Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета та завдання навчальної дисципліни

У сучасних умовах суспільно-духовного життя України знання етнічної, національної психології є потребою кожної особистості, передумовою її повноцінного самоусвідомлення і розвитку, також сприяє гармонізації міжособистісних, міжнаціональних стосунків.

Основні завдання навчального курсу:

З’ясувати цінносні пріоритети, стиль соціалізації, способи самопізнання, специфіку методів самоуправління та впливу на інших, вибір стилю життя, друзів, партнерів по спілкуванню, оцінити етнічну індивідуальність для успішної інтеграції в різнобарвну реальність сучасного світу, що являє квінтесенцію загальнолюдської культури майбутнього.

В процесі вивчення студенти повинні оволодіти знаннями:

• 
  категоріальний апарат етнопсихології;
  
• 
  напрями сучасних етнопсихологічних досліджень;
  
• 
  національні особливості релігійної свідомості;
  
• 
  психологію міжетнічних стосунків;
  
• 
  мовні, діалектні відмінності етносів;
  

• 
  поєднання етнопсихологічних знань зі змістом суміжних дисциплін;
  
• 
  екстраполяцію науково-теоретичної інформації на практичний досвід студентів;
  
• 
  введення знань у практику для вирішення відповідних життєвих потреб;
  
• 
  самостійно науково досліджувати ряд етнопсихологічних явищ.
  

Завдання етнопсихології.

Зв’язок етнопсихології з іншими науками: етнографією, антропологією, культурологією, історією, соціологією, фольклористикою, лінгвістикою.

Категорії етнопсихології: національний темперамент, національний характер; національні почуття, національні традиції , звичаї

Методологічні принципи етнопсихології:об’єктивності, наукового підходу, системності, діалектичної взаємодії, історичний, діалектичний.

Методи етнопсихології: спостереження, експеримент, бесіда, дослідження продуктів діяльності, тести.

Функції етнопсихології: гносеологічна, описова, прогностична, культурологічна, комунікативна, етнополітична, виховна.

Основні поняття: національний темперамент, національний характер; національні почуття, національні традиції , звичаї.
Тема 2. Історія розвитку етнопсихології
До науковий етап розвитку етнопсихології: потреби людей з’ясувати специфіку поведінки і звичаїв населення країни . Вчені стародавнього свіду Геродот, Платон.

Започаткування етнопсихології як науки: Лацарус М. Штейнталь Г. Виділення психології народів як особливу галузь знань. Вільгельм Вундт.

Історія етнопсихології в Україні: етнопсихологічні ідеї в Україні у 18 ст. Перша половина 19 ст.- розквіт етнопсихологічної тематики на Слобожанщині; друга половина 19 ст. – час вивчення проблеми національного характеру та перших етнопсихологічних експериментальних досліджень; розвиток етнопсихології в Україні у 20-30 роках 20 ст.; відродження етнопсихології .

Етнопсихологія в США в першій половині 20 ст. Маргарет Мід, Рут Бенедікт. Глибинне поняття базової структури особистості, доповнене поняттям модальної особистості.

Теоретичні підходи до вивчення етнопсихологічних особливостей: екологічний ; біологічний; історичний; культурний; соціально-економічний; діяльнісний.

Основні поняття: базової структура особистості, модальна особистості.
Тема 3. Психологічні властивості етнічної спільності.
Етногенез як еволюція етнічної спільності. Суспільно-історичні чинники націєвотворення. Психологія етносу і природно-кліматичні умови як цілісність у міфології. Предметно-практичне відображення світу.

Психологічні ознаки етносу: рід, племя народ, нація.

Способи існування етносів: зародження, розширення, зниження рівня активності, перехід в гомеостаз.

Етнічні процеси: консолідація народностей із близькородових племен; консолідація націй близьких за мовою і культурою, сближення і постійне вростання між собою різних народностей і націй, асиміляція окремих племен, етногруп, народностей в процесі консолідаційних процесів.

Поняття ментальність.Структурні компоненти: емоційний, вербальний, поведінковий.

Становлення менталітету: Філогенез( генетичне пояснення, межовість між Північчю і Півднем, Азією,Європою; історичні події і їх селекційна дія; національна меншовартість; архетипи), онтогенез

Фактори, що впливають на становлення менталітету - внутрішні: філогенетична спадковість, об’єм і глибина життєвого досвіду, рівень самоактуалізації, розвиток психічних функцій; зовнішні: традиції родини, зміст і форми взаємодії індивіда з референтною групою, зміст і форми взаємодії індивіда з первинним контактним колективом, зміст і форми взаємодії індивіда з пед колективом, зміст і форми взаємодії засобів масової інформації.

Менталітет українців: інтроверсивність вищих психічних функцій, кордоцентричність, анархічний індивідуалізм, перевага емоцій над волею і інтелектом.

Основні поняття: національна меншовартість; архетипи, референтна група, кордоцентричність, анархічний індивідуалізм.
Тема 5. Становлення і формування національної свідомості і самосвідомості
Соціально-географічні та культурні фактори етнічного самоусвідомлення. Єдність людини і природи. Космологія і національна свідомість. Усвідомлення спільності, ідентичності членів етносу, уявленя про типові риси певної спільності.

Компоненти національної самосвідомості: традиційна народна духовна і матеріальна культура, спільність походження, історичні долі, віра. Народна обрядовість.

Мова і національна ідентифікація особистості. Мовні явища як етнокультурна цілісність національного буття. О.Потебня про мову. Мова як вербалізована культура етнічної спільності. Лінгвістична уніфікація-асимільований етнос. Білінгвізм.

Культурний спадок- основа національної свідомості. Історико-культурні події. Національна символіка. Державність як закріплення і захист ознак „ми”.

Етнокультурні процеси на території України. Пам’ятки трипільської , черняхівської, зарубинецької культур як джерела виявлення психологічних особливостей їх творців. Скіфський період розвитку етнокультури. Військова наука , скульптура медицина- як характерні особливості психології скіфів.

Відображення народної моралі у психологічній діяльності особистості періоду Київської держави, ціннісно-мотиваційна сфера її вчинків , поглядів, переконань, почуття патріотизму, усвідомлення суспільних і державних обов’язків( Повість минулих літ, Слово о полку Ігоревім). Розв'язання психологічної проблеми прав і обов’язків як особистісно –суспільної потреби у „Руській правді” . Морально-психологічні засади тогочасного лідера на прикладі портрету київських князів. „Повчання Володимира Мономаха” Типові психологічні риси жінки (княгиня Ольга, Боянова Ярославна).

Вплив християнської ідеї на мораль і психологію українця. Симбіоз релігійного та етнічного у становленні національної самосвідомості. Вплив освіти на психологічні властивості людини.

Основні поняття: Симбіоз , суспільні і державні обов’язки.
Тема 7. Традиційні образи-символи у психічній діяльності людини

Особливості сприймання образу довколишнього світу через систему символів. Вплив традиційної символіки на психічний стан особистості. Психологічна природа архетипів і стереотипів – символів поведінки.

Символи віри у традиційній і сучасній культурі України,їх ціннісно-психологічний статус.

Семантико-пихологічна структура астральних образів: Сварог, Дажбог, Перун, Сонце, Зоря, Місяць. Персоніфікація їх у фольклорі, тлумачення сутності. Космічні стихійні сили, знаки чоловічої і жіночої статті, що розглядаються у національному світогляді, як праматері твореня реального світу-Вода (Дана,Лель), Вогонь(Полель). Образне уособлення чоловічої(дуб, явір, клен) та жіночої (верба, калина, тополя) статі. Збірний міфологізований образ –Матері, Землі, Жінки-Берегині.

Сутність і психологічні функції оберегів. Обереги-рослини: верба, осика, папороть, часник, мак. Символіка чисел, барв, звуків, рухів, жестів, міміки, традиційної орнаментики.

Основні поняття: традиційної символіки , символів поведінки, астральних образів, персоніфікація.
Тема 8. Звичаєва культура - об’єкт відродження і втілення національної психології
Народні звичаї як психологічне явище. Поняття про звичаєвість у психологічній літературі. Уявлення про звичаї як поведінкові стереотипи , їх роль у розвитку суспільства. Психологічні основи традицій. Особливості психологічного впливу звичаїв на особистість їх роль у формуванні суспільних зв’язків, вироблення соціальних норм і вартостей. Характеристика звичаєвості.

Психологічні впливи народних звичаїв у процесі соціалізації особистості. Особливості дії звичаю у формуванні світогляду. Модель світу у святах і обрядах календарного циклу. Своєрідність змісту звичаїв, орієнтованих на становлення особистості у різні сензитивні періоди.

Основні поняття: процесі соціалізації, сензитивні періоди,
Тема 9.Шлюбно-родині стосунки в етнічних культурах
Історія етнічних культур як олюднення статевого потягу. Оформлення статевих потреб в обрядових діях у традиційній культурі. Збагачення форм інтимного спілкування: залицяння, татуювання тіла, застосування косметики, парфумів, обійми, поцілунки, флірт.Традиційне буденне і святкове вбрання українок з погляду сексуального приваблювання (підкресленя ерогенних зон, жіночих принад)

Диференціація психічного життя, пов’язаного із сексуальною сферою, переведення сексуальних стосунків у вищі почуття. Утвердження ідеї захисту цнотливості, незайманості у звичаєвості. Шлюбно-сімейні стосунки у культурних традиціях і релігійному світогляді.

Традиційні уявлення про продовження людського роду, механізм народженя і виховання людини.

Обумовленість стандартів чоловічої і жіночої поведінки, еротичних стосунків етнічними культурними традиціями та релігією.

Специфіка шлюбно-сімейної обрядовості в різних культурах світу. Регламентація поведінки жінки в етнокультурах з домінуючим статусом чоловіка . Спрямованість шлюбно-сімейної обрядовості на збереження інституту сім’ї.

Основні поняття: стандарти поведінки, еротичні стосунки, регламентація , домінуючий статус.

• 
  виконання творчих завдань;
  
• 
  робота в Інтернет;
  
• 
  робота у дискусійних дослідницько-навчальних групових семінарах;
  
• 
  розв’язування психологічних задач;
  
• 
  індивідуальна самостійна робота студентів;
  
• 
  індивідуальні консультації викладача;
  
• 
  лекції з використанням нестандартних, творчих завдань;
  
• 
  виконання творчих завдань,
  
• 
  проведення самостійних занять.
  

• 
  повнота відповіді;
  
• 
  усвідомлення та послідовність висвітлення матеріалу;
  
• 
  вміння самостійно використовувати теорію в практичних ситуаціях;
  
• 
  логіка викладу матеріалу, включаючи висновки та узагальнення;
  
• 
  розуміння змісту понятійного апарату;
  

90% –100% – 6,3 “відмінно” – А

75% –89% – 4,7 бали – “добре“ – ВС

50% –74% – 3,2 бали – “задовільно” – DЕ

1. 
   Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. –М.: Наука, 1977. –380с.
   
2. 
   Арутунян Ю.Н. Етнопсихологія: цілі, методи та деякі результати досліджень
   
3. 
   Баронов А.О., Павленко В.Н. Этническая психология – СПб, 1994.
   
4. 
   Баронин А.С. Этнопсихология: Учеб. Пособие.-К.: МАУП, 2000.- 114с.
   
5. 
   Бромлей Ю.В. Очерки теории этноса.— М.: Наука, 1984.
   
6. 
   Воропай О.Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис.-К.,Оберіг,1991.-398 с.
   
7. 
   Вяткин Б.А., Хотинец В.Ю. Этническое самосознание как фактор развития индивидуальности // Психологический журнал.— Т.17.— №1.— 1996.— С.69-75.
   
8. 
   Гнатенко П.И. Национальный характер: Монография.-Днепропетровск,1992.-154 с.
   
9. 
   Гнатенко П.І.Український національний характер.- К.: Док-к.,1997.-114с.
   
10. 
    Головаха Е.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания.- К.: Политиздат Украины, 1989.-189с.
    
11. 
    Гримич М. Два виміри національного характеру // Наука і суспільство.-№8.- 1991
    
12. 
    Душков Б.А. Актуальные проблемы этнической психологии / Психологический журнал.—Т.2.—№5.— 1981.— С.43-54.
    
13. 
    Драгоманов М. Малороссийские народные предания и рассказы .- К.,1876.- 270 с.
    
14. 
    Етнічна психологія : Навч.-метод. Посібник / За ред.. В.Д.Хруща –Івано-Франківськ,1994.- с.7-18
    
15. 
    Этнопсихологические проблемы вчера и сегодня: Хрестоматия /Сост. К.В.Сельченок.-Мн.: Харвест, 2004.-496 с.
    
16. 
    Ефименко Г. Сборник малорусских заклинаний. -М.,1874.- 140 с.
    
17. 
    Зайчук Л., Видолоб Н. Формування національної свідомості учнів на уроках української літератури.Науково-методичний посібник.- К.: Видавництво “КММ”, 2007.-136 с.
    
18. 
    Киричук О.В.Ментальність: сутність, функції, генез// Ментальність. Духовність. Саморозвиток особистості : Тези доп. та матеріали Між нар. наук .- практ.конф.- К.: Луцьк, 1994.-с.7-20
    
19. 
    Королев С.И. Вопросы этнопсихологии в работах зарубежных авторов.— М.,1979.
    
20. 
    Кон И.С. К проблеме национального характера // История психологии.— М.: Наука, 1971—С.122-158.
    
21. 
    Кон И.С. Национальные особенности психологии людей // Социальная психология.—М.: Политиздат, 1975.—С.141-153.
    
22. 
    Либин А.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций. М.: Смісл, 1999.-532с.
    
23. 
    Лук’яненко Л. Національна ідея і національна воля.- К.,2006.-288 с.
    
24. 
    Лурия А.Р. Язык и сознание.-М.: Изд-во МГУ, 1979.-319с.
    
25. 
    Левкович В.В., Танкова Н.Г. Социально-психологические проблеми этнического сознания // Социальная психология й общественная практика.— М., 1983.—С.138-153.
    
26. 
    Льовочкіна А.М. Етнопсихологія: Навч. Посібник.-К.: МАУП, 2002.-104с.
    
27. 
    Митрополит Іларіон Дохристиянські вірування українського народу.- Вінніпег,1981
    
28. 
    Наливайко С. Індійський міф про Європу// Український світ.-№2.-1992
    
29. 
    Нежурина-Кузничная Н.Ю. Популярная этнопсихология.-Мн.: Харвест, 2004.-384с.
    
30. 
    Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу: Ескіз української міфології. – Львів , 1876.- с.20-60
    
31. 
    Павленко В.Н. Фактори этнопсихогенеза: Учеб. пособие.— Харьков, 1993.
    
32. 
    Павленко В.М.,Таллін С.О. Етнопсихологія.Навч. посібник.-К.:1999.-408с.
    
33. 
    Пірен М.І. Основи етнопсихології: Підручник.-К., 1996.-385с.
    
34. 
    Современная этнопсихология. Хрестоматия / Под общ. Ред. А.Е.Тараса.-Мн.: Харвест, 2003.-368с.
    
35. 
    Старовойтова Г.В. Некоторие методологические вопросы определения предметной области этнопсихологии // Социальная психология й общественная практика.—М., 1983.—С.127-138.
    
36. 
    Стефаненко Т.Г. Этнопсихология.-М.: ИП РАН, Екатеринбург: Деловая книга, 2000.-320с.
    
37. 
    Сухарев А.В. Этнофункциональный подход к проблеме психопрофилактики й воспитания // Вопросы психологии.— №4.— 1996.— С.81-92.
    
38. 
    Шокало О. Український світ // Український світ.-№1.-1992
    
39. 
    Шульга Н.А. Этническая самоидентификация личности.-К.: Ин-т социологии НАН Украины,1996.-120с.
    
40. 
    Шульиндин П.П. Национальная психология: структура, сущность, социальная роль – Горький, 1986.
    
41. 
    Шпет Г.Г. Введение в этническую психологию.— СПб., 1996.
    
42. 
    Юнг К. Об архетипах коллективного бессознательного // Вопросы философии – № 1 – 1988.
    
43. 
    Янів В.Нариси історії української етнопсихології.-К.: 2006.-341с.