Методичні рекомендації "Організація інклюзивного, індивідуального навчання для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2015/2016 навчальному році"



Скачати 333.11 Kb.
Дата конвертації11.04.2016
Розмір333.11 Kb.
Методичні рекомендації "Організація інклюзивного, індивідуального навчання для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2015/2016 навчальному році"
Відповідно до Державного стандарту визначено нові підходи до організації дітей з особливими освітніми потребами: інклюзивне та інтегроване навчання; формування життєвої компетентності у дітей з порушеннями психофізичного розвитку як умови їх соціальної інтеграції, здатності застосовувати здобуті знання і вміння у практичній життєдіяльності.

Сл 2. У спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах (далі – спеціальні навчальні заклади) з 1 вересня 2014 року запроваджено поетапне введення в дію нових навчальних планів, розроблених відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 р. № 607 (далі – Державний стандарт).

Державний стандарт розроблений з урахуванням Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів» (далі – Державні санітарні норми і правила), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2013 № 144, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 р. за № 410/22942.



Сл 3. За цим державним стандартом діти з особливими потребами можуть здобувати освіту у різних типах загальноосвітніх навчальних закладів: спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах (спеціальні загальноосвітні школи з продовженим днем, школи-інтернати, спеціальні навчально-виховні комплекси, об'єднання, навчально-реабілітаційні центри далі – НРЦ), загальноосвітніх школах зі спеціальними та інклюзивними класами. Для учнів, які за станом здоров’я не можуть відвідувати навчальний заклад, місцеві органи управління освітою організовують індивідуальне або дистанційне навчання. Право вибору навчального закладу або форми навчання належить батькам дитини.

З огляду на те, що Державними санітарними нормами і правилами зменшено гранично допустиме тижневе навчальне навантаження у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах, звертаємо увагу, що згаданою вище постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 р. № 607 затверджено базові навчальні плани таких закладів І ступеня, розраховані на структуру початкової школи у складі підготовчого, 1-4 класів. Відповідно строк навчання у такій початковій школі становить 5 років (включаючи обов’язковий підготовчий клас), що забезпечує достатню кількість навчальних годин для засвоєння змісту освітніх галузей у поєднанні з проведенням корекційно-розвиткової роботи.



Сл 4. З урахуванням поетапного переходу спеціальних навчальних закладів на нові навчальні плани і програми (лист МОН від 25.06.2014 № 1/9-335 «Про навчальні плани та програми спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів на 2014/2015 навчальний рік») робочі навчальні плани на 2015/2016 навчальний рік для загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, складаються:

Сл 5. для підготовчого, 1-3 класів – за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (початкова школа), затвердженими наказом МОН України від 28.01.2014 № 80 (зі змінами, внесеними наказами МОН України від 11.02.2014 р. № 133 та від 15.07.2014 № 828);

Сл 6. для 4 класів – за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженими наказом МОН України від 03.11.2004 р. № 849 (зі змінами, внесеними наказом МОН України від 11.09.2009 р. № 852);

Сл. 7. для 5-6 класів – за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженими наказом МОН України від 22.04.2014 № 504 (зі змінами, внесеними наказом МОН України від 11.06.2014 р. № 701);

Сл 8. для 7-10 класів – за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженими наказом МОН України від 09.04.2015 № 416 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.08.2008 р. № 778;

Сл 9. для 11-12 класів – за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 12.02.2015 № 134.(Зупинитися на наказі)

Сл 10.

Сл 11. Типові навчальні плани для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів обов’язково включають години корекційно-розвиткових занять, зміст яких спрямований на вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів. Вибір курсів з корекційно-розвиткової роботи у старшій школі визначається навчальним закладом відповідно до контингенту в межах передбачених годин («Соціально-побутове орієнтування», «Орієнтування в просторі», «Українська жестова мова», «Розвиток слухо-зоро-тактильного сприймання мовлення та формування вимови», «Розвиток слуху та формування вимови», «Лікувальна фізкультура», «Ритміка», «Корекція розвитку»). Корекційно-розвиткові заняття проводять спеціалісти навчального закладу: вчитель-дефектолог, вчитель-логопед, вчитель фізкультури (інструктор з фізкультури), вчитель ритміки.

Сл 12. У старшій школі для дітей сліпих, із зниженим зором, глухих, із зниженим слухом, із порушеннями опорно-рухового апарату уведено курс «Захист Вітчизни», основна мета якого підготовка молоді до забезпечення власної безпеки у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

Спеціальні загальноосвітні навчальні заклади для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, на основі Типових навчальних планів складають щорічні робочі навчальні плани, конкретизуючи варіативну складову з урахуванням особливостей розвитку та індивідуальних освітніх потреб учнів. Під час складання робочих навчальних планів для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, дозволяється перерозподіл до 15 відсотків навчального часу, визначеного інваріантною частиною Типових навчальних планів. Всередині освітньої галузі перерозподіл здійснюється за погодженням із місцевим органом управління освітою, між галузями – за погодженням із Міністерством освіти і науки України.

Навчальний процес у спеціальних навчальних закладів для дітей глухих та зі зниженим слухом організовується за програмами загальноосвітньої школи для 5-11 класів (програми розміщені на офіційному сайті Міністерства (www.mon.gov.ua). Вчителі вносять корективи до них з урахуванням індивідуальних особливостей учнів глухих та зі зниженим слухом та строку навчання у школі ІІ та ІІІ ступеня.

У межах програм для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей для дітей із складними вадами розвитку (глухих та зі зниженим слухом у поєднанні з розумовою відсталістю) дозволяється вносити корективи з урахуванням індивідуальних особливостей даної категорії дітей.



Сл 13. Навчальні плани для учнів з помірною розумовою відсталістю складаються на основі Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів І ступеня для розумово відсталих дітей з українською чи російською мовою навчання з урахуванням особливостей психофізичного розвитку учнів.

Сл 14. Навчання дітей з помірною розумовою відсталістю здійснюється за спеціальними навчальними програмами для спеціальних навчальних закладів для розумово відсталих дітей та (або) за індивідуальною навчальною програмою. Допускається адаптація змісту освіти до пізнавальних можливостей учнів, що виявляється в зменшенні обсягу матеріалу, його спрощенні за характером і структурою, збільшення кількості годин на вивчення окремих тем та постійне повторення навчального матеріалу у поєднанні з предметно-практичною діяльністю.

Сл 15. Корекційно-розвитковою складовою інваріантної частини навчальних планів спеціальних навчальних закладів регламентується організація системної реабілітаційної роботи з учнями (вихованцями): розвиток слухового сприймання; розвиток зорового сприймання; розвиток мовлення; корекція пізнавальної діяльності; формування навичок просторового орієнтування; соціально-побутове орієнтування; формування компенсаційних способів діяльності; практичне використання знань, умінь і навичок (предметно-практична діяльність); розвиток комунікативної діяльності і творчості; фізичний розвиток. Така робота передбачає вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, і потребує впровадження особистісно орієнтованих програм навчання та реабілітації за індивідуальним та диференційованим підходом.

З урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності учнів з порушеннями слуху типові навчальні плани для дітей глухих та зі зниженим слухом розроблені з урахуванням пріоритетів білінгвального (двомовного) навчання (інтеграція словесної мови як мови навчання з українською жестовою мовою (далі – УЖМ) як мовою опанування та інтеграція УЖМ як мови навчання з словесною мовою як мовою опанування). Такий підхід схвалюють наукові, методичні працівники, педагоги спеціальних навчальних закладів.

Двомовне навчання у спеціальних навчальних закладах для дітей глухих та зі зниженим слухом передбачає одночасне використання двох мов (словесної та УЖМ). УЖМ вивчається не лише як окремий предмет, а й використовується як засіб вивчення інших предметів. У старших класах особливо важливо забезпечувати зростання питомої ваги словесної мови з відповідним зменшенням обсягу використання УЖМ. За таких умов розширюється сфера використання словесної мови і забезпечується більш успішне формування в учнів мовленнєвих умінь. При цьому, за належної організації навчання, рівень засвоєння змісту предмета підвищується.

Не менш важливою є робота з розвитку продуктивних видів мовленнєвої діяльності – говоріння й письма. Необхідно спрямовувати увагу на розвиток уміння учнів з порушеннями слуху будувати діалоги та монологічні висловлювання за навчальним матеріалом і відповідними мовленнєвими ситуаціями.

Виконанню таких завдань сприятиме системна корекційно-розвиткова робота з розвитку слухо-зоро-тактильного сприймання мовлення та формування вимови у глухих дітей та з розвитку слухового сприймання та формування вимови у дітей зі зниженим слухом із забезпеченням міжпредметних зв’язків.

Обов’язковою складовою у запровадженні двомовного навчання має стати робота з батьками учнів, громадськими організаціями тощо, спрямована на роз’яснення соціальної потреби в такій моделі навчання, її переваг, особливо у створенні передумов для подальшої соціалізації учнів та випускників з порушенням слуху.



Сл 16. Нагадуємо, що Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах для дітей з особливими освітніми потребами (за нозологіями), щороку розміщується на офіційному сайті Міністерства та в Інформаційному збірнику МОН.
Діти, які не можуть за станом здоров’я відвідувати школу, навчаються за індивідуальною формою.

Сл 17.

Сл 18.

Індивідуальне навчання впроваджується з метою забезпечення права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти з урахуванням індивідуальних здібностей та обдарувань, стану здоров'я, демографічної ситуації, організації їх навчання.

Сл 19. Наказом Міністерства освіти і науки України затверджено Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах 20.12.2002 N 732 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 січня 2003 р. за N 9/7330).

Сл 20. 1.6. Підставою для організації індивідуального навчання є:

заява батьків або осіб, які їх замінюють;

наказ директора навчального закладу;

погодження місцевого органу управління освітою;



скерування департаменту;

витяг з протоколу ПМПК чи ЛКК (поновлюється кожного року).

Сл 21. 1.7. Право на індивідуальне навчання мають учні:

- які за станом здоров'я не можуть відвідувати навчальний заклад;

- яким необхідно пройти лікування у лікувальному закладі більше одного місяця;

- які мають високий навчальний потенціал і можуть прискорено закінчити школу;

- які проживають у селах і селищах (коли кількість учнів у класі становить менше 5 осіб);

- які не встигають протягом двох років навчання у школі I ступеня;

- які потребують корекції фізичного та (або) розумового (психічного) розвитку (у разі, якщо батьки або особи, які їх замінюють, відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату).

Кількість годин для організації індивідуального навчання відповідно до кількості предметів інваріантної частини навчального плану визначається наказом директора та затверджується відповідним органом управління освітою (згідно з довідкою ЛКК):

1-4-ті класи - 5 годин на тиждень на кожного учня;

5-9-ті класи - 8 годин на тиждень на кожного учня;

10-12-ті класи - 12 годин на тиждень на кожного учня

за умови виконання вимог Державного стандарту початкової загальної освіти, Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти.

Сл 22. Кількість годин для організації індивідуального навчання учнів, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, відповідно до кількості предметів інваріантної складової навчального плану за умови виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти та Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, визначається наказом директора навчального закладу, затверджується відповідним органом управління освітою і становить(згідно з довідкою ПМПК):

1-4-і кл. - 10 год. на тиждень на кожного учня;

5-9-і кл. - 14 год. на тиждень на кожного учня;

10-12-і кл. - 16 год. на тиждень на кожного учня.


Сл 23. Право на рівний доступ до якісної освіти є невід’ємним правом кожної без винятку дитини. Практичним забезпеченням цього права для дітей з особливими освітніми потребами є впровадження ідей інклюзивного навчання

Сл 24. Інклюзивне навчання це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами на основі організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

Метою інклюзивного навчання є реалізація права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання, їх соціалізація та інтеграція у суспільство, залучення сім’ї до участі у навчально-виховному процесі.



Сл 25. Інклюзивна освіта - система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу.

  • Сл 26. Інклюзивна модель освіти охоплює: систему освітніх послуг, зокрема:

адаптацію навчальної програми та плану, фізичного середовища, методів і форм навчання, використання існуючих у громаді ресурсів, залучення батьків; співпрацю з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до потреб дітей; створення сприятливої атмосфери у дитячому колективі.

  • Сл 27. Пріоритетні завдання з питань запровадження інклюзивної освіти:

- поглиблення знань зі спеціальної педагогіки та психології, методики роботи з дітьми, що мають особливості психофізичного розвитку;

- організація співпраці зі спеціальними фахівцями, використання методик спеціальної педагогіки та психології;

- формування вміння вибору форм і методів у роботі з дітьми, що мають особливі освітні потреби;

- удосконалення професійної майстерності, вміння протистояти труднощам та знаходити вихід зі складних ситуацій у вихованні та навчанні дітей з особливостями психофізичного розвитку.



Сл 28.

- підготовка нової генерації педагогічних працівників, здатних позитивно впливати на розвиток особистості в умовах інклюзивної освіти;

- модернізація змісту, принципів, форм і методів щодо формування готовності фахівців до впровадження інклюзивного навчання;

- реалізація сучасних підходів до професійної підготовки педагогічних працівників в умовах освітнього закладу.


Сл 29. Особливості організації інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах регламентовано Постановою № 872 Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 р. «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах».

Зокрема, постанова зазначає, що для дітей з особливими освітніми потребами розробляються індивідуальний навчальний план та індивідуальна навчальна програма з урахуванням висновку ПМПК, а також індивідуальна програма розвитку.

Сл 30. Для організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах необхідно створити відповідні умови:

безперешкодний доступ до території та приміщень навчального закладу, зокрема, для дітей з вадами опорно-рухового апарату, в тому числі для дітей, які пересуваються на візку, та дітей з вадами зору;

забезпечення навчального закладу необхідними навчально-методичними посібниками, наочно-дидактичними та індивідуальними технічними засобами навчання;

наявність кабінетів учителя-дефектолога, психологічного розвантаження, логопедичного з відповідним корекційно-розвитковим обладнанням;

забезпечення педагогічними кадрами, які володіють методиками роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (зокрема, учителями-дефектологами, учителями інклюзивного навчання (асистентами учителя).

Інклюзивне навчання організовується у загальноосвітніх навчальних закладах, незалежно від типу, форми власності та підпорядкування, на основі комплектування класів учнями з типовим розвитком та учнями з особливими освітніми потребами. Рішення про створення класів з інклюзивним навчанням приймається засновником (власником) загальноосвітнього навчального закладу за погодженням з відповідним органом управління освітою та органом державної санітарно-епідеміологічної служби.



Передумовою у забезпеченні успішності навчання дитини з особливими освітніми потребами у загальноосвітньому навчальному закладі є індивідуалізація навчально-виховного процесу. (Інструктивно-методичний лист «Організація  навчально-виховного  процесу в умовах інклюзивного навчання» від 18.05.12 _1/9-384____)

Сл 31. Відповідно до інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 18.05.2012  № 1/9-384 «Про організацію інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах», для учнів з обмеженими можливостями здоров’я, які навчаються в інклюзивних класах, розробляється індивідуальна програма розвитку (ІПР). Дану програму готує група фахівців, до складу якої входять: заступник директора з навчально-виховної роботи, учителі, асистент учителя, практичний психолог, соціальний педагог, а також медсестра, учитель-дефектолог та інші педагогічні працівники. До процесу розробки ІПР обов’язково залучаються батьки або особи, які їх замінюють. Метою цієї роботи є визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання дитини з особливими освітніми потребами.

  • Сл 32. Склад шкільного консиліуму формується залежно від мети, але

обов’язковими учасниками є практичний психолог, класний керівник, соціальний педагог, учителі-предметники, дефектолог, вчитель-логопед, медичний працівник закладу. Оптимальний склад команди визначається тією кількістю фахівців, яка забезпечить реалізацію індивідуального навчального плану.

Сл 33. Під час проведення консиліуму учасники мають дати відповіді на такі питання:

  • Яка допомога потрібна учню?

  • Яку корекційно-розвивальну роботу бажано з ними здійснювати?

  • Які особливості повинні бути враховані у процесі навчання і спілкування?

  • Яку роботу можуть узяти на себе учасники консиліуму?

  • Яку діяльність необхідно здійснювати силами педагогічного колективу?

  • Чим може допомогти сім'я, фахівців різного профілю поза школою?


Сл 34. Індивідуальна програма розвитку - це письмовий документ, який за свою суттю є контрактом між педагогічним колективом і батьками дитини з особливими освітніми потребами або особами, які їх замінюють. Індивідуальна програма розвитку зазначає вимоги до організації навчання дитини з особливими освітніми потребами, зокрема визначає характер освітніх послуг і форм підтримки.

Сл 35.

Індивідуальна програма розвитку містить загальну інформацію про учня, систему додаткових послуг, види необхідної адаптації та модифікації навчальних матеріалів, індивідуальну навчальну програму та за потреби індивідуальний навчальний план. Оформлення та ведення відповідної документації покладається на асистента вчителя.

Сл 36.

Напередодні зустрічі з питань планування педагог інклюзивного класу мусить провести аналіз змісту навчальної програми й державних стандартів. Корекційний педагог повинен познайомитися з дітьми, які мають особливі освітні потреби, виокремити навчальні цілі та визначитися з можливими варіантами індивідуального підходу до конкретних дітей.

Перше засідання з питання розроблення ІПР повинно відбутись упродовж перших 30-ти днів навчання дитини у школі. За цей час група фахівців вивчає актуальний рівень знань і вмінь учня, його можливості та потреби, фіксує результати вивчення. Додаткові послуги, передбачені в ІПР, дитина починає отримувати не пізніше ніж через десять шкільних днів після узгодження ІПР одним з батьків. (посібник асистент вчителя).

Починаючи з 14-ти років, у створенні власної ІПР беруть участь і самі учні з особливими освітніми потребами, оскільки з цього віку необхідно розпочинати планування профорієнтаційної роботи та підготовки старшокласників до самостійного життя. На засіданні із залученням учня передбачається розглянути цілі для учня після закінчення середньої школи та, за необхідності, послуги перехідного періоду, які сприятимуть виконанню цих цілей. На засіданні з розроблення ІПР важливою є участь керівника навчального закладу, який затверджує ІПР. Керівник навчального закладу повинен мати інформацію про конкретну дитину з особливими освітніми потребами, щоб вірно розподілити наявні ресурси.

Після засідання з розроблення ІПР треба не забути про таке:

• Надати батькам підписаний примірник ІПР.

• Упевнитися, що примірники ІПР є в усіх членів команди, які будуть його виконувати.

• Щомісяця спілкуватися з учителями про реалізацію ІПР. Це допоможе стежити за динамікою розвитку учнів і тим, на скільки задовольняються їхні потреби.

• Повідомляти батькам про успіхи учня в досягненні цілей ІПР з такою ж періодичністю, з якою отримують інформацію про успішність своїх дітей інші батьки.

Якщо учень не демонструє очікуваних успіхів згідно зі своєю ІПР або якщо є підстави для внесення змін у цей документ, необхідно у стислі строки організувати нове засідання про питання розробки ІПР. Важливо документувати всі ці кроки й супроводжувати їх стислими записами: коли був здійснений або завершений той чи інший захід, нотувати розмови з фахівцями та батьками, дати зустрічей тощо. Такі регулярні бесіди важливі для моніторингу прогресу учня та допомагають визначити, чи потрібен учню додатковий час і послуги, або навпаки - час і послуги слід скоротити.


В ІПР можуть також указуватися завдання, що відрізняються від завдань, зазначених у загальній навчальній програмі. Для учнів з порушеннями розвитку може бути необхідна модифікація навчального матеріалу (змісту), яку можна здійснити таким чином:

• Учень здатний засвоїти зміст навчальної програми, але йому необхідна адаптація навчального процесу. Відтак він працює для досягнення тих же результа-

тів (зміст навчання), що й однолітки, але форма (процес) навчання може відрізнятись.

• Учень здатний засвоїти лише частину матеріалу навчальної програми. У такому разі він може зосередитись лише на деяких навчальних завданнях, що відповідають його потребам і можливостям.

• У даний час дитина не здатна засвоїти навчальний матеріал, передбачений навчальною програмою, тому для неї необхідно визначити інші навчальні цілі. Однак у такому випадку вчитель повинен знайти способи залучення цього учня до уроку таким чином, щоб це мало для школяра сенс. Учитель мо е дати учню завдання відповідно до навчальної програми спеціального навчального закладу, надавши йому можливість працювати над досягненням цілей у тій самій сфері, але на іншому рівні.

Приклад

Учень може займатись відніманням однозначних чисел, тоді як більша частина учнів займається відніманням двозначних чисел. Або ж учитель може скласти таку паралельну навчальну програму, де учень може брати участь у занятті/завданні, але працювати над іншою метою. Наприклад, більшість школярів проводять експеримент із природознавства в лабораторії, а учень з особливими освітніми потребами може виконувати спостереження й розвивати свої навички запам’ятовування, перевіряючи, чи на всіх столах наявні необхідні матеріали та обладнання.


Організація інклюзивного навчання передбачає надання дитині з особливими освітніми потребами психолого-педагогічної корекційної допомоги. Корекційно-розвиткові заняття проводяться в окремому приміщенні, простір якого слід розподілити з урахуванням потреб учнів. Зокрема, у приміщенні потрібно створити функціональні зони: навчальну, ігрову, зону релаксації, сенсорну тощо.

Відповідно до контингенту учнів з особливими освітніми потребами керівник навчального закладу визначає кількість учителів-дефектологів, асистентів учителя та, за потребою, асистентів дитини. Це відповідає пункту 3 наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів» від 06.12.2010 № 1205, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 грудня 2010 р. за № 1308/18603, яким встановлено, що за рахунок спеціального фонду загальноосвітні навчальні заклади можуть уводити додаткові посади.

Розклад уроків у класах з інклюзивним навчанням складається відповідно до робочого плану навчального закладу з урахуванням індивідуальних особливостей учнів та гігієнічних вимог.

Сл 37



Сл 38.


Сл 39.

Сл 40. Якщо дитина навчається за спеціальною програмою для розумово відсталих дітей у загальноосвітньому навчальному закладі (за індивідуальною формою чи в класі з інклюзивним навчанням), навчання її завершується після закінчення 9 класу. Випускникам, які мають особливі освітні потреби, видається документ встановленого зразка для загальноосвітнього навчального закладу, учнями якого вони були. У додатку до свідоцтва про базову загальну середню освіту вказуються лише ті предмети, які вивчав учень у процесі навчання. Після цього дитина має право на вступ до професійно-технічного навчального закладу з урахуванням рекомендацій лікарів.

Сл 41, 42. Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 18 лютого 2008 року № 94, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 лютого 2008 року за №151/14842 (зі змінами), учні з особливими освітніми потребами звільняються від атестації. Також, учні, які навчаються за спеціальними програмами у загальноосвітніх навчальних закладах, за станом здоров'я можуть бути звільнені від проходження державної підсумкової атестації за висновком лікарсько-консультативної комісії. Учням, які звільняються від атестації, необхідно подати заяву батьків або осіб, які їх замінюють, довідку лікарсько-консультативної комісії, засвідчену печаткою закладу охорони здоров'я. Підставою для звільнення від атестації є рішення педагогічної ради, на основі якого видається наказ керівника загальноосвітнього навчального закладу. Для осіб, звільнених від державної підсумкової атестації, у додаток до свідоцтва про відповідний рівень освіти виставляються річні бали та робиться запис «звільнений». Однак, за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, такі учні можуть допускатися до проходження атестації.
Сл 44-45. Для успішної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами учитель повинен:

  • ознайомитися з основними видами порушень психофізичного розвитку своїх учнів;

  • вивчити стан уваги, стомлюваності, темп роботи кожної дитини;

  • навчитися адаптувати навчальні плани, методики, середовище до специфічних потреб дітей;

  • створювати оптимальні умови для спілкування, сприяти налагодженню дружніх стосунків між усіма дітьми класу;

  • зрозуміти важливість встановлення партнерських стосунків з членами родин учнів.

Основна діяльність вчителя інклюзивного класу відбувається не на уроці, а в процесі підготовки до нього, в підборі матеріалу та проектуванні ситуації успішності навчання. Спільно з фахівцями супроводу (вчителем-логопедом, педагогом-психологом) вчитель підбирає оптимальні, найбільш ефективні методи і прийоми, напрямки та підходи роботи з дітьми, моделюючи тактику реалізації уроку. Виробляються не тільки стратегії навчання і виховання (розвиток особистісних ресурсів кожної дитини), але і модель поведінки вчителя на уроці: чітко і точно формулювати завдання; передбачається можливість імпровізації і варіювання практичного матеріалу.

Діти з особливостями розвитку відрізняються і за своїми здібностями, і за особливостями психофізичного розвитку. У всіх учнів виявлені порушення усної і писемної мови, проблеми поведінки. Часто відволікаються, не можуть довго сидіти за партою, тонус м'язів або підвищений, або знижений, моторика практично несформована; вони швидко втомлюються, відмічається коливання працездатності, продуктивність діяльності вже до середини уроку знижується. Ці діти насилу володіють своїми емоціями. Більш тривожні, уразливі. Вони - різні, і ця різноманітність зобов'язує шукати індивідуальний підхід до учнів і використовувати особливі методики викладання.



Тому на уроках слід:

1. Здійснювати індивідуальний підхід на фоні колективної діяльності. Завдання повинні бути доступні для дитини, диференційовані і за рівнем складності і за якісними особливостями. У цьому випадку кожна дитина буде відчувати свою включеність в освітній процес.

2. Під час навчального процесу необхідно передбачати можливості для «рухової розрядки»: динамічні паузи, пальчикові ігри і т.д.

3. Обов'язкове використання практичних та наочних методів: розглядання і маніпуляції з натуральними предметами, картинками; робота зі схемами, таблицями. Це забезпечує участь трьох сенсорних каналів (аудиального, візуального, кінестетичного).

У процесі підготовки до уроку в класі з інклюзивним навчанням вчитель складає план-конспект уроку, в якому інтегрує учбовий матеріал загальноосвітніх і спеціальних (корекційних) програм так, щоб на одному уроці діти з різним станом психофізичного та інтелектуального розвитку вивчали близьку за змістом тему, але на тому рівні засвоєння, який доступний для кожного учня. Інформація, одержувана учнем по темі, що вивчається, повинна відповідати рекомендованій йому для навчання освітній програмі. Закріплення і відпрацювання отриманих знань, умінь і навичок ведеться на різному дидактичному матеріалі, підібраному для кожного учня індивідуально: роздаткові картки, вправи з навчальних посібників і підручників. Така побудова учбових занять створює умови, при яких всі учні класу залучаються до загальнокласної роботи.

Наприклад 3. Списування з відновленням слів.

(Кожному учневі окрема карточка.)

1 рівень - високий

2 рівень – достатній і середній

3 рівень – для учнів з обмеженими можливостями

Спишіть, вставляючи замість пропусків, де потрібно м’який знак.

Я взяв л_ ін_йку й ол_івец_,

Замал_ював вес_ пап_ірец_!

Посередин_і їжак

Дуже колет_ся! Ос_ так!


Спишіть вірш, вставляючи пропущені букви.
Мій дідус… старен…кий,

Як голуб сивен…кий.

По садочку ходит…,

І мене малого,

Онучен…ка свого

За ручен…ку водит… .




Встав пропущений м’який знак.

( Учні в готовий текст, шрифт 18 - 20 не переписуючи, вставляють м’який знак)

На тонен…ких гілочках верби висит…. м’якен...ка рукавичка. Вона гойдаєт…ся від вітру. Хтос… загубив?

Ні, то не рукавичка. То теплен…ке ремезове гніздо.



  1. Списування з розподілом.

  • Запишіть подані слова у два стовпчики: у перший – з м’яким знаком у кінці слова, у другий – з м’яким знаком у середині слова.

Радість, тільки, гребінець, півень, льон, черешенька, сіль, річенька.

Для учнів з обмеженими можливостями

Ці ж слова записані на окремих аркушах, діти викладають слова відповідно до стовпчика.

V. Закріплення правил уживання м’якого знака.

Лист 6. Надіслав Незнайко. Просить допомоги у виконанні наступної вправи.

  • Прочитайте. Запишіть слова, поставивши, їх у таку форму, щоб вони позначали один предмет. Учні отримають окремі завдання.

1 рівень - високий

2 рівень – достатній і середній

3 рівень – для учнів з обмеженими можливостями

Гості – гість

Стільці-


Пні-

Радості -



Карасі - карась

Печалі-


Мудреці –

Олені -


Асистент вчителя записує перше слово у множині, промовляє це слово з учнем, а учень записує в однині.

Рисі –


Лосі-

Тіні-






  1. Виконання завдання 4 с. 71 підручника.

Читання вчителем задачі.

Хлопчик вирізав 10 сніжинок, 7 сніжинок він подарував однокласнику. Скільки сніжинок залишилось у хлопчика?



  • Повторіть умову задачі.

  • Повторіть запитання задачі.

  • Якою дією будемо розв’язувати задачу? ( віднімання)

  • Це означає, що ця задача на знаходження остачі.

  • Які головні слова треба записати в умові задачі?

Було –

Подарував –

Залишилось –


  • Скільки сніжинок було у хлопчика? Скільки він подарував? Скільки у нього залишилось?

  • Запишіть умову задачі.

Учні

Учні з особливими потребами

Один учень на дошці, а решта в зошиті записують умову задачі та самостійно її розв’язують. Записують відповідь.


Асистент приклеює в зошит шаблон умови задачі. Діти вписують тільки числа.

Було – с.

Подарував – с.

Залишилось –




Відповідь: сніжинки.







  • Яка відповідь задачі? ( 3 сніжинки)

Одним з найважливіших складових елементів команди, що працює з дитиною з особливими освітніми потребами, є асистен вчителя інклюзивного навчання.



Сл 46-47. Особистісно орієнтоване спрямування навчально-виховного процесу забезпечує асистент вчителя, який бере участь у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів та програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

Сл 48-49. Законодавство.

У разі відсутності можливості введення додаткової посади, зокрема асистента дитини, таку функцію можуть виконувати один із батьків або особа, визначена батьками (особа, яка їх замінює) в їхній письмовій заяві. Це співвідноситься із статтею 59 Закону України «Про освіту» та статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства», якими на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Асистент учителя – це дуже цінний та шанований представник шкільної спільноти. Роль асистента вчителя полягає в тому, щоб допомогти вчителям підтримати успішне навчання дітей із особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання. Кожен учень має чимало сильних сторін і потреб. Тож асистенти повинні оцінити потреби кожного учня та визначити, як в даних умовах найкраще задовольнити їх.

Сл 50. Основні завдання асистента вчителя


  • Надання допомоги вчителю в організації навчально-виховного процесу;

  • Моделювання додаткової позитивної ролі для учнів , належних і ефективних міжособистісних комунікаційних навичок (вербальних, невербальних);

  • Моделювання безпечної практики роботи та реагування на непередбачені ситуації в міру їх виникнення;

  • Розширення навчальних можливостей для дітей;

  • Індивідуалізований підхід до навчання дітей та надання індивідуальної уваги окремим учням;

  • Управління поведінкою учнів, проведення спостережень відповідно до вимог вчителя;

Сл 51. Асистент учителя забезпечує :

  • Додатковий час для вчителя для планування , навчання та оцінки навчального процесу;

  • Більшу послідовність у процесі викладання;

  • Кращий моніторинг та оцінку прогресу у навчанні та розвитку дітей;

  • Моделювання організаційних навичок та підзвітності, дотримання основних правил та процедур, прийнятих у навчальному закладі.

Сл 52


Сл 53


Сл 54-60



Сл 62

Асистент учителя в інклюзивному класі: навчально-методичний посібник / Н. М. Дят -

лен ко, Н. З. Со фій., О. В. Мар тин чук, Ю. М. Най да, під заг. ред. М. Ф. Войцехівського. —

К.: ТОВ Видавничий дім «Плеяди», 2015. — 172 с.

Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей. Батьки є учасниками навчально-виховного процесу, мають сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу.

З урахуванням зазначеного, керівники загальноосвітніх навчальних закладів, у яких навчаються діти із складними порушеннями розвитку, у тому числі діти з аутизмом, синдромом Дауна та інші, зобов’язані забезпечити доступ до навчально-виховного процесу асистента дитини з числа батьків або осіб, які їх замінюють, з урахуванням вимог санітарного законодавства.

З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів може бути використаний метод оцінювання портфоліо.


Законодавство в галузі освіти передбачає можливість створення загальноосвітнього навчального закладу нового типу – навчально-реабілітаційний центр (для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними вадами розвитку). Саме у таких центрах діти з інвалідністю, ускладненою тяжкими порушеннями розвитку (у тому числі діти, які самостійно не пересуваються), можуть здобувати освіту відповідного рівня у поєднанні з реабілітаційними послугами.

Система наукового обґрунтування та фахового супроводження процесу реабілітації дітей з тяжкими порушеннями розвитку в умовах їхнього навчання в НРЦ передбачає послідовне вирішення комплексних проблем, починаючи від складання індивідуальних навчально-реабілітаційних програм на основі індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда з наступним їх коригуванням. При цьому педагогічними, медичними працівниками забезпечується специфічність процесу реабілітації дитини з інвалідністю на основі здійснення індивідуального підходу, оскільки такі діти потребують фахового супроводження і підтримки на всіх вікових етапах, особливо в дошкільному та молодшому шкільному віці.



Сл 63. Діти з тяжкими порушеннями опорно-рухового апарату, які самостійно не пересуваються і потребують індивідуального догляду, зараховуються до інклюзивних груп при забезпеченні постійного супроводу асистентом дитини. Така норма встановлена пунктом 7 Порядку комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах, затвердженого спільним наказом МОН та МОЗ від 06.02.2015 за № 104/52.

Для формування навичок соціальної поведінки такі діти потребують спеціальних умов у спеціально організованому середовищі. Чим раніше таке середовище для дитини буде створено, тим успішнішою буде її адаптація та менше її розвиток відхилятиметься від норми.



Сл 64. Супровід навчання та виховання дітей з особливими потребами ґрунтується на таких засадах:

  1. Доступність усіх форм навчання та освітніх послуг.

  2. Запровадження спеціальних технологій та адаптивних технічних засобів навчання.

  3. Індивідуалізація та адаптація навчальних програм з урахуванням потреб і можливостей дитини.

  4. Поєднання традиційних та інноваційних підходів до розвитку дитини з особливими потребами.

  5. Створення сприятливих умов для соціалізації, самовизначення та самореалізації школярів.

  6. Професійна орієнтація, підготовка до вибору майбутньої професії.

Сл 65. Важливі моменти навчально-виховної роботи:

  • корекційна спрямованість;

  • правильно обраний темп

роботи;

  • повторюваність;

  • поглиблений індивідуальний

та диференційований підхід;

  • опора на здібності дитини,

які є більш розвиненими;

  • уникнення перевантаження

нервової системи.

Сл 66. Основні принципи:

  • доброзичливо ставитись до дитини з особливими освітніми потребами, прогнозувати й створювати для неї ситуацію успіху;

  • враховувати індивідуальні здібності та стан здоров'я дитини, медичний діагноз;

  • створювати безпечне середовище, матеріал викладати невеликими частинами й коригувати його відповідно до сприйняття дитини;

  • обов'язково в структуру заняття вводити

психологічне налаштування, фізкультхвилинки;

логопедичні розминки, релаксаційні вправи;

  • налагоджувати і встановлювати партнерські

стосунки з родинами дітей, залучати їх до

активної участі у педагогічному процесі.

Сл 67. «Риси та вміння, важливі для ефективної роботи з дитиною з особливими освітніми потребами»

  • готовність до співпраці;

  • емпатія;

  • мистецтво швидко приймати рішення;

  • відчуття ситуації;

  • повага до інших;

  • креативність мислення;

  • гнучкість поведінки;

  • упевненість у собі;

  • уміння спілкуватись;

  • ініціативність;

  • здатність передбачити ситуацію;

  • здатність побачити і виділити головне;

  • наполегливість тощо.

Сл 68-71

Методики навчання

  • Сл 72. Принагідно зазначити, що вчителями загальноосвітніх шкіл

корекційна робота пов'язується лише зі спеціальними заняттями з корекції мовлення, моторики тощо, а не як вимога, якій підпорядкований увесь освітній процес. Це означає, що такий підхід до питань корекції не є визначальним при доборі навчального матеріалу і методів роботи над ним. Подібне трактування знижує реабілітаційний ефект освітнього процесу. Навчання стає не повною мірою адаптивним, оскільки не враховуються особливі потреби психофізичного розвитку школярів, що інтегруються.

Сл 73



Сл 74.



Сл 75. Науково-методична діяльність ЗІППО

  • Підготовлено та розміщено методичні рекомендації з питань організації та змісту інклюзивного навчання дітей із особливими освітніми потребами, сутності процесів адаптації та модифікації для ефективності навчання учнів з особливими освітніми потребами, рекомендації щодо складання індивідуальної програми розвитку учня з особливими освітніми потребами, індивідуального навчального плану учня з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі, щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів, організація навчання та виховання дітей з раннім дитячим аутизмом (РДА).

  • На сайті віртуального дитячого садка „Дивокрай“ розміщено консультативні матеріали-поради для батьків, у яких є діти з особливими потребами: „У сім᾿ї дитина із синдромом Дауна“, „Діти з мовленнєвими порушеннями. Поради батькам“, „Дитина з порушенням розумового розвитку“, „Аутизм. Рекомендації батькам дитини, що страждає на аутизм“, для вихователів та педагогів ДНЗ «Ігротерапія і корекційна робота з дітьми-аутистами у дошкільному навчальному закладі», «Корекційні вправи для роботи з аутичними дітьми дошкільного віку», „Поради батькам щодо забезпечення навчальних потреб дитини з церебральним паралічем“, „Поради батькам щодо роботи з дітьми із затримкою психічного розвитку“, „Діти з порушенням зору, слуху“.

  • Все це веде до накопичення знань та досвіду з проблеми, що у майбутньому дасть можливість пристосувати інклюзивну освіту до наших умов.

Сл 76. Видавнича діяльність

  • Методичні посібники

Гаяш О.В. Поради вчителям щодо навчання дітей з особливими освітніми потребами у класі з інклюзивним навчанням : Методичні рекомендації / Укладач О. В. Гаяш. – Ужгород : Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2014. – 108 с.

Гаяш О.В. Індивідуальна форма навчання дітей з особливими освітніми потребами: Методичні рекомендації для педагогів, які працюють з дітьми з особливими потребами за індивідуальною формою навчання / Укладач О. В. Гаяш. − Ужгород: Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2014. – 68 с.



Сл 77. Таким чином, урахування та реалізація нормативно-правового, науково-методичного забезпечення змісту навчально-виховного процесу, використання сучасних підходів до навчання дітей з особливими освітніми потребами, що включають цілеспрямовану діяльність педагогів та батьків учнів, співпрацю з командою фахівців – забезпечують ефективність навчання цих дітей і створюють підґрунтя для успішного навчально-корекційного результату

Інтеграція дітей з порушеннями психофізичного розвитку в загальноосвітню школу становить складну проблему, адже саме лише перебування дитини у широкому соціумі – це ще не запорука її успішного навчання та соціалізації. Кінцевий результат значною мірою залежить від того, які умови для цього створені, а також від наполегливої та  цілеспрямованої роботи всіх учасників навчально-виховного процесу.

Такі важливі складові інклюзивної форми навчання, як: командний підхід, задоволення індивідуальних потреб учнів, співпраця з батьками, створення сприятливої атмосфери в дитячому колективі залишаються актуальними. Акцентувати увагу в цьому навчальному році радимо на:

-       проходженні курсів підвищення кваліфікації учителями, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребам;

-       складанні індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами;

-       складанні портфоліо.



НАКАЗ МОН

23.07. 2013 № 1034

Про затвердження заходів щодо впровадження інклюзивного навчання 
у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2015 року

П.17 Організувати вивчення досвіду роботи навчальних закладів з інклюзивним навчанням, залучати до його висвітлення ЗМІ, видавництва 

Згідно з до методичними рекомендаціями МОН, Інституту інноваційних технологій та змісту освіти наш Інститут сьогодні не має права вивчати досвід окремих навчальних закладів з інклюзивним навчанням, оскільки немає від вас пропозицій щодо вивчення досвіду. Відповідно до рекомендацій спочатку досвід таких закладів і педпрацівників окремо маєте вивчити ви на рівні методичного кабінету, далі запропонувати нам для вивчення на рівні області. Тому шановні колеги внесіть до планів роботи методкабінетів питання щодо вивчення досвіду навчальних закладів з ІН.
Нове:

Таким чином, урахування та реалізація нормативно-правового, науково-методичного забезпечення змісту навчально-виховного процесу, використання сучасних підходів до навчання дітей зазначеної категорії, що включають цілеспрямовану діяльність педагогів та батьків учнів, співпрацю з командою фахівців, забезпечують ефективність навчання дітей і створюють підґрунтя для успішного навчально-корекційного результату.

Дякую за увагу! Надіюсь на плідну співпрацю.

Вітаю вас з наступаючим Новим навчальним роком!

Бажаю вам достатку в хату,

В сім’ю – кохання і тепла,

У роботу – терпіння й високу зарплату,

Від колег – пошани і добра.

Здоров’я вам, щастя, наснаги, надії.

Хай здійснюються всі ваші мрії.



Методист кабінету дошкільної,

початкової та інклюзивної освіти Гаяш О.В.







База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка