Методичні розробки з гігієни та екології для студентів 3 курсу медичного факультету



Скачати 12.28 Mb.
Сторінка31/58
Дата конвертації15.04.2016
Розмір12.28 Mb.
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   58

Таблиця 1


Перелік основних показників, застосовуваних при аналізі захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (ТВП) контингентів працюючих протягом року

№ пп

Показники

Спосіб обчислення

1.

Особи, що хворіли

Число осіб, що хворіли, (Б) х 100

Чисельність цілорічних контингентів працюючих (Рк)



2.

Особи, що не хворіли

Число осіб, що не хворіли, (НБ) х 100


Чисельність цілорічних контингентів працюючих (Рк)

3.

Випадки тимчасової втрати працездатності через хворобу

Число випадків ТВП у зв'язку з хворобою (З) х 100

Чисельність цілорічних контингентів працюючих (Рк)


4.

Дні тимчасової непрацездатності через хворобу

Число днів ТВП у зв'язку з хворобою (Д) х 100

Чисельність цілорічних контингентів працюючих (Рк)


5.

Середня тривалість одного випадку тим­часової непрацездатності через хворобу

Число днів ТВП по всім або окремим захворюванням (Д)

Число випадків ТВП за всіма або окремими захворюваннями (З)


6.

Загальна середня тривалість тимчасової непрацездатності (в усіх випадках, разом узятих) осіб, що хворіли

Загальне число днів ТВП за всіма випадкам (Д)

Загальне число осіб, що хворіли, (Б)


7.

Розподіл осіб, що тимчасово втратили працездатність у зв'язку з хворобою, за кратністю випадків захворювань

Число осіб, що мали за рік визначене число випадків ТВП через хворобу (1,2,3, 4 і більш) х 100

Усього осіб, що хворіли, (Б)



8.

Частота осіб, що хворіли, які мали I, 2, 3, 4 випадки і більше тимчасову непрацездатність через хворобу, на 100 працюючих протягом року

Число осіб, що мали визначене число випадків ТВП

через хворобу (1.2, 3, 4 і більш) х 100

Чисельність цілорічних контингентів працюючих (Рк)


9.

Структура осіб, що хворіли, за тривалістю тимчасової непрацездатності через хворобу, %

Чисельність осіб, що хворіли, ТВП яких через хворобу складала менше 10 днів (10–19,20–29 днів і т.д.) х 100

Число осіб, що хворіли, (Б)



10.

Частота осіб, що хворіли, з визначеною тривалістю тимчасової непрацездатності через хворобу на 100 працюючих протягом року

Чисельність осіб, що хворіли, ТВП яких через хворобу складала менше10 днів х (10–19, 20–29 днів і т.д.) х 100

Чисельність цілорічних контингентів працюючих (Рк)



11.

Структура випадків за тривалістю тимчасової непрацездатності (у % до загального числа випадків тимчасової непрацездатності через хворобу)

Число випадків з ТВП через хворобу менше 10 днів (10–19, 20–29 днів і т.д.)Х100

Загальне число випадків ТВП через хворобу (В)



12.

Структура випадків тимчасової непрацездатності за різними формами (групами) захворювань

Число випадків ТВП у зв'язку з даної хворобою (або групою захворювань) х 100

Загальне число випадків ТВП за усіма захворюваннями



13.

Повторність загострень окремих хронічних захворювань

Число випадків загострень хронічного захворювання, що

супроводжуються ТВП

Число осіб, що хворіли даним хронічним захворюванням


14.

Повторюваність випадків окремих гострих захворювань

Число випадків ТВП за даною

нозологічною формою з гострим протіканням

Число осіб, що хворіли даною нозологічною формою


15.

Відсоток непрацездатності (відсоток осіб, що умовно не працювали в досліджуваному році)

Число календарних днів ТВП з причини захворювань х 100

Число днів у році (365) х Чисельність контингентів працюючих протягом року (Рк)



Після розрахунку показників захворюваності розраховують середнє квадратичне відхилення (σ) і середню помилку (m) показників за формулами:

________


σ = √p q; (1)

_____


m= √p q/n; (2)
Статистична значимість розбіжностей показників, розрахованих для двох груп, оцінюється за критерієм Стьюдента:
t = (p1 – p2)/√m12+m22; (3)
де p1 і p2 – середні відносні величини в першій і другій групах;

m1 і m2 -– середні помилки першої і другої середньої величини.

Розбіжності показників є статистично достовірними з імовірністю 95%, якщо критерій Стьюдента >2.

Приступаючи до аналізу матеріалів дослідження, насамперед, піддають аналізу дані про чисельність працюючих, визначають наповненість окремих груп, віково-статевий і профе-сійний їхній склад, а також склад за стажем. На цьому етапі вибирають градації віку, стажу й інших ознак, вирішують питання необхідності об'єднання або виключення нечисленних груп.

Одержавши таблицю з абсолютними і відносними даними, їхній аналіз починають з огляду підсумкових показників – осіб, що хворіли, випадків і днів непрацездатності по підприємству в цілому, по окремих цехах і професіях. Установлюють послідовність у розташуванні показників за величиною. При необхідності застосовують той чи інший метод стандартизації цих показників за статтю, віком та іншими ознаками, оцінюють статистичну вірогідність розбіжностей порівнюваних коефіцієнтів. На цьому етапі дають якісну оцінку рівням захворюваності, використовуючи для цього шкалу, приведену в табл.2.
Таблиця 2

Шкала оцінки показників захворюваності з тимчасовою втратою працездатності


Рівень показників

Відсоток осіб, що хворіли

Тимчасова утрата працездатності на 100 працюючих

число випадків

число днів

Дуже високий

80 і більше

150 і більше

15000 і більше

Високий

70-79

120-149

1200-1499

Вищий за середній

60-69

100-119

1000-1199

Середній

50-59

80-99

800-999

Нижче середнього

40-49

60-79

600-799

Низький

35-39

50-59

500-599

Дуже низький

Менше 35

Менше 50

Менше 500

Для порівняння залучають дані по відповідній області промисловості, по інших заводах даної області, а також матеріали наукової літератури.

Потім з'ясовують, у яких цехах (професіях) висока захворюваність тією або іншою нозологічною формою хвороби, визначають захворювання, що займають за частотою осіб, що хворіли, випадків і днів непрацездатності перше, друге і наступні місця (по заводу, цехам і іншим групам працюючих). Тим самим виявляють захворювання, що в основному визначають загальні рівні захворюваності. На додаток до цих показників аналізують показники питомої ваги окремих захворювань, що характеризують структуру захворюваності. Конкретна гігієнічна характеристика виробництва повинна містити дані про параметри основних факторів, відповідності їх існуючим нормативам, оцінку санітарно-побутового обслуговування й організації роботи. Розбіжності, встановлені в рівнях захворюваності з тимчасовою втратою працездатності порівнюваних виробничо-професійних груп працюючих, заслуговують на особливу увагу. Важливим доказом впливу факторів виробництва на здоров'я працюючих може вважатися також зміна рівнів захворюваності в цілому і за окремими формами патології в міру збільшення виробничого стажу. Ці зміни далеко не однозначні. В одних випадках спостерігається послідовний її ріст, в інших – захворюваність найбільш висока в осіб з невеликим стажем, у початковому періоді їхньої роботи в нових умовах роботи (наприклад, у перші роки контакту зі шкідливим хімічним агентом), потім захворюваність знижується (настає адаптація), щоб знову вирости в результаті виснаження компенсаторно-пристосувальних механізмів.

Додаток 1



План санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів

Заходи

Час виконання

Відповідальний за виконання

1

2

3

Санітарно–гігієнічна і санітарно–протиепідемічна робота.

1. Забезпечити постійну роботу системи водопостачання підприємства ( душові, санітарно-побутові приміщення тощо), систем освітлення, опалення, каналізації та харчування.

Протягом року

Головний енергетик, нач. цехів, цехові лікарі

2. Проводити систематичний санітарний нагляд за цехами та відділами, в першу чергу за роботою системи водопостачання та каналізації, освітлення, опалення, вентиляції, діяльністю харчових об’єктів (їдалень і буфетів).

Протягом року

Начальники цехів, цехові лікарі

3. Систематично проводити аналіз якості води, повітря, змін температури та руху повітря, вологості, шуму в усіх цехах підприємств (в першу чергу на дільницях з несприятливими умовами праці)

Протягом року

Промислово-сані-тарна лабораторія.


4. Організувати підвищення санітарно-гігієнічної грамотності робітників шляхом проведення санітарно-гігієнічного інструктажу серед робітників, які розпочинають роботу на підприємстві, підвищення кваліфікації робітників харчових об’єктів за встановленою програмою, проведення лекцій та бесід з питань профілактики захворювань

Протягом року

Лікарі та медичні сестри

5. Проводити екстрені лікарсько-епідеміологічні обстеження всіх випадків інфекційних захворювань на підприємстві, повідомляти про кожний випадок повідомляти в СЕС міста.

Протягом року

Лікарі та епідеміологи

6. Проводити щеплення проти інфекційних захворювань у відповідності з планом міської СЕС та за епідеміологічними показаннями.

Протягом року

Цехові лікарі та медичні сестри.

Загальні лікувально-профілактичні заходи та заходи, що спрямовані

на боротьбу з окремими захворюваннями

1. Проводити комплексні профілактичні медичні огляди щодо виявлення хронічних захворювань серед робітників та службовців підприємства, робітників-підлітків, робітників, робота яких пов’язана з впливом токсичних речовин (за спеціальним графіком), робітників, які працюють на ділянках з несприятливими факторами виробництва (шум, пил, температурні коливання та ін.)

Протягом року

Дільничні лікарні. Промислові санітарні лікарі.

2. Здійснювати диспансерне обслуговування робітники, які працюють з токсичними речовинами та знаходяться в умовах впливу інших несприятливих чинників (пил, шум, температурні коливання та ін.), робітників підлітків, робітників харчових об’єктів, вагітних жінок, керівного складу, робітників провідних професій; а також хворих з хронічними захворюваннями(виразкова хвороба шлунку і 12-палої кишки, хронічні гастрити, гіпертонічна хвороба та ін.).

Протягом року

Цехові лікарі.

3. Проводити заходи, спрямовані на боротьбу з окремими захворюваннями (туберкульоз, грип, ангіна, гострі шлунково-кишкові захворювання, гнійничкові захворювання шкіри; професійні захворювання, промислові і побутові травми).

Протягом року

Цехові лікарі і лікарі вузьких спеціальностей.

4. Організувати облік та розслідування (сумісно з відділом охорони праці та техніки безпеки) кожного випадку промислового отруєння або захворювання.

Протягом року

Відділ охорони праці та техніки безпеки, лікарі-хірурги, цехові лікарі.

5. Забезпечити транспортом всіх хворих робітників і службовців виробництва;

Протягом року

Директор заводу медсанчастини

III. Підвищення кваліфікації робітників медико-санітарної частини

1. Проводити науково-практичні конференції лікарів з винесенням на них доповідей, що присвячені розгляду та аналізу лікувально-діагностичних помилок

2 рази в місяць

Начальник

медсанчастини і зав. відділенням.



2. Проводити конференції середнього медичного персоналу згідно програми, що встановлена для кожного відділення стаціонару.

Щотижня

Зав. відділеннями.

3. Проводити заняття з санітарками за програмою санітарно-технічного мінімуму і догляду за хворими.

Один раз в місяць

Старші медичні сестри відділення стаціонару і поліклініки.

4. Проводити консультації з кожним ординатором в поліклініці і стаціонарі з одночасною перевіркою медичної документації.

Один раз на тиждень

Зав. відділеннями та зав. кабінетами.

5. Проводити семінари лікарів по експертизі працездатності з різних захворювань.

Один раз на рік

Нач. медикосані-тарної частини.

6. Проводити семінари лікарів з технології виробництва, гігієни праці і професійної патології на даному підприємстві.

Один раз на рік

Нач. медикосані-тарної частини, зав. відділенням СЕС.

Організаційно–масова робота.

1. Проводити обговорення звітних доповідей лікарів про стан захворюваності робітників та заходи щодо його зниження на засіданнях Ради соціального страхування завкому і цехових комітетів.

Один раз в квартал

Нач. медсанчастини, цехові лікарі.

2. Проводити інструктаж страхових делегатів з питань контролю за виконанням режиму хворих вдома, виявлення хворих і складання актів у випадках побутових травм.

Один раз в квартал

Цехові лікарі і медичні сестри.

3. Проводити заняття з санітарним активом (санітарі дружини, санітарні пости) в цехах та відділах підприємства і здійснювати керівництво його роботою.

Один раз в квартал

Цехові лікарі і медичні сестри.
Ситуаційні задачі

Задача 1

В кабіні бульдозериста під час роботи в піщаному кар’єрі відібрана проба повітря. Вага фільтра до відбору проби повітря 0,461 г, після відбору проби повітря 0,465г. Відібрано 100 л повітря, ГДК пилу 1 мг/м3. Крім того, встановлено, що в зоні дихання бульдозериста концентрація бензину та окислу вуглецю перевищує ГДК в 1,1–2,8 рази).

Протягом року бульдозерист тричі звертався до лікаря з приводу гнійничкових захворювань кистей рук та передпліч.

Перерахуйте пилову патологію, розрахуйте кількість пилу в повітрі робочої зони, зрівняйте з ГДК.
Задача 2

Працівниця по обслуговуванню поточної лінії з виготовлення та розфасовки діоциду, що призначається для холодної стерилізації хірургічних інструментів працює 12 років. Вік 40 років. Скаржиться на підвищену втому, головний біль, роздратованість, часті хвилювання.

Об’єктивно – тремор пальців витягнутих рук, ясна кровоточать.

Дослідження цеху. Працює 20 чоловік, повітряний куб дорівнює 40м3. Витяжні шафи не герметичні. Штучна витяжна вентиляція забезпечує 2–кратний обмін повітря.



Дайте рекомендації, направлені на покращання умов праці робочих цеху.
Задача 3

В оздоровчий пункт хімкомбінату поступило 3 хворих, робітників цеху по виробництву білил. Всі робітники працюють на виробництві більше 5 років.

Скарги: поганий апетит, нудота, інтенсивний біль в животі, печія, закреп, який не піддається дії проносних ліків.

Огляд хворих: ясна мають червоно-аспидного кольору смугу, шкіряний покрив землисто-блідого забарвлення.

Аналіз крові: ретикулоцитоз, базофільна зернистість, анемія.

Обстеження робочих місць в цеху: робітники не дотримуються особистої гігієни, їжу приймають у цеху, оснащення спецодягом часткове, місцева вентиляція працює, загальна витяжна вентиляція забезпечує 2-х кратну зміну повітря, загальне освітлення – 40 люкс.



Визначте причину захворювання та відповідний попередній діагноз.

Дайте рекомендації, направлені на покращання умов праці робочих цеху.
Задача 4

Оператор поточної лінії з виробництва підземного кабелю працює 8 років. При профогляді виявлено: вузьку червоно-аспидного кольору смугу, шкіряний покрив землисто-блідого забарвлення. Хворий скаржиться на часті головні болі, втому, запаморочення, роздратованість, біль в животі.

Аналіз крові показав виражену картину анемії.

При обстеженні умов праці встановлено, що значну частину виробничих процесів виконуються вручну, печі по виплавці ізоляційних матеріалів погано герметизовані. Загальна вентиляція технічно несправна, малої потужності. Параметри приміщення: 20х10х5 м, вентиляція за годину видаляє 400 м3 повітря. Респіраторів немає.



Визначте причину захворювання і відповідний попередній діагноз.

Дайте рекомендації, направлені на покращання умов праці робітників по виробництву підземного кабелю.
Задача 5

При обстеженні робітників цеху по виробництву медичних термометрів були виявлені часті захворювання на стоматит та гастрит. В амбулаторних картах найбільш часто повторюються скарги на підвищену втому, головний біль, погіршення сну, роздратованість.

Об’єктивні дані: тремор пальців витягнутих рук, зниження сприйняття запаху, кровоточивість ясен.

Оцінка умов праці: освітлення – 48 лк, місцева вентиляція працює задовільно, кратність повітряного обміну – 2, частий контакт з хімічними речовинами.



Визначте причину захворювання та відповідний попередній діагноз.

Дайте відповідні рекомендації, направлені на покращання умов праці.
Задача 6

В медпункт автопідприємства поступив хворий. Вік 45 років, професія – шофер, стаж – 15 років. Скаржиться на головний біль, передчасну втому, нудоту.

При обстеженні умов праці було встановлено. Шофер проводив ремонт машини в закритому приміщенні. Після двох годин роботи з працюючим двигуном шофер відчув погіршення самопочуття і відразу звернувся в медпункт за допомогою.

При оцінці умов праці автопрофілакторію було встановлено, що його площа займає 15м2, загальний об’єм – 45м3. Вихлопні гази від двигуна не відводились, а виходили прямо на робочу зону. Штучна вентиляція відсутня, коефіцієнт аерації 1:130.



Визначте причину захворювання і попередній діагноз.

Дайте рекомендації щодо покращання умов праці.
Задача 7

Монтажник радіорелійних ліній, 28 років, виконував ремонтні та налагоджувальні роботи в зоні дії радіовипромінювання дециметрового діапазону. Через 5 днів від початку робіт відчув різь в очах, сльозотечу, зниження гостроти зору, загальну слабкість, головний біль пульсуючого характеру, серцебиття, пітливість, нудоти, зниження апетиту, які продовжували наростати і змусили його звернутися до лікаря.



Об’єктивно: підвищені сухожильні рефлекси, тремор повік та кистей рук, стійкий яскраво-червоний дермографізм, гіпергідроз долоней і підошв. Кров’яний тиск - 150/90 мм рт. ст., пульс – 80 уд/хвилину, ритмічний.

Поставте діагноз, визначте причини розвитку захворювання; перерахуйте практичні заходи щодо покращення умов праці монтажника.
Задача 8

При заміні балону з хлором в хлораторній водопровідної станції у повітря робочої зони вийшла певна кількість хлору, внаслідок чого у робітника-хлораторника з’явилося стиснення та тупий біль в грудній клітці, сильний сухий кашель, перхота у горлі, охриплість голосу, нежить, сльозотеча та різь в очах.

При об’єктивному обстеженні робітника лікарем спостерігались: ціаноз губ, ін’єкція склери, гіперемія горла. Частота дихання – 25 за 1 хвилину. При аускультації чутно розсіяні дзижчаті та свистячі сухі та поодинокі вологі дрібно- та середньо-пухирні хрипи з обох сторін, перкуторно-коробковий звук. На протязі трьох днів, вечорами відмічалась субфібрильна температура (37,2–37,80С). Аналіз крові: ШОЕ – 5 мм/год.; незначний лейкоцитоз (8,9  109 в 1 л), який через декілька днів нормалізувався (4,9109 в 1 л), з’явилася незначна еозинофілія (6%). В харкотинні у помірній кількості визначились лейкоцити, еритроцити та кристали гематоїдину.

Поставте діагноз. Запропонуйте ваші заходи щодо надання допомоги потерпілому та поліпшення умов праці в хлораторній.
ТЕМА №27. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ВИПАДКІВ ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТА ОТРУЄНЬ. РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ОБЛІК НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ НА ВИРОБНИЦТВІ. Комісія з розслідування НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ НА ВИРОБНИЦТВІ: ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ, ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Засвоїти порядок та основні етапи проведення розслідувань та обліку нещасних випадків на виробництві, розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:


  1. Поняття про професійні отруєння та професійні захворювання.

  2. Методика розслідування випадків професійних отруєнь.

  3. Першочергові дії лікаря у випадку виявлення професійного отруєння та порядок оформлення відповідної звітної документації.

  4. Нещасний випадок: визначення, класифікація.

  5. Характеристика основних чинників, що зумовлюють нещасні випадки.

  6. Порядок проведення розслідування нещасного випадку виробничого характеру.

  7. Комісія з розслідування нещасного випадку на виробництві: порядок створення, права та обов’язки.

  8. Основні шляхи профілактики нещасних випадків.


ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитись з документами, які заповнюються під час розслідування випадків професійних отруєнь, захворювань та нещасних випадків

2. Занести до протокольних зошитів основний зміст послідовності розслідувань, роботи комісій з розслідувань та форм, що заповнюються.

3. Розв'язати ситуаційні задачі за темою практичного заняття.


ЛІТЕРАТУРА:

  1. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006.― С. 373-380.

  2. Закон України “Про охорону праці” (2004 – нова редакція) статті: 1, 9, 22-23.

  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 р. №1094 “Положення про порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”.

  4. Мороз В.М., Сергета І.В., Фещук Н.М., Олійник М.П. Охорона праці в медицині та фармації (посібник). Вінниця: Нова книга, 2005 р. Розділ 1.1.6.

  5. Загальна гігієна: Посібник для практичних занять / За загальною ред.. Даценко І.І. – Львів: Світ, 2001. – С. 322-328.



1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   58


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка