Методичні рекомендації щодо впровадження програми «Стань творцем свого життя»



Сторінка25/26
Дата конвертації11.04.2016
Розмір5.17 Mb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26

Пам’ятка «Про засади міцної дружби»
Що таке справжня дружба і що потрібно, щоб вона постійно розвивалася?

  • Не можна стати другом людині, яка тобі не подобається, треба мати до неї симпатію. Проте не кожен, хто тобі подобається, є другом.

  • Дружба це симетрія стосунків. Тут потрібна «рівність сторін». Йдеться про вік (наприклад, не може бути дружби між матір’ю і немовлям) та рівень інтелектуального розвитку, оскільки дружба мусить на чомусь триматися.

  • Друзі взаємно вибирають одне одного і сприймають себе інакше, ніж інших людей, з якими зустрічаються: я твій друг, якщо і ти є моїм другом.

  • Таких людей об’єднує спільне зацікавлення, хобі, наприклад: колек­ціо­ну­ван­ня підсвічників або хоча б «хом’ячкознавство». Якщо немає спільних за­цікавлень, подружитися важко. Самого бажання мати друга недостатньо.

  • Мусить бути духовне порозуміння. Якщо хтось не може зрозуміти мене, а я його, то не можна сподіватися, що виникне симпатія.

  • Дружба це толерантність, тому що вона приймає друга таким, яким він є, навіть із його вадами. Вона спонукає розвиватися, виявляючи водночас ро­зуміння людських слабостей іншого.

  • Від друзів вимагаємо більше, ніж, наприклад, від просто колег. Коли ви­никають клопоти, сподіваємося від них повної довіри і підтримки, оскільки поділитися радістю це подвоїти її, а розділене горе це половина горя.

  • Допомога другові це самозрозуміла річ, проте не можна дружити тільки з користі, сподіваючись, наприклад, що товариш допомагатиме розв’я­зу­ва­ти задачі або позичатиме гроші. Тут не може йтися про користолюбство або гру інтересів. Відома істина, що справжнього друга пізнають у біді, про­те допомога повинна бути завжди добровільна.

  • Коли справжні друзі разом, вони не нудьгують. Вони щасливі, що можуть зустрічатись, розмовляти, відкривати щоразу нові духовні якості, збага­чу­вати одне одного. Дружба, якщо її не підтримувати, згасає. «Якщо маєш друга, то якомога частіше відвідуй його, бо стежки заростають бур’я­ном і терном», застерігає старе прислів’я.

  • Друзі не є ревниві. До двох осіб може приєднатися третя, оскільки за своєю природою дружба відкрита для широкого кола друзів.


Додаток 6
Лісоруби
Два лісоруби працювали у лісі. Дерева мали товсті міцні стовбури. Обид­ва лісоруби користувались сокирами з неабиякою вправністю, проте кожен ро­бив це у свій спосіб. Перший рубав дерево вперто і наполегливо, зупинявся лише на якусь хвильку, щоб передихнути.

Другий же щогодини робив собі тривалу перерву.

Коли стало смеркатися, перший зробив тільки половину справи. Він так сто­мився, що не міг і сокири підняти. Другий, нехай це здасться неймовірним, та­ки зрубав своє дерево. Лісоруби починали одночасно і дерева були одна­ковісінькі.

Перший не повірив своїм очам. «Нічого не розумію! Ти щогодини від­почивав. Як тобі вдалося закінчити так швидко?».

Другий, усміхаючись відповів: «Ти бачив, що я кожної години робив собі пе­рерву. Перепочинок я використовував для того, щоб набратися настрою і сві­жих сил».

Так і кожному з нас потрібен перепочинок. Ось кілька корисних порад:


  • Затримайся на десять хвилин, щоб послухати музику.

  • Коли можеш, влаштовуй собі прогулянки.

  • Щодня обіймай тих, кого любиш, і скажи кожному з них: «Ти мені дорогий».

  • Святкуй річниці, дні народження, іменини і все, що собі пригадаєш.

  • Будь люб’язним з усіма, зокрема зі своїми найближчими і з домашніми.

  • Усміхайся.

  • Допомагай тим, які тебе потребують.

  • Зроби для себе щось приємне.

  • Підніми голову і прагни до неба.


Додаток 7

Обережно телебачення!
Вчені, які винайшли телебачення, зробили людству велетенську послугу. Які великі можливості відкрилися перед кожною людиною! Можна спостерігати за життям у різних куточках світу, знайомитися з цікавими людьми. Побачити найновіші винаходи в галузі цифрової техніки та медицини, дізнатися про нові відкриття з історії та культури. А якими захоплюючими бувають телемандрівки в Єгипет, Японію, Африку та Північний полюс!

Але знаєте, в бочці меду є ложка дьогтю. Треба сказати, що більшість інфор­мації, яку нам пропонує телебачення (новини, фільми), чомусь має нега­тивне забарвлення. У програмі новин так мало добрих новин, а фільми дуже час­то наповнені сценами з проявами жорстокості та насилля. Це або бойовики, або ж фільми жахів чи трилери, у деяких десь на дні серця осідає почуття стра­ху, неспокою, безнадії. Хоча відразу цього не помітиш. Як ви гадаєте, чи можна вва­жати відпочинком перегляд фільму, в якому показано 44 сцени вбивства? Наприклад, таким всім добре відомий "Рембо".

Вчені та психологи стверджують, що вся ця негативна інформація, яку ми отримуємо, ввімкнувши телевізор, часто спонукає нас сприймати на­вко­лиш­ній світ у темних барвах. Це як дивитися крізь чорні окуляри. Насправді жит­тя є кольоровим! А світ не наповнений самими лише сумними подіями в ньому багато радості та світла.

Чи не помічали ви, що коли починаєте дивитися телевізор, то втрачаєте від­чуття часу? Не зауважуєте, як минають години, а потім згадуєте про не­за­вер­шені справи, про друга, до якого мали зателефонувати, про домашні завдання.

Ось цікаві результати досліджень про вплив телебачення на глядача. Вияв­ляється, що десять годин на тиждень, проведених за телевізором, здатні змен­шити творчий потенціал кожного на 25 відсотків, а дві години на день майже на половину. Небезпека криється ще у тому, що частий перегляд те­левізора може спричинити пасивне засвоєння інформації . Це означає, що ви звикаєте приймати готову інформацію, та іноді навіть не задумуєтеся, на­скіль­ки вона правдива. До того ж, коли проводите багато часу перед теле­візором, то стаєте малорухливими, відмовляєшся від прогулянки містом, не кажучи вже про похід у гори.

Тому, не засиджуйтеся довгенько перед телевізором. Краще проводити віль­ний час з друзями, на свіжому повітрі . Наприклад, усім разом піти на якусь виставу чи в кінотеатр на хороший фільм. По дорозі додому можна зай­ти в кафе поговорити про свої враження. Погодьтеся, ніщо не зможе замінити теп­ло атмосфери зустрічі з найкращими друзями. Бо, спілкуючись, ви не­мовби щоразу заново "відкриваєте" себе та своїх друзів. Вчитеся вислов­лю­вати свої думки, говорити про свої емоції, почуття. Телебачення цього не на­вчить. Найкращий вчитель це досвід, здобутий самотужки. Є чудова істи­на: "Все нам можна, та не все на користь".

Тож, мабуть, варто визначити чим є для вас телебачення, і що варте вашої уваги, а що ні. Як кожне чудо техніки, телебачення мало б служити для добра і розвитку людини, але часто буває навпаки. Це спонукає задуматись: чого вартує час, проведений перед екраном, чи приносить він користь?

Додаток 8
Кожен день – це нове народження!
Ти одержав ще один день. Що робитимеш з ним? Коли не використаєш його для добра, він буде втраченим, ніби ти його взагалі не мав. Це змарно­ва­ний дар.

Кожний новий день – це нове народження, а кожне народження – це дар. За добро плати добром. У тебе так мало днів, а ти їх вже стільки змарнував. Рятуй кожен день. Не дозволь, щоб він минав без світла, без вчинку любові. Скоро прийде ніч. Коли застане тебе з порожніми руками, це означатиме, що життя проминуло даремно. Втрачений час уже ніколи не повертається.

Твоє життя не визначене наперед; його обличчя формуєш сам – своїми вчин­ками. Інколи тобі здається, що час тягнеться безконечно. Це тебе втом­лює, і не знаєш, чим би його заповнити. Намагаєшся час «убити». Ти не поду­мав, що це злочин, що сам себе губиш. Гадаєш тільки, що вбиваєш час, а на­справді ти не його вбиваєш, а самого себе. Це не час винен, що «тікає», ви­нен ти сам, бо не виходиш йому назустріч. Якщо хтось рішуче прагне до ме­ти, час тоді швидко збігає. Він бажав би продовжити час за рахунок сну і їжі. Бажав би вчинити нездійснене. Тому береже він кожну годину, хвилину і се­кун­ду. Ти також скоро станеш жадібний до часу, як тільки великодушно тво­ри­тимеш добро. Час тоді виявиться неоціненним; чимраз більше доро­жи­ти­меш ним та ніколи не матимеш його забагато. Втрачений час тоді буде не­стерп­ним гнітом, роки здаватимуться місяцями, а місяці днями.

Хіба можна бути бездіяльним?! Скільки всього ще треба навчитися: від се­бе, від інших, від природи, від історії, від світу, щоб якнайкраще пізнати прав­ду. Скільки ще треба виконати! Твої ближні потребують твоєї допомоги, твоєї при­сутності, твого розуміння, любові. Народ чекає на твою працю, твої знання, куль­туру, твою ініціативу, твоє зразкове життя. Скільки роботи чекає на тебе! А скіль­ки людей очікує тебе! Вбогі чекають твоєї підмоги, хворі – відвідин, нері­шу­чі – твоєї поради, сумні – розради, слабкі – душевної підтримки, невмілі – тво­го повчання, втомлені – допомоги в праці. Усі потребують твоєї солідарності і твоєї любові.

Взимку і в темряві навіть маленька іскринка повільно жевріє і зігріває І найскромніше життя є чудовим, коли воно творить історію свого народу…

Додаток 9
Відпочинок та відновлення здоров’я
Загальновідомо, що більшість людей ведуть нездоровий спосіб життя, через що виникають захворювання шлунка, нервової системи, печінки, головного мозку, відбувається втрата життєвих ресурсів. Чому б нам не спро­бу­вати мати більш повне й насичене життя, за якого в нас було б менше тур­бот і більше часу для відпочинку? Зазвичай будь-який спосіб життя визна­ча­єть­ся тими рішеннями, які ми приймаємо щодня. Отже, саме від нашого рі­шен­ня залежить, станемо ми справді щасливими чи ні.

У своїй роботі досягнемо значно кращих результатів, якщо не будемо пе­реходити за певну межу, і зовсім не виграє той, хто буде працювати понад силу.

Світ задуманий так, щоб природа сама могла відновлювати наші ос­лаб­лені сили. Звичайно, успіх матимемо лише тоді, коли будемо дотримуватись її законів. Як нагороду дістанемо ясність розуму та силу інтелекту…

Як приємно відпочивати після інтенсивної праці! Сон підкріплює втом­лене тіло та готує його до наступного дня, а тому дуже важливо, особливо в мо­ло­дості, щоб він був регулярним і достатнім. Регулярний сон знімає втому, на яку багато хто скаржиться. Саме під час сну клітини головного мозку від­нов­люють запас енергії. Для тих, хто недостатньо відпочиває, є конкретна за­гроза «знеструмитися» подібно до використаної батарейки. Проте людині по­трібен не лише нічний сон, вдень також необхідно знаходити час для зміни за­няття чи невеликої прогулянки. Досвід показує, що це благотворно впливає як на фізичне, так і на психічне здоров’я.

Варто також зауважити, що наш мозок не перестає працювати навіть під час сну. Звичайно, ритм його роботи змінюється, однак цілком він ніколи не відпочиває. Особливо необхідний відпочинок тим, хто зайнятий розу­мо­вою працею. Розумові сили також потрібно берегти, тому що кожна перев­тома не лише пригнічує, а й виснажує їх.

Наймудріший чоловік давно це помітив, а тому й написав: «Що понад це, мій сину, ось тобі осторога: писанню численних книг кінця немає, а бага­то науки втомлює тіло».

Відпочинок необхідний також і для того, хто працює фізично. У здо­ро­вому тілі здоровий дух, а це вимагає повноцінного сну, відпочинку та помір­них фізичних навантажень.

Якщо ви втомилися від життя і відчуваєте, що постійні турботи від­ні­мають останні сили, якщо перебуваєте на межі нервового зриву, то саме час знай­ти для себе якесь хобі, тобто цікаве заняття. Воно зробить ваше життя приєм­нішим, дасть свіжу тему для міркувань, допоможе знайти цікавих дру­зів, а також, у певному розумінні, поліпшить матеріальні умови.

Слід пам’ятати, що існує різниця між відпочинком і розвагою. Відпо­чи­нок сприяє зміцненню сил і здоров’я, завдяки йому маємо можливість роз­сла­би­тися, на деякий час забути про повсякденні обов’язки. Він додасть нам сил – фізичних і духовних. Після відпочинку ми повертаємося до нашої роботи з но­вою енергією.

Мало хто вірить в те, що переїдання також приводить до перевтоми. Ни­ні загально прийнято «перекусити» на ходу, і людям здається, що це до­по­мо­же їм позбутися втоми, але результат свідчить про протилежне. Тому не вжи­вайте їжу в проміжках між сніданком та обідом. Не корисна людині та­кож і важка вечеря. Вона здатна «кинути в сон», але його не можна назвати від­починком, бо продовжують працювати печінка, шлунок та інші органи.

Загальною причиною втоми є також недостатня кількість фізичних вправ. На перший погляд, здається, що саме вправи повинні були б викли­ка­ти втому. Але саме їхня відсутність приводить до фізичного дискомфорту. Ця хронічна втома чудовим чином зникає, якщо недостатньо тренована людина вдається до регулярного виконання фізичних вправ.

Несвіже повітря в кімнаті, де ви спите, також спричинює втому та головний біль. Ми повинні завжди пам’ятати, що на організм людини надто згубно впливає нестача кисню.

Ще одна причина виснаження, слабкості та втоми – невиправдане об­ме­ження води. Як зів’яла квітка оживає, потрапляючи у воду, так і ви, вжи­ваючи в достатній кількості (1,5 2 л на добу) чисту воду, поповните свої сили, станете бадьорими, свіжими. Доброго вам здоров’я!

Додаток 10

Полюби свої емоції!
Емоції є невід'ємною частиною кожної людини. Немає не зворушливих "без емоційних" людей. Деякі вміють тільки певною мірою приховувати свої емоції. А деякі навпаки дуже бурхливо їх виражають. Як знайти золоту середину? Адже емоції позитивні чи негативні – є природними, їх не треба боятися. Натомість слід навчитися їх виражати.

Емоції "народжуються" у частині головного мозку, яку називають гіпоталамусом. Завдяки ним ми реагуємо на різні ситуації, події. Достатньо виникнути емоційному збудженню, як негайно весь організм включається у його вираження. Зразу видно, що ви відчуваєте радість чи сум, прихильність чи роздратування. Зовнішні вирази емоцій та почуттів виявляються в рухах, позах, у міміці, інтонації голосу чи погляді. Внутрішні органи теж беруть участь у вираженні емоційного стану. Це яскраво виявляється в серцебитті, диханні, кров'яному тиску, змінах в ендокринних залозах чи органах травлення.

Від вас не залежить, чи виникають емоції. Але ви впливаєте на те, наскільки яскраво та інтенсивно вони виражатимуться.

Наприклад, вам сказали щось неприємне, образили вас.



Ви можете:

  • "стримати" себе, промовчати (це невиражені емоції);

  • почати голосно кричати: "Ти говориш про мене неприємні та неправдиві слова, мені це не подобається. Я відчуваю роздратування, гнів та образу" це відкрито виражені емоції, але без образи іншого).

Що ж відбувається, коли ти стримуєш у собі емоції?

  • емоції не є вираженими, "киплять" всередині вас;

  • виникають труднощі у взаємостосунках з іншими;

  • проблеми не вирішуються, а ще більше ускладнюються;

  • почуваєтеся погано, бо відкрито не висловлюєте свою думку, все тримаєте у собі;

  • інші не знають, як ви почуваєтеся, не розуміють вас;

  • починаєте хворіти.

Яким чином можеш описати свої емоції та почуття?

назвати емоцію та почуття ( я гніваюся, я збентежений);



  • використовувати порівняння ( я почуваюся так, ніби мене розчавили;

  • я почуваюся на сьомому небі);

  • сказати, до чого спонукає це почуття ( я відчуваю, що мені хочеться тебе обій­няти; я відчуваю, що не можу більше розмовляти з тобою);

  • вживати метафори для опису своїх почуттів (я почуваюся, як мокра курка; я почуваюся ні в сих, ні в тих).

Правильне вираження емоцій та почуттів допоможе вам краще розу­мі­ти себе, дозволить покращити стосунки з людьми. Інші знатимуть, як їхня по­ве­дінка та слова впливають на вас. Для того, щоб емоції не виражати занадто бурх­ливо, варто трішки зачекати (наприклад, можете порахувати від 1 до 10), тоді починати говорити про те, що ви відчуваєте. З часом емоції мають здатність «заспокоюватися». Якщо виявляти всі емоції безпосередньо та відразу, як тільки вони виникають, люди можуть подумати, що ви є емоційно неврівноваженою особою і не сприйматимуть вас серйозно.

Що означає жити в гармонії зі своїми емоціями?

  • усвідомлювати свої емоції (тобто, розуміти, що зараз ви відчуваєте ра­дість, гнів, страх, тривогу);

  • приймати свої емоції (не боятися визнавати те, що саме ви відчуваєте, приймати свої емоції як частинку себе);

  • конструктивно їх виражати (не впадати у крайнощі, бути врівно­ва­же­ними, спокійно говорити іншим про те, що саме ви відчуваєте).


Додаток 11

Будь оптимістом
Використовуй позитивні сподівання, твердження, візуалізації та дії:

  • Перед сном пригадай деякі переживання минулого дня, будь вдячний за них.

  • Перш ніж лягати спати, уяви щось приємне, те, що очікуєш наступного дня.

  • Кажи собі позитивні речі про те, що ти будеш робити.

  • Коли встанеш вранці, скажи собі: «Сьогодні буде чудовий день».


Коли сподіваєшся найкращого, то свідомість зосереджується на кращому

  • Підбадьорюй себе

  • Уяви, як ви будеш застосовувати позитивне ставлення впродовж дня: «Я добре почуваюся фізично, емоційно й розумово».

  • Дій: поли починаючи день, поглянь на своїх товаришів і привітай їх усмішкою.

Таке поєднання позитивних сподівань, підбадьорення може мати дуже дієвий вплив на ваше життя. Ви можете вчитися контролювати своє мислен­ня, своє ставлення, свої почуття і свою поведінку.

Припустимо, ви йдете на екзамен і думаєте: «У мене недостатньо знань і я не здам його». Намагайтеся зосереджуватися на позитивному. Уявіть і ска­жіть: «Я докладу всіх можливих зусиль. У мене є все необхідне. Я мо­жу зробити це».



Додаток 12
Бути радісним – це ваш вибір
Радість можна обирати. Замість того, щоб зосереджуватися на нега­тив­ному, ви можете свідомо змінити центр своєї уваги й думати про прості ра­до­щі життя. Так, як ви перемикаєте телевізійні канали з новин на фільми чи спорт, так можете перемкнути канал своєї свідомості з уваги до негативного на увагу до позитивного. Радіючи, ви прихильно ставитеся до себе і задо­во­лені своїми стосунками.

Бути радісним не означає, що потрібно носити вічну усмішку. У кож­ного є несприятливі дні. Плани не завжди здійснюються, і люди можуть за­сму­тити вас. Навчіться приймати удари долі і бути задоволеними життям.

Ваші емоції є паливом, яке наповнює енергією вашу поведінку. Тому якщо ви бажаєте бути радісними, зосередьте себе на приємних думках і пере­жи­ваннях.

Додаток 13

Хімія щастя
Наш мозок часто порівнюють із комп’ютером. Але наш мозок не ком­п’ю­тер і не набір електричних схем. Це залоза. Психологи кажуть, що мозок – найбільша секреторна залоза в людському тілі, і вона виділяє психохімічні речовини, які називають ендорфінами.

Ці могутні природні речовини, чи ендорфіни, мають здоровий побічний ефект. Ендорфіни здатні викликати природний стан піднесення. Вони діють як позитивний стимулятор емоцій, сприяють одужанню і підвищують імуні­тет до хвороб.

Психологи зауважують, що радісні люди хворіють не так часто і сер­йоз­но як похмурі. Захворівши, вони легше мобілізують свої природні цілющі якості.

Ще добра новина. Ми можемо свідомо впливати на хімію свого мозку й регулювати хімію свого тіла, тому що наші думки стимулюють ці психо­хі­міч­ні речовини. Фактично, ми можемо викликати здорові реакції, змінюючи про­цес свого мислення.

І саме думки, які ми обираємо, пробуджують почуття і викликають де­пре­сію чи радість, зневіру чи динамічну енергію: що ми думаємо, те й отри­муємо.

Тому, коли наші внутрішні розмови негативні і наш мозок функціонує під впливом страху, неприйняття чи невдачі, наша нервова система взаємодіє з мозком, щоб вивільнити гормони, які викликають стрес. Але коли наші внут­рішні розмови позитивні і мозок зосереджується на здорових, радісних ус­тремліннях, подальший приплив ендорфінів забезпечує нам додаткову енергію.

Це евстрес – стрес, який дарує енергію, радість та ентузіазм.

Додаток 14
Шлях до залежності
Крок перший. У кожного свій досвід знайомства з тютюном, тобто від­чуття виникають дуже різні. Першу спробу закурити супроводжують кашель, спаз­ми в горлі, головний біль, нудота, блювання, сльозотеча. Ступінь прояву цих ознак залежить від особливостей конкретного організму. Існує група лю­дей, які з першої цигарки відчувають приємне загальне збудження, ейфорію, але це ще не означає, що їх організм взагалі не чутливий до дії нікотину.

Крок другий. Ти щоразу відчуваєш лише приємну збуджуючу дію тю­тюну і не зауважуєш шкідливих змін в організмі. Формується психічна за­ле­ж­ність: коли закінчуються цигарки і людина не курить якийсь час, то починає нер­вувати і шукає будь-яку можливість закурити.

Звичка до куріння підпорядковує собі все твоє життя. Ти вже не по­мічаєш, як виймаєш цигарку з пачки, викурюєш її, береш наступну, і все по­вто­рюється знову.



Крок третій настає тоді, коли без чергової цигарки ти почуваєшся роз­дратовано, «розбито». Ось тут поступово приходить усвідомлення того, що ку­ріння приносить не лише задоволення, а й шкоду і створює певні незручності.

Без цигарки вже важко зосередитися, під час роботи куріння стає без­пе­рервним. Знижуються легкість заучування, точність обчислень, обсяг пам'яті.



Крок четвертий. Стан здоров'я погіршується: докучають слабкість, біль у грудях, кашель, задишка, утруднене дихання. У дівчаток стають нере­гу­ляр­ними менструації. Про зовнішність взагалі краще мовчати: огрубілий голос, по­жовклі зуби, неприємний запах з рота, кровоточиві ясна, жовтуватий колір шкі­ри і зморшки на обличчі, нездоровий вигляд волосся. Ще й одяг має спе­ци­фіч­ний запах диму. Приваблива картина, чи не так?

Додаток 15
Батькам про тютюнокуріння
Якщо один із батьків курить у квартирі, діти стають пасивними кур­ця­ми. Крім того, куріння батьків створює ефект копіювання, наслідування: ос­нов­ним мотивом, чому підлітки починають курити, є прагнення копіювати до­рослих, батьків.

Юнаки та дівчата вважають, що куріння – це одна з ознак самоствер­д­жен­ня в житті. Мода, бажання виглядати дорослим, приклад, який показують стар­ші друзі, а часто і шкільні вчителі та батьки, - все це сприяє залученню під­літків до куріння. Звикаючи, людині вже важко відмовитися від цієї згуб­ної звички.

Далеко не всі батьки, які курять в присутності дітей, розуміють, що во­ни завдають шкоди не лише своєму здоров'ю, а й здоров'ю своїх дітей.

Результати досліджень вчених свідчать, що:



  • частіше курять ті діти, рідні та близькі яких мають цю згубну звичку;

  • там, де курить один з батьків, показник захворювання дітей значно вищий, ніж у родині, в якій ніхто не курить;

  • якщо курять батько і мати, то показник бронхо-легеневих захворювань значно вищий, ніж у сім'ї, де курить лише одна людина;

  • у дітей, батьки яких курять, на першому році життя вдвічі частіше вини­кають бронхіти та запалення легень, ніж у дітей з сімей, де не курять;

  • у дітей, які постійно знаходяться у приміщенні, в якому є тютюновий дим, погіршується самопочуття, знижується фізична активність, погіршується пам'ять, з'являється головний біль, погане самопочуття.

Слід пам'ятати, що дітям не байдуже, як поводяться їх батьки. Вони за­вжди підсвідомо намагаються їх копіювати. Батьки мають розуміти, що при­му­сова наука ніколи не буде корисною. Якщо дитина курить, батькам слід звер­ну­ти увагу на свою поведінку, на взаємини між всіма членами сім'ї. Може, те, що ди­тина курить, є сигналом, що в сім'ї недостатньо взаєморозуміння і взаємної під­тримки? Треба також пояснити дитині, що куріння є шкідливим для її здоров'я.

Додаток 16
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка