Методичні рекомендації щодо розвитку логіко-математичних здібностей



Скачати 479.59 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації14.04.2016
Розмір479.59 Kb.
  1   2
Методичні рекомендації щодо розвитку

логіко-математичних здібностей

у дітей дошкільного віку
І.

Поняття «Розвиток математичних здібностей» є досить складним, комплексним і багатоаспектним. Воно складається з взаємозалежних і взаємообумовлених уявлень про простір, форму, величину, час, кількість, їх властивості і відносини, які необхідні для формування у дитини «Життєвих» і «наукових» понять.

Під математичним розвитком дошкільнят розуміються якісні зміни пізнавальної діяльності дитини, які відбуваються в результаті формування елементарних математичних уявлень і пов'язаних з ними логічних операцій. Математичний розвиток - значущий компонент у формуванні «картини світу» дитини.

Формуванню у дитини математичних уявлень сприяє використання різноманітних дидактичних ігор. У грі дитина здобуває нові знання, уміння, навички. Ігри, що сприяють розвитку сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, розвитку творчих здібностей, спрямовані на розумовий розвиток дошкільника в цілому.

У початковій школі курс математики зовсім не простий. Найчастіше діти відчувають різного роду труднощі при освоєнні шкільної програми з математики. Можливо, однією з основних причин таких труднощів є втрата інтересу до математики як предмету.

Отже, однією з найбільш важливих завдань вихователя та батьків - розвинути в дитини інтерес до математики в дошкільному віці. Залучення до цього предмету в ігровий і цікавій формі допоможе дитині в подальшому швидше і легше засвоювати шкільну програму.



1. Розвиток математичних здібностей у дітей дошкільного віку.

1.1. Специфіка розвитку математичних здібностей.

У зв'язку з проблемою формування і розвитку здібностей слід вказати, що цілий ряд досліджень психологів направлений на виявлення структури здібностей школярів до різних видів діяльності. При цьому під здібностями розуміється комплекс індивідуально-психологічних особливостей людини, що відповідають вимогам даної діяльності і є умовою успішного виконання. Таким чином, здібності - це складна, інтегральна, психічна освіта, своєрідний синтез властивостей, або, як їх називають компонентів.

Загальний закон освіти здібностей полягає в тому, що вони формуються в процесі оволодіння і виконання тих видів діяльності, для яких вони необхідні.

Здібності не є чимось раз і назавжди зумовленим, вони формуються і розвиваються в процесі навчання, в процесі вправ, оволодіння відповідною діяльністю, тому потрібно формувати, розвивати, виховувати, удосконалювати здібності дітей і не можна наперед точно передбачати як далеко може піти цей розвиток.

Говорячи про математичні здібності як особливості розумової діяльності, слід перш за все вказати на декілька поширених серед педагогів помилок.

По-перше, багато хто вважає, що математичні здібності полягають перш за все в здібностях до швидкого і точного обчислення (зокрема в думці). Насправді обчислювальні здібності далеко не завжди пов'язані з формуванням достовірно математичних (творчих) здібностей. По-друге, багато хто думає, що здатні до математики школярі відрізняються хорошою пам'яттю на формули, цифри, числа. Проте, як зазначає академік А. Н. Колмогоров, успіх в математиці менше за все завдяки здатності швидко і міцно запам'ятовувати велику кількість фактів, цифр, формул. Нарешті, вважають, що одним з показників математичних здібностей є швидкість розумових процесів. Особливо швидкий темп роботи сам по собі не має відношення до математичних здібностей. Дитина може працювати досить повільно, але в той же час вдумливо, творчо, успішно просуваючись в засвоєнні математики.

Крутецький В.А. в книзі «Психологія математичних здібностей дошкільнят» розрізняє дев'ять здібностей (компонентів математичних здібностей):

1) Здібність до формалізації математичного матеріалу, до відділення форми від змісту, абстрагування від конкретних кількісних відносин і просторових форм і оперування формальними структурами, структурами відносин і зв'язків;

2) Здатність узагальнювати математичний матеріал, виокремлювати головне, відволікаючись від несуттєвого, бачити загальне в зовні різному;

3) Здатність до оперування числовою і знаковою символікою;

4) Здібність до «послідовного, правильно розчленованого логічного міркування », пов'язаного з потребою в доказах, обгрунтуванні, висновках;

5) Здатність скорочувати процес міркування, мислити згорнутими структурами;

6) Здібність до оборотності розумового процесу (до переходу з прямого на зворотний хід думки);

7) Гнучкість мислення, здатність до перемикання від однієї розумової операції до іншої, свобода від впливу шаблонів і трафаретів;

8) Математична пам'ять. Можна припустити, що її характерні особливості також витікають з особливостей математичної науки, що це пам'ять на узагальнення, формалізовані структури, логічні схеми;

9) Здатність до просторових уявлень, яка прямим чином пов'язана з наявністю такої галузі математики як геометрія.



1.2. Формування математичних здібностей дітей дошкільного віку. Логічне мислення.

Багато батьків вважають, що головне при підготовці до школи - це познайомити дитину з цифрами і навчити її писати, рахувати, складати і віднімати (на ділі це звичайно виливається в спробу вивчити напам'ять результати додавання і віднімання в межах 10). Однак при навчанні математики за підручниками сучасних розвиваючих систем (система Л. В. Занкова, система В. В. Давидова, система "Гармонія", "Школа 2100" та ін) ці вміння дуже недовго виручають дитину на уроках математики. Запас завчених знань кінчається дуже швидко (через місяць-два), і несформованість власного уміння продуктивно мислити (тобто самостійно виконувати зазначені вище розумові дії на математичному змісті) дуже швидко призводить до появи "проблем з математикою ».

У той же час дитина з розвиненим логічним мисленням завжди має більше шансів бути успішним в математиці, навіть якщо вона не була заздалегідь навчена елементам шкільної програми (рахунок, обчислення і т. п.). Не випадково в останні роки в багатьох школах, які працюють за розвиваючими програмами, проводиться співбесіда з дітьми, які ходять в перший клас, основним змістом яких є питання і завдання логічного, а не тільки арифметичного, характеру. Закономірним є такий підхід до відбору дітей для навчання? Так, закономірний, оскільки підручники математики цих систем побудовані таким чином, що вже на перших уроках дитина повинна використовувати вміння порівнювати, класифікувати, аналізувати і узагальнювати результати своєї діяльності.

Однак не слід думати, що розвинуте логічне мислення - це природний дар, з наявністю або відсутністю якого слід змиритися. Існує велика кількість досліджень, які підтверджують, що розвитком логічного мислення можна і треба займатися (навіть у тих випадках, коли природні задатки дитини в цій області досить скромні). Перш за все розберемося в тому, з чого складається логічне мислення.

Логічні прийоми розумових дій - порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікація, серіація, аналогія, систематизація, абстрагування - в літературі також називають логічними прийомами мислення. При організації спеціальної розвиваючої роботи над формуванням і розвитком логічних прийомів мислення спостерігається значне підвищення результативності цього процесу незалежно від вихідного рівня розвитку дитини.

Для вироблення певних математичних умінь і навичок необхідно розвивати логічне мислення дошкільнят. У школі їм знадобляться уміння порівнювати, аналізувати, конкретизувати, узагальнювати. Тому необхідно навчити дитину вирішувати проблемні ситуації, робити певні висновки, приходити до логічного ув'язнення. Рішення логічних завдань розвиває здатність виділяти істотне, самостійно підходити до узагальнень (див. Додаток).

Логіка ігор математичного змісту виховують у дітей пізнавальний інтерес, здатність до творчого пошуку, бажання й уміння вчитися. Незвичайна ігрова ситуація з елементами проблемності, характерними для кожної цікавої завдання, завжди викликає інтерес у дітей.

Цікаві завдання сприяють розвитку в дитини вміння швидко сприймати пізнавальні завдання і знаходити для них вірні рішення. Діти починають розуміти, що для правильного вирішення логічної задачі необхідно зосередитися, вони починають усвідомлювати, що така цікава задачка містить в собі якийсь "підступ" і для її вирішення необхідно зрозуміти, в чому тут хитрість.



Логічні задачки можуть бути наступними:

-- У двох сестер по одному братові. Скільки дітей у сім'ї? (Відповідь: 3)

Очевидно, що конструктивна діяльність дитини в процесі виконання даних вправ розвиває не тільки математичні здібності та логічне мислення дитини, але й увагу, уяву, тренує моторику, окомір, просторові уявлення, точність і т. д.

Кожне з наведених у Додатку вправ спрямовані на формування логічних розумових прийомів. Наприклад, вправа 4 вчить дитину порівнювати; вправу 5 - порівнювати і узагальнювати, а також аналізувати; вправу 1 вчить аналізу і порівнянню; вправу 2 - синтезу; вправу 6 - фактична класифікація за ознакою.

Логічний розвиток дитини передбачає також формування вміння розуміти і простежувати причинно-наслідкові зв'язки явищ і вміння вибудовувати найпростіші умовиводи на основі причинно-наслідкового зв'язку.

Таким чином, за два роки до школи можна надати значущий вплив на розвиток математичних здібностей дошкільника. Навіть якщо дитина не стане неодмінним переможцем математичних олімпіад, проблем з математикою у нього в початковій школі не буде, а якщо їх не буде в початковій школі, то є всі підстави розраховувати на їх відсутність і надалі.



2. ДИДАКТИЧНІ ІГРИ У ПРОЦЕСІ МАТЕМАТИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ.

2.1. Роль дидактичних ігор.

Дидактична гра як самостійна ігрова діяльність заснована на усвідомленості цього процесу. Самостійна ігрова діяльність здійснюється лише в тому випадку, якщо діти проявляють інтерес до гри, її правил і дій, якщо ці правила ними засвоєні. Як довго може цікавити дитину гра, якщо її правила і зміст добре їй відомі? Ось проблема, яку необхідно вирішувати майже безпосередньо в процесі роботи. Діти люблять ігри, добре знайомі, з задоволенням грають в них.

Яке ж значення має гра? У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, мислити самостійно, розвивається увага, прагнення до знань. Захопившись, діти не помічають, що вчаться: пізнають, запам'ятовують нове, орієнтуються у незвичних ситуаціях, поповнюють запас уявлень, понять, розвивають фантазію. Навіть найбільш пасивні з дітей включаються в гру з величезним бажанням, докладають всіх зусиль, щоб не підвести товаришів по грі.

У грі дитина здобуває нові знання, уміння, навички. Ігри, що сприяють розвитку сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, розвитку творчих здібностей, спрямовані на розумовий розвиток дошкільника в цілому.

На відміну від інших видів діяльності гра містить мету в самій собі; сторонніх і відокремлених завдань у грі дитина не ставить і не вирішує. Гра часто і визначається як діяльність, яка виконується заради самої себе, сторонніх цілей і завдань не переслідує.

Для дітей дошкільного віку гра має виняткове значення: гра для них -- навчання, гра для них - праця, гра для них - серйозна форма виховання. Гра для дошкільників - засіб пізнання навколишнього світу. Гра буде засобом виховання, якщо вона буде включатися в цілісний педагогічний процес. Керуючи грою, організовуючи життя дітей у грі, вихователь впливає на всі сторони розвитку особистості дитини: на почуття, на свідомість, на волю і на поведінку в цілому.

Однак, якщо для вихованця мета - в самій грі, то для дорослого, що організує гру, є й інша мета - розвиток дітей, засвоєння ними певних знань, формування умінь, вироблення тих чи інших якостей особистості. У цьому, між іншим, одне з основних протиріч ігор як засобу виховання: з одного боку - відсутність мети в грі, а з іншого - гра є засіб цілеспрямованого формування особистості.

Найбільшою мірою це виявляється в так званих дидактичних іграх. Характер вирішення цієї суперечності і визначає виховну цінність гри: якщо досягнення дидактичної мети буде здійснено в грі як діяльності, укладає мета сама в собі, то виховна її цінність буде найбільш значимою. Якщо ж дидактична задача вирішується в ігрових діях, то виховна цінність гри буде мінімальною.

Гра цінна тільки в тому випадку, коли вона сприяє кращому розумінню математичної суті питання, уточнення і формування математичних знань учнів. Дидактичні ігри та ігрові вправи стимулюють спілкування, оскільки в процесі проведення цих ігор взаємини між дітьми, дитиною і батьком, дитиною та педагогом починають носити більш невимушений і емоційний характер.

Вільне та добровільне включення дітей у гру: не нав'язування гри, а залучення до неї дітей. Діти повинні добре розуміти сенс і зміст гри, її правила, ідею кожної ігрової ролі. Зміст ігрових дій повинен збігатися зі змістом і змістом поведінки в реальних ситуаціях з тим, щоб основний зміст ігрових дій переносився в реальну життєдіяльність. У грі повинні керуватися прийнятими в суспільстві нормами моральності, заснованими на гуманізм, загальнолюдські цінності. У грі не повинна принижуватися гідність її учасників, у тому числі і тих, хто програв.

Таким чином, дидактична гра - це цілеспрямована творча діяльність, у процесі якої учні глибше і яскравіше осягають явища навколишнього дійсності і пізнають світ.
2.2. Методика навчання рахунку і основам математики дітей дошкільного віку через ігрову діяльність.

У сучасних школах програми досить насичені, існують експериментальні класи. Крім того, все стрімкіше входять в наші будинки нові технології: у багатьох сім'ях для навчання дітей купують комп'ютери. Вимога знань основ інформатики пред'являє нам саме життя. Все це обумовлює необхідність знайомства дитини з основами інформатики вже в дошкільний період.

В дошкільному віці закладаються основи знань, необхідних дитині в школі. Математика являє собою складну науку, яка може викликати певні труднощі під час шкільного навчання. До того ж далеко не всі діти мають схильності і володіють математичним складом розуму, тому при підготовці до школи важливо познайомити дитину з основами рахунку.

При навчанні дітей основам математики та інформатики важливо, щоб до початку навчання в школі вони мали такі знання:

-- рахунок до десяти у зростаючому і порядку спадання, уміння дізнаватися цифри поспіль і вроздріб, кількісні (один, два, три ...) і порядкові (перший, другий, третій ...) числівники від одного до десяти;

-- попередні і наступні числа в межах одного десятка, вміння складати числа першого десятка;

-- дізнаватися і вдавати основні геометричні фігури (трикутник, чотирикутник, коло);

-- частки, уміння розділити предмет на 2-4 рівні частини;

-- основи вимірювання: дитина повинна вміти вимірювати довжину, ширину, висоту за допомогою мотузки або паличок;

-- порівнювання предметів: більше - менше, ширше - вже, вище - нижче;

-- основи інформатики, які поки є факультативними і включають в себе розуміння таких понять: алгоритми,кодування інформації, обчислювальна машина, програма, що керує обчислювальною машиною, формування основних логічних операцій - "не", "і", "або" та ін.

Основу з основ математики складає поняття числа. Однак число, як, втім, практично будь-яке математичне поняття, що являє собою абстрактну категорію. Тому часто виникають труднощі з тим, щоб пояснити дитині, що таке число, цифра.

Формуванню у дитини математичних уявлень сприяє використання різноманітних дидактичних ігор. Такі ігри вчать дитину розуміти деякі складні математичні поняття, формують уявлення про співвідношення цифри і числа, кількості та цифри, розвивають вміння орієнтуватися у напрямках простору, робити висновки.

При використанні дидактичних ігор широко застосовуються різні предмети і наочний матеріал, який сприяє тому, що заняття проходять у веселій, цікавій та доступній формі.

Якщо у дитини виникають труднощі при рахунку, покажіть йому, вимовляючи вголос, два синіх кружальця, чотири червоних, три зелених. Попросіть її саму називати предмети вголос. Постійно називайте різні предмети (книжки, м'ячі, іграшки і т. д.), час від часу запитуйте у дитини: "Скільки чашок стоїть на столі? "," Скільки лежить журналів? "," Скільки дітей гуляє на майданчику? "і т. п.

Набуттю навичок усного рахунку сприяє навчання малюків розуміти призначення деяких предметів побутового вжитку, на яких написані цифри. Такими предметами є годинник і термометр.

Такий наочний матеріал відкриває простір для фантазії при проведенні різних ігор. Навчити малюка вимірювати температуру, просіть його щодня визначати температуру на зовнішньому термометрі. Ви можете вести облік температури повітря в спеціальному "журналі", зазначаючи в ньому щоденні коливання температури. Аналізуйте зміни, просіть дитину визначити зниження і підвищення температури за вікном, запитайте, на скільки градусів змінилася температура. Складіть разом з малям графік зміни температури повітря за тиждень або місяць.

Читаючи дитині книжку або розповідаючи казки, коли зустрічаються числівники, просіть її відкласти стільки лічильних паличок, скільки, наприклад, було звірів в історії. Після того як ви порахували, скільки в казці було звіряток, запитайте, кого було більше, когось - менше, кого - однакова кількість. Порівнюйте іграшки за величиною: хто більше - зайчик або мишка, хто менше, хто такого ж зросту.

Нехай дошкільник сам вигадує казки з числівниками. Нехай він скаже, скільки в них героїв, які вони (хто більше - менше, вище - нижче), попросіть його під час розповіді відкладати рахункові палички. А потім він може намалювати героїв своєї історії і розповісти про них, скласти їхні словесні портрети і порівняти їх.

Дуже корисно порівнювати зображення, в яких є і спільне, і відмінне. Особливо добре, якщо на картинках буде різна кількість предметів. Запитайте малюка, чим відрізняються малюнки. Просіть його самого малювати різну кількість предметів, речей, тварин і т. д.

Підготовча робота з навчання дітей елементарних математичних дій додавання і віднімання включає в себе розвиток таких навичок, як розбір числа на складові частини та визначення попереднього і наступного числа в межах першого десятка.

В ігровій формі діти з задоволенням вгадують попередні і наступні числа. Запитайте, наприклад, яке число більше п'яти, але менше семи, менше трьох, але більше одиниці і т. д. Діти дуже люблять вгадувати числа і відгадувати задумане. Задумайте, наприклад, число в межах десяти і попросіть дитину називати різні числа. Ви говорите, більше назване число задуманого вами або менше. Потім помінятися з дитиною ролями.

Для розбору числа можна використовувати рахункові палички. Попросіть дитину викласти на стіл дві палички. Запитайте, скільки паличок на столі. Потім розкладіть палички за двома сторонами. Запитайте, скільки паличок ліворуч, скільки справа. Потім візьміть три палички і також розкладіть на дві сторони. Візьміть чотири палички, і нехай дитина розділить їх. Запитайте її, як ще можна розкласти чотири палички. Нехай вона поміняє розташування лічильних паличок таким чином, щоб з одного боку лежала одна паличка, а з іншого - три. Точно так само послідовно розберіть всі числа в межах десятка. Чим більше число, тим, відповідно, більше варіантів розбору.

Необхідно познайомити малюка з основними геометричними фігурами. Покажіть йому прямокутник, коло, трикутник. Поясніть, яким може бути прямокутник (квадрат, ромб). Поясніть, що таке сторона, що таке кут. Чому трикутник називається трикутником (три кути). Поясніть, що є й інші геометричні фігури, що відрізняються кількістю кутів.

Нехай дитина складає геометричні фігури з паличок. Ви можете ставити йому необхідні розміри, виходячи з кількості паличок. Запропонуйте їй, наприклад, скласти прямокутник зі сторонами в три палички і чотири палички; трикутник зі сторонами два і три палички.

Складайте також фігури різного розміру і фігури з різною кількістю паличок. Попросіть малюка порівняти фігури. Іншим варіантом будуть комбіновані фігури, у яких деякі сторони будуть спільними.

Наприклад, з п'яти паличок потрібно одночасно скласти квадрат і два однакових трикутника; або з десяти паличок зробити два квадрати: великий і маленький (маленький квадрат складається з двох паличок усередині великого). За допомогою паличок корисно також складати букви і цифри. При цьому відбувається зіставлення поняття і символу. Нехай малюк до складеної з паличок цифри підбере те число паличок, яке становить ця цифра.

Дуже важливо прищепити дитині навички, необхідні для написання цифр. Для цього рекомендується провести з ним велику підготовчу роботу, спрямовану на з'ясування розліновок зошита. Візьміть зошити в клітку. Покажіть клітку, її сторони і кути. Попросіть дитину поставити крапку, наприклад, в нижньому лівому кутку клітки, у правому верхньому кутку і т. п. Покажіть середину клітини і середини сторін клітини.

Покажіть дитині, як малювати найпростіші візерунки за допомогою клітин. Для цього напишіть окремі елементи, поєднуючи, наприклад, верхній правий і лівий нижній кути клітини; правий і лівий верхні кути; дві точки, розташовані посередині сусідніх клітин. Намалюйте прості "бордюрчики" в зошиті в клітинку.

Тут важливо, щоб дитина сама хотіла займатися. Тому не можна змушувати її, хай вона малює не більше двох візерунків за один урок. Подібні вправи не тільки знайомлять дитину з основами листа цифр, але також і прищеплюють їм навички тонкої моторики, що надалі буде дуже допомагати дитині при навчанні написання букв.

Якщо дитина не справляється із завданням, то, можливо, вона ще не навчилася концентрувати увагу і запам'ятовувати умову. Цілком ймовірно, що, читаючи або слухаючи другу умову, вона забуває попередню. У цьому випадку ви можете допомогти їй зробити певні висновки вже з умови завдання. Прочитавши першим пропозицію, запитайте малюка, що він дізнався, що зрозумів з цього. Потім прочитайте друге речення і поставте те ж питання. І так далі. Цілком можливо, що до кінця умови дитина вже здогадається, яка тут має бути відповідь.

Вирішіть самі вголос яке-небудь завдання. Робіть певні висновки після кожної пропозиції. Нехай дитина стежить за ходом ваших думок. Нехай вона сам зрозуміє, як вирішуються завдання подібного типу. Зрозумівши принцип вирішення логічних завдань, дитина переконається в тому, що вирішувати такі завдання просто і навіть цікаво.

Звичайні загадки, створені народною мудрістю, також сприяють розвитку логічного мислення дитини:

-- Два кінця, два кільця, а посередині гвоздик (ножиці).

-- Висить груша, не можна з'їсти (лампочка).

-- Взимку і влітку одним кольором (ялинка).

-- Сидить дід, у сто шуб одягнений; хто його роздягає, той сльози проливає (цибуля).

Знання основ інформатики в даний час для навчання в початковій школі не є обов'язковим, у порівнянні, наприклад, з навичками рахунку, читання або навіть листи. Однак навчання дошкільнят основ інформатики, безумовно, принесе певну користь.

По-перше, практична користь навчання основ інформатики буде включати в себе розвиток навичок абстрактного мислення. По-друге, для засвоєння основ дій, вироблених з обчислювальною машиною, дитині знадобиться вміння застосовувати класифікувати, виділяти головне, ранжувати, зіставляти факти з діями і т. д. Отже, навчаючи малюка основ інформатики, ви не тільки даєте йому нові знання, які знадобляться йому при оволодінні комп'ютером, а ще й попутно закріплюєте деякі вміння загального характеру.

Також існують ігри, які не тільки продають у магазинах, а й публікують у різних дитячих журналах. Це настільні ігри з ігровим полем, кольоровими фішками і кубиками або вуличками. На ігровому полі зазвичай зображені різні картинки або навіть ціла історія і є покрокові покажчики. Згідно з правилами гри, учасникам пропонується кинути кубик або дзига і, в залежно від результату, виконати певні дії на ігровому полі. Наприклад, при випаданні якоїсь цифри учасник може почати свій шлях у ігровому просторі. А зробивши таку кількість кроків, яка випала на кубику, і потрапивши в певну область гри, йому пропонується виконати якісь конкретні дії, наприклад, перескочити на три кроки вперед або повернутися в початок гри і т. д.

Таким чином, в ігровій формі відбувається прищеплення дитині знань з області математики, інформатики, української мови, вона навчається виконувати різні дії, розвиває пам'ять, мислення, творчі здібності. У процесі гри діти засвоюють складні математичні поняття, вчаться рахувати, читати й писати. Найголовніше - це прищепити дитині інтерес до пізнання. Для цього заняття повинні проходити в цікавій ігровій формі.
Отже, у дошкільному віці закладаються основи знань, необхідних дитині в школі. Математика являє собою складну науку, яка може викликати певні труднощі під час шкільного навчання. До того ж далеко не всі діти мають схильності і володіють математичним складом розуму, тому при підготовці до школи важливо познайомити дитину з основами рахунку.

І батьки, і педагоги знають, що математика - це потужний фактор інтелектуального розвитку дитини, формування її пізнавальних та творчих здібностей. Найголовніше - це прищепити дитині інтерес до пізнання. Для цього заняття повинні проходити в цікавій ігровій формі.

Завдяки іграм вдається сконцентрувати увагу та залучити інтерес навіть у самих незібраних дітей дошкільного віку. На початку їх захоплюють тільки ігрові дії, а потім і те, чому вчить та чи інша гра. Поступово у дітей пробуджується інтерес і до самого предмету навчання.

Таким чином, в ігровій формі прищеплюються дитині знання з області математики, вчать її виконувати різні дії, розвивають пам'ять, мислення, творчі здібності. У процесі гри діти засвоюють складні математичні поняття, вчаться рахувати, читати і писати, а в розвитку цих навичок дитині допомагають близькі люди - його батьки та педагог.



Додаток

Вправи на розвиток математичних здібностей

для дітей п'яти - семи років

Вправа 1

Матеріал: набір фігур - п'ять кіл (сині: великий і два маленьких, зелені: великий і маленький), маленький червоний квадрат).

Завдання: "Визнач, яка з фігур в цьому наборі зайва. (Квадрат) Поясни чому. (Всі інші - кола) ".

Вправа 2

Матеріал: той же, що до вправи 1, але без квадрата.

Завдання: "Решту кіл поділили на дві групи. Поясни, чому так розділив. (За кольором, за розміром )".

Вправа 3

Матеріал: Того ж і картки з цифрами 2 і 3.

Завдання: "Що на колах означає число 2? (Два великих кола, два зелені кола.) Число 3? (Три синіх кола, три маленьких кола) ".

Вправа 4

Матеріал: той же і дидактичний набір (набір пластикових фігурок: кольорові квадрати, круги і трикутники).

Завдання: "Вгадай, якого кольору був квадрат, що ми прибрали? (Червоного) Відкрий коробочку "Дидактичний набір". Знайди червоний квадрат. Якого кольору ще є квадрати? Візьми стільки квадратів, скільки кіл (див. вправи 2, 3). Скільки квадратів? (П’ять.) Можна скласти з них один великий квадрат? (Ні). Додай квадратів стільки, скільки потрібно. Скільки ти додав квадратів? (Чотири). Скільки їх тепер? (Дев’ять)".

Вправа 5

Матеріал: зображення двох яблук маленьке жовте і велике червоне. У дитини набір фігур: трикутник синій, червоний квадрат, круг маленький зелений, коло велике жовте, трикутник червоний, жовтий квадрат.

Завдання: "Знайди серед своїх фігур схожу на яблуко". Дорослий по черзі пропонує розглянути кожне зображення яблука. Дитина підбирає схожу фігуру, вибираючи підставу для порівняння: колір, форма. "Яку фігурку можна назвати схожою на обидва яблука? (Круги. Вони схожі на яблука формою .)".

Вправа 6

Матеріал: Той же і набір карток з цифрами від 1 до 9.

Завдання: "Відклади направо всі жовті фігури. Яке число підходить до цієї групи? Чому 2? (Дві фігури.) Яку іншу групу можна підібрати до цього числа? (Трикутник синій і червоний - їх два, дві червоні фігури, два кола, два квадрата - розбираються всі варіанти). Дитина складає групи, з допомогою рамки-трафарету замальовує і зафарбовує їх, потім підписує під кожною групою цифру 2. "Візьми всі сині фігури. Скільки їх? (Одна.) Скільки тут всього квітів? (Чотири) Фігур? (Шість. )".

ІІ.

ФОРМУВАННЯ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНИХ ПОНЯТЬ

У ДОШКІЛЬНИКІВ

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» передбачає створення сприятливих умов для особистісного становлення творчої самореалізації кожної дитини та формування у неї життєвої компетентності.

Це передбачає поступовий перехід від навчально-дисциплінарної моделі освіти до особистісно-орієнтованої, яка спрямована на організацію „повноцінної життєдіяльності самої дитини як її активного суб’єкта” .

У завданнях з логіко-математичного розвитку традиційний математичний аспект знань поєднаний з логічним. Можливість і доцільність поєднання логічного та математичного аспектів були предметом дослідження багатьох вітчизняних та зарубіжних учених. Зокрема, як одне з основних завдань, що мають розв’язуватися в дошкільному віці, визнано перехід від конкретних емпіричних знань до понять наукового характеру. За основу введення таких понять беруться різні математичні та логічні дії .

У наукових дослідженнях доведено спроможність дітей старшого дошкільного віку розуміти нескладні за змістом наукові поняття Л. Виготський, П. Гальперін, Є. Кабанова-Меллер, З. Калмикова, О. Леонтьєв, Н. Менчинська, С. Рубінштейн, Н. Тализіна, А. Усова, виявлені суттєві зв’язки дійсності, які є доступними дошкільникам у предметно-чуттєвій пізнавальній діяльності (Л. Венгер, О. Запорожець), ґенезу поняття «число» й особливості усвідомлення дітьми числових абстракцій (М. Вовчик-Блакитна, П. Гальперін, В. Давидов, Г. Костюк); розроблено найоптимальніші форми і методи навчання дошкільників (Л. Артемова, А. Богуш, Н. Гавриш, Н. Грама, Е. Карпова).

Н. І. Баглаєва, дає визначення дефініціям «логіко-математичний розвиток» і «логіко-математична компетентність», які покладено в основу змістових ліній Базового компоненту дошкільної освіти та детально висвітлені у Коментарі до Базового компоненту дошкільної освіти в Україні .

Логіко-математична компетентність старшого дошкільника характеризується цілим комплексом умінь. Зокрема, дитина:

- здійснює серіацію за величиною, масою, об’ємом, розташуванням у просторі, перебігом подій у часі; класифікує геометричні фігури, предмети та їх сукупності за якісними ознаками та чисельністю;

- вимірює кількість, довжину, ширину, висоту, об’єм, масу, час;

- здійснює найпростіші усні обчислення, розв’язує арифметичні та логічні задачі;

- виявляє інтерес до логіко-математичної діяльності;

- прагне знаходити свої шляхи розв’язання завдань, самостійно виводить нові знання із засвоєного;

- уміє розмірковувати, обґрунтовувати, доводити й відстоювати правильність свого міркування;

- правильно користується виразами, що означають положення предметів у просторі, вказує напрямки, пов’язані з орієнтацією у часі;

- довільно, у потрібний момент, відтворює знання, легко й швидко використовує їх у різних життєвих ситуаціях, проявляє у різних формах активності.

Для успішного формування логіко-математичних понять та ефективного розвитку розумових здібностей дітей старшого дошкільного віку необхідно розробити цілісний комплекс завдань, дидактичних ігор і вправ з формування та розвитку кожного поняття у процесі пізнавальної діяльності дитини з визначенням часу їх проведення і місця в режимі ДНЗ.

Даний комплекс складається з урахуванням складності й обсягу навчального матеріалу, вікових та індивідуальних особливостей дітей старшої групи. Він передбачає формувальні, закріплюючі та контрольні заняття, розвивальні ігри з розширення й узагальнення знань, продуктивні і репродуктивні вправи на розвиток предметних і розумових дій, завдання для самостійної та індивідуальної роботи дітей. Відповідно до цього змісту доцільно планувати та розробляти дидактичний матеріал для роботи з дітьми.

Враховуючи принципи побудови навчально-виховного процесу, його дидактичну логіку вихователі пропонують завдання, які передбачають:

1) поступове ускладнення матеріалу;

2) узгодження нового матеріалу з раніше вивченим;

3) систематичне повторення вже знайомого навчального матеріалу з метою його міцного і повного засвоєння;

4) відповідність навчального матеріалу певній навчальній темі;

5) поєднання з іншими видами діяльності (інтегрованість);

6) самостійне і творче використання вивченого матеріалу дітьми з обов’язковим промовлянням власних думок у вигляді міркувань та умовиводів.

Робота зі старшими дошкільниками з формування логіко-математичних понять передбачає систематичність, цілеспрямованість і має здійснюватися з опорою на ті види діяльності, які найбільше сприяють розумовому розвитку дитини.

Зрозуміло, що головна роль на заняттях відводиться розвитку дітей, тому заняття не замінюються ніяким іншим видом діяльності, навіть грою, особливо у старшому дошкільному віці, оскільки для переходу дитини від одного виду провідної діяльності до іншого необхідне формування певного рівня готовності. Ігрова діяльність на заняттях у старшому дошкільному віці не повинна займати більшу частину заняття, навіть у тому випадку, коли ігри добираються на закріплення навчального матеріалу і забезпечують математичну підготовку дитини. Головним засобом організації навчання старших дошкільників є пізнавальні завдання і вправи з формування, закріплення та розширення знань, а також проблемні завдання, що сприяють розвитку навичок використання отриманих знань у нових практичних умовах.

Крім того, розроблені спеціальні проблемні ситуації дидактичні вправи-таблиці, спрямовують увагу дітей на розв’язання різноманітних логіко-математичних завдань та розвивають їх кмітливість. Діти вчаться міркувати, доводити свою думку, обґрунтовувати її, робити висновки. Самостійне придумування розповідей за картинками надає простору дитячій уяві, сприяє розвитку мови, мислення. Наприклад, дітям пропонують розглянути картинки і встановити послідовність явищ: що було спочатку, а що потім, розташувати номери у кружечках відповідно до послідовності дій, скласти невеличку розповідь.

Наведемо приклад завдання логіко-математичного змісту.

«ВИЗНАЧИ ПОСЛІДОВНІСТЬ ЯВИЩ»

Треба розкласти картинки у правильній послідовності.

Виконавши це завдання, діти шукають наступну цифру 5. Вона прикріплена до магнітофона. Вихователь вмикає його, лунає запис: “На зв’язку Королева Логіка. Вітаю вас, малята! Ви добре впорались із цим моїм завданням".

Особливої уваги вимагає організація дидактичних ігор з дітьми. Їх проводять щодня, незалежно від видів запланованих навчальних занять. Ігри розбивають за серіями залежно від їх змісту, педагогічних завдань, мети, навчання і розвитку дитини. Прикладом різних видів дидактичних ігор є такі: «Збери в кошик», «Що, де?», «Покажи стільки ж», «Швидше називай», «Гра з паличками», «Яка цифра зникла?», «Хто більше назве?» тощо.

Сюжетно-рольові ігри типу «У ляльковому магазині», «У зоопарку», «День народження», «У лікарні» спрямовані на творче використання дітьми дошкільного віку вивченого матеріалу, програвання ситуацій, схожих на життєві. Отже, ігри, конструювання, аплікації, малювання, слухання казок, драматизація й інші дитячі продуктивні види діяльності сприяють розвитку логічного мислення старших дошкільників.

Отже, потрібно добирати такі завдання, які б сприяли формуванню у дітей прагнення здобувати знання, бажання мислити, доводити й аргументувати власну думку, елементарну критичність мислення, уміння уникати логічних помилок, уміння використовувати набуті знання в інших видах діяльності.

Ефективними у формуванні самостійності дітей є завдання, які мають декілька варіантів розв’язання. Дошкільники мають змогу виявити незалежність та ініціативу у виборі рішень. Так, діти самостійно виконують завдання за словесною інструкцією педагога: «Виклади фігури в ряд, щоб поряд не було однакових за розміром або формою».

Дослідженнями вчених доведено, що для успішного самостійного розв’язання дитиною пізнавального завдання вона повинна повністю засвоїти поняття, правила і принципи, що лежать в основі його розв’язання. Повне засвоєння логіко-математичних понять можливе за умови забезпечення єдності понятійних, образних і практичних дій дошкільника, що досягається за допомогою поетапного введення предметних і наочно-схематичних моделей навчання.

Діти засвоюють наочно-схематичні моделі тільки за умови систематичної і різноманітної діяльності з ними. Для організації такої роботи педагог розробляє різні види вправ, пізнавальних завдань, ігор з використанням схематичних моделей навчання. Щоб модель була зрозуміла і доступна для дітей, спочатку вихователь її створює разом з дітьми. При цьому називаються умовно прийняті позначки і символи. Діти вчаться добирати прості позначки, які нескладно зобразити, вихователь, якщо необхідно знайомить дітей з умовними загальноприйнятими позначками і символами. При розташуванні позначок і символів у малюнку в дошкільників формується вміння враховувати їх взаємозв'язки, відображати існуючі відношення.

Робота з наочними засобами здійснюється тільки за умови наявності в дітей базових уявлень про ті або інші логіко-математичні поняття, сформовані з опорою на предметну модель. Тому перед переходом дітей до роботи з наочно-схематичними моделями педагог повинен бути впевненим у тому, що дошкільники вповні засвоїли матеріал, процеси дій із предметними моделями. Показниками засвоєння матеріалу є швидкість виконання завдань, безпомилковість, здатність пояснювати результати, знання алгоритму дії, що виражається в можливості перенесення способів виконання завдань у нові подібні ситуації.

У практичній роботі вихователів та вчителів з метою логіко-математичного розвитку дітей 5-6 років доцільно використовувати нетрадиційні методи навчання математики: проблемні ситуації та завдання, завдання з елементами пошуку, задачі-жарти, задачі-загадки, задачі з казковим сюжетом.

Цікавим для дітей є розв’язування задач з казковим сюжетом, зразки яких запропонувала О. Яворська. Використання подібних задач, сприяє розвиткові в дітей кмітливості, творчої уяви, логічного мислення, стимулює пізнавальну активність, формує вміння самостійно, раціонально й творчо виконувати завдання.



"Казка про нуль".

Лисичка, їжачок і Зайчик знайшли в лісі яблучко. Лисичка запропонувала виконати якусь дію з одиницею та нулем, щоб вийшло число, більше за одиницю. В кого це вийде, той і з'їсть яблучко, їжачок додав до одиниці нуля й знову отримав одиницю (1+0=1). Зайчик відняв від одиниці нуля й отримав таку саму відповідь. А Лисичка просто приписала нулика до одинички й отримала аж 10. То хто ж посмакував знайденим яблучком?



"Пиріжечки".

Червона Шапочка йшла до бабусі й несла їй пиріжечків: з м'ясом, з грибами та з капустою. З м'ясом було три пиріжечки, з капустою на два менше, ніж з м'ясом. Скільки було пиріжечків з грибами? (Два).

Задачі про одну подію в межах однієї години.

Картка 1.

Попелюшка почала готувати вечерю о 16:05 і поралася протягом 40 хв.

О котрій вона закінчила цю роботу змогла почати прибирання?

Картка 2.

Змій Горинич вилетів оглядати свої володіння о 14 год. і повернувся о 14:55. Скільки часу він був відсутній?

Серед ефективних засобів логіко-математичного розвитку дітей 5-6 років виділяємо художнє слово (віршовані задачі, задачі-розповіді), народну педагогіку (казки, загадки, прислів’я).

Систематичне звернення до художнього слова підводить дитину до розуміння народної і літературної мови, збагачує дітей різними способами доказу, розвиває навички логічного судження, забезпечує більш швидкий мислительний, мовний і художній розвиток.

Добираючи методи навчання, необхідно враховувати рівень актуального і потенційного розвитку дитини, ступінь складності досліджуваного матеріалу, специфіку використовуваних дидактичних засобів, вікові й індивідуальні особливості дитини, цілі і завдання навчання.

Успіх роботи дитини значною мірою залежить від її здатності контролювати й оцінювати свої дії. Тож вона має навчитися працювати за вказівкою педагога й спрямовувати свою увагу не лише на результат, а й на сам процес. Цьому сприяють такі завдання, як-от: "Пройди лабіринт за схемою", "Намалюй таку саму фігуру", "Продовж ряд", вправи на кодування тощо.

Отже, серед ефективних засобів логіко-математичного розвитку дітей 5-6 років виділяємо художнє слово (віршовані задачі, задачі-розповіді, задачі-жарти), народну педагогіку (казки, загадки, прислів’я).

ІІІ.

Розвиток пізнавальної сфери

Введення у світ кількості, логіки, простору та часу.

Створення фонду “Хочу”
ІНВАРІАНТНА ЧАСТИНА

Сенсорні здібності

Кількість та лічба. Формувати уявлення про утворення чисел у межах 10. Вчити розрізняти графічне зображення чисел (цифри від 0 до 10).

Вчити порядкової лічби: позначати відповідним числівником місце предмета; в прямому та зворотному порядку.

Вчити перераховувати предмети у межах 10, позначати результати відповідною цифрою та кількісним числівником. Дати уявлення про те, що кількість предметів не залежить від величини та просторового розташування. Вчити рахувати двійками.

Вчити визначати місце того чи іншого числа в ряду за його відношенням до попереднього та наступного, розуміти відношення чисел у межах 10: більше, менше, порівну; користуватися знаками >, <, =; зменшувати або збільшувати числа у межах 10 на 1, 2. Розв’язувати приклади.

Знайомити з прийомами поділу предметів на рівні частини (2, 4,). Дати уявлення про відношення частин до цілого.

Формувати уявлення про склад числа з двох менших (у межах 10).

Дати уявлення про просту арифметичну задачу та її структуру. Вчити розв’язувати задачі на додавання, віднімання.

Величина. Навчити вимірювати довжини різними умовними мірками: користуватися шаблонами.

Вчити визначати об’єм сипучих та рідин за допомогою умовної мірки.

Геометричні уявлення (форма). Вчити розрізняти геометричні фігури за їхнім просторовим розташуванням (площинні та просторові), називати їх: круг, овал, трикутник, квадрат, прямокутник, трапеція, ромб; куля, куб, циліндр, конус, призма; називати структурні елементи.

Вчити обстежувати геометричні фігури.



Інтелектуальні здібності

Просторові уявлення

Сформувати навички вільно орієнтуватися за планом групової кімнати, в приміщенні дитячого садка; використовувати план для вирішення задач на орієнтування в конкретних умовах.

Вчити орієнтуватися у тримірному просторі (“від себе”, “від предмета”) за основними просторовими напрямками: у двомірному (на аркуші паперу, у зошиті).

Часові уявлення

Вчити послідовно називати дні тижня, пори року, місяці.

Вчити орієнтуватися на циферблаті годинника, встановлювати час із точністю до години.
Логіко-математична компетенція

Вчити шляхом перетворень вирішувати завдання на побудову та перебудову геометричних фігур. Розвивати навички користування геометричними формами як еталонами у порівнянні з формами реальних предметів.

Дати уявлення про шляхи побудови та перебудови у множинах об’єктів, які різняться 2-3 властивостями, виконання дій і рухів згідно з наочно означеним, лінійним алгоритмом.

Сформувати вміння класифікувати, упорядковувати та узагальнювати предмети як на основі безпосереднього сприйняття 2 властивостей, так і на основі уявлень про властивості об’єктів.

Вчити міркувати та робити умовиводи згідно з правилами логіки, розуміти символічне зображення відношень “більше”, “менше”, “порівну” (>, <, =), арифметичних дій (+, –).

Вчити розв’язувати задачі на розгалуження множини за 2 неспіввідносними якостями, надавати повні характеристики утвореним класам, користуючись логічними характеристиками (“не”, “і”,).



Розвиток передумов творчих здібностей

Вчити самостійно складати прості задачі, загадки, відтворювати предмети, перетворювати завдання; придумувати різні сюжети, використовуючи наочну модель, яка б задавала послідовність дій та явищ.

Варіативна частина

Вчити розв’язувати задачі на додавання, віднімання (за практичними діями, за малюнком), користуватися знаками +, –, = та цифрами для “запису” рішення.

Вчити розрізняти геометричні фігури: трикутник (гострокутний, тупокутний, прямокутний), точка, промінь, кут, лінія (пряма, крива, замкнута), відрізок; називати структурні елементи: сторона, кут, грань, ребро, вершина. Вчити обстежувати геометричні фігури через визначення елементарних геометричних фігур, що входять до складу обстежуваної фігури.

Познайомити з календарем одного місяця як еталоном моделі часу.



Показники компетенції дитини:

  • уміє рахувати до 10 (та більше), позначає числа цифрами;

  • оперує знаками “+”, “–”, “=” під час обчислення;

  • вибирає арифметичну дію у процесі вирішення простої арифметичної задачі;

  • вільно орієнтується в натуральному ряді чисел, розуміє поняття “до”, “перед”, “між”, “на 1 (2) одиниці більше (менше)”;

  • доводить та аргументує результати порівняння, вимірів, зіставлень. Використовує знакові позначення <, >, =;

  • має узагальнене уявлення про ознаки предметів, виділяє самостійно основи класифікації, помічає та висловлює у мовленні зміни;

  • володіє засобами відтворення геометричних фігур, силуетів;

  • виконує дії за знаковими позначеннями, визначає послідовність дій у комп’ютерних іграх;

Показники логіко-математичної компетенції дитини:

  • вирішує задачі на побудову та перебудову геометричних фігур;

  • порівнює форми реальних предметів, користуючись геометричними фігурами як еталонами;

  • вільно класифікує, упорядковує та узагальнює предмети за 2 властивостями, користуючись логічними характеристиками “не”, “і” ;

  • розгалужує множини за 2 не співвідносними властивостями та якостями, дає характеристику новоутвореним класам;

  • діє самостійно згідно із заданим наочним алгоритмом;

  • користується моделлю запису арифметичної дії у процесі вирішення арифметичних задач.



ІV.
Розвиток дітей

старшого дошкільного віку

(6-й рік життя)

«У світі чисел та цифр»

- вчити називати числа від 1 до 10, від будь – якого числа до 10, від 10 до будь – якого числа, розрізняти пряму та зворотну, кількісну та порядкову лічбу;

- ознайомлювати з цифрами (1 – 9 (0) та їх написанням; вчити встановлювати відповідність між цифрою та відповідною кількістю множин;

- ознайомлювати з властивостями натурального ряду чисел;

- знайомити зі складом чисел з одиниць та двох менших (у межах 10);

- вчити порівнювати дві множини за кількістю і визначати відношення «на скільки більше?», «на скільки менше?», «порівну», «стільки ж» встановлювати рівність з нерівності;

- вчити використовувати знаки плюс (+), мінус (-), дорівнює (=);

- вчити виконувати дії додавання і віднімання, розв’язання нескладних арифметичних та логічних задач і прикладів;

- вчити використовувати початкові логічні прийоми, пов’язані з формуванням елементарних математичних понять;

- заохочувати до побудови найпростіших висловлювань за допомогою зв’язок «і», «чи», «якщо, то», «ні»;

- формувати інтерес до логіко-математичної діяльності, використання знань в повсякденному житті.
«У світі форм і величин»

- вчити дітей порівнювати предмети за висотою, вагою, шириною, довжиною, товщиною, загальною величиною, здійснювати класифікацію предметів за визначеними параметрами;

- ознайомлювати з основними одиницями вимірювання довжини (см, м), маси (кг), об’єму (л); формувати навички з вимірювання величин, з якими дитина зустрічається у житті за допомогою умовної мірки;

- уточнювати та розширювати уявлення про геометричні фігури, їх властивості (площинні: круг, овал, трикутник, квадрат, прямокутник, багатокутник, об’ємні: куля, куб, циліндр, конус).


«У світі простору і часу»

- вчити розрізняти розташування предметів у просторі (вгорі, внизу, ліворуч, праворуч, попереду, позаду, посередині) та визначати напрямок руху (вперед, назад, наліво, направо);

- вправляти у вмінні визначати розташування предметів відносно себе і будь-якого предмета, за просторовим розміщенням на площині (на столі, в зошиті);

- вчити визначати відстань, диференціювати поняття: далеко, близько, поруч, подалі;

- формувати та розширювати знання про одиниці часу: хвилина, година, доба (частини доби – ранок, день, вечір, ніч), тиждень (назви днів тижня, їх послідовність), місяць (назви 12 місяців, їх послідовність), рік (пори року – весна, літо, осінь, зима);

- вчити диференціювати та правильно вживати часові поняття: зараз, згодом, раніше, пізніше, сьогодні, завтра, вчора, швидко, повільно тощо;

- ознайомлювати з різними видами годинників та календарів та вчити користуватися ними.


Поради батькам:

- збагачуйте обізнаність дитини новою інформацією, що сприяє накопиченню уявлень про себе та світ. Залучайте до перегляду та прослуховування радіо- та телепередач пізнавального напрямку, заохочуйте до активного розв’язання завдань, листування, діалогів з програмами за допомогою членів родини;

- пізнавайте, досліджуйте світ разом з малюком: обговорюйте, читайте, експериментуйте та ін. Заохочуйте прагнення здобувати і збагачуватись корисною інформацією завжди і всюди. Наприклад, оформіть передплату дитячого журналу;

- створюйте умови та підтримуйте пізнавальні інтереси дитини, забезпечуючи розвиток природних здібностей та нахилів дитини;

- виховуйте у дошкільника почуття родинності: любові і шани до батьків та родичів, пам’яті про покоління роду, вдячності до праці рідних, шани до старших, турботи про молодших;

- залучайте дітей до активної участі у підготовці та святкуванні днів народження, ювілеїв, днів пам’яті, календарно-обрядових свят; здійсненні подорожей; разом з дітьми або спонукуючи їх до виготовлення подарунків, привітань, виступів та ін.

- за можливістю, вдома облаштуйте родинний куточок, в якому помістяться «дерево роду», фотографії та відео сімейних подій, рукотворні вироби тощо.

- вчіть малюків усвідомлювати себе як частку сім’ї, дитячої спільноти у навчальному закладі, відповідальну особистість у світі природи, людину серед інших – у суспільстві на прикладі власної активної життєвої позиції; разом з дитиною подорожуйте, здійснюйте екскурсії, колекціонуйте, майструйте тощо;

- формуйте основи логічного мислення, вчить дитину висловлювати власну думку на основі розумових висновків;

- частіше бувайте з дітьми на природі (парк, ліс, річка), відвідуйте зоопарк, ботанічний сад, музеї, вистави дитячих театрів, дійства громадських свят, виставки квітів, тварин;

- залучайте дітей до догляду за рослинами (квітник, сад, город) та тваринами (птахами, рибками, земноводними та іншими домашніми улюбленцями); за бажанням, обладнайте акваріум, влаштуйте квітник, город на підвіконні; разом з дітлахами доглядайте за рослинами, піклуйтесь про тварин;

- не соромтеся виказувати патріотичні почуття, громадянську позицію; гордість за свою родину, батьків, рідне місто, село, Україну; на власному прикладі втілюйте поняття «порядок», «безпека», «природоохоронна робота» у практичне життя дитини та родини;

- створюйте спеціальне розвивальне середовище, яке б сприяло використанню набутих знань, вмінь та навичок з логіко-математичного розвитку в родинному побуті дитини;

- формуйте соціально-економічну компетентність дитини за допомогою залучення дітей до планування сімейного бюджету (планування витрат, обговорення вартості речей);

- виховуйте почуття вдячності до праці інших людей, бережливого ставлення до природи, речей.
Показники загальнопізнавального розвитку:

- має знання про природне довкілля тієї місцевості , де проживає:

- розпізнає 3-5 (і більше) видів дерев, кущів, трав’янистих рослин, грибів; кімнатних рослин; ягід, овочів, фруктів; лікарських рослин); знає назву, будову рослин, умови і місце зростання, розуміє їх значення у природі та у житті людини;

- розпізнає тварин своєї місцевості: перелітних і зимуючих птахів, диких звірів, домашніх тварин, безхребетних (черви, молюски, раки, павуки, комахи), прісноводних та акваріумних риб, земноводних, плазунів. Знає назву, будову і спосіб їхнього життя, цікаві особливості поведінки, їх значення у природі та у житті людини;

- знає властивості повітря, води, ґрунту, може пояснити їх значення у природі та у житті людини;

- знає, які види водойм (річки, озера, моря) є у місцевості, де проживає, їх назву, значення у природі та у житті людини; володіє елементарними правилами природокористування, безпечної поведінки тощо;

- має знання про явища природи;

- знає пори року та їх послідовність, може розповісти про їхні характерні ознаки; про відповідні сезонні зміни в природі, житті тваринного світу та діяльності людини;

- знає представників тваринного та рослинного світу інших країн;

- орієнтується на глобусі, карті, розрізняє водний простір (океани) і сушу (материки);

- має елементарні уявлення про Космос: компоненти видимого космосу (місяць, зорі, Сонце), невидимого (деякі планети, комети, сузір’я). Ознайомлений з засобами дослідження Космосу людиною (телескопи, станції, космічні кораблі) та назвами професій (космонавти, астронавти, астрономи);

- класифікує предмети найближчого оточення (посуд, одяг, взуття, меблі, іграшки, побутова техніка, продукти харчування тощо), знає їх назву, функціональне призначення/значення та способи дії/використання; називає різних види транспорту, споруд, розрізняє різні види житла;

- має знання про способи виробництва предметів побуту (старовинні, сучасні, рукотворні, промислові предмети) та знає з якої сировини/ матеріалів вони виготовлені (дерево, глина, скло, метал, папір, тканина, шкіра, пластик, хутро тощо);

- має уявлення про соціальні середовища (сім’я, родина, рід, дошкільний навчальний заклад, школа, місто, село, країна);

- розуміє поняття: рідні, близькі, знайомі, чужі; молодші, однолітки, старші, дорослі, старі; володіє культурою стосунків з різними категоріями людей;

- знає назву міста/ села, країни, в якій мешкає, та столиці; називає державні символи (герб, гімн, прапор);

- розповідає про сімейні свята, бере активну участь у їх підготовці, дотримується сімейних традицій;

- має уявлення про інші нації та народи, знає назви 2-3 країн. Прихильно ставиться до людей інших національностей. Проявляє миролюбність, інтерес до несхожого, до спільних інтересів;

- володіє найбільш доступними та необхідними для розвитку соціального досвіду видами праці. Виявляє інтерес до різних професій дорослих.
Показники логіко-математичного розвитку:

- вміє лічити в межах першого десятка різними способами (лічба кількісна, порядкова, у прямому та зворотному напрямках, лічба від заданого числа);

- знає цифри у межах 0 – 9, утворює числа 1 -10 з одиниць та з двох менших чисел. Встановлює числову рівність, нерівність, визначає відношення «на скільки більше?», «на скільки менше?», «порівну», «стільки ж»;

- розв’язує прості арифметичні та логічні задачі і приклади, виконує дії додавання і віднімання, використовує знаки плюс (+), мінус (-), дорівнює (=), вміє їх записувати;

- користується початковими логічними прийомами, висловлюється за допомогою зв'язок «і», «чи», «якщо, то», «ні»;

- порівнює предмети за висотою, вагою, шириною, довжиною, товщиною, загальною величиною, здійснює класифікацію за цими ознаками.

- володіє знаннями про основні одиниці вимірювання різних величин: довжини (см, м), маси (кг), об’єму (л); має навички вимірювання за допомогою умовної мірки;

- розпізнає геометричні фігури, знає їх назву, властивості (площинні: круг, овал, трикутник, квадрат, прямокутник, багатокутник, об’ємні: куля, куб, циліндр, конус); знаходить подібні форми у навколишніх предметах, малює, складає предмети з різних геометричних фігур або визначає фігури у заданому малюнку, візерунку тощо;

- орієнтується у розташуванні предметів у просторі (вгорі, внизу, ліворуч, праворуч, попереду, позаду, посередині тощо), визначає відстань, використовуючи поняття: далеко – близько, поруч – далі. Вміє визначати розташування предметів відносно себе і будь-якого предмета, розміщувати предмети на площині (на столі, в зошиті);

- диференціює та правильно вживає часові поняття: сьогодні, завтра, вчора, зараз, згодом, раніше, пізніше;

- володіє знаннями про одиниці часу та їх складові: хвилина, година, доба (частини доби – ранок, день, вечір, ніч), тиждень (назви днів тижня та їх послідовність), місяць (назви 12 місяців та їх послідовність), рік (пори року – весна, літо, осінь, зима);

- орієнтується у часі за допомогою годинника (в межах півгодини за циферблатом) та календаря, вміє ними користуватися;

- використовує логіко-математичні уміння в повсякденному житті:

вміє набрати номер телефону служб порятунку;

вміє користуватися пультом телевізора/аудіо – відеотехніки;

має елементарні навички роботи з комп’ютером;

- знає свій вік, вік тата, мами та інших членів родини, знає дату народження, адресу та номер квартири.

V.

Обґрунтування педагогічних умов формування логіко-математичних понять у старших дошкільників
Проблема формування у дітей елементарних математичних уявлень і навчання дошкільників наприкінці ХХ століття вирішувалася у зв’язку з розробкою цілей навчання дітей узагальнених засобів розумової діяльності, формування у них уявлень про зв’язки, закономірності та логічні операції з класифікації, серіації, вимірювання й обчислення засобами ігрової діяльності в умовах дошкільного навчального закладу (О. Грибанова, С. Зинкевич, З. Лебедєва, М. Макляк, О. Проскура, К. Щербакова).

Результати багатьох досліджень свідчать, що для того, щоб засвоєння понять було свідомим, осмисленим, а не формальним, треба подбати про створення відповідних педагогічних умов. Оскільки існують різні тлумачення поняття «педагогічні умови» в педагогічних дослідженнях, уважаємо за необхідне уточнити його зміст. У тлумачному словнику української мови зазначається, що умова – це «необхідна обставина, яка робить можливим здійснення, створення, утворення чого-небудь або сприяє чомусь». У філософському розумінні умови визначають зовнішні обставини, які детермінують виникнення певного явища, результату цілеспрямованої діяльності. Без наявності таких обставин виникнення бажаного явища не буде закономірним. Термін «педагогічні» вказує на те, що означені обставини пов’язані з організацією навчально-виховного процесу, з тим зовнішнім середовищем, у якому відбувається пізнавальна і навчальна діяльність дітей, спрямована на формування в них певних знань, умінь і навичок тощо.


Отже, педагогічні умови ми визначаємо як особливості організації навчально-виховного процесу, що детермінують результати виховання, освіти та розвитку дитини, об’єктивно забезпечують можливість їх досягнення.

У нашому розумінні, яке спирається на філософське тлумачення поняття «умови», педагогічні умови не належать до внутрішнього світу дитини і не визначають її внутрішній психологічний стан. За своєю природою педагогічна реальність – це особливе середовище, в якому відбуваються співпраця і взаємодія вихователя та дітей; перенести її будь-яким способом у внутрішній світ дитини об’єктивно неможливо. З цього боку поняття «внутрішні педагогічні умови», яке досить часто використовується в науково-педагогічних дослідженнях, є недостатньо коректним.

Педагогічні умови, що утворюють зовнішнє середовище в організації навчальної і пізнавальної діяльності дітей та визначають її результати, базуються на закономірностях їх внутрішнього психічного розвитку. Це потреба дитини у пізнанні оточуючого світу, рівень її актуального і потенційного інтелектуального та фізичного розвитку; домінування певних пізнавальних мотивів діяльності, які є показниками усвідомлення дитиною себе як особистості, прагнення до вдосконалення власних знань, умінь, навичок тощо. Єдність зовнішніх педагогічних умов і внутрішніх факторів – це рушійна сила розвитку особистості в будь-якому педагогічному процесі, і їх врахування є обов’язковим у створенні сприятливого освітнього середовища на всіх етапах навчання, розвитку і виховання дитини.

При визначенні й обґрунтуванні наведених умов ми виходили з положень психології діяльності та психологічних засад усвідомленого навчання, що подані в працях О. Леонтьєва. Згідно з цими положеннями, зміна об’єкта діяльності закономірно спричиняє зміну самого суб’єкта, тобто розвиток і зміна якісних характеристик діяльності протікає як розвиток і зміна якісних характеристик її суб’єкта. При цьому джерелом розвитку виступають протиріччя між суб’єктом та об’єктом, які розв’язуються засобами діяльності завдяки цілеспрямованій і свідомо організованій активності суб’єкта, в якій він виявляє своє ставлення до об’єкта, розуміння його практичної цінності. Зважаючи на це, першою педагогічною умовою формування у старших дошкільників логіко-математичних понять виділено відображення у змісті навчання логічних дій підведення під математичне поняття як предмета цілеспрямованої пізнавальної діяльності дитини.

У визначенні наступної педагогічної умови ми виходили з того, що в дошкільному віці мислення, яке супроводжує пізнавальну діяльність дитини, має суттєві особливості. На відміну від дорослої людини, пізнавальна діяльність якої забезпечується мисленням переважно в понятійній формі, засобами абстрактно-логічного мислення, дитина пізнає і мислить здебільшого в предметно-маніпулятивній та наочній формах, лише поступово, за допомогою дорослого, узагальнюючи свій досвід у певних уявленнях і поняттях (О. Кудрявцева, Г. Люблінська, Л. Обухова та ін.).

Повсякденна практика дошкільної освіти й експериментальні дослідження психологів довели, що конкретна образність мислення дошкільника не виключає деяких простих форм міркувань і умовиводів, які мають місце навіть у дітей 3-4-річного віку. Проте, на думку дослідників (Є. Кабанова-Меллєр, Г. Люблінська, О. Савченко), поняття можна вважати сформованим не тоді, коли дитина може вільно оперувати ним, а коли воно, як узагальнене відображення дійсності, зростає в її свідомості в обсязі і поглиблюється за ступенем практичного використання. Відомо, що процес формування понять починається з чуттєвого пізнання – відчуття, сприймання, уявлення. В основу цих психологічних процесів, характерних для чуттєвого пізнання дійсності, покладена діяльність першої сигнальної системи. Означений ступінь пізнання починається з відчуття як «відображення окремих властивостей предметів і явищ унаслідок їх безпосереднього впливу на органи чуття людини». З огляду на це, педагогічною умовою, необхідною для формування логіко-математичних понять у старших дошкільників, стало поетапне опрацювання логіки математичного узагальнення предметів у предметно-практичних, наочно-образних і абстрактно-логічних діях.

Третя умова випливає з того, що поняття, які формуються за типом життєвих, передбачають наявність певного досвіду дитини, що забезпечує їй необхідний рівень узагальнення. На відміну від життєвих, у формуванні наукових понять – головну роль відіграє зовнішній активний вплив на дитину з боку дорослого, який має вербальний характер і за своїм змістом є готовим узагальненням. Готові узагальнення позбавляють необхідності включати в освітній процес дитини велику кількість прикладів дій з предметами. Відтворення визначення певного поняття не забезпечує уміння його вільного і доцільного використання у практичних діях. Усвідомлення й осмислення воно набуває у самостійній пізнавальній предметно-практичній діяльності дитини старшого дошкільного віку. Отже, третю умову формування логіко-математичних понять склало набуття дитиною індивідуального практичного досвіду експериментування з множиною предметів.

Визначені аналітичним шляхом педагогічні умови формування логіко-математичних понять у старших дошкільників в процесі пізнавальної діяльності, на жаль, не використовуються у практиці організації навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах України. Задля доведення їхньої ефективності, достатності і надійності було проаналізовано низку наукових і методичних джерел. Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми і є перспективним напрямом для забезпечення наступності в роботі дошкільної і початкової ланок освіти.



МАЙСТЕР – КЛАС
  1   2


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка