Методичні рекомендації «Роль сім’ї у відновленні людини з проблемою психічного здоров’я»



Сторінка9/9
Дата конвертації11.04.2016
Розмір1.32 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Проблеми, які доводиться долати родичам людей з психічними захворюваннями в повсякденному житті та ресурс, який може бути корисним при вирішенні цих проблем.

1. Медичні:



  • у вашого родича з'явилися попереджуючі ознаки захворювання;

  • закінчилися ліки, які виписав лікар для підтримуючого лікування;

  • на фоні приймання медикаментів з'явилися побічні дії;

  • ви помічаєте, що ваш родич не регулярно вживає ліки;

  • вашому родичу потрібно пройти перекомісію (+психосоціальна проблема);

  • вас і вашого родича цікавить питання добровільної й недобровільної госпіталізації (+ психосоціальна проблема);

  • погіршення психічного стану вашого родича, який прагне пройти курс лікування;

  • гарне самопочуття вашого родича, який прагне припинити приймання ліків, але не знає, які можуть бути наслідки;

  • ваш родич приймає ліки, але недостатньо знає яка їхня дія й для чого йому це потрібно.

Куди звертатися.

Коли виникають медичні проблеми, найкращим рішенням буде звернення до фахівця, тобто використати ресурс №1 «Лікар-психіатр». В тих випадках, коли питання не потребує термінового вирішення, але має додатковий зміст (психосоціальний), можна спочатку звернутися до інших спеціалістів.


2. Психологічні:

  • ваш родич заявляє, що в сім’ї його не розуміють, і тому часто виникають конфлікти (+ медична, +соціальна проблема);

  • ваш родич відмовляється спілкуватися з вами, не приймає вашу допомогу, але ви бачите, що сам він не може розв'язати своїх проблем (+медична проблема);

  • ваш родич постійно перебуває вдома, у нього немає друзів, але він говорить, що хотів би більше спілкуватися, тільки не знає де і як це зробити (+медична, +соціальна проблема);

  • ваш родич не знає, як організувати свій вільний час (+соціальна проблема). Куди звертатися.

При вирішенні такого роду проблем корисними можуть бути ресурс № 2 «Сім’я, друзі, сусіди», ресурс № 3 «Соціальні ресурси та послуги», ресурс № 4 «Громадські організації», ресурс № 5 «Сам пацієнт», ресурс № 1«Лікар-психіатр».


3. Соціальні:

  • вашого родича звільнили з роботи, і він вважає, що без видимої причини й підстав (+медична, +психологічна проблема);

  • виникла проблема з одержанням пенсії;

  • у вашого родича низьке матеріальне становище (+медична, +психологічна проблема);

  • вашому родичу продали неякісний товар (+психологічна проблема).


Куди звертатися.

При вирішенні такого роду проблем корисними можуть бути ресурс № 2 «Сім’я, друзі, сусіди», ресурс № 3 «Соціальні ресурси та послуги», ресурс № 4 «Громадські організації», ресурс № 5 «Сам пацієнт», ресурс № 1«Лікар-психіатр».


На практиці, немає чітких меж між медичними, психологічними й соціальними проблемами, іноді трапляється, що лікареві задаються питання, які стосуються інших сфер. Щоб ефективніше вирішити проблему, краще буде залучити інші ресурси співтовариства, ті які професійно допоможуть вирішити певну проблему.
В чому ж різниця між лікарською допомогою й використанням інших поза лікарняних ресурсів? Звернення до лікаря – дуже важливе й першочергове завдання. Від постановки діагнозу, призначення ліків і наступного підтримуючого лікування залежить якість усього лікування, тривалість і стійкість ремісії. Лікар виявляє хворобу для того, щоб її лікувати. Це симптоми, синдроми, стани, які заважають людині бути здоровішою. Допомога лікаря здійснюється в зоні хвороби.

Участь інших ресурсів співтовариства здійснюється в зоні здоров'я. Працювати зі збереженими якостями, підтримувати їх, розвивати. Знаходити потенціал, що можливо раніше не проявлявся (нові здатності, прагнення й таланти). Родина служить основним джерелом поза лікарняної підтримки і є частиною системи підтримки для психіатричних пацієнтів. Також дуже важлива роль самих пацієнтів у зміні установок співтовариства, у якому вони живуть. Коли пацієнти протидіють упередженому ставленню до їхнього стану, вони стають найкращими власними захисниками.


Позитивне відношення й підтримка з боку родичів нерідко мають вирішальне значення для відчуття здорової частини особистості й потенціалу. Ця підтримка повинна бути доповненням таких же установок і підтримки з боку фахівців. Постійне щире й добродушне домашнє оточення, у комбінації з підтримуючим лікуванням сприяє зменшенню ймовірності розвитку рецидиву.

Нижче, у таблиці, наведені номери телефонів різних установ та організацій м. Києва, які допоможуть вам та вашим близьким у вирішенні медичних, психологічних, та соціальних проблем.




Назва установи або організації

Додаткова інформація

Адреса / контактний телефон

Довідкова служба швидкої медичної допомоги




1503

Довідка про номери телефонів міської мережі за неповним даними

Довідатися № тел. по названій адресі

1509

Довідкова служба «Київміськдовідка»

Наявність мед. препаратів в аптеках

1559

1561


Міліція




102

Швидка психіатрична допомога (бригада)

Госпіталізація

489-01-75

Асоціація психіатрів України (АПУ)

«Школа для родичів»

Ірина, Олена, Тетяна



468-53-33

468-61-64



АПУ Бібліотека

Сергій Станіславович

463-67-27

Центр медико-соціальної реабілітації (ЦМСР)

КМКПЛ №1



Види діяльності: консультації, індивідуальна та

групова робота,

зайнятість у майстернях


468-41-85

468-02-15



КМКПЛ №1, головний лікар

Мишиєв В’ячеслав Данилович

468-32-17

Прийомне від. КМКПЛ №1 (жіноче)

(чоловіче)



Госпіталізація

503-87-89

468-38-66



Кризове від. КМКПЛ №1 (зав.)

Нетрусова Світлана Григорівна

468-02-71

Республіканський консультативний психологічний центр РКПЦ (зав.)

реєстратура



консультація фахівця

503-87-40

468-10-03



КМКПЛ №1, юрист

Григор’єв О. В.

503-87-11

Телефон довіри

З 12.00-20.00

451-54-51

Спеціалізований телефон довіри

Консультації психолога, юриста

456-17-25

Соціально-наркологічна приймальня

Консультація нарколога

456-11-28

Київський міський центр по роботі з інвалідами

Навчальні курси

235-87-93

235-94-98

Вул. І. Франка 36 Б

Черговий лікар Головного управління охорони здоровья м. Києва





278-40-41


Список літератури:



  1. В.А. Прочан, С.Н. Ениколопов. Психосоциальные методи роботи с семьями больных шизофренией : обзор исследований. Научный центр психического здоровья. РАМН, Москва. СТПР№ 1-2008 // "Современная терапия психических расстройств" / Архів / СТПР№ 1-2008 /

  2. Внебольничная помощь и психиатрическая реабилитация при тяжелых психических заболеваниях. Пер. с анг. под общей ред. А.И. Абессоновой К.: «Сфера» 2002.

  3. Гипенрейтер Ю.Б. общаться с ребенком. Как ? – М.: АСТ: Астрель, 2007.

  4. Жариков Н.М., Тюльпин Ю.Г. Психиатрия: Учебник. – М.: Медицина, 2000. – 544 с.

  5. Карманное руководство к МКБ-10: Классификация психических и поведенческих расстройств (с глоссарием и исследовательскими диагностическими критериями) / Сост. Дж Э Купер/ Пер. с англ. Д. Полтавца – К.: Сфера, 2000. – 464 с.

  6. Клауд Г., Таусенд Дж. Барьеры. Обретение независимости. Пер.с англ. – Спб.: Мирт, 2002.

  7. Льюис Кьюперс, Джулиан Лефф, Доминик Лем. Шизофрения : работа с семьями. – К.: Сфера, 1996, – 128 с.

  8. Марценковский И.А., Блажевич Ю.А., Бикшаева Я. Б. Методическое пособие для психообразовательной работы с семьями больных шизофренией под редакцией Тины Игоревны Берадзе – К., 2006, – 32 с.

  9. Практикум по психосоциальному лечению и психосоциальной реабилитации психически больных (под ред.проф. И.Я. Гуровича и д.м.н. А.Б. Шмуклера). -.: ИД Медпрактика – М, 2002.

  10. Психиатрия. Под ред. Р. Шнайдера. Пер. с англ. –М., Практика, 1998. – 1998. – 485 с.

  11. Психические нарушения. / В.А. Жмуров – М.: МЕДпресс-информ, 2008.– 1016 с.

  12. Сарторіус Норман. Розуміння класифікації психічних розладівМКХ-10: Кишеньковий довідник/Перекл. з англ. С. І. Михняка, І. Й. Влох. – Львів: Фенікс, 1999. – 96 с.

  13. Стивен Р. Кови. Семь навыков высокоэффективных людей. – Л.: «Світ», 2001.

  14. Тренінг суспільних навиків у реабілітації пацієнтів із психічними розладами. Збірник праць за редакцією Йоанни Медер. – Львів: «Палітра друку», 2000.

  15. Тщательно взвешенный прием лекарственных средств: Информация для психиатрических пациентов о лекарственных средствах, применяемых в психиатрии / П. Фейн, В. Марсхалкерверд, Э. Дик и др. : Пер. с гол. – К.: Сфера, 1999. – 124 с.

  16. Уайнхолд Б., Уайнхолд Дж. Освобождение от созависимости. Пер.с англ. А.Г. Чеславской – М.: Независимая фирма «Класс», 2005.

  17. Шизофрения: информация для семей. Пособие для родственников лиц, страдающих психическими заболеваниями. – К.: Сфера, 1997, – 63 с.

  18. Э. Фуллер Торри. Шизофрения: книга в помощь врачам, пациентам, и членам их семей. – СПб: Питер Пресс, 1996. – 448 с.


Додаток 1
Характеристики агресивної, впевненої та невпевненої поведінки.





Агресивна поведінка

Впевнена поведінка

Невпевнена поведінка

Контакт очей

Пильний погляд безпосередньо в очі співрозмовнику

Стійкий контакт очей: в очі партнеру дивляться в момент пред’явлення вимог, не відводять погляд, коли вислуховують заперечення

Відсутній контакт очей: погляд собі під ноги, на стелю, в свої папери, але не в очі співрозмовнику

Дистанція спілкування

Мінімальна. На партнера весь час «наступають», вторгаються на його територію

Оптимальна. Відповідає прийнятим в даний момент стандартам офіційного спілкування

Прагне до збільшення, «відступає від партнера», починає говорити з великої відстані

Жестикуляція

Бурна. Розмахує руками, здійснює шумні, хаотичні рухи, стукає дверима, б’є предмети

Відповідає змісту сказаного

Напружена. Дрож і хаотичні рухи. Судорожне перебирання паперів, не знає куди діти руки

Тон, гучність голосу

Крики, воплі, погрожуючі інтонації. Співрозмовника зовсім не слухають, не дають договорити. Говорять короткими, різкими фразами

Говорять достатньо голосно, щоб бути почутим співрозмовником. Уважно слухають співрозмовника

Говорять тихо, невпевнено. Фрази розтягуються

Почуття

Гнів, розлючення

Спокій, впевненість

Страх, тривога, провина

Зміст мовлення

Докори, погрози, накази, образи

Інформування про свої права, бажання, наміри, дії

Виправдовування, вибачення, пояснення

Займенники: Я, МЕНІ

У фразах, які містять погрози, накакзи

Вказує на той факт, що сааме я стою за данною вимогою

Використовується невизначена форма дієслова, мова від третьої особи

Зміст вимоги

Не заявляється

Короткий і чіткий

Не можливо зрозуміти бажання людини: можливо сама не знає, чого бажає, можливо не може сказати про своє бажання

обґрунтування

Не дається

Коротке та чітке

Довге, спутане, перенасичене вибаченнями та непотрібними поясненнями



1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка