Методичні рекомендації щодо впровадження програми «Стань творцем свого життя»



Сторінка5/26
Дата конвертації11.04.2016
Розмір5.17 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26
Тема 8. Мої здібності, інтереси. Мої потреби, мої мрії
Мета: розповісти підліткам про їхні «багатства» – здібності, дари і та­лан­ти, що потрібно їх вдосконалювати і використовувати для здійснення мрій.

Демонстраційний матеріал: малюнки-ілюстрації до притчі.

Матеріальні ресурси: аркуші паперу, ручки, «Притча про таланти», жур­нал «Сто талантів», поема Лесі Українки «Роберт Брюс», аркуші паперу із завданнями.

Напис на дошці: «Ваші внутрішні здібності аж тремтять, так хо­чуть народитися».

А. Маслоу

Хід заняття

Привітання.

Обговорення напису на дошці.

Вступне слово.

Педагог. Кожна людина наділена певними фізичними і психічними якос­тя­ми від природи. Сукупність таких психофізіологічних якостей людини на­зи­вають її задатками. Це музичний слух, зорова пам'ять, міцний організм, вміння роз­різняти кольори, почуття ритму та ін. Ці задатки є основою здібностей лю­дини. Проте чи будуть реалізовані задатки і чи розвинуться вони у здібності, за­ле­жить як від умов, у яких розвивається людина, так і від наших власних зу­силь. Вона може розвивати і примножувати їх або може занедбати і навіть втра­тити. Інколи людині здається, що вона не має якихось надзвичайних обда­ру­вань. Але кожна людина може розвивати в собі здатність до щедрості, до спра­вед­ливості, до людяності. Найчастіше трапляється, що вам важко помітити (від­крити) в собі якийсь талант, і в цьому допомагають батьки, вихователі, друзі. Го­ловне – вірити у свої власні сили і здібності. Тільки наполеглива праця лю­дини над собою, її моральне самовдосконалення можуть зробити її кращою.

Одним із різновидів діяльності є вміння бути творцем самого себе і сво­го життя, тобто розвивати свої здібності, реалізовувати свій потенціал, зн­а­хо­дити свій шлях у житті, залишатися самим собою за будь-яких обставин.



Робота над «Притчею про таланти» (педагог розповідає учням притчу).

Педагог. Чоловік, пускаючись у дорогу, покликав своїх слуг і передав їм своє майно. Одному він дав п’ять талантів, другому – два, а третьому один, кож­ному за його здібністю і від’їхав. Той, що взяв п’ять талантів, негайно пі­шов і використав їх, в процесі роботи придбав других п’ять. Так само зро­бив і той, що взяв два: придбав два других. А той, що взяв лише один, пішов, викопав у землі яму та й сховав гроші пана свого.

По довгім часі приходить пан слуг тих і зводить з ними обрахунок. Той, що узяв п’ять талантів, і приніс других п’ять. Сказав до нього пан: «Гаразд, слу­го добрий і вірний». Приступив той, що взяв два таланти та й каже: «Пане, два таланти передав ти мені. Ось других два я придбав». Пан також йо­го похвалив. Приступив і той, що взяв був лише один талант, і каже: «Пане, знав я, що ти жорстокий чоловік: пожинаєш, де не сіяв. Я закопав талант твій у землю. Ось він – маєш твоє». Пан назвав цього слугу лукавим і лінивим. Він наказав відібрати талант від нього і дати тому, хто має їх десять. «Бо кож­ному, хто має, додасться, і він матиме над міру; а в того, хто не має, за­беруть і те, що має. А нікчемного слугу викиньте в темряву кромішню».

Педагог. На щастя, у притчі про таланти лише один слуга ніяк не вико­рис­тав грошей, що їх залишив пан для трьох своїх працівників. Двоє інших слуг, «закотивши рукави», негайно взялися до роботи – і примножили талан­ти, якими в ті часи називали важкі золоті або срібні злитки. Вони так добре ви­ко­ристали все, що їм довірили, що невдовзі могли похвалитися подвоєн­ням тієї суми, яку отримали. Натомість останній слуга був надто обережний зі скарбом, що йому залишив пан. Він боявся признатися своїм друзям про вели­кий подарунок від щедрого добродія і використати його для спільного доб­ра. Зайва обережність і страх ризикувати згодом перейшли у бездіяль­ність та безрадне ставлення до грошей: слуга закопав їх уночі, щоб ніхто не ба­чив і не відшукав, щоби нічого з ними не робити. Бідолаха думав, що, від­давши все цілим і непорушеним, втішить цим «жорстокого» пана. Однак, на своє превелике здивування, позбувся не лише коштів, але й доброго став­лен­ня господаря, який назвав його лукавим та лінивим. Втратив він і свободу, адже за таке ставлення до свого таланту його кинули до в'язниці.

Наляканий слуга зовсім не знав власника на якого він усе життя пра­цював. Адже, назвавши пана жорстоким він так і не зрозумів, що господар з лю­бові віддав йому значну суму грошей. Для нас сьогодні талант – це не гро­ші чи великі злитки дорогоцінного металу. Це особисте завдання, яке життям до­вірено кожному. Ми самі відповідаємо за його добросовісне виконання. При­ховувати від інших свої таланти – означає закопувати їх у землю. Це ніби ма­ти вдома дуже вартісну і рідкісну кулінарну книгу, але боятися її розгор­та­ти, щоб не знищити. І навіть знаючи, що всередині на тебе чекає безліч ре­цеп­тів смачних і корисних страв, далі щодня їсти лише сухий хліб. Або ку­пити дороге і модне взуття, але жодного разу не взутися, боячись, що пил і камін­ня знищать його гарний вигляд.



Розгляд життєвої ситуації

Педагог. Півроку тому дирекція школи оголосила конкурс для учнів шос­тих – восьмих класів на кращий проект патріотичного кутка з нагоди юві­лею 20-ліття незалежності України. Всі одинадцять класів з енту­зі­аз­мом взялися за втілення своїх ідей на папері. Адже нагородою для пере­мож­ців мала стати спіль­на поїздка класом на зимовий гірськолижний від­по­чинок! І ось неочікувана пе­ремога дісталася 8-В. Радощам школярів не бу­ло меж! Проте тепер од­но­клас­ників чекала клопітка робота: вони мали ви­го­товити те, що спроектували на папері. Кожен учень повинен вибрати ту частину праці, яка відповідає його здіб­ностям та можливостям. І тут вия­вили прикрий факт, що лише Марко, Те­тяна, Оля та Надія – ... та­ла­но­виті. А точніше, лише ці учні захотіли роз­крити свій талант. Решта чо­тир­надцять переконували, що ніхто з них не вміє робити того, що по­трібно для виконання та завершення спільної справи. Про­те навряд чи в цьо­му була причина. Мабуть, усе-таки лінивство та бай­дужість взяли го­ру над бажанням попрацювати. І якби не старання чотирьох уч­нів, то весь 8-В замість перемоги та похвал отримав би щось цілком проти­лежне.

Педагог. Більшість учнів 8-В повелися подібно. Вони не захотіли роз­кри­вати свій талант, а чекали, що хтось зробить все замість них. Та чи за­служили такі учні на зимову поїздку в гори разом з тими, котрі справді попрацювали?

Представлення теми.

Педагог. У кожного з вас є мрії. Мабуть… їх багато: маленьких, біль­ших, ще більших. Деякі з них – цілком реальні, а інші – з тих, які полюб­ля­ють називати рожевими. Мрії… Вони у кожного свої.

Багато з вас вважають, що мріяти можна тільки в дитинстві. Для вас мрія – це всього лише дитячі бажання і фантазії. Істина ж полягає в тому, що здат­ність мріяти споконвічно закладена в людині самою природою. Здатність мрія­ти дана кожному.

Чому ж даний нам цей безцінний дар? Справа в тому, що мрія – це на­сін­ня вашого покликання, вашої мети, яку ви повинні досягти. Кожна людина має здатність мріяти і наділена потенціалом здійснити свою мрію.

Мрія, можна сказати, – це план, який поміщений в вашу свідомість і уяву, для того щоб ви надалі могли виконати його. Ось чому хлопчики в ди­тин­стві мріють стати батьками, а дівчатка – мамами. Природа уже вклала в них можливість стати згодом чиїмись батьками і матерями.

Мрія людини багатогранна, як багатогранне життя. Саме тому ви мо­жете мріяти про різний розвиток, про свою сім'ю, роботу. Ваша доля за­кла­де­на у вас. Кажучи іншими словами, мрія – це майбутнє людини, завіса над яким багатьом відкривається ще в дитинстві. Деякі «знайомляться» зі своєю мрією, ставши дорослими. Вона відкривається кожному з вас, щоб ви по­сміх­нулися їй, сконцентрувалися на ній.

Декламування вірша.

У дитинстві кожен з нас

В океані мрій пливе,

І фантазії від нас

Не відходять раз у раз .

Якщо хочеш, щоб збулись

Заповітні мрії,

Мусиш сили додавать,

Не втрачать надії.

Твої мрії – перший крок.

Ти запам’ятай урок:

Мрії всі збуваються,

З серця усміхаються.

Як мрію маєш ти свою,

То часу цінного не гай.

Це відкриває шлях-зорю

До найрішучих сподівань.

Відкрий себе в частині мрій

І прагни, сповнений надій,

Бо мрія кожного із нас

Збувається у кожний час.

Педагог. Незалежно від віку, люди, що мають мрію, – це люди ціле­спря­мовані. Мрія служить їм життєвим орієнтиром, дороговказом, який на­правляє їхнє життя.

Мрія – це можливість творити. Вона може виникнути в нашій сві­до­мос­ті по-різному: «прийти» до вас в дитинстві, може з'явиться уві сні або виник­ну­ти як осяяння. Її можуть викликати слова інших людей.

Мрія підтримує нас у важкі хвилини життя. Отримане бачення настіль­ки яскраво закарбовується у свідомості і серці людини, що навіть у часи ви­про­бувань і труднощів не дозволить розчаруванню збити її з наміченого кур­су. Іноді здійснення мрії проходить через тернистий шлях.

Якщо у вас є мрія, ніколи не здавайтеся. Переможці ніколи не зда­ються, а кожен з вас покликаний бути переможцем у житті – покликаний здійс­нити мрію. Скільки б разів вам не довелося починати спочатку – почи­найте! Починайте і рухайтеся вперед!

До чого ви прагнете? Що бажаєте робити, що збираєтеся залишити піс­ля себе людям, планеті? Життя людини без мрії неприборкане, безцільне. Усі великі люди були одержимі своєю мрією. Доля дає мрію кожному, але чи здійс­ниться вона, залежить від того, наскільки наполегливими, твердими і муж­німи будете ви у своєму прагненні досягнути її.

Проводячи дні бездіяльно, граючи своїм часом, нехтуючи життям, лю­дина втрачає свою мрію і губить саму себе.

Потрібно мріяти і жити для мрії. Деяких людей мрія веде в політику, дея­ких – в науку або бізнес. Куди б не кликала вас мрія, головне, щоб ви вкла­дали своє життя на добро інших.

Мрія фокусує людину на справі її життя, допомагає пройти ви­про­бу­ван­ня і подолати різні перешкоди. Вона стимулює в людині пра­ц­е­здат­ність, реа­лізує її творчий потенціал.

Люди мрії – це люди, які вміють старанно і ретельно трудитися. Якщо у вас є мрія, ви завжди будете сповнені життєвої енергії. Мобілізуйте всі свої си­ли і ресурси для досягнення наміченої мети.

Що ж необхідно зробити, щоб здійснити свою мрію?

Перш за все, потрібно записати її в найдрібніших деталях. Ваше бачен­ня повинно бути зафіксоване, щоб потім ви могли повертатися до нього, уточ­нюючи і розширюючи його. Розташуйте написане на видному місці, зро­біть його близьким, щоб можна було «торкатися» до нього кожний день. На­га­дуйте собі, заради чого ви живете.

Необхідно записати свою мрію, ще й для того, щоб щодня щось робити для її втілення. Вже саме те, що ви записали мрію, є першим кроком, який на­бли­жає вас до її реалізації.

Друге, що потрібно зробити, це придбати необхідні знання: отримати яко­мога більше інформації щодо вашої мрії. Якщо мрія пов'язана з меди­ци­ною, то треба вивчати медичну літературу. Якщо мрія торкається іншої сфе­ри, потрібно мати інформацію про цю сферу діяльності.

Людина, яка не рухається вперед, залишається позаду. Якщо хтось вва­жає, що його знання достатні, – він близький до поразки. Освіта людини не по­винна припиниться з закінченням вищого навчального закладу. Навчання – це довічний процес.

Постійно зростайте в придбанні знань. Джерела знань доступні кож­ному. Також необхідно навчитися правильно реагувати на проблеми і тру­д­но­щі, які виникатимуть на вашому шляху до здійснення мрії. Навчіться в них ба­чити щось позитивне. Труднощі – це хороший урок, можливість чогось на­вчи­тися і щось змінити в собі самому. Своєю правильною реакцією ви мо­жете змінити обставини.

Маючи мрію, вам доведеться постійно бути в стані «бойової готов­ності. Люди, які мають мрію, ставлять мету і активно діють. Ті, хто не мріє, не мають мети в житті і пасивно спостерігають.

У Лесі Українки є чудова поема «Роберт Брюс, король шотландський». У ній йдеться про те, як шотландський народ боровся із військом англій­сь­кого короля Едварда за незалежність. Першими стали до бою лицарі. Та, за­знав­ши поразки, опинились на службі в англійського короля. Лише один не за­хотів зрадити свій народ – Роберт Брюс. Він скликав на боротьбу народ. Піс­ля першої поразки настала друга, третя і так шість раз народне військо бу­ло розбите ворогом. Без війська, без слави, він подався у безлюдну місце­вість. Одного разу, коли він відпочивав, то побачив наступне:



Роберт, од вікна відступивши,

Ліг на лаву і погляд підвів

На потріскану стелю; на стелі

Павутину павук собі плів.

І знічев’я Роберт задивився

На роботу того павука,

Лицар бачив, як прялась помалу

Тая нитка тендітна, тонка,

Як павук по тій нитці спускався,

Розколихався потім на ній,

Щоб її до стіни причепити,

Далі невід розкинути свій.

Що гойднеться, то нитка й порветься

І додолу павук упаде,

Але зараз же злазить угору

І нову собі нитку пряде.

Так шість раз той павук обривався,

І шість раз він на стелю злізав,

Але всьоме таки удержався,

Й до стіни свою нитку прип’яв.

Роберт раптом скочив на ноги

Ухопив свою зброю до рук

І гукнув: «Та невже таки лицар

Менше має снаги, ніж павук!»

Після цього він повернувся до рідної Шотландії, знову зібрав військо і таки визволив свій народ від неволі. Цей приклад показує, як важливо бути наполегливим у досягненні мети, не відступати і не піддаватися невдачам.

Яку б мету не поставила перед собою людина, для її досягнення треба прикласти сил і наполегливості. Як багато тренуються спортсмени, щоб стати переможцями змагань. Довгі роки праці задля того, щоб одного дня підня­ти­ся на вершину. Це ж стосується і артистів, і науковців. Навіть найменша мрія потребує зусиль.

Запитання до учнів:

Як ви розумієте вислови:



  • «Якщо можете про щось мріяти,

Можете це і втілити.

Якщо можете щось уявити,

То можете так і зробити»;

  • «Дорогу подужає той, хто йде»? (учні висловлюють свою думку).

Інформаційне повідомлення

Педагог. Величезної мети, яку ми іноді ставимо перед собою, не можна до­сягти автоматично, за один день. Саме це і зупиняє багатьох людей (і вас в то­му числі), які мають великі мрії і великі цілі. Зупиняє саме той факт, що по­ставлена ​​перед вами мета дуже велика. Ваше бачення настільки величезне, що ви прекрасно розумієте, як багато часу і зусиль знадобиться для її досяг­нен­ня. Це лякає вас, і ви сумніваєтеся в реальності здійснення подібного за­думу, забуваючи про те, що немає нічого неможливого для вас.

Потрібно прийняти рішення ніколи не зупинятися і не повертатися до то­го стану бездіяльності або слабкості, в якому, можливо, перебували. По­тріб­но рухатися вперед, забуваючи те, що було у минулому, прямувати до ме­ти, до здійс­нення мрії, де вас чекає успіх. Почавши діяти, постійно роб­лячи крок за кро­ком, ви обов'язково прийдете до місця призначення. Але, за­ли­шаючись па­сивними, не прикладаючи зусиль, ви нікуди ніколи не прийдете.

Можливо, на вашому шляху будуть спокуси, перешкоди і труднощі. Мо­жливо, не досягнувши результату, вам захочеться все залишити і зу­пинитися. У таких ситуаціях необхідно змусити себе рухатися вперед за будь-яку ціну.

Тільки той, хто у процесі, в постійному русі, зможе скористатися мо­жли­востями і досягти здійснення мрій. Потрібно оголосити війну ліні. Кожен день доторкатися до своєї мети, щось робити, діяти – постійно працювати і під­німати свою планку вище, прагнути до нових вершин і досягати їх. Тоді са­ме життя допомагатиме вам, ви самі станете джерелом свого везіння. І обо­в'язково «подужаєте дорогу».



Вправа «Всебічна оцінка мого життя»

Педагог. Спробуйте дати відповіді на запитання, залиште порожні міс­ця, щоб записати ідеї, які можуть прийти вам на думку пізніше. Детально оці­ніть своє життя у таких головних сферах:

  1. Ваші особисті якості

  • Перелічіть свої особисті риси і якості. Наприклад: щедрість, співчуття, доброта, розуміння, чутливість, почуття гумору, ін.

  1. Ваші навички

  • Які особисті навички у вас є і як ви їх практикуєте?

  • Чи володієте діловими навичками?

  • Які навички використовуєте під час відпочинку і розваг?

  1. Ваші інтереси

  • Про які інтереси ви активно дбаєте?

  • З чим саме переважно пов’язані ваші інтереси: людьми, речами, чи­тан­ням, ЗМІ чи інформацією?

  • Чи існують ще певні інтереси, якими б ви пожертвували заради інших цін­ностей у своєму житті?

  1. Ваші досягнення

  • Що ви вважаєте сьогодні найголовнішим своїм досягненням?

  • Яке з ваших досягнень було джерелом великої радості й задоволення?

  • Вам подобається працювати і досягати результатів самостійно чи в колективі?

Педагог. Іноді ви думаєте про свої помилки та невдачі й недооцінюєте свої досягнення. Ви пам’ятаєте свої головні звершення й недобачаєте тих, що менш значні. Відповідаючи на згадані вище запитання, думайте про досяг­нен­ня, якими б дрібними вони не здавалися. Вони багато розкажуть про вас і вкажуть на ваші цінності та ідеї.


  1. Ваші цінності

  • Яку пам'ять ви б хотіли залишити після себе?

  • Що ви найбільше цінуєте у своєму житті?

  • Яка втрата була б найважчою для вас?

  • Про яких людей у своєму житті ви найбільше дбаєте?

  • Які ситуації в сучасному світі найбільше турбують вас?

  • Чи ваше життя має цінність і напрям?

Педагог. Ваші цінності лежать глибоко у свідомості й серці. Вони по­в’я­зані з відчуттям самоповаги і турботи та являються вашим джерелом внут­рішньої мотивації.

  1. Ваші мрії:

  • Якими були ваші найкращі дитячі мрії? Які мрії у вас тепер? Яким чином вони відрізняються від мрій вашого дитинства?

  • Якби ви самі могли створити найщасливіший момент у житті, яким би він був?

  • Яка пригода найбільш бажана для вас у житті?

  • Якби ви могли здійснити у своєму житті все, що завгодно, що саме б ви обрали?

  • Чи ваше сьогоднішнє життя відображає ваші цінності? Якщо ні, то що б ви змінили?

Підсумок

Педагог. Минуть роки. Здійсняться всі ваші заповітні мрії. Ви станете до­рос­лими. Де б ви не працювали, любіть свій край, свій народ, своєю не­втом­­ною пра­цею примножуйте багатства Вітчизни. Вчіться не гаяти марно жодної хви­ли­ни. Нехай кожна мить дає вам щось нове, потрібне, корисне. Будьте впевнені: ко­жен із вас обере собі правильний і прекрасний зоряний шлях і пройде гідно по ньому.

У кожної людини є потенціал і здібності, щоб зайняти своє місце у су­спіль­стві. Якщо ви знайдете свою дорогу в житті і реалізуєте все, що за­кла­дено в вас, то зможете здійснити своє призначення, досягнути мети і стати ща­сливими, благополучними, успішними господарями свого життя.



Використана література:

  1. Губерський Л. В. Людина і світ. – К. : Знання, 2001.

  2. Ентоні А. Д’Cуза. Сьогоднішні лідери – надія на завтра : наук.-попул. вид. – Львів : Свічадо, 2005. – С. 289–291.

  3. Гасич С. В. Твоя діяльність визначає твою цінність / С. В. Гасич, В. Кра­­мар. // Позакласний час. – 2011. – № 6. С. 8.

  4. Олійник А. Мати, щоб не ховати / А. Олійник // Сто талантів. – 2011. – № 10. – С. 8–9.

  5. Християнська етика : посібник для учнів 7 класу / уклад. Вихрущ А., Ка­ра­го­дін В., Кухарський В. та ін. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2005. – С. 30–31.


Рекомендована література:

  1. Кваст М. Шлях до успіху. – Львів: Свічадо, 2006.

  2. Мистецтво життєтворчості особистості : наук.-метод. посіб. – К., 1997.


Тема 9. Мої духовні цінності

Мета: допомогти зрозуміти учням що таке духовні цінності і фор­му­вати їх у їхньому житті.

Демонстраційний матеріал: таблиця до вправи «Мої цінності».

Матеріальні ресурси: аркуші паперу, ручки, картки з написами цін­нос­тей, книга П’єра Лефера «Вчитися з життя», роздатковий матеріал «Най­важливіші цінності справжнього творця свого життя»

Хід заняття

Привітання.

Представлення теми.

Педагог. Сьогодні ми будемо говорити про духовні цінності. Є цінності ма­теріальні (прагнення до матеріального достатку: нагромадження грошей, речей тощо) і цінності духовно-моральні (прагнення робити добро, виявляти турботу, співчувати, творити прекрасне тощо).

Інформаційне повідомлення.

Педагог. Духовність людини – це уміння мріяти, фантазувати, творчо удос­коналювати світ, прагнучи зробити його кращим. Уміти створити свій внут­рішній світ, не схожий на навколишню дійсністьце один із найваж­ли­ві­ших проявів духовності.

Духовно розвинена людина – така, яка усвідомлює саму себе і може сві­до­мо керувати своїми вчинками, підпорядковуючи їх нормам моралі та права, спря­мовуючи їх на досягнення суспільно значущих цілей, це людина, внут­ріш­нім регулятором поведінки якої є совість (за висловом класика німецької фі­ло­со­фії ХVІІІ ст. І. Канта – це закон, який живе у нас самих; на думку французького фі­ло­софа ХVІІІ ст. П. Гольбаха – це наш внутрішній суддя).

Духовно розвиненою (або духовно багатою) людиною вважають таку, кот­ра багато знає і ще більше розуміє, у своїй діяльності спирається на по­чут­тя й поняття істини, добра і краси, у якої переважають духовні потреби, якій притаманні безкорисливі почуття любові та милосердя, здатність від­чу­ва­ти свою причетність до людства, співчувати в біді кожній, навіть незна­йо­мій людині.

Духовні прагнення, ідеали, принципи, норми моралі належать до сфери цін­ностей. Стимули і причини людської діяльності набувають подальшого роз­витку: потреби, перетворені на інтереси, у свою чергу, «перетво­рю­ють­ся» на цінності. Світ цінностей – це насамперед світ культури у широкому розумінні, це сфера духовної діяльності людей, їхньої моральної свідомості, уподобань – тих оцінок, якими виражається міра духовного багатства людини.

На перший план тут виступає вже не те, що безумовно необхідне, без чо­го не можна існувати (це вирішується на рівні потреб), не те, що вигідно з по­гляду матеріальних умов життя (це рівень дії інтересів), а те, що відповідає уявленням про призначення людини і її гідність.

Цінності це рівень значущості одного стосовно іншого в певній системі.

Своєрідність духовної діяльності полягає і в тому, що людина, кри­тич­но ставлячись до власного досвіду, власних знань, змінює насамперед себе від­повідно до власних мрій, ідеалів, цілей і мети.

Діяльність душі полягає у самозміні людиною себе, а діяльність тіла – у зміні довкілля.

На основі цих уявлень випливає ставлення людини і до матеріального світу. Вона потребує речей, що є на світі, для свого існування.

Потрібно пам’ятати, що все створене для людини і для служіння їй слу­­жити. Тому людина має стояти понад речами, бути їх паном, а не рабом. Чо­вен не може рухатися, доки він прив’язаний ланцюгом до берега. Аеростат не мо­же злетіти, коли канат тримає його. Людина не вважається вільною, доки за­леж­на від якоїсь речі чи особи. Чим більше дитина має іграшок у своїй скрині, одягу у шафі, аудіо- чи відеокасет, грошей, тим важче їй бути віль­ною. Бути віль­ною від речей – це не що інше, як вживати їх для добра ближ­ніх. Тому не­має поганих речей, людина лише може погано їх використовувати.

Розгляд життєвих прикладів

Педагог. Є три особи, що мають автомобіль:


  • злочинець. Він використовує його для того, щоб, обікравши дім, швидко втекти з місця злочину;

  • молодий хлопчина. Він хизується автомобілем перед друзями;

  • лікар, який використовує свій автомобіль, щоб швидко прибути до тих, хто потребує його допомоги.

Запитання до учнів:

  • Хто з тих трьох є духовною людиною, хто не є рабом автомобіля? (зро­зу­міло, що останній).

Педагог. Розглянемо ще два промовисті приклади.

Перший приклад: Молоді люди весело розважалися, а одна дівчина хо­тіла швидше повернутися додому. Від місця, де відбувалася вечірка, до її до­му було всього 5 км. Один з приятелів згодився її відвезти додому і, бажаючи по­казати свою майстерність, їхав з максимальною швидкістю… До при­зна­ченого місця вони не доїхали, сталася аварія.

Другий приклад: Автогонщик їде на змагання і, залишившись заночу­ва­ти в готелі, бачить там жінку, яка гірко плаче. Через погану погоду відмі­ни­ли польоти літаків, а вона повинна якнайшвидше привезти ліки для вми­раю­чої дитини. Жінка в розпачі. Автогонщик вирішує допомогти їй. Він на ша­леній швидкості їде через гірський перевал і рятує життя дитини.

Педагог. Здавалося б, що автогонщик, який звик до перемог, є рабом слави. Але його вчинок говорить про інше. Він є паном і над своїм автомобілем, і над самим собою. Задля добра ближнього він готовий віддати і перше, і друге. Юнак же, про якого йдеться в першому прикладі, ризикує своїм життям і жит­тям інших задля своєї слави. Тому він і є рабом, а не паном.

Пояснення педагога

Педагог. Духовний розвиток людини полягає не у відреченні від мате­рі­ального світу, не в погорді ним, але в тому, щоб бути незалежним від нього, щоб бути дійсно паном світу і панувати над ним, а не дозволити панувати сві­ту над собою.

Наші цінності лежать глибоко в свідомості і серці. Вони пов'язані з почуттям самоповаги і турботи. Вони наше найбільше джерело внутрішньої мотивації, відіграють важливу роль у досягненні особистої досконалості.



Цінності це суворі принципи, які впливають на те, як ми стави­мо­ся до життя, в тому числі до його проблем і труднощів. Від них залежить, як ми підходимо до навчання, своєї роботи, свого сімейного та особистого життя.

Вони відображають те, ким ми хочемо бути, виконуючи всі ролі свого життя, якою людиною ми хочемо постати перед іншими.

Наші духовні цінності це принципи, яким ми віддані, ідеали, за якими ми хочемо жити кожен день, за які готові боротися і, можливо, навіть померти.

Ці цінності надихають нас, стимулюють наше мислення, а не обме­жу­ють. Вони витримали випробування часом і підтримують нас в добрі, важкі й не­певні часи, допомагають нам в неймовірно щасливі хвилини і хвилини гост­рого болю і горя. Це цінності, які стали для нас твердим фундаментом для творення нашого особистого життя.



Вправа «Мої цінності»

Педагог. Пропонується кожному учневі вибрати із таблиці 5 ціннос­тей для свого життя.

Дружелюбність

Миролюбність

Холодильник

Взаєморозуміння

Духовність

Любов


Працелюбність

Жертовність



Щедрість

Здоров’я


Квартира

Щастя


Гроші

Машина


Милосердя

Дача


Терпіння

Толерантність

Принциповість

Щирість


Відкритість

Гумор


Затишок

Чесність



Приклад чітких особистих цінностей

Педагог. Особиста ефективність і рівновага пов'язані з комплексом чіт­ких особистих цінностей. Наприклад,

Найважливіші цінності справжнього творця свого життя:

  • Життя. Це подарунок, шанс, який дається лише раз, і треба його про­жи­ти так, щоб «не було боляче за безцільно прожиті роки».

  • Характер. Це стержень, основа нашого життя, яке ми будуємо. Слід при­ді­ляти особливу увагу характеру, весь час працювати над собою, оці­нювати себе, щоб змінити його.

  • Дари і таланти . Ми маємо цінувати і трудитися над розвитком того, що вкла­дено в нас. Дари і таланти людини здатні посадити її з вельможами, зро­бити відомою, великою на землі. А оскільки в неї закладено насіння ве­личі, вона може стати такою.

  • Час. Це найдорожче з усього, що ми маємо на землі. Він даний нам з пев­ною метою. Тому потрібно навчитися використовувати свій час так, щоб ви­конати те, що задумано нами, досягти мети.

  • Люди. Це найбільше багатство у світі. Незалежно від того, бідна людина чи багата вона безцінна. В людину вкладено те, чого немає в жодному ін­шому творінні.

  • Відносини з людьми. Щоб бути успішними в житті, потрібно навчитися пра­вильно будувати взаємини з іншими людьми: поважати інших, ставити їх вище себе, бачити в людях тільки хороше. «Не про себе тільки кожен піклується, але кожен і про інших».

  • Знання. Вони визначають наше життя і наш успіх. Знання це світло. Ко­ли у людини немає пізнання в області її покликання, вона схожа на то­го, хто ходить з заплющеними очима.

  • Необхідно придбати якомога більше знань, і тоді пізнання дозволить ру­ха­тися вперед.

  • Здоров'я. Наше тіло як храм. Потрібна мудрість: є час для роботи, і є час для відпочинку. Надмірна втома може привести до сумних наслідків.

  • Моя земля. ​​Це місце моєї реалізації, моє покликання. У будь-якій землі є «зо­лото», і це «золото» хороше, яке по праву є нашою спадщиною.

Підсумок

Педагог. Цінностіце наш компас. Вони пов'язані з баченням, допо­магають нам зберегти стратегічний шлях, відрізнити важливі питання від не­важ­ливих і оцінювати потенційні наслідки – побічний ефект – їх дій.

Що­денне втілення в життя духовних цінностей сприятиме вашому зрос­тан­ню, як справжнього творця свого життя.



Завдання

  • Дослідіть себе і з'ясуйте, що являється вашими цінностями.

  • Складіть список із 10 своїх цінностей і доведіть, чому вони є для вас цін­ніс­тю.


Використана література:

  1. Губерський Л. В. Людина і світ. – К. : Знання, 2001.

  2. Ентоні А. Д’Cуза. Сьогоднішні лідери – надія на завтра : наук.-попул. вид. – Львів : Свічадо, 2005. – С. 295 – 296.


Рекомендована література:

  1. Християнська етика : посібник для учнів 7 класу / уклад. Вихрущ А., Кар­а­го­дін В., Кухарський В. та ін. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2005.

  2. Кваст М. Шлях до успіху. – Львів : Свічадо, 2006.

  3. Кіндратович Л. Я поспішаю жити. – Львів : Свічадо, 2010.

  4. Пронін Є. Вирушаючи у доросле життя. – Львів : Свічадо, 2010.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка