Методична розробка



Скачати 140.61 Kb.
Дата конвертації12.04.2016
Розмір140.61 Kb.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет




МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для організації самостійної позааудиторної роботи

студентів 1-го курсу медичного факультету

(спеціальність “Медична психологія”, освітньо-кваліфікаційний рівень – спеціаліст)




Вітчизняна соціологія

Навчальна дисципліна:

соціологія


Кількість навчальних годин: 6

Методичну розробку склала

Ст..викл.Безарова Г.І.

Чернівці-2007



1. Актуальність теми:

В сучасних умовах у зв’язку з процесами державотворення та національно-культурного відродження потреба у науковому знанні еволюції вітчизняної соціальної думки, починаючи від її витоків до інституалізації як академічної науки, набуває особливого значення. Вивчення низки проблем, пов’язаних із складними процесами становлення і розвитку українства від початків його історії до сьогодення, сприятиме формуванню у студентів поглибленого розуміння особливостей формування національної самосвідомості українського суспільства.


II. Навчальна мета:

Студент повинен знати:



  • Витоки соціологічної думки в Україні.

  • Особливості та етапи розвитку соціологічної думки в Україні.

  • Наукові ідеї українських соціологів XIX- початку XX століття.

  • Представників новітньої української соціології.


Вміти:

  • Дати оцінку основним школам і напрямам української соціології XIX століття.

  • Розкрити зміст основних етапів розвитку української соціологічної думки.

  • Визначити значення американської й західноєвропейської соціології у становленні та розвитку соціології в Україні.

  • З’ясувати основні завдання, що постали на початку XXI ст.. перед вітчизняною соціологією.


III. Матеріали позааудиторної самостійної роботи
1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

Дисципліна

Знати

Вміти

Філософія

Розвиток філософської думки в Україні: основні етапи.

Визначити основні характерні риси історичних етапів розвитку української філософії

Історія України

Розвиток української культури

Дати історичну обумовленість основних етапів розвитку культури в Україні.

Політологія

Становлення і розбудова незалежної української держави

З’ясувати основні завдання, що постали перед Україною як незалежною державою

  1. Зміст теми:

Етапи виникнення та розвитку соціологічної думки в Україні


Етапи

Хронологічні

рамки


Основна характеристика

Перший (стан протосоц.)

З IX – XIII ст. до 60-х рр. XIX ст.

Поступово виникають соціальне знання та ідеї,

Елементи наукових поглядів на суспільство, державу, людину, релігію тощо.



Другий

З 60-х рр.

XIX ст. до

20-х рр. XX ст.


Виникнення на Заході соціології як окремої науки, ознайомлення з якою породжує в українських мислителів цього періоду певні способи бачення й моделі пізнавальної соціальної реальності, нові підходи і способи аналізу соціальних явищ і процесів. Відбувається становлення вітчизняної академічної соціології, її інституалізація.

Третій

З20-х до 60-х рр. XX ст.

З одного боку, майже безплідність соціологічних студій в межах марксистської теорії, а з другого боку, значне пожвавлення в 20-30-х рр. Наукової і педагогічної діяльності українських соціологів, які опинилися не за своєю волею в еміграції, перебували під значним впливом західної соціології.

Четвертий

З 60-х рр. до поч. 90-х рр. XX cт.

Соціологія починає відроджуватися, спочатку у вигляді конкретно-соціологічних досліджень, а пізніше як самостійна наука і навчальна дисципліна

П’ятий

З 90-х рр.

XX ст.


Завоювання незалежності, розбудова національної державності і громадянського суспільства, поширення різних соціологічних концепцій і теорій дослідження трансформаційних процесів українського суспільства.


Соціологічні погляди українських мислителів Х1Х – поч.. ХХ століття

Ім.’я соціолога

Основні ідеї

М.Драгоманов

(1841 – 1895)



- Соціологія є, перш за все, казкою про суспільство, його еволюційний розвиток.

- Такі сфери суспільного життя, як економіка і соціальні відносини, підлягають органічній еволюції, а зміни в державній і політичній сферах еволюціонують залежно від двох перших.

- Суспільний прогрес – це якісна характеристика розвитку суспільства. Шляхи можуть набувати мирних і немирних форм.

- Завдання України – зайняти достойне місце в загальноєвропейському домі.



Б.Кістяківський

(1868 – 1920)



- Перенесення природничо-наукового мислення в соціологію не дозволяє пізнати особливості соціального світу, які відрізняють його від світу природи.

- Галузь соціології – це галузь достовірного в соціальних явищах, а тому її точка зору полягає не у визначенні різних можливостей, а в установленні необхідного.



М.Максимович

(1804 – 1873)



- Пізнання природи і суспільства має ґрунтуватись на результатах наукового досліду „суворо аналітичного і обережно синтетичного, а тому позитивного”.

Л.Яснопольський

(1813 – 1857)



- Завдання соціології – аналіз соціальної структури суспільства, загальних потреб і прагнень індивідів, об’єднаних у соціальні групи, тенденцій їх розвитку.

М.Костомаров

(1817 – 1895)



- Припущення не можуть бути істиною, якщо не підтвердяться очевидними фактами.

- Суспільство має поступальний розвиток і поворот історії назад неможливий.

- Закономірністю поступального розвитку суспільства є зростання свободи особи.


В.Антонович

(1834 – 1908)



- Позитивне в українській нації – вважати за етичне все те, що справедливо, а політичним ідеалом – правду, громадську правдивість, рівноправність, яка притаманна для українських асоціацій (чумацтва, рибальства, чабанства).

- Культура не в змозі знищити природжені схильності людей, вона має сприяти їх позитивному розвитку.



О.Потебня

91835 – 1891)



- Мова – механізм, який породжує мислення. Кожний акт мовлення є творчим процесом. Думка проявляється через мову.

М.Грушевський

91866 – 1934)



- Виконавши історико-соціологічний аналіз минулого, ми знайдемо шлях до розуміння сучасних процесів, а також майбуття.

- Некоректним є застосування законів у природно-науковому розумінні до пізнання соціальної реальності.

- Соціальний прогрес обумовлюється перш за все протистоянням і змаганням протиле6жних прагнень до колективізму, з одного боку, та індивідуальності самодостатності – з другого.

- Існує коливальна динаміка суспільної еволюції на відміну від позитивістського уявлення про суспільний прогрес як висхідний рух по прямій лінії.



В.Винниченко

(1880 – 1951)



- Законом усього існуючого є рух. Стримують його пануючі класи, пригноблені прагнуть просування вперед. Протилежні прагнення з4умовлені різнім соціальним становищем. Згідно з політико-соціальною концепцією „колектократії” для порозуміння, гармонійної співпраці,, ліквідації експлуатації необхідно соціально-економічну структуру суспільства перебудувати на правдиво-кооперативну суспільну форму.

В.Липинський

(1882 – 1931)



- Населення країни поділяється на національну аристократію і громадянство, а громадянство на класи і стани, які перебувають у вічній боротьбі.

М.Шаповал

(1882 – 1932)



- Соціологічний аналіз українського суспільства дає підстави для розуміння сучасного стану суспільства на українських землях.

- Соціологія – найбільш загальна наука про суспільство (людську поведінку і суспільні взаємини). Вона здатна об’єктивно (правдиво) відтворити сутність суспільства, цього структуру і взаємозв’язки між складовими елементами.



М.Яворський

91884 – 1937)



- Соціологія досліджує основні закони історичного процесу, а історична наука вивчає виявлення цих діючих законів у конкретних історичних, географічних та економічних умовах.

А.Звоницька

(1897 – 1924)



- Основою людського життя є існування між індивідами, під час якого твориться „Тканина” суспільства, формується культура, розвивається особистість.

- Процес спілкування передбачає набуття індивідом відомостей (соціалізацію), узагальнення таких відомостей (особисту типологізацію), припущення про наявність подібних узагальнень в інших індивідів (очікування), узгодження спільної діяльності.

- Традиція – регулюючий механізм збереження соціального зв’язку.


О.Бочковський

(1884 – 1939)



- Господарський розвиток і природне багатство залежить від природних умов країни. Однак „земля – це сцена, а народ – митець, що гірше чи краще творить свою історію”.


Розвиток вітчизняної соціології у ХХ столітті


Бездержавність української нації, тривале перебування українських земель у складі різних імперій значно деформували процес розвитку наукової позиції вітчизняної соціології. Тривалий час вона не була ідентифікованою наукою, структурно існувала лише в системі радянської соціології.

У 20-ті роки своєрідним центром соціологічної наукової роботи стала кафедра соціології, створена в соціально-економічному відділі Всеукраїнської Академії Наук (ВУАН). Очолював її у 1918-1920 рр. Б.Кістяківський, пізніше – марксист С.Семківський.

Значних зусиль до розвитку вітчизняної соціології у цей період доклав М.Грушевський, який повернувся у 1924 році в Україну з наміром створити тут систему соціологічних інституцій. Він очолив науково-дослідну кафедру з історії України, при якій і було відкрито секцію соціології. Біосоціальним процесам були присвячені студії Українського демографічного інституту, очолюваного М.Птухою. Дослідження, що прямо чи опосередковано стосувалися проблем соціології, були проведені Українським науково-дослідним інститутом педагогіки (Харків), Українським психоневрологічним інститутом, Київським державним психоневрологічним інститутом. Соціологічна проблематика пронизувала наукові пошуки вчених, об’єднаних в Етнографічному, Географічному, Антропологічному товариствах.

Це був період поширення більшовицької ідеології в науці та практиці, що зумовило придушення, а згодом і ліквідацію немарксистської соціології. Науковий плюралізм довше зберігався у прикладній соціології. Так, у 20-ті роки в Україні певні позиції займало фрейдистське вчення. Відомий фізіолог, професор А.Зелений, досліджуючи біологічні, фізіологічні, рефлексологічні аспекти суспільного життя, твердив про майбутню „соціофізіологію”. Соціальні проблеми управління розробляв Всеукраїнський інститут праці (Харків). Тут були започатковані дослідження організації виробництва, підготовки кадрів, стимулювання і нормування праці.

З кінця 20-х років на теорію та практику соціологічної науки починають впливати сталінські „теоретичні” положення. З того часу найважливіші складові марксистської соціології (теорія формацій, класів тощо), основний понятійний апарат і категорії стали розглядати тільки на філософському та абстрактно-теоретичному рівнях. Соціологічні методи конкретного дослідження суспільства були не тільки вилучені з ужитку, а й протиставлені соціологічному знанню як знанню філософському. На конкретне вивчення процесів, явищ соціального життя було накладено сувору заборону. Соціологію було оголошено псевдонаукою, несумісною з марксизмом, ворожою йому. Фундаментальні та прикладні дослідження в цій галузі були фактично припинені.

Соціологічна думка в СРСР (в тому числі і в Україні) приглушувалися до початку 60-х років. В Україні перший науковий підрозділ соціологічного профілю – відділ конкретних соціологічних досліджень Інституту філософії АН України – почав функціонувати у 1969 р. У 60-ті роки започатковуються соціологічні дослідження різної тематичної спрямованості..



Сприятливішими для розвитку соціології стали 80-ті роки, коли вона нарешті відновила статус самостійної науки. Наприкінці 80-х років виникла принципово нова для радянської системи інституція – Всесоюзний центр вивчення громадської думки (директор Т.І.Заславська), що став безперечним лідером у масових опитуваннях. Почали відкриватися нові дослідницькі центри. Восени 1990 р. створено Інститут соціології Ану країни. Згодом засновано Українську соціологічну асоціацію, в університетах відкрито факультети і відділення з підготовки професійних соціологів. Тож соціологія стала універсальною академічною дисципліною, основи якої тепер вивчають у всіх вузах.
3. Рекомендована література:



  1. Бурлачук В., Молчанов М., Степаненко В. Біля витоків соціологічної думки в Україні. – К., 1995.

  2. Ворона В.М. Соціологічная наука і суспільство. // Вісник НАН України. – 2001. - № 6.

  3. Кістяківський Б.О. Проблема і завдання соціально-наукового пізнання. // Філософська і соціологічна думка, 1992. №1-2; Він же. В защиту права // Вехи. Из глубины. – М., 1991.

  4. Липинський В. Листи до братів-хліборобів //Історія філософії України. Хрестоматія. – К., 1993.

  5. Мер тон Р. Про історію та систематику соціологічної теорії. // Філо. І соціол. Думка. – 1996. -№ 7-8.

  6. Піча В.М., Черниш Н.Й., Кондратик Л.Й. З історії української соціологічної думки. – Львів, 1995.

  7. Проблеми розвитку соціологічної теорії. Теоретичні проблеми змін соціальної структури українського суспільства: Наукові доповнення і повідомлення ІІ Всеукраїнської соціологічної конференції 19 квітні 2002 р., м. Київ. Соціологічна асоціація України; Інститут соціології НАН України. – К., 2002.

  8. Проблеми розвитку соціологічної теорії. Трансформація соціальних інститутів та інституціональної структури суспільства: Наукові доповнення і повідомлення ІІ Всеукраїнської соціологічної конференції //Соціологічна асоціація України, Інститут соціології НАН України// за ред. М.О Шульги, В.М.Ворони. – К., 2003.

  9. Соціологія: терміни, поняття, персоналії. Навчальний словник-довідник. // За заг. ред. В.М.Пічі. – Львів,2002.

  10. Танчер В. Українська соціологія сьогодні – нелегкий шлях до теорії. // Філос. і соціол. думка. – 1993. - №11-12.

  11. Черниш Н. З історії розвитку української соціології в Україні. // Современное общество. – 1993. - №1.

  12. Черниш Н. З історії розвитку української соціології та еміграції. // Современное общество. – 1994. – № 1.


4. Самостійна робота з літературою

Основні знання

Вказівки

Опрацювати фрагменти книги Ковалевського М.М. „Вехи. Интеллигенция в России” Сб. Статей. – М.,1991. – С.270.

1.Чому Ковалевський М.М. вважає, що все, що дійшло до нас від старовини, має з цієї причини вважатись скарбом народної мудрості?

2.Чому свобода і рівність, за версією М.М.Ковалевського, перебувають між собою в протиріччі?



Опрацювати фрагменти підручника П.Сорокіна “Общедоступный учебник по социологии” – М., 1992.

Зокрема, главу ІХ: Стисла історія соціології і характеристика найголовніших напрямків в сфері соціологічної думки.



1.Імена яких соціологів П.Сорокін пов’язує із історією соціології?

2.Які найголовніші плани в галузі соціології називає П.Сорокін?

3.Хто є, на думку П.Сорокіна, „моністами”, „плюралістами” в соціології?


Основні етапи розвитку української соціологічної думки.

Випишіть основні характерні риси кожного етапу розвитку кураїнськ5ої соціологічної думки; прослідкуйте особливості її еволюції.

Особливості становлення соціологічної науки на Україні.

На основі запропонованої літератури дайте оцінку цим особливостям.

Опрацюйте фрагмент книги Гаддінгса Ф.Г. Основания социологии. – М.,1998. – С.5 – 18.

1.У творах яких протосоціологічних авторів, за версією Ф.Гіддінгса, до нас дійшли перші спроби наукового спостереження та класифікація соціальних фактів і дійсного узагальнення?

2.У якому творі і якого автора вперше було вжито, за Ф.Гіддінгсом, слово „соціологія”?

3.Хто, на думку Ф.Гіддінгса, є автором поняття суспільства як організму?



5. Матеріали для самоконтролю

Питання для самоконтролю:

  1. Чим обумовлена етапність у становленні та розвитку української соціологічної думки?

  2. У чому полягають особливості розвитку вітчизняної соціології ХХ століття?

  3. Чим зумовлене неоднакове ставлення до соціології у демократичних і тоталітарних державах?

  4. Чим відрізняються між собою соціологічні погляди В.Липинського і М.Шаповала?


Тести для самоконтролю:


  1. Автором першого українського підручника „Загальна соціологія” є:

а) М.Ковалевський;

б) С.Дністрянський;

в) М.Грушевський;

г) М.Шаповал.




  1. Створення у Відні Українського соціологічного інституту належить:

а) І.Франку;

б) М.Шаповалу;

в) М.Грушевському;

г) Б.Кістяківському.




  1. Розтавте правильно (згідно з кантівською ієрархією наук) наступні терміни: cоціологія”, „астрономія”, „математика”, „біологія”, „фізика”, „хімія”.



ІV. Матеріали для позааудиторної самостійної роботи

  1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на семінарському занятті.

    • під час проведення семінарського заняття з історії розвитку соціологічних вчень навчитися давати оцінку тим чи іншим соціологічним школам.

    • Підготувати реферати з аналізом соціологічних поглядів українських соціологів.

    • Вміти скласти порівняльну таблицю основних сучасних соціологічних теорій.



  1. Інструктивні матеріали для оволодіння професійними вміннями і навичками.

    • Оволодіти методикою роботи з літературою.

    • Провести вибірку із запропонованих соціологічних джерел матеріалів про основні завдання та функції соціології як науки.

    • Порівняти соціологічні вчення українських та західноєвропейських соціологів.


V. Матеріали для позааудиторної самостійної роботи
Тематика НДР:

  1. Соціологічні погляди М.М.Ковалевського.

  2. Соціологічні погляди І.Франка.

  3. М.Грушевський і українська соціологія.

  4. Розвиток української соціологічної думки в еміграції.

  5. М.Шаповал як соціолог.

  6. Розвиток вітчизняної соціології ХХ століття.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка