Методичні рекомендації щодо вивчення української мови і літератури в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів у 2015/2016 н р



Скачати 397.89 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір397.89 Kb.
Методичні рекомендації

щодо вивчення української мови і літератури

в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів у 2015/2016 н.р.

Важливість вивчення навчального предмета «Українська мова» з кожним роком лише зростає, а особливо в умовах агресії Російської Федерації (анексія АР Крим, конфлікт у Донецькій та Луганській областях), коли як ніколи яскраво постає питання самоідентичності перед кожним громадянином України. Під час викладання даного предмета, варто враховувати результати цьогорічного ДПА з української мови в рамках ЗНО. Усе це вимагає виняткового ставлення до викладння предмета.

Особливості вивчення української мови і літератури у 2015/2016н.р. пов’язані, першою чергою, зі змінами, внесеними до навчальних програм.

На виконання наказу Міністерства освіти і науки України


від 06.02.2015р. № 100 «Про розвантаження навчальних програм для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» до навчальних програм внесено зміни, спрямовані на їх розвантаження, врахування вікових особливостей розвитку дитини, відповідність сучасному розвитку науки та технологій.

Після громадського обговорення та розгляду Колегією Міністерства зміни до програм з української мови та літератури, з української мова для шкіл з навчанням румунською мовою для 5-9 класів були затверджені наказом МОН від 29.05.2015р. № 585 «Про затвердження змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня».

Навчальні програми зі змінами розміщено на сайті (http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/). Програми позбавлені жорсткого поурочного поділу, вчителі можуть обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу.

Обласні, районні та міські методичні кабінети (об’єднання) не можуть втручатися в такі питання, оскільки це винятково компетенція вчителя.

Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства www.mon.gov.ua та Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області http://ippobuk.cv.ua/ .

Дозволяється використовувати підручники з відповідним грифом Міністерства, що видані в попередні роки, враховуючи при цьому зміни у програмах.

Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то вчитель вільний у її виборі й може застосовувати таку, що найкраще реалізовує його методику навчання.

Залишаються актуальними методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років. Тексти методичних рекомендацій розміщені на сайті МОН України http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations, в Інформа-ційних збірниках Міністерства освіти і науки відповідних років та на сайті Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області http://ippobuk.cv.ua/ .

Українська мова

У 2015/2016н.р. вивчення української мови здійснюватиметься за такими програмами:

- у 5-7 класах за навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585).

- 8-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів - за програмою: Українська мова. 5-12 класи. - К.: Ірпінь: Перун, 2005 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585).

Програми розміщені на офіційному сайті МОНУ: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/

У 10-11 класах - за програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021. Офіційний веб-cайт Міністерства освіти і науки України за таким покликанням: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869542/.

Звертаємо увагу на зміни, внесені до програми для 5-9 класів.

З огляду на те, що в цій програмі основними є дві змістові лінії (мовленнєва й мовна), що визначають безпосередній предмет навчання та його структуру, супроводжуються державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів,а дві інші (соціокультурна й діяльнісна (стратегічна) є засобом досягнення основної освітньої мети навчання української мови в основній школі, то розвантаження зазнали саме дві перші змістові лінії.

Зокрема, у мовленнєвій змістовій лінії програми спрощено висвітлення мовленнєвознавчих понять відповідно до вікових особливостей учнів; уточнено види творчих робіт щодо поділу їх на усні й письмові форми виконання учнями; спрощено види переказів, творів і зменшено кількість їх із метою розвантаження й вивільнення часу для роботи над удосконаленням власних письмових висловлень; внесено відповідні зміни до державних вимог до рівня мовленнєвої компетентності учнів основної школи.

У мовній змістовій лінії спрощено, а також вилучено теми, які, по-перше, не є істотними в забезпеченні належного рівня комунікативної компетентності, по-друге, не мають практичного застосування у власному усному й писемному мовленні школярів. Відповідно узгоджено зміст державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів із розвантаженим змістом навчального матеріалу.




ККлас

Спрощено тему

Вилучено тему

Додано тему

Перенесено тему

Змінено формулювання тексту програми

5 клас


У розділі «Відомості про мовлення» узагальнено представлено особливості будови типів мовлення (розповіді, опису предмета і тварини. елементарного роздуму);відомості про стилі мовлення розмовний, науковий, художній, сфери їх використання.

У розділі «Види робіт»:

спрощено подано особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності,узагальнено перелік жанрів мовлення для читання мовчки і вголос.



У розділі «Повторення вивченого в початкових класах»:

У рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки»:спрощено пункт «Культура мовлення», а саме:Дотримання лексичних норм літературної мови.



У розділах «Відомості з синтаксису й пунктуації», «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія», «Лексикологія»

в рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» спрощено зміст пункту «Культура мовлення»

У розділі «Відомості про мовлення» вилучено: «Спілкування як важливий складник культури людини» ,

«Належність тексту до певного стилю: розмовного, наукового, художнього, публіцистичного, офіційно-ділового» (загальне ознайомлення)».



У підрозділі «Діалогічне мовлення» вилучено діалог за поданим початком, малюнком.

У розділі «Види робіт», зокрема в підрозділі «Відтворення мовлення»:

вилучено докладний переказ художнього тексту з елементами опису тварин (письмово).



У підрозділі «Письмо» вилучено: твір-опис окремих предметів, тварин у науковому стилі; замітка в газету інформаційного характеру.

У розділі «Відомості з синтаксису й пунктуації»:

вилучено:«Словосполучення лексичні й фразеологічні (практично)».

У розділах «Відомості з синтаксису й пунктуації»,

«Фонетика.Графіка. Орфоепія. Орфографія»:



у рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено підпункт «Лексикологія».

З розділу «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія» вилучено сполучення ьо, йо.

У всіх розділах програми в рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено підпункт «Текст (риторичний аспект)».



З розділу «Лексикологія» вилучено тему «Походження (етимологія) слова. Етимологічний словник української мови».


У розділі «Відомості про мовлення» додано оцінку предмета (явища).

У розділі «Повторення вивченого в початкових класах» додано до повторення частин мови частки не,ні; уживання однієї частини мови в значенні іншої.

У розділі «Відомості з синтаксису й пунктуації»

додано«Непоширені й поширені звертання»;

ознайомлення з найбільш уживанимивставними словами й сполученнями слів (практично).

У розділі «Лексикологія» додано тему «Пароніми (практично)».

Ознайомлення зі словниками антонімів, синонімів, паронімів; словником іншомовних слів.

У розділі «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія» доосновних випадків чергування у — в, і — й , додано з— із— зі .

У розділі «Відомості з синтаксису й пунктуації» доданодо переліку видів речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні; за емоційним забарвленням: окличні та неокличні.


У розділі «Види робіт» в рубриці

«Ділові папери» зазначено тільки «Адресу»,

«Оформлення конверта».

Тему «Лист рідним, друзям» перенесено до виду роботи «Письмо».



З розділу «Будова слова. Орфографія» перенесено до «Орфоепії» тему «Вимова префіксів пре-, при-, прі-» .


У розділі «Відомості про мовлення» внесено термінологічні правки:

різновиди мовленнєвого спілкування: усне йписемне мовлення; висловлення.



У розділі «Відомості про мовлення» відредаговано основні правила спілкування: «ввічливість, привітність, доброзичливість, уважність до співрозмовника, стриманість, тактовність» (практично).

У розділі «Повторення вивченого в початкових класах» у рубриці «Правопис» внесено правки:

«Написання іменників із великої літери й у лапках; «Літери, що позначають голосні звуки в закінченнях іменників, прикметників, дієслів».




6 клас

У розділі «Відомості про мовлення» спрощено подано структурні особливості тексту.

У розділі «Види робіт»

спрощено особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності;

узагальнено перелік жанрів мовлення для читання мовчки і вголос.



У розділі «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого» вилучено матеріал про текст.

У розділі «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого» у підрозділі «Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено підпункти: «Лексикологія». Граматика». «Текст (риторичний аспект)».

У розділі «Фразеологія»у рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено підпункти: «Фонетика. Орфоепія», «Текст (риторичний аспект)» .

У розділі «Словотвір. Орфографія» вилучено матеріал про ознайомлення зі словотвірним словником.

У «Внутрішньопредметних зв’язках» вилучено підпункти: «Лексикологія. Фразеологія», «Текст (риторичний аспект)».



У розділі «Морфологія. Орфографія»

у «Внутрішньопредметних зв’язках» вилучено:

Іменник – підпункти «Лексикологія. Фразеологія», «Текст(риторичний аспект)»; Прикметник – підпункт «Текст(риторичний аспект)»;

Числівник – підпункт «Текст(риторичний аспект)»;

Займенник– підпункти «Лексикологія. Фразеологія», «Текст(риторичний аспект).



У розділі «Займенник» вилучено матеріал про

перехід з однієї частини мови в іншу (займенника в іменник і частку, числівника й прикметника в займенник.



У розділі «Морфологія. Орфографія» в «Іменнику» вилучено «Особливості творення іменників».

У розділі «Морфологія. Орфографія»

із теми «Прикметник» вилучено «Зміни приголосних при творенні відносних прикметників за допомогою суфіксів –ськ-, -ств(о), -цьк-, цтв(о), -зьк-, зтв(о)».


У розділі «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого» додано на повторення матеріал про правопис префіксів, суфіксів, голосних в коренях і на межі значущих частин слова та основ.

У розділі «Лексикологія» до теми «Активна і пасивна лексика» додано пароніми.

У розділі «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого» додано на повторення матеріал про правопис префіксів, суфіксів, голосних в коренях і на межі значущих частин слова та основ.





У підрозділі «Іменник», у «Внутрішньопредметних зв’язках» («Культура мовлення») поданий матеріал відредаговано, уточнено список іменників із метою запобігання помилкам у визначенні роду.

У «Міжпредметних зв’язках» до підрозділу «Числівник» уточнено матеріал щодо правильного використання відмінковихформ числівників.

7 клас

У розділі «Види робіт»

у підрозділі «Відтворення готового тексту» спрощено види переказів: стислий замінено на вибірковий переказ тексту наукового стилю (усно);

у підпункті «Письмо» спрощено на такі види переказів: «Докладний переказ тексту-роздуму дискусійного характеру в публіцистичному стилі»; «Стислий переказ розповідного тексту про виконання певних дій в художньому стилі».



У розділі «Види робіт», зокрема

«Монологічне мовлення» серед творів спрощено

«Твір-опис дій на основі власних спостережень у художньому стилі» (усно); «Твір-опис дій» спрощено на «Твір розповідного характеру про виконання автором улюбленої справи в художньому стилі (приготування обіду, моделювання, малювання, шиття, вишивання тощо.





У розділі «Відомості про мовлення»

вилучено ознайомлювальне читання (практично).



У розділі «Відомості про мовлення» у підрозділі «Відтворення готового тексту» вилучено

«Докладний переказ розповідного тексту з елементами опису зовнішності людини в художньому стилі» (письмово).



У розділі «Види робіт», зокрема

«Монологічне мовлення», серед творів вилучено

«Твір-опис зовнішності людини в художньому стилі(усно)»;

«Твір-роздум дискусійного характеру публіцистичного стилю».

У вступі знято тему « Мова – скарбниця духовності народу».

У розділі «Морфологія. Орфографія»

у підрозділах вилучено:



«Прийменник» - «Непохідні і похідні прийменники»;

«Частка» - «Розряди часток за значенням»;

«Вигук» - «Групи вигуків за значенням.

У розділі «Морфологія.Орфографія»

у «Внутрішньопредметних зв’язках» «Дієслово» – вилучено «Лексикологія. Фразеологія», «Текст(риторичний аспект)»; «Дієприкметник і Дієприслівник» – «Лексикологія», «Синтаксис. Пунктуація», «Текст (риторичний аспект)»; «Прислівник» – « Синтаксис»,«Текст (риторичний аспект)»; Прийменник - «Текст (риторичний аспект)»;

Сполучник, Частка Вигук – «Синтаксис», «Текст (риторичний аспект)».

У розділі «Відомості про мовлення», у підрозділі «Відтворення готового тексту» до виду переказу «Докладний переказ тексту публіцистичного стилю мовлення (усно)» додано «…з елементами роздуму».

У підрозділі «Прийменник» додано

«Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника».



У «Вступі» змінено тему на «Літературна норма української мови».





У розділі «Відомості про мовлення», зокрема «Аудіювання», відкоректовано матеріал у такій редакції:

«Розрізнення на слух відомої й нової інформації, поділ прослуханого тексту на частини, розуміння логічного й емоційно-оцінного компонентів його змісту, сприймання на слух прямо не виражених оцінок та емоцій».



У мовній змістовій лінії змінено вступний урок на: «Літературна норма української мови» і відповідно внесено зміни в державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

«Учень (учениця):

усвідомлює поняття літературна мова, літературна норма;

розрізняє поняття літературна мова й діалекти».




Зміст програми з української мови для 5-12 класів, зокрема для 8-9 класів, зазнав розвантаження на основі врахування такого ж підходу, як і до програми для 5-9 класів, а саме: як в мовленнєвій, так і мовній змістових лініях спрощено й вилучено теми, що не є важливими у формуванні в учнів комунікативної компетентності, передбачає готовність учня застосовувати здобуті знання й набуті вміння й навички для розв’язання проблем, що виникають у реальному житті. Тож зазначені зміни для 8-9 класів стосуються обох програм: для 5-9 та 5-12 класів.

Клас

Спрощено тему

Вилучено тему

Додано тему

Перенесено тему

Змінено формулювання тексту програми

8 клас

У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Відтворення тексту»

спрощено шляхом заміни виду роботи:

«Вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в науковому стилі»(усно) замінено на «в художньому»;

«Вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в публіцистичному стилі» (письмово) замінено на «докладний переказ».




У мовленнєвій змістовій лінії,підрозділі «Відтворення тексту»

вилучено


«Стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі»(усно); «Докладний переказ тексту художнього стилю із творчим завданням» (письмово).

У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Створення власних висловлень» вилучено

«Твір-оповідання на основі почутого (з обрамленням)».

У розділі «Повторення та узагальнення вивченого» вилучено матеріал на повторення про словосполучення й речення; члени речення (також однорідні); звертання; вставні слова,

просте й складне речення;

пряма мова й діалог.

З розділу «Синтаксис. Пунктуація», зокрема з підрозділу «Словосполучення. Речення», вилучено «Види речень за метою висловлювання й емоційним забарвленням речення (повторення)»,

«Речення поширені і непоширені».

У всіх розділах програми для 8 класу в рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено підпункти: «Лексикологія. Фразеологія», «Текст (риторичний аспект)».



У розділі «Повторення та узагальнення вивченого» додано на повторення теми: «Лексикологія. Фразеологія. Морфологія.

Основні правила правопису (за вибором учи­теля; внесено відповідні зміни в державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.



У розділі «Складнопідрядне речення» додано тему «Підрядні сполучники й сполучні слова в складнопідрядних реченнях.


З розділу «Синтаксис. Пунктуація», зокрема з підрозділу «Словосполучення. Речення» перенесено теми «Порядок слів у реченні. Логічний наголос», « Речення двоскладні й односкладні» до підрозділу «Просте речення» .


Здійснено перерозподіл годин: знято 2 год. із теми «Речення із звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)» і додано до теми «Речення з відокремленими членами» .



9 клас

У розділі «Повторення вивченого у 8 класі.

Просте неускладнене й ускладнене речення» у рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки»спрощено представлення пунктів «Лексикологія і фразеологія», «Культура мовлення й стилістика», «Текст (риторичний аспект)».

У розділах «Синтаксис. Пунктуація»

Пряма й непряма мова(повторення й поглиблення)», «Складне речення і його ознаки», «Безсполучникове складне речення», «Складне речення з різними видами сполучниково­го й безсполучникового зв'язку» у рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки»спрощено представлення пунктів «Лексикологія і фразеологія»,«Текст (риторичний аспект)».


У розділі «Відомості про мовлення»

вилучено матеріал про текст, основні ознаки його, види міжфразних зв’язків.



У підрозділі «Монологічнемовлення:

вилучено:

«Твір-роздуму публіцистичному стилі мовлення на морально-етичну тему» (усно);

«Твір у публіцистичному стилі мовлення на суспільну тему» письмово).











Здійснено перерозподіл годин (1 год. знято з підрозділу«Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності»), додано до «Повторення й систематизація вивченого» у кінці року.

У розділі «Пряма й непряма мова як засоби передачі чужої мови» внесено уточнювальні правки:

«Пряма й непряма мова (повторення й поглиблення)».

У розділі «Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності» внесено уточнювальні правки: «Будова тексту», «Повторення вивчених розділовихзнаків у простому й складному реченнях».


З огляду на те, що у формуванні мовленнєвої компетентності семикласників у процесі сприймання усних і письмових текстів чільне місце посідає аудіювання й читання мовчки, то успішне опанування їх передбачає регулярне використання спеціально підготовлених учителем цілеспрямованих завдань із розвитку в учнів умінь слухати-розуміти, читати-розуміти, аналізувати й оцінювати усні й письмові висловлення (розуміти фактичний зміст, особливості будови текстів, визначати тему й основну думку, причинно-наслідкові зв’язки, основну й другорядну інформацію, зображувально-виражальні засоби), висловлювати своє ставлення до почутого й прочитаного, критично формулювати власні судження.

З цією метою в програмі для 7 класу на формування й розвиток аудіативних і читацьких умінь (уголос і мовчки) виділяються по 1год. на рік, не враховуючи проведення тестового контролю за рівнем навчальних досягнень семикласників з аудіювання й читання мовчки, для цієї роботи спеціальних годин не відведено.

У мовній змістовій лінії в 7 класі на вивчення розділу «Морфологія» зменшено кількість годин: дієслово (20/17), дієприкметник (12/10), прислівник (14/13), прийменник ( 4/3), сполучник (4/3), частка (5/4), вигук (2/1) (у чисельнику подано стару кількість годин, а в знаменнику нову).

Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання залишається незмінною.

Фронтально оцінюються аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання й уміння, запис яких здійснюється на сторінці класного журналу «Зміст уроку».

Індивідуально оцінюються говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте відводять окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень». У І семестрі проводять оцінювання 2 видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог), результати оцінювання виставляють у колонку без дати й ураховують у найближчу тематичну. У ІІ семестрі проводять оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як уснийтвір і читання вголос, яке здійснюється у 5–9 класах. Повторне оцінювання чотирьох видів мовленнєвої діяльності не проводять.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на виконання їх відводиться орієнтовно 20 хвилин уроку) залежно від змісту матеріалу, що вивчається. Решта часу контрольного уроку може бути використано на виконання завдань з аудіювання,читання мовчки.

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, а за семестр - на основі тематичного оцінювання.



Фронтальні види контрольних робіт

Форми контролю


5

6

7

8

9

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

Перевірка мовної теми*

4

4

4

4

3

3

2

2

2

2

Письмо:

переказ

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1


твір



1



1



1

1

1

1

1

Правопис:

диктант**



1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

Аудіювання*



1



1



1



1



1

Читання мовчки*

1



1



1



1



1



Фронтальні види контрольних робіт (10–11класи)

(рівень стандарту, академічний рівень)

Форми контролю




10

11

І

ІІ

І

ІІ

Перевірка мовної теми*

2

2

2

2

Письмо:

переказ

1

1

1

1


твір

1

-

1

-

Правопис:

диктант**



1

1

1

1

Аудіювання*



1



1

Читання мовчки*

1



1



Фронтальні види контрольних робіт 10–11 класи

(філологічний напрям: профіль – українська філологія)


Форми контролю




10

11

І

ІІ

І

ІІ

Перевірка мовної теми*

3

3

3

3

Письмо:

переказ


1

1

1

1

твір

1

1

1

1

Правопис:

диктант**



1

1

1

1

Аудіювання*

1

1

1

1

Читання мовчки*

1

-

1

-

* Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання.

** Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.

У таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.

Оцінка за контрольний твір з української мови та переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи (надпис уколонці «Твір», «Переказ» не робиться).

Кількість робочих зошитів з української мови визначається за класами:

5–9 класи – по два зошити;

10–11 класи – по одному зошиту.

Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту.

Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.


Українська література
У 2015/2016 н.р. вивчення української літератури в 5-7 класах здійснюватиметься за навчальною програмою (зі змінами, затвердженими наказами Міністерства від 04.08.2014 № 895, від 29.05.2015№ 585 ): Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013.

У 8-9 класах – за програмою: Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів К.: Ірпінь: Перун, 2005(зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585).

Програми розміщені на офіційному сайті МОН: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/.

Вивчення української літератури в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів – за програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021. Офіційний веб-cайт Міністерства освіти і науки України за таким покликанням:

http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869542/.

З метою розвантаження навчальної програми, підвищення якості шкільної літературної освіти внесено зміни до навчальної програми з української літератури (5-9 класи), а саме:

клас

Вилучено з програми народні перекази «Білгородський кисіль», «Ой Морозе-Морозенку»; поезію М. Рильського «Люби природу не як символ…»; поезії М. Вінграновського «Перша колискова», «Бабунин дощ», «Сама собою річка ця тече…».



6 клас

Вилучено з програми: пісню Д. Луценка «Як тебе не любити, Києве мій»;вступ до поеми Т. Шевченка «Іван Підкова»;поезію Лесі Українки «Співець»; поезію І. Калинця «Писанки», співомовки С. Руданського «Гуменний», «Свиня свинею».

7 клас

Вилучено з програми поезію А. Малишка «Так живуть на цій землі поети…».



8 клас

Вилучено з програми поезію Лесі Українки «Ви щасливі, пречистії зорі», твори В. Самійленка, Остапа Вишні, повість О.Бердника «Хто зважиться - вогнем наречеться».

Включено в програму твір Володимира Дрозда «Білий кінь Шептало», повість Юрія Винничука «Місце для дракона».

9 клас


Вилучено з програми твори: Притчу про сіяча; поезію Г. Сковорода «Пісня 28»(із «Саду Божественних пісень»); поему-містерію Т. Шевченка «Великий льох»; поезії І. Франка «Каменярі», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», поему «Мойсей».

Вилучено літературознавчі поняття: «пригодницька повість» ( 5 клас); «пафос твору», «романтичний пейзаж», «прийоми контрасту», «засоби гумористичного зображення» (поглиблено), «диптих», «повість-казка» (7 клас); силабо-тонічне віршування», «трискладові віршові розміри», «асоціативні образи», «літературний характер», «психологізм» (8 клас); «повість-хроніка» (9 клас).

Уведено поняття: «тема», «прозова мова» (5 клас), «повість» (6 клас).

Звертаємо вашу увагу на зміни, що відбулися в програмі Українська література. 5-12 класи для 8-9 класів.

8 клас

Вилучено з програми твори:поезії Б.Олійника «Вибір», «Ринг», повість Осипа Назарука «Роксоляна», повість В.Дрозд «Ирій».



Додано поезію В.Самійленка « На печі».

9 клас


Вилучено з програми твори: баладу «Бондарівна», Притчу про сіяча, трактат Г.Сковороди «Вступні двері до християнської добронравності», повість Г.Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма», поезію М.Костомарова «Соловейко», поему Т.Шевченка «Великий льох», поетичні твори П.Куліша: «До рідного народу», «Троє схотінок», «Заворожена криниця» .

Додано вірш Т.Шевченка «Заповіт».

Оповідання Марка Вовчка «Максим Гримач» замінено на повість «Інститутка».

Вилучено літературознавчі поняття: «силабо-тонічне віршування» (8 клас); «силабо-тонічне віршування», «літературний напрям», «течія», «психологізм у літературі», «роман-хроніка» ( 9 клас).

Звертаємо увагу, що запропонована у програмі кількість часу на вивчення кожного розділу, теми є орієнтовною, учитель може її змінювати (у межах 70 годин). Резервний час може використовуватися для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів).

В основній школі біографія письменників загалом не вивчається, вона згадується лише вибірково, диференційовано. З 9-го класу зміст навчального матеріалу доповнюється розглядом біографій письменників, хоча й у доступних межах.

Курс української літератури в 7 класі структуровано за такими взаємопов’язаними тематично-проблемними блоками: « Із пісенних скарбів», «Про далекі минулі часи», « Ти знаєш, що ти – людина…», «Ми – українці».

До кожного з них відповідно до вікових особливостей учнів підібрані тексти, які за своїм змістом дають можливість максимально репрезентувати ту чи іншу тему.

При вивченні української літератури в 7 класі робиться акцент на пізнанні художнього твору як цілісності (у жанровому розмаїтті) та його інтерпретації; осмисленні учнем власних переживань, оцінок, ціннісних суджень. Методи, прийоми, види робіт такі: виразне читання, художня розповідь, проектна діяльність (пригодницькі, дослідницькі, творчі та інші проекти); лист до літературного героя, заочна подорож, Інтернет-пошук, робота з підлітковою періодикою, підготовка електронних листів герою, автору, читачеві; підготовка повідомлення-презентації тощо.

З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.



Обов’язкова кількість видів контролю

5–9 класи

Класи

5

6

7

8

9

Семестри

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

Контрольні роботи

у формі:

контрольного класного твору;


виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

2

2


3
1

2


3
1

2


3
1

2


3
1

2


3
1

2


3
1

2


3
1

2


4
2

2


4
2

2


Уроки розвитку мовлення*


2

(у+п)


2

(у+п)


2

(у+п)


2

(у+п)


2

(у+п)


2

(у+п)


2

(у+п)


2

(у+п)


2

(у+п)


2

(у+п)


Уроки позакласного читання


2

2

2

2

2

2

2

2

1

1

Перевірка зошитів

4

5

4

5

4

5

4

5

4

5

У 8-9 класах з поглибленим вивченням української літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя-словесника визначається кількість і види контрольних робіт).

10-11 класи

Класи

10

11




10

11

Семестри

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ




Рівень стандарту,

академічний



Профільний рівень

Контрольні роботи

у формі:

контрольного класного твору;

виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)


3

1

2



3

1

2



3

1

2



3

1

2



4

1

3



4

1

3



4

1

3



4

1

3



Уроки розвитку мовлення*

2

(у+п)


2

(у+п)


2

(у+п)


2

(у+п)


2

(у+п)


2

(у+п)


2

(у+п)


2

(у+п)


Уроки позакласного читання

1

1

1

1

2

2

2

2

Перевірка зошитів

4

5

4

5

4

5

4

5

У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення у таблиці – (у + п).

Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита з літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).

Оцінка за контрольний твір з української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.

Оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових творів з української літератури виставляють у колонку без дати з надписом «Напам’ять».

Українська мова

у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин

Вивчення української мови в 5-7 класах здійснюватиметься за розвантаженими навчальними програмами для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин, розміщено на офіційному веб-сайті МОН України: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/1349869153// та Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області: http://ippobuk.cv.ua/ .

Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням російською мовою (укладачі: Н.Бондаренко, С.Караман, А.Ярмолюк, В.Кононенко, О.Савченко).

Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням румунською мовою (укладачі: Н.Бабич, Л.Гальчук, О.Змошу, Є.Квітень, А.Морараш, Т.Фонарюк).

Вилучення, спрощення, зміни й уточнення, внесені до зазначених програм в 2015 році, спрямовані на розвантаження курсу від уже відомого учням, заскладного або другорядного, комунікативно незначущого матеріалу. Тому звертаємо увагу вчителів на основні зміни, наведені нижче.

З метою уникнення дублювання уроків української мови й образотворчого мистецтва у загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням російською мовою і з огляду на профілізацію старшої школи вилучено «Твір-опис зовнішності людини, процесу праці за картиною», а також у зв’язку зі складністю цього виду роботи. Окрім того, в аспекті реалізації внутрішньопредметних зв’язків вилучено тему «Способи творення прислівників».

У зв’язку зі складністю вивчення учнями державної мови у загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням румунською мовою вилучено наступні теми: «Синоніміка складних речень і простих з дієприкметниковими зворотами», «Складні випадки вживання дієприслівників доконаного та недоконаного виду», «Правопис голосних і приголосних у суфіксах дієприкметників (дублюється в попередньому матеріалі про суфікси активних і пасивних). Звертаємо увагу вчителів на вивчення нової теми «Написання не з дієприкметниками».

Подібний матеріал в українській і румунській мовах доцільно структурувати великими, логічно завершеними частинами. Факти і явища, які є специфічними для української мови, винятки з правил рекомендуємо опрацьовувати на окремо відведеному уроці. Частково подібний матеріал, засвоєння якого пов’язане з певними труднощами, потрібно вивчати порівняно невеликим обсягом, по одному-два параграфи за урок. Окремого підходу вимагають протилежні явища ─ їх треба вивчати спеціально, у зіставленні з рідною мовою навчання.

Надаючи належного значення опрацюванню мовно-теоретичних відомостей, учитель водночас має акцентувати увагу учнів на пріоритетності практичних умінь і навичок, здатності застосовувати теоретичні знання у типових життєвих ситуаціях. Пропонуємо на кожному уроці проводити словникові диктанти, повторюючи вивчені орфограми та узагальнюючи набуті знання.

Обов’язковим компонентом мовленнєвої лінії є культура мовлення, яка передбачає точне слововживання, чітку побудову речень, логічний зв’язок між ними у тексті, правильну вимову й грамотне написання висловлюваного. Окрім того, рекомендуємо учителю проводити роботу над розвитком мовлення учнів не тільки на спеціально відведених для цього уроках, а й на інших, ретельно добираючи відповідно до вимог програми дидактичний матеріал. Необхідно запобігати типовим для учнів помилкам: орфоепічні, неправильні відмінкові, родові форми іменних частин мови, особливо займенників, помилки в дієслівному керуванні, координації форм присудка і підмета, у доборі сполучних засобів у складнопідрядних реченнях тощо.

Прослуховування коротких текстів, висловлювань, відповідей на запитання, міні-переказів, творчих завдань мають стати невід’ємною частиною кожного уроку з української мови.

Навчання української мови в 8-9, 10-11класах буде продовжено за навчальними програмами для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою: «Українська мова» для 5-9 класів (10-11 кл. - рівень стандарту) загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (Н.Бондаренко, О.Біляєв, Л. Паламар, В.Кононенко. – Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2005);

- академічний рівень – «Українська мова» для 10-11 класів ЗНЗ з навчанням російською мовою (Н.Бондаренко, Л.Паламар, В.Кононенко, С.Кос’янчук. - Київ: видавництво «Грамота», 2010);

- з навчанням румунською мовою: «Українська мова» для 5-9 класів (10-11 кл. - рівень стандарту) (за ред. Н.Бабич. – Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2005).;

- академічний рівень – «Українська мова» для 10-11 класів (Н. Бабич, С. Тодорюк, К. Джука. – Львів: видавництво "Світ", 2010).

Варіативна складова Типових планів може використовуватися на:

- збільшення кількості годин для вивчення української мови і літератури. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми з української мови чи літератури, передбаченої навчальною програмою, здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, що погоджується керівником навчального закладу чи його заступником. Вчитель записує проведені уроки на сторінках класного журналу, відведених для цього предмета;

- запровадження факультативів, курсів за вибором з української мови і літератури;

- індивідуальні заняття та консультації з української мови і літератури.

Курси за вибором можуть бути розраховані на 9, 18, 35 чи 70 академічних годин.

За рішенням навчального закладу облік занять з курсів за вибором може здійснюватися на сторінках класного журналу або в окремому журналі. Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів також приймається навчальним закладом.

Факультативи, групові та індивідуальні заняття проводяться для окремих учнів, чи груп учнів. У класному журналі (у випадку відсутності вільних сторінок – в окремому журналі) зазначається склад групи, яка відвідує факультативні заняття з предметів, та ведеться облік відвідування. Оцінювання навчальних досягнень учнів може здійснюватися за рішенням педагогічної ради.

Мінімальна наповнюваність груп для факультативних занять у міських загальноосвітніх навчальних закладах має становити 8, сільських – 4 учні. При меншій кількості учнів, за необхідності, створювати міжкласні та міжшкільні факультативи, курси за вибором учнів.

Однак, ураховуючи, що організація профільного навчання на етапі допрофільної (8-9 класи) та профільної (10-11 класи) освіти мають свої особливості, що спричинені об’єктивними і суб’єктивними причинами, можливим є узгодження обраної програми з реальною ситуацією. Так, обравши курс за вибором на 35 годин на рік, учитель має право скоригувати кількість годин і ущільнити матеріал, якщо згідно з реальними обставинами може викладати лише факультативний курс на 17 годин на рік. Можливим є й зворотній процес, коли факультативний курс може бути використаний як курс за вибором. Кількість годин на вивчення кожної теми, збільшення навчального матеріалу має бути скоригованим у календарно-тематичному плануванні відповідно до програми курсу за вибором. У такому випадку скоригована програма має бути погоджена на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу і затверджена керівником цього навчального закладу. У пояснювальній записці до програми обов’язково необхідно зазначити, на основі якої програми курсу за вибором або факультативу (за чиїм авторством), відповідно до якого посібника, схваленого Міністерством, розроблено скоригований варіант.

Поділ класів на групи при вивченні української мови необхідно здійснювати відповідно до нормативів, затверджених наказом МОН України від 20.02.2003 № 128. За наявності позабюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів дозволяється поділ класів на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, а також при вивченні літератури (за рішенням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування).

Під час організації індивідуальної форми навчання з української мови і літератури чітко дотримуватись вимог Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом МОН України від 20.12.2002 №732, зареєстрованого в Мін'юсті України 08.01.2003 за №9/7330 (із змінами згідно з наказом МОНУ від 05.02.2003 №61).



Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України», газету «Українська мова та література».

Врахувати, що гранично допустиме навчальне навантаження учнів і загальна позакласна кількість годин (без урахування поділу класу на групи) не повинні перевищувати меж, встановлених Типовими навчальними планами. Граничний обсяг домашнього завдання не повинен перевищувати у 5-6 класах – 150 хв., 7-9 – 180 хв., 10-11 – 240 хв.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка