Методичні рекомендації щодо її розробки» Київ 2015 загальні положення «Про робочу навчальну програму з науки (дисципліни) та методичні рекомендації щодо її розробки»



Скачати 182.25 Kb.
Дата конвертації11.04.2016
Розмір182.25 Kb.


Проект

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана»

ПОЛОЖЕННЯ

«ПРО РОБОЧУ НАВЧАЛЬНУ ПРОГРАМУ З НАУКИ (ДИСЦИПЛІНИ) ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЇЇ РОЗРОБКИ»

Київ 2015




1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Положення «Про робочу навчальну програму з науки (дисципліни) та методичні рекомендації щодо її розробки» (далі Положення) підготовлено відповідно до Закону України «Про вищу освіту» і Положення «Про організацію освітнього процесу», затвердженого наказом ректора від 02.03.2015 №103.

Метою Положення є унормування структури та змісту робочої навчальної програми з науки (дисципліни).

1.2. Робоча навчальна програма з науки (дисципліни)є нормативним документом університету, який розробляє кафедра для кожної науки (дисципліни) на підставі стандартів вищої освіти (освітньо-професійної або освітньо-наукової програми) та навчального плану.

Науками є всі нормативні дисципліни, включені до навчальних планів, за винятком української мови, іноземної мови, основ охорони праці, безпеки життєдіяльності та позакредитних дисциплін таких, як фізичне виховання, університетська освіта.

Дисциплінами є всі вибіркові та позакредитні навчальні дисципліни, включені до навчальних планів, а також українська мова, іноземна мова, основи охорони праці, безпека життєдіяльності.

1.3. Робоча навчальна програма з науки (дисципліни) є документом, що визначає обсяги знань та результати навчання, які повинен опанувати студент відповідно до вимог стандартів вищої освіти, встановлює алгоритм вивчення навчального матеріалу науки (дисципліни) з урахуванням міждисциплінарних зв’язків, що виключає дублювання навчального матеріалу під час вивчення спільних для різних курсів проблем; потрібне методичне забезпечення, порядок оцінювання знань студентів.

1.4. Робоча навчальна програма як нормативний документ закладає основи організації освітнього процесу та визначає навчально-методичні засади діяльності кафедри. На її підставі розробляють підручники, навчальні посібники, інші матеріали навчально-методичного призначення.

1.5. Якщо науку (дисципліну) викладають студентам різних спеціальностей з різним обсягом кредитів або наука має різний статус (нормативна, вибіркова), то розробляють декілька робочих навчальних програм.



2. СТРУКТУРА І ЗМІСТ РОБОЧОЇ

НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ З НАУКИ (ДИСЦИПЛІНИ)
2.1. Складові робочої навчальної програми з науки (дисципліни).

Робочу навчальну програму складають за такою структурою:



1. Вступ.

2. Тематичний план науки (дисципліни).

3. Зміст науки (дисципліни) за темами.

4. Плани занять:

4.1. Плани лекцій.

4.2. Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять очної форми навчання.

4.3. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання.

4.4. Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період.

5. Самостійна робота студентів.

6. Індивідуально-консультативна робота.

7. Методи активізації процесу навчання.

8. Поточний і підсумковий контроль знань:



8.1. Очна форма навчання:

- Карта самостійної роботи студента.

- Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни).

- Зразок екзаменаційного білета.

8.2. Заочна форма навчання:

- Карта самостійної роботи студента.

- Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни).

- Зразок екзаменаційного білета.

8.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен.

9. Рекомендована література (основна і додаткова).



2.2. Зміст розділів робочої навчальної програми з науки (дисципліни):

      1. В розділі «Вступ» необхідно сформулювати мету, завдання та предмет науки (дисципліни) відповідно до її змісту; чітко визначити результати навчання: перелік знань, умінь і практичних навичок.

2.2.2. В розділі «Тематичний план науки (дисципліни)» подається розподіл навчального часу за формами навчання та видами занять відповідно до робочого навчального плану.



Назва теми

Кількість годин

Очна

форма


навчання

Заочна форма навчання

Контактні заняття

СРС

Контактні заняття

Індивідуальні

СРС

Лекції


Практичні

Лабораторні

Індивідуальні



Тема 1. …

























Тема 2. …



















































Підсумковий контроль, години







Усього:

























Разом годин:

годин







кредитів






2.2.3. У третьому розділі «Зміст науки (дисципліни)» необхідно представити коротку анотацію кожної теми з висвітленням основних понять, характеристик, ознак та інших навчальних елементів, які розкривають зміст навчального матеріалу.


2.2.4. У підрозділі «Плани лекцій» має бути представлений орієнтовний перелік питань, що виносяться на лекційні заняття, а також перелік видів інноваційних технологій навчання, які будуть використовуватися під час лекцій.

Лекція — це логічно вивершений, науково обґрунтований і систематизований виклад певної теми.

Лекція є однією з основних організаційних форм навчальних занять і, водночас, методів навчання у вищій школі. Вона покликана формувати у студентів основи знань з певної наукової галузі, а також визначати напрямок, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять та самостійної роботи студентів з відповідної науки (дисципліни).

Лекція повинна охоплювати все нове, що є в законодавчих документах, в літературі, застосовується на практиці, висвітлювати динаміку змін та деякі суперечливі питання. Під час викладення лекційного матеріалу можуть використовуватися елементи науково-дослідної роботи лектора та викладачів кафедри. Лекція, як правило, має носити проблемний характер.

Проблемні лекції — спрямовуються на розвиток логічного мислення студентів і характеризуються тим, що коло питань теми обмежується двома-трьома ключовими моментами, увага студентів концентрується на матеріалі, що не знайшов відображення в підручниках, використовується досвід закордонних навчальних закладів з роздачею студентам під час лекції друкованого матеріалу та виділенням головних висновків з питань, що розглядаються. Студентам даються питання для самостійного розмірковування, проте лектор сам відповідає на них, не чекаючи відповідей студентів. Коло питань в ході лекції відіграє активізуючи роль, змушує студентів сконцентруватися і почати активно мислити в пошуках правильної відповіді.

Міні-лекції — передбачають виклад навчального матеріалу за короткий проміжок часу й характеризуються значною ємністю, складністю логічних побудов, образів, доказів та узагальнень. Міні-лекції проводяться, як правило, проводяться як частина заняття-дослідження.

2.2.5. У підрозділі «Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять» наводиться така інформація:

– тема заняття та вид (види) інноваційних технологій навчання, які будуть застосовуватись викладачем під час заняття1;

– завдання, що включає перелік компетентностей, якими оволодіє студент у процесі роботи на занятті;

– план заняття;

– інформаційно-методичне забезпечення заняття.



Семінарське заняття – організаційна форма навчального заняття, під час якого викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених питань, до яких студенти готують тези виступів (презентації) на підставі індивідуально виконаних завдань.

Семінарські заняття можуть проводитися у формі семінару-розгорнутої бесіди, семінару-вирішення ситуаційних вправ, міні-кейсу, дискусії з елементами аналізу, семінару-розв’язання проблемних завдань, семінару–мозковий штурм, роботи в малих творчих групах, семінару-конференції, семінару-дискусії, ділової гри тощо.



Практичне заняття – організаційна форма навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень науки (дисципліни) і формує вміння та навички їх практичного застосування у формі виконання практичних завдань.

Лабораторне заняття – організаційна форма навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача проводять експерименти чи дослідження в навчальних лабораторіях з використанням відповідного навчально-методичного забезпечення, устаткування, комп’ютерної техніки для практичного підтвердження окремих теоретичних положень відповідної науки (дисципліни), набувають практичних навичок роботи з лабораторним обладнанням, комп’ютерною технікою, засвоюють методику експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.
2.2.6. У підрозділі «Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання» наводиться така інформація:

– тема контактного заняття та вид (види) інноваційних технологій навчання, які будуть застосовуватись викладачем під час контактного заняття2;

– завдання, що включає перелік компетентностей, якими оволодіє студент у процесі роботи на контактному занятті;

– план заняття;

– інформаційно-методичне забезпечення заняття.

Контактні заняття можуть проводитися у формі міні-лекції, семінару-розгорнутої бесіди, семінару-вирішення ситуаційних вправ, міні-кейсу, дискусії з елементами аналізу, семінару-розв’язання проблемних завдань, семінару–мозковий штурм, роботи в малих творчих групах, семінару-конференції, семінару-дискусії, ділової гри тощо.


2.2.7. У підрозділі «Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період» необхідно визначити конкретні види індивідуальних завдань, які будуть виконуватись студентами в міжсесійний період, описати порядок та терміни їх виконання, порядок захисту індивідуальних завдань та перелік компетентностей, яких має набути студент у процесі виконання завдань.
2.2.8. У розділі «Самостійна робота студентів» необхідно описати форми та зміст навчального матеріалу, що є предметом самостійного опрацювання студентами.

Організація самостійної роботи студентів і викладачів в ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» регулюється Положенням «Про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи студентів і викладачів», затвердженим наказом ректора №1032 від 27.12.2012 року.



Самостійна робота студента — форма організації освітнього процесу, за якої заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі.

Самостійна робота студентів над наукою (дисципліною) може включати:

- опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;

- вивчення тем для самостійного опрацювання;

- переклад іноземних текстів;

- виконання домашніх завдань;

- підготовку до семінарських (практичних, лабораторних) занять;

- підготовку до контрольних робіт та інших форм поточного контролю;

- вирішення і письмове оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт графічного характеру;

- аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовку аналітичної записки (Case study);

- підготовку практикуму з науки (дисципліни) з використанням програмного забезпечення;

- виконання індивідуальних завдань тощо.



Індивідуальні завдання є однією з форм самостійної роботи студентів, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.

До індивідуальних завдань належать: підготовка рефератів, есе, виконання розрахункових, графічних робіт, оформлення звітів, аналіз практичних ситуацій, підготовка реферативних матеріалів з фахових публікацій, власні дослідження до конференцій, участь в олімпіадах тощо.

Складовою індивідуальних завдань є підготовка курсових і дипломних робіт, яка здійснюється відповідно до робочого навчального плану та вимог щодо їх змісту.

Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно під керівництвом викладача. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатися кілька студентів.


2.2.9. У розділі «Індивідуально-консультативна робота» необхідно розкрити конкретні види і форми організації такої роботи.

У робочій навчальній програмі це може бути представлене у формі графіка з визначенням виду навчальної роботи та часу її проведення. Проведення консультацій з наук (дисциплін) для студентів всіх форм навчання необхідно планувати у поза аудиторний час.

Організація індивідуально-консультативної роботи студентів і викладачів в ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» регулюється Положенням «Про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи студентів і викладачів», затвердженим наказом ректора №1032 від 27.12.2012 року.

Індивідуально-консультативна роботаце форма організації навчальної роботи викладача зі студентами, яка здійснюється через створення належних умов для виявлення і розвитку індивідуальних особливостей студента на основі особистісно-діяльнісного підходу.

Індивідуально-консультативна робота може проводитись у формі індивідуальних занять та консультацій.



Індивідуальні заняття проводяться з окремими студентами для підвищення рівня їхньої підготовки та розвитку індивідуальних творчих здібностей. Такі заняття можуть проводитися у формі діалогу з різних навчальних проблем, евристичної бесіди, тренінгу, перевірки виконання завдань з СРС, екскурсій, наукових гуртків тощо.

Консультація — форма навчального заняття, за якої студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.
2.2.10. У розділі «Методи активізації процесу навчання» необхідно представити навчальні технології, що застосовуються для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів під час вивчення науки (дисципліни): робота в малих групах, семінар-дискусія, мозкова атака, кейс, презентація, рольова гра, дидактична гра тощо.

Робота в малих групах — використовується для активізації роботи студентів на семінарських і практичних заняттях. Це так звані групи психологічного комфорту, де кожен учасник відіграє свою особливу роль і певними своїми якостями доповнює інших.. Використання цієї технології дає змогу структурувати практично-семінарські заняття за формою і змістом, створює можливості для участі кожного студента в роботі за темою заняття, забезпечує формування особистісних якостей та досвіду соціального спілкування.

Семінар-дискусія — спрямована на обмін думками і поглядами учасників з приводу певної теми, а розвивають мислення, допомагають формувати погляди і переконання, виробляють уміння формулювати думки й висловлювати їх, вчать оцінювати пропозиції інших людей, критично підходити до власних поглядів.

Мозкова атака — це метод розв’язання складних завдань за дуже обмежений час. Суть його полягає в тому, щоб висловити якнайбільшу кількість ідей за невеликий проміжок часу, обговорити та обрати кращу.

Кейс-метод (метод аналізу конкретних ситуацій) — дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності, включає розгляд виробничих, управлінських та інших ситуацій, складних конфліктних випадків, проблемних ситуацій, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу.

Презентації — виступи перед аудиторією — використовуються для представлення певних досягнень, результатів роботи групи, звіту про виконання індивідуальних завдань.

Рольові ігри (інсценізації) — форма активізації студентів, за якої вони задіяні в процесі інсценізації певної виробничої ситуації у ролі безпосередніх учасників подій.

Дидактичні ігри — метод імітації (наслідування, відображення) прийняття управлінських рішень в різноманітних ситуаціях через гру (програвання, розігрування) за правилами, що вже вироблені або виробляються самими учасниками; реалізується через самостійне вирішення студентами поставленої проблеми за умови недостатності необхідних знань, коли студенти змушені самостійно опановувати новий зміст або шукати нові зв’язки в уже засвоєному матеріалі.
2.2.11. Розділ «Поточний і підсумковий контроль знань» має містити викладення змісту і технології оцінювання знань студентів очної та заочної форм навчання, у тому числі перелік різних видів навчальних робіт, які зобов’язаний виконати студент під час проведення поточного контролю; модульні завдання; зміст екзаменаційних завдань та критерії їх оцінювання.

Також у даному розділі мають бути вміщені Карти самостійної роботи студента для студентів всіх форм навчання.


Примітка. Карта самостійної роботи студентів є основою організації самостійної роботи студентів з кожної науки (дисципліни) і відображає перелік конкретних форм самостійної роботи студента, види семінарських (практичних, лабораторних) занять, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми з науки (дисципліни) та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт.
Карта самостійної роботи студентів очної форми навчання розробляється відповідно до Положення «Про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи студентів і викладачів», яке затверджене наказом ректора від 27.12.2012 року №1032.

Карта самостійної роботи студентів заочної форми навчання розробляється відповідно до наказу ректора від 13.02.2014 року №84 «Про вдосконалення організації і технології проведення навчальних занять та поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання».


2.2.12. В розділі «Рекомендована література (основна і додаткова)» до основної літератури варто включати нормативні документи, базові вітчизняні, зарубіжні підручники та навчальні посібники з урахуванням їх наявності в бібліотеці університету.

В список додаткової літератури включаються різні довідкові, періодичні видання, наукові монографії, статті, методичні рекомендації тощо відповідної тематики.


3. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ

РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ З НАУКИ (ДИСЦИПЛІНИ)
3.1. Робоча навчальна програма розглядається на засіданні кафедри і затверджується Науково-методичною радою університету.

3.2. Перед винесенням робочої навчальної програми на затвердження, вона погоджується з відділом організаційного забезпечення навчального процесу Навчального центру (в частині, що стосується відповідності навчальному плану) та навчально-методичним відділом (у частині, що стосується вимог методичного характеру).

3.3. Робоча навчальна програма підлягає обов’язковому перегляду і перезатвердженню на Науково-методичній раді університету упродовж двох місяців з дня:

а) затвердження нової редакції освітньо-професійної програми, внесення змін до навчального плану, що стосуються відповідної науки (дисципліни);

б) спливу трьох років її останнього затвердження на Науково-методичній раді університету.

3.4. Поточні зміни до робочої навчальної програми, що стосуються уточнень системи контролю та оцінювання знань, планів семінарських (практичних, лабораторних) занять, тематики рефератів та курсових робіт, переліку основної і додаткової літератури за необхідності можуть вноситися щорічно до початку нового навчального року (травень - червень) і затверджуватися на засіданні кафедри (як додаток до робочої програми, що затверджена на засіданні Науково-методичної ради університету).

3.5. Титульна сторінка робочої навчальної програми з науки (дисципліни) оформлюється відповідно до зразка, наведеного у додатку 1 (для рівня вищої освіти бакалавр) та додатку 2 (для рівня вищої освіти магістр). На другій сторінці вказуються укладачі робочої навчальної програми та рецензенти (П.І.П., вчене звання, посада).

3.6. Електронні версії затверджених робочих навчальних програм з усіх наук (дисциплін) передаються кафедрами щороку до 1 червня до навчально-методичного відділу (або пересилаються на e-mail: k313@ukr.net).

3.7. Відповідальність за оновлення електронних варіантів робочих навчальних програм з наук (дисциплін) кафедри несуть завідувачі кафедр.

Додаток 1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет ______________________________


Кафедра _________________________________________
ЗАТВЕРДЖЕНО:

Науково-методичною радою університету

Протокол № ____ від _____ 20__ р.
Голова НМР ______________ А.М. Колот
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з науки (дисципліни)

__________________________________________________________________

рівень вищої освіти бакалавр

галузь знань «_____________________________»

спеціальність «__________________________»

спеціалізація «________________________________________»


РЕКОМЕНДОВАНО:

кафедрою ______________________________

протокол № _______ від _______

Завідувач кафедри ___________

ПОГОДЖЕНО:

Начальник відділу

організаційного забезпечення

навчального процесу ____________ В.А. Кішкін
Начальник навчально-

методичного відділу ______________Т.В. Гуть



Київ 20__



Додаток 2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет ______________________________


Кафедра _________________________________________
ЗАТВЕРДЖЕНО:

Науково-методичною радою університету

Протокол № ____ від _____ 20__ р.
Голова НМР ______________ А.М. Колот

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з науки (дисципліни)

__________________________________________________________________

рівень вищої освіти магістр

галузь знань «_____________________________»

спеціальність «__________________________»

магістерська програма «________________________________________»


РЕКОМЕНДОВАНО:

кафедрою ______________________________

протокол № _______ від _______

Завідувач кафедри ___________

ПОГОДЖЕНО:

Начальник відділу

організаційного забезпечення

навчального процесу ____________В.А. Кішкін
Начальник навчально-

методичного відділу ______________Т.В. Гуть




Київ 20___





1 Кількість і конкретні види інноваційних технологій навчання на одному занятті визначаються кафедрою з урахуванням принципів оптимальності та доцільності.

2 Кількість і конкретні види інноваційних технологій навчання на одному занятті визначаються кафедрою з урахуванням принципів оптимальності та доцільності.



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка