Методичні рекомендації щодо написання курсової роботи



Скачати 178.38 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір178.38 Kb.
Методичні рекомендації щодо написання курсової роботи
Вимоги до структури й змісту курсової роботи
Структура курсових робіт складається з таких основних елементів:

1) зміст;

2) перелік умовних позначень (за необхідністю);

3) вступ;

4) розділи основної частини;

5) загальні висновки;

6) бібліографічний список використаної літератури;

7) додатки (таблиці, схеми, покажчики);

8) допоміжні покажчики (за необхідністю).

Обсяг курсової роботи не повинен перевищувати 25-30 сторінок, список використаної літератури – не менш 10-15 джерел з обов’язковим посиланням на них у тексті. Оптимальним вважається такий розподіл дослідницького матеріалу: вступ – 2-4 сторінки, основна частина – 20-23 сторінок, висновки – 2-3 сторінки.



Зміст подають на початку курсової роботи з найменуваннями й номерами усіх складових частин, зокрема вступу, розділів, підрозділів, висновків, додатків, списку використаної літератури та ін. (див. додаток Б).

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідністю). Якщо в курсовій роботі вжито специфічну термінологію, скорочення, позначення й таке інше, то їх перелік розміщують перед вступом окремим списком. Перелік друкують двома колонками, у яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальну розшифровку. Спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення та ін., що повторюються менше трьох разів, у переліку не зазначають, їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.



Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми, її значущість, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Він передбачає таку послідовність викладу матеріалу: актуальність теми, мета, завдання, об’єкт, предмет, методи, наукове й практичне значення, структура дослідження.

Актуальність теми курсового дослідження розглядається в контексті її доцільності для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, яке обґрунтовують завдяки критичному аналізові й порівнянню з вже відомими розв’язаннями проблеми. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним, кількома реченнями слід висловити головне  сутність проблеми або завдання, наприклад, «…Сучасна соціокультурна ситуація зумовлює необхідність забезпечення якісно нового рівня створення, оброблення, збереження й розповсюдження документної інформації в суспільстві. Це підвищує актуальність дослідження…., що знайшло відбиття на законодавчому рівні [7]….». Актуальність теми містить ще й короткий огляд літератури, який має продемонструвати рівень дослідження теми, що потребує подальшого вирішення. Огляд літератури має продемонструвати вміння студента працювати зі спеціальною літературою, систематизувати джерела, критично їх розглядати, виділяти суттєве, оцінювати зроблене раніше іншими дослідниками, визначати головне в сучасному стані вивчення теми. Наприклад, «…Вагомий внесок у дослідження…належить Н. М. Кушнаренко [11], яка докладно визначає …», або «…Питанням…присвячено дослідження українських учених В. Мартинюка і В. Хомякова [18, 19]…». Матеріали такого огляду треба систематизувати в певному логічному зв’язку й послідовності. Тому перелік праць та їх критичний розгляд не обов’язково подавати в хронологічному порядкові. Перераховуючи авторів наукових робіт слід дотримуватися правил алфавітного порядку прізвищ, наприклад, у працях Н. М. Кушнаренко, А. А. Соляник, Г. М. Швецової-Водки. В огляді називають і критично оцінюють публікації, що мають безпосереднє відношення до теми курсової роботи.

Мета дослідження, а також зазначення конкретних завдань, які будуть вирішуватися відповідно до визначеної мети є наступною логічною складовою вступу. Завдання перераховують у вигляді перерахування: вивчити..., дослідити…, проаналізувати…, охарактеризувати…, встановити..., виявити..., визначити…. та ін. Завдання мають відображати зміст розділів або підрозділів курсової роботи.

Об’єкт дослідження  це процес або явище, яке породжує проблему й обрано для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта й відповідає, головним чином, на питання: яким чином вивчається процес або явище.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне й часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага виконавця, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.



Методи дослідження. Слід перерахувати методи, які використовувалися для досягнення поставленої в роботі мети. Методи поділяються на загальнонаукові й спеціальні. Загальнонауковими методами є аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, дедукції й індукції, системний та ін. До спеціальних методів відносяться: соціологічний метод – анкетування, бібліометричний, експеримент тощо. Наприклад, для досягнення поставленої мети й розв’язання завдань у роботі використовувалися загальнонаукові та спеціальні теоретичні й емпіричні методи: аналіз наукової літератури за темою дослідження, термінологічний, статистичний, порівняльного аналізу, синтезу, соціологічний метод анкетування.

Наукове й практичне значення отриманих результатів. У курсовій роботі, яка має теоретичне значення, подають відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в курсовій роботі з прикладним значенням – висвітлюють результати практичного застосування отриманих результатів або рекомендації щодо їх використання у вигляді нових способів, технологій, методів, методики. У цьому випадку слід коротко повідомити про впровадження результатів досліджень із зазначенням організацій, у яких їх було реалізовано, а також підкреслити значення результатів досліджень для певної галузі виробництва, суспільства в цілому та ін. У курсових роботах, зазвичай пишуть так: теоретичне значення роботи полягає в узагальненні наукових дослідженнях про… або Результати й висновки роботи поглиблюють наукові уявлення про (зазначають тему роботи). За умови проведення роботи на певній базі практики вказують базу практики: Роботу виконано на базі….. Після цього пишуть про теоретичне значення роботи: теоретичне значення роботи полягає в узагальненні наукових дослідженнях про (зазначають тему роботи) та додають: і можуть бути практично використані в їх роботі (зазначають організації, де можуть бути застосовані результати роботи, подібні базі практики), зокрема в роботі (указують базу практики).…,, які можуть використовуватися працівниками... під час...»

Структура курсової роботи. Якщо курсова робота має багато розділів, з якими доцільно ознайомитися у певній послідовності наводять структуру курсової роботи в повному вигляді із зазначенням короткого змісту розділів і підрозділів. У скороченому вигляді вона, як правило, має такий вигляд: «Структура роботи зумовлена метою й завданнями дослідження і складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи – .. сторінок: основний текст – .. сторінок, список використаних джерел  – .. найменувань (на .. сторінках) та .. додатків (на .. сторінках)».

Основна частина курсової роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають із нової сторінки. Наприкінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів з абзацу. Наприклад, «Таким чином (або отже)…..

Заголовки й зміст розділів основної частини мають відповідати темі курсової роботи та стисло, логічно й аргументовано розкривати її.

Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кількість розділів, як правило, 2-3 .

Кожний розділ повинен складатися не менш ніж із двох підрозділів, які починають з нової сторінки зі слова «РОЗДІЛ 1» або 2, 3 (без лапок), яке друкують великими літерами симетрично до тексту по центру, після чого крапку не ставлять. Потім з нового рядка великими літерами друкують назву розділу симетрично до тексту по центру, також не ставлячи в кінці крапку. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається. Заголовки підрозділів друкують з абзацу маленькими літерами (перша – велика) симетрично до тексту по ширині без крапки в кінці, наприклад «1.1. Книга як вид видання: понятійний апарат, типологічна характеристика, структура» (без лапок). Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу по ширині. У кінці заголовка ставиться крапка. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу, . Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункт «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.



Висновки курсової роботи починають із нової сторінки. Вони мають містити основні результати, що обумовлені логікою проведення дослідження у формі синтезу накопиченої в основній частині наукової інформації й співвідносяться із загальною метою й конкретними завданнями дослідження, сформульованими у вступі. Як правило, кількість висновків має відповідати кількості поставлених завдань дослідження. Заголовок «ВИСНОВКИ» (без лапок) друкують великими літерами симетрично до тексту по центру й не ставлять крапку в кінці. Після цього починають виклад висновків, наприклад, таким чином: «У результаті проведеного дослідження ми дійшли таких висновків:.». або: «У результаті проведеного дослідження визначено, що: …»

Список використаної літератури складова частина курсової роботи, яку також починають із нової сторінки. Заголовок «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» друкують (без лапок) великими літерами симетрично до тексту по центру й не ставлять крапку в кінці. До обсягу курсової роботи ця структурна частина не входить. Студент зобов’язаний посилатися на всі джерела, завдяки яким він отримав окремі результати. Список використаних джерел рекомендується розміщувати в алфавітному порядкові або в порядку згадування джерел у тексті за їх наскрізною нумерацією. Не слід включати до бібліографічного списку праці, які не були використані й на які немає посилання в тексті курсової роботи.

Додатки містять матеріали, які переобтяжують текст основної частини курсової роботи, але необхідні для повноти її сприйняття. До них відносяться: таблиці допоміжних цифрових даних, інструкції й методики, розроблені в процесі виконання курсової роботи, ілюстрації допоміжного характеру тощо.


  1. Загальні вимоги до оформлення курсової роботи

Титульний лист є першою сторінкою курсової роботи (див. додаток А). На наступній сторінці подають зміст роботи (див. додаток Б). Кожну частину починають із нової сторінки. Вимоги до тексту й берегів:

– текст друкують через 1,5 інтервали;

– розмір шрифту – 14 Times New Roman;

– ліве – 25 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм;

Нумерація курсової роботи починається з титульного аркуша, однак номер сторінки ставлять, починаючі зі вступу, арабськими цифрами в правому верхньому куті сторінки.

Відстань між назвою розділу й текстом повинна дорівнювати 34 інтервалам. Абзацний відступ повинен дорівнювати 8-12 мм.

Не слід розміщувати назву підрозділу, пункту або підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Кожну структурну частину роботи слід починати з нової сторінки. Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ». «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту, як уже зазначалось, по центру. Заголовки підрозділів – маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

До загального обсягу курсової роботи не входять додатки, список використаних джерел. Але всі сторінки зазначених елементів курсової роботи підлягають нумерації на загальних засадах арабськими цифрами.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці слід подавати в курсовій роботі після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрації позначають словом «Рис.», таблиці – «Таблиця» (без лапок) із зазначенням їх номерів та назв, наприклад, «Рис. 1.2. Структура……» (другий рисунок першого розділу), «Таблиця 1.2. Динаміка….» (друга таблиця першого розділу). Номер ілюстрації, її назва й пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи за допомогою великих літер української абетки, за винятком літер Г, Є, І, І, Й, О, Ч, Ь. Посередині сторінки друкується слово «ДОДАТКИ» по центру (без лапок), а на наступній сторінці зверху по центру друкується «Додаток А» (без лапок). Текст кожного додатка може також бути поділений на розділи й підрозділи. У цьому випадку перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) й крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – підрозділ 3.1 додатка В. Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д), формула (А. 1) – перша формула додатка А.
5. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. При цьому необхідно дотримуватися загальних вимог до цитування й посилання:

а) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело. При цьому текст цитати оформлюється лапками й наводиться в граматичній формі джерела цитування, із збереженням особливостей авторського написання, а посилання на джерело цитування в тексті роботи оформлюється таким чином: 3, c. 125, де 3 – номер джерела посилання, 125 – номер сторінки наведеної цитати. Номери сторінок, на які дано посилання в курсовій роботі наводяться й тоді, якщо використовують матеріали з джерел, які мають велику кількість сторінок;

б) цитування повинно бути повним, без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається й позначається трьома крапками;

в) посилання на джерела без цитування в тексті курсової роботи оформлюють згідно з їхнім переліком у квадратних дужках без зазначення сторінок, наприклад, при посиланні на багато джерел – «...висвітлені в працях видатних витчизняних учених …. [1-7]», або 2, 12, на одне джерело – 4;

г) посилання на ілюстрації, таблиці або формули, використані в дослідженні, вказують відповідно до їхнього порядкового номера. Наприклад: «рис. 1.1», «див. табл. 1.1.» тощо.

Допускається наводити посилання у виносках, при цьому його оформлення має відповідати бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.

Якщо студент має особисті наукові публікації, слід давати посилання на них в основному тексті.


6. Мовностилістичні особливості оформлення тексту курсової

роботи

Текст у курсовій роботі має бути викладеним у науковому стилі. Науковий стиль характеризують такі складові: змістовна логічність, цілісність, об’єктивність, лаконічність, ясність, зрозумілість, завершеність, доказовість суджень. Науковий стиль також передбачає вживання в тексті наукової термінології. Текст викладається від третьої особи, наприклад: вважаємо, на нашу думку. Найважливішими засобами логічного зв’язку є спеціальні функціонально-синтаксичні конструкції, що вказують послідовність розвитку думки. Наприклад, для відображення причинно-наслідкових зв’язків слід використовувати такі вислови: тому; відповідно до чого; внаслідок того, що; у зв’язку з тим, що; крім цього та ін. Вислови перш ніж вказати на; слід розглянути та ін. слід застосовувати для переходу до іншої думки. Висновки, як правило, починаються з таких зворотів: таким чином; отже; проведене дослідження дозволило дійти таких висновків; вищесказане дозволяє констатувати, що…; дослідження засвідчило, що; узагальнюючи, слід визначити та ін.

Характерними для наукового стилю є речення з чіткими синтаксичними зв’язками, наприклад: відповідно до; згідно з; у результаті; зважаючи на…; порівняно з…та ін.

Обов’язковою вимогою об’єктивності викладу матеріалу є джерело, на яке посилається студент. У цьому випадку слід вживати такі слова й словосполучення як: на думку…; за такими даними та ін.

Науковий стиль передбачає також широке використання пасивних конструкцій, наприклад: з’ясовано необхідні умови; розглянуто; проаналізовано, обґрунтовано та ін.

Типовими елементами мовностилістичного оформлення курсової роботи є також такі конструкції:



«Актуальність дослідження визначається...»

«Аналіз праць із питань… [1, 3, 7], засвідчив, що…».

«Мета дослідження полягає в…»

«Завдання дослідження зумовлені його метою і передбачають:

  • охарактеризувати….;

  • визначити…;

  • дослідити…;

  • з’ясувати…».

«Поставлена мета передбачає розв'язання таких завдань...».

«У роботі застосовано такі методи...».

«Практичне значення дослідження полягає...».

«Одержані результати дослідження полягають у тому, що…».

«Дослідження... показало (продемонструвало, засвідчило), що…».

«Результати дослідження засвідчили, що ».

«На підставі аналізу досягнень…»

«Результати порівняльного аналізу засвідчили, що…»
7. Вимоги до оформлення списку використаної літератури

Список використаних джерел рекомендується розміщувати в алфавітному порядкові або в порядку згадування джерел у тексті за їх наскрізною нумерацією. Якщо список розміщують в алфавітному порядкові, джерела іноземною мовою розміщують за алфавітом після їхнього переліку українською й російською мовами.


Опис книг 1,2,3 авторів

Матвієнко О. В. Представлення інформації в автоматизованих документно-інформаційних системах : навч. посіб. / О. В. Матвієнко. – К. : НТУ, 2001. – 130 с. : іл.

Асєєв Г. Г. Internet/Intranet / Г. Г. Асєєв, В. М. Шейко. – Х. : Вид-во ХДАК, 1999. – 360 с. : мал. – (Інформаційні технології в документознавстві).

Сєдих В. В. Бібліотечні каталоги як інформаційно-пошукові системи : навч. посіб. / В. В. Сєдих, Г. П. Терентьєва, В. К. Удалова ; Харківська держ. академія культури. – Х. : ХДАК, 2003.– 193 c. – (Культура та освіта).


4,5 і більше авторів

Інформаційний сервіс в Інтернеті  : навч. посіб. / В. М. Шейко та ін. ; Харк. ін-т культури. – Х. : ХГИК, 1998. – 207 с.


Укладачі

Методологія культурологічних досліджень : навч.-метод. матеріали / Харк. держ. акад. культури, Каф. історії та теорії культури ; уклад. Г. В. Босенко, Л. Г. Тишевська ; відп. ред. О. Г. Стахевич. – X. : ХДАК, 2003. – 22 с.

Якщо у відомостях про відповідальність більше 3 укладачів, указується перший зі словами [та ін.].
Оформлення посилання на том багатотомного видання

Лермонтов М. Ю.  Собрание сочинений. В 4 т. Т. 2. Поэмы  / М. Ю. Лермонтов ; ред. Т. П. Голованова. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Наука, 1980. – 575 с.


Аналітичний опис
Стаття з журналу

Соловьев В. М. Универсализация подготовки реферата многоцелевого назначения / В. М. Соловьев, А. Е. Конюшенко // Науч.-техн. информация. Сер. 1. – 1991. – №7-8. – С. 50−53.


Стаття з газети

Романенко О. Навчальний заклад / О. Романенко // Голос України. – 2003. – 8 квіт. (№ 67). – С. 2.


Стаття з видань, що продовжуються

Карпенко, О. О. Методика викладання документознавства як фундаментальної навчальної дисципліни в підготовці фахівців-документознавців / О. О. Карпенко // Гуманітарний часопис / Нац. аерокосміч. ун-т ім. М.Є. Жуковського «Харк. авіац. ін-т». – Х., 2007. – № 2. – С. 124−129.



Оформлення електронного видання

Ларьков Н. С. Документоведение [Електронний ресурс : учеб. пособие /  Н. С. Ларьков. – Электрон. дан. – Режим доступа : http://aleho.narod.ru/document/index.htm, свободный. – Загл. с экрана.



Додаток А

Зразок оформлення титульного аркуша курсової роботи
Титульний аркуш індивідуальної студентської роботи оформлюють на папері білого кольору формату A4 (210 мм x 297 мм).

При оформленні титульного аркуша індивідуальної студентської роботи необхідно дотримуватися таких параметрів:



  • відступ від країв аркуша паперу: лівий - 25 мм, правий - 10 мм, верхній та нижній - 20 мм;

  • шрифт - Times New Roman 14 pt (окрім назви індивідуальної студентської роботи, яка виконується шрифтом розміром 22 pt), чорного кольору;

  • інтервал шрифту - звичайний (без розтягування або ущільнення);

  • міжрядковий інтервал - 1;

абзацні відступи й інтервали не використовуються (нульові).

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського

«Харківський авіаційний інститут»
Гуманітарний факультет
Кафедра документознавства та української мови

курсова робота
з аналітико-синтетичної переробки документної інформації

на тему: «Аналітико-синтетична переробка документної інформації як складова інформаційної діяльності»

Виконав студент 3 курсу групи 735д

напряму підготовки (спеціальності)



6.02010501«Документознавство та інформаційна діяльність»

Ростова О.І.
Прийняв: доц. каф. 703, доцент, к.пед.н. Карпенко О.О.
Національна шкала _________

Кількість балів:____

Оцінка ECTS____


Члени комісії __ ________ _________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ _________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ _________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

Харків – 2016

Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «ХАІ»

Інститут, факультет, відділення Гуманітарний факультет

Кафедра, циклова комісія кафедра документознавства та української мови

Напрям підготовки 6.02010501

Спеціальність «Документознавство та інформаційна діяльність»
ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри,

голова циклової комісії ________

_____________________________

«___» ___________ 2016 року

ЗАВДАННЯ

НА КУРСОВУ РОБОТУ СТУДЕНТУ

РОСТОВ ОЛЕГ ІГОРЕВИЧ


1. Тема роботи «Реферування в інформаційній діяльності документознавця»

2. Керівник роботи – Карпенко Олена Олексіївна, канд. пед. наук, доцент

3. Затверджені рішенням засідання кафедри №703 (протокол №___ від_______)

4. Строк подання студентом проекту (роботи)__________

5. Вихідні дані до роботи Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (21 найменування). Обсяг роботи 25 сторінок. Загальний обсяг роботи – 30 сторінок.

6. Зміст розрахунково-пояснювальної записки ( перелік питань, які потрібно розробити)

1. Охарактеризувати…..;

2. Розглянути…….;

3. Проаналізувати……;

4. Дослідити……..



Студент ____________ Ростов О.І.
Керівник роботи ____________ Карпенко О.О.

Додаток Б

Зразок оформлення ЗМІСТУ

ЗМІСТ

Стор.


ВСТУП…………………………………...................................................................3

ВСТУП………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИКО-СИНТЕТИЧНА ПЕРЕРОБКА ДОКУМЕНТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА………………………………5

1.1. Сутність поняття АСПДІ……………………………………………….5

1.2. Основні види АСПДІ……………………………………………………7

РОЗДІЛ 2. ВТОРИННІ ДОКУМЕНТИ ЯК СКЛАДОВА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1.  ………………………………………………………………….…….12

2.2.……………………………………………………….…………………15

2.3. …………………………………………………….…………………...21

ВИСНОВКИ……………………………………………………………....................27



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………........................................29

ДОДАТКИ……………………………………………………………………………31


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка