Методичні рекомендації щодо виконання, оформлення та підготовки до захисту дипломної роботи



Сторінка3/7
Дата конвертації16.04.2016
Розмір1.49 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

При розкритті питань розділу необхідно посилатись на наведені в додатках зразки первинних документів, облікових регістрів, форми фінансової звітності, насичувати текст роботи табличним і графічним матеріалом.

У висновках до розділу необхідно сформулювати пропозиції з удосконалення організації та методики обліку об’єкта дослідження на підприємстві.

У третьому розділі «Аналіз (контроль, аудит) об’єкта дослідження» розглядається суть організаційно-інформаційної моделі, методика аналізу (контролю, аудиту) за темою дослідження. При цьому основна увага повинна бути сконцентрована на впровадженні передових ефективних форм і методів аналізу (контролю, аудиту) на основі використання сучасних комп’ютерних технологій.

Щодо проблем організації і методики аналізу об’єкта дослідження у даному розділі роботи необхідно детально проаналізувати дані за обраною темою. Зміст аналізу об’єкта дослідження залежить від теми, затвердженого плану та методики, яку обрано для дослідження. Роботу виконують на методичних засадах, визначених у теоретичній частині, на прикладі практичних даних базового підприємства.

Важливими елементами розділу є: аналіз стану та динаміки об’єкта дослідження, розрахунок впливу на зміну показників ефективності окремих факторів, виявлення резервів, обґрунтування варіантів управлінських рішень, прогнозування наступних змін у майбутньому. З цією метою необхідно, за допомогою відповідних методів, обробити інформацію базового підприємства, згрупувати її за суттєвими ознаками, виявити певні напрями зміни та подальшого розвитку.

Аналіз показників за темою дослідження повинен розглядатися у взаємозв’язку з іншими показниками, що характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства.

У розділі необхідно зіставити фактичні показники базового підприємства з аналогічними показниками інших підприємств даної галузі, а також із середньогалузевими показниками. Бажано здійснити порівняння з показниками кращих вітчизняних і зарубіжних досягнень з проблеми аналізу об’єкта дослідження. Необхідно широко використовувати вихідну інформацію зі спеціальних періодичних видань, статистичних довідників, а також оцінки експертів. Доцільно використовувати порівняння фактичних показників роботи підприємства з теоретично можливими даними.

При цьому слід пам’ятати, що проведення економічного аналізу повинно здійснюватись на підставі аналітичних таблиць, які слід застосовувати для наочного узагальнення аналітичних розрахунків, отриманих результатів аналізу, групування показників і виявлених резервів.

Обов’язковим у процесі виконання розділу є проведення наукових досліджень і використання економіко-математичних методів та ЕОМ. Результати рішення аналітичних задач на ЕОМ (на основі мультиплікативних моделей, кореляційно-регресивного аналізу тощо) необхідно навести в додатках і описати в тексті роботи.

Особливу увагу при написанні роботи слід приділити застосуванню в аналізі графічних методів, які у поєднанні з комп’ютерною обробкою забезпечують більшу наочність результатів аналізу.

Реальне практичне значення пропозицій і рекомендацій доцільно підтвердити розрахунками та визначенням розміру очікуваного економічного ефекту, який буде отримано у результаті впровадження запропонованих методик у практику підприємства.

Щодо проблем контролю (аудиту) об’єкта дослідження у розділі розглядається організація та методика внутрішнього та зовнішнього контролю (аудиту). Вивчення об’єкта дослідження доречно провести на основі складених студентом тестів та анкет, визначити суттєвість та оцінити ризик аудиту. Необхідно особливу увагу приділити складанню плану, програми контрольних заходів (ревізії, аудиту) та бюджету часу. Розглядаючи узагальнення матеріалів контролю (аудиту), студент повинен скласти підсумковий документ (аудиторський висновок, звіт аудитора, акт ревізії, акт документальної перевірки або інший відповідно до завдань дослідження); сформулювати рекомендації щодо усунення виявлених недоліків, прогнозування показників, внесення змін у фінансову звітність на основі суттєвих помилок, фактів шахрайства тощо.

У висновках до розділу необхідно сформулювати пропозиції з удосконалення організації та методики аналізу (контролю) об’єкта дослідження на підприємстві.

У четвертому розділі «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» висвітлюються стан охорони праці на підприємстві, що досліджується, за окремими методичними рекомендаціями, підготовленими викладачами кафедри технологічного обладнання харчових виробництв і торгівлі.

Наприкінці розділу необхідно сформулювати пропозиції з удосконалення стану охорони праці на підприємстві.

У висновках до дипломної роботи чітко і послідовно, у стислій формі викладаються найважливіші результати дослідження теоретичного, аналітично-практичного та науково-методичного спрямування. Висновки повинні узгоджуватись із поставленими у вступі завданнями дослідження та розкривати основні напрями підвищення ефективності діяльності підприємства. Обсяг висновків – 3–5 сторінок.

Список використаних джерел містить перелік усіх першоджерел, на які є посилання у тексті роботи, або які було використано під час виконання дослідження (до 80–100 джерел).

Додатки включають витяг зі статуту, що характеризує види діяльності, яким займається підприємство; наказ про облікову політику, облікові регістри; фінансову звітність за темою дослідження за три роки (лише ті форми, що використовуються при розрахунках показників) і статистичну звітність, дані якої використовуються при розрахунку показників за три роки. Документи, прикладені у додатки, повинні бути взаємопов’язані між собою та відноситись до одного облікового періоду.

Первинні документи (крім розроблених або удосконалених особисто автором) у додатки не прикладаються.

ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ



Загальні вимоги

Дипломна робота має бути виконана комп’ютерним набором на одній стороні аркушів стандартного білого паперу формату А4 (210 × 297 мм) через 1,5 міжрядкових інтервали з використанням шрифту Times New Roman, розмір – 14 (в таблицях дозволяється використовувати шрифт розміру – 12). Абзацний відступ – 1,25–1,27 см.

Текст розміщується на сторінці з дотриманням розмірів полів: верхнє і нижнє – 20 мм, ліве – 30 мм, праве – 10 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким з однаковою щільністю тексту, стрічка чорного кольору середньої жирності.

Текст основної частини поділяють на розділи.

Заголовки структурних частин дипломної роботи: «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ» (у випадку їх використання в роботі), «ВСТУП», «РОЗДІЛ» (та назва розділу), «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами жирним шрифтом по центру симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами жирним шрифтом (крім першої великої літери) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять (дод. С).

Відстань між заголовками розділу і підрозділу повинна дорівнювати двом інтервалам (2 рядки при міжрядковому інтервалі 1,0).

Відстань між заголовком підрозділу та текстом повинна дорівнювати одному інтервалу (1 рядок при міжрядковому інтервалі 1,0).

Для тих випадків, коли кінець одного і початок іншого підрозділу розміщуються на одній сторінці, відстань між текстом і заголовком наступного підрозділу дорівнює чотирьом міжрядковим інтервалам (4 рядки при міжрядковому інтервалі 1,0).

Кожну структурну частину дипломної роботи: «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» починають з нової сторінки.

Зміст повинен містити найменування та номери початкових сторінок кожного розділу та підрозділу (дод. С). Назви розділів і підрозділів у змісті тексту повинні бути однаковими.

Перелік скорочень символів і спеціальних термінів включається до дипломної роботи тоді, коли застосовуються незагальновживані (вузькоспеціальні) скорочення, символи і терміни, якщо загальна їх кількість – більше 20 і кожне із них повторюється у тексті не менше як 3–5 разів.

Скорочення, символи і терміни розміщуються у переліку стовпчиком, у якому ліворуч наводять символ або спеціальний термін, а праворуч – його деталізоване розшифрування. Якщо у роботі кількість скорочень, символів, термінів менше за 20 і кожне із них повторюється не більше 3–5 разів, перелік окремо не складається. Детальне розшифрування їх наводиться у вигляді примітки при першому згадуванні у роботі або безпосередньо у тексті (в дужках).

Наприкінці роботи після списку використаних джерел студент проставляє особистий підпис та дату завершення виконання дипломної роботи.

Мова і стиль

Дипломна робота виконується державною мовою.

Мовностилістичне оформлення дипломної роботи обумовлюється особливостями наукового стилю:

    • формально-логічний спосіб викладення матеріалу, наявність міркувань, що сприяють доказу істини, обґрунтуванню основних висновків дослідження;

    • смислова завершеність, цілісність та зв’язність думок;

    • цілеспрямованість, відсутність емоційного забарвлення наукового тексту;

    • об’єктивність викладу, смислова точність, стислість, ясність;

    • необхідність використання спеціальної термінології.

Слід уважно підходити до вживання наукових термінів і визначень, посилаючись при цьому на авторитетні джерела (довідкові та нормативні видання, монографії, наукові статті).

Щоб уникнути суб’єктивних суджень і закцентувати увагу на предметі висловлювання, в тексті застосовують переважно виклад від третьої особи («автор рекомендує…») або від першої особи множини («на нашу думку…», «зазначаємо, що…»); часто використовують безіменну форму подачі інформації («як було сказано…»).

Текст дипломної роботи слід старанно вичитати та перевірити на наявність редакційних і стилістичних помилок.

Нумерація



Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами в правому верхньому куті сторінки. Титульний аркуш, зміст і перелік умовних скорочень включається до нумерації, але номер сторінки не ставиться.

Завдання та календарний план виконання роботи, план роботи, відгук наукового керівника, акт про прийняття до впровадження і використання результатів дослідження, довідка про підтвердження достовірності фінансово-облікової інформації, використаної при написанні дипломної роботи, у загальну нумерацію дипломної роботи не включаються.

Розділи нумеруються арабськими цифрами (1, 2, 3...) у межах усієї роботи. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», без крапки. На наступному рядку зазначається назва розділу.

Структурні частини дипломної роботи «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» не мають порядкового номера. Слід звернути увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщено згадані структурні частини, нумерують звичайним чином.

Підрозділи нумеруються арабськими цифрами у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається із номера розділу та порядкового номера підрозділу, розділених крапкою. У кінці номера підрозділу ставиться крапка, наприклад: 1.2. (другий підрозділ першого розділу), 2.1. (перший підрозділ другого розділу).

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують в межах розділу, за винятком ілюстрацій, представлених у додатках. Після номера ставиться крапка, наприклад, Рис. 2.3. (третій рисунок другого розділу). Номер рисунка, його назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією (по центру) жирним шрифтом, наприклад:


Субєкт управляючий:

головний лікар, заступник головного лікаря з економіки, головний бухгалтер, заступник головного лікаря з господарської роботи


Система інформаційного забезпечення

з зовнішніх і


внутрішніх джерел

Обєкти управління:

економісти, бухгалтери, касир, технічний персонал


Рис. 2.3. Структура фінансово-економічної служби
як соціальної системи управління


Формули в роботі нумеруються в межах розділу та оформляються у дужках, наприклад, (3.1) – перша формула третього розділу.

Математичні формули повинні бути введені в редакторі формул Microsoft Equation.

Рівняння і формули необхідно виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується на один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (–), множення (×).

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів необхідно подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу та числового коефіцієнта слід подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Формули входять до речення як його рівноправний елемент, тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Таблиці нумерують у межах розділу, за винятком таблиць, винесених у додатки, наприклад, таблиця 4.1 – перша таблиця четвертого розділу. Після номера таблиці крапка не ставиться.

У правому верхньому куті сторінки розміщують напис «Таблиця 3.2» (курсивом).

Назва таблиці повинна бути стислою і відображати зміст інформації у таблиці, назву суб’єкта дослідження, період, за який наводиться інформація. Не рекомендується назву аналітичних таблиць розпочинати словами «Аналіз показників…».

Назва таблиці розміщується на наступному рядку по центру сторінки жирним шрифтом, наприклад:

Таблиця 1.4

Оцінка фінансового стану ТОВ «Юність» з урахуванням
ступеня ліквідності активів на кінець 20__–20__ рр.


Тип
сталості


На час складання звітності

У короткостроковій перспективі

У довгостроковій перспективі

























Графа з порядковим номером рядків до таблиці не включається.

Між таблицею і текстом необхідно пропустити один рядок.

У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишеться «Продовж. табл.» і вказують її номер, наприклад: «Продовж. табл. 1.2».

У перенесених на інші сторінки таблицях оформлюється шапка таблиці.

У таблиці слід обов’язково зазначити одиницю виміру відповідно до стандарту; числові величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Усі дані, наведені у таблиці, повинні бути достовірні, однорідні та співставні.

Якщо за рядком інформація відсутня – проставляється риска. Якщо числова ознака в аналітичній таблиці є, але вона несуттєва – проставляється нуль.

Ілюстрації, формули та таблиці розміщують після першого згадування про них у тексті.

Загальні правила цитування


та посилання на використані джерела,
ілюстрації, формули, таблиці


Під час написання дипломної роботи студент повинен давати посилання на використані джерела інформації (закони, постанови, наукові та інші видання).

Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал не включений до останнього видання.

Посилання на літературні джерела по тексту необхідно наводити у квадратних дужках, наприклад, [18, с. 43]. Це означає, що автор роботи посилається на джерело під номером 18 у списку використаних джерел, де на сторінці 43 йде про це мова.

При першому згадуванні у тексті іноземних фірм, маловідомих прізвищ або географічних назв їх пишуть як в українській транскрипції, так і на мові оригіналу (в дужках).

Посилання на ілюстрації у роботі вказують порядковим номером ілюстрації.

Посилання на формули у роботі вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад, «… у формулі (3.1)».

На всі таблиці у роботі повинні бути посилання. При цьому слово «таблиця» в тексті пишеться скорочено, наприклад, «… табл. 2.2».

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації не по-
трібно вказувати слово «дивись», наприклад, «... табл. 2.2»,
«... рис. 1.1».


Посилання на додатки у роботі вказується з позначенням відповідної літери, наприклад, «.. у дод. А».

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації, формули, таблиці, додатки як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у назві. У тому місці, де викладається тема, пов’язана з ілюстрацією, формулою, інформацією таблиці, додатка, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках «(рис. 3.1)» або зворот типу «... як це видно з рис 3.1», або «як це показано на рис. 3.1».

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу тієї чи іншої друкованої праці слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точно відтворювати цитований текст, тому що найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або якщо за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і робити відповідні посилання на джерело.

Оформлення списку використаних джерел



Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Перелік використаних джерел розміщують в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Набір елементів бібліографічного списку використаних джерел різних видів, спосіб написання кожного елемента, використання роз’єднувальних знаків тощо наведено у дод. С.

Оформлення додатків



У додатках до дипломної роботи міститься допоміжний матеріал, що потрібен для повноти сприйняття роботи. Додатки, на які повинно бути посилання у тексті, нумеруються і наводяться після списку використаних джерел.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами українського алфавіту (за винятком літер Г, Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь), по центру, відповідно до тексту, наведеного в додатку (як у книжковому, так і в альбомному форматі сторінки). Наприклад, додаток А, додаток Б та ін. Один додаток позначається як додаток А.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований малими літерами (крім першої великої) жирним шрифтом по центру (в книжковому та в альбомному форматі). Зразок оформлення додатків наведено в дод. Ф.

При перенесенні додатка на іншу сторінку у правому верхньому куті сторінки пишеться «Продовж. додатка» і вказується його номер, наприклад: «Продовж. додатка А».

Текст кожного додатка за потреби може бути поділений на розділи, підрозділи, які нумерують в межах кожного додатка. При цьому перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, додаток А.2.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені у додатках, нумерують в межах додатка, наприклад, рис. Д.1 – перший рисунок додатка Д; формула (А.4) – четверта формула додатка А.

КОНТРОЛЬ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ



Поточний контроль виконання дипломної роботи здійснює науковий керівник, який зобов’язаний:

    • видати завдання на дипломну роботу і скласти календарний план його виконання;

    • проводити консультації та контролювати якість виконання окремих розділів і роботи в цілому;

    • ставити питання перед кафедрою про доцільність або недоцільність продовження виконання студентом дипломної роботи, враховуючи дотримання ним календарного плану.

Науковий керівник щомісячно контролює показники виконання дипломної роботи (дод. Т) та надає інформацію про результати моніторингу виконання дипломної роботи студентом у журналі виконання (у % до плану), що подається в деканат.

Кафедра бухгалтерського обліку і аудиту на своїх засіданнях двічі на рік заслуховує керівників дипломних робіт про хід їх виконання та за місяць до захисту – на предмет допуску до захисту.

Науковий керівник несе відповідальність за:

    • якісне наукове супроводження дипломної роботи;

    • дотримання термінів виконання та захисту дипломної роботи;

    • якісний рівень дипломних робіт, виконаних окремими студентами.

Студент несе відповідальність за:

    • достовірність і порядок використання фактичного та статистичного матеріалу, викладеного у дипломній роботі;

    • зміст дипломної роботи;

    • обґрунтованість висновків і положень;

    • дотримання вимог Методичних рекомендацій щодо виконання, оформлення та підготовки до захисту дипломної роботи;

    • якісний рівень дипломної роботи;

    • якість візуального супроводу захисту дипломної роботи;
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка