Мета. Розширити знання учнів про українську мову; показати її красу та багатство за допомогою поетичного слова, українського фольклору; розвивати мовлення учнів; викликати бажання любити рідну мову, свій народ, рідну землю. Вчитель



Скачати 68.37 Kb.
Дата конвертації02.05.2016
Розмір68.37 Kb.


Мета. Розширити знання учнів про українську мову; показати її красу та багатство за допомогою поетичного слова, українського фольклору; розвивати мовлення учнів; викликати бажання любити рідну мову, свій народ, рідну землю.

Вчитель:

Мова – найбільший скарб, одне з багатьох див створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію.

Кожна людина має завжди пам’ятати хто вона, звідки родом, де її коріння, кожна людинна повинна знати свою мову, любити її, цінувати, збагачувати, берегти.

21 лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови.

Тому сьогодні ми запрошуємо Вас поринути у чудовий і прекрасний світ нашої рідної мови.

1-й ведучий.
Добрий день вам, милі люди!
Хай вам щастя – доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий – довгий вік
2-й ведучий.
Починаймо наше свято!
Людей зібралося багато
Щоб веселитись і співати
І рідну мову прославляти
1-й ведучий.
Запрошуємо вас
У найправдивішу казку.
До неї відкриється
Вхід через мить.

2-й ведучий.
Із серцем відкритим,
З обличчям без маски
У світ цей чарівний
Сміливо ступіть.
Інсценізація.
Дійові особи: Автор, Діти, Українська мова.
Автор. Такий гарний край, сонячний, багатий, а вона йде та плаче, сльози витирає. Так багато хат, так багато шкіл, церков, а для неї немає місця.
Діти. Що ти робиш тут, бідна дівчино?
Українська мова. Прогнали мене. Може, ви мене шануватимете і не дозволите, щоб мене забули?
Діти. Яка бідна і заплакана! Яка сумна сирота! Куди вона йде? Чому так гірко плаче?

Хто ти, дівчино?


Українська мова. Я – українська мова. Мене виганяють з України. Я блукаю і не маю спокою.
Діти. Бідна мово, заходь до нас. Ти будиш з нами жити, оповідати вірші, казки, байки. Будеш співати нам пісні. Ти допоможеш пізнати країну наших батьків, дідів. Щоб і ми знали, хто ми, чиї діти.
Українська мова. Бачу, що ви мене шануєте, любите, не забуваєте. Тоді я буду жити у ваших серцях і устах.
Дітки, дружіть із мовою

І вивчайте її, гаразд.

Не вважайте мене примусовою,

Полюбіть, як весною ряст.

Примусова тим, хто цурається,

А хто любить, той легко вчить

Все, як пишеться і вимовляється,

Все, як пісня, в мені звучить.

Я журлива, а також піднесена.

Тільки фальш для мене чужа.

В мені – душа Шевченкова й Лесина,

І Франкова в мені душа. (Показує рукою на портрети.)

Рідну мову легко розпізнати

В колисковій ніжності верби.

В українській білій тиші хати,

В барвах стяга жовто-голубих.



Учениця.
Нашептала хвилечка Дніпрова,
А старий Славута знає все,
Що від Бога, з пісні і з любові
Мову у душі народ несе.
Учень.
Як не можна матері зректися,
Пісні солов’їної в гаю.(пісня про мову)

Жодній мові світу не було так тяжко, як українській. Нашу мову принижували, не давали їй розвиватися, неодноразово забороняли, знищували, навіть букварі, щоб українські діти не могли вивчати рідну мову. Протягом багатьох років українська мова, пісні, книги були

заборонені. А робилося це ось з якою метою: якщо знищити мову, зникне і сам український народ, не існуватиме України як держави.
Учень. Важкі були її шляхи:
І терни, і каміння.
Вона пробилась крізь віки,
Як сонячне проміння.

Учень. Ви чуєте, згадали знову
Про нашу українську мову?
Закон про мови? Так, вітаю,
Я рідній мові присягаю.

Учитель. Нарешті українська мова посіла почесне місце серед інших мов світу, тому що стала державною. Про це, діти, записано в Основному Законі України – Конституції (демонструє), яка була прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р. Стаття 10 засвідчує, що Державною мовою в Україні є українська мова».
Учениця. В землі віки лежала мова
І врешті вибилась у світ.
О мово, ночі колискова!
Прийми мій радісний привіт.
Навік пройшла пора безславна,
Цвіти і сяй, моя державна!
Ведучий 2
21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.

21 лютого 1952 року в Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання бенгальської мови. Відтоді в Бангладеші цей день став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато часу. Аж у 1999 році на Тридцятій

сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було прийнято Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21лютого 2000року цей день відзначають і в Україні.
2-й ведучий.

В тому, певно, й наша є провина,


що для тебе був не кращий час...
Наша мово, мово журавлина, -
повернись із вирію до нас.
Зазвучи! Хай серце відпочине,
спів хай зачарує рідний край.
Наша пісне, пісне солов’їна, -
своїх слів крилатих не втрачай! (пісня)

Учень. То що є найціннішим у житті кожної людини?
Рідна мати, рідна земля, рідна мова.
Учень. Мова! Що можна про неї сказати? Народ
каже: «Слово до слова – зложиться мова», а ось як про неї писав Т. Шевченко:
Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос –
Більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!..

Учень. Рідна мова – це скарбниця народної мудрості, криниця живої води, невичерпне
джерело добра, нескінченна річка слів, струмок надії.
Учень. Українська мова – це мова віршів, пісень, казок, прислів’їв, приказок, скоромовок, легенд нашого краю. Це наше багатство.


Ведучий 2. Слово – найтонше доторкання до серця. Воно може стати і ніжною квіткою, і живою водою, що навертає віру в добро, і гострим ножем, і розпеченим залізом ,

і брудом.

Мудре і добре слово дає радість, незрозуміле і зле, необдумане і нетактовне –

приносить біду. Словом можна вбити й оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу й безнадію й одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльози, народити віру в людині і зародити невіру, надихнути на працю і скасувати силу душі... Зле, невдале, нетактовне, просто кажучи, нерозумне слово може образити, приголомшити

людину.
Автор. Знаменитий байкар Древньої Греції Езоп був рабом філософа Ксанфа. Якось Ксанф надумав запросити гостей і наказав Езопу приготувати щось якнайкраще.

Езоп купив язика і приготував із нього три страви.



Інсценівка

Ксанф. Чому ти подаєш тільки язика?
Езоп. Ти велів купити якнайкраще. А що може бути краще від язика?

За допомогою язика ми вивчаємо науки і одержуємо знання, з допомогою язика будуються міста, розвивається культура народів.

З допомогою язика люди можуть спілкуватися одні з одними, вирішувати різні проблеми,

просити, освідчуватися в коханні. Тому немає нічого кращого від язика.


Автор. Такі роздуми задовольнили Ксанфа і його гостей.
Ксанф. А тепер приготуй щось якнайгірше.
Автор. Езоп знову пішов купувати язика.
Езоп. Ти велів знайти якнайгірше. А що на світі гірше від язика? Язиком люди засмучують і розчаровують одні одних, язиком можна лицемірити, обманювати, хитрувати, сваритися. Язик може зраджувати, принижувати. Що може бути гірше від язика?
Автор. Легенда каже, що не всім гостям було приємно слухати відповідь Езопа.
Ведучий 1. Слово – це найтонший різець здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним – велике мистецтво.

Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її.



Тож оволодіваймо цим різцем так, щоб з-під наших рук виходила тільки краса.

Ведучий 2. Не грайся словом. Є святі слова, Що матері з доріг вертають Сина.
Спіши до неї, доки ще жива,
Допоки розум і допоки сила.
Знайди те слово – вічне і земне,
За часом час нам світ перестилає.
Ведучий 1.
Отже у кожного народу своя мова. Послухайте як народ говорить про свою мову.
1. Слово до слова – складається мова.
2. Слово до слова – весела розмова.
3. Від теплого слова і лід розмерзає.
4. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.
Учень: Мова кожного народу –
Неповторна і своя:
В ній гримлять громи в негоду,
В тиші – трелі солов’я.
На своїй природній мові
І потоки гомонять,
Зелен-клени у діброві
По-кленовому шумлять.
Берегти її, плекати
Буду всюди й повсякчас, -
Бо ж єдина – так, як мати,
Мова в кожного із нас!
От тому плекайте, діти,
Рідненькую мову
І учіться говорити своїм рідним словом (звучить пісня).


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка