Методичні рекомендації щодо впровадження програми «Стань творцем свого життя»



Сторінка4/26
Дата конвертації11.04.2016
Розмір5.17 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26
Тема 6. Яким мене бачать інші. Я в колі друзів. Я в колі сім’ї.

Ролі, які виконує моє «Я»
Мета: формувати аналітичні та вольові здібності учнів у здобутті знань та суспільно прийнятих форм поведінки.

Демонстраційний матеріал: малюнки-ілюстрації по темі, плакати з при­казками та прислів’ями.

Матеріальні ресурси: журнал «Сто талантів», роздаткові картки із за­пи­таннями, роздаткові пам’ятки, вправа (додаток 2).

Напис на дошці: «Ми пробуджуємо в інших людях таке ж ставлення до нас, яке маємо до них».

Елберт Габард

Хід заняття

Привітання.

Представлення теми.

Вступна бесіда.

Педагог. Школа – це не лише місце, де набувають знання. В ній вирує жит­тя. Утворюються групи, компанії, зароджуються симпатії й антипатії. Ко­жен бажає знайти своє місце, ніхто не любить самотності. Добре, коли ро­зу­міють, легше на серці, коли, проходячи повз учителя, помічаєш дружній по­гляд. Тоді школа стає другим домом.

Проте усмішка вчителя – це ще не все. Ви потребуєте порозуміння з дру­зями, учнями-однолітками, що мають такі ж проблеми й інтереси. Якщо вас не сприймають, відштовхують, з’являється біль.



Запитання до учнів:

  • Чому так буває: одні без особливих зусиль збирають навколо себе гурт дру­зів, а іншим зав’язати стосунки з однолітками зовсім нелегко? (учні висловлюють свою думку).

Педагог. Друзі, ці славні хлопці і дівчата, бажають, щоб ви завжди ус­мі­халися, були безтурботними, не надто дотримувалися правил, були дещо хваль­куватими та простими. Намагаючись зберегти їхню дружбу, вам не раз до­водиться прикидатися, що ви зовсім не такі, якими є насправді. Хоча ви й пра­гнете видаватися цілком іншими, у глибині душі щось непокоїть вас. Якийсь безсловесний, але невтомний хробачок гризе вас, тривожить ваші дум­ки; завдяки йому ви починаєте розуміти, що вам добре лише тоді, коли зали­шаєтеся самими собою, коли виражаєте себе, говорите, співаєте, танцю­є­те так, як це звично для вас. Важливо не те, щоб стати подібним, як дві крап­ли­ни води, на гарненьку подругу чи на найрозумнішого друга: важливо бути не­подібним до інших, щоб люди, які оточують вас, змогли виявити приховані в вашій душі безмежні скарби і таланти.

Можливо виникне запитання, як можна залишатися самим собою в гру­пі, де всі схожі, як дві краплини води: однаково вдягаються, однаково ви­слов­люються, і всі (принаймні, так здається) мають однакові інтереси.



І все ж, є один спосіб: він полягає в тому, щоб бути оригінальним. Ад­же набагато цікавіше бути не таким, як усі, відрізнятися від інших. Ваші од­но­літки одягаються у надто дорогий, хоча й не зручний, «модний» одяг або на­впаки – носять «лахміття». Ну то й що! Оберіть для себе те, що вам по­до­ба­ється, в чому вам зручно, що вам до лиця. Інші вживають фразочки, взяті з філь­мів третього сорту. А ви не вживайте їх. Говоріть простою, гарною літе­ра­турною мовою і пишайтеся тим, що так розмовляєте. Друзі поступово на­вчаться поважати вас і звикнуть до вас таких, якими ви насправді є. Вони зро­зуміють, що їм не обов’язково прикидатися, намагаючись здобути вашу при­хильність; що ви не зважаєте на маски, а дивитеся на душу людини; і вас не турбує те, якими вони видаються ззовні.

Аналіз і обговорення історії одного хлопця

Педагог. Петро думав, що якщо він робитиме все так, як інші, то його по­­важатимуть та любитимуть. Кожен його день був сповнений на­пру­жен­ня й страху, адже Петро хотів сподобатися іншим, бути в центрі ува­ги. А для цьо­го треба було стільки зусиль! Проте хлопець почав зауважувати, що чим біль­ше він хоче сподобатися іншим, тим менше йому це вдається. На­то­мість з Ми­колою, його однокласником, у літньому таборі всі хотіли това­ри­шувати. Од­ного вечора Петро підійшов до Миколи та запитав: «Чому всі з тобою то­ва­ришують, а зі мною ні?». Микола усміхнувся та відповів: «Прос­то ти по­стій­но граєш якусь роль, хочеш щось показати. Поводишся по-різному: одним го­вориш одне, іншим – друге. Тому тебе й не поважають. Якби ти просто був со­бою, то було б легше. Бо коли ти так часто міняєшся, то як я можу знати, який ти є насправді?»

Запитання до учнів:

  • А чи задумувались ви, наскільки ви є собою у власних словах, учинках, вира­женні емоцій та почуттів?

Педагог. Наступна вправа може вам допомогти відповісти на це запитання.

Вправа

Педагог. Уявіть собі, що ви є актором у театрі. Отримуєте сценарій ви­ста­ви, і слова своєї ролі. Починаєте читати і зауважуєте, що це не та роль, яку ви готували ще вчора, що це роль якогось іншого актора. Почуваєтеся не­зруч­но, адже не готові до цієї ролі. Починаєте нервуватися, бо ви вивчили сло­ва, що відповідають зовсім іншій ролі, для якої вже навіть приготували костюм.

  • Що ви робитимете у такій ситуації?

  • Промовчите та спробуєте якось пристосуватися до обставин?

  • Гратимете роль іншого актора?

  • Чи скажете, що це не ваша роль і що ви не можете та не хочете її грати?

(учні висловлюють свої думки).

Педагог. Людина, яка постійно одягає «маски», рано чи пізно перестає бу­ти собою, губиться. Життя у масках є дуже важким, адже доводиться по­стій­но бути готовим грати чужі ролі. Коли ми є собою, то наповнюємо цей світ неповторними кольорами. Наше життя є легшим, адже нікому нічого не тре­ба доводити! Те, наскільки ви є собою, залежить від вас!

Наше життя подібне до цієї історії. Адже кожного дня зустрічаєтеся з тим, що оточення – батьки, друзі, вчителі, телебачення – говорять вам про те, яки­ми вам бути, що вам робити, як вам одягатися, що вам відчувати тощо. Лю­дина є істотою суспільною, отож, оточуючий світ впливає на вас. Тільки є дея­кі запитання: «Чи Я не загублюся у цьому впливі? Чи вдасться мені збе­рег­ти та розвинути своє Я? Чи залишуся собою?».

Щоб стати вповні собою, не йдіть дорогою інших. Використайте муд­рість вашого тіла, розуму та духу, щоб знайти власну дорогу та піти нею.

Корисні поради


  • Будьте собою, адже саме у цьому ваша привабливість.

  • Нехай ваш власний стиль буде помітно!

  • Звільніть себе від потреби пристосовуватися і дозвольте своєму справж­ньо­му я з’явитися – і засяяти.

  • Запам’ятайте: не можна сповнити власне призначення, імітуючи інших.

Бесіда «В колі друзів»

Педагог. Школа є тим середовищем, в якому кожен з вас перебуває три­ва­лий час упродовж дня, контактуючи зі своїми однокласниками. Тут ко­лектив кла­су є вже сформованим, упродовж навчання майже всі ви встигли добре піз­на­ти один одного. Кожен з вас – індивідуальність і особистість. Школа поєднує вас насамперед навчальною діяльністю. Особливо під час виконання домашніх за­вдань часто є цінною допомога чи консультація однокласника, інколи удвох вдається без проблем наздогнати пропущений матеріал чи розв’язати дуже склад­ну задачу. Тому шкільних приятелів треба цінувати і слід пам’ятати, що вмін­ня поділитися (навіть дрібничкою), зберегти таємницю, не обмовляти поза спи­ною, приймати кожного таким, яким він є, з його недоліками і перевагами, ду­же допомагає у формуванні та підтримці добрих стосунків. Бувають такі мо­менти, що стають справжнім випробуванням для вас.

Доброго товариша звичайно любите й симпатизуєте йому. Він не буде че­кати, щоб ви спіткнулися, аби посміятися з вас. Прийме такими, якими ви є. Навіть більше: буде заохочувати і спонукати вас на розвиток позитивних рис.



Запитання до учнів:

  • Уявімо собі: під час спортивного матчу хтось із гравців підвів, і команда про­грала саме через нього. Чи дасте йому відчути це?

  • Чи зробите так, як інші – відштовхнете його?

  • Чи всупереч усьому підійдете і поплескаєте по плечу, щоб він повірив у се­бе – повірив, що ще колись буде добре грати.

Педагог. Тому що бути добрим товаришем, коли все гаразд, нескладно.

  • Проте чи зможете підійти до друга і бути на його боці, коли всі прини­жу­ють його?

Педагог. У такі хвилини ви йому найпотрібніші. Для таких вчинків по­тріб­на відвага. Сміливий не той, хто не боїться, а той, хто незважаючи на страх, не залишається пасивним.

Відносини вимагають також щирості. Добрий товариш не буде об­мов­ля­ти вас за вашими плечима. Він відкрито скаже, що його не влаштовує. Буде не тіль­ки тактовний, але й правдивий. Найважливіше та найскладніше в між­люд­сь­ких стосунках – це вміння уявити себе на місці іншої людини. Якщо ви не бай­ду­жі, то ви на правильній дорозі до дружби та любові. Тільки той, хто вміє від­чувати потреби інших людей, розуміє їх прагнення, поважаючи вод­но­час від­мін­ності особистості, може пережити радість від того, що дає. Така лю­дина змо­же любити. Навчайтеся давати – охоче і радісно, станьте добрими то­ва­ришами. Як­що вирішили допомогти товаришу у виконанні завдання з гео­метрії, будьте терп­лячими і тактовними, незважаючи на те, що він по­вільно думає або чогось не пам’ятає. Ваша допомога буде безкорисливою, як­що не сподіватиметеся на якусь відплату. Робите це тому, що він довго хво­рів і тепер не встигає. Це доказ, що відчуваєте потреби інших і вмієте уявити себе на їхньому місці.



Чи трапляються серед твоїх знайомих скупі? Чи ви вже виросли з ди­тя­чос­ті, коли часто лунало: «Не позичу тобі олівця», «Не чіпай, це моє»? Ви швид­ко мали нагоду переконатися, що така позиція невигідна, оскільки за кіль­ка днів ситуація мінялася і «жаднуля» потрапляв у халепу, тому що за­був, наприклад, лінійку. Таким чином у класі відбувається явище, відоме як усус­пільнення, тобто набування вміння жити у групі. Зазвичай найбільші су­пе­речності у шкільному житті виникають із товариської солідарності.

Запитання до учнів:

  • Чи добрим товаришем є той, хто підказує, дає списувати?

  • Як оцінити солідарність, якщо йдеться про прогулювання уроку цілим класом?

Педагог. Відомо, що осуджувати когось і вимагати щось від когось лег­ко, на­томість зазирнути в самого себе й прискіпливо оцінити себе набагато склад­ніше. Тому:

  • навчіться щиро турбуватися про інших, не осуджуючи їх;

  • радійте з того, що можете комусь допомогти;

  • підтримайте товариша доброзичливою порадою, щоб піднести його дух;

  • навчіться бути щиро вдячними тим, хто вам допомагає.

Робота над приказкою «Прагнеш мати друга – будь другом іншому»

  • Розкрийте зміст цієї приказки. Як цього досягти?

Запитання до учнів:

  • Ви бажаєте, щоб вас вислухали, коли щось трапилося, але чи вмієте і ви бути слухачами?

  • Чи вмієте дати товаришеві добру пораду і втішити його?

  • Чи не насміхаєтеся з товариша, якщо йому щось не вдається?

  • Чи вмієте поділитися навіть дрібничкою, якщо виникне така потреба?

  • Чи вмієте зберегти таємницю, яку вам довірили?

  • Чи ображаєтеся з будь-якого приводу, «спалюючи за собою мости»?

  • Чи, мило усміхаючись до друзів, не обмовляєте їх за спиною?

  • Чи не вважаєте себе найкращим серед інших?

  • Чи помічаєте кращі сторони приятелів, чи не перебільшуєте їх недоліків?

  • Чи вмієте приймати товаришів такими, якими вони є?

Обговорення напису на дошці

Можна запропонувати вправу (додаток 2).

Робота над прислів’ям: «З ким поведешся, таким сам стаєш».

Запитання до учнів:

  • Як ви розумієте це прислів’я? (учні висловлюють свою думку).

Педагог. Мабуть, всім відоме прислів’я: «З ким поведешся, таким сам стаєш». Ваше оточення суттєво впливає на вашу вдачу, психіку і спосіб жи­т­т­я. Ніх­то, отже, не є незалежний від тиску однолітків. На вас «тиснуть», щоб ви мод­но вдягалися, мали модні черевики чи два кульчики в одному вусі. Тут ідеть­ся не стільки про зовнішність – хоч батьків справді непокоїть, що у ва­шої то­варишки куртка з безліччю металевих заклепок, скільки про те, чому на­да­єть­ся першість. Прислухайтеся уважно, про що говорять у новому то­ва­ристві, а водночас і до того, як говорять, оцініть тон, жестикуляцію, слов­ни­ковий запас (чи немає у ньому вульгарних слів і висловів?). Тоді швидко мож­на визначити, що для ваших товаришів важливе, а чим вони погорджують та що ігнорують.

Справжні друзі збагачують вас. Вони стимулюють досягати макси­му­му, бути про себе доброї думки, розвиватися, цінують вас за те, ким ви є, зао­хо­чують вас у досягненні ваших цілей, покращують мислення, допомагають вам усміхатися зовні і всередині, можуть вас розвеселити. Вони додають за­до­волення, краси та барвистості у ваше життя.

Але є інші, які роз’їдають ваш дух. Вони сидять у підвалі й нама­га­ють­ся і вас туди затягнути.

Завдання


  • З’ясуйте, якими є моральні й естетичні цінності тих, з ким ви проводите час. Що для них найважливіше?

  • Запитайте себе: як впливає на вас ваше товариство?

Педагог. Пам’ятайте:

  • кожен, з ким ви проводите свій час, має на вас вплив;

  • навчіться відмовлятися, якщо пропозиції товариства суперечать вашим прин­ципам;

  • набагато легше справитися з тиском оточення, якщо вибирати товариство, яке допомагає вам в тому, що є добре;

  • робіть свідомий вибір і приймайте рішення, які відповідають вашій си­сте­мі цінностей;

  • чиніть розумно, самостійно оцінюйте і вибирайте те, що вам підказує влас­тиве кожній людині почуття добра.

Розгляд життєвої ситуації

Педагог. Вечірка вдалася. Розважилися чудово. Ви повернулися додому в гарному настрої, а мама відразу його зіпсувала: влаштувала вам скандал, і ви роздратувалися.

Спробуймо відтворити такий діалог:



  • О котрій годині треба повертатися додому?

  • Що ви собі гадаєте? Що буду все життя повертатися одразу після уро­ків, чемно мити ручки, обідати і вчитися до самого вечора? Мені вже …надцять років!

  • І що з того? Чи це означає, що дім для тебе тепер тільки їдальня й спаль­ня? Поспати і поїсти – більше тебе нічого не цікавить. (обговорення і ана­ліз ситуації).

Бесіда «В колі сім’ї»

Педагог. Втім цей діалог міг би бути цілком іншим, якщо би ви пороз­мов­ляли з батьками про вечірку напередодні і домовилися, о котрій годині по­вернетеся. Крім того, батьки часто реагують занадто емоційно, тому що пе­ре­живають за вас: щоб з вами не трапилося біди. В це важко повірити, але при­чиною їх гніву є любов до вас. Ставлячи перед вами певні вимоги, вони хо­чуть вам добра. Дискотека, концерт, кіно – все існує для людей, але треба на­вчитися вибирати й обґрунтовувати (також самому собі) свій вибір.

Роки, які проведете в старших класах – це час, який суттєво відіб’ється на вашому майбутньому. Йдеться не тільки про знання, а й про ваше перет­во­рення в дорослих.

Ця пора найчастіше викликає у вас бунт та неспокій. Проте замис­літь­ся: який це бунт і проти кого? Стосунки між вами і найближчими для вас людь­ми нагадують перетягування мотузки. Чому у батьків іноді опускаються ру­ки і вони не знають, як до вас достукатися? Вони прагнуть, з одного боку, да­ти вам якесь поле для свободи, якої так прагнете, а з другого – відчувають обо­в’язок зробити ваше життя безпечним. Цілком нормально, що ви йдете з то­ва­ришем в кіно, проте нормальним є також переймання батьків тим, що ви піз­но повертатиметеся додому темними провулками по не цілком безпечних око­лицях міста. З одного боку «так», натомість з другого – завжди якісь «але»… Це втомлює і дратує. Мало коли замислюєтеся над тим, що батьки на­магаються оберігати вас, не тримаючи водночас на мотузку.

Погляньмо тепер на ваш бік «барикади». Що дратує вас і що певною мі­рою заслуговує на це? Кожна людина – це індивідуальність із властивими їй схильностями, сильнішим або слабшим «его» (я (лат.)), яке потребує само­реа­лізації. Будь-які санкції в цьому віці сприймаються як величезний тиск. Ко­му це подобається? Кожний прагне відчути свободу і переконатися, що сам керує власним життям, але потрібно вчитися опановувати себе, щоб ста­ти шляхетними, терплячими, добре вихованими.

За вдалим вибором стоять батьки та їхні мудрі поради. Батьки – це майс­три педагогіки. Вони здобули величезний успіх як вихователі, тому що пе­редають етичні норми і спрямовують вас до добра, не зробивши собі з цьо­го тягара.

Діалогічне спілкування.

Запитання до учнів:


  • Чому іноді молода людина не сприймає батьків, буває прикрою, гнівною і взагалі нестерпною? (учні висловлюють свою думку).

Педагог. Ви ставите батькам перекладину надто високо. На вашу дум­ку, вони повинні бути симпатичні, терплячі, врівноважені, заможні і відносно мо­лоді. Трапляється, що соромитеся сивого волосся мами, яка за вашою по­радою йде до перукаря, щоб стати брюнеткою.

  • Що ще дратує вас?

  • Що сприймаєте важко?

Педагог. Іноді в батьків викликають підозри ваші найкращі друзі. Це ваш світ, і почуваєте себе в ньому, як риба у воді. В групі однолітків ви ба­ла­кучі, натомість вдома занадто мовчазні.

Педагог. Батьки борються за те, щоб ви не «продали душі» за по­пу­ляр­ність однолітків. Правила прийняття до гурту бувають різні. Можна запла­ти­ти за це втратою справжнього «я» і стати таким чином залежним. Наприклад: ви хотіли б зберегти свій стиль одягу, але саме він зараз не «на часі». Пере­бо­рю­ючи внутрішній опір, одягаєте речі, подібні до тих, що носить більшість од­но­літків, але чи можете сказати, не кривлячи душею, що залишаєтеся за­до­волені собою? Та йдеться не лише про одяг …

Стикаємося з парадоксом: ви навіть не підозрюєте, що поради батьків, які є для вас синонімом ненависної дисципліни, ведуть до особистої свободи по­слідовніше, ніж пресинг компанії. Батьки борються за те, щоб навчити вас го­ворити «ні», а ви їхні поради недооцінюєте. Проте не варто надто від­далятися від батьків: не дозвольте, щоб однолітки стали для вас усім. У ком­па­нії панують свої закони. Ці закони інколи досить жорстокі.

Запитання до учнів:


  • Часто під тиском середовища і всупереч власному бажанню дівчина, щоб ста­ти привабливою, вирішує голодувати. Чи справді це свобода?

Педагог. Іноді молодь розплачується за це анорексією. Анорексія – хво­роб­ливий, загрозливий для життя стан, який виникає під час голодування й ха­рактеризується неспроможністю організму засвоювати їжу.

Світ дорослих здається вам нудним і закам’янілим. Навіть музику, яку ви любите, старше покоління зазвичай не сприймає. Соціологи і психологи за­дають собі запитання: чому в сучасних підлітків більше проблем, ніж у ми­ну­лих поколінь? Відповідь така: сучасна молодь зазнає щораз більшого тиску «культури, в якій панують засоби масової інформації».



Запитання до учнів:

  • То як бути з перетягуванням мотузки? Чи вона конче мусить бути та­кою натягненою?

  • Чи часто ви бунтуєтеся?

  • Яким бачите світ дорослих?

  • Чи справді його так важко сприйняти?

Підсумок

Педагог. Кожен стосовно тих чи інших людей перебуває в певному ко­лі, а вони навколо нас. Кожен виконує в суспільстві різні соціальні ролі.

Пов­нота нашого життя залежить від стосунків, які ми побудуємо з іншими людь­ми. Найважливіше, але найскладніше в міжлюдських відносинах – це вмін­ня уявити себе на місці іншої людини.



Саме сім’я є місцем, де формуються способи та засади спілкування з різ­ними поколіннями, а позитивні розмови та дискусії приводять до поро­зу­міння між усіма членами родини.

Завдання:

  • Подумайте, які соціальні ролі ви виконуєте?

  • Чи залежить ваше життя від інших людей?

  • Які люди впливають на ваше життя?

  • Чи впливають ці люди на формування цінностей вашого життя? Яким чином?


Використана література:

  1. Мандруючи до зрілості : виховання для життя в сім’ї для підлітків : наук.-попул. вид. / за ред. Т. Круль. – Львів : Свічадо, 2008. – С. 22, 64–65.

  2. Мандруючи до зрілості : виховання для життя в сім’ї для дітей 11–13 років : наук.-попул. вид. / за ред. Т. Круль. – Львів : Свічадо, 2008. – С. 71–74.


Рекомендована література:

  1. Вправи для виховних зустрічей з дітьми та молоддю : методичний посіб­ник. – Львів: Свічадо, 2001.

  2. Джордані Е., Ласконі Т., Боскато Г. Так хочеться бути дорослим. – Львів : Свічадо, 2008.

  3. Мандруючи до зрілості : виховання для життя в сім’ї для молоді : наук.-по­пул. вид. / за ред.. Т. Круль. – Львів : Свічадо, 2008.

Тема 7. Вчинки, якими я пишаюсь. За що мене люблять і поважають?
Мета: спонукати підлітків до самоаналізу і самовдосконалення та по­зна­йомити з такою важливою складовою особистості як мотивація.

Матеріальні ресурси: аркуші паперу, ручки, вправа «Якою є твоя мо­ти­­вація?», карточки з текстом завдань, роздаткові картки з рекомендаціями.
Хід заняття

Привітання.

Представлення теми.

Актуалізація опорних знань.

Практичні завдання

Учні відповідають на запитання:

  • За що мене більше знають?

  • Як мене характеризують інші люди? Запишіть 10 характеристик, що б ска­зали про вас інші, враховуючи категорії людей (наприклад, сім'я, друзі, родичі, і т.д.).

  • Зробіть список із 5 категорій людей. Як би вони відгукнулися про вас? Що б вони назвали? Необхідно відповідати по пунктах: сім'я – тато, мама, сестра; друзі; вчителі; тренери; і т. д.

  • Як ви поступаєте в залежності від того, з ким спілкуєтеся:

а) з людьми, від яких ви залежите, і від яких ні;

б) з тими, хто вище вас за положенням ( наприклад, з учителем) або нижче;

в) з тими, кого ви вважаєте рівним собі.

  • Якою людиною ви бажаєте бути? Напишіть 10 напрямків, якими ви себе бачите в сім'ї, в школі, в суспільстві, в історії країни, місті, в колі рідних, знайомих, оточуючих і т. д.

  • Що вам потрібно змінити, щоб стати тією людиною, якою ви себе уяв­ляєте? Напишіть 10 пунктів.

Запитання до учнів:

  • Чи задумувалися ви коли-небудь, що або хто впливає на вашу поведінку?

  • Чи самі робите вибір, не звертаючи увагу на чужу думку?

  • Можливо, надто легко піддаєтеся впливу?

  • Чи керує вами страх перед тим, що виберете цілком протилежне вибору ваших друзів?

  • А може, вибираєте так, а не інакше, бо прагнете бути найкращими?

  • Чи навпаки – не хочете виділятися, бажаючи бути такими, як усі?


Інформаційне повідомлення.

Педагог. Це «щось», під впливом чого ви дієте, психологи називають сло­вом «мотивація». Вони вирізняють два її види: зовнішню – ту, що пох­о­дить з вашого оточення, і внутрішню – ту, що народжується у вас самих.

Деякі побоювання перед тим, що «вас не приймуть», заважають вам бу­ти самим собою, і ви вирішуєте бути такими, як усі. Що ж, це зрозуміло; од­нак спробуйте докласти трохи зусиль. Залиште ненадовго свої страхи, зосе­редь­теся на вашому житті, на днях, що минають і на тому досвіді, який ви от­р­имуєте… Ну ось, а тепер, коли ви подивитеся на себе з усіх боків, спробуйте від­повісти: чи варто нагадувати світові, що якості, які вирізняють вас з-поміж ін­ших, чудові, живі, цікаві?



Рекомендації «Якщо ви бажаєте бути собою»

  • Приймайте себе такими, якими ви є – свої позитивні та негативні якості, свої таланти, свої успіхи та невдачі.

  • Не бійтеся виражати свою думку – не піддавайтеся впливу інших, якщо ви не погоджуєтеся з чимось.

  • Не бійтеся бути спонтанними, природними – поводьтеся вільно. Адже у жит­ті не все можна запланувати та контролювати.

  • Не мавпуйте та не наслідуйте інших. Пам’ятайте про свою особливість, неповторність! Не бійтеся бути справжніми: такими, якими ви є!

  • Пізнавайте себе. Ставте собі питання, спостерігайте за своєю поведінкою та реакцією на неї інших людей. Намагайтеся розвивати свої сильні риси, вмін­ня, таланти.

  • Будьте послідовними у тому, що говорите, у тому, як поводитеся. Дотри­муй­теся свого слова.

  • Якщо ви не впевнені у чомусь, не бійтеся сказати про це. Маєте право ін­ко­ли не погоджуватися з іншими. Маєте право сказати: «Ні, я не можу», або «Я не хочу».

  • Будьте щирими із собою та іншими.

Педагог. Тепер вам зрозуміло, чому ви повинні бути самими собою? Підсумок

Педагог. Ви створені для того, щоб віддавати іншим усе найкраще і не­повторне, що є у вас, а не для того, щоб ховатися за словами «так роблять усі».

Отож, сміливіше: в школі, з друзями, в компанії – даруйте іншим ра­дість від спілкування з відкритою, щирою людиною, яка не боїться показати свої переваги й недоліки, яка не відмовляється від власної думки.



Вправа «Якою є ваша мотивація?»

Педагог. Перевірте себе за допомогою вправи (додаток 3).

Використана література:

  1. Ти – унікальний! // Сто талантів. – 2006. – №1. – 4–5.

  2. Програма статевого виховання (12-13 років) : посібник для вчителя. – Львів : Свічадо, 2005. С. 73–74.

  3. Яремко О. Мистецтво бути собою / О. Яремко // Сто талантів. – 2008. – № 6. – С.10–11.

Рекомендована література:

  1. Браун-Галковська М. Дрібні справи. – Львів : Свічадо, 2006.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка