Методичні рекомендації щодо впровадження програми «Стань творцем свого життя»



Сторінка15/26
Дата конвертації11.04.2016
Розмір5.17 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   26
Тема 3. Визнач свою позицію: завжди можна сказати «ні»
Мета: навчати підлітків протистояти тиску соціального середовища і фор­мувати відповідальну особисту позицію щодо вживання наркотичних ре­човин.

Демонстраційний матеріал: плакат «Різновиди поведінки», плакат «Ти повинен про це знати».

Матеріальні ресурси: роздатковий матеріал «Варіанти відповідей», аркуші паперу формату А-4, фломастери, «Незакінчене оповідання».

Хід заняття

Привітання.

Представлення теми.

Вступна бесіда

Педагог. Ви тільки вступаєте у повноцінне життя, яке наповнене ба-гатьма приємними подіями. Так багато треба встигнути зробити корисного, стільки необхідно побачити й пізнати. Необхідно навчитися правильно прий-мати рішення, не уникати відповідальності та не бути байдужим. Життя у ва-ших руках. Сьогоднішній час – це період вибору, який стане вирішальним для вашого майбутнього.

Не тільки у підлітків, а й у багатьох дорослих виникають проблеми при необхідності відмовитися від пропозиції випити чи вжити наркотики. Іноді люди кажуть алкоголю «так» тільки через те, що сказати «ні» їм досить складно, бо постійно відчувається тиск: з боку друзів, традицій, обставин. А щоб сказати «ні» потрібна сила волі.



Запитання до учнів:

  • А що означає мати силу волі?(відповіді учнів).

Педагог. Це, насамперед, бути людиною впевненою у собі та у власних можливостях. Тоді набагато збільшуються шанси залишитись собою, не зра-дити своїм життєвим принципам.

Дружня компанія пропонує спробувати наркотик. Ніхто із них не розпо-вість про те, яку неймовірну шкоду й небезпеку несе ця смертоносна речовина. Навпаки, всі підказуватимуть вам, що відчуєте себе вільніше, будете веселі-шим, сміливішим, матимете відвагу в будь-якій компанії. Та чи в тому по-лягатиме ваша відвага, якщо ви самі перестанете керувати своїми думками і вчинками, а віддасте себе під владу вбивчому зіллю? Ні, відвагу проявите тоді, коли повстанете проти зла, зумієте протистояти йому, відкинете спокуси зовні доброзичливої до вас компанії. Ще більшу винагороду матимете від життя, коли переконаєте й інших товаришів у згубності й небезпечності їхніх вчинків.



Інформаційне повідомлення

Педагог. Давайте розглянемо наступні типи поведінки і спробуємо зро-зуміти, який з них є найбільш продуктивним.

Пасивна поведінка:

  • людина поступається іншим, нехтуючи свої інтереси;

  • завжди у всьому поступається;

  • нічого не намагається зробити для ствердження своїх прав;

  • зберігає мовчання, коли її щось не задовольняє;

  • часто вибачається.

І як наслідки цього: не отримує того, що хоче; відчуває самотність; втрачає самоповагу; накопичує образи та невдоволення.

Агресивна поведінка:

  • захищає свої права, зневажаючи права інших;

  • самостверджується за рахунок інших;

  • пригнічує оточуючих.

Це призводить до того, що людина втрачає повагу та добре ставлення до себе, відчуває дискомфорт у колективі, не може розслабитися.

Впевнена поведінка:

  • людина не дозволяє порушувати свої права, але і не ігнорує права інших;

  • вміє не тільки говорити, але й слухати;

  • впевнена у собі та своїх діях;

  • відповідає за свої вчинки;

  • відкрита почуттям і вміє вільно їх висловлювати.

Впевнена поведінка є найбільш ефективною, бо здатна викликати, замість агресії та нерозуміння, щиру повагу та захоплення. Людина яка впевнено від-мовляється від небажаної пропозиції, спроможна бути незалежною, сильною, і, навіть, загадковою особистістю. Особистістю, що відрізняється від інших, при тому – у позитивному плані. Також завжди може стати в пригоді почуття гумо-ру. Іноді кілька дотепних слів розрядять напружену атмосферу.

А що ж робити тим, хто хоче, але не може сказати «ні», тим, хто не від-чуває себе настільки сильним, щоб протистояти тиску з боку оточуючих? По-перше, необхідно почати працювати над підвищенням власної самооцінки. А для цього потрібно засвоїти окремі навички. З першої спроби можливо не вийде повністю змінити свій стиль поведінки. Але, згодом, впевненість стане природ-ним засобом реалізації.



Існує декілька етапів набуття навичок впевненості. Якщо ви опинилися в ситуації, де необхідна відмова, спробуйте:

  1. Усвідомити суть проблеми. Що вам не подобається в ситуації, яка склалася, і чого ви хочете насправді.

  2. Пояснити своє ставлення до ситуації. Висловіть свої думки і почуття щодо проблеми та поведінки вашому співрозмовнику. Опишіть, що вас хвилює. (Наприклад: «Я не люблю, коли…», «Мені не подобається…»).

  3. Сформулювати свою відповідь. Чітко сформулюйте, як ви хочете бачити ситуацію. (Наприклад: «Я б хотів, щоб ти…», «Не міг би ти...», «Будь ласка, ні…»).

  4. Зяcувати, як ставиться співрозмовник до вашого висловлювання. Попро-сіть описати що він (вона) почуває, або думає з даного приводу. (Наприклад: «Ти не заперечуєш?», «Що ти про це думаєш?», «Яка твоя реакція?»).

  5. Уважно вислухати співрозмовника. Нехай він висловить свої думки і почуття.

  6. Подякувати. Незважаючи на реакцію співрозмовника закінчіть розмову словами вдячності. (Наприклад: «Спасибі…», «Чудово. Я дуже вдяч-ний…», «Я щасливий, що ти не заперечуєш…»).

Зрозуміло, кожна людина в реальних життєвих ситуаціях знаходить відповіді і приймає рішення самостійно. І відповідальність за вчинки лежить, в першу чергу, на ній.

Аналіз життєвої ситуації

Педагог. Катя та Ірина – подруги. Їм по 15 років. Катя пробувала ку-рити марихуану, а Ірина – ні. Катя неодноразово намагалася переконати Ірину спробувати: «Зараз усі палять «травку», вона розслабляє, буде «кай-фово», весело». Але Ірина відмовлялася, тому що знала про небезпечні на-слідки вживання наркотиків. І остаточно вирішила поговорити з Катею, щоб та припинила свої приставання.

  1. «Мені неприємно, що ти весь час примушуєш мене почати курити. Я тобі вже казала, що я цього не хочу».

  2. Ірина: «Я б хотіла, щоб ти більше не вмовляла мене курити».

  3. Ірина: «Будь ласка, облиш вмовляти».

  4. Катерина: «Я не знала, що ти так це сприймаєш. Я більше не буду до тебе чіплятися, якщо це тобі не подобається».

  5. Ірина: «Спасибі, це було б чудово».

Неможливо продумати усі варіанти відмови від пропозиції випити спиртні напої чи прийняти наркотики.

Варіанти відповідей на пропозицію випити

Педагог. Ось декілька таких варіантів. Ці варіанти відповідей дали хлопчики та дівчатка віком 15 – 16 років:

  • Ні! У мене інші плани.

  • Ні! Якщо я вип’ю, ви будете мати проблеми.

  • Ні!!! (Твердо).

  • Я сьогодні вже прийняв (ла). З мене досить!

  • У мене сьогодні не той настрій.

  • У мене відповідальні змагання і я до них готуюсь.

  • Я приймаю ліки, які несумісні з алкоголем.

  • Я від пива хочу спати.

  • Я це не п’ю.

  • Я не дурень (дурна).

  • Сьогодні модно бути здоровим.

  • Не хочу, я знаю чим це закінчиться.

  • Що я тобі зробив!

  • Нове покоління вибирає «Рерsі».

  • Чому я повинен (повинна) тобі пояснювати, що я не хочу?

Варіанти відповіді на пропозицію прийняти наркотики

  • Я вже пробував.

  • Кайф проходить, проблеми лишаються.

  • Це також як і ВІЛ – кров та біль!

  • Мій знайомий недавно вмер від передозування.

  • Боюсь народити чудовисько.

  • Це пахне ув’язненням.

  • Я краще куплю собі подарунок.

  • Батьки побачать сліди від уколу.

  • Моя собака мене не зрозуміє.

  • Я знаю, що навіть від одного уколу можна стати наркоманом.

Робота в групах

Педагог. Молоді люди перебувають під великим тиском з боку вироб-ників тютюну. Щоб протистояти цьому тиску, важливо навчитися розпізна-вати рекламні стратегії тютюнових компаній.

Учасники об'єднуються в групи і їм пропонується зробити антирек-ламу сигарет, яка розповідає правду про них.

  • Придумайте гасла і девізи на допомогу тим, хто хоче кинути курити.

«Незакінчене оповідання»

Педагог. О 7-ій годині ранку продзвенів годинник, мама встала, пішла на кухню готувати сніданок для Сашка. Через пів години розбудила сина і сказала: «Сину, я йду на роботу, сніданок маєш на столі, вставай і збирайся до школи». Поцілувала сина в голівку і вийшла з дому. Сашко встав, одягнувся, випив з чай-ника теплої води, недбало походив по кімнаті, закинув наплічник за спину і вий-шов з хати. Вже було пізно і він прискорив крок, щоб встигнути до школи. По дорозі назустріч йому йде Андрій і каже: «Ти що до школи, а там змінне взут-тя перевіряють». І тут Сашко відкрив наплічник й побачив, що в ньому нема змінного взуття, а перший урок алгебра, веде класний керівник – соромно буде слухати її мораль.

Андрій запропонував піти в під’їзд сусіднього будинку, піднятись на го-рище, а там вже сиділи хлопці старшокласники з їхньої школи. Сашка запро-сили сісти і пограти в карти, а потім хтось запропонував сигарету. Сашко відповів, що не курить, це всіх дуже розсмішило, а один із старшокласників сказав, що вчитися ніколи не пізно.

У дитинстві Сашко переніс тяжке захворювання легень, яке і тепер у підлітковому віці давало часом про себе знати. Від диму, який сірими клубами огортав горище, він почав кашляти. Хлопці сміялись і почали наполягати: «А ти закури і кашляти перестанеш. Ти мужик, чи баба? Ха-ха-ха». Кашляючи, Сашко все-таки взяв сигарету і затягнув. У цей час в очах потемніло, задзве-ніло у вухах і більше він нічого не пам’ятає. Коли опритомнів, то побачив довкола себе чужих незнайомих людей і лікаря. Він сидів на сходах чужого бу-динку, дихати було дуже важко. Чоловік, на прохання лікаря, взяв хлопця на ру-ки і поніс до швидкої допомоги…

Завдання для учнів:

  • Закінчити оповідання, дати заголовок.

  • Хто в цьому оповіданні поводиться відповідально?

  • А хто – безвідповідально?

  • Які наслідки безвідповідальних вчинків?

  • Чому відповідальність є важливою рисою характеру?

  • Що ж означає мати силу волі?

Підсумок

Педагог. Мати силу волі означає бути людиною впевненою у собі та у власних можливостях. Залишайтесь собою, не зраджуйте своїм життєвим принципам.

Розгляд і аналіз плакату

Ти повинен про це знати

  • Україна займає перше місце в Європі за темпами зростання ВІЛ – інфекції.

  • Понад 1 мільйон українців – наркомани.

  • Щорічно близько 150000 людей в Україні стають наркоманами.

  • Близько 120000 українців в рік помирають від наркотиків.

  • 95% наркоманів – молодь віком від 15 до 30 років.

  • 97% наркоманів вперше спробували наркотики у віці від 12 до 19 років.

  • За даними ВООЗ в Україні 500000 чоловік ВІЛ-інфіковані.

  • Україна займає перше місце в світі за темпами розвитку дитячого алкоголізму і розповсюдження ВІЛ –інфекції серед дітей.

  • Кожен 5 наркоман – жінка.

  • Тривалість життя наркомана 5-6 років.


Педагог. Майбутнє формується сьогодні!

Декламування вірша

Щоб дух завжди здоровим був,

А тіло не знівечилось в руїни,

Єднаймось, молодь, за здоров'я

Твоє, моє і цілої країни!

Живи! Люби! Твори добро!

Щоб досягти непізнаних зірок.

Цінуй життя в усій його красі,

Зроби до здоров'я крок!

Завдання

  • Як скажеш «ні», якщо опинишся в ситуації, коли:

а) під час шкільної перерви однокласник запропонує тобі спільно з ним закурити «траву»;

б) товаришка, з якою ти познайомилася на вечірці, запрошує тебе до себе додому послухати музику, після чого пропонує тобі якісь таблетки й запев-няє, що будеш чудово себе почувати;

в) товариш роздобув заспокійливі препарати й запрошує до спільного «кайфу».

Використана література:

  1. Програма статевого виховання (12-13років). – Львів: Свічадо, 2005. – С. 95.

  2. Николин М. М. Християнська етика, 5 клас. – Тернопіль, 2006. – С.86.


Рекомендована література:

  1. Веер М., Говорун С. Наркотичні речовини та залежність від них. – К., 1998.

  2. Воронович Б. Хвороба алкоголізму. – Міжнародний фонд «Відродження», 1995.

  3. Деларю В. Губительная сигарета. – Москва, 1987.

  4. Додзюк А., Камєцький В. Вирватись з пастки. – Львів, 1996.

  5. Юнак В. Наркоманія – дорога в безодню. – К., 2001.



Тема 4. Як діяти в ситуації ризику?
Мета: навчати як діяти і де шукати допомоги в ситуації ризику; фор-мувати почуття відповідальності за своє життя і життя близьких людей.

Демонстраційний матеріал: колажі на тему залежності від тютюну, алкоголю, наркотиків.

Матеріальні ресурси: роздатковий матеріал «Сигнали перестороги, аркуші паперу, газети і журнали, ножиці, кольорові олівці (фломастери, фарби), клей, шматки металу, пластмаси, тканини, банки, упаковки.

Хід заняття

Привітання.

Представлення теми.

Вступна бесіда.

Педагог. Проблема алкоголю, наркоманії та куріння нас би не торкалась би, якби ми жили у пустелі або на безлюдному острові. Але ми живемо серед лю­дей, тому – хочемо ми цього чи ні – нам доводиться постійно зустрічатися з цими негативними явищами і їх наслідками. Якщо навіть у вашому домі ніхто не п'є, то серед знайомих та друзів, серед рідних ви знаєте людей, причиною страждань яких є алкоголь чи наркотики.

Ця проблема може стосуватися нас і в інший спосіб. П'яні є скрізь: ми ба-чимо їх у крамниці і в автобусі, в державній установі і в потязі, в школі і в лі­карні. І, звичайно, на вулиці. Часто достатньо одного погляду, аби зрозуміти, що перед вами п'яний, – так вирізняються вони серед інших зухвалою, нахаб-ною поведінкою і огидним виглядом.

Можливо, одна з найважливіших причин, через яку більшість з нас три­мається осторонь цієї теми, – це відсутність знань. Не вміємо розпізнавати за-грози, наприклад, алкоголізму в ознаках, які спостерігаємо в себе самих чи в інших.

Алкоголізм – це хвороба. Алкоголік п'є, бо мусить, і власне цей внут-рішній стан є його хворобою. Це невиліковна недуга: якщо людина, яка один раз потрапила в залежність від алкоголю, хоче оздоровитися, то має кинути пити взагалі, абсолютно і цілком (так само, як у разі алергії на суниці: до-статньо однієї ягідки, щоб викликати грізну реакцію організму, а уникнути її можна, тільки цілком відмовившись від суниць).

Сигнали перестороги

Педагог. Фізична і психічна залежність від алкоголю розвивається по-ступово, причому в жінок це відбувається швидше, ніж у чоловіків. Пропо­ну­ється перелік ознак – якщо ви помітили, що хоча б одна із них притаманні вам чи близькій людині, бийте на сполох:


  • Ви вживаєте алкоголь, коли є багато проблем, щоб вистояти у стресових ситуаціях.

  • Вам більше подобається пити на самоті, ніж веселитися з друзями.

  • Ви намагаєтеся кинути пити взагалі або хоча б зменшити дозу, але напередодні спроби були невдалими.

  • Ти споживаєш алкоголь зранку, перед заняттями або перед роботою.

  • Випивка потрібна вам для нормального самопочуття.

  • Ви ковтаєте алкогольні напої, ніби хочете вгамувати спрагу.

  • При цьому спостерігаються:

  • Провали в пам’яті.

  • Швидке сп’яніння.

  • Погіршання фахових та навчальних навиків.

  • Агресія.

  • Втрата самоконтролю.

  • Неприємності (бійки, конфлікти, сварки) як результат випивки.

Увага! Навіть одна з цих ознак значно підвищує ризик виникнення алко­гольної залежності. А наявність кількох – пряма дорога до алкоголізму.

Ті, хто вже втягнувся, але прийняв рішення позбавитися шкідливих звичок, потребують підтримки, особливо в перший час, який буде найважчим.

Відмовитися від цих звичок не просто, люди іноді намагаються ви­прав-дати себе, чому вони не можуть чи не хочуть позбутися їх. Якщо ви знаєте ко­го-небудь, хто намагається кинути палити, відмовитися від вживання ал-ко­голю чи наркотиків, підтримайте його і запевніть у тому, щоб він зробив правильний вибір. Іноді добре слово та співчуття допомагають легше пере­жи­ти важкі часи.

Людина у молодому віці майже не має досвіду виходу зі стресових ста-нів. У цей час вона настільки переймається своїм визнанням серед одноліт-ків, що не вважає за можливе звертатися до них по допомогу. Тому що це може бути сприйнято як ознака слабкості. Не бійтеся виглядати слабким. Друзі, якщо вони справжні, завжди зрозуміють та допоможуть вам.

І, взагалі, якщо ви відчуваєте, що не в змозі подолати свої проблеми самі, зверніться до людини, якій ви можете довіритися. Також потрібно знати, що у кожному місті є спеціалізовані заклади, де вам допоможуть. Про них можна ді-знатися через телефон довіри. Пам’ятайте, що завжди є люди, яким ви небай-дужі!

Це означає, що ми не повинні відвертатися, погорджувати залежними людьми. Кожен з нас у силу своїх можливостей має допомогти їм звільнитися від «оков» алкоголізму чи наркоманії. Для цього людині самій потрібно добро-вільно визнати, що перебуває в залежності від спиртного чи наркотиків. Це є першою умовою для видужання. Щоб вийти з цього стану, потрібен час, праця над собою. Це не станеться ні за день, ні за два. Спеціалісти стверджують, що повністю вилікуватись від таких хвороб неможливо, проте посильно зупинити її подальший розвиток. Основною передумовою успішності на цьому етапі є ба-жання людини покласти край своїй залежності.

Хоч і вихід із залежного стану знаходить кожен особисто, проте необ-хідна підтримка ззовні, і ми, їхні близькі, рідні, друзі і колеги, покликані на-дати таку допомогу. В цьому аспекті роль суспільства є надзвичайно важли-вою. Воно пропонує людині певний набір життєво важливих вартостей, котрі творять конкретну суспільну атмосферу.

Як діяти і де шукати допомоги?

Для того, щоб звільнитися від залежності, доведеться перейти через серйозні зміни – фізіологічні, розумові, емоційні, духовні:



  • щоб розпочати шлях до одужання, слід провести очищення організму детоксикацію;

  • важливо не прийняти першу дозу! Не потрібно лякати себе думками: «Я не зможу жити так, щоб ніколи не вживати наркотики», а намагатися прожити лише один день без них; і якщо один день – це надто довго, то спробувати бути тверезим хоча б найближчу годину;

  • найбільший ворог – це самотність! Важко справитися з проблемою самос-тійно. Тому не треба боятися, а звертатися по допомогу до психолога чи пси-хотерапевта або до когось з тих, хто вже «зав’язав». Існує товариство ано­німних наркоманів, яке об’єднує видужуючих наркоманів, котрі вже пе-рейшли всі жахи залежності. Вони, ділячись власним досвідом, підтримують один одного в прагненні навчитися тверезому способу життя. Потрібно зму-шувати себе приходити на такі зустрічі – це унікальна можливість віднайти свій шлях до зцілення.

Створення колажу

Запропонувати учасникам самостійно чи в малих групах (по 2-7 осіб) зробити колажі на тему залежності від тютюну, алкоголю, наркотиків і можливих небезпечних наслідків цього.

Для створення колажу потрібні: аркуші паперу, газети і журнали, но-жиці (хоча б одні на групу), кольорові олівці (фломастери, фарби), клей і інші речі, які можна творчо використати (шматки металу, пластмаси, тканини, банки, упаковки і т. ін.).

Після завершення роботи йде обговорення колажів.

Обговорення колажів

Можливими є два способи обговорення колажів:

1. Автори представляють свої роботи: називають їх; розповідають, що хотіли ними передати; як почувалися під час виконання.

Після представлення всі учасники заняття обговорюють свої вра­жен­ня від колажів. Не треба зосереджувати увагу на тому, який із них кращий, а який гірший; головним чинником тут є творчість на певну тему, осмис-лення проблематики і вираження пов'язаних із нею відчуттів і думок.

2. Автори мовчать, а учасники групи, по черзі або за бажанням, говорять, що їм приходить на думку від споглядання цього колажу, які емоції, відчут-тя і образи він викликає.

Учасники по черзі діляться своїми думками про куріння: його роз­по­всю-дженість у суспільстві і серед молоді зокрема; як реклама тютюнових ви­робів впливає на поведінку тих, хто її переглядає; який вплив куріння має на збільшення кількості залежностей і хвороб.

Під час обговорення потрібно стежити, щоб учасники дотримувалися «правил спілкування в групі» , щоб не було нездорової конкуренції, а особливо – індивідуальних образ, принижень, насміхань, нехтування чиєюсь думкою.

Підсумок

Педагог. Можливо, вам безкоштовно запропонують наркотики старші товариші або дорослі. Це не є безкорисливе запрошення до розваг. Таким чи-ном продавець зілля хоче отримати нового клієнта, передусім намагається підчепити на гачок дітей платоспроможних батьків.

Завдання

  • З колажів зробити тематичну виставку для загального перегляду.


Використана література:

  1. Програма статевого виховання підлітків 14-16 років. – Львів : Свічадо, 2005. – С.153.

  2. Програма статевого виховання молоді. – Львів: Свічадо, 2006. – С.195.


Рекомендована література:

  1. Анна. Дозвольте огорнути Вас любов’ю. – Львів, 2002.

  2. Дванадцять кроків і дванадцять традицій. – NEW YORK, 1992.

  3. Филимонов С. Что противопоставить алкоголизму и наркомании. – Санкт-Петербург, 1999.


Тема 5. Ранні статеві стосунки і їх наслідки. Повага до тіла і

охорона власної інтимності
Мета: розповісти про ризик та наслідки ранніх статевих стосунків; ви­хо­вувати повагу до власного тіла, а також до тіла інших осіб.

Демонстраційний матеріал: таблиці до розповіді про наслідки ранніх статевих стосунків, малюнки-ілюстрації до теми.

Матеріальні ресурси: аркуші паперу, фломастери, ручки, роздаткові пам’ятки, буклети, Додаток 17.

Рекомендації для педагога.

Беручи до уваги, що у нашому суспільстві говорити про питання ста­те­вої сфери не прийнято, а навіть, можна з упевненістю сказати, ці теми є своє-рідним табу, пояснюючи їх, можна стикнутися з непорозумінням, сміхом, не-бажанням говорити, не сприйняттям чи з іншими дивними реакціями підліт-ків. Найчастіше це пов’язано із внутрішньою напругою та упередженим ставленням до всього, що стосується інтимності та статі. Панує думка, ніби статева сфера – щось погане, що і є причиною її не сприйняття та виникнення неадекватних реакцій в розмовах на цю тему. У більшості молодих людей ви-никають запитання, які вони не бажають обговорювати публічно, але сьогодні шу­кають відповіді на них. Тому у батьків і вчителів часто виникають труднощі щодо виховання підлітків та молоді у цій сфері.

Підлітки вже мають певні знання про стать, а також бачать сімейне співжиття у своїх родинах, родинах друзів, знайомих чи сусідів. Часто цей досвід і близько не є ідеальним. Певні відомості, що стосуються статевості, підлітки, як правило, отримують на вулиці та з їх швидким розвитком найчас-тіше стають пасивними споживачами засобів масової інформації, звідки вчаться приймати і трагедію, і жорстокість як щось цілком звичайне, а це розвиває у них потяг до агресії, де образ любові викривлено, акцентується увага лише на фізичній стороні та тілесній насолоді. Вони моделюють свою по­ве­дін­ку, орієнтуючись на події, зображені на телеекрані, на певних героїв та перей-мають цінності тих людей, які є для них авторитетами.

Крім цього вони бачать нетривалість подружжя, часті розлучення, сварки у сімях, зловживання алкоголем, чують про переривання вагітності – і все це представлено як нормальне явище. Як наслідок, підліток переживає внутрішній неспокій, формує у своїй свідомості неправильне розуміння ста­те­вості, тому дуже часто це необхідно коригувати, а навіть переконувати в абсолютно протилежному.

Хід уроку

Привітання.

Представлення теми.

Вступне слово педагога

Педагог. Дошлюбна чистота чи ранні статеві стосунки? Це питання ви-никає у багатьох молодих людей, які лише зустрічаються або вже є нареченими.

Висновки соціологічних досліджень показали, що молодь вважає за нормальне явище мати багато «партнерів» до весілля, і що інтимні стосунки до шлюбу – це не просто нормально, це необхідно! Так думають з опитаних 64% юнаків і 54% дівчат; і не бачать нічого поганого в тому, що дівчина позбудеться цноти до 15 років (В українській мові термін «цнотливість» означає чистоту в статевій сфері людини).

Часто підлітки, відповідаючи на запитання щодо позиції про дошлюбні статеві стосунки, аргументуючи «за», наголошують: «Чому перед шлюбом має бути щось заборонене, що після вінчання стає обов’язком? Що перешкоджає, щоб двоє людей, які люблять один одного, але не можуть ще одружитися, подарували собі повну любов? Тож треба пізнати себе і в цій сфері».

Натомість аргументів «проти» є значно більше. Дошлюбна чистота є дотриманням у взаємних відносинах двох статей відповідної дистанції, яка необ­хідна для нормального розвитку особистості, пізнання одне одного.



Дискусія

Учні спочатку висловлюють аргументи «за» і обговорюють їх, а зго-дом – аргументи «проти». Після цього вчитель наголошує про головні на-слідки ранніх статевих стосунків.

Інформаційне повідомлення.

Педагог. В дискусіях про підліткові статеві стосунки дуже багато гово-риться про таку небезпеку як небажана вагітність та різні хвороби, але набагато менше згадується про емоційний стрес. Адже це і є проблемою, що психоло-гічні наслідки тимчасових статевих стосунків є дуже реальними. Їх усвідомле­н-ня може допомогти вам, молодим особам прийняти рішення утримуватись від дострокових статевих зв’язків. Проте, це не означає, що потрібно занижувати роль фізичного ризику статевих відносин. Небажана вагітність є подією, яка може повністю змінити чиюсь долю. Хвороби, що передаються статевим шляхом можуть забрати здоровя людини, а іноді й життя. Презервативи не позбавляють від небезпеки.

Чому ж так важко говорити про статеві стосунки та емоційний стрес, називати та обговорювати психологічні наслідки, які витікають з достроко-вих статевих зв’язків?

Перш за все тому, що багато з нас ніколи не чули, щоб дані теми коли-небудь обговорювались. Батьки не розмовляють з дітьми про це. Засоби масової інформації не ведуть мову про дані аспекти. Та гарячі дебати про презервативи в школах не згадують, як правило, про той факт, що презервативи нічого не роблять, щоб зробити секс емоційно безпечним. Коли все зводиться до того, щоб пояснити вам якої шкоди може завдати достроковий вступ у статеві зв’язки характеру чи особистості, а також здоров’ю, дорослі просто не можуть знайти слів або ж звертаються до таких розмитих узагальнень як: «ти занадто мо­ло­дий», «ти ще не готовий» чи «ти - ще не виріс».

Це відносне замовчування про емоційну сторону статевих стосунків ви-да­ється іронічним тому, що саме емоційний бік таких стосунків є тим фак­тором, який робить їх виражено людськими. Якими ж є емоційні чи психо-логічні наслідки ранніх статевих зв’язків?

Ці наслідки можуть бути різними в залежності від особистості. Деякі емоційні наслідки є короткостроковими, проте серйозними. Деякі з них мо­жуть спостерігатися навіть після того, як людина вступила в шлюб та стала батьком чи матір’ю. Більшість таких наслідків навіть важко уявити поки не пе­реживеш їх сам. У всіх випадках, емоційні наслідки сексуального досвіду не слід прий­мати легковажно. Вони мають шкідливий, навіть критичний вплив на можли­вість людини жити щасливо та повноцінно.

Давайте розглянемо негативні психологічні наслідки ранніх статевих стосунків.



  • Хвилювання щодо небажаної вагітності та СНІДу.

Для багатьох сексуально активних людей, страх завагітніти чи захво-ріти на СНІД є найголовнішим емоційним стресом.

Розгляд життєвих ситуацій

Педагог. Одна старшокласниця призналась медсестрі:

«Я бачу як деякі мої подруги плачуть на наступний день після першого сексуального контакту, купують домашні тести на вагітність і дуже пере­жи­вають кожного місяця, відволікаючись від нормального життя, боячись за-вагітніти. Вони зробили цей крок і тепер їм страшно. Для деяких з них цього було достатньо. Вони кажуть: «Я не хочу більше переживати такого». Для ме­не справжнє полегшення залишатись дівчиною».

  • Жаль та самозвинувачення

Педагог. Особливо дівчатам потрібно знати заздалегідь той гострий жаль, який багато молодих осіб почувають після першого сексуального зв’яз-ку. Ще одна старшокласниця розповідає:

«Я дуже переживаю, коли бачу, що мої подруги втрачають невинність і від­даються якомусь хлопцю, якого зустріли зовсім недавно. Пізніше, після того, як хлопець покидає їх, вони приходять до мене і шкодують про те, що сталося».



Дев’ятикласниця, яка переспала з багатьма однолітками зізнається:

«Я – молода, але насправді почуваюся старою».

Педагог. Дівчата більше страждають, ніж хлопці тому, що вони часті­ше вважають, що секс є знаком прояву відданості у взаємовідносинах і вияв-лен­ня справжніх почуттів до свого партнера. Дівчина очікує, що сексуальні стосунки будуть сповнені любові, але почуває себе обманутою і викорис-таною, якщо хлопець не покаже більш романтичної зацікавленості після пер-шої ночі.

За словами іншої 15-річної дівчини, яка описує свій сексуальний досвід: «Я не очікувала, що хлопець одружиться зі мною, але я ніколи не ду-ма­ла, що він буде уникати мене в школі».



  • Провина. Це особлива форма жалю, сильне відчуття того, що людина скоїла щось «аморальне».

Почуття провини – нормальна моральна відповідальність, знак того, що совість людини працює. Один 16-річний хлопець каже, що перестав зай­ма­тися сексом, коли побачив, що почувався винним за той біль, який причинив дівчатам:

«…Бачиш, що вони постійно плачуть і не знають, що робити. Вони говорять, що кохають тебе, але ти не кохаєш їх».

Навіть у цей вік сексуальної вседозволеності багато людей, які займають-ся сексом почувають себе винними. Ця провина може з’явитись тоді, коли ти усвідомлюєш скільки болю ти приносиш іншим, як наприклад, у ви-щезгаданому випадку.


  • Втрата самоповаги та почуття власної гідності

Багато людей страждають від втрати почуття власної гідності, коли ді-знаються про те, що захворіли на хворобу, що передається статевим шляхом. Наприклад, згідно з найновішими опитуваннями, більш, ніж 80% людей, які ма-ють герпес, зазначають, що «мають менше впевненості» та визнають, що у лю-дей виникає менше бажання вступати в статеві стосунки з ними. Але навіть, якщо цій особі пощастить уникнути хвороби, яка передається статевим шляхом, тимчасові статеві стосунки можуть знизити почуття власної гідності як того, хто постраждав так і того, хто виступав у ролі ініціатора цих стосунків.

Люди не речі. Коли ми ставимося до інших як до речей, то цим ми не тільки робимо їм боляче, ми втрачаємо повагу до самих себе.

  • Моральний занепад характеру та зменшення цінності сексу

Коли люди ставляться до інших як до речей, що приносять задоволення та насолоду, вони не тільки втрачають самоповагу, але й руйнують свій харак-тер і, як наслідок, занижують свою сексуальність. Цілісний характер склада-ється з таких якостей як повага, відповідальність, чесність, турбота та само­стри­маність. Втрата контролю над сексуальною поведінкою є важливим фактором в ба­гатьох проблемах, які пов’язані з сексом та які катують наше суспільство: гвал­тування, розпуста, порнографія, сексуальна залежність, статева не­вір­ність у шлюбі та серйозна шкода, яку приносять ці проблеми багатьом сім’ям.

Статевий акт втрачає своє значення, красу та особливість; замість того, щоб бути інтимним вираженням любові та відданості однієї людини іншій, сек­суальні стосунки вульгаризуються та занижуються.



  • Лють через зраду

Іноді емоційна реакція на розрив стосунків – це не просто втрата довіри чи страх ділитись з кимось. Це також і лють, шаленство. Дуже часто засоби масової інформації розповідають про людину, яка була дуже розлюченою і скоїла акт насилля над своєю колишньою дівчиною чи своїм колишнім хлопцем.

Секс може стати емоційним динамітом. При розриві приносить багато бо­лю, особливо тоді, коли здається, що ваш партнер не був відданий іншому. І са-ме тому, це почуття того, що вас зрадили може дати початок люті, навіть жорстокості.



  • Зруйновані стосунки

Секс може перетворити добрі взаємостосунки на погані. Тоді пере­ста­ють розвиватись інші сторони цих стосунків і дуже скоро негативні емоції виходять на поверхню. Як наслідок, вони отруюють відносини, сповнюють їх турботами і призводять до плачевного кінця.

  • Депресія та самогубство

Чим більше відносини нагадують справжнє кохання, тим більше вкла­датиме своєї душі людина і тим більше болю відчуватиме вона при їх розри-ві, що призводить до глибокої депресії. Депресія ж, в свою чергу, може ви-кликати думки про самогубство.

В останні 25 років, кількість самогубств серед підлітків зросла в три ра­зи. Опитування, проведене Американським Департаментом з Охорони здо­ро-в’я та Допомоги населенню, показало, що одна з п’яти дівчат підліткового ві-ку вже намагались вбити себе.



  • Затримання розвитку особистості

Дострокові статеві зв’язки не тільки можуть затримати розвиток сто-сунків, але й розвиток самої людини та її особистості. Так як, наприклад, дея-ка молодь звертається до наркотиків та алкоголю для того, щоб звільнитись від тривог та непотрібних переживань, інші можуть звертатись до сексуаль-них контактів. Секс стає втечею. Вони не вчаться протистояти переживанням та тиску, які ставить перед ними життя.

Підлітки, які втягуються в постійні статеві стосунки, звертаються до однієї сфери життя в той час, коли вони повинні брати активну участь в житті суспільства – формуючи нові відносини з новими друзями, приєдную­чись до різних клубів та команд, розвиваючи свої вміння та таланти, беручи на себе різні соціальні обов’язки.

Всі ці фактори є важливими «поживними речовинами» для розвитку осо­бис­тості. Це особливий період життя, тому що у вас, молодь, є час і можливість роз­вивати свої таланти та інтереси. Ті зміни, яких ви зазнаєте саме в цей період, впливатимуть на вас все життя. Якщо ви не будете правильно використовувати час, то ніколи не зможете повністю використати свій потенціал сповна. Ризик є більшим для дівчат, які часто стають задіяними в сексуальні стосунки і таким чином закривають двері всім іншим відносинам та інтересам.

Один із психологів зазначає:



«Дівчина, яка розпочинає серйозні стосунки надто рано може зро­зу­міти, що зруйнувала свою особистість. Вона стала частиною його та не змогла розвинути свої власні інтереси, своє власне відчуття незалежності та унікальності, як людини».

Ніхто не розповідає підліткам про те, що інколи потрібні роки для того, щоб відмовитись від цих сексуальних зв’язків – якщо взагалі можна повністю за­бути про це. Звичайно ж секс може бути джерелом насолоди та радощів. Але потрібно чітко зрозуміти і усвідомити це: секс може бути джерелом гли­боких ран та страждань. Сексом можна насолоджуватись, не має нія­кого ризику, як емоційного так і фізичного, якщо люди віддані одне од­но­му і міцно кохають один одного. Історично так склалося, що цей зв'я­зок називається шлюбом. Сексуальний союз стає частиною чогось більшого – союзу життя двох осіб.



Розповідь про головні наслідки ранніх статевих стосунків

Педагог. Ранні статеві стосунки:

  • Призводять до применшення особистого щастя. Чим частіше особа має дошлюбні статеві стосунки, тим менше задоволення отримує як до подружжя, так і в подружжі;

  • Часто ускладнюють спілкування та стосунки між молоддю, навіть при-зводять до розриву. «Коли зберігається чистота – зберігається мир і взаєм-на привабливість, а коли душа наповнена незаконним і чуттєвим бажанням, вона втрачає законну і справедливу любов»,– пише Астерій Амасійський.

  • Розривають набагато більше пар, ніж зміцнюють.

  • Не дають хлопцеві і дівчині розійтися, навіть якщо в процесі пізнання вони розуміють, що не підходять одне одному через відмінності поглядів, цінностей, очікувань тощо.

  • Негативно впливають на створення подружжя та на подружнє життя. Навіть якщо пара, яка мала статеві стосунки, розходиться, у подружжі ці особи пригадуватимуть та порівнюватимуть свого чо­ло­ві­ка чи дружину з тим, з ким мали статеві стосунки вперше. Кожне пе­ре-жи­вання, яке є першим, стає основним взірцем для пізніших реакцій особи в подібних ситуаціях. Це «правило перших асоціацій», воно дуже нега­тив-но впливає на подружжя, якщо був дошлюбний статевий досвід, а особ-ливо, коли ці переживання були негативні.

Статеве життя чоловіка без любові завжди залишає агресію і гру­бість в статевій поведінці із дружиною. Покинена і розчарована дівчина за­вжди відчуватиме опір, страх перед довірою до іншої особи.

  • Обмежують пізнання одне одного лише до фізіологічної сфери, а ме­тою зустрічей стають лише статеві стосунки. Так статеві стосунки стають вершиною, до якої прикута вся увага, а тому особи докладають менше зусиль і часу, щоб взаємно пізнати особистість один одного, його вміння, характер, переконання та цінності.

Коли фізична близькість випереджує спільні зацікавлення, переконання і погляди, емоційну близькість, естетичну чи духовну сфери, тоді відносини спот­ворюються, і фізичний зв'язок починає домінувати, тобто переважає фі­зичність. При взаємних відносинах у хлопця і дівчини зростають емоції, а це – суттєва переміна. Емоційна та фізична сфера від цього часу постійно до­магатимуться продовження актів. Кроку назад вже не можна зробити, стри­матися дуже важко, постійно зростає внутрішня статева напруга. Це за­важає бачити цінності і правдивий образ другої особи, її добрі чи нега­тив­ні риси, бо перше місце займає тільки тіло. На другий план відходить роз-мова, спільна праця, наука. Спільний час обмежується тільки до статевих актів. На жаль, пізніше приходить розуміння, що був змарнований час, який міг бути використаний на пізнання один одного, на зміну самого себе. Внас-лідок цього приходить розчарування – і настає порожнеча, бо крім ста­те-вості нічого більше не єднає.

  • Дуже часто хлопець після статевого акту втрачає зацікавлення дів-чиною і навпаки, тому це призводить до розриву.

  • Призводять до підліткової вагітності, одинокого материнства, абор-тів, застосування контрацепції, зараження венеричними хворобами.

Деякі приймають аборт, бо це здається швидкою розв’язкою. Але аборт вбиває невинну дитину і залишає біль, має небезпечні наслідки: інфекції, майбутнє безпліддя чи викидень, психологічні травми, депресії, жахіття, по­чуття провини; такі хвороби, як булімія, анорексія, і навіть такі ускладнення, що призводять до смерті. До речі, це стосується і хлопців. Може минути багато років, поки такі речі дадуться взнаки. Аборт справляє враження легкого виходу, але в кінцевому рахунку тут не виграє ніхто – ні мама, ні тато, ні дитина.

Не вірте, що аборт – це безпечне, легальне, легке розв’язання проблеми.



  • Є виявом незрілості і безвідповідальності та невміння володіти собою і своїми почуттями. Статеві стосунки не є гарантією, що особа є зрі­лою, вміє любити, не покине вас за місяць або за рік. Тут виникає запи-тання – як поводитимуться ці двоє у подружжі, якщо один з них захворіє або виїде на кілька місяців? Як тоді бути вірним, якщо людина проявляє лише статеву любов, якщо не вміла до шлюбу шанувати гідність власного тіла і неповторність іншого.

  • Не є доказами дарування любові, але формою отримання насолоди; це доказ відсутності любові. Той, хто відмовляється від дошлюбних ста­те­вих стосунків, не виступає проти любові, а лише ставить вищі вимоги до неї. Він ставиться з повагою до себе.

  • Є причиною психологічної напруги, страху перед вагітністю, докорів су­мління, розчарування, а навіть ненависті як до себе, так і до іншої особи. Статевий акт замість того, щоб єднати (а це можливо виключно в подружжі), розриває людей психологічно.

  • Заперечують цінність статевого акту як вияву дарування любові та зачаття нового життя (пропонується Додаток № 17).

Запитання до учнів:

  • Чи варто підходити до цього, якщо ви не готові до труднощів?

Педагог. Ось чудовий вислів для цього випадку: «Думай перед тим, як щось робити. Твій вибір може мати наслідки, які триватимуть нескін­ченно довго».

Пояснення про повагу до тіла і охорону власної інтимності

Педагог. Тіло людини є зовнішнім виявом її особи, тому неповага до ньо­го є порушенням гідності особи. Тіло є храмом душі. Воно є особливим та ін­ди­відуальним, тому повага і пошана до тіла іншої особи має бути такою, як і до власного. Власне тіло, а тим більше тіло іншої особи, не може вико­ри­сто­вуватися як засіб задоволення. Шанобливе ставлення до особи також забо­ро­няє завдання будь-якої фізичної шкоди, як собі, так і іншим.

Повага до тіла – це повага людської інтимності. Повагу до особи вияв­ля­ємо також тоді, коли шануємо її тіло, не порушуємо її інтимності: не під­гля­даємо, не висміюємо, не обмовляємо. Зневагою та нехтуванням людини є вжи­вання непристойних слів, якими називають її інтимні частини, розповіді вуль­гарних анекдотів, навмисне завдання шкоди організму через споживання шкід­ливих речовин (тютюн, алкоголь, наркотики), які можуть спровокувати ви­никнення залежності і формування шкідливих звичок.

Кожна людина має право на інтимність. Право на інтимність стоїть на сторожі людської гідності. Шануючи власне тіло, дотримуємося інтимності і не дозволяємо, щоб її порушували. Інколи буває, що дорослі порушують пра­во дитини на інтимність, тому вона повинна вміти захистити себе.

Запорукою збереження інтимності та пошанування тіла є також при­стойний одяг, який не тільки охороняє те, що належить до інтим­ного, але й сприяє пошані інших людей до нашого тіла.

Пам’ятка «Право на інтимність»

У контексті охорони власної інтимності варто розглянути проблему мо­жливих домагань зі сторони дорослих та дати пораду, як підліткам тре­ба поводитись у таких ситуаціях.

Педагог роздає всім учням пам’ятку.

Право на інтимність

Пам’ятай!

Ніхто не має права порушувати твою сферу інтимності, як і ти не можеш порушувати сфери інтимності інших осіб!

Ніхто не має права:


  • торкатися до інших осіб неприйнятним для них способом;

  • розповідати таке, чого вони не хочуть слухати;

  • торкатися до інтимних частин тіла;

  • показувати речі, які інші не хочуть дивитися, особливо фотографії і фільми;

  • пропонувати брати участь в діях або ситуаціях, в яких люди почува­ють­ся незручно.

Як треба поводитися в ситуації, коли хтось намагається по­рушити твоє право на інтимність?

  • виразно скажи, що ти на таке не погоджуєшся;

  • негайно йди геть або утікай, якщо не можеш втекти, то кричи;

  • якнайшвидше розкажи батькам (навіть якщо тобі погрожували);

  • не соромся сказати! Жодної твоєї провини у тому, що хтось неправильно себе поводить стосовно тебе, немає.

Підсумок

Педагог. Інтимність – це право кожної людини, яке не можуть пору­шу­ва­ти не лише інші особи, але й вона сама; це щось потаємне, що охоплює ті сфери, які люди не хочуть показувати іншим. Найбільшої інтимності вимагає ста­тева сфера. Інтимні речі потребують прихованості. Це не означає, що при­хо­вуємо щось погане, а навпаки – щось величне, цінне і дороге, створене життям.

Статева сфера є цінністю кожної особи, яку потрібно оберігати та ні­ко­му не дозволяти порушувати її інтимність.

Варто звернути увагу на сором’язливість у позитивному значенні. Ад­же вона захищає цю цінність, не дозволяє її спотворити. Пристойність і скром­ність у мові, поведінці та одязі є дуже важливими для створення атмо­сфе­ри, яка буде сприятлива для зросту в чистоті. Цей зріст має мотивуватися також повагою до власного тіла і гідності інших.

Рекламний характер статевих стосунків, які пропагують засоби масової інформації, абсолютно не сумісний з делікатним шанобливим розкриттям ін­тим­ного характеру статевої сфери, яка в певному розумінні є приватною таєм­ницею кожної особи.



Із втратою розуміння інтимності і приватності втрачаємо правдиве ро­зу­міння і призначення статевості.

Завдання

  • Написати декілька тез на тему «Інтимність – це…» або «Як я можу охороняти свою інтимність?».


Використана література:

  1. Програма статевого виховання підлітків 14-16 років. – Львів : Свічадо, 2005.

  2. Програма статевого виховання (12-13років). – Львів : Свічадо, 2005.

  3. Якщо кохаєш мене, доведи/ Пер. з англ. Курдини З. – Львів : Свічадо, 1999.


Рекомендована література:

  1. Августин Ю. Сексуальна інтеграція. – Львів, 1999.

  2. Венерические болезни / под. ред.. Шапошникова О. К. – Москва, 1991.

  3. Каратовская З. Что необходимо знать каждому о СПИДе. – Москва, 1998.

  4. Ляун А. Про питання статевого утримання перед шлюбом. – Львів : 2000.

  5. Мак -Давел Д. Ні! Допоможи своїй дитині подолати сексуальний тиск. – Львів : Свічадо, 2006.

  6. Малінський М. Перш ніж скажеш кохаю… – Львів : Свічадо, 1998.


1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   26


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка