Інформацію про показники, які характеризують стан здоровя населення (наприклад – про рівень захворюваності, смертності, інвалідності або фізичного розвитку) отримують з різних джерел інформації, перерахованих на першому занятті цього розділу.
Для моделювання взаємозв’язків у системі «навколишнє середовище - здоровя населення» та встановлення кількісної величини такого зв’язку використовують математико-статистичний метод, результатом якого є розрахунок узагальнених індексів здоровя, що характеризують рівень здоровя населення, інтегруючи в собі ряд показників.
Вимоги до індексів:
1) доступність даних для розрахунку індексу;
2) повнота охоплення населення;
3) якість (дані не повинні змінюватися в часі та просторі);
4) розрахунковість – простота і невисока вартість розрахунку;
5) прийнятність методу розрахунку та оцінки;
6) відтворюваність різними спеціалістами;
7) специфічність (відбиває зміни тільки в тих явищах, відтворюванням яких є);
8) чутливість до змін відповідних явищ;
9) валідність (міра істинного вираження);
10) репрезентативність;
11) ієрархічність;
12) відповідність меті.
Інтегральна оцінка стану здоровя популяції |
|
|
|
Концептуальний
(якісний) аналіз
|
Математико-статистичний (кількісний) аналіз
|
|
|
|
Групи здоров’я
|
Узагальнені індекси здоров’я
|
|
| | |
|
|
Чинники середовища (фактори ризику)
| Методика розрахунку інтегрального індексу здоровя (за Л.Є.Поляковим та Д.М.Малиським)
1 етап: відбір найбільш інформативних показників, що характеризують здоровя населення в зоні спостереження.
2 етап: розрахунок окремих показників здоровя для кожної зони спостереження(Мі).
3 етап: розрахунок середніх величин для кожної зони спостереження (М) та середнього квадратичного відхилення і-показника у зоні спостереження (σі).
4 етап: Розрахунок нормованих до середнього рівня показників здоровя окремо для кожної зони спостереження за формулою (і):
і = (Мі – М) / σ,
де і – нормований показник здоров’я;
Мі – значення окремого показника здоров’я;
М – середнє значення показника здоров’я;
σ - середнє квадратичне відхилення показника у зоні спостереження.
5 етап: заміна нормованих показників (і) ймовірними одиницями (і) за спеціальною таблицею 1:
Таблиця 1
Заміна нормованих показників здоровя (і) ймовірними одиницями (і)
і
|
і
|
і
|
і
|
і
|
і
|
Менше -3,00
|
0,01
|
-0,51…-1,00
|
0,41
|
1,01…1,50
|
0,68
|
-2,51…-3,00
|
0,04
|
-0,01…-0,50
|
0,46
|
1,51…2,00
|
0,80
|
-2,01…-2,50
|
0,09
|
0
|
0,50
|
2,01…2,50
|
0,91
|
-1,51…-2,00
|
0,20
|
0,01…0,50
|
0,54
|
2,51…3,0-
|
0,96
|
-1,01…-1,50
|
0,32
|
0,51…1,00
|
0,59
|
3,01 і більше
|
0,99
|
6 етап: розрахунок середньої ймовірності одиниці (у) показників здоровя для кожної зони спостереження за формулою:
у = і / n,
де і – сума ймовірності одиниць по зоні спостереження;
n – кількість відібраних показників здоровя.
7 етап: розрахунок інтегрального індексу здоровя (К): К=(1–у) х 100% (табл. 2).
Таблиця 2
Розрахунок інтегрального індексу здоровя
Показ-
ники
здоров’я
|
Зони спостереження
|
N=Nј
|
Рі=
Рі ј Nј
N
|
σi=
Piqi
|
1 (А)
|
2 (В)
|
3 (С)
|
Рі1
|
N1
|
і1=
(Рі1- Рі) σi
|
і1
|
Рі2
|
N2
|
і1=
(Рі2- Рі) σi
|
і2
|
Рі3
|
N3
|
і1=
(Рі3- Рі) σi
|
і3
|
1
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
….
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n
|
|
|
|
у ј =і ј /n
К ј=[1-і ј /n]100
|
ј
|
|
|
|
у ј
|
|
|
|
К ј
|
|
|
|
Таким чином, ми отримуємо цифровий індекс, який можна порівнювати. Також слід зазначити, що цей метод розрахунку простий, доступний та інформативний. Якщо всі етапи розрахунку були проведені без помилок, то при повному благополуччі навколишнього середовища узагальнений індекс дорівнює приблизно 65-70%.
Таблиця 3
|