Методичні рекомендації щодо впровадження програми «Стань творцем свого життя»



Сторінка20/26
Дата конвертації11.04.2016
Розмір5.17 Mb.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   26
Тема 1. Сім’я в твоєму житті. Функції сім’ї.

Законодавство про шлюб і сім’ю
Мета: висвітлити основні функції сім’ї та навчати, що вона є спільно­тою любові.

Демонстраційний матеріал: малюнки-ілюстрації до теми, сімейні фотографії.

Матеріальні ресурси: аркуші паперу, ручки, картки «Функції сім’ї», додаток 18.

Напис на дошці: «Щоб усі були одним…»

Хід заняття

Привітання.

Актуалізація опорних знань

Запитання до учнів:

  • Що таке сім’я?

  • Як ви думаєте, для чого служить сім’я?

  • Які події в родині ви любите?

  • Що потрібно, щоб сім’я була щасливою?

  • Якою є щаслива сім’я?

  • Хто належить до сім’ї?

  • Якими мають бути стосунки у сім’ї?

  • Що діти можуть зробити, щоб у сім’ї панували любов та взаємо­розуміння? (учні висловлюють свою думку).

Представлення теми.

Вступне слово педагога

Педагог. На запитання: «що таке сім'я?» ви вже частково відповіли: це батьки і ви, діти. Не забули, безперечно, додати, що існують також дідусі й бабусі, тітки, брати та сестри, які творять родину.

Вимовляється слово «сім'я», і перед очима людини постає певний конк­рет­ний образ. Цей образ асоціюється із власною домівкою, часто з ди­тинством: цокання годинника, коло світла над столом, відчуття безпеки, на кух­ні метушиться мама. Її погляд говорить: "Я з вами, нічого не бійтеся".

Про сім'ю тепер говорять дуже багато, але є певні речі, над якими ще тре­ба працювати.

Розповідь педагога

Педагог. Науковці називають сім'ю найменшою ланкою суспільного життя. Соціологи і психологи ламають собі голови над її феноменом.

Сім'я – це тема-ріка. Це тисячі різних особистостей, мрій, ідеалів. Ти­ся­чі ситуацій. Людина не до кінця вивчена, залишається таємницею. Так само й ро­динний дім. Кожен неповторний, у кожному свій клімат, хоч майже у всіх од­накові меблі й квіти на столах. Проте важливими тут не реквізити, а до­бро­зичлива атмосфера, яка дає кожному з вас, коли ви змужнієте, можливість ство­рити щось нове, власне.

У сім'ї закладений величезний творчий потенціал. У ній можна ба­гато чого здобути, але й багато знищити. Може, саме тому соціологи з такою ува­гою вивчають цю суспільну структуру, аналізують закономірності, які нею керують, стежать, як вона змінюється протягом століть.

Основою для створення цієї важливої спільноти людей, до якої з пова­гою ставилися всі культури, починаючи з найдавніших, є любов, а це теж своєрідний феномен – помножується тільки за умови, що її розділяють з іншими. Сім'я задовольняє усі потреби людини: буттєві, менш романтичні (пов'язані із щоденним життям), потреби «вищого рівня», необхідні для психіки дитини, чоловіка й дружини.

Отже, з найдавніших соціальних інституцій та найважливішою ланкою су­спільства є сім’я. Cвій початок вона бере ще від створення світу (коли з’я­вилися перші люди), постала раніше, ніж класи, нації чи держави. Цінність сі­м’ї полягає у взаємному даруванні любові, передаванні життя, вихованні ді­тей та формуванні їх індивідуальної свідомості.

Кожна людина народжується у сім’ї. Вона має батьків, які, в свою чергу, мають своїх батьків, і так одне покоління змінює інше. Важко уявити собі життя без сім’ї, бо саме завдяки їй формуються міцні та приязні стосунки між людьми.

Сім’я є спільнотою чоловіка, дружини та дітей. Із самої назви «спіль­но­та» випливає, що її члени мають щось спільне: спільні інтереси, спільні цілі, погляди. Звідси випливає, що від кожного з нас, членів певної сім’ї, за­ле­жить, якою буде наша сім’я. Від того, що ми будемо робити для наших найб­лижчих, часом коштом власних інтересів, буде залежати її міцність. Ос­новою для створення цієї важливої спільноти є любов. Українське прислів’я «Без сонечка не можна пробути, а без любові не можна прожити» наго­ло­шує саме на потребі та важливості любові для життя кожної людини.

Сім’я має вплив на всі сфери людського існування і є першою школою ви­ховання та формування особистості. Завдяки сім’ї людина сприймає також куль­т­уру, у ній закладаються звички, навики, норми поведінки, зразки сто­сун­ків, формуються традиції, моральні стосунки між старшими та мо­лод­шими, милосердя або байдужість, доброта або корисливість. Саме від сім’ї залежить, якою буде людина, бо це найперше та найважливіше середовище виховання.

На батьків покладено обов’язок – виховувати дітей, а на дітей – ша­нувати своїх батьків, що забезпечить добро усім.

Побутові потреби

Чи замислювалися ви колись, скільки у вашому житті вже було нарізаних скибок хліба, пришитих гудзиків і поламаних іграшок? Іноді знаходите свої старі листи до Діда Мороза, згадуєте свої давні бажання. Не викидайте тих листів, покажете їх пізніше своїм дітям. Колись, ви також будете виконувати такі замовлення і переконаєтеся, що давати приємніше, ніж брати.

У гармонійній, щасливій сім'ї ніхто нікому не дорікає за свої зусилля і до­помогу іншому, це не сприймається як тягар. Мама недосипає, доглядаючи хво­ру дитину, батько працює за двох або й за трьох, щоб забезпечити своїм най­ближчим кращі умови життя. Ніхто не сподівається на оплески і не ви­мірює доброти.

Сімейний побут характеризується індивідуальними і груповими фор­мами задоволення потреб, організації відпочинку, дозвілля, внутрішніми нор­мами стосунків та культури спілкування.

Життя у сім’ї потребує правильного та розумного розподілу обов’язків, ос­кільки у домі є дуже багато справ, які треба зробити (наприклад, хтось має го­ту­вати обіди, хтось прибирати, мити посуд, прати, ходити за покуп­ками). Тому необхідна гармонія і взаємна поступливість.

Театральна сценка «Від мами, тата я навчився …»

Формуються групи з 35 осіб. Кожна група отримує розподіл «дитини певної вікової групи». Завдання учасників полягає у тому, щоб записати те, чого вони навчилися від мами й тата на цьому етапі життя.

Потім група вибирає щось одне, що, на її думку, є найціннішим і най­важ­ливішим. Педагог просить приготувати короткі сценки, які пред­ста­вили б вибраний навик чи звичку.

Далі кожна група представляє результати своєї роботи та сценки.

Педагог. Допоможіть батькам, у чому зможете. У домі завжди знай­деться робота. Навчіться допомагати, не чекаючи, що вас похвалять.

Обговорення напису на дошці: «Щоб усі були одним…»

Запитання до учнів:


  • Що означає для сім’ї бути одним?

  • Як досягти єдності у сім’ї?

  • Що для цього потрібно зробити?

Педагог. На щастя, сім'я – це не тільки набування майна і побутові кло­по­ти. Це також спільність духу, серця думок. Вона повинна задовольняти пси­хічні, емоційні і культурні потреби. Напевно, ви погодитеся з цим. Хоч ви вже дорослі, й ніби незалежні, проте знаєте, чим має бути для вас батьківський дім. Це не лише місце, де ночують та їдять. Тут вам хочеться турбуватися про щось, тут ви морально відпочиваєте. А відчуження та самотність у сім'ї спричинюють біль. Ранить брак злагоди між батьками. Молодість – це постійне очікування на сер­дечність родинного дому, хоч іноді юнь колюча й часто бунтівна. Батьки прагнуть виправдати ваші сподівання.

Сім’я є не тільки місцем народження людини як біологічної істоти та її фізичного розвитку, вона також виховує людську душу, тому родина – це також духовна інституція, в якій особа зростає духовно.

­Батьківський дім – це місце, де члени сім’ї можуть всебічно від­по­чивати, та він має також бути простором для життя і зростання. Людина, як і все живе, потребує місця на землі, щоб укоренитись, потребує повітря, сонця, води і поживи. Але найважливіше, що треба людині – це прояв любові інших. Відчуження, відсутність порозуміння та самотність у сім’ї спричиняють біль; натомість любов, терпеливість, толерантність, поступливість, взаємоповага та взаєморозуміння будують сім’ю як міцну спільноту, в якій кожен зна­ходить затишок. Коли існує єдність духа, серця і думок, сім’я стане міс­цем радості та взаємного дарування любові.

Робота у групах

Бажано провести заняття у малих групах ( по 4 учні). Підлітки мають дати письмові відповіді, попередньо обговоривши їх, на такі запитання:


  • Яким чином можемо завдяки сім’ї ставати кращими і творити гармо­нійні стосунки з іншими?

  • Як ти уявляєш собі сім’ю, яку колись створиш? Після цього короткий підсумок та узагальнення робить учитель.

Педагог. Сім'я є найважливішою школою любові, академією добра. Для світу небайдуже, якими будуть випускники. Яка сім'я – таке й суспільство. Нормі суспільного життя навчаються саме у сім'ї.

Можливо, вам ніколи й не спадало на думку, що ви вже роками навча­єтесь у такій академії. За цей час ви вже склали низку іспитів і прослухали не одну лекцію. Науку цю сприймаєте, кривлячи уста.

Батьки-учителі можуть бути звичайними, простими людьми. Таємниця цього університету полягає в тому, що кожна людина, яка подає добрий приклад тактовності й делікатності, може бути професором.

Здобувши ґрунтовну освіту в домашній академії, ви колись станете засновниками власних «університетів» і займете в них місце батьків.

Запам’ятайте: щасливу сім'ю творять щоднини. Не можна дозволити собі відпустку, сказавши: "Кінець, вже нічого зробити не можу. Я вичавив з себе все. Я ідеальний син, чоловік чи ідеальна дочка". Психологи пере­ко­нані: розвиток людини – це мандрівка без зупину. Людина повинна ставити собі щораз більші вимоги, тоді буде постійно відчувати невгамовність від­чуття, що до ідеалу ще далеко.

Інформаційне повідомлення

Педагог. Сім’я – це найменша і водночас основна клітина суспільства. Термін «клітина» запозичили з біології. Відомо, що для того, щоб організм був здоровий, мають правильно розвиватися усі його органи. Здоров’я суспільства як цілості залежить від того,чи правильно розвиваються його поодинокі клітини, тобто сім’ї, – від того, чи належно вони виконують свої функції.

Функції сім’ї це цілі, на які спрямовані життя та діяльність сі­м’ї, а також завдання, які виконує сім’я на благо своїх членів, задо­воль­няючи їх потреби.

Які функції виконує сім’я? На думку соціологів і психологів, їх багато:



    1. прокреаційна;

    2. усуспільнення;

    3. підтримування розвитку особистості;

    4. культуротворча;

    5. опікунська й виховна, яка водночас допомагає морально-релігійному розвитку;

    6. економічна;

    7. профілактична (див. Додаток № 18).

  • Прокреаційна функція

Сім’я – це спільнота осіб, яка створює найсприятливіші умови для при­ходу на світ нової людини і приготування цієї людини до самостійного і відповідального життя.

У чому полягають ці найсприятливіші умови? Сім’я виникає як при­родній наслідок подружжя. Коли кажемо, що хтось створив сім’ю, то маємо на увазі створення подружжя. А це спільнота людей, яка будується на любові. Якщо хлопець і дівчина приймають свідоме рішення, що хочуть усе життя бути разом і спільно виховувати своїх дітей, то цим вони створюють найкращі умови для своєї майбутньої дитини: від початку свого життя малюк в середовищі батьківської любові.

Колись сім’ю створювали й з інших причин: матеріальних, престижу та ін. Тепер щораз більше дотримуються переконання, що основною моти­ва­цією має бути любов. Тривалий зв'язок між батьками дає дитині почуття без­пеки і створює умови для її правильного розвитку.

Треба також усвідомити, що існування і стійкий зв'язок кожної спіль­ноти – починаючи від сім’ї і закінчуючи людством – залежить від на­ро­дження нових людей.

Завдяки батьківству та материнству стає можливим передавання з поко­лін­ня в покоління культурної спадщини. Тому прокреація – це не тільки при­ват­на справа подружжя, вона стосується усього людства. Суспільство ж зобо­в’я­зане потурбуватися, щоб сім’я могла в гідних умовах народжувати і виховувати своїх дітей.


  • Функція усуспільнення

Термін «усуспільнення» означає навчання поведінки, панівних у пев­но­му суспільстві норм та вартостей. Найкращі умови для такої освіти створює сім’я. Дитина бачить і наслідує насамперед батьків. Це стосується не тільки най­простіших дій, таких, як споживання їжі, одягання, вмивання, але й способу ставлення до себе, розв’язання проблем, формування позицій та поглядів.

Через споглядання і наслідування дитина опановує мову – найдо­ско­на­лі­ше знаряддя для порозуміння людей. Водночас це знаряддя впливу. Дитина чує накази й заборони: «принеси м’яча», «помий руки», «не лізь у калюжу», та ін.

Якщо дитина виконує те, що кажуть батьки, її хвалять, натомість за не­по­слух карають. Завдяки системі покарань і винагород вона вчиться жити у світі, в якому діють норми: це треба робити, це можна, а цього не можна. Що зро­зумі­ліші ці норми, то легше дитина їх засвоює. Пояснення, обґрунтування вимог дає змо­гу їй зрозуміти, що існує система цінностей, згідно з якою діють також і батьки.

Діти, яким не прищепили норм поведінки, відчувають суттєві труднощі в пристосуванні до життя серед інших людей.

Прийняття такої системи веде до того, що з часом дитина сама оцінює і коригує свою поведінку, не потребуючи наказів і заборон.


  • Підтримка розвитку особистості (духовна функція)

Особистістю називаємо індивідуальні психічні та духовні риси певної осо­би, які формуються протягом усього життя. На особистість впливають також знан­ня про себе й про світ. Спершу дитина здобуває знання про себе переважно від свого оточення. У спілкуванні з батьками та братами й сестрами малюк піз­нає себе, навчається стосунків: мама-дочка, брат-сестра, молодший-старший. У сі­м’ї дитина також стає життєво активною, здобуває перший досвід успіхів та не­вдач. Якщо батьки помічають її досягнення і радіють з них, дитина вірить в се­бе і у власні можливості. Натомість якщо батьки не помічають або не оціню­ють зусиль малюка, він зростає несміливим і боязким. У майбутньому йому буде складно подолати перешкоди на життєвому шляху. З іншого боку, дитина бачить невдачі й помилки батьків. Спосіб, у який батьки реагують на власні невдачі, має величезний вплив на молоду людину.

Сім’я – це місце, де під одним дахом мешкають люди з різними темпераментами, звичками і смаками. Усі впливають один на одного, і такі багатобічні впливи створюють для кожного можливість збагатити власну особистість.



  • Культуротворча функція

Саме в батьківському домі дитина вперше стикається з прекрасним: квіти в горщику, картина, вишиваний рушник. Може почути колискову, яку співає мама, а пізніше – концерт у трансляції по радіо; прочитати дитячі вірші, щоб потім захопитися літературними шедеврами. Трапляється, що люди говорять:

  • любов до малювання я відчув у дитинстві;

  • змалку мені подобалося співати.

Вводячи дитину у світ мистецтва і створюючи умови для розвитку її та­лантів та уподобань, батьківський дім таким чином допомагає молодій людині активно долучатися до культурної спадщини, що є доробком усього людства.

Сім’я є також школою культури поведінки; тут дитина пізнає основи знань життя, навчається говорити «дякую» та «вибач». Змужнівши, людина напевне не занедбає того, що отримала в батьківському домі. Вона поведе свою дитину в музей або на театральну виставу. Таке продовження звичаїв і традицій збагачує сім’ю й зміцнює зв’язки між усіма її членами.



  • Опікунська й виховна функція

Розвиток людини до досягнення повної самостійності триває кіль­ка­над­цять років. Усвідомивши це, легко зрозуміти, наскільки важливу роль у цьо­му процесі відіграє заснована на тривких зв’язках сім’я, в якій люблять один одного.

Безкорислива любов, виявом якої є ніжність і турботливість, дає не тільки батькам відчуття щастя, а й дітям. Водночас із змужнінням чуйна й дбайлива батьківська любов перетворюється у вимогливу. Прищеплення дитині норм поведінки вирішальним чином впливає на її життя.



  • Економічна функція

Кожна сім’я є водночас одиницею в економічному значенні. Щоб задо­воль­нити матеріальні потреби її членів (харчування, одяг, помешкання) члени сім’ї працюють, вирощують або купують продукти та ін. У сім’ї є свій бюд­жет: вона приймає інвестиції та отримує прибутки із праці своїх домашніх. Маєте усвідомити, що ваше навчання – це також своєрідна інвестиція. В майбутньому вона дасть вам змогу знайти роботу, що потребує кваліфікації, яку ви здобуваєте, і розвинути власні здібності.

Що досконаліше сім’я розпоряджається своїми статками, то ліпші будуть наслідки. Це водночас суттєвий внесок у добробут і в економічну могутність держави. Кожна сім’я, сплачуючи податки, отримує свою частку в суспільстві як цілості. Сім’ї з достатком в наш час не рідко засновують нові підприємства, де отримують роботу люди зовні. У цей спосіб заможність багатих родин дає можливість працювати іншим, отже, сприяє покращанню умов життя малозабезпечених сімей.



  • Профілактична функція (морально-етична)

Сім’я – це щит перед злом, від якого повинні відбитися негативні по­драз­ники, що їх нерідко створює оточення. Що гармонійніший дім, то загар­то­ванішою є дитина. Вона менше піддається негативним впливам: не тяг­неть­ся за чаркою або наркотиками, щоб побачити світ у «кращому варіанті», розрізняє, що добре, а що погано.

Свій дім пам’ятаєте довго, наскільки важливі функції він виконує.



Робота у групах

Об’єднуємо учнів у групи, кожна з яких отримує картку з назвою певної функції сім’ї. Потрібно кожній групі розповісти про дану функцію сім’ї.

Пояснення педагога про шлюб

Педагог. Термін шлюб походить від старослов’янського сълюбь (обіцянка).

Шлюб – це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Право на шлюб виникає із досягненням віку на день реєстрації (для жінок – 17, а для чоловіків – 18 років). Право на союз суд може надати особі, яка до­сяг­ла 14 років, якщо це відповідає її інтересам. Право на реєстрацію не об­ме­жу­єть­ся максимальним віком, або віковою різницею осіб, які бажають одру­житися. Права на одруження не має особа, яка вже перебуває в іншому шлюбі.

Шлюб є добровільним союзом. Він ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Ця вимога означає відсутність щодо них фізичного насильства та психологічного тиску з приводу укладання союзу, а також усвідомлення цими особами значення своїх дій та спроможність керувати ними на момент вчинення ними волевиявлення щодо одруження.

У шлюбі між собою не можуть перебувати родичі прямої лінії спорід­нення, рідні, двоюрідні брат і сестра, рідні тітка, дядько та племінник., пле­мін­ниця, усиновлювач та усиновлена ним дитина.

Державна реєстрація шлюбу є обов’язковою вимогою для виникнення прав та обов’язків подружжя. Порядок реєстрації шлюбу регулюється пра­вилами реєстрації актів цивільного стану, затвердженими наказом Міністерства юстиції в новій редакції від 03.09.2002 року. Релігійний обряд шлюбу має такі ж правові наслідки лише у випадках, якщо він відбувся до створення або відновлення державних органів реєстрації актів цивільного стану.

З моменту подання заяви про реєстрацію союзу до будь-якого органу реєстрації актів цивільного стану особи вважаються зарученими. Заручини – це домовленість про укладення в майбутньому шлюбу. Вона не створює обов’язку одружитися, проте особа, яка порушила обіцянку без поважних причин, зобов’язана відшкодувати другій стороні затрати на весілля. Поважність відмови від шлюбу може бути обумовлена, зокрема, протиправною, аморальною поведінкою другої сторони, приховуванням обставин, що мають істотне значення (важка хвороба, наявність дитини, судимість тощо). За загальним правилом реєстрація відбувається через місяць після подання заяви у приміщенні державного органу реєстрації актів цивільного стану лише за особистої присутності осіб, що одружуються. Представництво не допускається. У випадку якщо шлюб все ж таки був зареєстрований за відсутності одного або обох наречених, за рішенням суду запис про такий шлюб анулюється, а шлюб вважається неукладеним.



Підсумок

Педагог. Роздуми над найсуттєвішими функціями сім’ї дають змогу усвідомити, що вона виконує роль як у житті кожного з вас, так і в житті всього суспільства. Сім’я є предметом наукових досліджень, конгресів та конференцій. При державних адміністраціях діють відділи у справах сім’ї, створено також Управління у справах сім’ї та молоді при Кабінеті міністрів України.

Сім’я користується особливою опікою з боку держави, яку гарантує Конституція.



Завдання

  • Перегляньте фотографії, порозмовляйте з батьками про те, якими ви були колись. Напевно, вони пам'ятають цікаві епізоди з вашого життя. Дехто занотовує розповіді своїх дітей, зберігає малюнки. Запитуйте їх час від часу: «Яким я був (була)?».

  • Написати короткий твір на тему «Моя родина» або намалювати свою сімю. Необхідно наголосити учням, що найкращі твори будуть зачитані на наступному занятті, а малюнки представлені на стенді класу.


Використана література:

  1. Мандруючи до зрілості : виховання для життя в сім’ї для дітей 11–13-ти років : наук.-попул. вид. / за ред. Т. Круль. – Львів, 2004. – С. 6 – 12.

  2. Мандруючи до зрілості : виховання для життя в сім’ї для підлітків 13–16-ти років : наук.-попул вид. / за ред. Т. Круль. – Львів, 2008. – С. 6 –10.

  3. Мандруючи до зрілості : виховання для життя в сім’ї для молоді : наук.-попул. вид. / за ред. Т. Круль. – Львів, 2006. – С. 233 – 234.


Рекомендована література:

  1. Браун-Галковська М. Домашня психологія. Подружжя. Діти. Родина. – Львів, 1996.

  2. Піча В. М. Соціологія сім’ї. – Львів, 1995.


Тема 2. Сім’я і діти. Вчимося розуміти та поважати один одного в сім’ї
Мета: вчити дітей поважати батьків і їх життєвий досвід, прислухатися до їхніх порад, допомагати їм.

Демонстраційний матеріал: таблиця до вправи «Моя сім’я».

Матеріальні ресурси: роздатковий матеріал «Перелік порад на тиж­день», роман Ф. Достоєвського «Брати Карамазови», Додаток 19, анкета для кож­ного учня.

Хід заняття

Привітання.

Представлення теми.

Вступна бесіда

Педагог. Для кожної дитини необхідними є любов батька і матері. Про таку родину можна сказати, що вона є царством батька, світом матері і раєм для дитини. Про важливість домашнього затишку і любові український народ часто наголошує у піснях та поетичних творах:

На світі білому єдине,

Як і Дніпрова течія,

Домашнє вогнище родинне

Оселя наша і сім’я.

Родину створює тісна спільність різних поколінь. Життя в родині по­кликане подолати труднощі у взаємостосунках з особами різних темпе­ра­ментів, уподобань та віку.

Для батьків немає більшої втіхи, як розумні і здорові діти. І немає біль­шої печалі, коли діти виростають недостойними людьми. Невипадково ще в п’я­тому столітті до нашої ери філософ Демократ написав: «Виховання є не­без­печна справа, бо у випадку успіху він дається ціною великої праці, а у ви­падку невдачі горе незрівнянне ні з яким іншим». Прислухайтесь до цих слів. Батьківська радість і горе у ваших руках.

Ми на землі не тільки для того, щоб нас розуміли, а щоб ми вчилися ро­зуміти інших. Тому дочка чи син не повинні думати: «Яку матір чи батька маю?», а «Якою я є дочкою? Яким я є сином?». У житті є багато прикладів, ко­ли у добрих батьків виростають невдячні діти, і навпаки, коли у морально впав­ших батьків виростають добрі діти. Основою формування доброго сина чи доброї дочки є заповідь « Шануй батька і матір свою, і буде тобі добре, і довго проживеш на землі».

Шанувати батька і матір – це означає: поважати; не засмучувати своєю поведінкою; берегти працю батьків; слухати їх поради, повчання; добре вчитися і працювати; співчувати, коли їм важко, допомагати у міру власних сил.

Велика мудрість говорить: «Хто шанує батька, той гріхів збува­єть­ся»; «Хто звеличує матір свою, той немов скарби збирає».

У романі Ф. Достоєвського «Брати Карамазови» описаний епізод гру­бої суперечки між сином і батьком у присутності інших людей. Коли взаємні зви­нувачення досягли найбільшої напруги і ненависть переповнила їх, ста­рець Зосима підійшов до сина, став перед ним на коліна, поклонився до землі і попросив: «Пробачте всі». Це так вразило всіх присутніх, так схвилювало, що стало своєрідним уроком на все життя. Зверніть увагу на ту загадкову об­ста­вину, що старець став на коліна не перед батьком, а саме перед сином.

В українській традиції споконвіків повага до батьків виражалася звер­тан­ням на «Ви». Мати батька і матір – це велике добро, за яке потрібно бути вдяч­ними.

Повага до старших, до батьків вважалась у народі рисою, притаманною кож­ній порядній, вихованій людині. Навчаючи дітей поважати старших, роз­по­відали їм різні повчальні історії, казки.

Повчальна історія

Педагог. Колись старих людей, у яких не було сил працювати, спускали по лубках (лубок – кузов воза, саней) у провалля, щоб дарма хліб не їли. А один чо­ло­вік дуже любив свого батька й не виконав жорстокого закону, заховав ста­рого в хліві, годував таємно. Через деякий час трапився недорід: нічим лю­дям сіяти. Бать­ко побачив, що син чогось журиться, розпитав про все й по­радив зняти сно­пи зі стріхи, ще раз обмолотити й засіяти. Так син і вчи­нив. Зійшов у нього хліб найкраще, і найбільша нива була засіяна. Усі люди до­пи­тувалися, як же він до такого додумався. Той спочатку мовчав, а зго­дом розповів, що батько його так навчив. З того часу люди перестали ста­рих на лубках вивозити, а ша­ну­ва­ли до смерті, бо вони мудрі, життям биті, завжди розуму навчать.

Пам’ятайте: наше життя – це своєрідний храм, цінний не тільки на­шою працею, а й мудрістю попередніх поколінь, без якої б той храм дав­но перетворився на руїну.

Розповідь педагога

Педагог. Багато з вас бачить батьків тільки пізно ввечері. Постійно роз­ми­наєтеся. Спільна вечеря, розмова, хоч би й коротка, дуже важливі для те­пе­рішньої забіганої сім’ї. Вони згуртовують і зміцнюють. Проте в більшій час­тині наших домівок у кутку панує одноокий божище – телевізор. Він ніби до нічого не зобов’язує, проте насправді підступно сідає з мешканцями до ве­чері. Від­би­рає можливість вечірньої розмови. Не дивно, що засинаєте тоді са­мот­ні, ніби ошу­кані. І знову день минув. Не вистачило часу для роздумів, для тиші.

Дослідники твердять, що тепер батьки розмовляють із дітьми ледве 15 хви­лин на день; із цих 15 хвилин 12 припадає на роздавання наказів. Живучи так, важко говорити, що сім’я задовольняє психічні й емоційні потреби людини. Але ж саме це вам життєво необхідне. Інколи маєте проблеми з навчанням, час­то шукаєте справжніх друзів. Буває, що й вперше закохуєтеся. Голова йде обер­том від спокус, які пропонує світ. Помножуються авторитети й ідоли. Чи за­вжди вони позитивні? Варто обговорити це з близькими людьми. Дім, у якому ці­нують розмову, функціонує правильно. Усі в ньому краще знають і розуміють один одного. Батьки відповідають на запитання, молодь може доводити свою пра­воту. В демократичній моделі сім’ї не буває «землетрусів», у які іноді пере­хо­дить обмін думками між домашніми. Дитині не кажуть, що діти та риби го­ло­су не мають. А саме так буває в сім’ях, де панує деспотизм (підкорення всього і всіх волі когось одного) або автократія (система, в якій влада належить одній лю­дині). Таке ставлення руйнує делікатні зв’язки між дитиною й дорослими і за­вдає болючих ран.

Спілкування в родині приносить потрібні позитивні наслідки за участі обох сторін – батьків і дітей. Іноді батьки через певні причини не роблять пер­шого кроку, тоді багато залежить від вас.

Насамперед, у спілкуванні потрібна відкритість. Важливо також ви­брати відповідний час, щоб у дорослих була можливість взяти участь у роз­мо­ві. Для багатьох сімей це може бути час вечері, для інших – час перед сном або після школи. Важливо розмовляти з батьками регулярно, це допоможе змі­нити стосунки у сім’ї на краще.



Життєвий приклад

Педагог.

  • Сядьмо, поговорімо…

  • Мамо, Ну що ти починаєш?..

Вам знайома така ситуація? Вона може свідчити про те, що у ваші сто­сун­ки з батьками закралася недовіра. Або, можливо, ви вважаєте себе на­стіль­ки самостійними, що не потребуєте обговорювати з ними своє життя. А мо­же, думаєте собі, що все і так зрозуміло, тож навіщо ще щось говорити?

Розповідь-зізнання однієї дівчини (див. додаток № 19).

Педагог. Вам уже важче, ніж у дитинстві, спілкуватись з батьками, бо:

  • малі діти, не маючи власних знань про світ, більше слухають батьків, більше запитують, мають велику довіру до старших;

  • коли підростаєте, у вас формуються власні уявлення про навколишній світ, ви перестаєте слухати, що вам говорять, вважаючи, що самі все знаєте;

  • часто виникають суперечки із старшими через те, що вони не зауважили змін у вашому світогляді та поведінці, а ви, в свою чергу, перестаєте до­ві­ряти дорослим, помічаючи їхні помилки та непослідовність у поведінці;

  • часто батьки не встигають за швидкими змінами вашого розвитку, відно­сять­ся до вас і надалі як до «маленьких».

Це призводить до непорозумінь, а навіть до гострих конфліктів, які мож­на вирішити лише шляхом спокійної розмови, де б одні, і другі по­дис.­кутували і знайшли вирішення проблеми.

Вправа «Моя сім’я»

Педагог. Виберіть, будь-ласка, по десять почуттів, які ви найчастіше та най­рідше переживаєте у своїй сім’ї. Після цього завдання також можна об­рані почуття пронумерувати від одного до десяти (1– дуже часто, 2– рідше, 3 – ще рід­ше і т. д.), а згодом обговорити всім класом найважливіші.


РАДІСТЬ

ТУРБОТУ


СТРАХ

НЕПЕВНІСТЬ

СУМ

ВТОМУ


ЛЮБОВ

ГОРДІСТЬ


НІЖНІСТЬ

ГНІВ


ВПЕВНЕНІСТЬ

ПРИНИЖЕННЯ

НЕНАВИСТЬ


ПОРОЗУМІННЯ

ДОБРОТУ
ЖАЛЬ

ПРИЯЗНЬ

НЕПОРОЗУМІННЯ



ВІРНІСТЬ

СОРОМ


БАЙДУЖІСТЬ

ВИЗНАННЯ


НЕВПЕВНЕНІСТЬ

КОМФОРТ


ЩИРІСТЬ

ЗАДОВОЛЕННЯ



НЕЩИРІСТЬ
ЗАТИШОК

ОПІКУ


ВЕСЕЛІСТЬ

БЕЗПЕЧНІСТЬ

НАПРУЖЕННЯ

НЕРВОЗНІСТЬ

ТАКТОВНІСТЬ

НЕУВАЖНІСТЬ

ТОВАРИСЬКІСТЬ
ГРУБІСТЬ

ВРІВНОВАЖЕНІСТЬ

ТАКТОВНІСТЬ



Анкетування (необхідно наголосити, що анкета є анонімною і дані з неї не будуть розголошуватися).

Анкета

1.Ким для тебе є батьки?



  • Наставниками

  • Опікунами

  • Друзями

  • Авторитетом

  • Просто люблячими людьми

  1. Підкресли твердження, яке найбільше відповідає твоїй думці про свою сім’ю:

  • Це місце, де мені допомагають розв’язувати свої проблеми

  • Це дім, де я живу і виконую певні побутові обов’язки

  • Це оточення, яке я змушений терпіти

  • Це місце, де мені добре

  1. Чи є у тебе рідні брати?

  • Так

  • Ні

  1. З ким із батьків найбільше збігаються твої погляди?

  • З батьком

  • З матір’ю

  • Ні з ким

  • Не знаю

  1. Чи радишся ти з батьками під час:




Часто

Інколи

Ніколи

Купівлі речей, одягу










Підготовки уроків, домашніх завдань










Вибору друзів










Обговорення особистих проблем










Вибору форм дозвілля













  1. Які з перелічених проблем є предметом твого обговорення з:

Предмет обговорення

Матір’ю

Батьком

Навчання







Взаємостосунки з друзями







Прочитані книги







Переглянуті фільми, телепередачі







Політичні події







Заняття у вільний час







Взаємостосунки між хлопцями і дівчатами







Спортивні події







Плани на майбутнє







Зміни у моєму тілі










  1. Хто зазвичай допомагає тобі виконувати домашнє завдання?

  • Обоє батьків

  • Лише мама

  • Лише батько

  • Старший брат або сестра

  • Дідусь або бабуся

  • Самостійно

  • Репетитор

  • Інше_______________________________________________

  1. Які форми проведення вільного часу характерні для твоєї сім’ї?

  • Прогулянки містом

  • Виїзд на природу

  • Відвідування виставок, концертів, театрів

  • Перегляд телепередач

  • Прийом або відвідини знайомих, родичів, гостей

  • Спілкування з друзями

  • Інше______________________________________________

  1. Чи береш участь у виконанні домашньої роботи?




Вид роботи

Постійно

Час від часу

Взагалі не виконую

Майже ніколи

Приготування їжі













Миття посуду













Прибирання













Прання













Ходіння до магазинів













Опіка над мо­лодшими братами чи сестрами












Робота на присадибній ділянці чи дачі












Ремонт одягу













Інше
















  1. Як часто у твоїй сім’ї виникають гострі конфліктні ситуації?

  • Дуже часто

  • Часто

  • Час від часу

  • Практично ніколи

  • Взагалі ніколи

  1. Які проблеми особистого характеру найбільше хвилюють тебе у цей час?

  • Труднощі у спілкуванні з ровесниками

  • Відсутність взаєморозуміння з батьками

  • Невпевненість у своєму майбутньому

  • Погані стосунки з вчителями

  • Відсутність вірних друзів

  • Те, що діється з моїм тілом

  • Проблеми зі здоров’ям

  • Шкідливі звички

  • Низький матеріальний рівень моєї родини

  • Невдоволеність собою

  • Інше_____________________________________________________


Перелік порад на тиждень. (педагог роздає усім учням пам’ятку).
Перелік порад на тиждень

    1. Я завжди буду лагідно ставитися до своїх батьків.

    2. Я буду жити у мирі та злагоді зі своїми братами і сестрами.

    3. Я щоранку буду застеляти своє ліжко.

    4. Я буду ставитися до своїх братів та сестер з любов’ю та лагідністю.

    5. Я буду виконувати домашнє завдання без нагадування.

    6. Я щотижня буду прибирати у своїй кімнаті.

    7. Я поговорю з батьками і запитаю їх, як я можу стати кращим сином/дочкою.

    8. Я буду виконувати роботу, про яку мене попросять.

    9. Хоч один раз на день, я буду казати мамі і татові, що їх люблю.

    10. Я не буду втрачати терпіння і намагатимусь зрозуміти своїх батьків на­віть тоді, коли мені буде здаватися, що вони помиляються.

    11. Я буду прощати своїх братів і сестер, роблячи їм приємність.

    12. Я не буду дозволяти, щоб невдоволення керувало моїми вчинками.

    13. Якщо я казав неправду своїм батькам, то признаюся їм в цьому і розповім, що я планую виправляти свої помилки.

Педагог. Ще одна корисна порада: подбайте про культуру мови у вашій до­мівці. Допоможіть створити доброзичливу атмосферу. Підтримуйте тра­ди­цію спільних виїздів і прогулянок. Телевізор, якщо його ввімкнули вчасно і відповідно до «буття разом», стає приятелем сім’ї. Проте коли працює бе­з­пе­рерв­но, приковуючи в ясний день до канапи, то не є вашим спільником.

Підсумок

Педагог. Викладачами домашньої академії можете бути і ви. Деколи бать­ки хочуть довідатися, що про них думають діти. Багато з низ із радістю ви­слу­хає, якими є ваші ідеали батька й матері. Адже сімейне життя – це взаємне на­вчання. Не втратьте цієї можливості. Скажіть їм, що хотіли б, щоб вони вас хва­ли­ли, якщо ви заслужили на це. Можливо, вони відчують полегшення, якщо по­чують від вас, що стають вам ближчими тоді, коли не вдають із себе досконалих і часом говорять «пробач». Може, вони не усвідомлювали, що надто домінували над вами, що їх іронія завдавала вам болю. Жоден дім нічого не втратить, якщо пев­ний час у ньому присвятити змістовному обміну думками. Навпаки: він внут­рішньо збагатиться.

Кожен може збагатити свій рідний дім новими традиціями та звичаями. Бать­ко і мати вчаться одне в одного усе життя і можуть взаємно навчатися куль­тури. Для дітей, які мужніють, також відкривається широке поле для діяльності. От­же, кожен має змогу відчути, що він потрібний. Мама виявляє себе як екс­перт з влаштування гостин, тато – як організатор туристичних виїздів, а ви мо­жете запропонувати нові ідеї, наприклад, як прикрасити дім. Така спільна праця не є марною. Ви звикаєте до естетично накритого столу. Можливо, вам спо­до­ба­ються недільні мандрівки. Наша праця, взаємна доброзичливість – це ма­ленькі цеглини, з яких виростає будівля, яка називається «домом». І буде вона на­стільки міцною, наскільки будівники віднайшли самих себе і відчули, що ін­ші їх сприйняли. Будувати власний дім їм тоді буде легше.


Творити добру сім’ю непросто, кожен є відповідальний за свою родину
Запитання і завдання

  • Чи виникають у вас питання, які можна обговорити у сім’ї? Зробіть свої пропозиції.

  • Які поради батьків для вас особливо важливі?

  • Як ви розумієте поняття свободи і слухняності?

  • Яким в майбутньому буде ваш дім? Як ви його уявляєте?

  • Напишіть про це твір-роздум.


Використана література:

  1. Програма статевого виховання (12-13років). – Львів : Свічадо, 2005. – С. 78 –79, 86.

Рекомендована література:

  1. Браун-Галковська М. Домашня психологія. Подружжя. Діти. Родина. – Львів, 1996.

  2. Гордон Т. Виховання без невдач. – Львів : Свічадо, 2010.

  3. Конел У. Підліток. – Львів, 1996.

  4. Мицельський Я. Буквар для батьків/ пер. з пол. Г. Теодорович. – Львів : Свічадо, 1998.

  5. Павлюкевич П. З підлітками спокійно про батьків. – Львів : Свчадо, 2010.

  6. Форвуд С. Токсичні батьки. – Львів : Свічадо, 2010.

1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   26


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка