Методичні рекомендації щодо впровадження програми «Стань творцем свого життя»



Сторінка3/26
Дата конвертації11.04.2016
Розмір5.17 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26
Тема 4. Самооцінка. Походження самооцінки
Мета: допомогти підліткам зрозуміти, що таке «самооцінка» і як вона впливає на життя людини.

Демонстраційний матеріал: плакат «Мисли як переможець».

Матеріальні ресурси: журнал «Сто талантів», роздатковий матеріал «Що таке самооцінка?».

Напис на дошці: «Більшість людей є саме настільки щасливими, на­скіль­ки вони вирішать такими бути».

Авраам Лінкольн

Хід заняття

Привітання.

Розгляд життєвої ситуації.

Педагог. …Олена розкрила крихітну коробочку і обережно дістала з неї чудові срібні сережки – подарунок батьків на її п’ятнадцятиріччя. Вона пі­дійшла до вікна і довго милувалася променистим блиском маленьких кА­мінчиків та витонченою формою прикраси. Покрутивши подарунок у руках, дівчина тяжко зітхнула і поклала свої диво-сережки назад до коробочки.

  • Що, навіть не приміряєш? – мамин голос, що пролунав за спиною, змусив Олену здригнутися.

  • Ні, мамо, пробач… – червоніючи відповіла дівчина.

  • Невже вони тобі не подобаються? Ми з татом гадали, що ці сережки бу­дуть тобі до лиця…

  • До лиця?! – несподівано спалахнула Олена. – А як щодо моїх вух? Невже ти не бачиш, що вони просто жахливі? Справжні вареники! – вигукнула Олена.

  • Які вареники? – розгублено перепитала мама. – У тебе гарні вушка, по­вір… - вона спробувала пригорнути доньку.

  • Які там вушка! – Олена вирвалася з маминих обіймів. – Вареники! – скрик­нула вона і зі сльозами на очах вибігла з кімнати…

Педагог. Можливо, ви не повірите, але в Олени – цілком нормальні ву­ха. Звичайної форми і зовсім невеликого розміру. Тоді в дівчини немає жод­них проблем? – запитаєте ви. Ні, проблема в Олени таки є. Її проблема – не за­великі вуха, а занизька самооцінка.

Представлення теми.

Інформаційне повідомлення.

Педагог. Що таке «самооцінка»?

Самооцінка – це ваша думка про себе. Вона може бути позитивною (ко­ли ви вірите у себе, бачите свої сильні сторони, приймаєте себе такими, яки­ми ви є) або ж негативною (коли ви вважаєте себе невдахою, не вірите у се­бе, за­над­то критично до себе ставитеся). Самооцінка має великий вплив на ваше жи­т­тя: почуття, поведінку, зовнішність. Адже від вашого ставлення до себе значно за­ле­жить те, якими ви є. Якщо, наприклад, у вас негативна самооцінка, тоді ду­маєте, що ви гірші за інших, соромитеся себе, боїтеся висловлювати свою дум­ку, чуєтеся самотніми та нещасними. Натомість, якщо у вас позитивна са­мо­оцін­ка, тоді ви почуваєтеся впевненими у собі, легко спілкуєтеся з іншими, спо­кій­ніше сприймаєте невдачі та поразки.

Самооцінка це оцінювання особистісних якостей, можливостей, сво­го місця серед інших людей. Від самооцінки залежать ваші стосунки з ото­чую­чими, ваша критичність, вимоги до себе, ставлення до своїх успіхів і поразок.

Дуже важливо, як ви оцінюєте себе. Адже, усе, що ви робите, залежить від вашого внутрішнього дзеркала і ґрунтується на уявленні, яке ви маєте про себе. Визначення своєї самооцінки – це одне з найважливіших відкриттів у житті.

Самооцінка визначає межі людських досягнень. Від неї залежить те, ким ви можете і не можете бути. Формування правильної самооцінки зможе на­пов­ни­ти вас новими здібностями, новими талантами і перетворити невдачу на успіх.

Самооцінка – це один з найважливіших елементів емоційного і психо­ло­­гіч­ного обличчя людини. Вона відіграє важливу роль у тому, який одяг ви но­си­те і яких друзів вибираєте, визначає ваші дії та досягнення в усіх сферах життя.

Коли ви кажете: «Я ніколи не зміг би цього зробити», то визнаєте, що ва­ша думка перешкоджає вам зробити це. І поки ви не зможете уявити, що одя­га­єте, що робите, як живете, як працюєте, чого досягаєте, усе це буде вам не до снаги.

Самооцінка кожної людини починає формуватися ще в дитинстві, але са­­ме у підлітковому віці у вас виникають такі «дивні» запитання як: «Хто я?», «Чого я вартий?». Ви порівнюєте себе з іншими, відчуваєте потребу ро­зіб­ратися в своїх почуттях і переживаннях, шукаєте причину своїх поразок чи аналізуєте перемоги… Тобто самі оцінюєте себе. Розвиток самооцінки – необ­хідна умова розвитку вашої особистості.

Самооцінка залежить від того, що ви самі думаєте про себе і що на ваш по­гляд, інші думають про вас. Вона здебільшого базується на схвалені та прий­нятті. Якщо ви думаєте, що люди хвалять вас і приймають такими, яки­ми ви є, вам легше хвалити й приймати самого себе. Так з’являється по­зи­тив­на, здорова самооцінка.



Завдання: проаналізуйте свою думку про себе і спробуйте визначити свою самооцінку. (Висловлення учнів).

Педагог. Самооцінка подібна на відеоплівку у свідомості. Вона містить сот­ні психічних образів вашого «я», які в сукупності формують думку про се­бе. Це підсумковий результат спогадів минулого досвіду, а також ваші реак­ції на них.

Її інформують ваші власні думки, але також погляди інших, і ця різно­барв­на колекція нагромаджується впродовж років. Батьки, друзі, однок­лас­ни­ки, вчителі, родичі та інші люди – усі вони мають свій вплив.



Запитання до учнів:

  • Згадайте, чи зустрічалася вам колись людина, яка не довіряла і не вірила у вас?

  • Що відбувалося, коли все, що ви зробили чи сказали, приймалося нега­тив­но? (Почувалися незручно).

  • І навпаки, чи був у вас хтось, хто вірив у вас, заохочував вас і визнавав ва­ші переваги, вміння і досягнення? Як ви почувалися у цьому разі?

Педагог. В обох випадках ви були тою самою людиною. Але, мабуть, пра­цю­вали ефективніше в другому випадку – через в віру у себе. Люди у вашому жит­ті можуть мати позитивний чи негативний вплив на вашу само­оцін­ку. Коли ви відчуваєте, що вас підбадьорюють друзі, учителі, батьки, здо­рова самооцінка по­силюється. Коли вам здається, що люди не заохочують і не підтримують вас, це не означає, що ви не добрі. Аж ніяк. Тільки від вас залежить, чи сприймати дум­ку, яка занижує вашу самооцінку. Пам’ятайте, що негативна думка людей не змінює того, хто ви, і це ваш обов’язок дбати про те, щоб вона не змінила ва­шої думки про себе. Ось вислів Елеонори Рузвельт: «Ніхто не може завдати вам шкоди без вашої на це згоди».

Багато хто з вас має сумнів у власних силах і в тому, ким ви є. Часто по­рів­нюєте себе з іншими і формуєте самооцінку, яка базується на цих по­рів­нян­нях. Наприклад: «він розумніший від мене», або: «він здібніший від мене».

Хтось може давати вам певну характеристику: розумний, гарний, тала­но­витий, чи навпаки. Навіть образи, які формуються в ранньому дитинстві, часто залишаються у вашій підсвідомості.

Наприклад, хтось у дитинстві сказав вам, що ваш малюнок є негарний і по­сміявся з вас. Це могло призвести до того, що зараз ви говорите: «Я не вмію малювати». Та насправді може бути так, що ви дуже талановиті! Прос­то, не вірите у свої здібності, думаєте, що їх не маєте, боїтеся негативної дум­ки інших. І навіть не берете до рук олівці чи фарби.

Замість того, щоб самому контролювати свою самооцінку, ваша само­оцін­ка починає контролювати вас – ваші емоції, ваш світогляд, ваші вчинки.

Не стільки ваші здібності, як ваше ставлення до себе впливає на те, чи станете ви успішними. Якщо вважаєте, що не здатні досягнути успіху, ваша самооцінка стане гарантією невдачі.

Людей мотивують їхні проблеми. Ви можете вважати, що коли ви бу­де­те багато мріяти і важко працювати, то успіх прийде сам. Але успіх вимагає не тільки великих мрій і важкої праці. Він вимагає, понад усе, віри в себе. А во­на охоплює віру в дані вам таланти, здібності, бажання, мрії і цілі.

Дослідження показують, що коли по-справжньому повірити в себе і свої мрії та цілі, свідомість працює як мотиватор, що веде до їх здійснення. Мо­­зок і нервова система діють як складний інструмент досягнення мети, який схожий на автоматичну систему наведення – механізм успіху чи меха­нізм невдачі. Усе залежить від того, як ви, оператор, будете керувати ним: що ви скажете йому про себе і які цілі поставите. Якщо ви запрограмуєте його по­зитивно й будете працювати оптимістично, він зможе творити чудеса.

Ваша самооцінка – це система переконань, які ви маєте щодо себе. Це правда, що «ви той, ким себе вважаєте», – і на вас впливають усі образи, які з цього випливають.

Людина мислить у трьох вимірах:



  • Поняттєвий компонент – це її думка про себе;

  • Образний компонент – це її уявлення про себе;

  • Емоційний компонент – це її самоповага.

Уявлення про себе – це те, на чому зосереджується ваша свідомість, а са­мо­повага – це почуття, які сформувалися у вас щодо себе внаслідок цього уявлення.

Робота над висловами «Мисли як переможець».

Спостереження причинно-наслідкового зв'язку між особистими переко­нан­нями і подальшими сподіваннями і працездатністю:

ЗМІНИВШИ СВОЄ МИСЛЕННЯ,

ти зміниш свої переконання.

Змінивши своє переконання,

ти зміниш свої сподівання.

Змінивши свої сподівання,

ти зміниш своє ставлення.

Змінивши своє ставлення,

ти зміниш свою поведінку.

Змінивши свою поведінку,

ти зміниш свою працездатність.

Змінивши свою працездатність,

ТИ ЗМІНИШ СВОЄ ЖИТТЯ



Підсумок

Педагог. Самооцінка найважливіший фактор, що стосується вас. Вона кращий провісник того, чого ви зможете досягнути у житті.

«Якщо ви стараєтесь видатися менш важливим, ніж ви є, це не слу­жить світові. Немає нічого високого в тому, аби применшувати себе, щоб інші лю­ди не чулися невпевнено поряд з вами. Ми народилися, щоб являти велич, яка є всередині нас. А коли ми дозволяємо сяяти нашому внутрішньому світлу, то під­свідомо даємо іншим дозвіл робити так само» (Нельсон Мандела).
Запитання і завдання

  • Чи впливає самооцінка на тривалість нашого життя?

  • Проаналізуйте вислів Марка Аврелія «Наше життя таке, яким роблять наші думки».

Використана література:

  1. Ентоні А. Д’Cуза. Сьогоднішні лідери – надія на завтра : наук.-попул. вид. – Львів : Свічадо, 2005. – С. 256 – 258.

  2. Качмар С. Оціни себе сам / С. Качмар // Сто талантів. – 2009. – № 3. – С. 10.

  3. Яремко О. Твоя думка про себе / О. Яремко // Сто талантів. – 2008. – №3. – С. 10–11.

Рекомендована література:

1. Альбісетті В. Перемогти несміливість. – Львів : Свічадо, 2010.

2. Альбісетті В. Потреба ніжності. – Львів : Свічадо, 2009.

3. Джон Павел. Твоє щастя залежить від тебе. – Львів : Свічадо, 2009.


Тема 5. Образ реального «Я». Образ ідеального «Я». Моє «Я». Мої плюси і мінуси. Я – не такий, як усі
Мета: практично спрямовувати підлітків на формування навичок само­піз­нання і навчати їх об’єктивної самооцінки.

Демонстраційний матеріал: таблиця до вправи.

Матеріальні ресурси: журнал «Сто талантів», роздаткові картки з по­ра­д­ами, аркуші паперу, ручки, роздатковий матеріал «Рекомендації для по­зи­тивних змін».

Напис на дошці: «Людина набуває подоби тих думок, що в ній заро­джу­­ються».

Гете

Хід заняття

Привітання.

Представлення теми.

Вступне слово педагога.

Педагог. Якби вам поставили запитання: «Яка твоя самооцінка?», чи легко б відповіли?

Більшості людей важко виразити словами свою думку про себе. Мо­жли­во, в повсякденному житті ви не усвідомлюєте своєї самооцінки, але ви обо­в’язково маєте її, і безсумнівно, що вона щодня впливає на ваше життя.

Від вашої самооцінки залежить:


  • Що ви думаєте про себе і про інших.

  • Як ви себе поводите в певній ситуації.

Пам’ятайте, що ваша самооцінка постійно впливає на те, як ви сприй­має­те себе, інших і саме життя.

Вправа «Характеристика твоєї самооцінки»

Педагог. Візьміть аркуш паперу, кілька хвилин подумайте про свою са­мо­оцінку і напишіть свої позитивні якості (або переваги), а також негативні якос­ті (або слабкості). Опишіть себе за наступними пунктами: фізичні дані; силь­ні риси характеру; особисті якості; досягнення, таланти, навики, здібності; моє уявлення про те, яким повинен бути друг, батько (мати); здіб­нос­ті технічні, інтелектуальні; артистичні або музичні здібності (деко­ру­ван­ня, спів, гра на музичних інструментах); улюблений вид спорту або інтереси (ли­жі, футбол, макраме).


Позитивні якості

(Переваги)



Негативні якості

(Слабкості)
















Педагог. А тепер подивіться – яких рис більше? Які якості вам легше з’я­сувати: позитивні чи негативні? Досить багато людей схильні більше усві­дом­лювати свої слабкості, а не переваги. Якщо це відбувається з вами, то вам слід припинити акцентувати свої слабкості й більше зосереджуватися на своїх перевагах.

У вас була однакова кількість рядків для негативних і позитивних від­по­відей. Чи ви записали їх однакову кількість? Якщо ви перелічили більше нега­тивних рис, ніж переваг, почніть більше уваги звертати на свої позитивні якос­ті й додайте кілька нових переваг до свого списку. Можливо, що деякі з рис, які ви перелічили як негативні якості, насправді слід сприймати по-ін­шому й оцінювати їх позитивно.

Багато хто з вас надзвичайно суворо судить себе і легше приписує собі не­гативні характеристики. Однак ту саму негативну характеристику можна сприй­мати більш позитивно чи реалістично. Те, що ви вважаєте слабкістю чи не­до­ліком, можна розглядати як привабливу чи бажану рису. Ви можете ви­рі­­шити поглянути на себе з іншої сторони і розглянути ті самі негативні риси об’єк­тивніше, реально і прийнятно.

Скажімо, Євген може видаватися безвідповідальним для деяких людей, тим­часом як інші вважають, що він сміливо іде на ризик. Це дуже потрібна риса, і її високо цінують серед підприємців чи бізнесменів.

Дехто може сприймати Тетяну як дуже неорганізовану й забудькувату. Але інших можуть вражати її творчі здібності та ентузіазм.

Наприклад, хтось має проблеми з математикою, але пише чудові твори.

Перегляньте наведений нижче список, і ви побачите, як негативні риси чи слабкості можна сприймати під іншим кутом й описувати як позитивні та потрібні.

Негативні риси Позитивні риси

(Слабкості) (Тепер вони виглядають як переваги)


Лінивий Спокійний, розслаблений

Крикливий, галасливий Бадьорий, красномовний

Боязкий Тихий, скромний

Товстий Міцний, дужий

Балакучий Комунікабельний, відкритий

Тепер ще раз перегляньте негативні риси з вашого списку. Знайдіть спо­сіб описати їх не так суворо – як більш прийнятні і навіть бажані. Вкрай ва­жливо, щоб ви менш критично сприймали свої якості і сформували більш по­зитивну самооцінку. Зовсім по-іншому починаєте ставитися до себе, коли змі­нюєте своє ставлення до власних якостей, характеру, вмінь.

Але якщо певну поведінку слід змінити, вживайте потрібних заходів.

Від самооцінки залежить те, яким ви повстаєте перед світом. Слабка с­а­мо­оцінка означає низьку самоповагу й низьку продуктивність. Позитивна са­мо­оцінка допомагає вам думати і діяти позитивно. Коли ви поглянете в дзе­р­ка­ло й побачите щасливу, привабливу людину, у вас буде добра думка про себе.

Ваша самооцінка впливає на ваші результати і досягнення, на те, як ви жи­вете. Це всюдисуща сила, коли йдеться про ваші цілі і прагнення їх досягти.

Важливо, щоб самооцінка була об’єктивною – тобто правдивою, помір­ко­ва­­ною. Коли ви не перебільшуєте своїх недоліків і не применшуєте пере­ваг, то­ді ва­ша самооцінка адекватна. Адже якщо в когось є надмірно підви­ще­на по­зи­тив­на дум­ка про себе, схильність переоцінювати себе, це може ста­ти причиною конф­лік­тів з іншими людьми, тому що породжує такі риси як підозрілість, агре­сив­ність, образливість, самозакоханість, гордість, егоїзм, зверхня думка про інших.



Натомість надмірно негативна самооцінка може призвести до комп­лек­су меншовартості. Про занижену самооцінку говоримо тоді, коли людина по­чи­нає переконувати себе та інших у тому, що:

  • у мене погано з математикою – я тугодум;

  • я не зміг купити квиток на концерт – я невдаха;

  • я не здав екзамен з англійської – я нездара;

  • я не маю модного вбрання (живу в гуртожитку, батьки не мають ма­ши­ни тощо) – я нікчема.

Ви, мабуть уже зрозуміли, як можна визначити, що людина «хворіє» на за­нижену самооцінку. Її найбільшою помилкою є те, що найчастіше вона оці­нює себе лише з одного боку.

Як не дивно, занижена самооцінка випливає з того, що людина нама­га­єть­ся бути досконалою в усьому. Не розуміє, що це просто нереально і страж­дає від власної «недосконалості».

Крім того, на нашу самооцінку дуже впливають певні стандарти, що па­нують у суспільстві. Наприклад, реклама нав’язує нам думку про те, що кра­са – це 90-60-90, ідеальні риси обличчя, розкішне волосся. І тоді людина, яка прагне до нездійсненної досконалості, починає страждати через те, що у неї «не такі» вуха, ніс чи фігура. Її самооцінка знижується.

Яку небезпеку приховує у собі занижена самооцінка?

Людина, котра хворіє цією «недугою», відчуває страх перед іншими, не­впевненість у собі, в своїх силах. Сприймає нові або незвичайні ситуації як осо­бисту загрозу і не може впоратися з проблемами. Вона дуже залежить від дум­ки інших, обережна у стосунках із людьми і водночас боїться самот­нос­ті… Сумна картина, еге ж?

Розгляд історії однієї дівчини

Педагог. Ніна зовcім не здивувалася, коли ніхто не запросив її до участі у шкіль­ній грі «Що? Де? Коли?». Незважаючи на те, що вчилася вона непогано, ба­гато читала і часом дивувала однокласників своєю ерудицією, її кандидатуру на­віть не обговорювали. А навіщо? Усі ж знають, що Ніна – справжнісінька не­вдаха. І все, за що вона тільки не береться, зазнає краху. У неї завжди все ла­ма­ється й губиться, вона завжди забуває про найважливіше, з її вуст завжди злі­тають недоречні слова, а вона завжди потрапляє у халепу… «Хіба ж можна спо­діватися на те, що такій невдасі як вона хтось запропонує взяти участь у від­бірному турнірі «Що? Де? Коли?» – міркувала собі Ніна. І хоча подумки во­на погоджувалася з тим, що заслуговує на таке ставлення, на її очах чомусь бри­ніли сльози…

Педагог. Так, тут і справді є від чого заплакати! Це ж не жарт – від­чу­вати себе невдахою й носити на собі це тавро. Володар титулу «невдаха» мо­же запросто опинитися у ролі Робінзона Крузо. Не вірите? Тоді придивимося до нашої героїні Ніни. Вона живе, немов на «безлюдному острові», що роз­та­шо­ваний посеред її… класу. І це не дивно, адже ніхто не хоче нічого мати спіль­ного з людиною, у якої завжди «все негаразд».

Є одна «велика таємниця» – невдахами не народжуються! Втім, як і «щас­ливчиками»… Життя кожної людини не складається з лише чорних чи ли­ше білих смуг. У кожного інколи трапляються дрібні (або й серйозні) не­при­ємності. Водночас кожен може похвалитися своїми успіхами та до­сяг­нен­нями. Тож, усе залежить від того, що ми «колекціонуємо» свої плюси чи мінуси.

«Невдаха» це людина, яка збирає колекцію «мінусів». День у день во­­на переконує себе та інших, що їй нічого не вдається, що вона нінащо не здат­на, що на неї чекають лише неприємності. Найгірше, що така позиція тіль­ки сприяє тому, що «невдасі» не доручають нічого важливого, її усу­ва­ють від відповідаль­них завдань, не довіряють навіть найпростіших справ… Так цей бідолаха немов по­трапляє у замкнуте коло – він стверджує, що йому ні­чого не вдається і… ні­чо­го не вдається, бо він не має шансу довести зворотнє.

Отже, якщо у цьому портреті невдахи ви упізнали себе, не варто за­сму­чу­ватися! Ситуацію ще можна виправити, потрібно тільки по-справжньому захотіти перетворитися з «невдахи» на «щасливчика». Занижена самооцінка – це не вирок!

Запитання до учнів:

  • Як же змінити свою самооцінку? (Підлітки висловлюють свою думку).

Педагог. На щастя, самооцінку можна змінити, навіть якщо у вас вже є ці­ла історія невдач. І зміна самооцінки може привести до зміни в досягненнях.

Ніколи не пізно почати нове, більш продуктивне і творче життя. Учні, про­давці та люди інших професій досягли чудових змін у своїх навчальних та трудових здібностях, коли усвідомили важливість самооцінки і вирішили пра­цювати над нею.

Саме лише позитивне мислення не приведе до позитивних змін. Не­мож­ливо думати позитивно, коли вас обтяжує негативна особиста само­оцін­ка. Якщо ви позитивно мислите, то подолаєте деякі зовнішні чи внутрішні пе­решкоди, але якщо ви не зміните думки про себе, то приречені на невдачу. Са­ме в цьому полягає основний конфлікт.

Як тільки ваше уявлення про себе та самооцінка зміняться, можна буде виконувати свої завдання згідно з новими уявленнями – часто без надмірних зусиль і напруження.



Обговорення «Рекомендацій для позитивних змін»

Рекомендація № 1 – зайняти активну життєву позицію. Тобто напо­лег­ливо вчитися, брати активну участь у всіх шкільних і позашкільних захо­дах, ходити на якийсь гурток чи в спортивну секцію… За такого способу жит­тя «невдаха» просто не матиме часу зосередитися на своїх невдачах.

Рекомендація № 2 – не сприймати будь-яку неприємність як кінець сві­ту. Натомість намагатися завжди помічати все те добре, що відбувається в жит­ті. Навіть найменші дрібнички дарують нам радість.

Рекомендація № 3 – всіляко відзначати свої успіхи. Можна влаштувати со­бі невеличке святкування навіть із приводу маленької перемоги. Немає ні­чо­го поганого у тому, щоб пишатися своїми успіхами. Це краще, ніж по­стій­но жалітися на життя.

Рекомендація № 4 – не треба боятися можливих помилок чи хиб. Вар­то пам’ятати, що не помиляється той, хто нічого не робить.

Рекомендація № 5 – поставити собі певну мету. Важливо, щоб ця ме­та була реальною, тобто її дійсно можна було б здійснити (щоб згодом не скар­житися: знову в мене нічого не вийшло!). Потім розробити стратегію до­сяг­нення тієї мети і… рухатися у потрібному напрямку. Коли здобудете ба­жа­ного результату, поставте собі інші завдання – також реальні, але склад­ніші від попередніх.

Корисні поради

Педагог. Тому, у кого занижена самооцінка, варто озброїтися ще та­ки­ми порадами:

  • ніколи не ставте на собі клейма (я нездара, я негарний);

  • не порівнюйте себе з іншими людьми. Пам’ятайте, що кожен із нас особ­ливий, ексклюзивний!

  • навчіться сміятися, дивитися на життя з гумором і насолоджуватися кож­ним днем;

  • спілкуйтеся з друзями, які добре до вас ставляться і завжди вас під­три­мують;

  • будьте позитивними! Не дозволяйте собі погано думати про інших людей чи негативно оцінювати певні ситуації;

  • реально оцінюйте свої можливості, радійте тими дарами, якими ви наділені.

Педагог. Як бачите, нічого складного у перетворенні з «невдахи» на «щас­ливчика» немає! Треба лише працювати над собою, не боятися помилок і радіти з найменшого досягнення. Зрештою, куди приємніше колекціонувати свої «плюси», а не «мінуси». Є один безпрограшний рецепт: щодня дивитися на себе у дзеркало, говорити собі: «Я гарний!», «У мене все вийде добре» і завж­ди пам’ятати про свою унікальність.

Варто повірити в себе, і ваше життя почне набувати зовсім іншого, по­зи­тивного забарвлення! Самооцінку можна змінити! І ви можете це зробити. Зви­чайно ж, це не відбудеться за один день. Для того може знадобитися де­кілька днів або ж навіть тижнів.



Пам’ятайте:

Ніколи не порівнюйте себе з іншими людьми. Всі різні, немає жодного схожого на іншого.

У цьому і вся краса. Якби всі ми були однаковими, то набридли б один одному, стомились би один від одного.

Ваші відбитки пальців унікальні, ваші вушні раковини єдині у своєму роді, ваш тембр голосу неповторний на всій земній кулі. Хіба це не чу­дово?! Просто повірте, що кожен з вас ОСОБЛИВИЙ.

Те ж стосується і інтелекту: у кожного є свої таланти і здібності. Одні на­роджені з творчими здібностями, інші зі схильністю до точних наук, треті до чогось ще. Кожен повинен відбутися у своїй сфері, тому не потрібно тур­бу­ватися, коли щось не виходить. Звертайте увагу на свої переваги і ру­хай­теся в цьому напрямку.

З часом цей талант принесе вам задоволення та достаток, просто вірте і продовжуйте навчатися.



Підсумок

Педагог. Самооцінка – судження людини про наявність у неї тих чи ін­ших якостей, рис у їх співвідношенні з певним еталоном, зразком; вияв оцін­ко­вого ставлення людини до себе. Самооцінка може бути завищеною, зан­и­же­ною чи об’єктивною.

Не стільки ваші здібності, як ваше ставлення до себе впливає на те, чи ста­нете ви успішними.

Спробуйте ставитися до внутрішніх розмов з собою як до само про­гра­му­вання. Нагадуйте собі, яка ви обдарована людина, яка чарівна, скільки всьо­го ви можете робити, скільки позитивних рис у вас є, як сильно вас мож­на любити. Не здавайтеся! Допоможіть собі відчувати тепло і радість від того, хто ви є.

Завдання


  1. Сядьте, закрийте очі і подумайте хвильку про те, як ви можете досягнути впев­неної, позитивно наполегливої поведінки у різних життєвих си­туа­ціях. Занотуйте ідеї, особливо ефективні для вас.

  2. Подумайте, в яких сферах свого життя, ви могли би більшою мірою бути м’я­ко наполегливими і поводитися впевнено. Запишіть їх разом з вашими ідея­ми щодо того, як це може стати максимально ефективним.

Використана література:

  1. Качмар С. Мені нічого не вдається / С. Качмар // Сто талантів. – 2009. – №5. – С.10 –11.

  2. Качмар С. Оціни себе сам / С. Качмар // Сто талантів. – 2009. – №3. – С.10–11.

  3. Корман О. Дружба. – К. : Свелая звезда, 2005. – С. 9.

Рекомендована література:

  1. Альбісетті В. Перемогти несміливість. – Львів : Свічадо, 2010.

  2. Ентоні А. Д’Cуза. Сьогоднішні лідери – надія на завтра : наук.-попул. вид. – Львів : Свічадо, 2005.

  3. Джон Павел. Твоє щастя залежить від тебе. – Львів : Свічадо, 2009.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка