Методичні рекомендації до написання та оцінювання курсових робіт слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників



Скачати 106.18 Kb.
Дата конвертації11.04.2016
Розмір106.18 Kb.
Івано-Франківський обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти


Методичні рекомендації до написання та оцінювання курсових робіт слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників

Івано-Франківськ

2015



В И М О Г И

до змісту та оформлення курсових робіт слухачів курсів

підвищення кваліфікації педагогічних працівників

Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Курсова робота – це самостійна творча робота, що виконується кожним слухачем курсів. Вимоги до змісту, форм робіт та рекомендації щодо їх написання розробляються кафедрами у співпраці з керівниками курсів і затверджуються науково-методичною радою інституту.



Мета та завдання курсової роботи – формування вмінь та навичок аналітичного мислення, творчого вирішення професійних проблем, презентації власного досвіду, проведення дослідження, здійснення його опису.

Слухач може обрати тему роботи самостійно або скористатися орієнтовною тематикою, що укладається керівниками курсових груп.



Керівництво розробкою, рецензування та оцінювання курсової роботи здійснюється науковим консультантом курсової групи (критерії оцінювання робіт представлені в додатку А).

У процесі написання курсової роботи слухачі отримують необхідні консультації щодо її виконання. Загальний обсяг курсової роботи, як правило, становить не менше 15–20 сторінок.

Слухач може використовувати при розробці курсової роботи результати власних попередніх напрацювань теоретичного чи практичного характеру.

Слухач сам обирає вид курсової роботи з перелічених (вимоги до оформлення кожної з них представлені в додатку Б):



  • реферат;

  • опис власного досвіду;

  • методична розробка;

  • опис моделей (виховної роботи, методичної роботи тощо);

  • авторська програма практичного психолога чи соціального педагога;

  • індивідуальний проект обраного виду.



Додаток А

Критерії оцінювання курсового завдання
1. Коректність теми та формулювання композиційних частин – 2 бали.

2. Актуальність теми та її відповідність змісту роботи – 2 бали.

3. Повнота змісту. (Чітко розкрити теоретичну (визначення поняття, хто з науковців минулого й сучасності та якою мірою займався цією проблемою), практичну (шляхи реалізації теоретичних положень у практиці викладання у школі: розробка уроку або 2–3 навчальні ситуації тощо) складові) – 2 бали.

4. Наявність та обґрунтованість власних висновків (якщо вони передбачені типом розробки). В інших видах роботи ці бали розподіляються на інші частини, яких немає у прикладних дослідженнях та суто теоретичних розробках. Наприклад: опис організації занять, досвіду апробації занять, які входять до авторської програми; опис ризиків, висновків у проектах тощо (2 бали).

5. Стиль викладу, грамотність та оформлення курсової роботи відповідно до встановлених вимог (2 бали).

Загальна кількість – 10 балів.
Додаток Б

Вимоги до курсових робіт
Реферат

Реферат містить такі частини:

- титульний лист;

- вступ, у якому формулюються мета та завдання, обґрунтовується актуальність та доцільність роботи;

- основну частину, у якій подаються стислий огляд і критична оцінка наукових видань, їх порівняльне зіставлення, аргументація висунутих положень, які автор вважає найважливішими, суперечливі положення окремих авторів джерел, що аналізуються;

- висновки з пропозиціями щодо подальшого використання набутих знань під час практичної роботи;

- список використаної літератури, що допомогла зорієнтуватися у виборі теми та науковому пошуку;

- словник термінів, скорочень у разі потреби.

Головне в роботі над рефератом – опрацювання літератури, аналіз джерел і формулювання правильних висновків на основі теоретичних положень.

Класифікація рефератів за змістом, функціональними властивостями досить різноманітна. Найбільш розповсюдженими є: оглядові, інформаційні, аналітичні реферати.

Оглядовий реферат – слухач курсів готує на основі ґрунтовного огляду кількох літературних джерел, об’єднаних певною тематикою.

Інформаційний реферат – слухач курсів готує матеріал на основі всебічного критичного аналізу фактів за обраною темою, доводить її новизну та актуальність.

Реферат – це науково-технічний документ, який містить вичерпну систематизовану інформацію за обраною темою (приблизно на 15–20 сторінках формату А4) і передбачає виклад матеріалу на основі спеціально підібраної літератури та самостійно проведеного дослідження.

Структура реферату

1. Титульний аркуш є першою сторінкою реферату, який містить:



  • найменування організації, де виконана робота;

  • назву роботи;

  • прізвище, ім’я, по батькові автора та його статус;

  • науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового консультанта;

  • місто та рік.

2. Зміст (план) подається безпосередньо після титульного аркуша, починаючи з нової сторінки. До змісту включають структурні елементи в такому порядку: вступ; послідовно перелічені найменування всіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок) суті роботи; висновки; рекомендації (за необхідності); список використаних джерел; назви додатків і номери сторінок.

3. Вступ починається з нової сторінки. У вступі розкривають сутність і стан наукової задачі та її значущість, підстави та вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Далі подають загальну характеристику роботи в рекомендованій нижче послідовності.

Обґрунтовують актуальність та доцільність роботи, виходячи з проблем розвитку освіти, науки чи організації, особливо на користь держави, суспільства загалом.

4. Суть реферату (основна частина). Суть роботи вміщують після вступу, починаючи з нової сторінки. Суть роботи – це викладання відомостей про предмет дослідження, необхідних і достатніх для розкриття змісту матеріалу (опис теорії, методів, характеристик створеного об’єкта, принципів дії об’єкта, основних принципових рішень, що дають уявлення про його устрій і т. ін.) та отриманих результатів. Викладаючи суть роботи, особлива увага приділяється новизні. Суть роботи розкривається в розділах. Кожний розділ починається з нової сторінки.

5. Висновки розміщають безпосередньо після викладення суті роботи, починаючи з нової сторінки. У висновках наводять оцінку одержаних результатів дослідження (наукову, практичну тощо). Ця частина містить висновки автора стосовно суті проблеми, питань, що розглядались у роботі, можливого використання отриманих результатів.

Текст висновків можна поділяти на пункти.

6. Список використаних джерел (перелік посилань). Список використаної літератури, який починають з нової сторінки, завершує основну частину. Це елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел. Порядкові номери описів у переліку відображають посилання в тексті (номерні посилання). Відомості про джерела, включені до списку, необхідно подавати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць.

7. Додатки (за необхідності). Це можуть бути розробки занять, окремі змістові елементи занять, витяги з планів роботи, обширні таблиці, дидактичні матеріали тощо.


Опис власного досвіду
Структура опису досвіду

1. Титульний аркуш є першою сторінкою власного досвіду, який містить:



  • найменування організації, де виконана робота;

  • назву роботи;

  • прізвище, ім’я, по батькові автора та його статус;

  • науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового консультанта;

  • місто та рік.

2. Зміст (план) подають безпосередньо після титульного аркуша, починаючи з нової сторінки. До змісту включають структурні елементи в такому порядку: вступ; послідовно перелічені найменування всіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок) суті роботи; висновки; рекомендації (за необхідності); список використаних джерел; назви додатків і номери сторінок, які містять початок відповідного матеріалу.

3. Вступ починається з нової сторінки. У вступі розкривають сутність і стан наукової задачі та її значущість, підстави, вихідні дані для розробки теми, обґрунтовують необхідність проведення дослідження. Далі вміщують загальну характеристику роботи в рекомендованій нижче послідовності.

Обґрунтовують актуальність та доцільність роботи, виходячи з проблем розвитку освіти, науки чи організації, особливо на користь держави, суспільства загалом.

4. Основна частина. Уміщують після вступу, починаючи з нової сторінки. Це викладення матеріалу про особливості авторського підходу до вирішення професійної проблеми, необхідного й достатнього для розкриття сутності досвіду. Тут передбачені такі орієнтовні компоненти:



  • теоретична основа досвіду;

  • новизна;

  • практична значущість;

  • суть досвіду;

  • опис технології, який бажано поділити на змістові частини;

  • результативність.

6. Список використаних джерел (перелік посилань). Список використаної літератури, який починають з нової сторінки, завершує основну частину. Це елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання). Відомості про джерела, включені до списку, необхідно подавати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць.

7. Додатки (за необхідності). Це можуть бути розробки занять, окремі змістові елементи занять, витяги з планів роботи, обширні таблиці, дидактичні матеріали, фотоматеріали, презентації тощо.


Методична розробка

У методичній розробці висвітлюються особливості авторського підходу до розв’язання професійної проблеми. Таким чином автор має запропонувати педагогічну ідею, її методичне втілення, практичне значення та дотримуватися відповідності змісту кожної з цих трьох складових. Як правило, для цього необхідно теоретично обґрунтувати сутність роботи з виділенням новизни, актуальності, практичної значущості. Також важливим елементом методичної розробки є методичні рекомендації щодо її використання. Другу частину можуть складати: розгорнуті конспекти занять (уроків, виховних заходів, батьківських зборів, методичних заходів тощо). На завершення подається список використаних джерел. Після титульної сторінки наводиться зміст (план) роботи.


Опис моделей

(модель інноваційного розвитку ЗНЗ, модель виховної системи)
Модель інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу

Модель розвитку ЗНЗ – це поліструктурна система, що включає орієнтовні взаємопов’язані компоненти, які складають єдине ціле, зокрема: концептуальний, управлінський, дидактичний (зміст освіти), виховний (зміст виховання), методичний, соціальний. Регіональний компонент служить основою всієї системи.



Концептуальний компонент передбачає визначення концептуальної ідеї, місії (призначення) закладу, мети, завдань, принципів та функцій його діяльності, очікуваних результатів.

Управлінський компонент розкриває особливості управління навчальним закладом на основі інноваційних управлінських моделей та технологій.

Дидактичний та виховний компоненти передбачають структуру і зміст освіти й виховання відповідно до ідей та положень нормативних документів, систему заходів щодо їх реалізації з урахуванням особливостей району, міста, регіону.

Методичний компонент визначає структуру, зміст та форми науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, інформаційно-методичне забезпечення педагогічного процесу, особливості впровадження інноваційних технологій, форм та методів навчання і виховання.

Соціальний компонент передбачає визначення основних напрямів та форм взаємодії закладу із сім’єю, родиною, громадськими організаціями, іншими соціальними інститутами.

Доцільним є передбачення психологічного супроводу впровадження моделей. До опису моделі та її компонентів мають бути подані рисунки і додатки (схеми, таблиці, діаграми, фотоілюстрації, розробки заходів тощо), список літератури.

Моделі окремих педагогічних систем (навчальних, виховних, управлінських, профільного навчання та ін.) можуть укладатись за поданою вище орієнтовною структурою відповідно до визначеного цільового призначення. У моделі часом передбачені й інші компоненти.

Детальніше ознайомитись з вимогами до моделювання ЗНЗ можна у статті Л. Келембет «Модель розвитку сільської школи: регіональний аспект» (Сільська школа: реалії та перспективи. – 2009. – Вид 5. – С. 17–26).



Авторська програма практичного психолога чи соціального педагога
Програма складається з наступних частин:

1. Пояснювальна записка:



  • Постановка проблеми та опис її актуальності.

  • Мета, завдання, очікувані результати курсу.

  • Показання до участі, критерії комплектування груп, вибору учасників

  • Опис теоретичного підходу, методологічних принципів, покладених в основу програми.

  • Організація занять (загальний обсяг курсу, тривалість, частота занять, форма їх проведення і т. ін.).

  • Тематичний план занять за наступною схемою, який часто ще називають структурою програми: тема, мета і завдання заняття, кількість годин, необхідних для проведення кожного заняття, назва форм і видів роботи, ігор, вправ, з яких складається кожне заняття (частіше подається у вигляді таблиці).

  • Рекомендовано – інформація з досвіду апробації занять, які входять до програми курсу, але не самої програми, оскільки її ще немає.

2. Навчально-методичне забезпечення до програми (обов’язково подати одне заняття, що найбільшою мірою презентує особливість авторського підходу). Форма подачі є довільною, але чим матеріал конкретніший, тим краще. Найдоцільнішими вважаються конспекти занять з відповідними роздавальними матеріалами.

Конспекти занять повинні бути структурованими, а не замінюватись вправами. Якщо це лекція, то потрібно подати план, організацію групи, виклад матеріалу (у вигляді тез), підсумки заняття. Якщо тренінг, тоді слід дотримуватись його правил залежно від типу: психологічний тренінг (має свої види), соціально-психологічний, навчальний тощо. Якщо практичне заняття, але нетренінгове, необхідно зберегти структуру практичного заняття, де необов’язковими є ознайомлення, правила роботи, очікування тощо.



3. Список використаної літератури.

Індивідуальний проект обраного виду
Індивідуальний проект як вид курсової роботи оформляється за вимогами окремо, представленими науковим консультантом групи на спеціальному занятті відповідно до навчального плану курсової підготовки. Така увага до розробки проектів зумовлена поширенням методу проектів у навчально-виховному процесі, управлінській діяльності, науково-методичному та психологічному супроводі.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка