Змінні витрати 240 000 Постійні витрати 60 000
Точка беззбитковості підприємства дорівнює, грн.:
а) 60 000;
б) 300 000;
в) 75 000;
г) 240 000.
3. Компанія планує продати 40 000 одиниць продукції. Постійні витрати ком панії 80 000 грн., а змінні витрати становлять 60% ціни реалізації. Для отриман ня операційного прибутку в розмірі 20 000 грн. ціна реалізації одиниці продук ції має бути, грн.:
а) 3,75;
6)4,17;
в) 5,00;
г)6,25.
4. Компанія "Анкор" планує продати 25 000 викруток за ціною 2,00 грн. за одиницю. Коефіцієнт маржинального доходу становить 25%. Якщо запланова ний обсяг продажу є точкою беззбитковості компанії, тоді її постійні витрати дорівнюють, грн.:
а) 50 000;
б) 200 000;
в) 12 500;
г) 100 000.
5. Компанія "Заур" реалізувала 150 000 замків за ціною 9,00 грн. за одиницю. Постійні витрати компанії становили 420 000 грн., а операційний прибуток 300 000 грн. Загальні змінні витрати компанії дорівнюють, грн.:
а) 930 000;
б) 720 000;
в) 630 000;
г) 1 050 000.
6. Змінні витрати становлять 70% продажу, а загальні постійні витрати дорів нюють 105 000 грн. Точка беззбитковості дорівнює, грн:
а) 73 500;
б) 315 000;
в) 350 000;
г) 150 000.
7. Продаж ВАТ "Перун" становить 400 000 грн. при точці беззбитковості 240 000 грн. Чому дорівнює коефіцієнт запасу міцності?
а) 166,7%;
б) 60%;
в) 66,7%;
г) 40%.
8. Компанія "Шаман" реалізує два вироби А і Б у співвідношенні 2 Маржинальний дохід на одиницю дорівнює: 40 грн. для А і 20 грн. для Б Постійні витрати компанії становлять 4 200 000 грн. Скільки одиниць обох виробів слід продати, щоб компанія була беззбитковою:
а) 140 000;
б) 150 000;
в) 168 000;
г) 180 000.
9. Підприємство планує продати 100 000 одиниць виробу Х за ціною 8 грн. за одиницю та 200 000 одиниць виробу У за ціною 6 грн. за одиницю. Змінні витрати становлять 70% продажу для Х та 80% продажу для Y. Для отримання загального операційного прибутку 320000 грн. постійні витрати м бути, грн.:
а) 160 000;
б) 180000;
в) 480 000;
г) 1 200000.
10. Підприємство реалізує продукцію за ціною 50 грн. за одиницю. Змінні трати на одиницю становлять 30 грн., а загальні постійні витрати дорівнюють 150 000 грн. Запланований обсяг продажу 10 000 одиниць. Фактор операційного важеля дорівнює:
а) 0,25;
б) 5;
в) 4;
г) 3,33.
5.4. Тестові завдання
1.Залежно від вихідних даних та методики розрахунку калькуляції поділяють:
а) на планові і звітні;
б) місячні і квартальні;
в) повні і неповні;
г) цехові та технологічні.
2. За періодом діяльності, витрати якого включені до собівартості, калькуляції поділяють:
а) на планові і звітні;
б) місячні і квартальні;
в) повні і неповні;
г) цехові та адміністративні.
3. За складом елементів витрат, що включені до собівартості, калькуляції поділяють:
а) на планові і звітні;
б) місячні і квартальні;
в) повні і неповні;
г) цехові та технологічні.
4. Як називають калькуляцію, яку складають після звітного періоду:
а) планова;
б) нормативна;
в) очікувана (провізорна);
г) фактична.
5. Як називають калькуляцію, яку складають до закінчення звітного періоду на підставі фактичних даних про витрати і вихід продукції за минулий час з початку періоду та очікуваних даних про витрати і вихід продукції до кінця звітного періоду:
а) планова;
б) нормативна;
в) очікувана (провізорна);
г) фактична.
6. Як називають калькуляцію, яку складають до початку звітного періоду:
а) планова;
б) нормативна;
в) очікувана (провізорна);
г) фактична.
7. Вид продукції, стадія виробництва, замовлення, програма, для яких організовують відокремлений облік витрат, — це:
а) об’єкт обліку витрат;
б) об’єкт калькуляції;
в) калькуляційна одиниця;
г) немає правильної відповіді.
8. Вид продукції(робіт, послуг), замовлення, програма, собівартість, яких визначають, — це:
а) об’єкт обліку витрат;
б) об’єкт калькуляції;
в) калькуляційна одиниця;
г) немає правильної відповіді.
9. Одиниця вимірювання окремих видів продукції, собівартість яких визначається,— це:
а) об’єкт обліку витрат;
б) об’єкт калькуляції;
в) калькуляційна одиниця;
г) немає правильної відповіді.
10. Оцінка попутної продукції здійснюється:
а) за ціною можливого використання або реалізації;
б) за вмістом корисних речовин;
в) пропорційно вартості за цінами реалізації;
г) за встановленими коефіцієнтами.
11. Яка база розподілу непрямих витрат використовується в умовах переважно ручних робіт:
а) прямі витрати праці;
б) відпрацьовані машино-години;
в) прямі витрати сировини і матеріалів;
г) усі основні витрати.
12. Яка база розподілу непрямих витрат використовується переважно в умовах автоматизації виробництва:
а) прямі витрати праці;
б) відпрацьовані машино-години;
в) прямі витрати сировини і матеріалів;
г) усі основні витрати.
13. Які з названих підрозділів підприємства не належать до допоміжного виробництва:
а) ремонтне господарство (цех);
б) інструментальний цех;
в) складальний цех;
г) тарне господарство.
14. Який метод розподілу витрат допоміжних виробництв передбачає ігнорування взаємних послуг між цими виробництвами:
а) прямого розподілу;
б) послідовного розподілу;
в) одночасного розподілу;
г) врахування взаємних послуг.
15. Який метод розподілу витрат допоміжних виробництв передбачає використання системи алгебраїчних рівнянь:
а) прямого розподілу;
б) послідовного розподілу;
в) одночасного розподілу;
г) врахування взаємних послуг.
16. Який з наведених підрозділів відповідає за розробку стандартів накладних витрат:
а) виробничий;
б) фінансовий;
в) бухгалтерія;
г) постачання.
17. Що з наведеного включає систему обліку і контролю стандартних витрат:
а) встановлення стандартів витрат;
б) облік фактичних витрат;
в) аналіз відхилень фактичних витрат від стандартних;
г) усе з наведеного вище.
18. На який рахунок відносять відхилення від стандартних витрат, якщо їх рівень не значний:
а) «Незавершене виробництво»;
б) «Готова продукція»;
в) «Собівартість реалізації»;
г) на усі наведені рахунки шляхом розподілу.
19. На який рахунок відносять відхилення від стандартних витрат, якщо їх розмір досить значний:
а) «Незавершене виробництво»;
б) «Готова продукція»;
в) «Собівартість реалізації»;
г) на усі наведені рахунки шляхом розподілу.
5.5. Контрольні запитання
-
Облік витрат основної сировини та основних і допоміжних матеріалів.
-
Облік витрат на паливо та енергію.
-
Облік витрат на комплектуючі вироби та напівфабрикати.
-
Оцінка та облік зворотних відходів.
-
Оцінка та облік попутної продукції.
-
Облік витрат на оплату праці та відрахувань на соціальні заходи.
-
Облік за статтею „Витрати на підготовку і освоєння виробництва нових видів продукції”.
-
Облік витрат майбутніх періодів.
-
Облік витрат за статтею „Витрати на утримання та експлуатацію устаткування”.
-
Облік браку.
-
Облік за статтею „Загальновиробничі витрати”.
-
Облік та розподіл адміністративних витрат.
-
Облік та розподіл витрат на збут.
-
Облік витрат допоміжних виробництв.
-
Особливості калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) комплексних виробництв.
-
Облік незавершеного виробництва.
-
Зведений облік витрат на виробництво і складання звітної калькуляції собівартості продукції.
ТЕМА 6. СИСТЕМА ОБЛІКУ І КАЛЬКУЛЮВАННЯ
ЗА ЗМІННИМИ ВИТРАТАМИ
Після вивчення даної теми студент повинен знати: Головна ознака системи обліку і калькулювання за змінними витратами. Система „директ-костінг” та її сутність. Особливості розподілу витрат в системі директ-костінг. Переваги та недоліки директ-костінгу. Моделі калькулювання витрат у системі “директ-костінг”.
6.1. План проведення заняття
1. Система калькулювання директ-костинг.
2. Приклади розрахунку операційного прибутку за повними та за змінними витратами.
3. Моделі ціноутворення на основі інформації про витрати.
6.2. Практичні завдання
|