Методичні рекомендації для студентів спеціальності : «психологія» окр «бакалавр» пояснювальна записка

психолога освіти

1. 
   Поняття про психокорекцію. Психокорекція і психотерапія.
   
2. 
   Специфіка психокорекційного процесу.
   
3. 
   Зміст та методи психокорекційної роботи в установах освіти.
   
4. 
   Основні форми психокорекційної роботи з дітьми та підлітками.
   

1. 
   Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию –М., 1995. –С.87, 93-110.
   
2. 
   Бондаренко Л.Ф. Психологическая помощь: теория и практика. – К., 1997.
   
3. 
   Овчарова Р.В. Технологии практического психолога образования. – М., 2001. С.86-109.
   
4. 
   Осипова А.А. Введение в практическую психокоррекцию: групповые методы работы. Москва-Воронеж, 2000. –С.3-5.
   
5. 
   Бурменская Б.В., Карабанова О.А.. Лидерс А.Г. Возрастно-психологическое консультирование. Проблемы психического развития детей. –М., 1990.
   
6. 
   Осипова А.А. Общая психокоррекция. – М., 2002.
   
7. 
   Методы эффективной психокоррекции: Хрестоматия /Сост. К.В. Сельчонок. –Минск, 2003.
   
8. 
   Рабочая книга школьного психолога /Под ред. И.В. Дубровиной. – М., 1991. –С.30-44.
   
9. 
   Основи практичної психології /В. Панок, Т. Титаренко та ін. – К., 1999. –С.283-313.
   
10. 
    Семенцова О., Лосєв Н. Корекційно-розвивальна діяльність практичного психолога //Психолог. -2007. - № 43. – С.3-9.
    
11. 
    Психологічна корекція. Програма навчального курсу та методичні матеріали для спеціальності “Психологія” та “Практична психологія”. – Тернопіль: ТНПУ ім.. В. Гнатюка, 2006. – 86 с.
    
12. 
    Цимбалюк І.М. Психологічне консультування та корекція: навч. пос. Модульно-рейтинговий курс. – К., 2007.
    
13. 
    Яценко Г.С. Психологічні основи групової психокорекції. – К., 1996.
    
14. 
    Яценко Г.С. Основи глибинної психокорекції: феноменологія, теорія і практика. – К. : Вища школа, 2006. – 382 с.
    
15. 
    Спиваковская А.С. Профилактика детских неврозов (комплексная психологическая коррекция). – М.: Изд-во МГУ, 1988. – 200 с.
    

1. 
   Дайте визначення психокорекції.
   
2. 
   Порівняйте психокорекцію і психотерапію. Які між ними відмінності?
   
3. 
   Назвіть дві основні форми корекційної роботи з дітьми.
   
4. 
   Які відмінності між корекцією нормального і аномального розвитку?
   
5. 
   У яких випадках психолог здійснює корекцію нормального розвитку?
   
6. 
   За якою схемою працює психолог?
   
7. 
   Назвіть три рівні аналізу категорії “норми”.
   
8. 
   Назвіть ті підходи до психокорекції, що існують у межах психодинамічного напрямку.
   
9. 
   Назвіть ті підходи до психокорекції, що існують у межах поведінкового напрямку.
   
10. 
    У чому полягає сутність діяльнісного підходу до психокорекції?
    
11. 
    Назвіть методичні засоби психокорекції у межах діяльнісного підходу.
    
12. 
    Вибір цілей і змісту корекції (її стратегії) визначається трьома основними принципами. Розкрийте сутність цих принципів.
    

Максимова Н.Ю., Мілютіна В.М. та ін. Основи дитячої патопсихології. –К., 1996. – С.284-323.

Розробити методику корекційного заняття за вибором студента.

1. 
   Діагностика і корекція готовності до школи. Шкільна дезадаптація.
   
2. 
   Діагностика і корекція шкільної тривожності і сором’язливості.
   
3. 
   Методи психолого-педагогічної корекції гіперактивності.
   
4. 
   Корекція агресивності.
   
5. 
   Корекційно-розвивальна робота з формування учбової мотивації та розвитку пізнавальних процесів.
   

1. 
   Основи практичної психології /Панок В., Титаренко Т., Чепєлєва Н. та ін. – К.: Либідь, 2006. – 533 с.
   
2. 
   Овчарова Р.В. Технологии практического психолога образования. – М.: “Сфера”, 2001. – 448 с. с. 158, 96-109.
   
3. 
   Овчарова Р. В. Практическая психология в начальной школе. –М., 1996. – С.117-169.
   
4. 
   Розвивальні та корекційні заняття психолога / Упор. Т. Гончаренко. – К.: Ред. загальнопедагогічних газет, 2004. – 120 с.
   
5. 
   Рабочая книга школьного психолога / За ред. Дубровиной И.В. – М., 1991.
   
6. 
   Столяренко Л. Д. Педагогическая психология. – Ростов н/Д: Феникс, 2006. -542 с. –С.274-308.
   

1. 
   Гаврилюк М. Психолог на прийомі дітей до школи //Психолог, №37-38, 2005 р. –С.15-32.
   
2. 
   Марінушкіна О. Шкільна дезадаптація дітей молодшого шкільного віку //Психолог, № 42, 2005. С.8-11.
   
3. 
   Прихожан Б.М. Психокоррекционная работа с тревожными детьми //Активные методы работы школьного психолога. – М., 1990.
   
4. 
   Гуріна О. Корекція гіперактивності учнів //Психолог. - № 7, 2006. –С.24-26.
   
5. 
   Калініна Ю. Гіперактивний розлад та дефіцит уваги //Психолог, № 39, 2006. –С.26-32.
   
6. 
   Гаврилова Т. Як допомогти сором’язливій дитині // Психолог, № 8, 2008. –С.9-11.
   
7. 
   Кондратенко Л. Уроки розвитку мислення “Зміни навколо нас” // Психолог, № 43, 2003 (вкладка).
   
8. 
   Мазур О. Формування первинних мислительних умінь у молодших школярів // Психолог, № 12, 2005. –С.11-16.
   
9. 
   Методика психологічного обстежування й поділу першокласників відповідно до їхньої готовності до шкільного навчання // Власова О. І. Педагогічна психологія. – К.: Либідь, 2005. – С. 366-376.
   
10. 
    Філімончук А. Страхи дітей. Шляхи їх подолання // Психолог, № 10, 2007. –С.21-25.
    
11. 
    Зубаль Н.Г. Розвивальна ігротека для школярів 6-7 років //Практична психологія та соціальна робота. -2006.- № 7. С.58-62; № 3. – С.43-52.
    

1. 
   У чому сутність психологічної готовності до школи?
   
2. 
   Назвіть основні методики визначення психологічної готовності дитини до школи.
   
3. 
   Назвіть типові причини шкільної дезадаптація та основні методи запобігання їй.
   
4. 
   Які методи профілактики шкільної дезадаптації Ви запропонуєте для дітей з надмірною чутливістю:
   
   • 
     Нервової системи?
     
   • 
     Для гіперактивних дітей?
     
   • 
     Для учнів зі швидкою розумовою втомлюваністю?
     
5. 
   Які заходи з оптимізації навчальної діяльності доречно застосовувати щодо учнів з недостатнім розвитком саморегуляції, зорового аналізу?
   
6. 
   Які специфічні відхилення у розвитку пізнавальної сфери призводять до труднощів у читанні, письмі, лічбі?
   
7. 
   Що таке ММН? Які умови успішного навчання дітей з ММН?
   

Законспектувати: Моніторинг умов та особливостей розвитку особистості учнів. Діагностування дітей з затримкою психічного розвитку (ЗПР).

1. 
   Проаналізувати ситуацію: Першокласник, який мріяв про школу, вмів читати і рахувати, тепер навчається посередньо. Який компонент готовності до школи розвинений у нього недостатньо? Як можна діагностувати й розвивати цей компонент?
   
2. 
   Змоделюйте консультативну бесіду з батьками з проблеми ефективної взаємодії з гіперактивною (тривожною, агресивною) дитиною.
   

1. 
   Вивчення процесу адаптації учнів 5-х класів: особливості діагностики та психолого-педагогічної корекції.
   
2. 
   Розвиток пізнавальних процесів учнів середнього шкільного віку.
   
3. 
   Методи вивчення шкільної дезадаптації.
   
4. 
   Психокорекційна робота з важковиховуваними дітьми та підлітками.
   

1. 
   Антонова-Турченко О.Г. и др. Психологическая диагностика и коррекция личности трудновоспитуемых подростков. К., 1997.
   
2. 
   Венгер А.Л. На что жалуетесь? Выявление и коррекция неблагоприятных вариантов развития личности детей и подростков. –Москва-Рига, 2000.
   
3. 
   Диагностика учебной деятельности и интеллектуального развития детей /Под ред. Д.Б. Ельконина, Л.А. Венгера. – М., 1981.
   
4. 
   Гільбух Ю.З. Темперамент і пізнавальні здібності школяра. – К., 1992.
   
5. 
   Максимова Н.Ю. Воспитательная работа с социально дезадаптированными школьниками. – К., 1997.
   
6. 
   Овчарова О.В. Технологии практического психолога образования. – М., 2001. –С.182; С.219-314.
   
7. 
   Рабочая книга школьного психолога /Под ред. И.В. Дубровиной. –М.: Просвещение, 1991. – 304 с. С.104-144; 163-179.
   
8. 
   Столяренко Л.Д. Педагогическая психология. – Изд. 4-е. – Ростов н/Д: Феникс, 2006. -542 с. (Відхилення поведінки. С.360-372; Порушення соціалізації. –С.372-376; Види педагогічної і психологічної корекції. – С.383-398).
   

1. 
   Байард Р., Байард Дж. Ваш беспокойный подросток: Практическое руководство для отчаявшихся родителей /Пер. с англ. М., 1991.
   
2. 
   Видайко С. Психопрофілактика агресивної поведінки підлітків (методика) //Психопрофілактика /Упор. Т. Гончаренко. – К.: Ред. Загально педагогічних газет, 2003. –122 с. –С.66-86.
   
3. 
   Несух Ю. Розвиток пізнавальних процесів дітей молодшого та середнього шкільного віку (розвиток уваги, уяви, пам’яті, інтелекту та творчого потенціалу) //Розвивальні та корекційні заняття психолога /Упор. Т.Гончаренко. – К., Ред. загальнопедагогічних газет, 2006. -120 с. –С.83-114.
   
4. 
   Подолання шкільної тривожності. Уроки самопізнання. Уроки спілкування //Заняття психолога з підлітками /Упор. Т. Гончаренко. – К.: Вид. дім “Шкільний світ”: Вид Л. Галіцина, 2006. -120 с.
   
5. 
   Тренінги для підлітків //Дитина у кризовому соціумі: як її розуміти і виховувати /Упор. Л. Шелестов. – К.: Ред.. загальнопедагогічних газет, 2004. – 120 с. –С.37-78.
   
6. 
   Особливості корекції процесу адаптації п’ятикласників //Адаптація дітей у 1, 5, 10 класах /Упор. Т. Червона. – К.: Шкільний світ, 2008. -128 с. С.35-79.
   
7. 
   Шкільний тест розумового розвитку //Практика у системі професійної підготовки психологів /За заг. ред.. Г.К. Радчук. – Тернопіль, ТНПУ, 2005. – С.113-151.
   

1. 
   Назвіть складові готовності дітей до навчання у середній школі.
   
2. 
   Які фактори спричиняють психологічні проблеми при переході учнів із початкової школи у середню?
   
3. 
   І. В. Дубровіна пропонує у роботі з підлітками спиратись на методологію “проблемного, задачного підходу”. У чому його сутність?
   
4. 
   Назвіть основні форми корекційної роботи з підлітками.
   
5. 
   Назвіть недоліки характеру підлітка, переважно емоційно зумовлені та засоби їх корекції.
   
6. 
   Назвіть недоліки характеру, зумовлені, переважно, активно-вольовими моментами (дефектами) та засоби їх корекції.
   
7. 
   У чому полягають запити підлітків на психологічну допомогу?
   

1. 
   Підлітковий телефон довіри як форма роботи практичного психолога // Рабочая книга школьного психолога /Под ред.. И.В. Дубровиной. –М., 1991. –С.215-234.
   
2. 
   Психотерапія підлітків при акцентуаціях характеру // Р.В. Овчарова. Технологии практического психолога образования. –М, С.188-196.
   

1. 
   Прочитавши книгу Р. Байард, Дж. Байард “Ваш беспокойный подросток” складіть поради батькам як передати відповідальність дитині.
   
2. 
   Складіть список проблем, які є проблемами підлітка, його батьків і його педагогів. Визначіть безпроблемну зону спілкування.
   

учнів старших класів

1. 
   Юність та її проблеми.
   
2. 
   Друге народження особистості. Формування психологічної готовності випускників школи до дорослого життя.
   
3. 
   Формування часової перспективи (плану життя).
   
4. 
   Психодіагностика у шкільній профорієнтації.
   
5. 
   
   

1. 
   Балл Г. Психолого-педагогічні засади професійної орієнтації школярів // Психолог. -2004. - № 8. – С.2-11.
   
2. 
   Кон И.С. Психология ранней юности. М., 1989.
   
3. 
   Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. –СПб.: Изд-во “Питер”, 2000. -656 с.
   
4. 
   Орлов В.М. Восхождение к индивидуальности. –М., 1991.
   
5. 
   Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. В 2-х кн. – Кн.1. –М.: Владос, 2000. –С.317-380.
   
6. 
   Рабочая книга школьного психолога /Под ред. И.В. Дубровиной. –М., 1991. – С.250-257.
   
7. 
   Моргун В.Ф. Тип личности и профессиональная ориентация школьников //Вопросы психологии. -1985. - № 4.
   
8. 
   Чаюк М. Формування психологічної готовності випускників школи до дорослого життя //Психолог. 2005. № 7. – С.18-21.
   
9. 
   Каменская В.Г., Зверева С.В., Мельникова И.Е. Психологические характеристики старшеклассников в массовых школах и школах-гимназиях //Вопр. психол. -2005. - № 3. –С.35-51.
   
10. 
    Макарова Л.І. Психолого-педагогічні чинники становлення ціннісної саморегуляції особистості // Наукові записки Інституту психології ім.. Г.С.Костюка АПН України / За ред.. С.Д.Максименка. – К.: Міленіум, 2007. – вип.. 33. – 474 с. – С. 134-140.
    

1. 
   Вивчення особистості й міжособистісних стосунків старшокласників (Лірі). Вивчення навчальної мотивації. Проблема психологічної готовності старшокласників до тестування. Професійне самовизначення старшокласників. Анкета-опитувальник соціально-психологічного дослідження підлітків і старших школярів. Карта комплексного психолого-педагогічного дослідження особистості старшого школяра //Л.В. Туріщева/ Настільна книга шкільного психолога. –Харків: Вид. група “Основа”:“Тріада +”, 2008. -256 с. С.30-40; 61-63; 66-73; 182-191; 200-205.
   
2. 
   Тренінг самостійного пошуку. Тренінг із пошуку шляхів розв’язання життєвих суперечностей //Дитина у кризовому соціумі: як її розуміти і виховувати /Упор. Л.Шелестова. –К.: Ред.. загальнопед. газ., 2004. – 128 с. –С.84-95.
   
3. 
   Вибір професії. Тренінг для учнів 9-11 класів //Психолог. -2004. № 45. С.18-23.
   
4. 
   Тренінг особистісного росту //Технологии практического психолога образования. –М.: ТЦ Сфера при участии “Юрайт-М”, 2001. – 448 с. –С.208-219.
   
5. 
   Програма розвитку часової переспективи і здатності до цілепокладання в учнів 15-17 років. // Руководство практического психолога: Психологические программы развития личности в подростковом и старшем школьном воздасте /Под ред.. И.В.Дубровиной. – М.; Изд. центр “Академия”, 1998. – 128 с.- С.61-72.
   

Питання для самоконтролю, роздумів та дискусій

1. 
   У чому полягає сутність проблеми самовизначення особистості?
   
2. 
   Доповніть речення: “У зарубіжній психології аналогом поняття “самовизначення” є категорія ________________.
   
3. 
   Як юнаки переживають період формування ідентичності? Що відбувається, якщо їм не вдається “знайти себе”?
   
4. 
   Розкрийте зміст поняття “психологічна готовність до дорослого життя”.
   
5. 
   Які психологічні проблеми старшокласників є найбільш складними як для них самих, так і для практичного психолога?
   
6. 
   Для роботи з старшокласниками часто рекомендується застосовувати недирективний підхід К. Роджерса. Дайте його коротку характеристику.
   
7. 
   Опишіть, на які цінності орієнтуються підлітки і юнаки, яких ви знаєте.
   
8. 
   Чи відчували ви особисто тиск стресу у період дорослішання? Що було головним джерелом стресу у вашому житті? Як це впливало на вас?
   

Самостійна робота

Вивчити методику соціально-психологічного тренінгу “Я - асертивний” //Тіунова О.В. Психологічна корекція. – Тернопіль: ТНПУ ім.. В. Гнатюка, 2006. – 86 с. –С.58-82.
Завдання і вправи

Проаналізувати результати пілотажного дослідження ставлення підлітків та юнаків до актуальних проблем сучасності // Руководство практического психолога: Психологические программы развития личности в подростковом и старшем школьном возрасте / Под ред. И.В.Дубровиной. –М.: Изд. центр “Академия”, 1998. – 128 с. –С.101-119.

і сімейних відносин

1. 
   Сім’я як об’єкт впливу шкільного психолога. Основні концепції та моделі роботи з батьками і завдання психолога.
   
2. 
   Діагностика сім’ї і сімейного виховання: принципи і методики.
   
3. 
   Загальна схема діагностичного процесу у роботі з сім’єю.
   
4. 
   Корекційні групи для батьків.
   

1. 
   Бурменская Г.В., Карабанова О.А., Лидерс А.Г. Возрастно-психологическое консультирование // Проблемы психического развития детей. М., 1990.
   
2. 
   Ковалев С.В. Психология современной семьи. М., 1988.
   
3. 
   Общая психодиагностика / Под ред. А.А. Бодалева, В.В. Столина. М., 1987.
   
4. 
   Макарова Л. І., Романкова Л. М. Особливості вибору старшокласниками цінностей здорового способу життя в умовах проблемної сімї // Актуальні проблеми психології: Екологічна психологія: Зб. наук. праць / За ред.. Максименка С. Д. – Т. 7. Вип.. 20. – Ч.2. – Житомир, Вид-во ЖДУ ім.. І. Франка. – 2009. – 316 с. – С. 133-138.
   
5. 
   Матейчик З. Родители и дети: Кн. для учителя / Пер. с чеш. М., 1992.
   
6. 
   Пезешкиан Н. Позитивная семейная психотерапия. М., 1994.
   
7. 
   Сатир В. Как строить себя и свою семью. М., 1992.
   
8. 
   Эйдемиллер Э.Г., Юстицкий В.В. Семейная психотерапия. Л., 1990.
   
9. 
   Осипова А.А. Общая психокоррекция. М. ТЦСфера., 2002. -512 с. – Раздел У.
   
10. 
    Федоришин Г.М. Психологія становлення особистості у батьківській сім’ї: Навч.-метод. посібник. –Івано-Франківськ, Місто НВ, 2006. -168 с.
    

1. 
   Анкета батьків: Схема аналізу особливостей і недоліків сімейного виховання учнів: Психологічна атмосфера сім’ї і сімейних відносин; Аналіз сімейної тривоги. Тест- опитувальник батьківського ставлення до дітей. Тест “Кінетичний малюнок сім’ї”; Опитувальник “Аналіз сімейного виховання. Загальна схема діагностичного процесу у роботі з сім’єю” // Р.В. Овчарова. Технологии практического психолога образования. –М., 2001. –С.321-343. Батьківські корекційні групи. Приблизна програма занять з батьками. Каталог ефектів, що впливають на розвиток особистості дитини типовими способами комунікації батьків з дітьми // Там само. –С.351-374.
   
2. 
   Баранова О. Малюнок сім’ї. Діагностика міжособистісних взаємин дітей у сімї // Психолог. № 2. -2005. –С.18-24.
   
3. 
   Кузнєцова І. “Ти мене любиш?” Про любов щиру, безумовну, здатну зробити диво з вашою дитиною //Психолог. № 35.-2005. –С.15-20.
   
4. 
   Методики корекції дитячо-батьківських і сімейних відносин: “Сімейна фотографія”, “Сімейна скульптура”, “Сімейна хореографія”, “Рольова карткова гра”, “Сімейний ритуал”, (“Соціальний ритуал”); Використання поезії; створення аналогічних ситуацій; “Порівняння цінностей”; “Екокарта”, “Солом’яна башта”; “Сімейний простір” та ін. //А.А.Осипова, Общая психокоррекция. – 2002. – С. 451-484.
   
5. 
   Пачковський Ю., Корнієнко І. Методика “Кінетичний малюнок сім’ї” // Психолог. -№ 8.-2004. – С.26-30.
   
6. 
   Прийменко В. Дефекти сімейного виховання // Психолог.- № 34., 2005.-С.29-32 (для бесід з батьками).
   
7. 
   Полякова Г. Сім “я” – одне “ми” /Там само. –С.28-32.
   
8. 
   Романовська Д., Собкова С. Порушення поведінки як наслідок неправильного виховання // Психолог. № 8. -2006. 19-23. Тести.
   
9. 
   Терлецька Л. Чи займаюсь я вихованням своєї дитини? Азбука для батьків // Психолог. № 33. -2003. –С.20-22.
   
10. 
    Убейконь С. “Посередній” чи “винятковий”? Вибір за Вами. Ділова гра для виявлення своєї позиції до дитини //Психолог. Там само, с. 23.
    

1. 
   З якими типовими запитами звертаються до психолога батьки учнів молодшого шкільного віку; середнього шкільного віку; старшого шкільного віку?
   
2. 
   Якою є схема діагностичного процесу у роботі з сім’єю?
   
3. 
   У якому випадку вимагається психодіагностика особистості батьків?
   
4. 
   Які методи можна використовувати для вивчення психологічної атмосфери сім’ї, ставлення до дитини, типу сімейного виховання? У чому сутність одержаної діагностичної інформації?
   
5. 
   Назвіть основні особливості сімейної психотерапії.
   
6. 
   Що таке метод сімейної генограми?
   
7. 
   У яких випадках доречно використати метод сімейної скульптури?
   
8. 
   Назвіть основні форми роботи психолога з батьками школярів.
   
9. 
   Наведіть приклади типових батьківських міфів.
   

1. 
   Джандер З. Батьківські міфи //Психолог. № 37. -2006. –С.28-30.
   
2. 
   Моделі допомоги сучасній сім’ї Техніка сімейного консультування. //Р.В. Овчарова.Технологии практического психолога образования. –М., 2001. –С.345-351.
   

Виконати вправи “Як будувати “Я-повідомлення”; “Ефективність комунікативних актів батьків, адресованих дитині” //Там само.-С.361-364.

1. 
   Використання психодіагностичних підходів у науково-дослідній та практичній роботі з шкільними класами.
   
2. 
   Психологічна картка – профіль класі (ПКПК).
   
3. 
   Метод полярних профілів.
   
4. 
   Методика експертного оцінювання організованості класу.
   
5. 
   Карта-схема для експертного оцінювання психологічного клімату класу.
   
6. 
   Методика соціально-психологічної самоатестації колективу (СПСК) Р.С. Немова.
   
7. 
   Методики соціометричного типу.
   

Психологічні та міжособистісні стосунки в класі // Основи практичної психології. – К.: “Либідь”, 1999. – 533 с. –С.462-468.

Гіль бух Ю.З., Киричук О.В. Шкільний клас: як пізнавати й використовувати його душу. – К.: Між від. наук.-практ. центр “Психодіагностика й диференційоване навчання”, 1994. – 208 с.

Коломинский Я.Л. Психология детского коллектива. – Минск, 1984.

Реан А.А, Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология. – СПб., 1999.
Діагностичні і корекційні методики

Дослідження деяких сторін спілкування й структури мікрогруп (за Т.П. Смирновою) // Туріщева Л.В. Настільна книга шкільного психолога: – Харків: Вид. група “Основи”: “Тріада+”, 2008. – 256 с. – С.35-39.

Соціометричний метод //М.В. Гамезо, И.А. Домашенко. Атлас по психологии. – М.: Просвещение, 1986. – 272 с. – С.74-80.

Вивчення шкільного класу //Туріщева Л.В., Гончаренко О.В. Вивчення особистості школяра і педагога: діагностика, практичні рекомендації. – Харків: Вид. група “Основи”, 2007. – 144 с. – С.46-51.

Психодіагностика шкільного колективу // Рубін О.А., Белей М.Д., Юрченко З.В., Савчинська Л.О. Практична психологія в школі: Навч.-метод. посіб. – Івано-Франківськ, Гостинець, вид. Івано-Франківської Теологічної Академії, 2005. – 128 с.

Романкова Л.М., Макарова Л.І. Програма і методичну рекомендації з організації та проведення виробничої практики студентів ІУ-У курсів філософського факультету спеціальності “Психологія”. – Івано-Франківськ, 2009. – 56 с.

1. 
   Назвіть основні етапи розвитку шкільного класу як групи.
   
2. 
   Група може впливати на підлітка як позитивно, так і негативно. Прокоментуйте це твердження.
   
3. 
   Що таке соціально-психологічний клімат класу?
   
4. 
   Назвіть найголовніші показники позитивного та негативного соціально-психологічного клімату?
   
5. 
   Які проблеми можуть спонукати психолога до діагностики становища школяра у класі?
   
6. 
   На чому ґрунтується метод соціометрії і як він практично реалізується?
   

Методика емоційно-кольорової аналогії. – С.22-27; Методики емоційно-символічної аналогії // А.К. Лутошкин. Эмоциональные потенциалы коллектива. – М.: Педагогіка, 1988. – 128 с.

Вивчити структуру класу (студентської групи) і особливості спілкування учнів за допомогою спостереження з цієї метою:

• 
  визначити коло спілкування кожного учня;
  
• 
  дайте характеристику типових для даного віку засобів спілкування; з’ясувати змістовну сторону спілкування дітей (студентів);
  
• 
  виділіть найбільш типові для даного віку прояви емоцій, почуттів, волі, темпераменту у спілкуванні.