Методичні рекомендації до самостійного вивчення її тем за фаховою літературою 6



Сторінка1/6
Дата конвертації11.09.2017
Розмір1.47 Mb.
  1   2   3   4   5   6


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

До друку дозволяю

Перший проректор

______________ Г.В.Стадник



МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ПРОГРАМА

ДО САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ КУРСУ «СТРАХУВАННЯ»
(для студентів 3-5 курсів усіх форм навчання

з економічних спеціальностей)

Харків-ХНАМГ-2007

Методичні рекомендації та програма до самостійного вивчення курсу «Страхування» (для студентів 3-5 курсів усіх форм навчання з економічних спеціальностей). В.О.Пасічний, Г.І.Груба -Харків: ХНАМГ, 2007-с.


Автори: к.е.н., доц. В.О.Пасічний, к. держ. упр. Г.І.Груба
Рецензент: д.е.н., проф. Ачкасов А.Є.

Рекомендовано кафедрою економіки будівництва,

протокол № 8 від 27.02.2007 р

ЗМІСТ



  1. Загальні рекомендації щодо вивчення курсу _______________ 4

  2. Програма дисципліни та методичні рекомендації до самостійного вивчення її тем за фаховою літературою________ 6

  3. Тести для самоконтролю рівня засвоєння матеріалу _________ 15

  4. Приблизний перелік залікових запитань __________________ 28

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ __________________________________ 30

ДОДАТКИ:

А. Закон України «Про страхування» ________________________ 32

Б. Словник-довідник основних термінів і понять курсу _________ 75


  1. ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ

    1. В умовах розвинутої ринкової економіки успішна професіональна діяльність спеціаліста по веденню бізнесу без знання страхової справи практично неможлива, тому що кожна скільки-небудь вагома господарча угода з необхідністю передбачає страхування як мінімум декількох підприємницьких ризиків.

Курс «Страхування» входить до складу найважливіших фахових дисциплін кожної спеціальності економічного профілю.

Основною метою вивчення цієї дисципліни є одержання та засвоєння знань щодо: а) страхового захисту майнових інтересів юридичних та фізичних осіб на випадок настання ризикових ситуацій, б) набуття практичних навиків користування основними механізмами страхових послуг.



Предметом дисципліни є відносини, що виникають у процесі куплі- продажу послуг фінансового захисту від ризикових ситуацій і формування, розподілу та використання страхових фондів.

    1. Головне завдання вивчення дисципліни полягає у формуванні у студентів комплексу знань основ теорії і практичних навиків у страховій справі, як необхідної складової фахової підготовки спеціалістів сучасного бізнесу.

У результаті вивчення курсу студенти повинні:

Знати:

  • сутність страхування, його місце та значимість у ринковій економіці;

  • класифікацію страхування, його зміст, організаційну структуру та механізм основного страхового забезпечення;

  • основи діяльності страхових компаній, механізм забезпечення їх платоспроможності;

  • умови і порядок укладення договорів страхування та виплат страхового відшкодування;

  • зміст і особливості страхування основних видів ризиків;

  • інфраструктуру страхового ринку, тенденції його розвитку.

Уміти:

  • виконувати відповідні розрахунки для виявлення: вигідності певного варіанту страхового захисту, вибору страхової компанії, розмірів збитків, що сталися, і відповідних страхових відшкодувань;

  • аналізувати альтернативи забезпечення страхових інтересів страхувальника з метою професійного захисту майнових інтересів юридичних та фізичних осіб при укладенні страхової угоди і на всіх стадіях її реалізації;

  • складати комплекти документів, необхідних при укладенні договорів страхування та забезпечення виплати страхових відшкодувань.

    1. Найважливішим інформаційним джерелом вивчення курсу є закон України «Про страхування» (див. додаток А). Надалі для скорочення тексту – ЗУ. Основна частина тексту цього Закону розрахована на професіоналів, тому при вивченні курсу спочатку необхідно користуватися літературою навчального характеру (див. «Список літератури», де перевагу слід надати: [21,22,9].

При вивченні фахових літературних джерел і документів, в яких фіксуються, відображаються конкретні параметри взаємодії між страхувальником (споживачем страхових послуг) і страховиком (страховою компанією) доцільно виділяти і надійно засвоювати перш за все ту інформацію, яка необхідна споживачу страхових послуг.

У цих «Методичних рекомендаціях…» з метою зниження затрат часу студента на засвоєння специфічних термінів та понять курсу вони приведені в додатку Б – «Словник-довідник основних термінів і понять курсу».

1.4. Після вивчення літературних джерел доцільно детально ознайомитися з декількома комплектами (чим більше, тим краще) основних документів, що складаються в господарській практиці при страхуванні різних видів ризиків як на стадії підготовки і укладання договорів страхування, так і при документальному забезпеченні своєчасної виплати страхових відшкодувань за наслідками страхових випадків.

1.5. Завершальним етапом у вивченні дисципліни є виконання і захист кваліфікаційної роботи, яка за навчальним планом спеціальності має статус «розрахунково-графічної роботи» (РГР), або – в інших навчальних планах – «розрахунково-графічне завдання» – (РГЗ).

Завдання, зміст, вихідна інформація та необхідні методичні вказівки дивись джерело [10].


  1. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ЇЇ ТЕМ ЗА ФАХОВОЮ
    ЛІТЕРАТУРОЮ

Тема I. Сутність, розвиток та класифікація страхування

Предмет дисципліни «Страхування», її економічна сутність та значимість для життєзабезпечення юридичних і фізичних осіб в умовах ринкової економіки [1, ст1.1; 21, с. 9-39; 22, с.5-8,9-16].

Історія виникнення та розвитку страхування, його основні функції та об'єкти страхування. Класифікація страхування, його форми, галузі, види, класи, страхової діяльності [1, ст. 5-7; 22, с. 8-9,18-24; 21, c. 40-60].

Рекомендації:

На початку вивчення дисципліни «Страхування» необхідно чітко з’ясувати, що є предметом цього курсу, виявити і сформулювати для себе його економічну сутність, уміти обґрунтувати економічну доцільність і вигідність страхування, розкрити його значимість для успішного функціонування юридичної особи і забезпечення досягнутого рівня добробуту громадянина.

Ознайомлення з історією виникнення та розвитку страхової справи допоможе усвідомити життєву доцільність страхування як результат багатовікового досвіду розвитку людства.

Особливої уваги заслуговують питання класифікації страхової діяльності, бо без їх засвоєння не можливе правильне тлумачення більшості основних понять і термінів курсу, розуміння суті й змісту конкретних механізмів забезпечення страхового захисту.


ТемаII. Базові поняття механізму користування

страховими послугами
Суб'єкти страхової діяльності - страхувальники та страховики, їх юридичні статуси. Предмет страхової угоди - страховий ризик, його основні ознаки (прикмети), [1, ст. 2,3,8; 21, с. 73-75]

Страхова сума, її зміст та зв'язок зі страховою вартістю (оцінкою) та характером страхового ризику [1. ст. 9; 21, с. 568,570; 9, с. 427-128; 22, с. 184].

Страховий випадок, характеристика основних страхових випадків при майновому страхуванні (пожежа, злива, буря, ураган, повінь, град та інші). Наслідки страхового випадку - збитки, їх структура, порядок та методика їх оцінки.

Страхові тарифи і страхові платежі, їх суть, склад [1, ст. 10; 21, с. 458-486; 22, с. 26-29; 9, с. 134-137].

Страхове відшкодування, основні системи страхової відповідальності [1, ст. 9; 22, с. 26-34; 9, с. 132-138].

Франшиза: її призначення, види, фактори рівня [1, ст. 9; 9, с. 130, 134, 300; 21, с. 582].



Рекомендації:

Всі питання цієї теми вимагають глибокого засвоєння, так як без цього практично неможливе усвідомлене вивчення всіх послідуючих тем курсу і, що головне, професійне користування послугами страхового захисту.

Особливу увагу слід приділити системам страхування (системам страхової відповідальності, так як вони зумовлюють реальне кількісне співвідношення між страховою сумою застрахованого майна і ступенем відшкодування страхового збитку. Після засвоєння сутності механізму кожної із класичних систем страхування важливо звернути увагу на те, що в господарській практиці системи страхування використовуються як в «чистому вигляді», так і в різних комбінаціях їх елементів.

Для закріплення цієї теми корисно самостійно розрахувати розміри страхового відшкодування при різних системах страхування (на прикладах, що приводяться в навчальній літературі).
Тема IІІ. Основи діяльності страховиків
Визначання базових величин страхових тарифів, атуарні розрахунки, їх зміст, призначення. Інформаційна база актуарних розрахунків – страхова статистика: її роль, основні та розрахункові показники, допоміжні спостереження [1, ст. 10; 9, с. 134-140; 4, с. 174-181].

Брутто- і нетто-ставка, основні елементи навантаження, їх класифікація та порядок розрахунку. Критерії диференціації тарифних ставок [4, ст. 191-193; 22, с. 29-32; 9, с. 135-137].

Тарифна політика страховиків, її основні принципи: еквівалентність нетто-платежів, доступність страхових тарифів, їх стабільність, потяг до розширення обсягів страхової відповідальності, забезпечення рентабельності страхових операцій, прибуток страховика. Страхові знижки та надбавки [22, с. 33-34; 9, с. 135].

Основні механізми забезпечення платоспроможності страховиків – формування страхових резервів: технічних, резерву внесків, резервів незароблених премій та несплачених збитків. Розміщення страхових резервів [1, ст. 30-31; 9, с. 195-210; 22, с. 185-193].

Перестрахування як засіб посилення платоспроможності страхових фірм; фонд страхових гарантій [1, ст. 12, 32; 22, с. 53-54, 151-177; 9, с. 210; 21, с. 428-450].

Основні показники оцінки фінансового стану страховика: об’ємні показники; показники оцінки платоспроможності; показник рівня ліквідності; показники оцінки рівня зобов’язань щодо одного ризику; показники характеризуючі рівень участі перестраховиків у страхових операціях страховика; показники характеризуючі інвестиційну діяльність страхової компанії; показники оцінки рівня досягнутих фінансових результатів [6, с. 226-240].

Фактичний та нормативний запас платоспроможності страховика [1, ст. 30; 9, с. 195-205].

Основні критерії та показники вибору страхової компанії [6, с. 226-241; 22, с. 209-219].



Рекомендації:

Вивчення цієї теми рекомендується починати із з’ясування суті, змісту та класифікації актуарних розрахунків, визначення складу та призначення основних показників страхової статистики. Чітко уяснити суть методів розрахунків кількісних рівнів нетто- і брутто-ставок страхових тарифів, класифікацією елементів страхового навантаження (надбавки), критерії диференціації тарифних ставок.

Особливе практичне значення для професійної підготовки студента має надійне засвоєння всього комплексу питань формування і складу страхових тарифів, тарифної політики страховиків, її відповідності інтересам страхувальників.

Важливими питаннями теми є питання, що розкривають механізм формування і особливо призначення основних страхових резервів (технічних, резервів внесків, резервів незароблених премій та несплачених збитків).

Завершальним етапом освоєння цієї теми є питання обґрунтованого вибору страхової компанії, що важливо для успішного виконання розрахункової (контрольної) роботи студента і, особливо, - в господарській практиці при страхуванні крупних ризиків.

Тема IV. Порядок укладання та реалізації договору

страхування
Правила (умови) страхування, їх призначення та зміст. Договір страхування, його зміст та комплект документів при його укладанні. Етапи здійснення страхової угоди (договору): вибір страховика; заява про страхування; андеррайтинг; укладення договору страхування; зміна умов договору, припинення його дії; порядок та умови сплати (відмови) коштів страхового захисту (страхового відшкодування), [1, ст. 17, 16, 19, 27-29; 22, с. 249-251; 9, с. 170-183].

Зміна умов та терміну (строків) дії договору, зміна (збільшення, зменшення) страхової премії, припинення дії договору за вимогою однієї сторони, його недійсність [1, ст. 28,29; 9, с. 189-195; 22, с. 252-254].

Порядок, умови та документальне оформлення сплати страхового відшкодування, підстави в відмові у виплаті страхового відшкодування (його частин) Санкції у страхуванні [1, ст. 25, 26; 9, с. 127, 129-130, 188-189, 234-235].

Рекомендації:

Ця тема є ключовою, її глибоке засвоєння має надзвичайно важливе значення для професійного розуміння більшості практичних питань (економічних, юридичних, організаційних) взаємовідносин між страхувальником і страховиком, для максималізації професійного забезпечення своїх (своєї фірми) майнових інтересів у взаємовідносинах.

Начальним етапом освоєння цієї теми є питання призначення та змісту правил страхування, на базі яких розробляються договори страхування.

Сутність і специфіку договору страхування доцільно спочатку засвоїти за навчальною літературою, а вже потім звернутися до Закону. Особливу увагу необхідно приділити таким питанням: договірні зобов’язання страховика і страхувальника; зміна умов договору, припинення його дії; порядок і умови виплати (невиплати) страхового забезпечення.


Тема V. Особливості страхування основних видів ризиків
Майнове страхування: класифікація видів майна, основні страхові випадки, страхування майна підприємства та громадян, оцінка, будівель; методологія розрахунку збитків та страхового відшкодування. Страхування: машин від поломок, застави, кредитів, депозитів, від утрати прибутку. Транспортне страхування. Страхування ризиків: екологічних, будівельних та монтажних [21, с. 247-379, 400-405; 22, с. 203, 299-340; 6, с. 56-103].

Страхування відповідальності: поняття і сутність страхування відповідальності. Страхування цивільної відповідальності: персональної цивільної відповідальності; власників транспортних засобів; забудовників; перевізника (цивільної авіації, морського транспорту, автотранспорту); підприємств-джерел підвищеної відповідальності; страхування фахової відповідальності. Страхування відповідальності зайомщиків кредиту та за якість продукції (робіт, послуг), [21, с. 380-400, 407-425; 6, с. 139-150].

Особисте страхування, його класифікація. Страхування: життя, від нещасних випадків та хвороби, пасажирів. Медичне страхування. Страхування туристів [21, с. 196-246; 22, с. 255-262; 6, с. 104-123; 4, с. 69-84, 116-133].

Рекомендації:

Детальне глибоке вивчення більшості питань цієї теми важливе як для практичної фахової діяльності економіста, менеджера (та інших управлінських працівників підприємства) так і для кожної фізичної особи, бо ці знання є необхідними вагомими кроками в широкий, різноманітний світ страхування.

Особливу увагу слід приділити вивченню змісту і специфіки страхування групи ризиків, які є найбільш масовими для господарської практики, а саме: страхування кредитів, застави, транспортне страхування; страхування: цивільної відповідальності, медичне, машин від поломок, відповідальності власників транспортних засобів, життя від нещасних випадків та хвороби, пасажирів, фахової відповідальності; ризиків - економічних, будівельних, монтажних.

Вивчення змісту та специфіки кожної з названих однорідних груп ризиків доцільно завершувати детальним ознайомленням з відповідними правилами страхування та реальними договорами (взятими з практики діяльності страхових компаній та підприємств-страхувальників, окремі такі договори приведені в «Методичних вказівках до виконання і захисту розрахунково-графічної роботи…» - дивись п.10 «Списку літератури»).




Тема VI. Страховий ринок. Страхування зовнішньоекономічної діяльності
Загальна характеристика страхового ринку: зміст поняття «страховий ринок» , умови формування та організаційна структура, тенденції розвитку. Сумісне страхування, подвійне страхування. Самострахування. Товариства взаємного страхування [1, ст. 11, 14; 21, с. 76-87; 21, с. 451-456].

Страхові компанії, їх об'єднання, страхові посередники: страхові агенти і брокери, актуарії, асистуючі компанії, аварійні комісари . Пул страховий та перестраховочний. Внутрішня система і зовнішнє оточення страхового ринку; власна інфраструктура страховика, основні елементи його внутрішньої системи [1, ст. 2, 13, 15; 21, с. 87-117, 128-135; 22, с. 36-55; 7, с. 50-77].

Економічна необхідність швидкого розвитку страхового ринку України. Проблеми розвитку страхового ринку в Україні, підвищення його страхової місткості [22, с. 55-56; 21, с. 76-86; 7, с. 161-168].

Страхові ринки США, Великобританії, Німеччини, Росії та інших держав [22, с. 56-83; 6, с. 250-257].

Сфера страхування зовнішньоекономічних ризиків, страхування по угодах: «СІФ», «КАФ», «ФОБ» та «ФАС». Страхування кораблів торговельного флоту. Транспортне страхування вантажів, стандартні умови Інституту лондонських страховиків: відповідальність за всі ризики; з відповідальністю за випадкову аварію; без відповідальності за поломки, крім випадків катастрофи; зміст і умови загальної та випадкової катастрофи. Страхування експортних кредитів [1, ст. 44, 46; 22, с. 304-312].

Рекомендації:

В сучасних умовах господарської діяльності дуже важливо освоїти «ази» системи страхового ринку. Страховий ринок країни є органічною складовою системи її ринкової економіки. Ступінь розвиненості цього ринку чутливо впливає на ефективність всієї економіки і особливо на стан її забезпечення власними джерелами фінансування інвестицій.

В умовах вільної ринкової економіки значній кількості спеціалістів і керівників доводиться більшою чи меншою мірою займатися (брати участь) зовнішньо-економічною діяльністю, яка без страхування господарських (підприємницьких) ризиків практично не можлива. Для вивчення основних питань теми пропонується використати як рекомендовану літературу, так професійні публікації в Інернеті, журналі «Страхова справа» та «Страховій газеті»
Тема VII. Державний нагляд за страховою діяльністю

Законодавчо-нормативна база державного нагляду за страховою діяльністю в Україні. Уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю, його основні функції та права. Ліцензування страхової діяльності. Примусова санація страховиків, їх реорганізація та ліквідація. Забезпечення платоспроможності страховиків: їх статутний та резервний фонди; належний рівень фактичного запасу платоспроможності (нетто-активи) страховика, розрахунковий нормативний запас платоспроможності, методи визначення його розміру [1, ст. 35-43, 30, 34; 21, с.170-195; 22, с. 133-138; 6, с. 28-40].



Рекомендації:

Основною метою вивчення цієї теми є детальне ознайомлення з конкретними механізмами системи державного нагляду за страховою діяльністю, які покликані забезпечувати захист інтересів страхувальників, сприяти розвитку страхового ринку України, здійснювати контроль за дотриманням страховими компаніями діючого законодавства.

Достатню увагу слід приділити вивченню: основних функцій та прав Уповноваженого органу у справах нагляду за страховою діяльністю.

Найважливішими питаннями теми є законодавчі механізми контролю за платоспроможністю страховиків. При їх вивченні необхідно чітко засвоїти:

а) склад і зміст законодавчо регульованих умов забезпечення платоспроможності;

б) порядок визначення і зміст показників нормативного і фактичного запасу платоспроможності страховиків;

в) обов’язкові умови перестрахування;

г) призначення і склад страхових резервів



3. ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ
Тема I. Сутність, розвиток та класифікація страхування

Тест № 1. Які функції виконує страхування?

  1. заощадження коштів;

  2. превентивну;

  3. регулівну;

  4. формування і використання резервів;

  5. ризиковану.



Тест № 2. З наведеної далі інформації вибрати принципи страхування.

  1. Максимальна сумлінність сторін страхового договору;

  2. суброгація;

  3. страховий інтерес;

  4. повна сплата страхових премій;

  5. відсутність простроченої заборгованості за кредитами.



Тест № 3. Існують такі галузі страхування:

    1. обов'язкове;

    2. майнове;

    3. добровільне;

    4. страхування життя;

    5. особисте;

    6. відповідальності.



Тест № 4. Які форми страхування ви знаєте?

  1. добровільне і обов'язкове;

  2. страхування життя й загальні види страхування;по роду безпеки (морське, авіаційне, автомобільне);

  3. особисте, майнове, відповідальності.


Тест № 5. Які з перерахованих видів страхування є обов'язковими?

1) страхування громадянської відповідальності власників транспортних засобів;



  1. залізничного транспорту;

  2. особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

4) вантажів і багажу;

  1. фінансових ризиків;

  2. спортсменів вищої категорії;

  3. здоров'я у випадку хвороби


Тест № 6. Класифікація за об'єктами страхування - це:

  1. морське, авіаційне, автомобільне страхування;

  2. особисте, майнове, відповідальності;

  3. комерційне, взаємне, державне;

  4. добровільне, обов'язкове.



Тест № 7. Які з видів страхування не належать до майнового?

1) Страхування наземного транспорту;

2) страхування інвестицій;

3) страхування кредитів;

4) страхування відповідальності власників автотранспортних засобів.

ТемаII. Базові поняття механізму користування страховими послугами

Тест 1. До визначальних прикмет страхового ризику відносяться:


  1. випадковий характер ризику;

  2. його незалежність від волевиявлення
    страхувальника;

  3. обумовленість технологічними закономірностями
    експлуатації майна підприємства;

  4. факт настання ризику невідомий в часі і просторі;

  5. наслідки страхової події повинні мати розміри
    катастрофічної біди (масові збитки в рамках регіону,
    держави).



Тест № 2. Страхова сума - це

(закінчити визначення)



Тест № 3. «Страхова сума» помножена на «страховий тариф» = ?

Тест № 4. Страхова виплата - це:

  1. плата за страхування;

  2. компенсація збитків страхувальника;

  3. комісійні виплати страховому агенту.


Тест № 5. Що таке ліміт відповідальності ?

а) це мінімальна сума страхового відшкодування, яка може бути сплачена страховиком страхувальнику;

б) це максимальна сума страхового відшкодування, яка може бути сплачена страховиком страхувальнику.

Тест 6. Які з приведених термінів є синонімами терміну «страховий платіж»:


  1. страхова премія;

  2. страхова сума;

  3. страховий збиток;

  4. страховий внесок;
    5) франшиза.


Тест № 7. Вартість страхової послуги страховика залежить:

  1. від розміру його прибутку;

  2. кількості укладених договорів страхування;

  3. величини страхової суми;

  4. витрат на ведення страхування;

  5. рівня ймовірності страхового ризику.


Тест № 8. Страхова премія — це:

1) винагорода страхувальнику за беззбиткове проходження

страхової угоди;

2) оплата послуг страхового брокера;

3) плата страхувальника за страховку;

Тест № 9. Яке (які) тлумачення суті системи пропорційної відповідальності є вірним (вірними):


  1. при цій системі страхування страхувальник приймає
    частину покриття ризику на себе;

  2. страховик не несе страхової відповідальності перед
    страхувальником в розмірі, пропорційному частці
    франшизи в страховій сумі;

  3. розмір страхового відшкодування при цій системі
    страхування визначається як добуток страхового
    збитку на відношення страхової суми до страхової

оцінки об'єкту страхування.

Тест № 10. Франшиза - це:

  1. форма договору страхування;

  2. допоміжна плата за страхування;

  1. частка страхового збитку, яка не відшкодовується страховиком.


Тест 11. Яке (які) із визначень умовної франшизи явно несправедливе):

  1. це частина збитків, що не відшкодовується
    страховиком згідно з договором страхування;

  2. це частина, збитків, яку бере на себе страхувальник
    за договором при певних умовах;

  3. це частина страхового відшкодування (страхової
    суми), яку сплачує страховик при настанні будь-
    якого страхового випадку, передбаченого договором.


Тест № 12. Запис франшизи в міжнародному договорі страхування «вільно від перших 10 відсотків» визначає що:

1) страховик приймає на себе додаткові зобов'язання в названому розмірі;



  1. при будь-якому розмірі страхового збитку страховик
    виплачує страхове відшкодування за мінусом 10%
    його договірної величини;

  2. якщо страховий збиток не перевищує 10% від
    страхової суми, то страхове відшкодування не
    виплачується.

  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка