Методичні рекомендації для студентів історичного факультету



Сторінка1/5
Дата конвертації13.04.2016
Розмір0.7 Mb.
  1   2   3   4   5


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА
Матвієнків Світлана Миколаївна
ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
В ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для студентів історичного факультету

(спеціальність 6.040300 – політологія)

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
2005

ББК 66.011. 1

УДК 303.725.37

М 33

Матвієнків С.М. Засоби масової інформації в політичному житті суспільства. Методичні рекомендації для студентів історичного факультету (спеціальність 6. 040300 – політологія). – Івано-Франківськ: Плай, 2005. – 46 с.

Рецензенти:

Штерн Валерій Юхимович, кандидат історичних наук, доцент кафедри політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника;

Макаровський Іван Петрович, доцент кафедри історії і політології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу

Посібник ставить за мету розкрити концептуально-теоретичні засади функціонування засобів масової інформації у політичній системі суспільства, акцентує на журналістиці як предметові вивчення і сфері творчої діяльності.

Завдання курсу “ЗМІ в політичному житті суспільства”, що вивчається поряд з іншими фаховими дисциплінами, полягає в тому, аби дати студентам – політологам потрібну суму знань з проблеми ролі сучасних мас-медіа в державі, виробити навички роботи з політичною інформацією. При цьому увага зосереджується на співвідношенні теорії і практики, формуванні методоло­гічних основ вивчення даної дисципліни, ролі наукового знання про законо­мірності функціонування мас-медіа.

Матеріали посібника можуть використовуватись для підготовки семі­на­рів, заліку, написання рефератів, контрольних, курсових, бакалаврсь­ких та дипломних робіт з даної проблематики.




Схвалено на засіданні кафедри політології історичного факультету

Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

(протокол № 8 від 5 квітня 2005 року)
Рекомендовано до друку рішенням Вченої ради історичного факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (протокол № 3 від 26 квітня 2005 року)

ЗМІСТ

Вступ................................................................................................................4
Тематичний план.......................................................................................6
Навчальна програма курсу...........................................................7
Плани семінарських занять.................................................................11
Контрольні роботи з курсу

ЗМІ в політичному житті суспільства”…………………………......26


Програмові вимоги з курсу

ЗМІ в політичному житті суспільства”……….........……….............28


Короткий термінологічний словник...............................................30
Рекомендована навчальна

і довідкова література…………………………………….........………............35
Програма і методичні рекомендації

з організації навчально-ознайомлювальної

практики в засобах масової інформації.........................................43

ВСТУП
У сучасному світі немає жодної цивілізованої країни, яка б не мала своїх засобів масової інформації (ЗМІ), що водночас є особливим соціальним інститутом зі своїми, лише їй властивими специфічними функціями. Адже для нормального функціонування будь-якої соціально-політичної системи необхід­ний безперервний потік інформації. Він відповідно орієнтує кожну особу і тримає її у стані інформаційної насиченості. Бо лише за умови безперервного інформаційного спілкування із зовнішнім середовищем людина здатна продук­тивно мислити, активно діяти і почувати себе впевнено. Забезпечують цей потік інформації засоби масової інформації. Їх роль в суспільстві полягає в тому, що вони регулюють відносини між громадянами і державою, впливають на хід подій, життя людей, задовольняють всю систему різноманітних інтересів суспільства. ЗМІ також гарантують політичну та соціальну стабільність, вира­жають настрій мас і активно беруть участь у формуванні громадської думки з усіх актуальних питань, за що їх метафорично називають «четвертою владою». Повноцінне функціонування ЗМІ відбувається у конкретних політичних умовах, що визначають обставини та специфіку взаємовпливів медіальної та політичної сфери. Для політологів ЗМІ – це джерело інформації, звідки вони черпають новини політичного життя, дізнаються про аналіз поточних подій журналістами та політиками. Також це трибуна, з якої можна висловити свої погляди, оцінити політичні події. Саме тому для студентів – політологів вивчення курсу “ЗМІ в політичному житті суспільства” є надзвичайно важливим і актуальним.

З огляду на це і складено програму та визначено методику курсу. Програма розрахована на 22 лекційних і 16 семінарських годин та передбачає ознайомлення студентів з:

– історією виникнення журналістики, яка покликана задовольняти попит людей на відомості про навколишній світ, в тому числі – на новини політичного характеру;

– особливостями сучасних ЗМІ, що мають суттєві відмінності від мас-медіа попередніх часів;

– принципами, на яких будуються ЗМІ та їх функціями, місцем і роллю у висвітленні політичних процесів і політичних кампаній;

– розглядом основ творчої лабораторії журналіста, починаючи із вміння спостерігати політичні процеси, робити в результаті висновки про найбільш значимі теми і добирати потім факти для майбутнього виступу в газеті, журналі, по телебаченню, радіо, використовуючи найбільш дохідливі та яскраві мовні засоби, жанри.

Семінарські заняття мають закріпити теоретичні знання майбутніх політологів, привчити їх самостійно аналізувати ЗМІ і самим готувати публіцистичні виступи.

Усвідомлення та якнайширше й кваліфіковане застосування знань з полі­тич­ної журналістики є гарантом фахового висвітлення проблем політичної сфери. У цьому контексті стратегічне завдання даного курсу полягає в тому, щоб:



  • дати або доповнити студентам потрібну суму знань з проблематики ролі сучасних ЗМІ в політичній системі суспільства;

  • виробити конкретні навички роботи з політичною інформацією (як її безпосереднього представлення у рамках аудіовізуальних ЗМІ, так і опосеред­кованого використання чи стратегічного врахування для успішного функціо­нування медіальної системи).

Отже, поєднання теоретичного та практичного аспектів представлення політичної проблематики є важливим і принциповим. Особливістю курсу також є його міждисциплінарність: поєднання теоретичних здобутків та практичних навичок з двох значущих суспільних ділянок – політології та медіазнавства. Комплексний підхід є актуальним за сучасних умов, які передбачають і спонукають до глибшого, фахового журналістського занурення у конкретну тему чи напрям.

Безпосереднім відображенням теоретико-практичного характеру і змісту цього курсу є планова звітність студентів:



  • підготовка практичних журналістських матеріалів (щонайменше одного сюжету для кожного студента зокрема) з політичної тематики: як самостійно – для передачі на радіо чи транслювання по телебаченню, так і колективно – у рамках спеціалізованих аналітичних радіо- та телепрограм з політичної проблематики;

  • написання розгорнутого політологічного реферату з однієї із актуаль­них проблем політичної системи, що має прямий чи опосередкований зв’язок із журналістикою або має багатовимірне відображення у медіальній сфері.

Курс “ЗМІ в політичному житті суспільства” органічно доповнює та розвиває інші теоретичні й фахові курси, що мають на меті сформувати сучасного високопрофесійного політолога – авторитета й професіонала у конкретній ділянці знань чи суспільних проблем.

Пропоновані методичні рекомендації містять: тематичний план, навчальну програму курсу, плани семінарських занять, контрольні роботи та програмові вимоги з курсу. Короткий термінологічний словник допоможе студентам зорієнтуватися у складних поняттях медіалогії. Рекомендована література, що стосується конкретної теми, згрупована після зазначення і викладу її проблематики. Література ж, яка стосується усього курсу – основна і додаткова, подана наприкінці програми.

Освоєння даного курсу розширить діапазон політичних знань, дасть змогу студентам кваліфіковано виконати курсову роботу, якщо вона присвячується проблемам ЗМІ або бакалаврську чи дипломну роботу з будь-якої політологічної проблеми, коли друковані ЗМІ будуть одними з їх джерел.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН (38 годин)






Назва теми

Кількість годин


лекційні


семінарські,

самостійні роботи

1.

Передумови виникнення журналістики

2

2

2.

Методологічні проблеми журналістики

4

4

3.


Сутність та історія зародження друкованих ЗМІ й інформаційних агентств

2

2


4.


Аудіовізуальні ЗМІ: специфіка та структура

2

2


5.


Мас-медіа та політична свідомість громадян

2

2

6.


Основні жанри публіцистики

з політичних проблем


2



ср

7.


Правові основи діяльності засобів масової інформації

2

2


8.


Вплив ЗМІ на функціонування

політичної влади


2

2


9.


Паблік рилейшнз в системі

політичної комунікації


2



ср

10.


Сучасна масово-інформаційна

ситуація в Україні


2



ср

Всього: 38

22

16

Згідно плану навчального навантаження курс розрахований на четвертий семестр. Його загальний обсяг – 38 годин аудиторного навантаження. Підсумкова форма контролю – диференційований залік. Щоб опанувати знаннями даного курсу, студентам необхідно обов’язково конспектувати лекції (на лекціях рекомендовано брати участь у розв’язанні проблемних питань) і сумлінно виконувати всі домашні завдання, вчити теорію і виступати у ЗМІ зі своїми матеріалами. Курс також передбачає аудиторне обговорення рефератів, повідом­лень і практичних завдань, підготовлених студентами на основі самостійного вивчення рекомендованої і довідкової літератури. Організувати роботу студентам допоможуть дані методичні рекомендації.



НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ
ТЕМА 1.

Передумови виникнення журналістики (2 год.)

ЗМІ виникають тоді, коли виникає потреба в масовій інформації. Цьому передували об’єктивні передумови. Економічними передумовами був розвиток капіталіс­тичного виробництва та руйнування феодальних відносин. Політичні переду­мови: виникнення парламентів та представницьких органів влади в багатьох державах. Винайдення друкарського верстата і розвиток книгодрукування – технічні передумови. Відкриття університетів і поширення освіти – культурні передумови.

Створення рукописних листків найсвіжіших інформаційних повідомлень, що продавалися за дрібну монету XVI ст. у Венеції (“газетта”). Перша періодична друкована газета “Ля газет” (1631 р.) француза Теофраста Ренодо та перший журнал світу – “Журналь де Саван” Дені де Салло.

Особливості виникнення журналістики в Україні: “Літопис Руський”, публіцистика Київської Русі, кобзарство та усна народна творчість, полемічна література, козацькі літописи, творчість мандрівних дяків. Перші періодичні видання у м. Львові та м. Харкові.

Проблеми періодизації історії української журналістики. Наявні концепції: Осипа Маковея, Аркадія Животка, М. Нечиталюка та М. Романюка. Сучасні періоди розвитку української журналістики. Методологічна складність проблеми історії журналістики й необхідність поліфонічного підходу. Обсяг предмета історії журналістики.
ТЕМА 2.

Методологічні проблеми журналістики (4 год.)

“Чотири теорії преси” Ф. Сіберта, Т. Петерсона, В. Шрамма: автори­тарна, тоталітарна, ліберальна та соціально відповідальна.Теорія масових комунікацій Герберта Маршала Маклюена.

Загальні поняття та визначення журналістики, її об’єкт і предмет. ЗМІ

як репрезентанти держави, законодавчої чи виконавчої влади, соціальних груп, партій. Інформація як інститут управління суспільством, забезпечення його дієздатності. Інформаційна влада. Визначення та основні компоненти ЗМІ. Управління суспільством за допомогою формування громадської думки. ЗМІ як “четверта влада”. Класифікація та основні ознаки ЗМІ. Принципи добору інформації в ЗМІ. Форми організації сучасних ЗМІ: комерційні, державні,

суспільно-правові.

Загальні та спеціальні функції ЗМІ. Загальні: інформаційна, формування громадської думки. Спеціальні: організаційна, соціальної критики, ідеологічна, культурна, розважальна, рекламна, артикуляція, соціалізація, кореляція.

ТЕМА 3.

Сутність та історія зародження друкованих ЗМІ

й інформаційних агентств (2 год.)

Поняття системи. Підсистеми ЗМІ. Атрибутивні особливості друкованих мас-медіа. Їх переваги і недоліки перед аудіовізуальними.

З історії газетних видань. Поняття та види газети. Зовнішні особливості газети. Сучасні газетні видання України та їх класифікація.

З історії українських журнальних видань. Поняття, особливості та види журнальних видань. Класифікація журнальних видань України.

Поняття, значення та функції зображувальних засобів масової комуні­кації. Види та особливості впливу зображувальних СЗМК.

Поняття, місце, значення інформаційних агентств. Виникнення перших інформагентств світу. Типологія та специфіка інформагентств. Характеристика найбільших інформагентств світу. Інформагентства сучасної України. Новітні електронні ЗМІ. Інтернет як новий тип мас-медіа.


ТЕМА 4.
Аудіовізуальні ЗМІ: специфіка та структура (2 год.)

Ознаки аудіовізуальних ЗМІ та їх переваги і недоліки. Основні поняття про радіо та радіомовлення. З історії радіомовлення. Специфіка та види радіомовлення. Типи радіопередач. Специфіка радіовпливу. Виражальні мовленнєві засоби радіо.

З історії виникнення телебачення. Поняття та структура телебачення. Базові принципи телебачення. Типи телепередач. Специфіка телекомунікацій. Виражальні засоби телебачення. Технічні новинки: об’ємне телебачення, стереобачення, цифровий телевізор. Супутникове та кабельне телебачення. Радіомовлення та телебачення сучасної України.
ТЕМА 5.
Мас-медіа та політична свідомість громадян (2 год.)

Особливість політичної свідомості громадян сучасної України. Маніпуляція політичною свідомістю громадян за допомогою ЗМІ. Визначення поняття «політичне маніпулювання». Основні способи маніпуляції свідомістю людей. Способи обмеження політичного маніпулювання: знання, досвід, культура, системи комунікації за межами контролю влади. Методи суспільної маніпуляції мас-медіа в сучасній Україні. Використання маніпуляції як політичної технології під час виборчої кампанії. Три види інформаційної фальсифікації: відверта неправда, напівправда, замовчування. Технічні способи маніпуляції. Три моделі Гайбера Джонсона відносин держави, як офіційного джерела інформації і журналіста, який з нею співпрацює.

ТЕМА 6.
Основні жанри публіцистики з політичних проблем (2 год.)

Політичні знання як основа журналістської творчості політолога. Джерела знань: література, преса, спілкування та ін. Об’єкт і предмет публіцистики. Головні елементи структури публіцистичного твору.

Поняття про жанровий різновид. Специфіка та види жанрів, що викорис­товуються політичною публіцистикою. Три жанрові групи журна­лістики: інформаційні (замітка, звіт, репортаж, інтерв’ю), аналітичні (кореспонденція, стаття, рецензія, огляд), публіцистичні (фейлетон, памфлет, есе, замальовка, нарис). Родові ознаки інформаційних, аналітичних та публіцистичних жанрів. Методи збирання інформації: вивчення документів, спостереження, листи читачів, інтерв’ю.

Основні етапи журналістської творчості: вміння спостерігати і бачити суттєві політичні процеси, вдале визначення теми виступу, добір цікавих фактів, мовні засоби, найменування матеріалу та ін.


ТЕМА 7.
Правові основи діяльності засобів масової інформації (2 год.)

Загальні уявлення про свободу. Поняття про свободу преси та свободу творчості. Цензура тоталітарних і демократичних ЗМІ. Свобода слова в законодавствах розвинутих країн та міжнародних правових документах. Нормативна база діяльності журналістів у міжнародних правових документах. Норми професійної етики журналіста.

Конституція України як гарантія свободи преси і журналістської діяльності. Правові основи функціонування українських мас-медіа.

Закони України: “Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні”, “Про телебачення і радіомовлення”, “Про інформаційні агентства”, “Про інфор­мацію”, “Про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів”, “Про рекламу” та ін.

ТЕМА 8.
Вплив ЗМІ на функціонування політичної влади (2 год.)

Зміст категорії “політична влада”. Влада політичних партій та гро­мадсько-політичних організацій і форми їх вияву в демократичних режимах. Особливості висвітлення пресою діяльності уряду в Україні.

Судова влада і преса. Парламентська публіцистика в Україні: еволюція та основні риси. Спільні і відмінні риси парламентської публіцистики різних політичних режимів. Виборчі системи та виборчі технології. Преса як суб’єкт виборчого процесу. Політична реклама в Україні. Відверта і прихована політична реклама у ЗМІ. “Виборча преса” як феномен посттоталітарних держав. Імідж політичних діячів у засобах масової інформації.

ТЕМА 9.
Паблік рилейшнз в системі політичної комунікації (2 год.)

Історичні умови та причини виникнення паблік рилейшнз. Основні поняття ПР. Спільне і відмінне між ПР та пропагандою, рекламою, маркетингом, журналістикою. Журналісти – перші фахівці з ПР.

Засновники піару: Д. Майкеліс, Айві Лі, Д. Паркер, Д. Макгроу,

Е. Бернейс. Проблема аудиторії в масовій комунікації. Виборчі технології як частина політичних ПР. Урядові ПР як засіб звітності уряду перед виборцями. Паблік рилейшнз у діяльності міжнародних організацій. Місце і значення телебачення у паблік рилейшнз. Діяльність прес-служби, прес-секретаря, речника, прес-аташе. Невербальні форми комунікації в урядовому ПР. Паблік рилейшнз у зовнішній політиці: проблеми формування позитивного іміджу країни. Паблік рилейшнз і новітні інформаційні технології.

ТЕМА 10.
Сучасна масово-інформаційна ситуація в Україні (2 год.)

Поняття “масової інформації”. Перетворення наукових, професійних, художніх та індивідуальних повідомлень на масову інформацію. Специфіка інформації в журналістиці (актуальність, оперативність, документалізм, повторюваність тем і неповторність матеріалів). Рівні, форми і типи існування масової інформації. Нові технології масової комунікації за кордоном.

Світові процеси та ЗМІ в Україні. Структура вітчизняної системи ЗМІ. Особливості розвитку центральних і місцевих мас-медіа. Характеристика цензурної ситуації українських ЗМІ. Стилістика сучасної журналістики: посилення інформативності, іронічності, аналітичності, оперативності та політизації. Вплив ЗМІ на політичні події. Поява нових, незалежних видань та зміни у функціонуванні редакційних колективів. Розмаїття ЗМІ за тематикою, підпорядкованістю, форматом, обсягом та ін.. Поширення політичних знань як важлива властивість сучасних мас-медіа. Використання ЗМІ в політиці. Перспективи і шляхи формування інформаційного суспільства в Україні.



ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
СЕМІНАР 1.
Тема: Передумови виникнення журналістики (2 год.)
ПЛАН:

1. Економічні, політичні, технічні та культурні передумови зародження журналістики.

2. Основні етапи розвитку світової журналістики.

3. Виникнення та особливості розвитку журналістики в Україні. Перші періодичні видання.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ:

Книгодру­кування, преса, рукописні листки, газета, журнал, “Англійський вісник”, “Журналь де Саван”, “Татлер”, “Спектейтор”, кобзарство, публіцистика Київської Русі, полемічна література, козацькі літописи, творчість мандрівних дяків, “Кур’єр польський”, “Львівська газета”, “Харьковский ежене­дельник”, “Харь­ков­ский Демокрит”, “Украинский вестник”, “Устав про цензуру 1804 року», періодизація історії журналістики, факти біографії, факти критики, факти історії.


ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Оглянути й охарактеризувати сучасні вітчизняні друковані ЗМІ і виявити їх спільні та відмінні риси з першими періодичними виданнями, які були засновані на території України у XVIII столітті.

2. З друкованих засобів масової інформації студенти добирають цікаві пуб­лі­кації на політичні теми як ілюстрації до виступів на семінарському занятті.
РЕФЕРАТИ І ПОВІДОМЛЕННЯ:

1. Особливості політичної публіцистики Київської Русі.

2. Йоганн Гутенберг як засновник книгодрукування.

3. Перші періодичні видання в Європі.

4. Етапи розвитку української журналістики.

5. Перші періодичні видання у Львові: зміст, характеристика, видавці.

6. Харків – великий культурний центр XVIII ст.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ:

1. Які передумови виникнення журналістики?

2. Які ви знаєте основні етапи зародження світової журналістики?

3. Назвіть перші в світі друковані видання та їх засновників.

4. Назвіть особливості періоду становлення вітчизняної преси.

5. Поясніть, чому українська національна журналістика зароджується знач­но

пізніше, ніж преса народів з глибокими традиціями державного

будівництва?

6. Під впливом яких чинників формується українська преса?

7. Класифікуйте національні джерела зародження вітчизняної журна­лістики.

8. Обґрунтуйте вислів: “На перехід від журналістики в Україні до

української журналістики пішло занадто багато часу...”.

9. Назвіть перші періодичні видання на території України та

охарактеризуйте їх.

10. Проаналізуйте перші періодичні видання у м. Львові: особливості,

засновники та значення.

11. Чому саме в м. Харкові у XVIII ст. склалися сприятливі умови для

розвитку журналістики?

12. Обґрунтуйте значення перших періодичних видань для подальшого

розвитку вітчизняних ЗМІ.

13. Порівняйте періодизації історії української журналістики О. Маковея та

А. Животка з періодизацією М. Нечиталюка. Що є між ними спільного і

відмінного?

14. Охарактеризуйте бачення проблеми періодизації вітчизняної

журналіс­тики сучасним дослідником М. Романюком.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Багалей Д. И., Миллер Д. П. История города Харькова за 250 лет его существования (1655 – 1905). Историч. монография. – В 2т. – Х., 1993.

2. Бернштейн М. Д. Журналістика // Історія української літератури: У 8 т. – К., 1968. – Т. 3. – С. 52 – 81.

3. Білецький Л. Т. Основи української літературно-наукової критики. – К.: Либідь, 1998. – 408 с.

4. Борзенко О. І. “Харьковский Демокрит” як феномен українського Просвітництва // Українська періодика: історія і сучасність. – Х., 1998. – С. 57.

5. Бочковський О. І., Сірополко С. Українська журналістика на тлі доби (історія, демократичний досвід, нові завдання) // За ред. К. Костева й Г. Кома­рин­ського. – Мюнхен: УТГІ, 1993. – 204 с.

6. Ворошилов В. В. Журналистика: Учебник. – СПб.: Изд-во Михайлова В. А., 1999. – 304 с.

7. Дмитрук В. Г. Нарис з історії української журналістики ХІХ ст. – Львів: Вища школа, 1969. – 145 с.

8. Животко А. Історія української преси / З передмовою К. Костева. – Мюнхен: Український технічно – господ. інститут, 1989 – 1990. – 334 с.

9. Зеров М. К. Українське письменство ХІХ ст. // Зеров М. К. Твори: У 2 т. – К., 1990. – Т. 2. – С. 4–245.

10. Історія української дожовтневої журналістики. – Львів: Вища школа, 1983. – 511 с.

11. Кревецький І. Перша газета в Україні. – К.: Українськй науковий інститут книгознавства, 1927. – 15 с.

12. Лещенко П. Я. Перші спроби літературної критики (Огляд харківських журналів першої чверті ХІХ ст.: “Харьковский Демокрит”, “Украинский вестник”, “Украинский журнал”) //Радянське літературознавство. – 1961. – № 6. – С. 108 – 115.

13. Маковей Осип. П’ятдесятилітній ювілей руської публіцистики // Літературно – науковий вісник. – 1898. – Т. 2. – № 4. – С. 117.

14. Маценко Г. Оссуді // Українська журналістика в іменах / За ред.

М. Романюка. – Львів, 1998. – Вип. 5. – С. 239 – 240.

15. Михайлин І. Л. Історія української журналістики XIX століття: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 720 с.

16. Михайлин І. Л. Теоретико – літературна концепція Розумника Донорського як естетична програма журналу “Украинский вестник” // Київська старовина. – 1998. – № 4. – С. 114 – 126.

17. Нечиталюк М. Ф. Методологічні проблеми історико-журналістських досліджень // Українська періодика: історія і сучасність: Тези доповідей і повідомлень Всеукраїнської науково – теоретич. конф-ї (9 – 10 грудня 1993р.). – Львів, 1993. – С. 17 – 22.

18. Романюк М. М. Історія української преси: проблеми періодизації // Збір. праць наук. –дослід. центру періодики. – Львів, 1994.– Вип.1.– С. 6 -14.

19. Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника / За ред. М. М. Романюка. – Львів, 1994. – 2002. – Вип. 1- 9.

20. Федченко П. М. Преса та її попередники. – К.: Наукова думка, 1969. – С. 252 – 253.

21. Федченко П. М. Матеріали з історії української журналістики. – К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1959. – Вип.1: Перша половина ХІХ ст. – 338 с.




СЕМІНАР 2.
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка