Методичні рекомендації до проходження навчальної практики «університетська освіта»



Скачати 246.4 Kb.
Дата конвертації16.04.2016
Розмір246.4 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФІНАНСОВИЙ ФАКУЛЬТЕТ



Кафедра банківської справи

  1. методичні рекомендації


до проходження НАВЧАЛЬНОЇ практики «УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА»
для студентів напряму підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»

(спеціалізація «Банківська справа»)

денної форми навчання

Харків, 2013


ВСТУП
Сучасний етап розвитку економіки України характеризується розвитком процесу європейської інтеграції. Україна чітко визначила орієнтири на входження в освітній та науковий простір Європи та здійснює модернізацію освітньої діяльності у контексті європейських вимог. Працює над практичним приєднанням до Болонського процесу. Великі зміни відбуваються також у фінансовій системі України, у процесі розвитку ринкових форм господарювання.

Студенти першого курсу повинні знати основні завдання та принципи створення зони Європейської вищої освіти (шість цілей Болонського процесу): введення двоциклового навчання; запровадження кредитної системи; формування системи контролю якості освіти; розширення мобільності студентів і викладачів; забезпечення працевлаштування випускників та привабливості європейської системи освіти; як буде проходити адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу.

З першого до останніх курсів студенти фінансового факультету повинні послідовно вивчати всі структурні складові фінансової системи і їхній розвиток, повинні знати основи фінансової системи і фінанси суб'єктів господарювання. У процесі вивчення курсу студенти знайомляться з фінансовими проблемами в економіці України і методами їх вирішення, вивчають основні закони, які діють у сфері фінансів. З цією метою студенти проходять навчальну практику "Університетська освіта".

Мета практики - вивчення студентами принципів і положень кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих структурні зміни освіти, запровадження у систему вищої навчальних закладах ІІІ–IV рівнів акредитації, ознайомлення із задачами, яки стоять перед вищою освітою України у зв'язку із входженням до Болонського процесу; адаптація законодавства, структурні зміни освіти, запровадження Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ЕСТS) та ін.

Предметом навчальної практики є вивчення теоретичних концепцій формування Європейської кредитно–трансферної та акумулюючої системи (ЕСТS), ознайомлення з сутністю та методологією реалізації компетентністного підходу, змісту теоретичних основ, концепцій та методології грошово-кредитної політики, підходів і критеріїв організації грошового обігу, функціонування банківської системи України та оволодіння навичками роботи з науковою літературою та законодавчими документами.

Навчальну практику "Університетська освіта" проходять студенти першого курсу фінансового факультету напряму підготовки 6.030508 "Фінанси і кредит" (спеціалізація "Банківська справа").


КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ ДО СТУДЕНТІВ
Основні знання, якими повинний опанувати студент, здійснивши проходження навчальної практики:

- основні підходи та етапи формування європейської вищої освіти;

- зміст документів Болонського процесу;

- сучасні принципи побудови та завдання вищої освіти у розвинених країнах;

- організація навчання, методи і засоби навчання в університеті;

- послідовність дій для досягнення шести цілей Болонського процесу;

- які характерні особливості ЕCTS, використання кредитів ECTS (визначення навчального навантаження студентів);

- основні документи ECTS: інформаційний пакет, навчальний контракт, перелік оцінок дисциплін;

- загальні умови користування ECTS;

- підходи до кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України;

- історія виникнення грошей і кредиту, розвитку фінансів України;

- функціонування банківських установ та їх фінансова діяльність.



Перелік умінь і навичок, якими повинні опанувати студенти в процесі проходження навчальної практики:

- розробляти структурно-логічну схему підготовки фахівців зі спеціальності (за вибором);

- формувати індивідуальний навчальний план студента;

- складати навчальний план підготовки фахівців зі спеціальності (за вибором);

- формувати «Інформаційний пакет» спеціальності (за вибором);

- знати як порівняти схеми навчальних планів, структур залікових кредитів, змістових модулів, шкал оцінювання за спеціальностями і напрямами у ВНЗ різних країн Європи;

- розробляти структури залікового кредиту курсу (за вибором);

- аналізувати діючі в Європі механізми визнання еквівалентності документів про освіту;

- аналізувати вплив економічних законів на характер фінансових відносин.

Тематичний план проходження навчальної практики
При проходженні навчальної практики «Університетська освіта» студент має ознайомитися з програмою дисципліни, з її структурою, формами та методами навчання, видами та методами контролю знань.

Тематичний план навчальної практики «Університетська освіта» здійснюється у таких формах: лекційні, практичні заняття, самостійна робота студента та проведення тренінгів.



Зміст навчальної практики



Блок 1. Освітня євроінтеграція України та адаптація вищої освіти

України до вимог Болонського процесу
ПИТАННЯ 1. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами. Соціально-економічний розвиток держави в умовах євро інтеграції.

Хронологія та коротка характеристика подій з налагодження співробітництва України і ЄС. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС – один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства. Розвиток науково-технічного, економічного, соціального, інтелектуального, інноваційно-технологічного та культурного партнерства в ЄС. Входження освіти і науки України у європейське інформаційне та освітнє поле.


ПИТАННЯ 2. Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти.

Основні завдання та принципи створення зони Європейської вищої освіти (шість цілей Болонського процесу): розширення мобільності студентів і викладачів; забезпечення працевлаштування випускників та привабливості європейської системи освіти; запровадження кредитної системи; формування системи контролю якості освіти. Запровадження системи (ECTS) накопичення кредитів Спільна праця вищих навчальних закладів і студентів як компетентних, активних і конструктивних партнерів у формуванні Зони європейської вищої освіти.



ПИТАННЯ 3. Документи Болонського процесу. Інтеграція і демократизація вищої освіти країн Європи.

Основні документи Болонського процесу. Залучення європейських держав у Болонський процес. Євроінтеграція вищої освіти.


ПИТАННЯ 4. Змістовність вищої освіти у країнах Європи і Америки.

Формування системи вищої освіти Європейських країн. Сучасні принципи побудови та завдання вищої освіти у розвинених країнах. Доступ громадян до освіти. Заклади освіти. Ступневість освіти. Кваліфікації. Організація навчання, академічний рік і екзамени. Методи і засоби навчання. Навчання студентів-іноземців.


ПИТАННЯ 5. Європейська кредитно-трансферна та система накопичення - ECTS.

Основні документи та характерні особливості ЕCTS. Базові елементи системи. Зміст та структура інформаційного пакету навчальної дисципліни. Використання кредитів ECTS (визначення навчального навантаження студентів): інформаційний пакет, навчальний контракт, перелік оцінок дисциплін. Структурна схема, навчальний план. Опис предмета, дисципліни курсу. Шкала оцінювання ECTS. Сумісність різних систем оцінювання зі шкалою ECTS.


ПИТАННЯ 6. Принципи, шляхи і засоби адаптації вищої освіти України до європейської системи перезарахування кредитів (ECTS).

Запровадження у систему вищої освіти Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ЕСТS), проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ – IV рівнів акредитації. Тенденції розвитку вищої освіти України на сучасному етапі. Відмінність та подібність систем вищої освіти України і Європейських держав. Передумови входження вищої освіти України до Болонського процесу: адаптація законодавства, структурні зміни освіти.


ПИТАННЯ 7. Запровадження у ВНЗ України кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП).

Форми організації навчання в умовах КМСОНП. Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП. Контроль успішності студента та шкала оцінювання навчальних досягнень студента. Державна атестація студентів. Нормування навчального навантаження студента і викладача. Основні заходи з підготовки та програма проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Поняття про кредитно-модульну систему організації навчального процесу, заліковий кредит як одиниця виміру навчального навантаження; модуль як задокументована завершена частина освітньо-професійної програми; змістовий модуль як система поєднаних навчальних елементів.


Блок 2. Організація навчального процесу в Університеті відповідно до вимог Болонського процесу. Особливості сучасного етапу розвитку банківської системи України.
ПИТАННЯ 8. Організація навчального процесу на фінансовому факультеті (спеціалізація "Банківська справа").
Історичні передумови відкриття факультету. Вступ до фаху. Кваліфікаційні характеристики економіста з банківської справи. Робота з літературою, написання доповідей, рефератів, науково-дослідних робіт. Форми проведення контролю, заліків і іспитів.
ПИТАННЯ 9. Банківська система України: становище та проблеми розвитку.

Поняття та класифікація банків. Становлення, сучасний стан та розвиток банківської системи. Особливості функціонування сучасних банківських систем.


ІНДИВІДУАЛЬНО НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА

Індивідуально навчально-дослідницька робота (ІНДР) виконується самостійно при консультуванні викладачем на протязі періоду до першого модульного контролю у відповідності до графіку навчального процесу.

Широке залучення студентів до науково-дослідної роботи, збагачення їхніх знань новими науковими даними, розвиток здібностей до творчого мислення, наукового аналізу явищ, процесів є принципово важливим.

ІНДР виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, щодо вивчених питань, а також придбання необхідних вмінь та навичок використання сучасної методології наукових досліджень, управління науково-пошуковими процесами в Україні та оптимального вибору та вирішення соціально-економічних питань щодо впровадження наукової продукції як у окремих банках так и банківської системи у цілому.

Індивідуально навчально-дослідницька робота припускає наявність наступних елементів наукового дослідження: практичної значущості; комплексного системного підходу до вирішення завдань дослідження; теоретичного використання передової сучасної методології і наукових розробок; наявність елементів творчості.

Реальною вважається робота, яка виконана відповідно до наявних проблем банківської установи, на основі її реальних даних за низку років, і результати якої повністю або частково можуть бути впроваджені в практичну діяльності.

Комплексний системний підхід до розкриття теми роботи полягає в тому, що предмет дослідження розглядається під різними точками зору — з позицій теоретичної бази і практичних напрацювань, аналізу, обґрунтовування шляхів удосконалення і т.ін. — в тісній взаємоув’язці і єдиній логіці викладу.

В процесі виконання ІНДР, разом з теоретичними знаннями і практичними навиками за фахом, студент повинен продемонструвати здібності до науково-дослідної роботи і уміння творчо мислити.


САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Для опанування змістом навчальної практики “Університетська освіта” значну увагу необхідно приділяти самостійній роботі.

Основні види самостійної роботи студента:

1. Вивчення додаткової літератури.

2. Робота з законодавчими, нормативними та інструктивними матеріалами.


МЕТОДИКИ АКТИВІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
При проходженні навчальної практики "Університетська освіта" для активізації навчального процесу передбачено застосування сучасних навчальних технологій, таких, як: проблемні лекції (майстер-клас) за участю провідних фахівців – практиків, керівників банків і їх функціональних підрозділів, тренінги на базі реальних банківських технологій продуктів.

Ділові та рольові ігри — форма активізації студентів, за якої вони задіяні в процесі інсценізації певної виробничої ситуації у ролі безпосе­редніх учасників подій.

Кейс-метод — метод аналізу конкретних ситуацій, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів і передбачає розгляд виробничих, управлінських та інших ситуацій, складних конфліктних випадків, проблемних ситуацій, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу.
СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ТА РІВНЯ СФОРМОВАНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ
Система оцінювання знань, вмінь та навичок студентів передбачає виставлення оцінок за усіма формами проведення занять.

Перевірка та оцінювання знань студентів може проводитись в наступних формах:

1. Оцінювання роботи студентів в процесі проведення тренінгів.

2. Проведення письмових тест-контрольних.

3. Оцінювання виконання індивідуально-дослідницької роботи.

4. Оцінювання результатів написання студентами есе (див. Додаток В, Д).

Загальна оцінка з дисципліни визначається як середнє арифметичне оцінок.
Критерії оцінювання індивідуально навчально-дослідницької роботи
Індивідуальне навчально-дослідницька робота оцінюється за такими критеріями:

1) самостійність виконання;

2) логічність та послідовність викладення матеріалу;

3) повнота розкриття теми (проблемної ситуації чи практичного завдання);

4) обґрунтованість висновків;

5) використання статистичної інформації та додаткових літературних джерел;

6) наявність конкретних пропозицій;

7) якість оформлення.



Оцінка 100 балів. Студент дає абсолютно правильні відповіді на 100% тестів. Теоретичне запитання розкрито повністю, з викладенням оригінальних висновків, отриманих на основі програмного, додаткового матеріалу, законодавчих актів та нормативних документів. При дослідженні практичних завдань студент застосовує розроблений самостійно алгоритм, висновки до завдань аргументовані та обґрунтовані.

Оцінка 95 балів. Студент дає правильні відповіді на 95 - 100% те­стів. Теоретичне запитання розкрито повністю, на основі програмного та додаткового матеріалу зроблено висновки та узагальнення. При виконанні практичних завдань студент припускається незначних неточностей.

Оцінка 90 балів. Студент дає правильні відповіді на 90 - 95% те­стів. Теоретичне запитання розкрито повністю, програмний матеріал викладено згідно з програмним матеріалом дисципліни. При виконанні НДР студент припускається окремих неточностей.

Оцінка 85 балів. Студент дає правильні відповіді на 85 - 90% Тестів. Теоретичне запитання розкрито повністю, програмний матеріал викладено згідно з матеріалом дисципліни. НДР виконується в цілому правильно з використанням типового алгоритму, при їх виконанні студент припускається окремих несуттєвих помилок;

Оцінка 80 балів. Студент дає правильні відповіді на 80 - 85% тестів. Теоретичне запитання розкрито повністю, програмний матеріал викладено з незначними погрішностями або без узагальнень. При виконанні НДР студент застосовує основні знання навчального матеріалу, що передбачені навчальною програмою. НДР виконуєть­ся в цілому правильно з використанням типового алгоритму, при їх вико­нанні студент припускається несуттєвих помилок.

Оцінка 75 балів. Студент дає правильні відповіді на 75 - 80% тестів. Теоретичне запитання розкрито повністю, проте при викладенні програмного матеріалу допущені незначні помилки. При виконанні НДР студент застосовує основні знання навчального матеріалу, що передбачені навчальною програмою. НДР виконуються в цілому правильно з використанням типового алгоритму. При їх вико­нанні студент припускається несуттєвих помилок.

Оцінка 70 балів. Студент дає правильні відповіді на 70 - 75% тестів. Теоретичне запитання розкрито неповно, допущено суттєві погрішності або помітні помилки. При виконанні НДР без достатнього розуміння студент застосовує навчальний матеріал, припускається помилок.

Оцінка 65 балів. Студент дає правильні відповіді на 65 - 70% тестів. Теоретичне запитання розкрито неповно, допущено суттєві погрішності, які впливають на зміст відповіді. При виконанні НДР без достатнього розуміння студент застосовує навчальний матеріал, припу­скається значних помилок.

Оцінка 60 балів. Студент дає правильні відповіді на 60 - 65% тестів. Теоретичне запитання розкрито неповно, з суттєвими помилками. При виконанні НДР без достатнього розуміння студент застосовує навчальний матеріал, припускається значної кількості помилок, стикає­ться зі значними труднощами при аналізі та порівнянні економічних явищ та процесів.

Оцінка 55 балів. Студент дає правильні відповіді на 55 - 60% тестів. Теоретичне запитання розкрито неповно або зовсім не розкрито. При виконанні НДР припускається досить великої кількості грубих помилок, стикається зі значними труднощами при аналізі економічних явищ та процесів, виявляє здатність до викладення думки на елементарному рівні.

Оцінка 50 балів. Студент дає правильні відповіді не менш як на 50% тестів, виконати НДР не може, стикається зі значними труднощами при аналізі економічних явищ та процесів, виявляє здатність до викладення думки на елементарному рівні. Теоретичне запитання не розкрито.

Оцінка 40 балів. Студент дає до 50% правильних відповідей на тести, виконати практичні завдання не може, стикається зі значними труднощами при аналізі економічних явищ та процесів. Теоретичне запитання не розкрито.

Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як середня з кількох складових, що враховує оцінки кожного виду контролю.

Підсумкова оцінка з дисципліни згідно з Методикою переведення показників успішності знань студентів Університету в систему оцінювання за шкалою ECTS конвертується в підсумкову оцінку за шкалою ECTS (табл.1).



ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ

  1. Європейський вибір України – невід’ємна складова її подальшого розвитку.

  2. Входження освіти й науки України в Європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційно-технологічного та культурного розвитку.

  3. Загальні принципи формування систем вищої освіти в Європейських і інших країнах.

  4. Система вищої освіти деяких країн.

  5. Вища освіта України.

  6. Принципи формування змісту кваліфікацій і структур ступенів. Компетентнісний підхід.

  7. Європейська кредитно-трансферна система та системне накопичення ECTS.

  8. Сфера професійної діяльності.

  9. Предмет професійної діяльності.

  10. Рівні підготовки фахівців.

  11. Компетенції. Формування переліку компетенцій.

  12. Освітньо-професійні програми. Модульний принцип побудови освітньої діяльності.

  13. Формування індивідуального навчального плану студента за спеціальністю.

  14. Розвиток студентського самоврядування --- важливий чинник забезпечення якості вищої освіти.

Таблиця 1

Переведення показників успішності знань студентів у систему оцінювання за шкалою ECTS


Відсоток студентів, які зазвичай успішно досягають відповідної оцінки

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка за 12- бальною шкалою ХНЕУ

Оцінка за національною шкалою

1

2

3

4

5

10

Відмінне виконання

А

12 -11

відмінно

25

вище середнього рівня

В

10

відмінне

30

взагалі робота правильна, але з певною кількістю помилок

С

9-7

добре

25

Непогано, але зі значною кількістю недоліків

D

6

задовільно



10

виконання задовольняє мінімальні критерії

E

5-4

-

потрібне повторне перескладання

FX

3

незадовільно



-

Повторне вивчення дисципліни

F

2-1

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА





  1. Конституція України. Затверджена ВРУ 28.06.1996 №254/96 – ВР// Відомості ВРУ – 1996 – № 30.

  2. Закон України "Про банки та банківську діяльність" від 7.12.2000 року. №2121 // Голос України. – 2001. – №12. – С.4. Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг: Закон України від 2001.07.12, № 9742 // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №1. – С.1.

  3. Болонський процес у фактах і документах/ Упорядники Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин І.І.. Київ – Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім.В.Гнатюка, 2003. – 52 с. (www.tspu.edu.ua).

  4. Долженко О.В. Сорбонская и Болонская декларации: Информация к размышлению // Вестник высшей школы: Alma mater. -2000. -№ 6.

  5. Журавський В.С., Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти. – К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2003. – 200 с.

  6. Інтеграція вищої економічної освіти у Європейський освітній простір. Тематичний збірник нормативно-правових документів / Укл. М. В. Афанасьєв; [За заг. редакцією докт. екон. наук., професора В. С. Пономаренка] – Харків: Вид. ХНЕУ, 2005. – 144 с.

  7. Кодекс професійної етики та організаційної культури працівників і студентів Харківського національного економічного університету / Укл. М.С. Дороніна, О. М. Кузь, Г. В. Назарова, К. Г. Наумік, Л. М.Сєдова; [За заг. редакцією докт. екон. наук., професора В. С. Пономаренка] – Харків: Вид. ХНЕУ, 2008. – 32 с.

  8. Кремень В.Г. Болонский процесс: сближение, а не унификация//Зеркало недели. - № 48(473). -13-19 декабря 2003.

  9. Національний освітній глосарій: вища освіта / авт.-уклад.: І. І. Бабин, Я. Я. Болюбаш, А. А. Гармаш й ін.:; за ред.. Д. В. Табачника і В. Г. Кременя. – К. : ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2011. – 100 с.

  10. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003 – 2004 рр.)/ За ред. В.Г. Кременя, авт. кол.: Степко М.Ф., Болюбаш Я. Я., Шинкарук В. Д., Грубінко В. В., Бабин І. І.. – Київ -Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2004. – 147 с. www.tspu.edu.ua.

  11. Пономаренко В. Економічний університет – концептуальні засади розвитку. Новий колегіум. -- №3, 2006 р. – С. 3-16.

МАТЕРІАЛИ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

(www.mon.gov.ua)


1. Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації/ Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04. 2003 р. Протокол № 5/5 – 4.

2. Перелік необхідних умов для запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у навчальних закладах III–IV рівнів акредитації/ Додаток до Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2003 р. Протокол № 5/5-4.

3. План заходів з підготовки до проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІI-IV рівнів акредитації/ Додаток до Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2003 р. Протокол № 5/5-4.

4. Про проведення науково-практичного семінару з питань запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу / Наказ МОН України № 740 від 06. 11.2003 р.

5. Резолюція науково-практичного семінару “Кредитно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонської декларації”, що відбувся 21-22 листопада 2003 року у м. Львові на базі Національного університету “Львівська політехніка”.

6. Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу / Наказ МОН України № 48 від 23.01.2004 р..

7. Програма проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації / Додаток до Наказу МОН України № 48 від 23.01.2004 р.

8. Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців/ Додаток до Наказу МОН України № 48 від 23.01.2004 р.

9. Перелік вищих навчальних закладів, що заявили про участь в педагогічному експерименті щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу/ Додаток до Наказу МОН України № 48 від 23.01.2004 р.

10. Перелік регіональних базових вищих навчальних закладів/Додаток до Наказу МОН України № 48 від 23.01.2004 р.

11. Склад координаційної ради для супроводу та узагальнення результатів педагогічного експерименту/ Додаток до Наказу МОН України № 48 від 23.01.2004 р.

12. Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки/ Наказ МОН України № 49 від 23.01.2004 р.

13. Програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки/ Додаток до Наказу МОН України № 49 від 23.01.2004 р.

14. Заходи щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки / Додаток до Наказу МОН України № 49 від 23.01.2004 р.

Д О Д А Т К И

Додаток А

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Кафедра банківської справи



індивідуально


Навчально-дослідницька робота

з навчальної практики «університетська освіта»

на тему «УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОСВІТИ НА ОСНОВІ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ»
Виконала (ав):

студент (ка) 1 курсу 1 групи

фінансового факультету

напряму підготовки «Фінанси і кредит»

(спеціалізація «Банківська справа») /підпис/ М. І. Петрова

Перевірив: /підпис/ доц. І. М. Чмутова

Харків, 2013

Додаток Б

Приблизна структура індивідуально навчально-дослідницької роботи
ЗМІСТ
ВСТУП (1-1,5 стор., актуальність теми, об’єкт, предмет, мета дослідження)


  1. РОЛЬ ОСВІТИ В РОЗВИТКУ ПАРТНЕРСТВА УКРАЇНИ З ІНШИМИ ДЕРЖАВАМИ

Європейський вибір України – невід’ємна складова її подальшого розвитку.

Входження освіти й науки України в Європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційно-технологічного та культурного розвитку.

2. ОСНОВНІ СКЛАДОВІ КОМПЕТЕНТІСНОГО ПІДХОДУ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА ОБРАНОЮ СПЕЦІАЛЬНІСТЮ

Сфера професійної діяльності.

Предмет професійної діяльності.

Рівні підготовки фахівців.

Компетенції. Формування переліку компетенцій.

Освітньо-професійні програми. Модульний принцип побудови освітньої діяльності.

Формування індивідуального навчального плану студента за спеціальністю.

Розвиток студентського самоврядування – важливий чинник забезпечення якості вищої освіти.

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

Додаток В

Що таке есе ? (Что такое эссе ? (російськ.))
Эссе от французского "essai", англ. "essay", "assay" — попытка, проба, очерк; от латинского "exagium" — взвешивание. Создателем жанра эссе считается М. Монтень ("Опыты", 1580 г.). Это прозаическое сочинение — рассуждение небольшого объема со свободной композицией. Жанр критики и публицистики, свободная трактовка какой—либо проблемы. Эссе выражает индивидуальные впечатления и соображения по конкретному поводу или вопросу и заведомо не претендует на определяющую или исчерпывающую трактовку предмета. Как правило, эссе предполагает новое, субъективно окрашенное слово о чем — либо и может иметь философский, историко—биографический, публицистический, литературно—критический, научно—популярный, беллетристический характер.

Эссе студента — это самостоятельная письменная работа на тему, предложенную преподавателем (тема может быть предложена и студентом, но обязательно должна быть согласована с преподавателем).



Цель эссе состоит в развитии навыков самостоятельного творческого мышления и письменного изложения собственных мыслей. Писать эссе чрезвычайно полезно, поскольку это позволяет автору научиться четко и грамотно формулировать мысли, структурировать информацию, использовать основные категории анализа, выделять причинно—следственные связи, иллюстрировать понятия соответствующими примерами, аргументировать свои выводы; овладеть научным стилем речи.

Эссе должно содержать: четкое изложение сути поставленной проблемы, включать самостоятельно проведенный анализ этой проблемы с использованием концепций и аналитического инструментария, рассматриваемого в рамках дисциплины, выводы, обобщающие авторскую позицию по поставленной проблеме. В зависимости от специфики дисциплины формы эссе могут значительно дифференцироваться. В некоторых случаях это может быть анализ имеющихся статистических данных по изучаемой проблеме, анализ материалов из средств массовой информации и использованием изучаемых моделей, подробный разбор предложенной задачи с развернутыми мнениями, подбор и детальный анализ примеров, иллюстрирующих проблему и т.д.


Специфику жанра эссе выражают следующие черты:


  1. Заголовок эссе не находится в прямой зависимости от темы: кроме отражения содержания работы он может являться отправной точкой в размышлениях автора, выражать отношение части и целого.

  2. Свободная композиция эссе подчинена своей внутренней логике, а основную мысль эссе следует искать в “пестром кружеве” размышлений автора. В этом случае затронутая проблема будет рассмотрена с разных сторон.

  3. Если в сочинении на литературную тему должно преобладать рациональное сочетание анализа художественного произведения с собственными рассуждениями, то в эссе - ярко выражена авторская позиция.

  4. Если в традиционном сочинении приветствуются индивидуальные особенности стиля и языка автора сочинений, то в эссе индивидуальный авторский стиль - требование жанра.

Додаток Д


Структура эссе (російськ.)


  1. Титульный лист.




  1. Введение — суть и обоснование выбора данной темы, состоит из ряда компонентов, связанных логически и стилистически.


На этом этапе очень важно правильно сформулировать вопрос, на который вы собираетесь найти ответ в ходе своего исследования.
При работе над введением могут помочь ответы на следующие вопросы: «Надо ли давать определения терминам, прозвучавшим в теме эссе?»,«Почему тема, которую я раскрываю, является важной в настоящий момент?», «Какие понятия будут вовлечены в мои рассуждения по теме?»,« Могу ли я разделить тему на несколько более мелких подтем?».
3. Основная часть — теоретические основы выбранной проблемы и изложение основного вопроса.

Данная часть предполагает развитие аргументации и анализа, а также обоснование их, исходя из имеющихся данных, других аргументов и позиций по этому вопросу. В этом заключается основное содержание эссе и это представляет собой главную трудность. Поэтому важное значение имеют подзаголовки, на основе которых осуществляется структурирование аргументации; именно здесь необходимо обосновать (логически, используя данные или строгие рассуждения) предлагаемую аргументацию/анализ. Там, где это необходимо, в качестве аналитического инструмента можно использовать графики, диаграммы и таблицы.


Хорошо проверенный (и для большинства — совершено необходимый) способ построения любого эссе — использование подзаголовков для обозначения ключевых моментов аргументированного изложения: это помогает посмотреть на то, что предполагается сделать (и ответить на вопрос, хорош ли замысел). Такой подход поможет следовать точно определенной цели в данном исследовании. Эффективное использование подзаголовков — не только обозначение основных пунктов, которые необходимо осветить. Их последовательность может также свидетельствовать о наличии или отсутствии логичности в освещении темы.

4. Заключение — обобщения и аргументированные выводы по теме с указанием области ее применения и т.д.


Подытоживает эссе или еще раз вносит пояснения, подкрепляет смысл и значение изложенного в основной части. Методы, рекомендуемые для составления заключения: повторение, иллюстрация, цитата, впечатляющее утверждение. Заключение может содержать такой очень важный, дополняющий эссе элемент, как указание на применение (импликацию) исследования, не исключая взаимосвязи с другими проблемами.



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка