Методичні рекомендації до семінарських занять з дисципліни «Культурологія»



Сторінка7/9
Дата конвертації11.04.2016
Розмір1.55 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9
ТЕМА: УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ІІ ПОЛОВИНИ XVII—XVIII ст.
КУРС: І, ІІ ВІДДІЛЕННЯ: Сестринська справа

КІЛЬКІСТЬ ГОДИН: 1година
МЕТА:

Навчальна:

Навчити характеризувати та аналізувати своєрідні ознаки української культури ІІ половини XVII—XVIII ст. охарактеризувати розвиток українського мистецтва, а саме: музики, театру, архітектури та живопису; розвивати уміння на основі джерел інформації аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, на конкретних прикладах матеріальної та духовної культури розкривати характерні ознаки української культури.



Студенти повинні знати про:

  • Києво-Могилянську академію, Р. Заборовського, Д. Ростовського, Ф. Прокоповича, Г. Сковороду;

  • ктиторський портрет, “парсуну”, оформлення іконостасів; Й. Конзелевича, козацькі літописи, М. Дилецького, М. Березовського, Д. Бортнянського, козацьке бароко, Й. Шеделя, С. Ковніра, І. Григоровича-Барського;

  • Андріївську церкву, собор Святого Юра;

  • вертеп, водевіль, шкільну драму.

Виховна: виховувати естетичний смак, потребу в спілкуванні з мистецтвом.
ПЛАН

1.Загальні умови розвитку української культури в другій половині XVII—XVIII ст.

2.Освіта, книгодрукування, література. Наукова та громадська діяльність І. Гізеля, Д. Туптала, Ст. Яворського, Ф. Прокоповича, І. Галятовського.

3. Козацьке бароко. Живопис. Д. Левицький, В. Боровиковський. Церковний живопис. Театр. Музика М. Березовський, А. Ведель, Д. Бортнянський. Література. Г. Сковорода.


Ключові терміни та поняття:
Козацтво, гетьманство, Руїна, меценат, бароко, «козацьке бароко», Києво-Могилянська Академія, поетика, риторика, схоластика, філософія, мандрівний філософ, гуманіст, козацькі літописи, тридільна триверха споруда, хрестовидна споруда, декор, іконостас, іконопис, багатоголосний партесний спів, шкільна драма, містерія, інтермедія, вертеп, «Козацькі Покрови», ктиторський портрет, парсунний портрет, проповідь, ода, фольклор.

Теоретичний мінімум з теми

Характеристика соціокультурної ситуації. Вплив гуманістичних ідей західноєвропейського Відродження. Передумови початку нового етапу в українській культурі. Полемічна література. Берестейська церковна унія. Селянсько-козацькі повстання. Національно-визвольна боротьба за незалежність України під проводом Б. Хмельницького. Договори Хмельницького з Польщею, Росією. Піднесення соціальної та культурної активності українського народу. Створення світської культури та системи освіти.

Технічні досягнення. Запровадження масового книгодрукування в Острозі, Львові, Києві. Розвиток діяльності Острозької академії, Києво-Могилянської академії. Створення культурно-освітнього гуртка при Києво-Печерській лаврі. Створення і впровадження запорозькими козаками ідеї народовладдя і свободи особистості. Конституція Пилипа Орлика — перша демократична конституція у світі.

Формування культури українського бароко. Бароко як відображення патетики національно-визвольної боротьби, з’єднання творчих сил духовенства, братств і козацтва. Характерні риси бароко: його дивовижність, динаміка, емоційність, експресивність, пишність, драматизм, містицизм.

Формування бароко в літературі, філософії, архітектурі, живопису.

Характерні риси літературного бароко: багатослів’я, пишномовність, патетика, епітети, метафоричність, антитези. Бароко в поезії, драматургії, полемічній літературі. Коротка характеристика літературних пам’яток від культурно-національного відродження 20-х—30-х років XVII ст. до творчості Г. Сковороди та «Історії Русів». Творчість С. Яворського, Ф. Прокоповича, Захарія Копистенського, Лазара Барановича, М. Смотрицького та ін. Козацькі літописи Самовидця, Самійла Величка, Григорія Граб’янки. Прихильність українських діячів до західної моделі культури.

Філософія бароко професорів Києво-Могилянської академії. Ідеї гуманізму, реформації, просвітництва; залежність прогресу від розвитку освіти і культури. Людина та її досконалість як об’єкт дослідження філософів бароко і розуміння залежності людини від сил Всесвіту. Людина як мікрокосм у макросистемі Всесвіту. Мислення і дух як засіб єднання людини з Богом. Прагнення добра і блага через очищення від гріховності.

Українське, або козацьке, бароко в архітектурі. Характерні риси: планово-ландшафтно-просторова підпорядкованість ідеї тріумфу, динамізм, експресія, пишність.

Барокова споруда як частина просторово-архітектурно-ландшафтного ансамблю. Пишність ліплення, його широкі декоративні можливості. Зразки бароко: Михайлівський Золотоверхий собор, Успенський у Києво-Печерській лаврі, там само церква Різдва Богородиці, дзвіниця Й. Г. Шеделя, дзвіниця Степана Ковніра, будинок музею книгодрукування в лаврі, церква Спаса на Берестові, будинок полкової канцелярії в Чернігові, Воздвиженський собор у Полтаві.

Школи архітектурного українського бароко. Розвиток барокового живопису. Характеристика барокового іконопису та світського живопису. Епітафіальний, ктиторський, парсунний, монарший портрет. Характерні риси живопису бароко: рослинний орнамент, використання елементів фольклору; поєднання світських та іконописних елементів в одязі; реалізм трактування обличчя; уквітчаність, незвичайність, дивовижність, їх протиставлення реалістичності, героїчна патетика.

Характеристика української музичної культури XVII—XVIII ст. Творчість М. Березовського, А. Веделя, Д. Бортнянського.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1.Особливості західноукраїнського бароко. Барокове мистецтво Луцька та Львова.

2. Гетьман Іван Мазепа – будівничий української православної церкви.

3. Український театр козацько-гетьманської доби.

4. Медицина козацько-гетьманської доби.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:
1.Які культурно-історичні наслідки мало приєднання до Росії українських земель?

2.У чому виявилися демократичні тенденції української культури в період Визвольної війни українського народу 1648—1654 рр.?

3.Які основні жанри української літератури XVII—XVIII ст.?

4.У чому виявилась гуманістична спрямованість творчості Г. Сковороди?

5.Яка роль Києво-Могилянської академії в розвитку культури України?

6.Який внесок української культури в культурне життя Московської держави в допетровські часи?

7.Які особливості притаманні музичній творчості композиторів М. Березовського, Д. Бортнянського, А. Веделя?

8.Чим було зумовлене піднесення української культури на початку XVII ст.? Який художній стиль утвердився в мистецтві цього періоду?

9.Які риси, окрім загальноєвропейських, притаманні культурі українського бароко? У чому їх національна специфіка?

10.Порівняйте систему навчання Києво-Могилянської академії і західноєвропейських університетів.

11.Яку роль у розвитку культури українського бароко відіграв І.Мазепа?

12.Назвіть українських архітекторів, які працювали у стилі бароко.

13.Що таке "парадний портрет"?

14.Чому, на вашу думку, образ Козака Мамая набув великої популярності серед українського народу?

15.Назвіть відомих вам майстрів-граверів?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ


  1. Перший вищий навчальний заклад України:

а) слов’яно-греко-латинська школа вищого типу, м.Острог;

б) Києво-Могилянський колегіум;

в) українська школа Львівського братства.
2. Засновник Київського колегіуму (1632 р.), митрополит київський і галицький, автор “Требника”, “Євангелія учительного”, “Православного ісповідання віри”:

а) Іов Борецький;

б) Петро Могила;

в) Ісайя Трохимович-Козловський.


3. Один із перших вищих навчальних закладів в Україні, створений у 1661 р. з метою полонізації українського населення:

а) Острозький колегіум;

б) Києво-Могилянська академія;

в) Львівський університет.


4. “Часословець” – це:

а) підручник для братських шкіл;

б) козацький літопис;

в) старослов’янський літопис.


5. Культурний діяч кінця XVII - початку XVIII ст., гетьман України, знавець іноземних мов, меценат, опікун академії, прихильник церковного будівництва і засновник низки храмів:

а) І.Мазепа;

б) П.Орлик;

в) Б.Хмельницький.


6. Визначний вчений-енциклопедист України другої половини XVII-XVIII століття – філософ, літератор, публіцист, історик, математик, астроном, глава “вченої дружини” Петра I:

а) Інокентій Гізель;

б) Михайло Ломоносов;

в) Феофан Прокопович.


7. Український культурний діяч другої половини XVIII століття: філософ, мислитель-гуманіст, просвітитель, педагог, поет, музикант:

а) Г.Сковорода;

б) І.Франко;

в) І.Галятовський.


8. Новий стиль в українській архітектурі другої половини XVII-XVIII століття, носієм якого було козацтво:

а) козацький романтизм;

б) козацьке бароко;

в) козацьке рококо.


9. Визначні українські музиканти і композитори XVIII століття, уродженці Сумщини:

а) А.Ведель, М.Дилецький;

б) М.Березовський, Д.Бортнянський;

в) Г.Кониський, Д.Туптало.


10. Вертеп:

а) українська невелика комедійна вистава з танцями;

б) українське народне гуляння;

в) український народний ляльковий театр в XVII-XIX столітті.


11. Парсуна:

а) театральне видовище переважно комічного характеру на ярмарках і народних гуляннях;

б) український народний багатострунний щипковий музичний інструмент з декою овальної форми;

в) жанр українського портретного живопису XVII століття, який використовував прийоми іконопису.


12. Всесвітньо відомі художники, вихідці з України А.Лосенко, В.Боровиковський працювали у стилі:

а) реалізм;

б) модернізм;

в) класицизм.


13. Назвіть, на зміну якому художньому стилю попередньої доби прийшов стиль українського бароко ?

а) Ренесансу

б)Класицизму

в)Романтизму

г)Авангардизму

д)Сентименталізму.


14. Який навчальний заклад в Україні відіграв роль головного центру освіти та науки східного слов’янства у ХVII-XVIII ст.?

А)Острозька слов’яно-греко-латинська-академія

Б)Чернігівський колегіум

В)Харківський університет

Г)Києво-Могилянська академія

Д)Львівський університет.


15. Назвіть основоположника української школи граверства XVII-XVIII ст., найвидатнішого митця мідериту й офорту в усій Східній Європі.

А)Йов Кондзелевич

Б)Іван Рутковський

В)Олександр Тарасевич

Г)Іван Григорович-Барський

Д)Степан Ковнір.


16. Назвіть італійського архітектора стилю бароко, за проектами якого в Києві збудовано Андріївську церкву та Маріїнський палац.

А)Й.Шедель

Б)Г.Гваріні

В)Борроміні

Г)Б.Растреллі

Д)Л.Берніні.


17. Встановіть відповідність між історичними особами та галузями, у які вони зробили внесок:

а) Г.Сковорода. 1) географія, етнографія;

б) М.Березовський 2) філософія, література;

в) І.Григорович-Барський 3) музика;

г) О.Шафонський 4) архітектура;

д) О.Тарасевич 5) граверство.



ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ЗАНЯТТЯ, РЕЗЮМЕ, ОЦІНЮВАННЯ
ЛІТЕРАТУРА


  1. Історія світової культури. Культурні регіони. Навчальний посібник/ Керівник автор. Колективу Л. Т. Левчук. – 2-ге вид., стереотип. Київ: Либідь, 1997. -448с.

  2. Полікарпов В. С. Лекції з історії світової культури: Навч. посібник – 3-тє видання., стереотип. – Х,: Основа; К.: Товариство «Знання», КОО, 1999. – 336с.

  3. Козира Є.В. Українська та зарубіжна культура. – К.: Здоров’я, 2001. – 248с.

  4. Бичко А. К. та ін. Теорія та історія світової та вітчизняної культури: Курс лекцій. – К.: Либідь, 1992. – 392с.

  5. Шевнюк О. Л. Культурологія: Навч. посібник. – К.: Знання – Прес, 2004. – 353с.

  6. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Підручник/ Горбач Н. Я., Гелей С. Д., Росінська З. П. та інші. – Львів: Каменяр, 1992. – 166с.

  7. Бокань В. А., Польовий Л. П. Історія культури України: Навчальний посібник – К.: МАУП, 1998. – 232с.

  8. Подольська Є.А., Лихвар В. Д., Погорілий Д.Є. Кредитно-модульний курс культурології. Навчальний посібник. – К: Центр навчальної літератури, 2006. – 368с.


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ №7
ТЕМА: УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА XIX - ПОЧАТКУ XX ст.
КУРС: І, ІІ ВІДДІЛЕННЯ: Сестринська справа

КІЛЬКІСТЬ ГОДИН: 1година
МЕТА:

Навчальна:

Навчити характеризувати та аналізувати своєрідні ознаки української культури XIX — початку XX ст. охарактеризувати розвиток українського мистецтва, а саме: музики, театру, архітектури та живопису; розвивати уміння на основі джерел інформації аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, на конкретних прикладах матеріальної та духовної культури розкривати характерні ознаки української культури.



Студенти повинні знати про:

-українське національне відродження, діяльність нової української інтелігенції, “Енеїду” І. Котляревського, М. Костомарова, Харківський університет, Т. Осиповського, М. Остроградського, М. Максимовича, Гімназію вищих наук у Ніжині, Київський університет, Шевченка-художника, “Руську трійцю”;

-романтизм, архітектуру, містобудування, А. Меленського, В. Беретті, реалізм;

-громади, просвіти, П. Куліша, Валуєвський циркуляр, Емський указ, офорт.


Виховна: виховувати естетичний смак, потребу в спілкуванні з мистецтвом.
ПЛАН

1.Історичні обставини розвитку української культури. Нова національна інтелігенція та її культуротворча робота (І. Котляревський, М. Костомаров, П. Куліш, П. Чубинський, П. Житецький, П. Юркевич, С. Подолинський, М. Драгоманов).

2.Т.Г. Шевченко і культурне самоствердження нації. Освіта. Наукові знання.

3.Медицина в Україні в XIX — на початку XX ст. (В. Данилевський, І. Савченко, П. Перемешко, М. Гамалія, М. Пирогов).

4.Література: М. Вовчок, П. Мирний, М. Коцюбинський, Л. Українка, І. Франко. Драматургія і театр: І. Карпенко-Карий, М. Кропивницький, М. Заньковецька. Музика: М. Лисенко, П. Ніщинський, С. Крушельницька, М. Леонтович, С. Гулак-Артемовський.

5.Образотворче мистецтво й архітектура: К. Трутовський, М. Пимоненко, М. і О. Мурашки, С. Васильківський. І. Труш, Ф. Кричевський, О. Кульчицька, О. Щусев, В. Городецький.




Ключові терміни та поняття:
Національно-культурне відродження, етнографія, фольклор, романтизм, Кирило-Мефодіївське братство, хлопоманами, Емський указ, Валуєвський циркуляр, "Руська Трійця", "Русалка Дністрова", "Просвіта", Наукове товариство ім. Т.Г. Шевченка.
Теоретичний мінімум з теми

Розвиток культуротворчих, суспільно-економічних, політичних процесів в Україні на початку ХІХ ст. Посилення колоніальної політики Російської імперії у зв’язку з територіальними поділами Польщі, ліквідацією Гетьманщини, знищенням Запорозької Січі. Спрямування сил української еліти з політичної діяльності на культурницьку. Паростки свіжих політичних ідей. Поглиблення кризи кріпацтва, рух за розвиток національної культури. «Історія Русів», її зміст і значення.

Творчість І. П. Котляревського та її значення. Виникнення таємних гуртків і товариств антиурядової спрямованості. Пробудження національної свідомості, інтересу до минулого свого народу. Українське коріння декабристського руху, Кирило-Мефодіївське товариство. Програмні документи Кирило-Мефодіївського товариства. Створення Харківського (1804) та Київського (1834) університетів. Видання наукових праць, збірок української народної творчості: «Харьковский демократ», «Украинский вестник», «Украинский журнал» і т. д. Творчість І. Квітки-Основ’яненка, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки. Розвиток просвітницької філософії. Київська релігійно-філософська школа. Проблема віри і знання.

Прогресивна діяльність літератора, етнографа М. Максимовича, П. Куліша, М. Костомарова. Процес нагромадження українського етнографічного матеріалу.

Розвиток літератури, професійної музики, живопису, архітектури, театру.

Творчість Т. Шевченка — поета, художника, громадського діяча. Видання «Кобзаря». Початок нового етапу в розвитку української літератури. Розвиток класичного, романтичного стилів та стилю ампір, реалізму в українській культурі, їхні характерні риси. Заборона будувати храми в стилі українського бароко (1801). Діяльність кріпацьких театрів, симфонічних оркестрів у Глухові, Сокиринцях, Качанівці і т. д. Композитори Й. Витвицький, С. Гулак-Артемовський. Створення першої української національної опери «Запорожець за Дунаєм». Творчість композиторів П. Ніщинського і П. Сокальського, М. Калачевського, М. Лисенка та ін.

Розвиток архітектури. Діяльність архітекторів А. Меленського, В. Беретті, М. Мощеканова, П. Ярославського. Будівництво в стилі класицизму споруд Київського університету (арх. В. Беретті, 1837), палацу К. Розумовського (арх. Ч. Камерон), театру ім. М. Заньковецької у Львові (1836—1842) (арх. Л. Пикаль, І. Зальцман), Львівської політехніки (1872—1877) (арх. П. Захаревич), театрів в Одесі та Києві. Будівництво Володимирського собору (1862—1896, арх. І. Штром, П. Спадро, О. Беретті, В. Ніколаєв — стиль російсько-візантійський) тощо.

Розвиток архітектурних стилів в Україні в ХІХ ст.

Розвиток скульптури в Україні в ХІХ ст. Творчість І. Мартоса (1754—1835). Його твори: пам’ятники Мініну і Пожарському в Москві (1804—1818), Рішельє (1823—1828) в Одесі, Потьомкіну (1829—1835) в Херсоні, Ломоносову в Архангельську та ін.

Творчість скульптора М. Микешина (1835—1896). Його пам’ятник Богдану Хмельницькому (арх. В. Ніколаєв). Спорудження пам’ятника Володимиру Святославичу в Києві (1853) (скульптори П. Клодт, В. Демут-Малиновський, арх. К. Тон).

Розвиток живопису: станкового, портретного, історико-батального, пейзажного, побутового.

Творчість В. Тропініна, В. Штернберга, Т. Шевченка, І. Сошенка. Діяльність малювальної школи М. Мурашка. Учні школи М. Пимоненко, Ф. Красицький, К. Малевич та ін.

Основні напрями і стилі в мистецтві: класицизм, романтизм, реалізм, академізм, ампір, модерністські напрями: символізм, футуризм, акмеїзм, кубізм, супрематизм, імпресіонізм тощо. Творчість С. Васильківського, М. Пимоненка, А. Куїнджі, М. Ярошенка. Соціокультурна ситуація в другій половині ХІХ ст. Феномен Т. Шевченка. Його внесок у розвиток української мови, художньої культури, у національну свідомість і історію. Українське коріння М. Гоголя. Розвиток науки. Творчість П. Чубинського, О. Потебні, І. Пільгуя. Видання прогресивних журналів. Журнал «Основа». Об’єднання інтелігенції навколо «Старої громади» та «Молодої громади». Творчість Марка Вовчка, М. Драгоманова, І. Франка, М. Павлика, Лесі Українки, І. Рудченка та багатьох інших. Видатний етнограф В. Б. Антонович та його творчість. Валуєвський циркуляр (1863). Емський указ (1867) про заборону українських видань. Реалізм у творчості Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Карпенка-Карого, Кропивницького, Старицького. Розвиток українського театру.

Активізація політичного руху, створення українських політичних партій наприкінці ХІХ—на початку ХХ ст.

Утвердження української культури як культури світового рівня. Модернізм в українській культурі. Творчість М. Коцюбинського, П. Тичини, О. Олеся, М. Грушевського, В. Винниченка.

Розвиток української музики. Композитори Я. Степовий, К. Стеценко, М. Леонтович.



ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

  1. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.

  2. Гумористично-сатиричні твори І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки - Основ’яненка, Є. Гребінки.

  3. Творчість І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, В. Стефаника, О. Кобилянської як втілення кращих ідейно-моральних принципів української народної культури.

  4. Медицина в Україні у XIX – початку XX століття.

  5. Творчість Т. Шевченка — поета, художника, громадського діяча.



ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1.За яких історичних обставин розвивалася українська культура ХІХ ст.

2. Охарактеризуйте стан української мови на межі XVIII–XIX століть.

3.Яку роль в українській фольклористиці відіграв професор М.О.Максимович?

4.З іменами яких істориків пов’язаний вихід історичної науки і всього українознавства на якісно новий рівень?

5.Оцініть творчий внесок І.Котляревського та Т.Шевченка в розвитку української літератури XIX ст.

6.Покажіть вплив антиукраїнських цензурних циркулярів на друкарство (Валуєвський циркуляр 1863 р., Емський указ 1876 р.).

7.Назвіть українських письменників, які належали до напряму романтизму.

8.Назвіть імена російських художників, що розписували Володимирський собор та приймали участь в реставраційних роботах Кирилівської церкви в Києві.

9.Що означають поняття "український авангард", "національний модерн"?

10.Як розвивалася народна та світська професійна музична культура?

11.У чому полягають основні причини поразки виступу декабристів?

12.Чому Кирило-Мефодіївське товариство вважалося показником процесу пробудження національної самосвідомості?

13.Які особливості характерні для розвитку класичної української літератури (І. Котляревський, П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка-Основ’яненко, Є. Гребінка)?

14.У чому виявився творчий геній Т. Г. Шевченка?

15.У чому полягає реалістичний напрям в українській літературі?

16.Як відобразились ідейні та моральні принципи народної культури у творчості І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, В. Стефаника, О. Кобилянської?

17.Як відбилися ідеї етнографії, мовознавства, історії України в наукових працях М. Драгоманова, В. Антоновича, М. Грушевського, О. Потебні, В. Винниченка?



ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1.За яким принципом складено цей логічний ряд? М. Белинський, Д. Бантиш-Каменський, М. Максимович, І. Срезневський – це...:

А)Українські письменники першої половини XIX ст.

Б)Українські письменники першої половини XVII ст.

В)Члени Кирило-Мефодіївського товариства

Г)Члени таємних польських політичних організацій пер. пол. ХIХ ст., які діяли в Україні.

Д)Видатні дослідники української історії та етнографії пер. пол. XIX ст.


2.Назвіть перший університет на українських землях у складі Російської імперії, заснований у 1805 р. за ініціативою вченого експериментатора В.Н.Каразіна:

А)Харківський університет

Б)Київський університет

В)Єлисаведградський університет

Г)Полтавський університет

Д)Ніжинський університет.


3. Назвіть прізвище українського художника – автора картин «Селянська родина», «Катерина», «На пасіці», «Циганка-ворожка», а також серії графічних робіт «Живописна Україна».
А)Т.Шевченко

Б)С.Васильківський

В) І.Сошенко

Г) В.Боровиковський

Д) Д.Левицький.
4.Яку офіційну назву мав акт, який накладав заборони на ввезення українських книг з-за кордону і діяв з 1876 року (впродовж 30 років, хоч так і залишився таємним)?

А)Валуєвський акт

Б)Верденський акт

В)Емський акт

Г)Акт Молотова-Ріббентропа

Д)Кельнський акт.


5.Встановіть відповідність між видами творчості та їх представниками:

а) архітектура 1) І.Мартос, В.І.Демут-Малиновський, П.Клодт;

б) скульптура 2) П.Ярославський, А.Меленський, В.Беретті, А.Шостак;

в) образотворче мистецтво 3) О.Венеціанов, Т.Шевченко, С.Васильківський, О.Мурашко;

г) література 4) М.Кропивницький, М.Старицький, Саксаганський;

д) театр 5) М.Коцюбинський, Л.Українка, І.Франко, Т.Шевченко.


6. Організація української прогресивної інтелігенції першої половини XIX століття, яка сприяла поширенню просвіти, боролася за національну самобутність, державну і політичну самостійність України, вільний розвиток мови та національної культури:

а) Київське братство;

б) “Київська Громада”;

в) Кирило-Мефодіївське братство.


7. “Українським Ломоносовим” сучасники називали:

а) В.Каразіна;

б) М.Максимовича;

в) К.Ушинського.


8. Український громадський діяч першої половини ХIХ століття, економіст, просвітитель, засновник першого університету в Україні:

а) М.О.Максимович;

б) В.Н.Каразін;

в) П.Гулак-Артемовський.


9. Перший український університет у 1805 р. з’явився:

а) у Києві;

б) у Львові;

в) у Харкові.

10. Перші ліцеї, ремісничі та сільськогосподарські школи в Україні були створені:

а) у ХVІІІ ст.;

б) у ХІХ ст.;

в) у ХХ ст.


11. І недільна школа для дорослих була заснована за сприяння:

а) М.Пирогова;

б) К.Ушинського;

в) М.Максимовича.


12. У 1863 р. був виданий т.з. валуєвський циркуляр, суть якого:

а) запровадження української мови у школах;

б) заборона навчання українською мовою у школах;

в) співіснування російської та національних мов у навчальному процесі.


13. Видатні українські історики-науковці XIX ст., які створили концепцію історії України:

а) М.Драгоманов, М.Грушевський, В.Вернадський;

б) М.Старицький, М.Садовський, М.Лисенко;

в) М.Максимович, М.Костомаров, В.Антонович.


14. Талановитий український народний митець і політик XIX ст., основоположник критичного реалізму в українській літературі, революційний демократ, автор “Заповіту”, збірки поезій “Кобзар”, поеми “Гайдамаки” та ін.:

а) І.Котляревський;

б) Г.Сковорода;

в) Т.Шевченко.


15. Літературний діяч кінця XVIII - першої половини XIX ст., “батько української літератури”, автор першого великого твору, написаного новою українською літературною мовою, сформованою на народній основі:

а) І.Котляревський;

б) Г.Сковорода;

в) Т.Шевченко.


16. Автор “Енеїди”:

а) І.Котляревський;

б) П.Гулак-Артемовський;

в) І.Карпенко-Карий.


17. Автор повісті “Кайдашева сім’я”:

а) І.Котляревський;

б) І.Нечуй-Левицький;

в) П.Гулак-Артемовський.


18. Перший в українській літературі історичний роман “Чорна Рада” написав:

а) І.Франко;

б) П.Мирний;

в) П.Куліш.


19. Найвизначнішим представником “української школи” в російській літературі називали:

а) М.Гоголя;

б) М.Вовчок;

в) І.Франка.


20. Слова гімну “Ще не вмерла Україна” написав:

а) І.Котляревський;

б) П.Чубинський;

в) І.Франко.


21. Засновник професійного українського театру:

а) І.Карпенко-Карий;

б) М.Кропивницький;

в) М.Старицький.


22. Перший оперний театр в Україні було відкрито в 1809 р. у:

а) Києві;

б) Харкові;

в) Одесі.


ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ЗАНЯТТЯ, РЕЗЮМЕ, ОЦІНЮВАННЯ
ЛІТЕРАТУРА


  1. Історія світової культури. Культурні регіони. Навчальний посібник/ Керівник автор. Колективу Л. Т. Левчук. – 2-ге вид., стереотип. Київ: Либідь, 1997. -448с.

  2. Полікарпов В. С. Лекції з історії світової культури: Навч. посібник – 3-тє видання., стереотип. – Х,: Основа; К.: Товариство «Знання», КОО, 1999. – 336с.

  3. Козира Є.В. Українська та зарубіжна культура. – К.: Здоров’я, 2001. – 248с.

  4. Бичко А. К. та ін. Теорія та історія світової та вітчизняної культури: Курс лекцій. – К.: Либідь, 1992. – 392с.

  5. Шевнюк О. Л. Культурологія: Навч. посібник. – К.: Знання – Прес, 2004. – 353с.

  6. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Підручник/ Горбач Н. Я., Гелей С. Д., Росінська З. П. та інші. – Львів: Каменяр, 1992. – 166с.

  7. Бокань В. А., Польовий Л. П. Історія культури України: Навчальний посібник – К.: МАУП, 1998. – 232с.

  8. Подольська Є.А., Лихвар В. Д., Погорілий Д.Є. Кредитно-модульний курс культурології. Навчальний посібник. – К: Центр навчальної літератури, 2006. – 368с.


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ №8
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка