Методичні розробки з гігієни та екології для студентів 3 курсу медичного факультету



Скачати 12.28 Mb.
Сторінка47/58
Дата конвертації15.04.2016
Розмір12.28 Mb.
1   ...   43   44   45   46   47   48   49   50   ...   58

Інфекційне відділення


п\п


Назва приміщень (основний перелік)

Площа та інші відомості

1.

Приймально-оглядові бокси для відділень:

– до 60 ліжок

– до 100 ліжок

– понад 100 ліжок


2 бокси


3 бокси

на кожні 50 ліжок –

1 бокс


2.

Бокси:

– на 1 ліжко

– на 2 ліжка

22 м2

27 м2


3.

Напівбокси:

– на 1 ліжко

– на 2 ліжка

22 м2

27 м2


4.

Палати із шлюзом, туалетом та умивальником:

– на 1 ліжко

– на 2 ліжка

14 м2

21 м2


5.

Лікувально-допоміжні та господарчі кабінети (кімнати):

– кабінет зав. відділенням

– кабінет лікарів

– кімната старшої сестри

– кімната для персоналу

кімната для сестри-господарки

– приміщення прибирального інвентаря

– сестринський пост

– буфетна та приміщення для миття і стерилізації кухонного посуду

кімната для чистої білизни

– кімната для брудної білизни


12 м2

10-12 м2

10 м2

10-12 м2

10 м2

8 м2

4 м2


14-22 м2

8 м2

8 м2


6.

Санітарний пропускник для персоналу:

– кімната для домашнього одягу

– душова

– кімната для робочого одягу


8 м2

12 м2

8 м2



7.

Рентгенкабінет

згідно з будівельними нормами


Примітка: Інфекційне відділення повинно мати 2 входи: один для хворих, другий – для персоналу, доставки їжі та чистих речей. При недостатній кількості палат-напівбоксів або палат-боксів слід розташувати хворих у 1-2 ліжкових палатах з шлюзами та умивальниками. Доцільно в кожній окремій палаті на 2 та більше місць розміщувати хворих за однотипним діагнозом. Крім того, необхідно здійснювати і групування палат:

– палати для хворих з вірусними збудниками;

– палати для хворих з харчовими отруєннями;

– палати для хворих на вірусний гепатит та ін.



ТЕМА №37. ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ПРОФІЛАКТИКИ ВНУТРІШНЬОЛІКАРНЯНИХ ІНФЕКЦІЙ. ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ САНІТАРНО-ПРОТИЕПІДЕМІЧНОГО РЕЖИМУ. СУЧАСНІ МЕТОДИ ДЕЗИНФЕКЦІЇ
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Засвоїти основні причини виникнення внутрішньолікарняних інфекцій у сучасних лікувальних закладах та шляхи їх профілактики у сучасних умовах.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Внутрішньолікарняні інфекції: визначення, гігієнічне, медичне та економічне значення.

2. Основні причини, джерела та наслідки внутрішньолікарняних інфекцій.

3. Провідні заходи щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.

4. Санітарно-протиепідемічний режим: визначення, значення, основні заходи та засоби його дотримання.

5. Дезобробка: визначення, види та значення.

6. Основні заходи та засоби санітарно-протиепідемічного режиму та критерії оцінки їх ефективності.
ЗАВДАННЯ:


  1. Засвоїти основні заходи та засоби дезобробки та критерії оцінки її ефективності.

  2. На підставі вивчення даних комплексної ситуаційної задачі скласти висновок та обґрунтувати розгорнуті рекомендації з питань профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.


ЛІТЕРАТУРА

основна:

  1. Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. – К.: Здоров’я, 2003. – С. 615-632, 651-657.

  2. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 597-607.

  3. Нікберг І.І., Сергета І.В., Цимбалюк Л.І. Гігієна з основами екології: – К.: Здоров’я. 2001. – С. 321-339.

  4. Габович Р.Д., Шахбазян Г.Х., Познанский С.С. Гигиена. – М.: Медицина, 1971. – С.413-423; або 1983р. – С. 297-304.

  5. Матеріали лекції до теми.

додаткова:

  1. Мороз В.М., Сергета І.В., Фещук Н.М. Охорона праці у медицині та фармації. – Вінниця: Нова Книга, 2005. – С. 144-148; 242-258.

  2. Никберг И.И. Гигиена больниц. – К.: Здоров’я, 1993.

  3. Больничная гигиена: Справочное пособие (Настольная книга руководителя ЛПУ) / Сост. Басанова Ц.А. – М.: Джангар, 2001. – 1104 с.

  4. Наказ Управління охорони здоров’я Віноблдержадміністрації за № 85-47 від 10.04.2000 “Про подальше удосконалення по профілактиці внутрішньолікарняних інфекцій і ефективності санепіднагляду в лікувально-профілактичних закладах області”.


МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Внутрішньолікарняні інфекції (ВЛІ) це:

    • інфекційний стан, який дістав хворий у лікувальній установі;

    • інфекційні захворювання, набуті хворими у лікувальних закладах;

    • будь-яке клінічно виражене захворювання мікробного походження, що уражає пацієнта внаслідок його госпіталізації або відвідування лікувальної установи з метою лікування, а також медичний персонал під час виконання ним роботи.

Симптоми ВЛІ можуть проявитись як у лікарні так і за її межами у залежності від інкубаційного періоду.

Чому ВЛІ заслуговують на увагу? В першу чергу через чисельні негативні наслідки, серед яких необхідно в першу чергу відзначити:

– додаткове негативне навантаження на здоров’я пацієнта і персоналу;

– збільшення витрат на лікування та економічні витрати (лікарняні бюлетені);

– збільшення термінів госпіталізації;

– ускладнення проявів та перебігу основної хвороби;

– зниження ефективності лікування основної хвороби;

– небажана можливість залишитись носієм збудників хвороб на тривалий термін;

небезпека для оточуючих, сім’ї та ін. у випадку появи ознак захворювання після закінчення госпіталізації та лікування, адже інкубаційний період хвороб є доволі різний (Додаток 1).

Нині ще немає можливості викласти у суворій послідовності першорядні та другорядні джерела, збудники та шляхи передачі ВЛІ, адже для них характерна поліетіологічність, неповний облік, і відповідно недостатній аналіз таких станів. Однак, аналізуючи наукові публікації, відповідні матеріали санітарно-епідеміологічної служби та інші джерела доцільно вважати, що основними джерелами ВЛІ є:

а) хворі, медичний персонал, відвідувачі;

б) хірургічні інструменти та ін’єкційні матеріали (кров та її препарати);

в) зонди та катетери;

г) білизна, посуд, їжа, предмети догляду за хворими та прибирання приміщень;

д) іграшки, телефонні апарати, сходові поручні, дверні ручки тощо.

Причин, що зумовлюють появу ВЛІ дуже багато, однак провідними серед них є:


    • зростання чисельності дитячого та дорослого населення із хронічними захворюваннями:

    • втрата (зниження) природного імунітету;

    • велика концентрація хворих та персоналу, і особливо в лікарнях з централізованим типом забудови;

    • ускладнення оперативних втручань, збільшення терміну тривалості операцій та госпіталізації;

    • надлишкова, і доволі часто необґрунтоване вживання антибіотиків;

    • старіння лікарняних споруд, приміщень, комунікаційних мереж, обладнання, меблів, інвентарю тощо;

    • дефіцит мийних та дезінфікуючих матеріалів, разових шприців, матеріалів для забезпечення дотримання стерильності та ін.

    • недостатній рівень санітарно-гігієнічних та медичних знань серед населення.

Дані щодо основних шляхів передачі наведені на мал.1.

1   ...   43   44   45   46   47   48   49   50   ...   58


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка