Методичні рекомендації до написання навчально-наукових (реферат, курсова робота) та кваліфікаційних робіт



Сторінка1/4
Дата конвертації24.04.2016
Розмір0.59 Mb.
  1   2   3   4
Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Факультет дошкільної та корекційної освіти

Кафедра теорії та методик дошкільної освіти



МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до написання навчально-наукових (реферат, курсова робота)

та кваліфікаційних робіт

(бакалаврська, дипломна, магістерська)
для студентів усіх спеціальностей

денної та заочної форми навчання



Умань – 2016
Вступ

Спрямованість України на європейський курс розвитку і вибір шляху євроінтеграції ставить перед вищою освітою нові завдання, значною мірою визначені Болонським процесом. Українська національна система університетської освіти протягом шести років навчання передбачає виконання студентами низки навчально-наукових (реферат, курсова робота) та кваліфікаційних (бакалаврська, дипломна, магістерська) робіт. Головною умовою ефективності виконання цих письмових робіт є чітка організація самостійної роботи й дотримання певних дидактичних засад: систематичності, послідовності, єдності вимог тощо. Позитивний досвід провідних вищих навчальних закладів України свідчить, що саме у процесі виконання певної послідовності при підготовці письмових навчально-наукових і кваліфікаційних дослідницьких робіт студенти набувають необхідні фахові уміння та навички гностичного і креативного характеру. Домінантною тут є дослідницька зорієнтованість навчально-наукової діяльності студента сучасного університету, яка, поступово ускладнюючись (від невеликого за обсягом реферативного огляду наукової проблеми і її подальшого поглибленого аналізу на початкових курсах у межах підготовки навчально-наукових (курсових) робіт), завершується здійсненням самостійних наукових досліджень, захистом кваліфікаційних робіт.



Мета запропонованої розробки – посприяти студентам у визначенні організаційних засад підготовки навчально-наукових і кваліфікаційних робіт, у дотриманні рекомендованого методологією навчального процесу поетапного виконання дослідження з урахуванням стандартів його оформлення з огляду на сучасні чинні вимоги. Користуючись методичною розробкою, студенти матимуть змогу системно вирішити передбачене навчальним планом завдання і вчасно підготувати навчально-наукові (курсові) і кваліфікаційні роботи до захисту на відповідних комісіях. Кодифікація поданих матеріалів зорієнтована на основні напрями впровадження ступеневої системи освіти відповідно до Закону України «Про вищу освіту», Державної національної програми «Освіта (Україна XXI століття)» та нормативних документів ВАК України щодо підготовки кваліфікаційних наукових праць.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Студенти факультету дошкільної та корекційної освіти протягом навчальної каденції виконують низку навчально-наукових (реферат, курсова робота) та кваліфікаційних (бакалаврська, дипломна, магістерська) робіт.

1.2. Реферат – форма підготовки й підсумкової атестації студента за звітний період, передбачений кредитно-модульною системою навчання. Якість виконання, зміст реферату засвідчує здобуті знання, уміння й навички, визначає рівень підготовленості студента до наступного етапу навчання.

Курсова робота – форма підсумкової атестації студента за семестр або за навчальний рік.

Кваліфікаційні роботи – форма підготовки й підсумкової атестації студента за освітньо-кваліфікаційними рівнями, відповідно, «бакалавр», «спеціаліст», «магістр». Захистом таких робіт перед державною комісією завершується навчання у бакалавраті, а також за програмою підготовки спеціаліста, або у магістратурі. Якість виконання, зміст і захист навчально-наукової (курсової) роботи визначають рівень підготовленості студента до наступного етапу навчання, а кваліфікаційної роботи – ступінь підготовки випускника до майбутньої фахової діяльності.

1.3. Згідно з навчальним планом факультету щодо підготовки студентів за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр», «спеціаліст», «магістр» денної і заочної форми навчання, для написання навчально-наукових і кваліфікаційних робіт передбачена певна кількість кредитів, розподілена наступним чином:

денна форма навчання:

тип роботи

кількість кредитів

курсова (ІІ курс)

1

курсова (ІІІ курс)

1

бакалаврська

7

дипломна

10

магістерська

15


заочна форма навчання:

тип роботи

кількість кредитів

курсова (ІІ курс)

1

курсова (ІІІ курс)

1

курсова (ІV курс)

3

бакалаврська

3

дипломна

14

магістерська

15


1.4. Ця методична розробка визначає основні вимоги до навчально-наукових і кваліфікаційних (випускних) робіт. Факультет дошкільної та корекційної освіти, згідно зі специфікою навчальних дисциплін, пропонує відповідні критерії оцінювання, ознайомлюючи з ними студентів при затвердженні тем навчально-наукових та кваліфікаційних робіт.

1.5. Якісне виконання навчально-наукових робіт на належному рівні має на меті підвищення рівня, а кваліфікаційних робіт – удосконалення підготовки випускників до самостійної практичної роботи, творчого розв'язання професійних завдань, а саме: - актуалізацію, систематизацію, поглиблення та закріплення отриманих протягом навчання знань студентів;

- формування навичок наукової роботи, що передбачає обрання наукової або практичної проблеми і її самостійний аналіз; на підставі власних спостережень формулювання узагальнень і обґрунтування висновків; застосування набутих знань при вирішенні практичних професійних та інших завдань; - розвиток навичок самостійної дослідницької роботи; - удосконалення умінь оцінювати досліджувані явища з позицій новітніх наукових концепцій; - закріплення основних правил наукової паспортизації матеріалу, який використовувався у дослідженні, але не був його результатом (наявність лапок, наведення джерела, його автора, назви, року й місця видання, сторінки тощо).



1.6. Виконання різних видів наукової роботи у процесі написання навчально-наукових і кваліфікаційних робіт доцільно структурувати на окремі основні етапи, які прямо чи опосередковано входять до підсумкової оцінки: 1) вибір теми; 2) консультації з керівником; 3) збирання матеріалу; 4) опрацювання джерел і наукової теоретико-методичної та критичної літератури; 5) укладання плану; 6) написання роботи; 7) відповідне оформлення роботи; 8) захист.

Слід враховувати, що у сучасних дослідженнях із проблем дошкільної освіти широко використовуються різні методики досліджень теоретичного та емпіричного рівнів. До теоретичних методик належать методи аналізу й синтезу, абстрагування та деталізації, моделювання, індукції, дедукції тощо. До емпіричних методик – спостереження, опитування, тестування, експеримент тощо. Усі види навчально-наукових і кваліфікаційних робіт передбачають дуже важливий етап добору, систематизації, вивчення теоретичних та інших інформаційних джерел з обраної проблеми дослідження. Невід’ємною частиною роботи – у разі потреби – є створення методом статистичної вибірки відповідних систематизованих баз емпіричних даних або картотек, які відповідають темам досліджень. При підготовці рефератів використовуються переважно теоретичні методи (зокрема аналіз, узагальнення, порівняння), в усіх інших видах наукових робіт студенти обов'язково повинні поєднувати як теоретичні, так і емпіричні методи досліджень у їх функціональній комплементарності.



2. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО КАТЕГОРІАЛЬНО-ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО АПАРАТУ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Базовий категоріальний термінологічний апарат кожного наукового дослідження будь-якого рівня становлять переважно стереотипні наукові формули, такі як: актуальність дослідження, наукова проблема, мета і завдання, об'єкт і предмет, матеріал дослідження, його методика, новизна, практичне значення праці, за наявності – апробація її результатів. Цим науковим формулам відповідають основні рубрики вступного розділу навчально-наукових і кваліфікаційних робіт.



Тема дослідження конкретизує галузь і напрямок дослідницької роботи з метою вивчення обраних процесів чи явищ.

Орієнтовний перелік тем усіх видів навчально-наукових і кваліфікаційних робіт (від реферату до магістерської роботи) для кожної спеціальності розробляється і затверджується відповідними кафедрами факультету у координації із загальною науковою проблематикою цих кафедр або факультету. Назва теми роботи повинна бути конкретною, узгоджуватися з об'єктом і предметом дослідження. Згідно з положенням про основні вимоги до наукових робіт ВАК України в назвах бажано уникати формулювань типу «Дослідження питання...», «Дослідження деяких шляхів...», «Деякі питання...», «Матеріали до вивчення...» тощо, які не забезпечують необхідної конкретизації у постановці й вирішенні обраного наукового аспекту.



Наукова проблема це структурований комплекс взаємопов'язаних питань, зорієнтованих на визначення та інтерпретацію параметрів низки окремих явищ матеріального чи духовного світу, їх наукову парадигматичну кодифікацію у системі чітко окреслених термінологічних координат. Проблема дослідження завжди пов'язана з вивченням специфіки внутрішньої організації об'єкта і предмета дослідження, з виявленням їх зв’язків та взаємообумовленостей, детальною розробкою деяких домінантних чи маргінальних ознак у контексті парадигми світу. У конкретній навчально-науковій або кваліфікаційній роботі наукова проблема практично обмежується комплексом теоретичних питань, пов'язаних передусім із метою дослідження, власне основна мета дослідження полягає у розв'язанні певної наукової проблеми.

Актуальність дослідження конкретної наукової проблеми, а відтак і навчально-наукової або кваліфікаційної роботи, зумовлюється теоретичними й емпіричними пізнавальними завданнями певної дисципліни, пов’язаної з відповідною науковою галуззю; необхідністю розширення парадигми знань студента про включені до матеріалу цієї дисципліни окремі наукові явища або процеси, потребою їх поглибленого вивчення; а безпосередньо для кваліфікаційних робіт – незавершеністю розпрацювання окремих аспектів відповідної наукової проблеми.

Мета дослідження – це визначення автором своєї евристичної стратегії в отриманні нових знань про об'єкт та предмет дослідження. Не слід формулювати мету як «дослідження...», «вивчення...», оскільки ці визначення вказують на засіб, але не спосіб досягнення мети. Мета дослідження може бути пов'язана, зокрема:  з формулюванням наукових завдань, які належить розв’язати;  з обґрунтуванням можливості виявлення нових ознак загального або часткового характеру певних конкретних фактів, що аналізуються, а також структури їхньої організації;  з визначенням певних теоретико-методологічних моделей дослідження, застосування яких забезпечує розв'язання обраних теоретичних і практичних наукових завдань.

Завдання дослідження – відповідно до загальної мети, необхідно чітко визначити етапи наукового пошуку для її досягнення. Передусім слід сформулювати завдання, пов'язані з виявленням найсуттєвіших ознак та внутрішньої структури об'єкта і предмета дослідження. Виділяються також завдання, зорієнтовані, зокрема, на:  вирішення певних теоретичних питань, загальної програми дослідження (виявлення сутності окремих понять, явищ, процесів, визначення параметрів та рівнів функціонування, принципів інтерпретації тощо);  виокремлення та характеристику нових евристичних аспектів сучасних рішень даної наукової проблеми;  обґрунтування, виявлення системи конкретних засобів, необхідних для розв'язання наукової проблеми та організації експериментальної верифікації за критеріями оптимальності; розробку можливих рекомендацій щодо перспективи практичного використання результатів дослідження (зокрема, у підготовці практичних занять з відповідної дисципліни, у корпусі дидактичних або ілюстративних матеріалів до лекцій тощо). Увесь комплекс завдань – це алгоритм безпосередньої загальної моделі дослідження, зумовлений логікою етапів конкретного наукового пошуку.

Об'єкт дослідження – це процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію й обирається для наукового пошуку; цілісна сукупність споріднених елементів (тобто складових) матеріального або духовного світу. Ця система елементів стає предметом теоретичних і практичних дослідницьких студій.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта і визначає тему навчально-наукової і кваліфікаційної роботи, наведену на титульному аркуші як її назва. Це окремі сторони, властивості й відношення об'єкта, той понятійний, безпосередній аспект проблеми, що розглядається відповідно до певної мети як у теоретичному, так і в експериментальному планах. В об'єкті дослідження визначається загальна сфера наукового пошуку, у предметі дослідження чітко позначається явище, етап чи процес, які мають розглядатися у навчально-науковій або кваліфікаційній роботі. Окреслення предмета дослідження слід розуміти як виокремлення параметрів певного «ракурсу» наукового пошуку у визначенні основних компонентів характеристики об'єкта дослідження. А отже, об’єкт і предмет співвідносяться між собою як загальне і часткове.

Методики і методи дослідження – це комплекс конкретних прийомів, зорієнтованих на отримання нового наукового знання і на визначення параметрів виконання програми дослідження, його теоретичних і практичних завдань, спрямованих на досягнення поставленої мети. Перераховувати застосовані методи й методики слід не загалом (безвідносно до змісту роботи), а коротко й суттєво окреслити, за допомогою яких методів вирішувалися ті чи інші аспекти обраної наукової проблеми.

Характеристика новизни, яка притаманна виключно кваліфікаційним роботам, залежить від ступеня складності цих робіт і подається у бакалаврських роботах – у вигляді емпіричних, а у магістерських і дипломних роботах – наукових емпіричних положень (рішень), запропонованих автором особисто. Спрямування новизни можливе на: а) розкриття практичної новизни (розробку дидактичних пропозицій тощо); б) визначення новизни одержаних практичних результатів, їх позиціонування стосовно відомих наукових фактів (конкретизацію, розширення, доповнення і т.п.); в) оцінку нових результатів у розгорнутому, аргументованому і чіткому викладі.



Практичне значення – це відомості (пропозиції) щодо можливого застосування на практиці одержаних результатів. Характеризуючи практичне значення результатів, слід подати інформацію про їх функціональний обсяг і сферу використання. Діапазон, а також повнота і глибина розробки наукового апарату залежить від типу навчально-наукової і кваліфікаційної роботи. У рефераті й курсовій роботі слід виокремлювати рубрики, пов’язані з визначенням актуальності, мети, завдань, об’єкта і предмета дослідження. У бакалаврській, дипломній і магістерській роботах повинні бути представлені всі наведені компоненти.
3. ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИХ І КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ

3.1. При оцінюванні навчально-наукових і кваліфікаційних робіт беруть до уваги те, що студент повинен уміти:  формулювати мету і завдання дослідження;  вести бібліографічний пошук із застосуванням сучасних інформаційних технологій;  використовувати сучасні методи наукового дослідження, модифікувати наявні методи відповідно до поставлених завдань роботи;  обробляти отримані дані, аналізувати і систематизувати їх на базі відомих джерел;  узагальнювати результати дослідження й обґрунтовувати їхню достовірність;  оформляти одержані результати і роботу в цілому відповідно до сучасних чинних вимог.

3.2. Підсумкова оцінка.

3.2.1. Підсумкову оцінку навчально-наукових робіт визначає:

  1. науковий керівник;

3.2.2. Підсумкову оцінку кваліфікаційних робіт визначає:

  1. науковий керівник;

  2. рецензент;

  3. Державна екзаменаційна комісія (ДЕК).

3.3. У процесі визначення оцінки враховується низка важливих показників роботи:

  • актуальність обраної теми;

  • чіткість формулювання мети і завдань дослідження;

  • структура і логіка побудови змісту роботи;

  • якість теоретико-методологічного аналізу проблеми;

  • для курсових робіт – наявність огляду наукових джерел, а для бакалаврських, дипломних і магістерських – наукової полеміки;

  • правильність і повнота виконання поставлених завдань;

  • правомірність одержаних результатів;

  • змістовність зроблених узагальнень і висновків;

  • дотримання чинних вимог до оформлення роботи;

  • наявність та інформаційна повнота ілюстративних матеріалів з їх обов’язковою паспортизацією;

  • змістовність доповіді студента про основні результати дослідження;

  • правильність та чіткість відповідей на запитання присутніх на захисті роботи викладачів – членів комісії (а при захисті бакалаврських, дипломних і магістерських робіт – на зауваження й пропозиції, що містяться у рецензії і відгуку наукового керівника).



3.4. Основні критерії оцінювання.

3.4.1. Основні критерії оцінювання навчально-наукових робіт.

3.4.1.1. Реферати

Реферати оцінюються за 100-бальною системою. Диференціювання результату за національною шкалою відбувається за пропорційним принципом наступним чином:



шкала відповідності

За 100-бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

від 60 до100

зараховано

від 1 до 59

не зараховано


3.4.1.1.1. Зараховано (60-100 балів). Робота відповідає основним вимогам до навчально-наукових робіт такого типу:

  • тема розкрита повно або оптимально;

  • проаналізовані літературні джерела;

  • одержані результати систематизовані й узагальнені;

  • узагальнення є правомірними;

  • оформлення реферату відповідає вимогам до робіт такого типу.

3.4.1.1.2. Не зараховано (1-59 балів). Тема роботи розкрита поверхово, є такі недоліки:

  • зміст реферату не відповідає темі;

  • відсутній аналіз літературних джерел;

  • тема висвітлена поверхово;

  • відсутня системність;

  • є зауваження щодо оформлення роботи.

3.4.1.1.3. Реферат не підлягає оцінюванню, якщо:

  • текст подано викладачеві (керівникові) на поточну перевірку або на будь-який подальший етап підготовки остаточного варіанту реферату з порушенням термінів, установлених графіком навчального процесу;

  • реферат написаний на тему, своєчасно не затверджену в установленому порядку;

  • реферат виконаний несамостійно;

  • структура реферату не відповідає вимогам;

  • зміст реферату не розкриває його тему;

  • реферат вкрай недбало або неправильно оформлений.



3.4.1.2. Курсові роботи

Курсові роботи оцінюються за 100-бальною системою. Диференціювання оцінки за національною шкалою відбувається наступним чином:



шкала відповідності

За 100-бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

від 90 до100

5

відмінно

від 75 до 89

4

добре

від 60 до 74

3

задовільно

від 1 до 59

2

незадовільно


3.4.1.2.1. Відмінно (90-100 балів). Курсова робота відповідає всім вимогам до навчально-наукових робіт такого типу:

  • тема розкрита повністю;

  • матеріал проаналізований ефективно;

  • одержані результати достовірні й систематизовані;

  • висновки логічні й розкривають результати розв’язання поставлених завдань;

  • оформлення відповідає чинним вимогам до робіт такого типу.

  • доповідь на захисті відображає зміст курсової роботи.

3.4.1.2.2. Добре (75-89 балів). Тема курсової роботи розкрита, але є окремі недоліки принципового характеру:

  • поверхово проаналізовані літературні джерела;

  • недостатньо використані інформаційні матеріали;

  • доповідь логічна, але відображає не всі змістові акценти курсової роботи;

  • робота загалом оформлена згідно з чинними вимогами, проте містить окремі несистематичні огріхи.


3.4.1.2.3. Задовільно (60-74 бали). Тема курсової роботи в основному розкрита, але є численні недоліки змістового характеру:

  • теоретичний розділ має реферативний характер, не містить аналізу підходів до висвітлення проблем, заявлених у темі курсової роботи;

  • в аналітичній частині спостерігається надлишок елементів описовості;

  • висновки сформульовані з надмірною узагальненістю;

  • добір інформаційно-ілюстративних матеріалів (таблиці, графіки, схеми тощо) не завжди обґрунтований;

  • є зауваження щодо оформлення роботи.


3.4.1.2.4. Незадовільно (1-59 балів). Тема курсової роботи розкрита поверхово, є такі недоліки:

  • зміст роботи не відповідає темі;

  • аналіз виконаний поверхово;

  • у роботі переважають описовість і реферативність, відсутня системність;

  • висновки не видаються достовірними;

  • фактичний (ілюстративний) матеріал дослідження не

  • паспортизований;

  • є суттєві огріхи в оформленні роботи;

  • відгук наукового керівника містить принципові зауваження.

3.4.2. Основні критерії оцінювання кваліфікаційних (бакалаврських, дипломних, магістерських) робіт.

Кваліфікаційні (бакалаврські, дипломні, магістерські) роботи оцінюються за 100-бальною системою. Диференціювання оцінки за національною шкалою відбувається наступним чином: шкала відповідності



За 100-бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

від 90 до100

5

відмінно

від 75 до 89

4

добре

від 60 до 74

3

задовільно

від 1 до 59

2

незадовільно


3.4.2.1. Відмінно (90-100 балів). Робота відповідає всім вимогам до кваліфікаційних робіт такого типу.

  • тема розкрита повністю;

  • засвідчена новизна роботи;

  • передбачене практичне значення;

  • матеріал проаналізований ефективно;

  • одержані результати достовірні й систематизовані;

  • висновки логічні й розкривають результати розв’язання поставлених завдань;

  • оформлення роботи відповідає вимогам до робіт такого типу;

  • відгук і рецензія позитивні;

  • доповідь на захисті цілісно відображає зміст роботи;

  • відповіді на запитання членів ДЕК правильні.

3.4.2.2. Добре (75-89 балів). Тема роботи розкрита, але є окремі недоліки принципового характеру:

  • поверхово проаналізовані літературні джерела;

  • елементи новизни та практичного значення не мають чіткого вираження;

  • недостатньо використані інформаційні матеріали;

  • робота загалом оформлена згідно з чинними вимогами, проте містить окремі несистематичні огріхи;

  • є окремі зауваження в рецензії та відгуку наукового керівника;

  • доповідь логічна, але відображає не всі змістові акценти роботи;

  • відповіді на запитання членів ДЕК в основному правильні.


3.4.2.3. Задовільно (60-74 бали). Тема роботи в основному розкрита, але є численні недоліки змістового характеру:

  • теоретичний розділ має реферативний характер, не містить аналізу підходів до висвітлення проблем, заявлених у темі кваліфікаційної роботи;

  • в аналітичній частині спостерігається надлишок елементів описовості;

  • висновки сформульовані з надмірною узагальненістю;

  • добір інформаційно-ілюстративних матеріалів (таблиці, графіки, схеми тощо) не завжди вмотивований;

  • є зауваження щодо оформлення роботи;

  • подані в роботі авторські емпіричні наукові положення і пропозиції щодо їх практичного використання обґрунтовані непереконливо;

  • рецензія та відгук наукового керівника містять суттєві зауваження;

  • не всі відповіді на запитання членів ДЕК правильні.


3.4.2.4. Незадовільно (1-59 балів). Тема роботи розкрита поверхово, є такі недоліки:

  • зміст роботи не відповідає темі;

  • немає огляду сучасних літературних джерел з обраної теми;

  • аналіз виконаний поверхово;

  • у роботі переважають описовість і реферативність, відсутня системність;

  • висновки не видаються достовірними;

  • фактичний (ілюстративний) матеріал дослідження не паспортизований;

  • є численні зауваження щодо оформлення роботи;

  • рецензія та відгук наукового керівника містять принципові зауваження;

  • відповіді на запитання членів ДЕК неточні, неповні або неправильні.


3.5. Навчально-наукова і кваліфікаційна робота до захисту не допускається, якщо:

  • робота подана науковому керівникові на перевірку або на будь-який подальший етап проходження з порушенням термінів, установлених графіком навчального процесу і «Календарним планом підготовки та написання навчально-наукових і кваліфікаційних робіт» (див. п. 9);

  • робота написана на тему, своєчасно не затверджену в установленому порядку затвердження тем навчально-наукових і кваліфікаційних робіт відповідними кафедрами факультету дошкільної та корекційної освіти;

  • робота виконана несамостійно;

  • структура роботи не відповідає вимогам;

  • зміст роботи не розкриває її теми;

  • робота вкрай недбало або неправильно оформлена;

  • немає відгуку наукового керівника, а для кваліфікаційних робіт – відгуку або рецензії.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка