Методичні рекомендації щодо виконання окремих типів олімпіадних завдань ІІІ етапу та завдання ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії



Сторінка1/8
Дата конвертації24.04.2016
Розмір1.14 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8

Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації

Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти



Третьякова О.В.

ІІІ та ІV етапи

Всеукраїнської учнівської олімпіади

з історії
Інформаційно-аналітичний бюлетень

2013-2014 н.р.

Рекомендовано до друку рішенням вченої ради Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

(Протокол № 11 від 25.06.2014 р.)


Упорядник: О.В. Третьякова, методист історії та основ правознавства Сумського ОІППО
Рецензенти: С.П. Ніколаєнко, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

В.М. Тодосийчук, методист інформаційно-методичного центру Сумської міської ради

ІІІ та ІV етапи Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у
2013-2014 н.р.: інформаційно-аналітичний бюлетень / Упор. О.В. Третьякова. – Суми: РВВ СОІППО, 2014. – 74 с.
Інформаційно-аналітичний бюлетень містить нормативні документи та аналітичні матеріали проведення ІІІ та ІV етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії, умови та методичні рекомендації щодо виконання окремих типів олімпіадних завдань ІІІ етапу та завдання ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії.

Бюлетень рекомендується методистам районних (міських) відділів (управлінь) освіти для використання в роботі як інформаційний матеріал та зразок оформлення відповідної документації, а також учителям історії – для підготовки учнів до ІІІ та ІV етапів олімпіади.







ЗМІСТ

Передмова 4


Нормативно-правове забезпечення Всеукраїнської

учнівської олімпіади з історії 5

Методичні рекомендації щодо виконання окремих типів

завдань з історії 6


Склад журі ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії

2013-2014 н.р 10

Завдання ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії

2013-2014 н.р. 12

Пам’ятка учасникам Всеукраїнських змагань з історії 27
Аналітичний звіт з проведення І, ІІ та ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії 31
Завдання ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії

2013-2014 н.р. 41







Передмова
Відомий німецький педагог А. Дістервег сказав: «Поганий вчитель пропонує істину, добрий вчитель вчить її знаходити». Саме навчання школярів знаходити істину минулого, формування у них прагнення її постійного пошуку у своєму щоденному житті – є головним завданням історичної освіти України.

Формування демократичної держави і громадянського суспільства визначає нові завдання історичної освіти в школі. У сучасних умовах шкільна історична освіта покликана дати учням не лише нові знання, але й сприяти серйозній роботі щодо формування свого ставлення до ідей і цінностей громадянського суспільства та правової держави.

Історія є процесом мислення, що спирається на свідчення з минулого, та покликана розвивати уміння його аналізу та оцінки.

Розбудова державності в Україні зумовила нові тенденції в розвитку освіти. З’явилася нагальна потреба суспільства у творчих, обдарованих, інтелектуально та духовно розвинених громадян. Кожна дитина по-своєму неповторна.

Однією із найбільш традиційних позакласних та позашкільних форм організації історичної освіти є предметні олімпіади. Олімпіада – це захід, головною метою якого є пошук та підтримка обдарованої учнівської молоді, здатної продемонструвати глибокі теоретичні знання, знання історичних законів, здатність до критичного мислення, уміння наводити переконливі аргументи і докази, висловлювати власну думку.

Бюлетень призначений для спільного опрацювання основної частини учнями та вчителя. Сподіваємось, що активне використання матеріалів інформаційно-аналітичного бюлетеня з історії сприятиме якісному покращенню результатів олімпіади.








Нормативно-правове забезпечення

Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії
Порядок організації та проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад, їх організаційне, методичне та фінансове забезпечення, порядок участі й визначення переможців визначає Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності.

Процес організації та проведення Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії 2013-2014 н.р. побудовано відповідно до нормативних документів:



  1. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.09.2011 р. № 1099. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
    від 17 листопада 2011 року за № 1318/20056 «Про затвердження Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності».

  2. Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.08.2013 № 1079 «Про проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад і турнірів з навчальних предметів у 2013-2014 навчальному році».

  3. Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.03.2014 № 218 «Про проведення ІV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів у 2013-2014 навчальному році».

  4. Наказ Міністерства освіти і науки України від 18.03.2014 № 234 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 12.03.2014 № 218».

  5. Про проведення ІІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад та участь команд учнів Сумської області в ІV етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад у 2013-2014 навчальному році (наказ управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації від 26.11.2013 № 895-ОД).

  6. Листів управління освіти і науки облдержадміністрації від 29.01.2014 № 03-12/616 «Про перенесення термінів проведення олімпіади», від 03.02.2014 № 03-12/689 « Про проведення олімпіади».

Методичні рекомендації

щодо виконання олімпіадних завдань з історії
«Від творчого вчителя – до творчого учня»
Потенційний учасник олімпіади – це учень із стійким інтересом до історії, загальною ерудицією, широкими та міцними історичними знаннями, набутими на уроках і під час позакласної роботи (включаючи факультативи, спеціалізовані класи, індивідуальні заняття, самоосвіту тощо); з достатньо високим рівнем розвитку загально навчальних та спеціальних умінь і навичок (співвідносити історичні події, процеси з періодами історії, давати різнобічний опис історичних явищ, користуватися спеціальною історичною термінологією, аналізувати й узагальнювати події в певній системі, порівнювати, оцінювати і пояснювати історичні факти на основі різнобічного вивчення джерел та з позиції загальнолюдських цінностей; розглядати явища у розвитку і в конкретно-історичних умовах; розкривати внутрішні мотиви, спонукання до дії історичних осіб та інші визначені програмою уміння); з розвинутою індивідуальною схильністю до діяльності вченого-історика; із здатністю до активної творчої діяльності, з особистою точкою зору на історичні події та явища; озброєний методами здобуття історичних знань (порівняльно-історичним, аналогій, статистичним, причинно-наслідковим та іншими); з умінням раціонально організовувати свою інтелектуальну і практичну діяльність.

Труднощі під час виконання олімпіадних завдань з історії викликають запитання, які вимагають аналізу та оцінки історичних процесів. В деяких випадках аналіз підмінявся описом подій. Тому у процесі вивчення історії слід більше приділити уваги проблемним питанням.

Певні складнощі викликають творчі завдання. Їх перевірка показує, що переважна більшість учасників олімпіади не зовсім уважно визначають зміст завдань, і як наслідок – бракує чіткої структури під час висвітлення питання, здебільшого відсутні аргументи, а має місце лише перелік фактів. Трапляються й випадки, коли висновки не підкріплюються історичними фактами. Найскладнішими виявилися творчі запитання, в яких вимагалося аргументувати власні висновки. Значна кількість школярів майже не наводили достатньої кількості доказів або слабко аргументували свої думки. Таким чином, важливо звернути увагу не лише на вивчення історичних фактів, але й на формування умінь оцінювати значення цих фактів та чітко, логічно і структуровано аргументувати свої думки.

Важливо не тільки механічно запам’ятати дату і подію, а й логічно пов’язати їх з характеристикою історичного явища та епохою.

Учні – учасники Всеукраїнських учнівських олімпіад з історії під час виконання завдань стикаються з проблемою оперування поняттям «історичний портрет». Головна помилка дітей полягає в тому, що вони підмінюють це поняття близьким, але не тотожним – «політичний портрет».

Очевидна, така плутанина породжена передусім неналежною увагою учителів до понять «історичний портрет» та «політичний портрет», а інколи й повним їх ігноруванням.

В основі створення як історичного, так і політичного портрета на уроках історії лежить поняття «історична особа».

Історична особа – особистість із яскраво вираженою індивідуальністю, що залишила значний слід в історії. З огляду не те, що це поняття є збірним, історичних осіб можна розподілити на типи за наслідками діяльності та за походженням.

Типи історичних осіб за наслідками діяльності:


  • Позитивні (реформатори, творці, гуманісти);

  • Негативні (консерватори, руйнівники, тирани, тощо);

  • Багатогранні (наслідки діяльності суперечливі).

Типи історичних осіб за походженням:

  • Видатні за статусом (монархи, президенти);

  • Видатні за діяльністю;

  • Видатні за статусом і діяльністю.

Для того аби визначити співвідношення понять «історичний портрет» і «політичний портрет», слід порівняти їх значення.

Історичний портрет – характеристика особи в контексті біографічних даних, світогляду, основних етапів життя.

Політичний портрет – характеристика особи в контексті світогляду, основних етапів політичного життя.

Таким чином, поняття «політичний портрет» є складовим поняття «історичний портрет». Для чіткої диференціації понять на нашу думку варто порівняти плани складання обох портретів.


План

складання політичного портрету
1.Ідеологічні симпатії (консерватор, ліберал, соціал-демократ)

2. Власні оригінальні політичні погляди (завдання, засоби реалізації)

3. Шлях становлення політичного діяча

4. Результати діяльності політичного діяча з погляду сучасників та істориків (політологів)



План

складання історичного портрету


  1. Походження історичного діяча

  2. Дитячі та юнацькі роки

  3. Ідеологічні симпатії (консерватор, ліберали, соціал-демократ)

  4. Власні оригінальні погляди (завдання, засоби реалізації)

  5. Шлях становлення історичного діяча

  6. Основні напрями діяльності

  7. Результати діяльності історичного діяча очима сучасників та істориків


Нетрадиційні прийоми

складання історичного портрета


  1. Розповідь від імені історичної особи

  2. Розповідь від імені колеги, сучасника, опонента історичної особи

  3. Розповідь – історична розвідка

  4. Газетна публікація

  5. Використання логічних схем і таблиць

  6. Порівняння з її колегою чи опонентом історичної особи

  7. Цитування


Етапи складання

історичного портрета видатної особистості



  1. Запам’ятовування імені та прізвища історичної особи

  2. Ознайомлення з етапами, періодами і змістом діяльності особи

  3. Засвоєння ідейно-теоретичних (політичних, релігійних, філософських тощо) поглядів видатної особистості

  4. З’ясування того, чиї інтереси на тому іншому етапі виражала особистість

  5. Вивчення оцінювання особи її сучасниками та істориками


Методичні вимоги до характеристики

історичної особи


  1. Характеристика на тлі епохи у тісному зв’язку з історичною обстановкою

  2. Показ людини як живої особистості (через портрет, сюжетну ілюстрацію, відгуки та спогади сучасників, висловлювання самої особистості)

  3. Вплив на учня через емоції та логіку викладу

  4. Дотримання історизму та об’єктивний добір джерел

  5. Показ історичних осіб у їх багатогранності

  6. Використання портретів історичних осіб для формування особистісних ідеалів.

Варто більше уваги приділяти дидактичній структурі навчання: факти, уявлення, поняття, причинно-наслідкові зв'язки, закономірності і світоглядні ідеї є обов’язковим компонентом олімпіадних завдань.

Досить часто викликає певні труднощі робота з ілюстраціями, фотографіями, навчальними картинами, документами, діаграмами, схемами тощо. Учитель має широко використати такі завдання для стимулювання учнів шукати додаткову інформацію:

1) придумати назву;

2) зробити опис окремих сюжетів;

3) зіставити окремі сюжети на різних картинах;

4) провести спостереження на основі питань учителя;

5) придумати за діючих осіб слова;

6) побудувати оповідання за змістом;

7) написати твір, газетну статтю;

8) інсценувати сюжет картини;

9) систематизувати матеріал;

10) знайти в тексті рядки, що коментують картину;

11) зробити висновки тощо.

Чим різноманітніші прийоми й засоби навчання, тим вищою є якість засвоєння матеріалу.

Отже, олімпіада з історії має визначати не тільки й не стільки обсяг репродуктивних знань учнів, скільки вміння самотужки здобувати й аналізувати інформацію, робити на її основі самостійні висновки. Учасники олімпіади повинні демонструвати знання фактів, володіння історичною термінологією, розуміння зв'язків між явищами та історичними закономірностями.

Крім того, в 10 і 11 класах можливе включення завдань, які припускають знайомство учасників з концепціями найважливіших істориків, а також уміння показати і аргументувати власну точку зору.



Склад журі ІІІ етапу

Всеукраїнської олімпіади з історії (2013 – 2014 н.р.)


Голова журі

Жмака Віталій Миколайович, старший викладач кафедри історії України Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка, кандидат історичних наук;

Заступник голови журі

Бугрій Володимир Станіславович, завідувач кафедри історії України Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка, доктор педагогічних наук, доцент;

Секретар

Третьякова Олена Василівна, методист історії та основ правознавства Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.


Члени журі

Власов Валентин Миколайович



учитель історії вищої категорії Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 м. Суми, учитель-методист;

Дегтярьов Сергій Іванович



доцент кафедри історії Сумського державного університету, кандидат історичних наук, член Національної спілки краєзнавців України;

Зінченко Ольга Володимирівна



учитель історії вищої категорії Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 20
м. Суми;

Кириченко Олександр Вікторович



учитель історії вищої категорії, Кіндратівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Сумської районної ради, старший учитель;

Лобко Наталія Вікторівна



доцент кафедри історії Сумського державного університету, кандидат історичних наук;

Луценко

Світлана Миколаївна





доцент кафедри державного управління та педагогічного менеджменту Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат наук з державного управління, доцент;

Ніколаєнко

Світлана Петрівна





старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

Пархоменко Ніна Михайлівна



учитель історії вищої категорії Сумської гімназії № 1 м. Суми, старший учитель;

Подліняєва

Оксана Олександрівна





завідувач науково-методичного відділу Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

Подрез Юлія Віктороівна



старший викладач кафедри історії України Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка, кандидат історичних наук;

Романова Ірина Володимирівна



учитель історії вищої категорії Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 18
м. Суми;

Семенов Володимир Миколайович



доцент кафедри права Сумського державного університету, кандидат наук з державного управління;

Скиртач Микола Вікторович



учитель історії першої категорії Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 29 м. Суми;

Чуйко Лариса Володимирівна



учитель історії вищої категорії Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 26
м. Суми, учитель-методист;

Шульчевська Світлана Єгорівна



учитель історії вищої категорії Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4
м. Суми, учитель-методист;

Експерт-консультант

Ткаченко Анатолій Олександрович, завідувач кафедри державно-правових дисциплін Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України», кандидат юридичних наук, кандидат історичних наук, доцент.








Завдання ІІІ етапу

Всеукраїнської учнівської олімпіади

з історії 2013-2014 н.р.
8 клас
Завдання І

1.Розташуйте факти із життєпису Івана Богуна у правильній послідовності:

А. герой Берестецької битви

Б. учасник походу Павла Тетері на Лівобережну Україну

В. в’язень фортеці Мальборк (Мерієнбург)

Г. керівник (разом із Семеном Височаном) оборони Вінниці

Відповідь: Г А В Б
2.Розташуйте назви історико-географічних об’єктів, де відбувалося підписання різносторонніх угод періоду Руїни у хронологічній послідовності, вказуючи дати:

А. Бахчисарай

Б. Андрусово

В. Слободищі

Г. Гадяч

Д. Глухів



Відповідь: Г В Б Д А
3. Викресліть зайве у кожному рядку, поясніть ваш вибір:

1.Битва біля Пуатьє, спалення Ж. Д’Арк, битва при Кресі, битва під Бувіном, битва під Азенкуром.

2.Загибель Святополка, будівництво Софійського собору, облога печенігами Києва, заснування Володимиром Великим м. Переяслава, повстання древлян, вбивство князя Ігоря.

3.Хортицька, Азовська, Чортомлицька, Олешківська. Задунайська.

4.Спаський собор у Чернігові, дзвіниця собору Святої Софії у Києві, Богоявленська церква Братського монастиря, приміщення Києво-Могилянської Колегії, Вознесенський собор у Переяславі.

5.Повстання під проводом М.Жмайла, під проводом К.Косинського, під проводом Т.Федоровича, козацьке повстання П.Павлюка, Я.Острянина.

6.«Апостол», «Буквар», «Пересопницьке Євангеліє», «Адельфотес», Острозька Біблія.

7.Хадж, джихад, газават, талмуд, шаріат.


4.З поданого переліку країн та грошових одиниць складіть комбінації у вигляді літер та цифр

А) Іран (Персія); Б) Арабський халіфат; В) Русь; Г) Візантійська імперія; Д) Німецькі князівства; Е) Римська імперія; Є) Стародавня Греція; Ж) Венеція; З) Японія; И) Іспанія; І)Флоренція

1) марка, пфеніг, геллер, талер; 2) денарій, солід, сестерцій, асс; 3) флорин; 4) гривна, куна, рєзана, векша, вивериця; 5) драхма; 6) реал; 7) дукат; 8) дірхеми; 9) драхма, обол; 10) ієна; 11) солід, міліарій.

Кількість балів: 16 б.

Відповідь: 1– Д, 2 – Г, 3 – І, 4 – В, 5 – Є, 6 – И, 7 – Ж, 8 – Б, 9 ­– Є, 10 – З, 11 – Е.
Завдання ІІ

Історики по-різному оцінювали палку натуру Свидригайла. Так, Н.Полонська-Василенко вважала, що князь не виявляв ні адміністративних здібностей, ні послідовності в справах. Загадкою залишається те, що привертало до нього увагу князів та викликало довіру. М.Грушевський зазначав, що Свидригайло просто не мав щастя на полі битви й у політиці, але князі та бояри вірили йому, йшли заради його нездійснених планів на плаху. Історик І.Крип’якевич стверджував, що князь був людиною талановитою, але дуже неврівноваженою, навіть химерною, що й шкодило його діяльності.

Дайте власну оцінку діяльності Свидригайла.

Кількість балів: 8б.
Завдання ІІІ

1. Після Чорної ради 1663 р. чернь вирізала старшину і шляхту. Гетьман Іван Самойлович відновив елітарну верхівку, створивши значне військове товариство.

Хто були його члени? Які пости займали? Які обов’язки виконували? Які права мали?
2.«Кто по латыни научился, тот с правого пути совратился» – яке ставлення до освіти й науки відображає ця приказка, поширена в Московії уXVI–XVII ст.? Порівняйте тогочасний стан розвитку

культури в Московській державі та на Україні.

Зробіть висновок щодо перспектив приєднання України до Росії.

Кількість балів: 1– 5б., 2 – 10б. Разом – 15б.

  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка