Методичні рекомендації щодо впровадження програми «Стань творцем свого життя»



Сторінка16/26
Дата конвертації11.04.2016
Розмір5.17 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   26
Тема 6. Індивідуальний здоровий спосіб життя – складова реалізації твоєї особистості
Мета: навчати підлітків стояти на сторожі свого життя і робити правильний вибір, щоб бути щасливими.

Демонстраційний матеріал: малюнки-ілюстрації до розповіді.

Матеріальні ресурси: листи-звернення.

Хід заняття

Привітання.

Декламування вірша

Землю Господь створив для нас із вами,

Щоб ми могли на ній щасливо жити.

Красу її не можна описать словами.

О, ти – прекрасний й неповторний світе!

Як добре, коли ти здоровий,

Хороший настрій в тебе є.

І вигляд просто таки «кльовий»,

А сила, як джерельце б’є.

Знай, ти – людина – індивід

Із пелюшок і до кончини.

Ти твориш дійсність, твориш світ,

Долаєш всі нескорені вершини.

Людина їсть і дихає, і п’є

Засвоює корисні речовини.

А що шкідливе в організмі є,

Виводить чисто до краплини.

Здоров’я в спадок від батьків прийшло.

Від середовища і способу життя залежить

Подбайте, щоб воно міцним було.

І Бог його, повірте, вам не обмежить.

Шкідливі звички – то найбільше зло,

Яких людина набуває.

Краще, щоб їх ніколи не було.

Прекрасно, коли їх немає.

Бо вони липнуть, ніби мед,

До них звикають дуже швидко.

Звичка – хвороба, не секрет

Біда і страшна смерть нерідко.

Спадкова схильність чи наслідуєш когось.

Цікавість чи від дійсності втікаєш.

Щоб виділитись в чомусь чи чогось.

Тому й шкідливих звичок набуваєш.

Це – боягузтво – пам’ятай,

Ти можеш вирішити всі проблеми.

Родині клопотів не завдавай.

Здоров’я – найцінніша тема.

Представлення теми.

Робота в групах

Усіх присутніх об’єднуємо у групи, кожна із них отримує завдання: на ар­куші паперу в одній колонці написати ознаки здорового способу життя, а в іншій – нездорового.

Коротка бесіда

Педагог. Здоров'я – це, в першу чергу, спосіб життя людини. Це той стиль, який людина вибирає для себе, і саме він визначає, чого вона зможе до­сяг­ти. Давно доведено, що все, що робить людина, відбивається на її стані здо­ро­в'я. Добре здоров’я містить у собі мету, інтереси і корисні звички. Це почуття спов­нене любові до самого себе.



Ми часто чуємо слова: «доля людини», але розпоряджатися нею може ли­ше вона сама, зробивши вибір на користь собі й відмовившись від речей, що можуть зашкодити не тільки їй, а й суспільству та іншим людям.

Вправа «Лист другові»

Учасники об'єднуються у дві групи. Кожна група отримує лист – звер­нен­ня, на який має дати відповідь-пораду.

Любий друже!

Допоможи мені аргументовано пояснити моєму другові, що він неправий. А справа от у чому...

Із Сашком ми зустрічаємося з 11 класу і маємо серйозні наміри одру­жи­тися, ми навіть кілька разів моделювали наше майбутнє спільне життя. Нам пощастило, що наші думки багато в чому збігаються. Але коли ми за­го­ворили про дітей, то ледве не посварилися.

Справа в тому, що ми обоє куримо. Я знаю, що це може нанести шкоду ме­ні й дитині, тому й вирішила кинути курити, і Сашко мене цілком під­три­мує. Однак він вважає, що його куріння не принесе нікому шкоди. Чи правий він?

Занепокоєна Олена

Любий друже!

Мені 16 років, курю вже два роки, викурюю до пачки за день. Коли я не ку­рю, мені погано. Я вважаю, що сигарета знімає нервову напругу. Нещо­дав­но я почала зустрічатися з Олексієм, який подобається мені ще з 5-го класу. Він веселий, розумний, відмінний спортсмен, мені здається, я йому також по­добаюсь. Він не курить, і я чула, як він говорив, що куріння – найдурніша річ. Мені він цього не говорив, але боюся, що може сказати, або перестане зі мною зустрічатися. При ньому я ще не курила. Але я весь час запитую себе, а чи не слід йому прийняти мене такою, якою я є.

Вікторія, що з нетерпінням чекає відповіді

(виконавши завдання, учні зачитують відповіді).

Педагог. Ніколи не вживайте алкоголь, сигарети, наркотики, бо це шко­дить вашому здоров’ю, це нищить ваше тіло, знижує вашу розумову діяль­ність, і ви не зможете осягнути своєї мрії бути щасливими.

Декламування вірша по темі

Здоров'я це ранок

За свіжим повітрям.

Це сонце, що гріє

Ласкаво й привітно.

Це хвилі Дніпра,

Що нам сили дають.

Бери це сміливо,

Мій друже, і в путь.

Здоров'я – це смак

Свіжих ягід дозрілих,

Це спорт, що дає нам

Наснагу і силу.

Це сон, що на крилах

Нам зорі несуть.

Усе це з собою

Узять не забудь.

Та тільки на цьому шляху пам'ятай:

Цурайся цигарки, від чарки тікай,

І знай, любий друже,

У цьому житті

Чи бути здоровим

Вирішуєш ТИ!


Розгляд інших негативних явищ, які шкодять здоров’ю людини

Розповідь про пірсинг

Педагог. Сьогодні усе частіше можна побачити молодих людей, ніс, ву­ха, губи, брови яких оздоблено різноманітними колечками, «штангами», «цвяш­ками» чи «бананчиками». Від такої краси інколи стає моторошно! А мода про­колювати власне тіло поширюється швидше за грип. Англійською мовою слово «проколювати» звучить як «pierce». Звідси й походить термін «пірсинг».

Якщо ви вважаєте, що пірсинг – це останній крик моди, то глибоко поми­ля­єтеся. Люди проколювали своє тіло з давніх-давен. У первісних племенах про­коли були такою собі візиткою. Розташування прикрас та й вони самі могли роз­повісти іншим, до якого племені належить людина і вказати на її статус. На­прик­лад, у Давньому Єгипті проколювання пупа символізувало приналежність до аристократії. Його робили жерці й люди, наближені до фараона.

Індійські жінки проколюють собі носа після одруження. А пред­став­ники африканських племен до проколювання вух та носів вдаються під час об­рядів, які передбачають випробовування болем.

А з яких міркувань проколюють своє тіло ваші однолітки? Найчастіше во­ни мріють круто виглядати, бути не такими, як усі або навпаки – по­чу­ва­тися своїми серед пірсингованих друзів. Іноді пірсинг є своєрідним способом про­тесту проти усталених норм та правил.

Найчастіше проколюють вуха, брови, ніс, губи, а також пуп та навіть язик. Але це може призвести до трагічних наслідків.



Розгляд життєвої ситуації

Педагог. Влітку 2003 року 26-річна англійка Беккі Ньянг пережила жа-хливий випадок.

Молода дівчина та її друг потрапили у сильний шторм на грецькому острові Корфу. Несподівано сліпуча блискавка відбилася від кам’яної арки і влучила ... у прикрашений пірсингом язик Беккі. Три дні дівчина не могла го­ворити й нічого не бачила. У неї був сильний опік рота, обличчя й ніг.

Педагог. Це перший і, на щастя, досі єдиний випадок, коли блискавка влучила в людину через пірсинг.

Нещодавно відбувалася лікарська конференція і ось про що там гово-рилося:



  • проколи надзвичайно довго гояться – крихітна ранка на тілі може за­жи­вати від кількох місяців до півроку;

  • пірсинг будь-яких частин тіла часто супроводжує зараження, а також ура­ження нервів, кровотечі та рубці.

Інфекційне запалення найбільше загрожує тим, хто вирішив проколоти со­­бі пупа. А от стати постійним клієнтом стоматолога світить бажаючим при­кра­сити за допомогою пірсинга свій язик. До того ж невинний, на перший по­гляд, пірсинг може «подарувати» смертельні захворювання, які передаються че­­рез вживання нестерильних інструментів – різні форми гепатиту і навіть ВІЛ-інфекцію.

Запитання до учнів:

  • «Чи потрібно це вам?»

Педагог. До того ж, можна подумати, що якби природою було пе­ред­ба­чено, що ми жити не зможемо без 2–3 додаткових дірочок, то вона подбала би про це сама. Тож, шануймо свої тіла, адже вони створені найкращим Майстром і Стилістом.

Розповідь про шкідливість фільмів-жахів

Педагог. «…Після перегляду цього фільму я довго не могла заснути в од­ній кімнаті з телевізором…»; «Я не заходитиму більше до цієї кімнати, там у відику – цей фільм»…

Ці слова належать різним людям, які ділилися своїми враженнями після перегляду фільму жахів. Однак ці свідчення допоможуть нам зрозуміти, що перегляд таких фільмів може вразити душу небезпечним вірусом страху.

Перша жахлива екранізація з'явилася в Парижі ще у 1798 році, за часів Фран­­цузької революції. У напівзруйнованій каплиці монастиря чоловік на ім'я Етьєн Робер влаштував дійство "Фантасмагорія". По периметру каплиці бу­ли розташовані екрани, на яких то з'являлися, то зникали, неймовірно змі­ню­ючи свій вигляд, різно­манітні привиди й жахливі потвори. Виявляється, що позаду екранів були люди, які задимлювали приміщення і на візках пере­су­вали спеціальні ліхтарі. Це й робило театр тіней Етьєна Робера рухомим.

Проте широкого розмаху втілення жахливих фантазій набуло лише за­вдяки винаходу братів Люм'єрів – кінематографу. 1896 року у Парижі від­бу­лася прем'єра фільму, який тривав тільки 2 хвилини, але мав страшну назву – "Замок диявола". Ця короткометражна стрічка була першою спробою втілити на екрані жахливі образи. Відтоді фільми, що змушують глядачів здригатися й ціпеніти від страху, стали не менше популярними за комедії.

Психологи твердять, що фільми жахів – це найшкідливіший винахід люд­ст­ва. Адже деякі "шедеври" можуть налякати на все життя або пере­ко­на­ти глядача, що насилля й агресія – це норма. Часом вам досить лише про­чи­та­ти теглайн до фільму, аби зрозуміти, що там покажуть. Теглайн – це напис на афі­шах та посте­рах до фільму, що якнай­точніше відображає його основну ідею та зміст. Наприклад, теглайн до фільму «Пила» звучить так: «Як багато кро­ві ти зможеш пустити, аби залишитися в живих?». А тепер здо­га­дай­те­ся, про що це "веселе" кіно... Мабуть, недарма Мініс­терство культури Франції за­боронило показ на державному телебаченні фільму "Пила-3".



«Після перегляду самому краще не залишатися, а ще краще піти ку­дись із дому, особливо, якщо у вас є телевізор або телефон, а то, не дай Боже, й справді щось вилізе... Страшно!». Це порада хлопця, який подивився фільм «Дзвінок». Вам смішно? Натомість кінокритики не відстають від психологів і твердять, що «найвдаліші» фільми жахів зароджують у душі глядача сумніви щодо власної безпеки. Вони змушують людину думати: те, що відбувається на екрані, може трапитися з нею. Глядачі навіть не здогадуються, що творці філь­му маніпулюють їхньою свідомістю. Як наслідок народжується стійкий комплекс щодо страху.

Тож перегляд фільму жахів – це не така вже й невинна забава. Ви самі від­чиняєте перед страхом двері й запрошуєте його у своє життя. Отже, не ди­вуйтеся, якщо ви почнете боятися власного телевізора чи здригатиметеся від телефонного дзвінка.

Краще наповнюйте ваше життя миром і радістю.



Розповідь про телефономанію

Розгляд життєвої ситуації

Педагог. … Його мобільний телефон почав періодично піпікати вже на дру­гому уроці. "Розряджається!!!" з жахом подумав Олег. Цей звук завдавав хлоп­цеві справжніх страждань. "Ну, протягни, будь ласка, ще кілька годин, рід­ненький!" - благав він бездушний апарат, ніби той був живою істотою. Оле­го­ві здавалося, що коли маленький екран згасне, хлопець опиниться на безлюд­но­му острові. Страшно навіть уявити жодних повідомлень від Юрка під час уроків, жодних ігор на перервах, жодних дзвінків дорогою додому... Жах! Суцільний жах!

На четвертому уроці ЦЕ сталося. Мобільник замовк. Олег ледве до­че­кався, поки пролунає дзвоник з уроку. На перерві він стрімголов побіг до мед­пункту, де почав натхненно говорити неправду про нестерпний головний біль. Оскільки виглядав хлопець і справді кепсько, йому дали таблетку і від­правили додому.

Щойно переступивши поріг квартири, Олег кинув сумку і, навіть не роз­зув­шись, кинувся до зарядного пристрою. Хлопець полегшено зітхнув ли­ше то­ді, коли телефон у його руках ожив, висвітивши на екрані надпис: "За­ряджається"…

Педагог. Можливо, Олег навіть не здогадується, що така його поведінка свідчить про залежність від власного мобільного телефону.

Так, так! Батьки, лікарі, вчителі вже б'ють на сполох – усе більше хлоп­ців і дівчат не уявляють свого життя без…мобілки. У психологів уже навіть з'я­вилися терміни – "мобільна залежність" та "SMS-манія". Наприклад, в Іспа­­нії віднедавна ставлять такі діагнози та лікують це захворювання у клініках.

Лікарі кажуть, що мобільну залежність можна розпізнати за такими ознаками:


  • людина носить мобілку зі собою завжди і всюди (навіть бере до ліжка);

  • страшенно нервує, коли телефон розряджаєть­ся чи ламається;

  • панікує, якщо забуває телефон удома;

  • не уявляє собі, як можна не купити найновішу модель;

  • постійно скачує нові рінгтони та ігри;

  • вважає мобілку частиною себе.

Гадаєте, що лікарі перебільшують – хто ж вважатиме телефон части­ною себе? Тоді познайомтеся зі свідченням одного молодого хлопця:

"Я визнаю, що залежний від мобільного телефону. Говорю по мобілці, ко­ли лише маю вільну хвилинку. Якось за один тиждень проговорив 27 годин! А якщо батарей­ка сідає, то я навіть не знаю, як це назвати. Тоді почува­юся так, ніби втратив якусь частину свого тіла...".

Педагог. Дуже сумно, але лікарі й справді нічого не перебільшують... А що ж таке SMS-манія? Цю хворобливу залежність можна зауважити тоді, ко­ли людина "строчить"сотні SMS-ок на день. Навіть якщо їй дешевше та про­сті­ше зателефонувати. Наприклад, одна корейська школярка з гордістю роз­по­відала про особистий рекорд - 400 SMS-ок протягом одного дня! Лікарі стверджують, що психологічна залежність від телефону сильніша, ніж від ци­га­рок. Її важче позбутися, ніж комп'ютерної, адже мобільник завжди з тобою. Мо­більний телефон впливає на наші емоції. Коли ми розмовляємо з друзями та рідними, то відчуваємо: я не один, мене всі люблять, готові вислухати. На­томість, коли телефон мовчить, усе навпаки: я один, мене покинули!

Тож є лише один рецепт того, як не перетворитися на жертву власного мо­більника: контро­люйте час, який ви витрачаєте на розмови, надсилання по­ві­дом­лень, на ігри. Користуйтеся мобілкою лише тоді, коли це необхідно, не до­зволяйте їй поглинути ваше життя. Інакше, хтозна, може й вам до­ве­деться користуватися такою незвичною моделлю, як Кактус-фон. Цей телефон роз­роблений спеціально для людей, залеж­них від мобільника. Його кнопки за­мінено на... гострі голки для того, аби телефонувати лише тоді, коли це вкрай необхідно.



Розповідь про лихослів'я

Педагог. Більше половини населення, незалежно від соціальної при­на­леж­ності, щоденно використовує міцне слівце з приводу і без нього. Адже ре­лігія і тепер уже наука попереджають: мат смертельно небезпечний для здо­ров'я.

Сто п'ятдесят років людство шукало взаємозв'язок між словом і сві­до­міс­тю. Точніше, намагалося зрозуміти, як це відбувається. У числі перших вче­них, які займалися цим питанням впритул, був і доктор біології І. Б. Бі­ляв­ський. Са­ме він спробував з'ясувати, яким чином на людський організм впливають не якісь величезні блоки інформації, а прості односкладові слова.

Сімнадцятирічні дослідження Білявського, до якого поступово приєд­налась велика група його колег, увінчалася не просто успіхом, а справжнім від­криттям. Вченим вдалося довести, що кожне вимовлене нами слово дуже ви­раз­но впливає на наші гени. Результатом цього при постійному (позитивному чи не­га­тивному) впливі через якийсь час стає не просто передача видозмінених генів нащадкам, але й зміна власного генетичного коду людини, який стосується темпів старіння і терміну життя.

Дисертація на цю тему, захищена здобувачами ще в радянські часи, слу­халася вченою радою при закритих дверях, оскільки в ній з математичною точ­ністю доводилася неприйнятна на ті часи істина: не тільки людина во­лодіє якоюсь енергетикою, але й кожне її слово теж несе власний енер­ге­тичний заряд. Воно впливає на наші гени або продовжуючи молодість, або на­ближує старість.

Виявляється, різні слова по-різному заряджені, причому також, як і у фі­зиці, зарядів може бути тільки два: позитивний і негативний. Так ось, будь-які матюки йдуть зі знаком «мінус». Вже на початку 90-х згадана група вче­них випустила книгу з безліччю прикладів, пов'язаних з багаторічними спо­сте­реженнями за конкретними людьми.

Всі ці люди були одного віку, тільки одна їх частина становила прин­ци­по­вих лихословів зі стажем, а друга – супротивників міцних виразів. До­слід­жен­ня показали, що у матюкальника дуже швидко проявляються вікові зміни на клітинному рівні, які ведуть до всіляких хвороб, що мат сприяє швидкому ста­рінню. У другій же групі результати були протилежними. Зокрема, орга­нізм п'ятдесятирічної вчительки російської мови, не зважаючи на її нервову ро­боту, виявився молодшим паспортного віку на 13 – 15 років.

Одного разу в одній телевізійній науковій передачі фізики-біоенер­ге­тики демонстрували те, як різні слова впливають на воду. На очах у глядачів про­вели такий експеримент: у дві колби налили воду. Над однією з них про­мовляли різні негативні слова, лайки. А над іншою – слова любові і радості. По­тім під мікроскопом, який збільшує в 20 тисяч разів, розглянули моле­ку­ляр­ну структуру води в обох колбочках. Виявилося, що молекулярна струк­ту­ра води, яку проклинали, зруйнована, а сама вода стала каламутною. Мо­ле­кулярна структура води, над якою вимовляли хороші слова, була гармо­ній­ною, схожою на сніжинку, а сама вода – кришталево чистою.

У другому експерименті перед учасниками поставили колбочки з во­дою і попросили, не кажучи ні слова, думати про негативне над першою кол­бочкою і про позитивне – над другою.

Молекулярна структура тієї води, над якою думали про погані речі, була жахливою, а біля води, над якою думали про хороше, як і в першому експерименті, молекули вишикувалися в унікально красиву структуру.

Вчені підводять нас до того, що існує інформаційне середовище, яке ми на­зиваємо духовною атмосферою. Вони підтверджують результатами своїх до­сліджень, що наша думка, впливає на енергетично-інформаційне поле зем­лі. Мало того, сила наших думок, або, як кажуть, енергетика, проникає не тіль­ки в воду, а й у все, що нас оточує.

Залежно від того, про що думає і які слова вимовляє людина, вона несе «життя» або «смерть». Чим більше ми перебуваємо в добрій атмосфері, тим біль­ше оздоровлюємося і відновлюється наш організм.

Вчені також звертають нашу увагу на роль телебачення в житті людей. Під час одного з експериментів перед екраном телевізора була поставлена ​​зно­ву-таки колба з водою. Йшов фільм, який буяв сценами вбивства, крово­про­лиття, насильства. Дослідивши молекулярну структуру води після філь­му, виявили, що деякі молекули води перетворилися на дейтерій мертву, – ва­жку воду. Вчені вважають, що коли людина дивиться фільми зі сценами насильства, розпусти, жахів, то в її організмі молекули води перетворюються на молекули дейтерію (мертвої води), яка виявлена ​​вченими при дослідженні се­редовища навколо ракових пухлин, навколо будь-яких хворих клітин.

Вчені Америки і Японії провели дослідження і кажуть, що кожного разу, ко­ли розум людини наповнений брудними думками (образа, заздрість, не­на­ви­сть, засудження, обман та інше), то клітини в мозку такої людини помирають.

Підсумок

Педагог. На сторожі людського життя поставлений закон: «Не убий!».

Ви особисто несете відповідальність перед власною совістю за своє тіло, несете відповідальність за свої неоціненні дари – зір, слух, нюх, смак, які у вас є, щоб почуватися щасливими.

Нездоровий спосіб життя: вживання алкоголю та наркотиків, куріння, три­вале перебування за комп’ютером, а також перед екраном телевізора, недо­тримання гігієни тощо, завдає непоправної шкоди вашому здоров’ю. Не вби­вайте і не знищуйте себе власноруч. Ви маєте стати колись батьком чи ма­тір’ю, щоб привести у світ здорових дітей. Зробіть правильний вибір в жит­ті, щоб бути щасливими.
Використана література:

1. Жах на екрані. // Сто талантів. – 2008. – № 4. – С.13.

2. Проколимося?.. // Сто талантів. – 2008. – № 2. – С. 13.

3.Телефономанія. // Сто талантів. – 2008. – № 9. – С. 13.


Рекомендована література:

  1. Про становище молоді в Україні : доповідь Кабінету Міністрів України Вер­ховній Раді України – К., 1995.

  2. Тонконоженко В., Тонконоженко О. Бережи здоров’я змолоду. – К., 1990.


Підсумкове заняття

Мета: надати можливість підліткам самостійно зробити висновки, щоб во­ни відчули і зрозуміли, що знання потрібні їм для особистого добра, зрос­тан­ня і праці.

Демонстраційний матеріал: «дерево наших сподівань».

Матеріальні ресурси: аркуші паперу формату А-4, фломастери, ли­сточ­ки у формі плодів, листівки.

Технічні засоби: магнітофон, касета чи диск з інструментальною музикою.

Хід заняття

Привітання.

Представлення теми.

Бесіда

Педагог разом з учнями у формі бесіди пригадує зміст вивченого, під­су­мовує завдання, яке було поставлене на початку року, наголошує на окремих ва­жливих і продуктивних моментах спільної праці та поступово підводить учнів до думки про відповідальність за отримані знання.

Педагог. Щоб чинити правильно, треба мати благородні почуття та доб­рі наміри. На наших заняттях ми намагалися набути якнайбільше правдивих, по­трібних у вашому віці знань, а також старалися виправити неправильні стереотипи та невірну інформацію про різні життєві питання.

Бути творцем свого життя й самого себе на повну силу – це розвивати індивідуальні здібності та реалізувати можливості, знаходити свій шлях у житті й пройти його до кінця, залишатися самим собою за будь-яких обста­вин, прожити так, щоб дістати максимум задоволення для себе й принести якомога більше щастя та користі іншим людям.

Діяльність творчої особистості – нестандартна. Це не просто бажання звернути на себе увагу, а постійне прагнення знайти чи створити щось нове, знайти свій власний шлях, не зрадити істині або самому собі. Для цього, як правило, потрібні чималі мужність, воля, сила характеру.

Якщо ви бажаєте бути справжньою творчою особистістю, слід набра­тися терпіння й мужності, вчитися наполягати на своєму, доводити розпочате до кінця.

Будь-яка творчість потребує й багатої уяви, розвиненої фантазії, вміння у найзвичайнісінькому повсякденному явищі побачити щось свіже і нове, запропонувати «божевільну» ідею або оригінальне рішення.

Хочеться зазначити ще одну важливу умову успішної творчості – здат­ність критично ставитися до результатів власної праці, визнавати помилки й навіть з них здобувати корисний досвід.

Для творчих людей характерні також нестримна жадоба знань, допит­ли­вість, працелюбність, фантазія. Їм, як правило, не властиві самоза­спо­ко­є­ність, догматизм, байдужість.

На вас лежить відповідальність за свої вчинки відповідно до тих знань, які ви отримали.

Кожний вчинок чи вибір людини впливає на її майбутнє.

Слухання і аналіз вірша

Педагог. Ось як невідомий автор виклав свій погляд на життя (педагог повільно зачитує вірш, учні аналізують кожне із тверджень).

Що таке життя?

Життя – це дар прийміть його.

Життя – це пригода зважтеся на неї.

Життя – це таємниця розкрийте її.

Життя – це гра зіграйте її.

Життя – це боротьба не бійтеся її.

Життя – це краса хваліть її.

Життя – це загадка відгадайте її.

Життя – це нагода використайте її.

Життя – це журба відчуйте її.

Життя – це пісня заспівайте її.

Життя – це мета досягніть її.



Слухання музики

Педагог, щоб допомогти учням усвідомити красу і неповторність власної сутності, викликати вдячність за дар життя і відповідальність за нього, пропонує завдання.

Педагог. Сядьте зручніше, розслабтеся (педагог умикає музику). До­зволь­те музиці пройняти вас. Відчуйте силу мелодійних перепадів та пере­ходів. Дозвольте звукам створювати вільні образи та асоціації.

Відчуйте власну неповторність і унікальність, силу творчого духу. Ви отримали надзвичайний дар – дар життя, дар творчості. Усвідомте містерію власного життя і покликання. Які почуття у вас виникають? Які думки на­повнюють вашу душу? Намагайтеся зрозуміти і прийняти всі хвилювання вашої ду­ші. Відчуйте в своєму серці любов до ближніх, до себе. Збудіть у вашому серці ніжність до всього, що вас оточує. Дозвольте любові прорости і розквітнути у вашому серці. Відчуйте потребу поділитися цим дивовижним почуттям (музика стихає).



Завдання

Педагог. Пригадайте, що на першому занятті ви посадили «дерево на­ших сподівань», а сьогодні напишемо, що здобули під час занять і при­крі­пимо свої листочки на це «дерево».

На приготованих завчасно листочках у формі плодів учні записують те, що дізналися на заняттях. Після цього педагог коротко підсумовує, наго­ло­шуючи, що вони здійснювали чудову подорож, а все почуте втілюватимуть упро­довж життя.

Завдання

Для завдання, яке цього разу означає «майбутнє життя», учні про­по­ну­ють і записують на дошці засоби, які допоможуть їм витривати у пра­виль­ному способі життя, наприклад:

  • Поглиблювати свої знання.

  • Виховувати свій характер.

  • Мати добрих друзів тощо.

Можна приготувати листівки, на яких учні випишуть запропоновані пропозиції і обміняються ними.


МОДУЛЬ «ЛІДЕР ХХІ СТОЛІТТЯ»
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   26


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка