Тема 2. Знаємо та реалізуємо свої права

Інсценування правової ситуації

1. (Лунає народна мелодія. Виходить братик Іванко, одягнений як су­час­ний підліток. За ним іде старша сестричка Оленка, несе його рюкзак. Іван­ко дістає з кишені пляшку з-під «Кока-коли».)

Іванко. Сестрице, Оленко, я пити хочу!

Оленка. Потерпи, братику, дійдемо додому, там і нап’єшся.

Іванко. (Побачив слід від коров’ячого копитця, наповнений водою). Се­стрице Оленко, я вип’ю водиці з копитця.

Оленка. Не пий, братику, бо телятком станеш.

Іванко. (Побачив козяче копитце, наповнене дощовою водою). Се­стри­це Оленко, я нап’юся води.

Оленка. Не пий братику, козеням станеш.

Іванко. (Роздратовано). Що ти мені постійно кажеш: «Не пий, не пий». Я вже дорослий, 14 років маю. Сам знаю, що мені робити.

Оленка. Ні, Іванку, ти ще дитина.

Іванко. А от і не дитина.

Оленка. А я кажу, що дитина…

Педагог. Допоможемо вирішити суперечку за допомогою Конвенції ООН про права дитини.

Згідно з цим документом, дитиною вважається кожна людська істота віком до:

• 
  14 років?
  
• 
  16 років?
  
• 
  18 років? (Частина І, Стаття І).
  

2. (Лунає народна мелодія. Виходить чоловік із пустою торбою в ру­ках. Дуже засмучений. Назустріч йому дівчина.)

Чоловік. Знову мене, донечко, на базарі ошукали.

Дочка. Що трапилося, татку?

Чоловік. Продавав на базарі дрова разом із возом. Підійшов покупець, за­питує: «Скільки коштують дрова?» Я відповідаю: «Сто гривень». Він кА­же: «Візьму все за двісті гривень!»

Привіз я дрова йому на подвір’я, узяв гроші, а він велів і коня при­в’я­за­ти, бо сказав, що купив дрова разом із возом. «Інакше навіщо б я, - сказав він, – дав замість ста двісті гривень?»

Пішли до судді, щоб той розв’язав суперечку. А суддя взяв і присудив йому все, сказав, що правда на його боці.

Дочка. Ходімо, татку, до суду. Хочу із суддею поговорити.

Чоловік. Та де тобі, доню, іти. Ти ж у мене ще неповнолітня. З тобою ніхто не розмовлятиме.

Дочка. Якщо потрібно, я можу виступити на суді.

Запитання:

• 
  Чи має право дитина заслуховуватися на судовому засіданні? (Так, має. Частина І, Стаття 12).
  

3.(Зустрічаються дві подруги, сучасні стильні дівчинки).

Дівчинка 1.( Показує другій аркуш паперу). Дивися, що в мене є.

Дівчинка 2. ( Розглядаючи аркуш.) А що це?

Дівчинка 1. Це – статут новоствореної організації «Білі бантики».

Дівчинка 2. А хто її створив?

Дівчинка 1. Ми, група незалежних дівчат-старшокласниць нашої школи.

Дівчинка 2. Мабуть, не можна дітям самим без дорослих створювати свої організації.

Дівчинка 1. Можна. Про це в Конвенції про права дитини йдеться.

Педагог. Тут дівчатка, принаймні одна з них, обізнані зі своїми правами.



Запитання:

• 
  Чи мають право діти утворювати свої організації та осередки? У якій ста­ті про це йдеться? (У статті 15, Частина І.)
  

4. (З’являється учень із купою підручників. Кладе їх на стіл. Гортає щоденник).

Учень. Що ж нам задали? Українська мова – твір. Алгебра – підго­ту­ватися до контрольної. Розв’язати 10 задач. Всесвітня література – про­чи­тати «Мандри Гуллівера» (З’являється іноземець.)

Іноземець. Хелло, майн френд! Ти що, усе це збираєшся вчити?

Учень. Аякже!

Іноземець. Послухай, бой, приїжджай до мене у США, вивчатимеш ли­ше те, що тобі до вподоби, і те, що тобі найбільше стане в пригоді у май­бутньому.

Учень. Але я ще неповнолітній. Я не зможу до тебе приїхати.

Іноземець. Чому?

Запитання:

• 
  А справді, чи має право дитина до 18 років поїхати навчатися за кордон? У яких статтях про це йдеться? (У статтях 28 і 29, Частини І).
  

5.( Іде братик Іванко зі своїм другом.)

Іванко. Слухай, зараз контрольна з алгебри. Давай не підемо на урок. Краще погуляємо.

Учень. Давай.(збираються йти. З’являється міліціонер.)

Міліціонер. Хлопці, зупиніться. Щойно пограбували неподалік школи крамницю. Здається, ви до цього причетні. Пройдемо зі мною у відділення.

Іванко. Ми не підемо, ви не маєте права нас затримувати!

Міліціонер. Я повторюю, пройдімо. У відділенні я вам розтлумачу ваші права й обов’язки.

Педагог. Із представником внутрішніх справ не посперечаєшся.

Дитина шкільного віку має бути на уроках під час навчального процесу, якщо немає канікул. Якщо таке сталося, і вас затримали правоохоронні органи, на який саме захист ви маєте право? (Частина І, Стаття 40).

Підсумок

Педагог. Незабаром вам відповідати за життя нашої країни. Адже не­дар­ма говориться: «Держава будується не в майбутньому, вона будується сьо­годні». Ви своїми знаннями, своєю працею маєте доводити свою любов до дер­жави. Хочеться вірити, що ви зробите це гідно, щоб кожен міг сказати: «Я – громадянин України».

Любіть Україну, любіть свій край, бережіть його, плекайте. Нема життя без України, бо Україна – це мати, яку не обирають, як і долю, бо Україна – це пісня, яка вічна на цій землі.

Завдання

• 
  Інсценувати якусь подію, у якій би порушувались права дитини на: ім’я; повноцінне харчування; відпочинок.
  

Використана література:

1. 
   Соколова. Ю. Ми і наші права / Ю Соколова // Шкільний світ – 2004, № 29/32. – С. 42–44.
   

МОДУЛЬ «ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ – ТВІЙ ВИБІР»
Тема 1. Людина та її здоров’я. Складові здоров’я. Фізична складова здоров’я. Соціальна складова здоров’я. Психічна складова здоров’я. Духовна складова здоров’я
Мета: розповісти підліткам про складові здоров’я і їх збалансованість; прищеплювати почуття відповідальності за свій стан здоров’я.

Демонстраційний матеріал: малюнки-ілюстрації по темі, плакат «Скла­дові здоров’я людини».

Матеріальні ресурси: аркуші паперу формату А-4, олівці або фло­мас­тери, роздатковий матеріал «Практичні поради», додатки 9, 10, 11, 12, 13.

Напис на дошці: «Здоров’я – це капітал».

Хід заняття

Привітання.

Представлення теми

Педагог. Людина, народжуючись, отримує безцінний дар – життя. До найцінніших його вимірів насамперед належить те, що ми називаємо…

Як ви гадаєте? (діти називають: «здоров’ям»).

Актуалізація опорних знань.

Запитання до учнів:

• 
  Як ви розумієте значення слова «здоров’я»? (учні висловлюють свою думку).
  

Вступна бесіда

Педагог. Майже завжди, коли йдеться про здоров’я людини, мають на ува­зі фізіологічний стан організму, відсутність захворювань тощо. У широ­ко­му розумінні вживають поняття морального здоров’я людини, її душевного ста­ну, що є гармонійною єдністю природних і соціальних складових. Отже, якщо у першому випадку ми характеризуємо стан організму з позиції чіткої ро­боти всього людського організму, то в другому – йдеться про гармонію ті­ла і душі, певну збалансованість фізіологічних, психічних та духовних про­це­сів людини, що досить влучно було висловлено ще в давнину. Стародавні рим­ляни навчали, що: «У здоровому тілі – здоровий дух». Порушення такої взаємодії призводить до захворювань.

Інформаційне повідомлення

Педагог. Психологи виділяють такі головні сфери, які інтегрують осо­бис­тість кожної людини.

Фізична сфера:

• 
  фізична характеристика органів та систем і організму в цілому;
  
• 
  здоров’я в розумінні відсутності хвороб та недуг;
  
• 
  гармонійність тіла згідно з прийнятими стандартами в певній культурі;
  
• 
  фізична сила;
  
• 
  спроможність дати нове життя.
  

Психічна сфера:

• 
  розумова повноцінність – вміння послуговуватися логічним та абстракт­ним мисленням;
  
• 
  вміння порозумітися з іншими, знання понять, добра пам'ять, концен­тра­ція уваги, спостережливість, вміння користуватися символами;
  
• 
  відповідне вираження, сприйняття й контролювання емоцій;
  
• 
  успішне розв’язання проблем, вміння приймати рішення й успішно діяти;
  
• 
  набуття знань, накопичення й обробка інформації;
  
• 
  творення нових культурних якостей.
  

Соціальна сфера:

• 
  опіка над потомством і керування його розвитком;
  
• 
  успішне спілкування з іншими;
  
• 
  ефективна реалізація соціальних ролей, які спираються на участь в групах;
  
• 
  досягнення професійних, товариських, суспільних і політичних успіхів;
  
• 
  піднесення своєї позиції і престижу в суспільних групах;
  
• 
  керування іншими одночасно з підпорядкованістю владі;
  
• 
  використання інформації і знань у стосунках з іншими;
  
• 
  дотримання засад, які регулюють функціонування соціальних груп.
  

Духовна сфера:

• 
  любов до самого себе, тобто самопізнання, самоповага, почуття відпо­ві­дал­ьності за своє життя та самовдосконалення;
  
• 
  любов до іншої людини, своїх дітей, почуття відповідальності за свої вчин­ки, яке випливає зі стосунків з іншими людьми, здатність до емпатії, чи глибокого співпереживання;
  
• 
  зв'язок з навколишнім світом, його пізнання й користування його багатствами;
  
• 
  реалізація у своєму житті моральних і релігійних цінностей.
  

Важливо розвиватися у всіх напрямках:

• 
  фізичному: харчуватися здоровою їжею, добре спати, відпочивати, займа­тися спортом;
  
• 
  розумовому: читати, вчитися, писати, набувати нові знання і вміння;
  
• 
  емоційному: будувати позитивні, дружні стосунки, радіти життям, допо­ма­гати іншим;
  
• 
  духовному: читати добрі книжки та оглядати добрі фільми.
  

Жоден з цих напрямків не існує самостійно, проте всі разом вони ви­зна­чають буття людини. У різні періоди життя можна спостерігати переважання яко­гось із них, проте найважливішою є їх взаємодія, яка створює передумови для справжнього розвитку людини та її функціонування.

Великий грецький філософ Аристотель звертав увагу на правило золотої се­ре­дини. І для нас воно є дуже важливим – нагадує, що ми повинні до­тримуватися рівноваги, гармонії між усіма сферами життя.

Деякі люди витрачають години на те, щоб вчитися і забувають про своє здо­ров’я та друзів.

Інші ж занадто багато уваги приділяють своєму тілу, але не знаходять ча­су для розвитку духовності.

Для того, щоб в повноті розвиватися, треба навчитися жити гармонійно і вдосконалювати своє тіло, душу, розум та серце.

Те, що робите в одній зі сфер життя, впливає на всі інші. Це немов блу­за, яка має чотири частини: перед, зад, лівий та правий рукав. Якщо на лівому рукаві виявимо дірку або пляму, то не говоримо, що лише той рукав є з дір­кою чи брудний, а з блузою не все гаразд.

Важко вчитися або бути привітним, коли ти втомлений. І навпаки – ко­ли ти живеш у згоді з собою, то легше зосередитися на навчанні і бути більш дружнім.

Пам'ятайте, так само, як ви дбаєте про свою зовнішність, важливо дба­ти про душу. Уявіть собі, що ви їдучи автомобілем, не маєте часу запр­а­ви­тись. Чи буваєте такі зайняті, що вам не вистачає часу для усамітнення.

Розгляд життєвого прикладу

Педагог. Уявіть собі, що ви ідете через ліс і бачите чоловіка, який за­взя­то пи­ляє дерево. Запитуєте його, як довго він це робить. Чуєте відповідь, що вже чо­тири години. Тоді звертаєте увагу на те, що пилка виглядає досить тупою. Про­понуєте зробити перерву, аби загострити. Але чоловік говорить: «Від­чепіться! Хіба не бачите, що не маю на це часу?» Чи знайома вам така си­туа­ція? Всім відомо, якщо зробити хоча б п'ятнадцять хвилин перерви для того, щоб підгострити пилку, вірогідно, що дерево можна було б спиляти втричі швид­ше. Але чомусь ми не зауважуємо того, так часто надіємося лише на влас­ні сили. Не знаходимо часу для відпочинку. А життя прекрасне, ми можемо спо­стерігати це щодня!

Рекомендації «Малі кроки»

• 
  замислюйтеся над своїм життям, сподівайтеся;
  
• 
  допомагайте іншим;
  
• 
  подивіться на захід сонця, або встаньте швидше, щоб побачити його схід;
  
• 
  розпочніть від сьогодні вести щоденник або нотатки, якщо цього ще не робили досі;
  
• 
  зробіть комплімент принаймні п'ятьом знайомим вам людям;
  
• 
  усміхайтеся, коли говорите: «Привіт!».
  

Завдання і запитання до учнів

Педагог. Пропоную знайти втрачене слово у даному вислові: «… лю­ди­на – це така людина, яка життєрадісно й охоче виконує обов’язки, покладені на неї життям, й цілком реалізує свої фізичні й розумові здібності».

• 
  Яка це людина? (здорова людина.)
  
• 
  Як пов’язане здоров’я людини з її повноцінним життям?
  
• 
  Від чого залежить наше здоров’я?
  
• 
  Що таке «здоровий спосіб життя»?
  
• 
  Які основні складові здорового способу життя?
  

Робота у групах

Педагог. Пропоную виконати завдання «Шлях до здорового способу жит­тя»: подумайте й напишіть на аркушах паперу дії та приклади по­ведінки, які, на вашу думку, сприяють здоровому способу життя (учні пра­цю­ють в групах, після чого представник від кожної групи презентує ре­зуль­тат виконаного завдання).

Бесіда про вибір життя

Педагог. Важливо, як людина сама ставиться до свого здоров’я: надто ша­нобливому чи презирливому, турботливому чи цілком байдужому. Не мен­ше важливий і спосіб життя як система типових форм повсякденної жит­тє­діяльності людей, що формуються у певних умовах.

Спосіб життя людини характеризується не тільки тим, для чого або задля чого людина живе, а й тим, як вона живе.

Спосіб життя може бути «здоровим», тобто відповідати природним і со­ціальним потребам людини, або «нездоровим», якщо людина (свідомо чи не­свідомо) не здатна керувати своїми вчинками, своїми емоціями і на­строями, порушує гармонію душі і тіла, руйнує свій організм як фізіологічно, так і психічно.

Кожна людина вибирає спосіб життя. Вибираєте його й ви. Здійс­ню­ючи свій вибір, потрібно керуватися насамперед тим, щоб обраний спосіб жит­тя не шкодив суспільству та іншим людям, не виходив за межі існуючих у суспільстві законів та моральних норм і не був спрямований проти самого себе, тобто не підривав здоров’я, не був гальмом для фізичних і духовних сил.

Практичні поради

• 
  Систематично виконуйте фізичні вправи і споживайте здорову їжу. Чим краще ви будете почуватися фізично, тим більше насолоди відчуєте у житті.
  
• 
  Дотримуйтеся достатнього відпочинку та сну. Якщо ви втомлені й ви­сна­жені, то не будете відчувати запалу. Не знесилюйте себе. Ваше тіло по­требує перезарядження, а його забезпечить відпочинок і сон.
  
• 
  Оцінюйте життя в перспективі. Не надто реагуйте на щоденні турботи і не дивіться на проблеми як на катастрофи.
  
• 
  Поважайте інших і поважайте себе. Кожен заслуговує на повагу, в то­му числі й ви. Якщо у вас не буде самоповаги, то ви не зможете спо­ді­ва­тися, що інші поважатимуть вас.
  
• 
  Розвивайте тісні й позитивні стосунки. Спілкуйтеся з позитивними людь­ми. Ми соціальні істоти й не живемо у вакуумі. Розвивайте добрі сто­сунки й діліться найкращими почуттями. Позитивне середовище сприяє зростанню. Ви відповідальні за середовище, в якому опинитеся.
  
• 
  Ставте цілі і сподівайтеся успіху.
  
• 
  Пишайтеся своєю працею, яке б ваше завдання не було. Робота кожної людини – це її внесок у суспільство.
  
• 
  Визначайте та утверджуйте позитивні переконання. Створюйте під­ба­дьорливі переконання і позитивні твердження. Збільшуйте впевненість у власних силах та віру в себе, підбадьорюючи себе, наприклад: «Я здіб­ний і впевнений. Я добре ставлюся до себе».
  
• 
  Дійте згідно із своїми переконаннями. Виявляйте оптимізм. Споді­вай­теся, що все буде гаразд (пропонуються Додатки № 9, 10, 11, 12, 13).
  

Підсумок

Педагог. Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного і со­ці­аль­ного добробуту, а не лише відсутність хвороб і фізичних вад.

Здоровий спосіб життя – це спосіб життєдіяльності людини, метою яко­го є формування, збереження і зміцнення здоров’я. Це усвідомлене активне став­лення до власного здоров’я, уміння акумулювати позитивні та нейтрал­і­зувати негативні чинники – зовнішні і внутрішні, що впливають на на нього.

Замість того аби почуватися і виглядати старим у сорок або в шіст­десят, можемо виглядати виключно прекрасними аж до вісімдесяти, а то й до де­в’яноста – якщо ми розвинемо у собі позитивну настанову та будемо вести ро­зумний здоровий спосіб життя.

Використана література:

1. 
   Ентоні А. Д’Cуза. Сьогоднішні лідери – надія на завтра : наук.-попул. вид. – Львів : Свічадо, 2005. – С. 447–448.
   
2. 
   Програма статевого виховання молоді. – Львів : Свічадо, 2006. – С. 25–26.
   
3. 
   Тютюнник О. Життя людини – найвища цінність / О. Тютюнник // Шкіль­ний світ. – 2004. – № 29–32.
   
4. 
   Яремко О. Життя прекрасне! / О. Яремко // Сто талантів. – 2007. – № 9. – С. 10–11.
   

Скачати 5.17 Mb.

Поділіться з Вашими друзьями: