Тема 11. Діалог різноманітностей (гендерна рівність). Хто я в цьому світі. Чим ми відрізняємось – дівчата і хлопці? Жіночі та чоловічі ролі
Мета: розповісти учням, що стать – це значно більше ніж лише тіло; виховувати позитивне сприйняття власної статі.
Демонстраційний матеріал: малюнки-ілюстрації до теми.
Матеріальні ресурси: аркуші паперу формату А-4, олівці або фломастери, конверти із завданнями.
Рекомендації для педагога
Слід пам’ятати, що учні в цьому віці мають вже достатньо сформоване розуміння статі, яке ґрунтується на знаннях та досвіді, отриманих в сім’ї, у своєму оточенні та в ЗМІ. Тому часом нелегко передавати знання на цю тему і коригувати не завжди правильне уявлення про стать.
Необхідно звернути особливу увагу на те, як учні бачать чоловіка і жінку та їх роль у спільному житті. Проаналізуйте, наскільки сформувалися в них стереотипні образи, наскільки їхні ідеали жінки чи чоловіка зводяться до акцентування уваги лишень на зовнішньому вигляді.
Важливо також, щоб учні розуміли ідеал жінки чи чоловіка. Можливо, це будуть їхні батьки. Адже насамперед у родині вони вчаться сприймати себе, спостерігаючи за поведінкою близьких людей, їхніми взаєминами. Цей досвід особливо впливатиме на їх розвиток і стан у дорослому житті.
Для прикладу, якщо хлопчик часто чує слова: «Жінки нічого не розуміють; ті нерозумні жінки; виховання дітей – це жіноча справа», – він ніколи не навчиться шанувати людину протилежної статі, і навпаки, надаватиме завеликої ваги собі. Коли дівчинка в сім’ї бачить, що мама постійно принижує, батька, часто чує вислови: «Ти нічого не вартий; з тобою нема про що говорити; як я з тобою мучуся!» – в неї з роками сформується негативне ставлення до чоловічої статі, а навіть небажання народжувати дітей.
Хід заняття
Привітання.
Обговорення у групах
Об’єднуються групи із 4-6 чоловік. Одна частина груп працює над питанням: що означає бути чоловіком?, а інша – що означає бути жінкою? Після 10 хвилин праці, один учень із кожної групи представляє результати обговорення, після чого відбувається загальний обмін думками і підведення підсумків.
Коротка дискусія «Хто є для мене ідеалом жінки, ідеалом чоловіка?»
Представлення теми.
Розповідь педагога
Педагог. У біологічному плані стать людини визначена від моменту її зачаття, отже – від початку життя. Вже в утробі матері розвивається хлопчик чи дівчинка. Коли дитина народжується, батькам зразу повідомляють про це. Стать тоді розпізнають за зовнішнім виглядом статевих органів. Батьки починають ставитися до дитини як до особи конкретної статі: надають відповідне ім’я, по-різному одягають хлопчика і дівчинку.
Дозріваючи, тіло людини змінює форму, тому згодом уже легко розпізнати, хто чоловік, а хто жінка. Їх відмінності не зводяться тільки до зовнішнього вигляду. Вони відрізняються сутністю і психікою.
Психологічні особливості, зумовлені статтю, виявляються вже в дитинстві, найбільше під час гри. Кількарічні хлопчики люблять грати, наприклад, у війну. Батьки найчастіше піддаються на їх вмовляння і купують вимріяний танк, ракету або дитячий пістолет. Хлопчики схиляються до ігор, у яких можна виявити себе в русі, силі і вправності. Тому футбол зазвичай їх улюблена гра.
Дівчатка натомість схиляються до бадмінтону і скакалки. Найохочіше обирають ті ігри, в яких вони можуть виявити свої материнські риси. Найбільше полюбляють гратися в дім чи школу. У маленьких господинь звичайні листочки, горобина й каштани легко стають у їх кухні всілякими ласощами. Вони можуть також годинами зачісувати, одягати і купати ляльок. Роблять це дуже вправно і повністю віддаючись «справі». Охоче також допомагають мамі в дрібних господарських справах, натомість хлопці асистують татові в ремонті, наприклад велосипеда.
Українська мова, як відомо, через особливі форми дієслів та завдяки використанню займенників дає можливість окреслювати істоти чоловічого та жіночого роду. Говоримо: був, була; йшов, йшла. Чуємо: він, вона; його, її тощо. У цей спосіб дитина з ранніх літ спостерігає, що мова, як і культура, в якій вона зростає, розрізняє ці два світи. Молода людина помічає різницю між людьми протилежної статі ще до того, як її тіло й психіка дозріють до своєї жіночості чи чоловічості.
Однак, ми часто неправильно розуміємо ці відмінності і потрапляємо в пастку хибних стереотипів. Наприклад, дівчинці забороняють лазити по деревах (бо ти не хлопчик), а хлопцеві плакати (бо ти не дівчинка). Дівчині кажуть бути охайною і дбати про порядок, а вже її брата швидше виправдають через неохайність (бо це хлопець). Стереотипи спонукають нас дивитися на жінку як на істоту слабшу, чутливішу (ніби нема слабких чи чутливих чоловіків). А на чоловіка – як на особу вольову, суспільно активну (хоч ці риси притаманні також і жінкам). Та справжні відмінності є набагато тоншими: вони торкаються способу вираження почуттів, думок, способу спілкування. Як чоловік чи жінка ми маємо подібні риси, але по-різному їх виражаємо. Ця відмінність має особливий вплив на прийняття у дорослому віці відповідної ролі – жінки чи чоловіка.
Уявімо собі, що дорослі особи різних статей однаково одягнулися і зробили однакові зачіски. Незважаючи на це, їх легко розпізнати. Замаскувати стать зрілій людині набагато складніше, ніж дитині. Дорослі відрізняються не тільки будовою статевих органів. Відмінностей набагато більше. Найпомітніші з них такі: тембр (забарвлення голосу), пропорції тіла, груди у жінок, кадик на шиї («адамове яблуко») та борода і вуса у чоловіків.
Жінки по-іншому, ніж чоловіки, бачать світ. Відомо, що чоловіки більш схильні здобувати і змагатися. Жінки натомість мають здатність до співпраці і до того, щоб давати. Чоловіки світ сприймають більше очима, натомість жінки – вухами.
Фізичні та психічні схильності суттєво впливають на вибір спеціальності. Говорять про так звані чоловічі професії, наприклад: моряк, пілот, шахтар, сталевар, хоч інколи ці «чоловічі професії» вибирають і жінки. Натомість типовими жіночими спеціальностями є медсестра, дошкільний педагог, ткаля та ін.
Жінці недостатньо мати макіяж, модну зачіску, красивий одяг, успішну кар’єру. Чоловікові недостатньо мати власний бізнес, машину, стрімку кар’єру, дорогий одяг.
Потрібно з’ясувати суть материнства і необхідно визнати суть батьківства.
Материнство виявляє нам основні риси жіночості: ніжність, вразливість, співчутливість, жертовність. Навіть жінкам, які в фізичному плані не є матерями, притаманні ці риси. Батьківство ж спонукає виявити турботу, огорнути опікою, дати почуття безпеки. Батько впроваджує дитину у суспільну групу, вчить діяти для добра інших.
Дівчинка в майбутньому стає жінкою, мамою; хлопчик стає чоловіком, батьком.
Правильне розуміння статі та її сприйняття має дуже важливе значення для всього життя людини: насамперед впливає на власний образ, на виконання відповідних ролей, на відчуття успіху чи поразки.
Людина, правильно розуміючи стать, бачить у ній цінність, дар і водночас уміє бачити, цінувати і не применшувати вартості протилежної статі.
Важко уявити собі світ, де жили б лише чоловіки або тільки жінки. Він став би бідним, все, що людина творила б, було б позбавлене повноти. Жінки й чоловіки взаємно збагачуються, доповнюють один одного, та водночас особа кожної статі залишається повноцінною людиною.
Особисте життя двох людей, функціонування всього суспільства, культура стають багатшими через ті відмінності, які вносять у світ чоловік і жін.ка. Справді, в багатьох сферах чоловіки й жінки можуть мінятися ролями (жінка може матеріально утримувати сім’ю, а чоловік – господарювати дома та дивитися за дітьми).
Багато культур протягом століть вважали жінку гіршою від чоловіка. Тепер ніхто не сумнівається в тому, що і він, і вона – це рівноправні, одного рівня істоти. Водночас не можна забувати про велику різницю між ними.
Кожен створений для іншої людини, для спілкування і любові, – є даром один для одного. Тільки так можна реалізувати себе.
Обговорення питання «Яким, на вашу думку, має бути ідеальний хлопець і якою – ідеальна дівчина?»
Педагог. Ось як думають ваші однолітки:
-
Повністю ідеальних людей не існує, але завжди треба старатися перемагати свої вади, щоб ставати хоч трішки кращими. Для мене хороший хлопець – це та людина, яка з тобою поряд завжди, а не лише тоді, коли необхідно йому. А щодо ідеальної дівчини, то щоб нею стати, варто вміти прощати і бути мудрою у прийнятті важливих рішень.
-
На мою думку, всі дівчати – ідеальні. Просто в кожного хлопця – свій ідеал. Слід пам‘ятати, що коли у людини немає вад – це теж вада. Ідеальний хлопець має неодмінно бути душею компанії. Веселий, креативний, що має почуття гумору, легкий у спілкуванні – саме такими якостями володіє хлопець, що носить звання «ідеальний».
-
Найголовніше в ідеальному хлопцеві – це щирість, ввічливість, впевненість в собі, й у своїх вчинках.
-
Кожна людина подумки створює свій ідеал. Для мене ідеальний хлопець повинен бути цікавим співрозмовником (думаю, у хлопців – така ж вимога до ідеальної дівчини), веселим, щирим, а головне , щоб був доброю людиною. Ну і, звичайно, зовнішність теж важлива. Щодо дівчат, то я вважаю, вони повинні мати почуття власної гідності, бути певною мірою скромними, хорошими господинями.
Підсумок
Педагог. Щоб бути справжньою людиною – треба любити, служити іншим. Потрібно вчитися ніжності, бути чутливим на потреби ближніх, допомагати один одному. Необхідно завжди пам’ятати, що статеві відмінності є скарбом людини і ніколи не означають нерівності.
Завдання.
Написати роздуми на тему: «Прекрасно бути дівчиною /хлопцем».
Використана література:
-
Програма статевого виховання (12–13 років) : посібник для вчителя. – Львів : Свічадо, 2005. – С. 45–49.
Рекомендована література:
-
Мандруючи до зрілості : виховання для життя в сім’ї для дітей 11–13-ти років : наук.-попул. вид. / за ред. Т. Круль. – Львів : Свічадо, 2004.
-
Мандруючи до зрілості : виховання для життя в сім’ї для підлітків 13–16 років : наук.-попул. вид. / за ред. Т. Круль. – Львів : Свічадо, 2008.
Тема 12. Дружба та кохання в моєму житті
Мета: допомогти підліткам усвідомити, що дружба є одним з основних елементів у стосунках людей та розвивати дружні почуття, уміння встановлювати і підтримувати взаємини.
Демонстраційний матеріал: плакати з висловами, малюнки-ілюстрації до пояснення теми.
Матеріальні ресурси: картки з висловами про дружбу, притча про батька та трьох синів, олівці, фломастери, аркуші паперу А-4, роздаткові картки з пам’яткою, картки з афоризмами про дружбу, Додатки 4, 5.
Напис на дошці: «Хто знайшов вірного приятеля, той знайшов скарб».
Рекомендації для педагога
У дружбі та любові властиво встановлювати найглибші та найінтимніші стосунки і взаємозв’язки з іншими людьми, не втрачаючи, однак, своєї індивідуальності та відповідальності, пов’язаної з нею. Лише між двома зрілими особистостями можливе глибоке почуття любові у повному значенні цього слова.
Любов, яка є між батьками і дітьми, відмінна від почуття любові та дружби між дорослими людьми. Саме в момент виходу з-під батьківської опіки підлітки вперше пізнають любов і дружбу вже не як діти, а як дорослі. У нелегкий перехідний період саме ровесники або друзі є єдиним правильним критерієм в оцінювані дружби і любові.
Батькам або вчителям неможливо безпосередньо вплинути на розвиток дружби. Батьківські заборони і приписи у цій царині дуже часто дають результат, зворотній до очікуваного. Тому дуже важливо формувати у вихованців уміння правильно оцінювати дружбу і чинники, які впливають на неї.
Домінуючими потребами підлітків є: спілкування з однолітками та самоствердження.
У спілкуванні з ровесниками підліток бачить своє віддзеркалення. Дітям цього віку надзвичайно важлива думка однолітків. У всіх своїх діях і вчинках вони найперше орієнтуються на цю думку і рахуються з нею.
Іншого значення для підлітків набуває дружба, яка сильно впливає на особистість. Якщо у дитинстві друг – це той, хто є сусідом і учасником спільних ігор, то у підлітковому віці основою дружби є спільність інтересів, моральність та особисті риси. Від дружби підлітки дуже багато вимагають. Від друга вони потребують чесності, справедливості, відданості та вірності. У стосунках з однолітками підліток вчиться любити і розуміти, піклуватися і відповідати за інших.
Потреба у самоствердженні є настільки сильною, що в ім’я визнання друзями підліток готовий жертвувати власними поглядами і переконаннями; робити те, що суперечать його моральним засадам; підліток захищає свого друга, знаючи, що його поведінка заслуговує осуду. Втратити авторитет, принизити свою честь і гідність в очах друзів є найбільшою трагедією для дітей-підлітків. Вони активно і наполегливо шукають вірних друзів, але не завжди їх знаходять. Це – один з аспектів труднощів цього віку. Підлітковий культ дружби поєднуються із загостреним почуттям самотності, що провадить дітей до дискомфорту і внутрішніх конфліктів.
Вивчення друзів і характеру дружнього спілкування вихованців – перший крок до розуміння їх внутрішнього світу та особливостей їхньої поведінки.
Заняття є дещо насиченим, тому педагог може використовувати мАтеріали до потреб і часу.
Хід заняття
Привітання.
Актуалізація опорних знань
Запитання до учнів:
-
Що таке дружба?
-
Які риси правдивого друга?
-
Хто є справжнім другом?
-
Чим відрізняється друг від знайомого?
-
Чи потрібні випробування у дружбі?
-
Чи можлива дружба між хлопцем і дівчиною?
-
Чи є друзями чоловік та дружина? (учні висловлюють свої думки).
Педагог. Щодо питання про можливість дружби між хлопцем і дівчиною, варто зауважити, що, як правило, правдиві дружні стосунки можуть виникати лише між зрілими людьми, в іншому випадку, особливо у підлітковому та юнацькому віці, спонукою до дружби є прихована симпатія або закоханість.
Вправа «У чому полягає дружба?» (проводиться для закріплення та поглиблення матеріалу, а також, щоб допомогти підліткам зрозуміти краще, чого вони очікують від дружби, що саме кожен з них повинен внести у дружні стосунки, що робить дружбу міцнішою).
Педагог. Виконуючи цю вправу, говоритимемо про дружбу. Кожен із нас має свої погляди на цю тему. Пропонується вам перелік визначень, зазначте ті з них, з якими ви погоджуєтеся.
( ) Другом є той, з ким я почуваюся добре.
( ) Нові друзі завжди найкращі.
( ) Друг мене розуміє краще, ніж будь-хто інший.
( ) Друг мене ніколи не зранить.
( ) Друг повинен володіти всіма тими рисами, які я ціную в людях.
( ) Дуже зрідка справжня дружба триває довго.
( ) Другом є той, хто подобається моїм батькам.
( ) Справжній друг мене ніколи не критикує.
( ) Друзі довіряють один одному найбільші таємниці.
( ) Щоб не втратити вірного друга, треба витратити багато грошей.
( ) Щоб не втратити друга, треба бути з ним щирим.
( ) Друг – це той, хто залишається зі мною, що б я не зробив.
( ) Можна мати лише одного справжнього друга.
( ) Лише на справжнього друга можна розраховувати.
( ) Зі справжнім другом не сваряться, не сперечаються.
(Після цього об’єднуємо учасників у групи – по 6 осіб).
Педагог. Подискутуйте окремі пункти цього переліку і обговоріть, чому ви обрали те чи інше визначення. Якщо під час дискусії ваш погляд змінився, виправте відповідь у переліку. Формуємо спільне коло, щоб обговорити результати вправи і підвести підсумок.
(далі кожну групу ділимо на підгрупи і визначаємо для них запитання).
-
Які твердження щодо дружби вам найважче зрозуміти?
-
Які з цих тверджень вам найважче реалізувати у житті?
-
Чи розмовляєте з вашими друзями про ваші стосунки?
(формуємо спільне коло, щоб обговорити результати вправи і підвести підсумок)
Бесіда про дружбу
Завдяки дружбі вчимося, здатності до посвяти іншим людям. Дружба створює сферу спільних зацікавлень, уподобань та інтересів. Символом дружби є погляд в одному напрямку, прямування до однієї мети. Друзі завжди разом щось створюють, будують, і чим більшою є спільність інтересів, тим повнішою і глибшою є дружба.
Однією з характерних рис є емоційне відкриття іншим. Прямувати до спільної мети можна не лише вдвох, але і втрьох, і вчотирьох, тому при справжній дружбі немає ревності. Друзі не обмежують одне одного, не вимагають відданості однієї людини іншій. Дружба існує до тих пір, поки друзі ідуть в одному напрямку, доки є спільні інтереси та спільна мета.
Робота над приказкою «У час сприятливий друзів є багато, а під час спокус заледве віднайдеш одного».
Педагог. Іншою рисою, характерною у дружбі, є здатність бути поруч у скрутну хвилину. Дружба – це насамперед відданість у важких обставинах життя, коли хтось потребує допомоги. Чим критичнішою є потреба, тим більше випробовується правдивість дружби. На Сході говорять: «Друг - це брат у хвилини невдачі, який може перетворити пустелю на квітучий сад».
Дружба виникає спонтанно, її не можна запланувати, так як не можна заставити людину бути своїм другом, якщо вона цього не хоче. Дружба надзвичайно допомагає у побудові стабільних стосунків, у дружбі люди вчаться відкритості, взаємодовіри, чуйності, вірності, щирості, ніжності. Друзі допомагають один одному у критичні хвилини, у подоланні слабкостей та егоцентризму. Дружба є школою безкорисливості, що своєю чергою є найважливішою рисою любові, дарує радість взаєморозуміння і спілкування.
Читання і обговорення оповідання «Не змінюйся»
Педагог. Багато років я був знервованим, пригніченим, егоїстичним. І всі твердили, що я повинен змінитися.
Я ображався на них і погоджувався з ними, хотів змінитися, та не міг, незважаючи на всі свої старання.
Найбільшого болю завдавало те, що, як і всі інші, радив мені змінитися і мій найкращий друг. Я почувався безсилим і загнаним в кут.
Одного разу він сказав: «Не змінюйся. Я люблю тебе таким, який ти є».
Ці слова були як музика для моїх вух. «Не змінюйся. Не змінюйся. Не змінюйся…Я люблю тебе таким, яким ти є».
Я розслабився. Ожив. І несподівано змінився!
Тепер я знаю, що я просто не міг змінитися, поки не знайшов того, хто полюбив мене таким, яким я є.
Далі можна запропонувати вправу «Мої друзі» (див. додаток 4), метою якої є: допомогти підліткам зрозуміти, які риси характеру є найважливіші для них в оцінюванні своїх друзів. Як наслідок, у майбутньому вони зможуть оцінювати, наскільки найближчі друзі зберігають ці риси.
Аналіз висловів про дружбу
-
Бути другом – це уміння бачити добро й красу, якими наділена кожна особа, і вміти захоплюватися цим.
-
Бути другом – це вміти сприймати іншого у хвилини радості і в хвилини смутку й зуміти розділити їх із ним.
-
Бути другом – це просити пробачення й прощати самому, і вміти про це забути.
-
Бути другом – це завжди дякувати і робити щасливим іншого.
-
Бути другом – це означає підставити плече тому, хто втратив надію, і дарувати йому любов.
Педагог. «А навіщо мені друг?» – можна почути такі слова. А, й справді, щойно у вас з'являється друг, як відразу ж збільшуються ваші обов'язки. Адже всі знають, що друг, на відміну від приятелів, має більше прав і більше обов'язків. І тут у вас виникає сумнів: чи можете ви дозволити комусь порушувати кордони вашого особистого життя? І чи потрібно вам нести тягар всіх тих обов'язків, які накладає дружба? Чи не краще самотужки витримати всі випробування, аби потім самому насолоджуватися плодами своєї праці та славою перемоги? Навіщо з кимось ділитися?
Педагог'>Слухання і обговорення притчі про батька та трьох його синів.
Педагог. Мабуть, ви добре знаєте притчу про батька та трьох його синів, які постійно між собою сперечалися. Сперечалися та сварилися. Сварилися й знову сперечалися. І ніхто не міг вмовити хлопців помиритися. Вони терпіти не могли один одного. Сини виросли, опинилися на порозі дорослого життя, і відчуваючи передсмак омріяної свободи, кожний обдумував свій власний життєвий шлях, на якому вже не буде набридливих братів. Тоді батько покликав їх до себе. Вони слухняно прийшли до його кімнати і з подивом зауважили, що тато тримав у руках віник. "Навіщо?" – думали хлопці.
-
Ось моє останнє прохання перед тим, як ви залишите цей дім, – звернувся до синів батько, – зламайте цей віник!
-
Що за дурниця? – здивовано дивилися один на одного сини, але не наважилися перечити батькові.
Зламати, то зламати! І хлопці взялися до справи. Вони по черзі щосили гнули, крутили, вертіли віника своїми молодими дужими руками, але нічого не могли вдіяти. Добряче втомившись, сини повернулися до батька з подряпаними руками та розпашілими лицями. І старший сказав:
-
Не виходить, віник дуже міцний.
-
Ніяк не виходить, він дуже товстий, – додав другий.
-
Нікому не під силу зламати його, – завершив третій.
А батько, тримаючи віник на колінах, без поспіху розв'язав мотузку й слухав своїх недружніх дітей. Мотузка, що тримала вкупі десяток прутиків, нарешті розв'язалася. Тоді батько подав своїм синам ті тоненькі прутики, з яких складався віник, і попросив:
Цього разу робота закипіла. Брати легко переламували окремі прутики. Вони швидко впоралися з завданням і в один голос вигукнули:
Але жоден з них не здогадувався, навіщо батько вигадав таке дивне завдання. А тато, дивлячись з любов'ю на кожного з своїх синів, сказав:
-
Діти мої, доки ви будете разом, ніхто не зможе вас здолати. Так само, як ви не змогли зламати цей віник, міцно зв'язаний мотузкою. Але якщо ви покинете один одного, вас швидко переможуть, "переламавши" поодинці, так, як ви переламали ці прутики. Разом ви - сильні, а поодинці – слабкі. Тож завжди будьте разом!
Відтоді сини забули, що таке ворожнеча. Вони стали дружними і крокували спільною дорогою, завжди перемагаючи всі негаразди, які їм траплялися.
Слово педагога. Ось навіщо вам потрібен друг. Адже самотня людина ніколи не буває сильною.
"Двом краще, ніж одному, бо як упадуть, один одного підніме. Горе ж одному, як упаде, нема нікого, щоб його підвести".
Друг підніме тебе, коли ти впадеш, зігріє, коли ти замерзнеш. Встане поряд, коли на своєму шляху ти зустрінеш ворога. Потішить тебе, коли ти плакатимеш. Підтримає, коли ти налякаєшся. Радітиме твоїм успіхам і розділить важкий тягар невдач.
Вправа.
Для спільного з’ясування, що таке дружба, використовуємо вправу, яку слід виконати перш ніж учитель дасть визначення дружби. Проводимо за методом «мозкового штурму». Тривалість: до 10 хв. Дітям пропонуємо називати по черзі ознаки, характеристики (асоціації з цим словом) поняття дружба. Вчитель записує на дошці у стовпчик усі слова, що називають учні, допомагає правильно сформулювати фрази. Потім зачитує все написане і пропонує на основі цього спільно скласти визначення дружби.
Дружба – це стосунки, відносини, в основі яких лежать взаємна прихильність, довіра, відданість, товариська солідарність, духовна близькість, спільність інтересів тощо.
Друг – це особа, пов’язана з ким-небудь дружбою, довір’ям, відданістю; товариш, приятель (протилежне ворог).
Робота над прислів’ям «З ким пристаєш, таким сам стаєш».
Учитель наголошує, що друзі впливають один на одного своєю поведінкою, вчинками, захопленнями, мовою, звичками і моральними цінностями, навіть якщо цього ззовні не помітно. Тому вибір друзів є тим, чим не можна легковажити, до цього слід ставитися дуже відповідально.
Педагог. Любов є складовою відданої дружби. Ніхто не спроможний любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає.
Робота у групах.
Формуються групи по 4-5 осіб. Кожній групі роздаються на окремих карточках афоризми про дружбу:
-
«Справжня дружба – рослина, що повільно росте, яка повинна пройти випробування в біді і нещасті, перш ніж заслужити таку назву», – Дж. Вашингтон.
-
«Хто сам хороший друг, той має і хороших друзів», – Макіавеллі.
-
«Дружба – це капітал, проценти від якого ніколи не зникають», – Гаман.
-
«Єдиний спосіб мати друга – бути ним», – Емерсон.
-
«Справжня дружба правдива і відважна», – Шиллєр.
Кожна група має завдання обговорити цей вислів, а потім розповісти перед класом, що, на їхню думку, хотів сказати цим автор, чи вони з ним погоджуються.
Пам’ятка «Про засади міцної дружби»
Педагог роздає роздруковану кожному учням пам’ятку «Про засади міцної дружби» (див. додаток 5).
Педагог. Повнота життя кожного з нас суттєво залежить від стосунків з іншими людьми. Сучасна молода людина часто відчуває себе загубленою, чужою навіть у середовищі однолітків. Інколи вона намагається зблизитися з товаришами, проте часто і далі залишається на самоті. Людина є істотою соціальною і потребує спілкування. Спілкування і проведення вільного часу з друзями і приятелями, які мають спільні інтереси та уподобання, має велике значення для вас. Важливо пам’ятати, що довіра та повага між друзями повинна бути пріоритетом. Людину пізнати не так легко, на це треба немало часу, тому не варто відразу довіряти свої таємниці знайомим, якщо не має певності, що вони нікому цього не розкажуть. Людина, якій довіряють таємницю, має зберегти її, бо недотримання слова може зрадити дружбу не лише однієї людини, але й позначитися на стосунках із багатьма.
Відповіді психолога на запитання учнів
Запитання учнів:
-
Ми б хотіли дізнатися, як поводитися, коли тебе зрадив найкращий друг?
-
Чи можна знову йому довіряти і чи варто гніватися?
Психолог. Гніватися, звичайно, не варто. Ви нічого не досягнете, якщо робитимете вигляд «ти для мене не існуєш». Така поведінка не принесе вам полегшення. Крім того, вона може відбити у колеги-штрафника щонайменшу відвагу просити вибачення. Ось і будете обоє невідомо скільки носитися з важким каменем за пазухою. Не надто радісна перспектива, правда?
Значно доцільніше відкрито поговорити з другом. Розмову варто почати з найголовнішого: зізнайтеся, через що ви вважаєте себе зрадженим і що відчуваєте. Наступний крок – необхідно з’ясувати, чому ваш друг повівся саме так, а не інакше. Попросіть його пояснити вам мотиви свого вчинку. Не виключено, що друг і не підозрював, що зробив вам прикрість.
Може бути й таке, що він не визнає себе винними. Або й взагалі запевнятиме, що ви його безпідставно звинувачуєте. У такому випадку не тисніть на нього, не тратьте сили, доводячи йому провину – це тільки погіршить справу. Спокійно попросіть його ще раз подумати про все і відійдіть. Дайте йому час. Однак, гніватися не варто. Навпаки, треба бути товариським з тією людиною, не викидати її зі свого життя. Але це не означає, що потрібно вдавати, ніби нічого не трапилося. Є підстави тримати певну дистанцію.
Тепер щодо другого запитання: чи можна знову довіритися особі, що вас зрадила? Усе залежить від того, чи вона визнала свою помилку, чи щиро вирішила її не повторювати. Якщо друг справді зрозумів помилку і вирішив її не повторювати, то чому не дати йому шанс? Було б дуже несправедливо цього не зробити.
Ніхто не застрахований від помилки. У дружбі не буває без прикрих ситуацій, бо усі ми – люди. Якщо про це пам’ятати, то вибачити стає трошки легше.
Пояснення педагога «Чи можлива дружба між хлопцем і дівчиною?»
Педагог. Таке стереотипне запитання задають досить часто. Коли закінчується дружба і починається кохання?
Варто зауважити, що, як правило, правдиві дружні стосунки можуть виникати лише між зрілими особами, в іншому випадку, особливо у підлітковому та юнацькому віці, спонукою до дружби є прихована симпатія або закоханість.
Eros – особлива, еротична, чуттєва любов, яка виникає між особами різної статі, і відмінна від усіх інших видів любові тим, що є виключно любов’ю до однієї людини. Це почуття єднає лише двох осіб.
Не одне століття сперечається: що ж таке кохання? Це почуття, що спонтанно виникає в серці людини, поза її волею чи розумом, тому часто сприймається як призначення неба або долі. Поети і композитори оспівують кохання піснями і віршами. (можна зачитати поезію або заспівати пісню про кохання).
Здатність любити не дана людині відразу, вона росте і розвивається разом з нею, від дитинства до старості, на кожному етапі розвитку має свої особливості. В певному віці особа доростає до здатності закохуватися. Кохання – це прекрасне почуття, але щоб його зберегти і розвинути у справжню любов, потрібно себе контролювати. Кохання – це святе, не святими бувають тільки закохані...
Контроль над почуттями полягає не в тому, щоб їх відкинути або пригасити. Треба намагатися пізнати і зрозуміти свій внутрішній світ, в яких ситуаціях виникають в нас ті чи інші почуття, до яких дій вони нас спонукають. Звичайно, що легше опановувати свої почуття на початкових періодах захоплення та симпатії.
Симпатія виникає до людини, яка має певні характеристики чи риси, які нам подобаються. Це може стосуватися певних рис характеру, світогляду, інтересів, талантів і вмінь, естетичних смаків, стилю поведінки тощо.
Захоплення є певним видом емоційного стану, в якому людина перебуває через почуття близькості і взаємності до особи. В стані захоплення виникає сильне бажання спілкуватися з цією людиною, яка емоційно збагачує життя, заповнює потребу спілкування, скеровує до розвитку.
Захоплення може швидко вичерпатись, або перерости в закоханість, якій характерна сильна увага, зосередженість особи на своїх внутрішніх відчуттях, переживаннях. Закоханість – це ще не кохання, особливо в підлітковому віці, коли почуття ще не є постійними, тривалими, вони часто змінюються так, як швидко і змінюються смаки, інтереси, бажання, захоплення. Стан закоханості може суттєво змінювати поведінку людини, а величезна емоційна напруга – спонукати закохану людину до непередбачливих учинків. По-одному ці почуття переживають хлопці, а по-іншому дівчата. У дівчат переживання найбільше торкаються сердечних почуттів, впливають на настрій, а для хлопців закоханість разом зі сердечними переживаннями спричинює чуттєву тілесну бурю.
Робота у групах.
Визначення учнями ознак закоханості хлопців і дівчат. Запис їх на картках.
Коли закохується дівчина, їй треба навчитися панувати над емоційним неспокоєм, щоб:
-
не піддаватися перебільшеному бажанню подобатися, кокетувати, щоб не провокувати хлопця до статевого неспокою;
-
не бути наївною;
-
не втратити власної гідності;
-
не потрапити під вплив фальшивих компліментів;
-
не дати собою маніпулювати;
-
бути готовою відмовитись від небажаних пропозицій, вміти сказати «ні».
Коли закохується хлопець, він відчуває неспокій не тільки емоційний, але й фізичний, яким також треба вчитися опановувати:
-
щоб не бути настирливим;
-
не зловживати статевою цікавістю;
-
не викликати статеве збудження;
-
не бути агресивним;
-
не розпалювати в серці пристрасть;
-
щоб шанувати дівчину.
Педагог. Крім володіння над своїми почуттями, необхідно зростати морально і духовно, поборювати в собі самолюбство, егоїзм, щоб могти любити – бажати добра собі і особі, в яку закоханий. Закоханість допомагатиме людині розвиватися, якщо вона спрямована на розуміння іншої людини, турботу про неї, повагу та підтримку. Тільки таке ставлення допоможе закоханості перерости у справжнє кохання.
Під час закоханості виникає питання про побачення – бажання бути з цією людиною якомога частіше.
Запитання до учнів:
-
чи ви вже достатньо дорослі, щоб ходити на побачення?
-
чи знаєте, якими моральними нормами потрібно керуватись?
-
чи ви можете довіряти особі, з якою зустрічатиметесь?
-
чи зумієте не піддатися на пропозиції, з якими не згодні (закурити, випити тощо)?
-
чи ви хочете підтримувати з цією особою тривалі стосунки?
Педагог. Коли на ці запитання можете позитивно відповісти і вважаєш себе зрілим для того, щоб ходити на побачення, варто зробити декілька постанов.
Постанови:
-
планувати побачення так, щоб вони були цікавими і змістовними (відвідування кіно, театрів, музеїв, бібліотеки, катання на санках, лижах, велосипеді, спільна прогулянка, спільна справа, зустріч з друзями);
-
уникати розмов, знайомств, книжок, журналів, фільмів, які можуть провокувати статеве збудження;
-
припинити зустріч, збагнувши, що це спілкування може завдати тобі неприємності.
Педагог. Побачення тільки тоді розвиватиме дружні відносини, коли будуватиметься на повазі, взаєморозумінні, моральних принципах. Обійми і поцілунки в жодному випадку не мають призвести до статевих стосунків. Необхідно пам’ятати, що обійми та поцілунки – це тілесний контакт, надмірність якого може спровокувати втрату контролю над собою та ускладнити розвиток почуттів на душевному і духовному рівнях, тому що зосереджує свою увагу на тілі. Найкращими умовами для розвитку почуттів у підлітковому віці є перебування в колі друзів, однокласників, родини. Не варто поспішати виявляти назовні свої почуття, передчасно освідчуватися в коханні, бо потрібен час, щоб пізнати іншу людину, випробувати свої почуття. Разом з тим бажано будувати дружні стосунки, шукати спільні інтереси і заняття, бо весь час симпатії, захоплення, закоханості, кохання супроводжується пізнанням іншої особи, яке є необхідним для збереження, розвитку і остаточного вибору коханої людини.
Підсумок.
Педагог. Дружба найнеобхідніша для розвитку повноцінної любові, а для того, щоб мати друзів, найперше треба бути другом іншим людям, особливо тим, які потребують нашої підтримки.
Протягом життя дружба стає все ціннішою та важливішою – настільки, що люди, які мають справжніх друзів, живуть довше, щасливіше, активніше.
Правдиві дружні стосунки між хлопцем і дівчиною можуть виникати лише між зрілими особами, в іншому випадку, особливо у підлітковому та юнацькому віці, спонукою до дружби є прихована симпатія або закоханість.
Завдання:
-
Знайдіть кілька віршів про кохання з різних літературних епох.
-
У чому полягає вічність цієї теми?
-
Який зв'язок має більше шансів на стабільність: той, що виник з довготривалої дружби, чи той, що зародився з «кохання з першого погляду»? Спробуйте знайти аргументи для двох пропозицій.
-
Проаналізувати вислів Рендольфа Бурна «Справжня дружба – річ ламка і вразлива, тому потребує такої ж обережності, якої потребують й інші ламкі та цінні речі».
-
Написати твір «Шукаю друга».
Використана література:
-
Мандруючи до зрілості : виховання для життя в сім’ї для підлітків 13–16 років : наук.-попул. вид. / за ред. Т. Круль. – Львів : Свічадо, 2008. – С. 76–80 .
-
Програма статевого виховання підлітків (14-16 років). – Львів : Свічадо, 2005. – С. 55–58, 62–63, 133, 136.
-
Програма статевого виховання (12-13 років). – Львів : Свічадо, 2005. – С. 94.
Рекомендована література:
-
Альбісетті В. Бути другом чи мати друга. – Львів : Свічадо, 2010.
-
Вправи для виховних зустрічей з дітьми та молоддю : методичний посібник. – Львів, 2001.
-
На шляху до єдності. – Львів : Свічадо, 1999.
Поділіться з Вашими друзьями: |