Методична добірка: «Облік нормативно-правових актів юридичною службою» Житомир



Дата конвертації27.04.2016
Розмір162 Kb.
ГОЛОВНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

МЕТОДИЧНА ДОБІРКА:
«Облік нормативно-правових актів

юридичною службою»


Житомир

2015
Зміст

Вступ


1. Організація обліку нормативно-правових актів.

2. Види обліку нормативно-правових актів.

3. Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів.

Висновок

Список використаної літератури


ВСТУП :

Будь-яка організація, підприємство чи установа в Україні у своїй діяльності мають неухильно дотримуватися законодавства України. Організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, дотримання та беззастережне виконання вимог актів законодавства, інших нормативно-правових документів такими суб'єктами господарювання, а також їх керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків, є основним завданням юридичної служби.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2001 року № 1693 «Про вдосконалення організації правової роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади», на міністерства, інші центральні органи виконавчої влади покладені завдання щодо забезпечення належного рівня правової роботи у відповідних сферах державного управління, у тому числі методичного керівництва правовою роботою на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери їх управління, забезпечення їх необхідними нормативно – правовими актами, іншою правовою інформацією, необхідною для виконання ними покладених повноважень.

Разом з тим, в пункті 16 Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 № 1040 (далі – Загальне положення про юридичну службу), зазначається, що орган виконавчої влади, підприємство зобов’язані створювати умови для належної роботи і підвищення кваліфікації працівників юридичної служби, в тому числі забезпечувати їх нормативно – правовими актами і довідковими матеріалами, іншими посібниками та літературою з правових питань, електронною системою інформаційно – правового забезпечення, а також доступом до інформаційних баз.

Крім того, Загальним положенням про юридичну службу визначено, що юридичні служби органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій повинні:


  • вести облік актів законодавства і міжнародних договорів України (пп. 18 п. 10 Загального положення про юридичну службу);

  • забезпечувати підтримання їх у контрольному стані та зберігання (пп. 18 п. 10 Загального положення про юридичну службу);

  • збирати інформацію про офіційне оприлюднення актів законодавства в друкованих виданнях (пп. 19 п. 10 Загального положення про юридичну службу).

Пунктом 3 Загального положення про юридичну службу визначено, що вона у своїй діяльності з питань організації та проведення правової роботи керується актами Міністерства юстиції України.

Облік нормативно-правових актів — це такий вид їх систематизації, що включає в себе збирання, фіксування в логічній послідовності та зберігання нормативно-правових актів, підтримання їх у відповідному контрольному (актуальному) стані з урахуванням усіх змін та доповнень, а також зі створення спеціаль­них систем їх нагромадження та пошуку.

Досвід законодавчої і правозастосовчої діяльності в Україні і зарубіжних країнах свідчить, що якість обліку нормативних актів у державних органах і установах, ступінь його налагодженості, ефективність збирання і зберігання даних про чинні нормативні акти, про внесення до них змін і доповнень, багато в чому визначають юридичну культуру правотворчості, ефективності правозастосовчої діяльності та правового виховання.

Чітко налагоджений облік законодавства необхідний перш за все для кваліфікованого застосування правових норм у повсякденній практичній діяльності виконавчих органів, адміністрацій підприємств, установ, у роботі фірм, об'єднань тощо.
1. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ НОРМАТИВНО - ПРАВОВИХ АКТІВ
В Україні підлягають обліку закони, нормативні укази Президента України і Уряду, акти органів виконавчої влади, міжнародні договори України. Організація обліку законодавства базується на принципах:

• повноти інформаційного масиву нормативно-правових актів обліку, що забезпечує фіксацію і забезпечення обсягом довідкової інформації, відсутність прогалин в інформаційному масиві;

• достовірності інформації, тобто інформація повинна бути заснована на використанні офіційних джерел опублікування нормативних актів, а також на своєчасній фіксації внесених змін в акти, включені в інформаційний фонд;

• зручності використання обліків, котра необхідна для оперативного і якісного пошуку відомостей про право.



Засоби нагромадження та обробки інформації

1) Спеціальні облікові журнали. В них реєструються нормативно-правові акти та усі зміни до них.

При веденні журнального обліку доцільно застосовувати наступні правила:

Журнали обліку актів законодавства України ведуться по видавниках (окремо обліковуються укази та розпорядження Президента України, окремо – постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, окремо – постанови Верховної Ради України та закони України, окремо – акти міністерств, відомств тощо).

В зазначених журналах обліковуються в першу чергу акти, які необхідні в роботі підприємства. Журнали ведуться шляхом унесення до них інформації, в якій зазначаються номер акта (не номер за порядком, а номер, що присвоєний видавником акта), дата прийняття, дата надходження акта (дата отримання офіційного друкованого видання, в якому цей акт міститься), вид, видавник, назва, джерело опублікування актів законодавства України в офіційних друкованих виданнях. Слід зазначити, що у разі, коли один і той самий нормативно-правовий акт міститься в різних друкованих виданнях, його не слід обліковувати двічі, достатньо вказати всі відомі джерела його опублікування у передбачених для цього графах журналу.

В журналі обліку міжнародних договорів обліковуються міжнародні договори України, опубліковані у журналі «Офіційний вісник України» (або іншому офіційному друкованому виданні). В ньому зазначаються: номер, дата отримання, країна, вид, назва, дата підписання, дата ратифікації (затвердження, приєднання), дата набрання чинності, дата денонсації, дата втрати чинності, термін дії міжнародного договору, який обліковується.

З метою контролю за надходженням та вибуттям літератури слід створити журнал обліку юридичної літератури та журнал її видачі.

В журналі обліку юридичної літератури може зазначатися інформація щодо дати надходження, назви та видавника видання, року видання, а в разі, якщо обліковуються збірники актів законодавства або кодекси України, – ще й дати контрольного стану відповідних нормативно-правових актів. На першій та сімнадцятій сторінках видання варто проставити штамп підприємства, номер та дату реєстрації в журналі обліку.

В журналі видачі літератури доцільно зазначати назву виданого примірника, дату видачі, відмітку про отримання (підпис отримувача), відмітку про повернення (підпис відповідальної особи).


2) Картотеки. У них кожному нормативно-правовому акту відповідає його картка, котра містить повну інформацію про його видавця, галузь та підгалузь законодавства, внесені зміни тощо.

Систематична картотека формується відповідно до Класифікатора галузей законодавства України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 43/5 від 02 червня 2004 року.

На кожний акт законодавства, що береться на облік, створюється картка обліку. У цій картці зазначаються код акта (згідно з Класифікатором), вид акта, видавник, дата, номер, назва та джерело опублікування. В картці також зазначається інформація про нормативно-правові акти, які вносять зміни в облікований акт законодавства. Картки обліку картотеки на паперових носіях розміщуються в картотеці згідно із зазначеним на них кодом у відповідному розділі та підрозділі (розділи та підрозділи створюються відповідно до вимог Класифікатора) у хронологічному порядку за видом акта законодавства. Розділи та підрозділи розділяються картками-роздільниками, які на 1,5 см вище облікових. На картках-роздільниках зазначаються код та назва розділу (підрозділу). Код розділу також зазначається на картотечних ящиках. Коди, присвоєні актам законодавства, проставляються на полях тексту актів законодавства.
3) Електронні носії інформації (дискети, компакт-диски різних форматів, жорсткі диски комп'ютерів, електронні сервери). Вони завдяки своїм можливостям уміщують великий обсяг правової інформації (можуть містити навіть повні універсальні бази національного законодавства).

Сьогодні все більш активно використовується так званий автоматизований облік законодавства на базі застосування сучасної комп'ютерної техніки і новітніх досягнень інформатики. Створення автоматизованих інформаційно-пошукових систем по законодавству має ряд безсумнівних переваг порівняно з іншими видами обліку нормативних актів. По-перше, у комп'ютерні системи можливо закласти практично безмежний обсяг правової інформації. Це все законодавство країни (закони, укази Президента України, постанови Уряду, усі види відомчих актів), а також акти органів місцевого самоврядування, проекти майбутніх законів, законодавство ряду зарубіжних країн, найважливіші рішення судових органів, анотації юридичної літератури тощо. По-друге, довідки про законодавство і практику його застосування можна одержати при автоматизованому обліку з будь-якого питання, що цікавить абонента, у той час як, наприклад, при картковому обліку такі довідки можна видавати лише залежно від рубрик класифікатора картотеки. Крім того, комп'ютер надає можливість одержати юридичну довідку максимально швидко і відразу ж її видрукувати та відтиражувати в кількості, необхідній абоненту.



Інформаційно-правова система (інформаційно-пошукова система, довідково-правова система) — особливий клас баз даних, в яких зібрано нормативні документи органів державної влади, консультації спеціалістів щодо їхнього застосування, матеріали спеціалізованої преси, бланки типових документів та інше. Ці бази даних оснащено спеціальними програмними інструментами, які призначені для роботи великою кількістю файлів: сортування, пошук, гіперпосилання тощо.

Системи інформаційно-правового забезпечення надають своїм користувачам наступні можливості:

• допомогу в прийнятті ефективних рішень, швидко реагуючи на зміни законодавчої бази, що регламентує їхню діяльність;

• економію часу, засобів і ресурсів при здійсненні пошуку необхідної нормативної інформації, відстеженні не тільки всіх змін і доповнень у чинних правових актах, але і поточної ділової преси;

• зручну, інтуїтивно зрозумілу роботу з великими масивами інформації – як нормативно-правової, так і довідково-консультаційної;

• широкі можливості для ведення аналітичної роботи з документами (створення і ведення власних добірок документів, рубрикаторів і класифікаторів; установлення характерних позначок у текстах документів і створення власних коментарів до них; установлення зв'язків між документами, створення власних оглядів тощо);

• можливість роботи з оглядами економічної преси з питань оподаткування, бухгалтерського обліку, підприємницької діяльності та ознайомлення з різноманітною довідковою інформацією;

• можливість створення власних статистичних оглядів і звітів у будь-якому тематичному розрізі й на будь-яку часову глибину;

• роботу з актуальною нормативною базою (тексти документів підтримуються щодня в контрольному стані, зберігаючи історію їхньої зміни і розвитку; динамічно генеруються редакції документа на задану дату);

• можливість створювати й вести свої власні бази даних і здійснювати доступ до серверу системи з територіально віддалених філій і мобільних робочих місць.

Безперечним лідером залишається потужна ІПС Ліга:Закон. Інформаційно-аналітичний центр «Ліга» пропонує широкий вибір систем інформаційно-правового забезпечення: Ліга:Закон Класик, Ліга:Закон Юрист, Ліга:Еліт, Ліга:Бізнес, Ліга:Бухгалтер (див. http://www.ligazakon.ua/systems).

Системи Ліга:Закон виділяються якістю, оперативністю (від моменту прийняття закону до його надходження до системи проходить від 1 до 3 діб), надійністю (системи Ліга:Закон з 1991 р. використовують державні органи, комерційні установи, юридичні фірми та багато інших підприємств), достовірністю (понад 75 прямих договорів з органами влади – першоджерелами нормативно-правової інформації). Функціональні можливості систем Ліга:Закон дозволяють легко і зручно працювати з найпотужнішими базами даних, що нараховують більше 300 тисяч документів.



2. ВИДИ ОБЛІКУ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ
І) Журнальний облік. В основному, використовується за наявності невеликих інформаційних масивів, адже є досить обмеженим видом обліку в технічному плані.

Такий облік може вестися за хронологічним, алфавітним, предметним чи системно-предметним принципами.

• Хронологічний принцип означає, що всі нормативні акти, які підлягають обліку у відповідному органі чи установі, реєструються в журналі (журналах) за датами їх прийняття. Зрозуміло, що акти різної юридичної сили (закони, укази, постанови тощо), як правило, підлягають окремій реєстрації.

• При алфавітно-предметній реєстрації, як досконалішому виді обліку нормативних актів, що надходять у певний орган чи установу, такі акти фіксуються за предметними рубриками, що розташовуються в алфавітному порядку (наприклад, аванс, акредитив тощо).

• Оптимальна форма журнального обліку — тематично-предметна, коли рубрики розділів журналу всього масиву законодавства поділяються на певні галузі, підгалузі і юридичні інститути.
ІІ) Картковий облік. Як зручніший вид обліку порівняно з журнальним використовується в державних органах чи великих організаціях, установах тощо.

На картках картотеки можуть бути зафіксовані або основні реквізити акта (вид акта, його заголовок, дата видання, місце офіційного опублікування), або повний текст акта, останньому надається перевага. Рубрики і картотеки визначаються на базі виробленого заздалегідь словника чи рубрикатора. Пошук відповідних картотек здійснюється як ручним способом, так і напівавтоматизованим або навіть автоматизованими режимами (картки з крайовою перфорацією, пересувні полиці, тиражування необхідних карток тощо).

Переваги карткового обліку і в тому, що він забезпечує можливість оперативно вносити корективи у картки відповідно до наступних змін, внесених в акт, розміщений на картках.

Картки у картотеці звичайно розміщують за хронологічним, алфавітно-предметним чи предметно-галузевим принципом. Зручніший останній, коли облік здійснюється шляхом розміщення всіх карток у відповідні розділи, підрозділи, пункти й інші показники раніше розробленого і затвердженого класифікатора, що базується на поділі всього масиву законодавства на галузі, підгалузі, інститути тощо.


ІІІ) Електронний облік. Використання мережі Інтернет надає значно ширші можливості використання електронного обліку. До того ж, електронний облік є найбільш зручним, швидким і простим у користуванні.

В Україні забезпечується безкоштовний доступ користувачів до баз національного законодавства на офіційних порталах Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, а також платний доступ до низки комерційних правових баз даних. Практикуючим юристам, іншим фахівцям у галузі права слід мати на увазі, що тексти нормативно-правових актів, розміщені в зазначених базах у мережі Інтернет або на компактних електронних носіях інфор­мації, не є офіційними, а відтак можуть використовуватися виключно для довідкових цілей. Водночас у судів немає підстав для відмови в прийнятті та оцінюванні таких текстів як письмових доказів. Так, ст. 79 КАС України відносить до письмових доказів також електронні документи (в інших процесуальних кодексах України такої конкрети­зації немає). Але за наявності в паперовому або електронному вигляді офіційного тексту нормативно-правового акта слід додавати до справи саме цей текст.

У діяльності того чи іншого органу, установи можуть поєднуватися різні форми обліку законодавства, що взаємно доповнюють одна одну. Можливе, наприклад, ведення журнального обліку за хронологічним принципом разом із створенням предметно-галузевої картотеки або картковий облік і одночасне ведення контрольних текстів актів чинного законодавства. Таке поєднання різних форм обліку сприяє підвищенню ефективності довідково-інформаційної служби у галузі законодавства.

Офіційним різновидом електронного обліку нормативно-правових актів є державний реєстр. Він створюється компетентними з цього питання державними органами.


3. ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ
В Україні згідно з Указом Президента України від 27 червня 1996 р. №468/96 запроваджено Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів. Він являє собою автоматизовану систему збирання, нагромадження та опрацювання актів законодавства. Державний реєстр створено з метою за­безпечення додержання єдиних принципів ідентифікації нормативно-правових актів та ведення їх державного обліку в межах інформаційного простору України, утворення фонду нормативно-правових актів і підтримання їх у контрольному стані, надання інформації щодо них, забезпечення доступності, гласності та відкритості правової інформа­ції для користувачів.

До реєстру включаються чинні закони України, постанови Верховної Ради України, укази та розпорядження Президента України, декрети, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, зареєстровані в Міністерстві юстиції України нормативно-правові акти міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, Національного банку України, міжнародні договори України, рішення та висновки Конституційного Суду України, а також нормативно-правові акти, видані до прийняття Акта проголошення незалежності України, що не втратили чинності та не суперечать законодавству України.

Веденням державного реєстру займається Міністерство юстиції України. Будь-яка юридична чи фізична особа може одержати копії еталонних текстів нормативно-правових актів з інформаційного фонду реєстру на елек­тронних чи паперових носіях. Нормативно-правові акти, включені до реєстру, постійно підтримуються Міністерством юстиції України в контрольному (актуальному) стані з урахуванням усіх змін та доповнень.

Державні реєстри нормативно-правових актів з окремих питань господарської та управлінської діяльності можуть утворюватися також відповідними органами виконавчої влади. Так, наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 8 червня 2004 р. затверджено Положення про Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці.



ВИСНОВОК

Головною особливістю систематизації є поєднання упорядкування законодавства з його оновленням, удосконаленням. Кінцева мета систематизації - створення стрункої та ефективно працюючої системи законодавства.

Аналіз і обробка чинних нормативних актів, групування правових приписів за певною схемою, створення внутрішньо єдиної системи актів є необхідними умовами ефективності правотворчої діяльності, сприяють ліквідації прогалин, застарілості і суперечностей у чинному законодавстві.

Систематизація законодавства повинна бути безперервною діяльністю. Коли накопичується протягом багатьох років великий обсяг нормативно-правового матеріалу, коли існує значна кількість нормативних актів, прийнятих у різний час і до того ж перекривають один одного, що діють в усіченому обсязі або просто застарілих, фактично втратили силу, систематизація законодавства особливо необхідна. В умовах же модифікації, революційного перетворення правової системи, коли відміняються цілі нормативні блоки, які регулюють відживаючі та такі, що потребують істотного реформування, відносини, коли по суті справи створюється якісно нова суспільно-економічна система, об'єктивно вимагає оновлених законів, систематизація законодавства як би йде на другий план.

Таким чином, систематизація нормативно-правових актів необхідна для ведення обліку, системного аналізу розвитку законодавства і здійснення контролю над ним з метою забезпечення узгодженості та взаємодії різних його частин.

Здійснення систематизації законодавства є засобом подолання суперечностей між нормами права.




Список використаної літератури:
1. Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року № 1040;

2. Положення про порядок здійснення обліку та систематизації законодавства в органах та установах юстиції України, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 14 квітня 2004 року № 31/5.



3. Класифікатор галузей законодавства України, затверджений наказом Міністерства юстиції України № 43/5 від 02 червня 2004 року.

4. Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів, затверджений Указом Президента України від 27 червня 1996 р. №468/96.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка