Методичні рекомендації до організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання



Сторінка2/4
Дата конвертації16.04.2016
Розмір0.64 Mb.
1   2   3   4

ВАРІАНТ 5.

  1. Охарактеризуйте зовнішню політику Галицько-Волинської держави [11, 12, 17, 27].

  2. Розкрийте значення двосторонніх відносин України та держав Західної Європи (Франція та Бельгія) [14, 16, 54, 139, 193].

  3. З’ясуйте характер двосторонніх відносин України з країнами Близького Сходу (Ліван, Сирія, Ірак, Іран та інші) [53, 70, 77, 83, 123, 127, 141, 181].

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Перше питання включає опис змін характеру зовнішньої політики Київської Русі, які настали у період феодальної роздробленості. Треба розглянути дипломатію галицько-волинських князів. Особлива увага має бути приділена галицькому князівству Ярослава Осмомисла та волинському – Романа Мстиславича, розглядаючи міжнародні наслідки утворення і зовнішню політику Галицько-Волинської держави. Варто висвітлити військові, політичні, династичні, економічні стосунки із сусідніми європейськими країнами (Польщею, Угорщиною, Німеччиною, Візантією, Римом). Першочергове значення має розгляд закордонної політики Данила Галицького, на час правління якого князівство стало одним з найвпливовіших міжнародних суб’єктів у Центральній Європі. Треба описати його стосунки з угорськими, польськими та литовськими феодалами, Тевтонським Орденом, Папським Престолом та Золотою Ордою. Одночасно слід проаналізувати причини ослаблення позицій за володарювання його наступників.

Друге питання має бути розпочато з характеристики сучасного стану дипломатичних зв’язків між Україною та такими державами Західної Європи як Франція та Бельгія, а саме зі встановлення дипломатичних відносин та формування договірно-правової бази між ними. Необхідно вказати на регулярність проведення засідань, наприклад, Українсько-Французької міжурядової змішаної комісії з економічного співробітництва, а також міжміністерських робочих груп у сферах транспорту, сільського господарства та енергетики. Також зазначити, що створюються сприятливі умови для пожвавлення українсько-бельгійського торговельно-економічного, галузевого та міжрегіонального співробітництва. Важливо проаналізувати торговельно-економічну взаємодію – об’єм торгівлі та інвестицій (дані сайту Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua)). Варто розкрити співпрацю у питаннях енергозбереження і захисту екології. Також можуть бути наведені приклади культурно-гуманітарного співробітництва України з цими країнами та визначена роль культурних обмінів.

У третьому питанні варто розкрити характер двосторонніх відносин України з країнами Близького Сходу (Саудівська Аравія, ОАЕ, Ліван, Сирія, Ірак, Іран, Кувейт), розпочинаючи зі встановлення дипломатичних відносин та формування нормативно-правової бази між Україною та цими країнами. Необхідно відзначити їх роль у забезпеченні доступу України до ринків регіону, зокрема, збройних, експорту продукції військового та цивільного машинобудування, металургії, туризму, а також для отримання вітчизняною економікою доступу до накопичених арабськими монархіями інвестиційних коштів та ресурсів нафти і газу. Треба навести дані торговельно-економічного співробітництва з сайту Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua), а також приклади культурно-гуманітарної співпраці України з ними. Обов'язково слід охарактеризувати внутрішню ситуацію в цих країнах та відзначити, як це впливає на взаємовідносини. Додатковим є розгляд взаємин з країнами Бахрейн, Катар.
ВАРІАНТ 6.


  1. Охарактеризуйте міжнародне становище і зовнішню політику козацької України в середині XVII – XVIII ст. [5, 8, 11, 12, 26, 27, 29].

  2. Яким є розвиток відносин України та країн Південно-західної Європи (Іспанія та Португалія)? [14, 24, 42, 193].

  3. З'ясуйте характер двосторонніх відносин України з північно-африканськими державами (Марокко, Алжир, Туніс, Лівія, Єгипет) [16, 110, 116, 196].

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ



Перше питання включає характеристику зовнішньої політики гетьмана Б.Хмельницького та його наступників. Треба встановити місце козацької держави Б.Хмельницького у міжнародних відносинах та основні положення його дипломатичної діяльності, також зупинитися на укладанні Переяславської угоди 1654р. Крім того, розглянути зовнішньополітичні аспекти «Руїни» 1657-1686р., дослідити зовнішньополітичну діяльність гетьманських урядів щодо пошуку механізмів військово-політичного та міжнародно-правового утвердження Війська Запорозького. Далі слід висвітлити зміст зовнішньої політики гетьманів І.Мазепи та П.Орлика, а також Гетьманщини періоду І.Скоропадського та К.Розумовського.

У другому питанні розглядаються етапи становлення відносин України з країнами Південно-західної Європи (Іспанія та Португалія), яке має розпочинатися зі встановлення дипломатичних відносин та формування нормативно-правової бази між Україною та цими двома країнами. Необхідно окреслити базові та другорядні інтереси у взаємній співпраці. Головна увага має приділятися торговельно-економічному співробітництву, задля цього слід навести дані імпорту та експорту товарів та послуг (сайт Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua). Варто визначити такі перспективні напрями як енергетика, транспорт, проекти з альтернативних видів палива, космічна галузь. Крім того, покращать відповідь приклади культурно-гуманітарної співпраці, а також висвітлення питань трудової міграції.

Трете питання має бути розпочато зі встановлення дипломатичних відносин та формування договірно-правової бази між Україною та північно-африканськими державами, а саме Марокко, Алжир, Туніс, Лівія, Єгипет. Слід звернути увагу на вплив внутрішньополітичних факторів у цих країнах щодо формування їхньої зовнішньої політики. Маючи взаємний інтерес, країни розвивають торговельно-економічну та науково-технічну співпрацю, яку регулюють двосторонні угоди та ряд протоколів між конкретними партнерами. Основна частина відповіді має бути присвячена торговельно-економічного співробітництву (дані сайту Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua)), також можуть бути наведені приклади культурно-гуманітарної співпраці України з цими країнами. Після стабілізації внутрішньої ситуації в північно-африканськими країнах зусилля мають бути спрямовані на підвищення інтересу в політичній, економічній та гуманітарній сферах.


ВАРІАНТ 7.

  1. З'ясуйте зовнішню політику українських урядів на початку XXст. [5, 10, 11, 12, 22, 26, 27, 33, 167].

  2. Якими є відносини України з державами Південної Європи (Італія, Албанія, Сербія, Хорватія, Боснія та Ґерцеговина)? [106, 118, 175, 193].

  3. Охарактеризуйте взаємовідносини України та країн Західної, Центральної та Східної Африки (Ґамбія, Мавританія, Малі, Буркіна-Фасо, Ніґерія, Чад, Судан, Ефіопія) [16, 39, 61, 196].

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Розпочинати перше питання треба зі встановлення місця України в системі міжнародних відносин напередодні та в період Першої світової війни. Далі розглянути зовнішню політику УНР та Центральної Ради, основні зовнішньополітичні вектори – стосунки з Росією, країнами Антанти та Німеччиною з її союзниками, а також наслідки підписання Брестського мирного договору 1918р. У цьому питанні слід висвітлити особливості зовнішньополітичної діяльності уряду гетьмана П.Скоропадського та виділити основні орієнтири зовнішньої політики ЗУНР. На завершення увагу варто приділити українському питанню у європейській політиці міжвоєнного періоду.

У другому питанні слід вказати на значення співробітництва між Україною та державами Південної Європи (Італія, Албанія, Сербія, Хорватія, Боснія та Ґерцеговина), розпочинаючи зі встановлення дипломатичних відносин та формування договірно-правової бази. Важливим є розгляд відносин у торговельно-економічному напрямі (останні статистичні дані слід наводити з сайту Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua)). Пріоритетного значення надають країни співпраці в галузі енергетики, металургії та машинобудуванні, телекомунікацій, космічній сфері. Увага приділяється і розвитку взаємовідносин у сільському господарстві. Великий інтерес для України представляє досвід Італії, яка в значній мірі залежить від імпорту енергоносіїв, у розвитку новітніх енергозберігаючих технологій. Але неповною буде відповідь, якщо не навести існуючі приклади культурно-гуманітарної співпраці України з цими країнами.

Трете питання характеристики взаємовідносин України та країн Західної, Центральної та Східної Африки (Ґамбія, Мавританія, Малі, Буркіна-Фасо, Ніґерія, Чад, Судан, Ефіопія) має бути розпочато зі встановлення дипломатичних відносин та підписання відповідних нормативно-правових документів. Далі варто розглянути торговельно-економічне співробітництво (статистичні дані Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua)) та культурно-гуманітарну співпрацю між державами. Необхідно зазначити, що є перспективи у розвитку промислового та цивільного будівництва, електроенергетиці, гідромеліорації, геології та гірничо-видобувної промисловості. Особливої уваги заслуговує співробітництво у сфері вищої освіти. Сьогодні сотні громадян цих африканських країн працюють в різноманітних галузях економіки, маючи дипломи українських ВНЗ.
ВАРІАНТ 8.


  1. З'ясуйте роль УРСР у системі радянської дипломатії [10, 11, 12, 21, 22, 25].

  2. Назвіть основні підходи до розвитку співробітництва України та центральноєвропейських країн [7, 32, 45, 90, 193].

  3. Охарактеризуйте національні інтереси та забезпечення національної безпеки України [1, 37 41, 51, 59, 86, 170, 172, 185].

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Перше питання має бути розпочате зі встановлення міжнародних суперечностей напередодні Другої світової війни та перерозподілу сфер впливу у Центрально-Східній Європі. Далі варто розглянути міжнародно-правові обставини приєднання західноукраїнських земель до складу СРСР. Особливо слід зупинитися на відновленні діяльності Народного Комісаріату Закордонних справ УРСР та зовнішньополітичних функціях УРСР. Важливо вказати на участь України в установчій конференції ООН та розробці статутних документів цієї Організації, а також охарактеризувати реальний внесок УРСР у діяльність міжнародних організацій (наприклад, ЮНЕСКО, ВООЗ, МОП, МАГАТЕ та ін.).

Друге питання має розглянути доцільність відносин України з центральноєвропейськими країнами, яка пов’язана з забезпеченням політичного та соціально-економічного розвитку нашої держави. Задля цього слід вказати на встановлення дипломатичних відносин та формування договірно-правової бази між Україною та країнами Центральної Європи, а саме Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейну, Угорщини, Словакії, Словенії та Чехії. Особливу увагу слід приділити розвитку та сучасному стану торговельно-економічного співробітництва між ними (дані сайту Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua)). Висвітлюючи основні підходи співпраці, слід зупинитися на її культурно-гуманітарній складовій. На завершення цього питання можна вказати на значення цих держав в інтеграції України до провідних міжнародних структур.

У третьому питанні, перш за все, слід дати визначення поняття «національні інтереси» та «національна безпека» та проаналізувати правові основи формування державної політики щодо національної безпеки, насамперед, Постанову Верховної Ради України „Про Концепцію (основи державної політики) національної безпеки України” від 16 січня 1997р. та більш детально зупинитися на Законі України ”Про Основи національної безпеки України” від 19 червня 2003 р. № 964-IV. Далі визначити, якими є складові національної безпеки, її об’єкти та суб’єкти, а також принципи забезпечення національної безпеки та пріоритети національних інтересів. Варто звернути увагу на те, які існують загрози національним інтересам та національній безпеці та охарактеризувати основні напрями державної політики з питань національної безпеки у різних сферах. На завершення можна розглянути стратегічне планування у сфері забезпечення національної безпеки, його основні заходи.
ВАРІАНТ 9.


  1. Назвіть основні чинники розпаду СРСР та створення незалежної України [2, 7, 9, 11, 14, 18, 19, 25, 39, 171].

  2. Охарактеризуйте українсько-польські відносини [43, 47, 117, 173, 193].

  3. З'ясуйте доцільність та перспективи відносин України та країн Південної Африки (Ангола, Намібія, Мозамбік, Південно-Африканська Республіка) [15, 16, 152, 196].

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Розглядаючи перше питання про основні чинники розпаду СРСР, треба зупинитися на „горбачовській” перебудові та краху комуністичної радянської системи. Далі вказати на економічну розбалансованість у країні, насамперед, шахтарські страйки, які сприяли її розпаду. Ці та інші чинники на фоні росту національної самосвідомості українців привели до проголошення 16 липня 1990р. Декларації про державний суверенітет України, а подальші події серпневого путчу 1991р. завершились для нашої країни Актом проголошення незалежності України (24 серпня 1991р.).

У другому питанні, стисло зупинившись на історичних зв’язках двох держав, треба охарактеризувати сучасний стан взаємовідносин. Слід вказати, що Польща першою у світі офіційно визнала Україну як незалежну державу, та розглянути етапи співробітництва від встановлення дипломатичних відносин до продовження формування договірно-правової бази. Окрему увагу варто приділити існуючим резервам та перспективам торговельно-економічної співпраці, наводячи останні статистичні дані з сайту Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua). Слід виділити такий пріоритет як міжрегіональне співробітництва, а також навести багато чисельні приклади культурних та гуманітарних контактів між нашими країнами.

Трете питання розглядає такий напрямок у зовнішньої політиці України, як відносини з країнами Південної Африки (Ангола, Намібія, Мозамбік, Південно-Африканська Республіка). У цьому питанні слід з’ясувати інтереси України та висвітлити зміст зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних відносин, розпочинаючи зі встановлення дипломатичних відносин та формування нормативно-правової бази між ними. Важливим є розгляд доцільності, у першу чергу, перспектив торговельно-економічного співробітництва, останні статистичні дані треба наводити з сайту Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua). Крім цього, можна навести приклади культурно-гуманітарної співпраці.
ВАРІАНТ 10.


  1. Як відбувалось міжнародне визнання незалежної України та встановлення її дипломатичних відносин з країнами світу? [2, 7, 9, 14, 18, 19, 23, 34, 39, 42, 189].

  2. Розкрийте позицію України щодо співпраці з об'єднаннями у рамках СНД [13, 23, 41, 46, 51, 111, 131, 166].

  3. З'ясуйте характер взаємовідносин України з північно-східними та східними країнами Європи (Естонія, Литва, Латвія) [11,18, 39, 42, 193].

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Перше питання має бути розпочато з прийняття Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990р. та Акту проголошення незалежності України від 24 серпня 1991р. Необхідно відзначити, що після проведення референдума 1 грудня 1991р. та обрання першого Президента України, почалося утвердження міжнародної правосуб’єктності України та налагодження рівноправних відносин з іншими державами. Треба виявити, наскільки активним було зовнішньополітичне забезпечення незалежності нашої держави, як проходило міжнародне визнання України та встановлення дипломатичних відносин з нею. Варто вказати, що визнання України відбувалося не лише на рівні міждержавних відносин, але і на рівні міжнародних організацій. Завершити питання слід відстоюванням й просуванням національних інтересів, що зміцнює впливовість країни на міжнародній арені.

Для розкриття другого питання слід визначити позицію України щодо регіональних інтеграційних об’єднань на пострадянському просторі. Наприклад, розглядаючи Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЄС), треба встановити етапи її становлення. Окремо виділити участь України у переговорному процесі щодо Єдиного економічного простору (ЄЕП) та підписанні у жовтні 2011р. Договору про зону вільної торгівлі у рамках Співдружності. Слід зупинитися на роботі Організації за демократію та економічний розвиток – ГУАМ, а також розкрити позицію України щодо Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ). Слід розглянути позиції різних політичних сил України щодо можливої співпраці з цими організаціями. Необхідно вказати на недоліки та переваги, які можливі від тісної співпраці з цими об’єднаннями.

У третьому питанні, вказавши на багаторічні відносини, слід відзначити, коли були встановлені дипломатичні відносини та як проходило формування договірно-правової бази між Україною та північно-східними та східними країнами Європи, а саме колишніми республіками СРСР - Естонією, Литвою, Латвією. Доцільно зупинитися на розгляді торговельно-економічного співробітництва (останні статистичні дані слід наводити з сайту Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua)). Треба також розглянути роботу двосторонніх Міжурядових комісій з питань економічного, промислового і науково-технічного співробітництва. На завершення цього питання слід навести приклади культурно-гуманітарної співпраці України з ними.
ВАРІАНТ 11.


  1. Розкрийте значимість контактів з українською діаспорою як одну з засад зовнішньої політики [56, 91, 143, 161, 180].

  2. Визначте роль України у миротворчих операціях та у боротьбі з міжнародним тероризмом [1, 19, 37, 41, 129].

  3. Охарактеризуйте відносини України та південно-східних європейських держав (Греція, Румунія, Болгарія, Македонія) [75, 133, 145, 146, 193].

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

У першому питанні варто розпочинати з поняття „діаспора”, охарактеризувати витоки та сьогодення закордонного українства, а саме „хвилі” імміграції українців, діяльність українських громад та національно-культурних товариств за кордоном (створення культурних центрів та бібліотек, проведення днів української культури, всесвітніх форумів українців і т.д.). Обов'язково вказати, що однією з засад зовнішньої політики згідно Закону України №2411-VI «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» (01.07.2010р.) є створення сприятливих умов для задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами України, підтримання з ними сталих зв'язків.

Друге питання має розкрити, якою є роль України у миротворчих операціях та у боротьбі з міжнародним тероризмом. Треба навести приклади участі країни у міжнародних справах та вказати на розширення участі України у миротворчих операціях, які проводяться під егідою ООН та інших міжнародних організацій з безпеки. Мова має йти про контроль за втіленням міжнародно-правового принципу врегулювання конфліктів мирними засобами, поважаючи територіальну недоторканість та незалежність усіх країн. На завершення варто розглянути, як оцінює міжнародна спільнота значення України для проведення миротворчої роботи та боротьби з тероризмом.

Розпочинати трете питання варто зі встановлення дипломатичних відносин та формування договірно-правової бази між Україною та південно-східними європейськими країнами, а саме Грецією, Румунією, Болгарією, Македонією. Важливо оцінити потенціал торговельно-економічного співробітництва (посилання на сайт Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua)). Існуючі двосторонні органи високого рівня (наприклад, спільні міжурядові комісії з економічного та науково-технічного співробітництва) сприяють активізації взаємовідносин між країнами. Також слід розглянути культурно-гуманітарну співпрацю та охарактеризувати подальші перспективи в усіх сферах взаємовідносин.
ВАРІАНТ 12.


  1. Розкрийте сутність економічної безпеки як одного із системоутворюючих компонентів національної безпеки країни [7, 16, 19, 89].

  2. Якими є українсько-американські відносини? [49, 160, 177, 194].

  3. Визначте сутність прикордонного співробітництва України у рамках єврорегіонів [6, 18, 19, 32, 39].

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Розкриваючи у першому питанні сутність економічної безпеки, необхідно вказати, що це один із системоутворюючих компонентів національної безпеки країни. Треба виділити основні критерії щодо її забезпечення, проаналізувати національні інтереси та сукупність найвпливовіших чинників, що мають бути враховані у подальшому економічному розвитку країни. Щодо ситуації та тенденцій в економічній сфері, то варто враховувати реальні та потенційні загрози національній безпеці, виходячи з національних інтересів України та основних напрямів державної політики, визначених законодавчими актами з питань національної безпеки.

У другому питанні слід зупинитися на важливих аспектах взаємодії, що поєднують Україну та Сполучені Штати Америки. Розпочинаючи з ролі США у сучасному світі, треба розкрити основні етапи відносин між країнами, навести приклади візитів офіційних делегацій, підписання угод між країнами, торгівельного та економічного співробітництва, а також інвестиційної діяльності (статистичні дані сайту Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua)). Варто описати співпрацю у галузі охорони здоров’я та довкілля, а також співробітництво на культурно-гуманітарному рівні. У відносинах зі Сполученими Штатами наша держава налаштована на активну взаємодію та підтримання двосторонніх відносин на рівні стратегічного партнерства. Досягненню цієї мети має сприяти реалізація усього потенціалу Хартії про стратегічне партнерство між двома країнами.

Перспективним напрямом розвитку економічних зв’язків є співробітництво прикордонних областей, яке слід розглянути у третьому питанні. Спочатку необхідно охарактеризувати існуючу нормативно-правову базу. Далі надати приклади існуючих еврорегіонів, до яких приєдналась Україна та визначити доцільність та переваги участі нашої держави в них. Розглядаючи значення прикордонного співробітництва для України, необхідно виділити перспективні напрямки у цій роботі. Для приклада можна надати більш повну характеристику єврорегіонів «Буг» та «Дніпро». Увагу варто приділити також єврорегіонам, які нещодавно створились.


ВАРІАНТ 13.

  1. Визначте умови для сталого економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності національної економіки [7, 15, 16, 19, 42].

  2. Якими є відносини між Україною та Канадою? [16, 39, 126, 194].

  3. Назвіть етапи розвитку співробітництва України і Організації Об’єднаних Націй (ООН) [40, 59, 84, 121, 122, 125, 140, 159].

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

У першому питанні треба виділити умови, які б забезпечили стале економічне зростання та підвищення конкурентоспроможності національної економіки, а також вказати на наслідки поглиблення інтеграції у європейську і світову економічну систему. Увагу варто приділити здійсненню виваженої політики внутрішніх та зовнішніх запозичень та забезпеченню продовольчої безпеки. Необхідно вказати на підвищення інвестиційної привабливості України на міжнародній арені через подолання «тінізації» економіки. Реалізації можливостей розширення зовнішньоекономічних зв’язків України, сприятиме вирішення питань, пов’язаних із транзитним потенціалом нашої держави.

Відносини між Україною та Канадою треба розглянути у другому питанні. Починати варто зі встановлення дипломатичних відносин та підписання документів про розвиток відносин особливого партнерства. Обов'язково треба проаналізувати перспективи українсько-канадського співробітництва у торговельно-економічній, інвестиційній та науково-технічній сфері. Останні статистичні дані варто наводити з сайту Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua). Окремо слід зупинитися на двосторонньому співробітництві на рівні провінцій та зв’язках з українською діаспорою.

Третє питання має бути присвячене співробітництву України та Організації Об’єднаних Націй (ООН). Треба вказати на традиційність співробітництва нашої держави з цією Організацією як країни-засновниці. Далі варто розглянути співпрацю України зі спеціалізованими організаціями та агенціями ООН. Необхідно виділити основні напрями роботи України в системі ООН, а саме подолання викликів нового тисячоліття (боротьба із тероризмом та підтримання міжнародного миру та безпеки), захист прав людини, охорона навколишнього середовища, а також економічний та гуманітарний напрями.

1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка