Гігієнічні вимоги до приміщень, що є обов’язковими для більшості стаціонарних відділень:

а) палати лікарняні (класифікація, площі, мікроклімат, освітлення, облаштування);

б) санітарний блок (перелік та розміри приміщень і місць).

3. Особливості гігієни та охорони праці лікарів, допоміжного медичного та технічного персоналу.


ЗАВДАННЯ:

  1. У відповідності до змісту Акту комплексного обстеження лікувально-профілактичного закладу (Додаток 1) провести гігієнічну оцінку:

а) земельної ділянки;

б) поліклініки;

в) приймального відділення;

г) лікувального корпусу;

д) стаціонарного відділення (секції);

е) палати лікарняної.

2. За матеріалами гігієнічної оцінки скласти висновок та обґрунтовані пропозиції.
ЛІТЕРАТУРА: основна:


  1. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 485-492.

  2. Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. – К.: Здоров’я, 2003. – С. 632-657.

  3. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 563-585, 592-607.

  4. Габович Р.Д., Шахбазян Г.Х., Познанский С.С. Гигиена. – К.: Высшая школа. 1983. – Розділ “Гигиена больниц”.

  5. А.А.Минх. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1971. – С. 306-319.

  6. Сергета І.В. та ін. Тестовий контроль з загальної гігієни та екології людини. Навчальний посібник. – Вінниця, 2005. – С. 46-50.

  7. Мороз В. М., Сергета І. В., Фещук Н. М., Олійник М. П. Охорона праці у медицині та фармації. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2005. – С. 271-342

  8. Матеріали лекції до теми.

додаткова:

  1. Никберг И.И. Гигиена больниц. – К.: Здоров’я, 1993. – Розділ 2.

  2. Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я (ДБН В.2.2.-10-2001). – Київ: Держбуд України, 2001. – С. 5-12, 37-39, 77-90.

  3. Санитарные правила устройства, оборудования и эксплуатации больниц, родильных домов и других лечебных стационаров (СанПіН 5279-90). – М., 1990.



МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Для виконання завдань самостійної роботи відведено 1 практичне заняття, яке проводиться на базі лікувально-профілактичних закладів міста. Вся послідовність робіт та результати обстежень повинні виконуватись у відповідності із Актом комплексного обстеження, що додається до даної методрозробки.

Це складне комплексне завдання, виконання якого базується не тільки на сьогоденній підготовці за темою, але й на знаннях, набутих на минулих лекціях та практичних заняттях, пов’язаних з оцінкою освітлення, мікроклімату, вентиляції, санітарної оцінки проектів будівництва тощо. Виконання завдань буде значно полегшене, якщо студент скористається додатковою інформацією до методрозробок минулих практичних занять за темами: “Гігієнічна оцінка розміщення та планування окремих структурних підрозділів лікарні за матеріалами проекту” та “Гігієнічні основи профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Гігієнічні основи санітарно-протиепідемічного режиму. Сучасні методи дезинфекції”.

Враховуючи те, що на більшість питань теоретичної підготовки та виконання завдань можна знайти відповідь у рекомендованій літературі, ми додатково звертаємо увагу на такі особливості:

а) приймальне відділення. Може бути спільним для більшості стаціонарних відділень, окрім: дитячих, інфекційних, пологових, психіатричних та наркологічних відділень.

б) дитячі відділення відрізняються від інших тим, що мають: власне приймальне відділення (покій), материнську кімнату, навчальні приміщення (для школярів тривалої госпіталізації), дитячу молочну кухню (для госпіталізованих дітей віком до 1 року) тощо.

в) палати лікарняних відділень бувають: звичайні (від 1 до 4 ліжок), боксовані, напівбокси та палати-бокс.

г) санітарний блок лікарняного стаціонару містить: 3 туалети та 3 умивальні, душові та ванні кабіни, місця для приготування мийних та дезинфікуючих розчинів, дезінфекції та зберігання предметів догляду за хворими, для ношів, милиць, ціпків, каталок, для тимчасового збирання брудної білизни, для збирання матеріалів для аналізів (кал, сеча) тощо.
АКТ

комплексного обстеження лікувально-профілактичного закладу
Мною, студентом ______ курсу ______ групи медичного факультету _________________________________________________ проведено комплексне обстеження ________________________________________________________________________________

(назва закладу)

з навчальною метою на предмет дотримання санітарно-гігієнічних норм і правил та протиепідемічного режиму.

Лікувальний заклад розташований за адресою: м. Вінниця, вул. _________________________________ підпорядкований управлінню охорони здоров’я ________________________________та обслуговує населення_____________________ .

Основні споруди введено в експлуатацію _________________ загальна кількість ліжкомісць становить _________ .
І. ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

1. Розташування у плані населеного пункту _________________________________________

2. Загальна площа _________ га, в т.ч. під забудову____ %, під озеленення____ %,зелена захисна смуга по периметру шириною _____ м, від огорожі ______________м, висота _________ м .

3. Перелік існуючих функціональних зон ___________________________________________

_____________________ система забудови ______________________________________ .

4. Перелік ізольованих в’їздів _____________________________________________________

5. Внутрішні шляхи сполучень (дороги, тротуари), вид покриття _______________________

____________________ , технічний стан ___________________________________________

6. Штучне освітлення території ___________________________________________________

7. Шум на території _________________________ , джерела шуму ______________________

8. Наявність урн для сміття _________ та місць, що окремо відведені для тимчасового збирання сміття та специфічних відходів ______________________________________ .

Урни (спеціальні місця) знаходяться на відстані ________ м від лікарняних споруд, у вигляді спеціального майданчика, де розташовані: контейнери, бункери, ями для сміття (підкреслити), санітарний стан ________________________________________ .

9. Вид каналізації __________________________________________________________ ,

наявність локальних очисних споруд, локальної каналізації для інфекційних відділень __________________________________________________________________________ .

10. Водопостачання _________________________________________________________

11. Характеристика оточення земельної ділянки (наявність по сусідству об’єктів, які негативно впливають на територію) ____________________________________________



ІІ. ПОЛІКЛІНІКА

1. Потужність ___________________ відвідувань у зміну.

2. Контингент (підкреслити): тільки дорослі, тільки діти, для всіх вікових контингентів.

3. Споруда, на _________ поверхи (у випадку її окремого розташування - короткий опис земельної ділянки: відмежування, відстань до транспортних магістралей, майданчиків для припаркув. автотранспорту та ін.) __________________________________________________

4. Кількість входів _______ та їх призначення ________________________________________

________________________________________________________________________________

5. Перелік основних приміщень ____________________________________________________

Перелік приміщень, що відсутні ____________________________________________________


6. Забудова коридорів (підкреслити): одностороння, двостороння, частково двостороння.

7. Умови для очікування прийому (підкреслити): окремі місця біля кожного кабінету, хол для 2-3 кабінетів, спільний вестибуль для всіх відвідувачів, місця для очікування відсутні.

8. Кількість відвідувачів біля 1 кабінету _______ чол., середня площа на кожного із присутніх __________ м2.

9. Оцінка одного з кабінетів: профіль ______________________ , оснащення інвентарем: ___________________________________ , загальна площа _________ м2,

світловий коефіцієнт __________ , проекція небосхилу __________ см, коефіцієнт глибини закладання (розташування робочого місця лікаря) _______ , рівномірність штучного освітлення – 1 світлова точка на _______ м2, достатність – _______ Вт/м2, тип ламп ____________________ , температура повітря __________ , органолептичні

властивості повітря _______________________________________________________ .

9.1. Кабінет забезпечено (підкреслено): водою питною, водою гарячою, дезінфікуючими розчинами, мийними засобами, УФ - бактерицидними лампами, засобами зв’язку та ін. (дописати) ____________________________________________

10. Короткий перелік інформації та наочних засобів з питань проведення санітарно-просвітньої роботи ________________________________________________________.



ІІІ. ПРИЙМАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ (ПОКІЙ)

1. Розташування в окремій споруді, у складі лікувального корпусу, якщо в окремій споруді, то вказати, якими є переходи до лікарняних відділень: підземні, наземні, утеплені, звичайні, відкриті, (підкреслити).

2. Перелік основних приміщень ____________________________________________________

Перелік приміщень, що відсутні ___________________________________________________

3. Оцінка роботи санітарного пропускника: перелік приміщень_________________________

забезпечення: гарячою водою ______________ , холодною водою __________________ ,

матеріалами для проведення протипедикульозних заходів (перелік дій персоналу при виявленні педикульозного відвідувача) _____________________________________

3.1. Окремий санітарний пропускник для чоловіків та жінок: так, ні (підкреслити).

4. Короткий перелік інформації та наочних засобів з питань проведення санітарно-просвітньої роботи _________________________________________________________
ІV. ЛІКУВАЛЬНИЙ КОРПУС

1. Корпус (назва або профіль) ___________________________________________________

2. Місце розташування (в якій лікарняній зоні) _____________________________________

3. Опис прилеглих територій ___________________________________________________

4. Кількість поверхів ________ та призначення кожного _____________________________

____________________________________________________________________________

5. Кількість входів ________ та призначення кожного ________________________________

6. Ліфти: пасажирський (так, ні), вантажний (так, ні).

7. Короткий перелік інформації та наочних засобів з питань проведення санітарно-просвітньої роботи _____________________________________________________________



  1. СТАЦІОНАРНЕ ВІДДІЛЕННЯ (СЕКЦІЯ)

1. Назва стаціонарного відділення (секції) _______________________________________ ,

яке має ______ ліжкомісць, в т.ч. палат на 1 ліжко ________ , на 2 ліжка ________ ,

на 3 ліжка ________ , на 4 ліжка ________ , понад 4 ліжка __________ .

2. План-схема відділення (виконується студентом на окремому аркуші та додається до акту).

3. Перелік основних приміщень __________________________________________________

Перелік приміщень, що відсутні __________________________________________________

4. Періодичність проведення генерального прибирання _____________________________

та вологого прибирання ______________________ , час його проведення ______________

5. Засоби, що використовуються для дезобробки: приміщень: _________________________

предметів догляду за хворим: ____________________________________________________

рук медичного персоналу: _______________________________________________________

6. Умови харчування хворих у відділенні: буфетна (їдальня) складається із _______________

приміщень, їх призначення ______________________________________________________

буфетна (їдальня) має таке забезпечення (підкреслити): вода холодна, вода гаряча,

3-х секційні мийні ванни, мармітні установки для підігрівання їжі, мийні та дезінфікуючі засоби та ін. (дописати) ________________________________________ .

кількість посадочних місць ______________________________ , для зберігання власних продуктів харчування хворі використовують _________________________ .

7. Кількість бактерицидних УФ-опромінювачів: стаціонарних _________________

пересувних _________________ .

8. Короткий перелік інформації та наочних засобів з питань проведення санітарно-просвітньої роботи _________________________________________________________

VІ. ЛІКАРНЯНА ПАЛАТА

1. Відділення _____________________________________________________________

2. Палата № _____ на _____________________ ліжко-місць.

3. Тип палати (підкреслити): звичайна без шлюзу, із шлюзом, боксована, напівбокс, бокс, довжина ____ м, глибина ____ м, висота ____ м, загальна площа ____ м2, на 1 ліжко ____ м2, загальний об’єм ____ м3, на 1 ліжко ____ м3.

4. План-схема палати – показати розміри, оснащення та розташування меблів (виконується студентом на окремому аркуші та додається до акту).

5. Природне освітлення: кількість вікон _____ , орієнтація _____________________ , санітарний стан ________________________ , проекція небосхилу _____ см.

(якщо менша 30 см, то вказати причину) _____________________________________ ,

висота вікна _____ , ширина вікна _____ , світловий коефіцієнт _________________ ,

висота верхнього краю вікна над підлогою _____ см, коефіцієнт глибини закладання ______ .

6. Штучне освітлення, тип ламп ____________________________________________ ,

вид освітлювальної арматури ______________________________________________ ,

її санітарний стан __________________________ , кількість світлових точок ______ ,

потужність кожної _____ Вт, рівномірність освітлення _________________________ ,

достатність освітлення __________________________ , місцеве приліжкове освітлення (описати, яке) _____________________________________________________________ ,

наявність нічного освітлення _______________________________________________ .

7. Вентиляція, тип ________________________________________ , коефіцієнт аерації ______ , органолептичні властивості повітря _________________________________ .

8. Мікроклімат: температура повітря _______ , відносна вологість повітря _______ ,

вміст СО2 ________ , перелік скарг хворих на мікрокліматичні умови __________________________________________________________________________ .

9. Система опалення _________________________________________________________

10. Засоби зв’язку хворих палат з сестринським постом ___________________________

11. Санітарний стан білизни _____________________________ , частота її заміни ______________ , періодичність загального миття тіла _________________________ .
ГІГІЄНІЧНЕ ЗАКЛЮЧЕННЯ

На основі вищенаведеного установлено, що в (вказати назву закладу) _______________

створені задовільні умови для перебування хворих. Однак виявлено наступні недоліки, що можуть викликати ..... (слід викласти всі недоліки та дати їм відповідне тлумачення щодо можливих негативних наслідків).

ПРОПОЗИЦІЇ

З метою ліквідації викладених недоліків пропоную: (необхідно запропонувати конкретні обгрунтовані пропозиції щодо виправлення кожного з наведених недоліків, не слід давати пропозиції у вигляді термінів “покращити”, “створити належні умови” і т.п.).


Перевіряючий ________________ __________________________________

(підпис) (прізвище, ініціали)


Дата “_____“ __________________ 200 ____ р.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

Проведено обстеження умов дотримання правил протиепідемічного режиму в багатопрофільній поліклініці, де виявлені такі дані: вхід спільний для всіх відвідувачів; реєстратура загальна для дорослого та дитячого населення; середня площа більшості кабінетів – 7,5 м 2 ; середня кількість відвідувачів біля кожного із кабінетів – 8-11 чоловік.

Визначте, чи створені у даному випадку належні умови для перебування хворих та роботи медичного персоналу та у разі необхідності укажіть порушення і їх можливі наслідки, обґрунтуйте конкретні пропозиції та рекомендації.
Задача 2

Під час вивчення умов дотримання протиепідемічних заходів та праці лікарів багатопрофільної поліклініки установлено: лікарі інфекційних відділень та фтізіатри щоденно після 5-годинної роботи в стаціонарних відділеннях, не переодягаючись, проводять поліклінічний прийом протягом 4-5 год.: заміну халатів та шапочок їм проводять через кожні 6-7, а ватно-марлевих пов’язок – через кожні 8-10 робочих днів, останній періодичний медичний огляд лікарі проходили 14 місяців назад.

Визначте, чи створені у даному випадку належні умови для перебування хворих та роботи медичного персоналу та у разі необхідності укажіть порушення і їх можливі наслідки, обґрунтуйте конкретні пропозиції та рекомендації.
Задача 3

Слід зробити висновки за даними обстеження поліклініки та у разі необхідності дати обґрунтовані пропозиції та рекомендації на підставі таких даних: вхід у поліклініку спільний для всіх категорій відвідувачів; на кожному поверсі – по одному туалету та умивальнику, де в пластмасовому посуді міститься хлорне вапно для миття рук лікарям та медсестрам і рушник спільного користування; в кабінетах розмірами 3 м  3 м; світловий коефіцієнт 1:8, проекція небосхилу 19 см, коефіцієнт природного освітлення 0,4 %, відносна вологість 82 % при температурі повітря 24 С, швидкість руху повітря 0,01 м/с, вміст СО2 – 0,2 %.


Задача 4

Під час санітарного обстеження з метою контролю за дотриманням протиепідемічного режиму в приймальному відділенні багатопрофільної лікарні на 80 ліжок виявлені наступні дані: приймальне відділення є спільним для всіх стаціонарних відділень лікарні; в санітарному пропускнику роздягальня та одягальня об’єднані, в одному кабінеті проводиться прийом та виписка хворих; окрім названих, приймальне відділення має такі кабінети та кімнати: оглядова, що об’єднана із ізолятором, кабінет чергового лікаря, гіпсувальна та кімната для одягу хворих, туалет.

Обґрунтуйте висновок про відповідність обстеженого приймального відділення санітарним вимогам і нормам та у разі необхідності запропонуйте відповідні пропозиції та рекомендації.
Задача 5

Приймальне відділення клінічного Центру з охорони здоров’я матері та дитини розташоване на першому поверсі 9-ти поверхового лікувального корпусу і є спільним як для вагітних жінок, так і хворих дітей, що госпіталізуються. Відділення має реєстратуру, санітарний пропускник, ізолятор, кабінети лікарів та медсестер, ургентний операційний блок та рентгенкабінет.

Обґрунтуйте висновок про відповідність обстеженого приймального відділення санітарним вимогам і нормам та у разі необхідності запропонуйте відповідні пропозиції та рекомендації.

Задача 6

Багатопрофільна лікарня на 900 ліжок має спільне приймальне відділення для дорослих та дітей, яке розташоване в окремій споруді та має зв’язки із стаціонарами, облаштовані тротуарами. Відділення має у своєму складі такі приміщення: реєстратура, роздягальня, оглядова та одягова, рентгенкабінет та кабінети лікаря і медичних сестер.

Обґрунтуйте висновок про відповідність обстеженого приймального відділення санітарним вимогам і нормам та у разі необхідності запропонуйте відповідні пропозиції та рекомендації.
Задача 7

Дитяче ревматологічне відділення на 35 ліжок розташоване на 9 поверсі 9-ти поверхового лікувального корпусу і має такий перелік приміщень: 6 п’ятиліжкових палат та 5 одноліжкових палат; кабінет завідувача відділенням, ординаторська, маніпуляційна, процедурна, санітарний блок та сестринський пост.

Обґрунтуйте висновок про відповідність обстеженого відділення санітарним вимогам і нормам та у разі необхідності запропонуйте відповідні пропозиції та рекомендації.
Задача 8

Інфекційне відділення районної лікарні має 35 ліжок, розташоване в окремій одноповерховій споруді, всі палати 3-хмісні звичайні, площа кожної 15 м2, забудова коридору 2-хстороння, відділення має спільний санітарний блок, їдальню із буфетною, маніпуляційну, кабінет завідувача відділенням та ординаторську.

Обґрунтуйте висновок про відповідність обстеженого відділення санітарним вимогам і нормам та у разі необхідності запропонуйте відповідні пропозиції та рекомендації.


ТЕМА №39. ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ЛІКАРНЯНОГО ТА ПОБУТОВОГО ОДЯГУ. МЕТОДИКА ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ ЗАСОБІВ ДОГЛЯДУ ЗА РОТОВОЮ ПОРОЖНИНОЮ
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Оволодіти методикою гігієнічнічної оцінки тканин різного призначення за їх фізико-хімічними властивостями та засобами індивідуального захисту тіла, сенсорних органів, органів дихання.

Засвоїти методики гігієнічної оцінки засобів догляду за ротовою порожниною.


ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

  1. Анатомічні особливості та фізіологічні функції шкірного покриву тіла людини.

  2. Гігієнічне значення, функції, види одягу та особливостей його призначення.

  3. Основні види тканини, їх класифікація за походженням та фізико–хімічними властивостями. Фізико-хімічні показники, які характеризують гігієнічні властивості тканини.

  4. Гігієнічні вимоги до різних шарів комплекту одягу в залежності від їх функціонального призначення. Гігієнічні показники та критерії оцінки мікроклімату в підодежному просторі.

  5. Гігієнічна характеристика властивостей та можливостей використання натуральних, синтетичних та штучних тканин у різних шарах комплекту одягу.

  6. Гігієнічні вимоги до лікарняної білизни та одягу.

  7. Класифікація за призначенням та гігієнічна характеристика тканин виробничого одягу. Класифікація і характеристика захисного одягу від шкідливих факторів виробничого середовища – фізичних, хімічних, біологічних. Гігієнічні умови праці у ньому.

  8. Загальна схема гігієнічної оцінки тканини, методика визначення окремих її показників (товщини, питомої ваги, пористості, капілярності, гігроскопічності, відносної паро-теплопровідності, стійкості до кислот, лугів, органічних розчинників, до механічної дії, теплової радіації тощо).

  9. Догляд за ротовою порожниною як один з основних засобів профілактики стоматологічних захворювань.

  10. Будова та функції, мікробіологічні особливості ротової порожнини людини. Поняття про природне та штучне чищення зубів.

  11. Гігієнічна оцінка засобів догляду за зубами: зубних порошків, зубних паст, зубних щіток, зубочисток, еликсирів для полоскання тощо.

  12. Гігієнічні вимоги до матеріалів для виготовлення зубних порошків, зубних паст, зубних щіток, зубочисток, протезування зубів. Гігієнічні вимоги до конструкції і форми щіток, методики чистки зубів, режиму догляду за ротовою порожниною.


ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитися із загальною схемою гігієнічної оцінки тканини та методиками визначення окремих її показників.

2. Провести санітарне дослідження зразка тканини та обгрунтувати гігієнічний висновок щодо доцільності його використання як елементу побутового або лікарняного одягу.

3. Ознайомитися з набором предметів по догляду за ротовою порожниною (зубних щіток різної форми і конструкції з волокон синтетичних матеріалів, набором зубних паст та зубних порошків, еликсирів та ін.).

4. Визначити гігієнічний індекс зубів.
ЛІТЕРАТУРА:


  1. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С. 546-558.

  2. Гігієна праці. / За ред.. А.М.Шевченка. – 2 видання: Інфотекс, 2000, С. 389-404.

  3. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. / Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін / За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 494-502.

  4. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. – К.: 1983 – С. 305-307.

  5. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г. Бардов и др. – К.: Вища школа, 2000 – С.578-592.

  6. Гигиена детей и подростков. / Под ред. В.Н.Кардашенко. – М.: Медицина, 1980. – С. 317-385.

  7. Гигиенические требования к одежде для детей (методические указания). – М., 1984.

  8. Дель Р.Д. с соавт. Гигиена одежды. – М., 1979.

  9. Минх А.А. Общая гигиена. – М., 1984.

  10. Справочник по гигиене труда. / Под ред. Б.Д.Карпова, В.Е.Ковшило. – М., Медицина, 1979. - 445с.

  11. Чекаль В.Н. и др. Гигиенические особенности одежды из искуственных материалов. – К.,1982.

  12. Общая гигиена // Румянцев Г.И., Воронцов М.П., Гончарук Е.И. и др. – М.: Медицина, 1985. – С. 212.

  13. Покровский В.А. Гигиена. – М., Медицина, 1979. – С. 484–490.

  14. Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – 86 с.

  15. Станкевич К.І., Шедтель В.И. Методы гигиенических исследований полимеров. – К., 1969. – 269 с.

  16. Пахомов Г.Н. Первичная профилактика в стоматологии. – М., 1982. – 238 с.


МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
На першій половині заняття, після перевірки підготовки теоритичного завдання студенти знайомляться із загальною схемою гігієнічної оцінки тканини та методиками визначення окремих її показників, а саме: товщини, питомої ваги (щільності), пористості, теплопровідності, капілярності тканини її стійкості до лугів, кислот та органічних розчинників. Проводять санітарне дослідження зразка тканини.

Зведені результати фіксують у таблиці 1.



Таблиця 1

Результати дослідження зразка тканини

№ п/п

Показники



Результати дослідження

Гігієнічний

висновок


1.

Фізичні властивості :

1. Товщина тканини (мм)

2. Питома вага тканини (г/см3)

3. Пористість тканини (%)

4. Капілярність (мм/30 хв.)

5. Відносна теплопровідність тканини (кал/см3с)

– сухої

– вологої



– різниця









Дослідження походження волокон тканини :

– кип’ятіння з лугами

– ксантопротепротеінова (з NО3) реакція

– обробка ацетоном








Дослідження закінчують обгрунтованням узагальненого висновку, в якому зазначаються походження та властивості тканини, указується вид (шар) одягу, для якого доцільно її використовувати.

На другій половині заняття студенти знайомляться з предметами по догляду за ротовою порожниною, проводять їх лабораторне дослідження, визначають гігієнічний індекс зубів.
Гігієнічна оІцінка лікарняного та побутового одягу

Дослідження фізичних властивостей тканини

Визначення товщини тканини проводять за допомогою мікрометра. Беруть два картонних диски та визначають їх товщину, помістивши між двома притискними штангами мікрометра. Не допускаючи надмірного зближення, притискують диски до першого клацання “тріскавки” та знімають показання зі шкали мікрометра, яка складається з двох частин: нижньої (від 0 до 25 мм) і верхньої (мітки, що показують 0,5 мм кожної поділки нижньої шкали).

Крім того на барабані мікрометра нанесена шкала, за допомогою якої здійснюють відлік десятих та сотих долей мікрометра (від 0 до 50). Цією шкалою користуються таким чином: при появі мітки на верхній шкалі мікрометра, до значення шкали на барабані мікрометра додають 0,5 мм та значення нижньої шкали. Якщо мітка верхньої шкали ще не з’явилась, то до значень показників нижньої шкали додають значення шкали, що обертається.

Після вимірювання товщини дисків, між ними розміщують зразок тканини і вимірюють його товщину разом з дисками, що розміщуються між притискними штангами мікрометра.

Для визначення товщини тканини необхідно від загальної товщини відняти товщину двох дисків.
Визначення питомої ваги (щільності) тканини

Щільність тканини являє собою масу 1 см3 тканини (у г). Для її визначення вирізають шматочок тканини 1 х 1 см та за масою 1 см2 тканини розраховують її масу при товщині зразка 1 см.

Розрахунок проводять, використовуючи формулу (1):

10 · m

D = –––– ; (1)



S · n

де D – питома вага (щільність) тканини (г/см3);

m – маса зразка, що був зважений (г);

S – площа зразка, що був зважений (см2)

n – товщина тканини (мм).
Визначення пористості тканини

Визначення пористості тканини або процентного вмісту в ній повітря у об’ємних одиницях проводиться за формулою (2):

D

Р = (1- –– ) ·100 ; (2) d


де Р – пористість тканини (%);

D – питома вага (щільність) тканини (г/см3);

d – питома вага (щільність) волокна тканини (умовно приймається за 1,3 г/см3 незалежно від природи волокна).
Визначення капілярності тканини

Один кінець смужки тканини довжиною 25 см і шириною 2,5 см, що вирізана, закріплюють затискувачем штатива, а другий – опускають у склянку з розчином еозину (2:1000). Ступінь капілярності тканини визначається за висотою (у см) підняття розчину еозину впродовж 30 хвилин у порівнянні з вихідним рівнем рідини.


Визначення відносної теплопровідності сухої та вологої тканини

Спочатку кататермометром визначають охолоджуючу здатність повітря в лабораторії. Прилад нагрівають у склянці з водою, температура якої дорівнює 80°С, до заповнення його верхнього резервуару на одну третину. Потім кататермометр обтирають насухо і визначають час охолодження приладу (у с) від 38°С до 35°С. Величину охолоджуючої здатності повітря знаходять за формулою (3):


F

H0= –; (3)

Т

де: Н0 – шукана величина охолодження повітря в кал/см2 с;



F – фактор приладу (постійна величина, яка позначена на приладі);

T - час охолодження кататермометра з 38С до 35С, в с.

При дослідженні теплопровідності тканин визначають:

T1 - час охолодження кататермометра з 38С до 35С у сухій досліджуваній тканині;

T2 - час охолодження кататермометра з 38С до 35С у вологій досліджуваній тканині.

Прилад нагрівають ще раз, витирають насухо і на резервуар кататермометра надівають чохол із досліджуваної тканини, яка досліджується і знову визначають величину охолодження (Н1), використовуючи попередню формулу. Знаходять різницю у величині охолоджуючої здатності повітря (Н0) і охолоджуючої здатності в чохлі з тканини, яка досліджується (Н1). Потім визначають величину охолодження тканини, змоченої водою (Н2). Таким чином, знаходять величину охолодження з вологою тканиною і порівнюють в % у відношенні до сухої тканини.


Дослідження пприроди волокон тканини

Дослідження походження волокон тканини проводиться із застосуванням таких методик, як її кип’ятіння з лугами, проведення ксантопротеїнової проби та шляхом обробки ацетоном.



Кип’ятіння з лугами. Під час кип’ятіння у 10 % розчині NaOH або КОН волокна тваринного походження (шовк, шерсть) розчиняються. Рослинні волокна (бавовна, льон) – не розчиняються. Реакцію проводять у пробірці, куди наливають 2–3 мл NaОН або КОН і вмі-щують шматочок досліджуваної тканини. Пробірку кип’ятять на спиртівці протягом 1-2 хвилин.

Ксантопротеїнова реакція.

Азотна кислота (НNО3) питомої маси 1,2-1,3 фарбує волокна тваринного походження (шерсть, натуральний шовк) у жовтий або світло-коричневий колір, а колір рослинних волокон не змінює. Для проведення ксантопротеінової реакції необхідно на досліджувану тканину крапнути 1-2 краплі НNО3 і чекати результату впродовж 5-10 хвилин.



Обробка тканини ацетоном. В ацетоні відбувається розчинення штучного ацетатного шовку. Природні волокна - не розчиняються. Зразок тканини розміщують у чашці Петрі, наносять на нього 1–2 краплі ацетону і декілька разів протирають ватним тампоном.

Основні гігієнічні вимоги до різних видів тканини та видів одягу представлені в додатках 1 та 2.



Додаток 1

Гігієнічні вимоги до різних видів тканини

№ п/п

Показники



Вид тканини







Бавовна

Вовна

Штучна тканина

1.

Гігроскопічність, %

7

12–13

5,8

2.

Капілярність, мм/год

110

100

95

3.

Коефіцієнт теплопровідності, ккал/м2 град

0,036

0,033

0,035

4.

Вологопроникність, г/м2

150–300

330–770

100–110

5.

Питома вага волокон тканини, г/см3

1,52

1,32

1,58


Додаток 2

Гігієнічні вимоги до різних видів одягу

№ п/п


Показник

Білизна

Сукні, блузки, сорочки


Костюми

Пальта








в

зимовому одязі



у

літньому одязі



в

зимово-му одязі



у

літньому одязі



в

зимовому одязі



у

літньому одязі



тканини підклад-ки

тканини підкладки

тканина верхня

1.

Товщина, мм

1,3–1,5

0,1–0,3



0,2–0,3

понад 1,5

до 1,5


до 1,5


визначається розрахунко-вим шляхом

визначається розрахунко-вим шляхом

2.

Повітропро-никність ,

дм32  сек



51–100

понад 100

понад 100


понад 330


понад


100

понад 150


понад 100



визначається у залежності від швидкості вітру

визначається у залежності від швидкості вітру

3.

Вологопро-никність,

г/м2 год


52–56

понад 56

2,9–3,1

3,9

понад 40

понад 40

понад 50

понад 40

понад 50


4.

Гігроскопіч-ність при відносній вологості менше 65%, %

понад 7


понад 7


7


7


7–13


понад 7


понад 7


понад 13


понад 7


Методика гігієнічної оцінки засобів догляду

за ротовою порожниною
Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною передбачає проведення органолептичних та фізико-хімічних досліджень та визначення гігієнічного індекса зубів.

Органолептичні дослідження засновані на оцінці поверхні ручки щітки та її консистенції (тверда, аморфна, липка), головки щiтки (гладенька, жорстка; наявнiсть щiлин, вiдколiв, подряпин), забарвлення i мiцності фiксацiї барвника. Її визначають пiсля промивання зразкiв у проточнiй водi та обтирання серветкою (серветка помiтно забарвлена; мiстить залишки барвника, зовсім не забарвлюється). Крім того оцінюють стан ворсинок (наявнiсть або вiдсутнiсть задирок на боковiй поверхнi; випрямленi чи викривленi) і одориметричні дані, зокрема запах (наявний або вiдсутнiй) та ступінь його вираженості в балах пiсля промивання у водi і просушування за допомогою серветки.

Фізіко-хімічні дослідження передбачають визначення вмiсту метилового ефiру метакрилової кислоти (метилметакрилату) в середовищi, що iмiтує склад слини i знаходиться в контактi з пластмасою з групи акрилатiв.

Метод заснований на гiдролiзi метилового ефiру метакрилової кислоти у лужному середовищi. Метиловий спирт, що утворюється при цьому, окислюють до формальдегиду, вміст якого визначають за допомогою хромотропової кислоти.

В ході проведення дослідження на робочому мiсцi розмiщують 2 хiмiчнi склянки, в одній з яких знаходиться акрилоксид, в іншій – норакрил в 2,5% розчині NaOH. (полiмернi матерiали протягом 24 годин знаходяться в лужних розчинах у спiввiдношенні: 5 см2 площi матерiалу в 5 мл лугу). З кожної склянці вiдбирають по 2 мл розчину i переносять в колориметричнi пробiрки. Одночасно готують i вимірну шкалу (таб. 2).
Таблиця 2

Вимірна шкала для визначення вмісту метилметакрилату


Реактив

Номер стандарту




0

1

2

3

4

5

6

7

8

Стандартний розчин, мл

0

0,1

0,2

0,4

0,6

0,8

1,0

1,5

2,0

2,5 % розчин NaOH, мл

2

1,9

1,8

1,6

1,4

1,2

1,0

0,5

0

Вміст метил-метакрилату г

0

1

2

4

6

8

10

15

20

У всі пробірки шкали та проб вносять по 0,5 мл сірчаної кислоти (1:1) та по 1 краплі 2% марганцевокислого калію. Розчини струшують і через 7 хвилин в кожний з них додають 1 краплю сульфіту натрію. Розчин повинен знебарвитись. Після цього у всі пробірки додають по 2 мл хромотропової кислоти і розміщують їх на 20 хвилин на водяній бані. Забарвлення проб порівнюють зі стандартною шкалою після їх охолодження (через 20–25 хвилин).

Розрахунок проводять за формулою (1)


а · 1000

Х = –––– ; (1)

в

де Х – вмiст метилметакрилату в 1 мл (мг);



а – вмiст метилметакрилату в стандартнiй пробi (г);

в – кiлькiсть розчину лугу, що вiдiбраний для дослiдження в колориметричні пробiрки (мл).



Примiтка: в ході проведення оцінки результатiв слiд виходити з того, що вихiд метилметакрилату не повинен перевищувати 1 мг з площi полiмерного матерiалу, яка складає 1 см2, при експозицiї 24 години.
Визначення гiгiєнiчного iндексу зубiв, що дозволяє охарактеризувати їх чистоту та iнтенсивнiсть зубного нальоту, проводиться з використанням розчину KI (KI – 2 г, йод кристалiчний – 1 г, вода – 40 мл), який наносять на поверхню шести нижнiх фронтальних зубiв.

Інтенсивнiсть забарвлення оцінюють в балах за такою схемою:

1 бал – відсутність забарвлення;

2 бали – жовте забарвлення;

3 бали – забарвлення бежевого кольору,

4 бали – коричневе забарвлення;

5 балів – інтенсивне коричневе забарвлення.

Гігієнічний індекс зубів розраховують за формулою (2)


 Кn

ГІЗ = ––– ; (2) n

де ГІЗ – гігієнічний індекс зубів;

 Кn – сума балів;

n – кількість зубів.
Якщо гігієнічний індекс зубів складає до 1,5 балів – оцінка позитивна; від 1,5 до 3,4 балів – негативна, понад 3,5 бали – різко негативна.


ТЕМА №40. Психогігієнічні основи оптимізації повсякденної діяльності людини
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Ознайомитися з методиками оцінки особливостей особистості людини та вивчити психогігієнічні основи оптимізації повсякденної діяльності людини.
ПИТАHHЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:


  1. Психогігієна як наука. Основні завдання психогігієни.

  2. Поняття про психічне здоров’я людини та його основні критерії.

  3. Провідні особливості особистості людини (властивості темпераменту та характеру, мотиваційна спрямованість та особливості нервово-психічного стану) та методики їх вивчення.

  4. Психогігієнічні основи оптимізації повсякденної діяльності людини.


ЗАВДАHHЯ:

  1. Ознайомитися з найбільш поширеними методами та методиками психогігієнічних досліджень.

  2. Провести визначення особливостей особистості, особливостей нервово-психічного стану та мотиваційної спрямованості студентів за допомогою особистісних опитувальників X. Айзенка, Ч.Д.Спілбергера, М. Люшера та В.К. Горбачевського (використовуючи додаток):

3. Оцінити дані дослідження особливостей особистості, занести отримані дані у протоколи та обґрунтувати висновки щодо особистісних властивостей, що вивчались.
ЛІТЕРАТУРА: основна:

1. Гігієна та екологія. Підручник / За ред. В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова книга. 2006. – С. 559 - 568

2. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. / Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін. / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища шк., 1995 – С. 485-490.

3. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др. – К.: Выща школа, 2000. – С. 568-573.

3. Общая гигиена. / Г.И. Румянцев, М.П. Воронцов, Е.И. Гончарук и др. – М.: Медицина, 1990. – С. 255-256, 259-263

додаткова:

1. Сергета І.В, Бардов В.Г. Організація вільного часу та здоров’я школярів. – Вінниця: РВВ ВАТ “Віноблдрукарня”, 1997. – 292 с.

2. Сухарев А.Г. Здоровье и физическое воспитание детей и подростков. – М.: Медицина, 1991. – 272 с.

4. Сергета І.В, Бойчук Б.Р., Латанюк С.О. та ін. Загальна гігієна. Навчальний посібник до практи-чних занять для студентів VI курсу медичного факультету / Тернопіль: Укрмедкнига , 1999. – С. 42-50

5. Беляев И.И. Очерки психогигиены. – М.: Медицина, 1973. – 232 с.
МЕТОДИКА ВИКОHАHHЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
В ході практичного заняття студенти знайомляться з методиками оцінки особливостей особис-тості людини (оцінка властивостей темпераменту, характеру, мотиваційної спрямованості та нервово-психічних станів), вивчають психогігієнічні основи оптимізації повсякденної діяльності людини.

Психогігієна як наукова галузь сучасної гігієни вивчає стан нервово-психічного здоров’я населення, його динаміку у зв’язку з впливом на організм людини природних, виробничих і соціально-побутових факторів та розробляє на підставі цих досліджень науково обґрунтовані заходи щодо активного впливу на людський організм та середовище його перебування з метою створення найбільш сприятливих умов для збереження та зміцнення психічного та соматичного здоров’я.

До числа основних завдань психогігієни відносять:



  • аналіз нервово-психічного здоров’я;

  • розробку вікових стандартів розвитку психофізіологічних функцій та особливостей особистості;

  • вивчення характеру впливу чинників середовища на організм та їх нормування з урахуванням динамічних зрушень нейрофізіологічних та психофізіологічних показників організму.

Психічне здоров’я людини характеризується відсутністю виражених нервово–психічних розладів, певним резервом сил, що дозволяє подолати несподівані стреси або утруднення, а також стійкою рівновагою між організмом та навколишнім світом. Отже, визначальними рисами психічного здоров’я є не лише відсутність психічних захворювань, але й нервово–психічний розвиток, що відповідає вікові, та сприятливий функціональний стан організму і, передусім, центральної нервової системи.

Тому, до числа найважливіших критеріїв психічного здоров’я слід віднести:



  • відсутність або наявність виражених форм психічних захворювань та граничних нервово-психічних розладів

  • гармонійність психічного розвитку та його відповідність вікові

  • показники стану провідних соціально та професійно-значущих психофізіологічних функцій (властивості нервових процесів, уваги, пам’яті, темпераменту і характеру, розумова працездатність тощо), які зумовлюють ефективне виконання різноманітних навчальних, професійних або побутових завдань у повсякденній діяльності.

Таким чином, найбільш важливі психофізіологічні та особистісні характеристики організму людини є:

  • властивості темпераменту (екстравертованість, нейротизм, ситуативна та особистісна тривожність);

  • властивості характеру (невротичність, депресивність, роздратованість, спонтанна та реактивна агресивність, емоційна лабільність та ін.);

  • характеристики мотиваційної структури особистості (рівень суб'єктивного контролю, ступінь розвитку внутрішнього, пізнавального, змагального мотивів та ін.);

показники нервово-психічних станів організму (психічна активація, емоційний тонус, інтерес, комфортність, напруженість та ін.).

  • показники функціонального стану центральної нервової системи (швидкість простої і диференційованої зорово-моторної реакції, сила, рухомість, врівноваженість і лабільність нервових процесів та ін.),

  • показники функцій уваги (стійкість і переключення уваги та ін.);

  • показники функціональних можливостей зорового аналізатора (критична частота злиття світлових миготінь, лінійний окомір та ін.);

  • показники функціонального стану рухового аналізатора (координація рухів, точність кінестезії, м'язова сила і витривалість та ін.);


Методологія вивчення психічного здоров’я

Атрибутивно–категорійний

підхід





Нормативний П С И Х І Ч Н Е Прогностичний



підхід з д о р о в’Я підхід





Інтегративний

підхід


1   ...   46   47   48   49   50   51   52   53   ...   58


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка