Мета: дати поняття про те, що таке погані звички і як не набувати їх. Розвивати правильні погляди на життя і вміння дотримуватися принципової позиції щодо власного здоров’я. Виховувати хороші звички, які сприяють зміцненню здоров’я



Сторінка2/6
Дата конвертації16.04.2016
Розмір1.06 Mb.
1   2   3   4   5   6

Учитель. Люди старшого покоління пережили багато випробувань у своєму житті, не завжди доля до них посміхалася.

Учень.

Бабусина доля -

Як ота тополя,

Що посеред степу

В небо порина.

Вітер гне тополю,

Заметілі в полі, -

Так біліє в бабці сивина.

Бабусина доля -

Як в степу тополя,

А над нею - небо,

Як віки.

Учитель. Про опалене війною дитинство своєї бабусі нам розповість учениця, а написала цього вірша інша бабуся дівчинки.

Учень.


Сиротина

Жила колись на світі дівчинка маленька.

Були у неї, як годиться, батько й ненька.

І, може, дівчинка щаслива ще б була,

Якби не та проклятая війна.

А як прийшла у світ ота війна проклята,

Вона забрала у дитини тата.

В смертельних чоботах тоді ще й тиф ходив.

Життя і долі людські він безжалісно косив.

Зайшов до дівчинки тоді він в хату,

Де жила вона з мамою, без тата.

І стала жертвою для тифу рідна мати,

Лишила дівчинку бабусі доглядати.

І ця маленька сиротина ще не збагнула до кінця,

Що вже не буде в неї мами,

Вона присіла край стільця і пряничком,

Що хтось її вгостив, свою матусю пригощала.

Застиглі мамині уста той пряничок

уже не брали,

А бідна сиротина думала,

що мама все для неї залишає.

Не знала дівчинка, що мами в неї вже нема,

А думала, що міцним сном ще спить вона.

Як жаль мені оту дитину-сиротину,

Бо це ж була моя бабуся Ніна.


Учитель. Потрібно бути уважними до своїх дідусів, бабусь, до своїх батьків, оточувати їх своєю увагою, як вони це робили, коли ви були маленькими. Слід пам'ятати про них, коли вилетите з рідного гнізда - з отчого дому.

Учень.


Там десь мати одна

У далекім селі,

На родючій землі

Зачарує природа до млості.

Там десь мати одна виглядала з вікна,

Син писав, що приїде у гості.

Килимки, вишивки, про минуле думки...

Запалила в печі на світанні.

Щемний біль, гіркота, пролетіли літа,

Залишились короткі, останні. . Пахнув теплий пиріг, ось і син на поріг.

Привітавсь, вніс до хати гостинці.

Майже так, як колись, в дім сусіди зійшлись.

Цвіла мама в терновій хустинці.

Вже і в сина літа, а душа золота.

В нас вродливі ж такі чорноброві.

Від стрімких яворів, від струнких матерів,

Що були повні сил і любові.

Він забрав би її у тепліші краї,

Тільки мамі не затишно в місті,

Не поїде вона, не покине села,

Де життя прожила,

Де калина в червонім намисті.

Мить прощання пече, гладив мамі плече,

Витирав із обличчя сльозину,

Пригорнулась вона і спитала сумна

Лиш одне: «Чи побачимось, сину?»

Серцю груди тісні:

«Я примчу навесні, що Ви, мамо,

таке запитали?»

У дорогу пора, хата й мама стара

У холоднім тумані розтали.


Учитель. На превеликий жаль, є люди на перший погляд виховані, культурні та насправді байдужі до чужої біди і навіть забувають дорогу до рідного дому, де їх чекають батьки.

Учитель. Коли людина самотня і за нею нікому доглянути, це одна справа. Коли ж діти відмовляються від своїх стареньких батьків, це - жах.

Учитель. Ось послухайте ще одну сумну історію про байдужість до найрідніших людей, яку переповідає

В. Сухомлинський у своєму оповіданні. Дерев'яний лелека

В одному селі жили собі чоловік і жінка. Був у них маленький син Сергійко. Був у чоловіка і батько - Сергійків дідусь. Жив він у комірчині, яку йому відвели. Наближались Сергійкові іменини: йому сповнювалось п'ять років. Батько і матір вирішили влаштувати вечір. Запросили багатьох гостей. Голову колгоспу й бригадира. Сусідів запросили.

Тільки Сергійкового дідуся забули запросити. А він уже давно готував онукові подарунок. Вирізав із дерева лелеку.

Ось уже й вечір почався, сходяться гості, подарунки приносять. Тільки дідусь сидить на ліжку в своїй комірчині. Перед ним на столі стоїть де дерев'яний лелека, підняв голову і дивиться у вікно своїм чорним оком, немовби прислухається до мі зики, що лунає із сусідської кімнати.

Так і знайшли його вранці... Схилився на подушки, задивлений на лелеку, сумний, непорушний, а в очах - захололі краплини сліз.

А на столі стояв дерев'яний лелека і дивився у вікно.

Учитель. До батьків Сергійка, до дітей бабусі і будинку престарілих та до інших, їм подібних, ми звертаємося зі словами.

Учень.

Не говори про доброту, коли сам нею не сяєш,

Коли у радощах витаєш, забувши про чужу біду.

Бо доброта не тільки те,

що обіймає тепле словом

В цім почутті така основа,

яка з глибин душі росте

Коли її не маєш ти, то раниш людяне в людині,

Немає вищої святині, як чисте сяйво доброти.

Учитель. Наша народна мораль різко засуджує таких пустоцвітів, що цураються батьків, ще великий Кобзар писав:

«...Хто матір забуває, Того Бог карає,

Чужі люди цураються В хату не пускають.

І немає злому На всій землі безконечній Веселого дому».

Учитель. Хоча існує легенда.

У давні часи в одній країні немічних старців за водили у неприступні гори і залишали там самотніми на смерть. Якось один молодий чоловік завіз туди свого старого батька. Коли син шукав для нього місця на скелях, батько промовив:



  • Заведи мене трохи вище.

  • Чому? - спитав син.

  • Бо тут я залишив свого батька. Не хочу померти в тому самому місці.

Син зрозумів, що за якихось тридцять літ із ним станеться те саме.

Він обіпер батька на своє міцне плече і повів додому.

Ця легенда наводить нас на думку: як ми поводимося зі своїми батьками, так наші діти поводитимуться з нами, адже ми є прикладом для них.

Я хочу познайомити вас ще з однією короткою оповідкою, коментувати її я не буду, думаю, зрозумієте самі.



Поступ

Коли моя бабуся вирушала навідати свою маму, вона відводила на це три дні. Один день ішов, щоб добратися туди на бричці, запряженій кіньми, ще один, аби розповісти і послухати останні новини, посидівши трохи в кухні, а трохи у саду, і третій день - на дорогу.

Коли моя мати їздила до своєї мами, то їй потрібно було два дні. Вона добиралася потягом і, якщо їй щастило з пересадками, приїжджала того ж дня під вечір. Мама розповідала бабусі останні вісті, вислуховувала новини навзаєм і наступного дня від'їжджала.

Мені, щоб провідати свою маму, потрібно лише півгодини. Я приїжджаю на авто, затримуюсь у неї десять хвилин і поспішаю назад, бо діти нудяться, а я, як завжди, не встигаю зробити закупки у супермаркеті.

Коли моя дочка приїде мене відвідати, скільки часу їй це займе?

Учитель. Старість - не радість, ніхто її не чекає. Та вона несподівано підкрадається. Добре, коли поруч діти та онуки, але діти дуже швидко дорослішають. Матерям хочеться бачити їх, погладити по голівці, торкнутися їхніх рук і почути теплі слова любові.

Інсценування вірша.



Розмова з мамою

Син. Розкажіть мені, мамо, про вишні, їх було так багато в саду.

Мати. Були, сину, морози невтішні, а вони кого хочеш зведуть.

Син. Розкажіть мені, мамд, про зорі, чи такими були і колись?

Мати. А той, сину, хто виріс у горі - не часто на зорі дививсь.

Син. Розкажіть мені, мамо, про долю, чи людині підвладна вона?

Мати. Наша доля, мій синку, як море, той пливе лиш, хто має човна.

Син. Розкажіть мені, мамо, про роки, чи спливають помітно вони?

Мати. Роки, сину, помітні допоки... Матерів

пам'ятають сини.

Учитель. На жаль, час невпинний, і наші рідні,

доживши до певного віку, повільно ідуть із життя,

заповідаючи нам жити по совісті.

Пісня про матір

Посіяла людству літа свої літечка житом,

Прибрала планету, послала стежкам споришу.

Навчила дітей, як на світі по совісті жити,

Зітхнула полегко - і тихо пішла за межу.


  • Куди це ви, мамо?! - сполохано кинулись діти.

  • Куди ви, бабусю? - онуки біжать до воріт.

  • Та я недалечко... де сонце лягає спочити. Пора мені, діти... а ви вже без мене ростіть.

  • Та як же без вас ми?

  • Та що ви намислили, мамо?

  • А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках?

  • А я вам лишаю всі райдуги із журавлями. І срібло на травах, і золото на колосках.

  • Не треба нам райдуг,

не треба нам срібла і злота,

Аби тільки ви нас чекали завжди край воріт.

Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу,

Лишайтесь, матусю, навіки лишайтесь.

Не йдіть.

Вона посміхнулась, красива і сива, як доля,

Махнула рукою - злетіли у вись рушники.

«Лишайтесь щасливі», -

і стала замисленим полем

На цілу планету, на всі покоління й віки.

Учитель. Хочеться вірити, що ніхто з вас не забуде своїх батьків, бабусь, дідусів тоді, коли до них прийде старість, бо ж усі ми повинні пам'ятати.

Учень.

закони природи нетлінні



Для людей, для птахів, для трави.

Ви простіть нас байдужих, ми винні,

Будем ми ще старими, як ви.

Учитель. А на завершення прислухаймося до слів, і нехай вони назавжди закарбуються у наших душах.

Учень.

Не зобидь ні старця, ні дитину,

Поділись останнім сухарем,

Тільки раз ми на землі живемо,

У могилу не бери провину.

Зло нічого не дає, крім зла,

Вмій прощати, як прощає мати,

За добро добром спіши воздати -

Мудрість завше доброю була.

Витри піт солоний із чола

І трудись, забувши про утому,

Бо людина ціниться по тому,

Чи вона зробила, що могла.

Скільки сил у неї вистачало.

Щоб на світі більше щастя стало.

Виховна година «Світова книга прав дитини»



Мета: розповісти учням про їхні права й свободи, визначені Конвенцією про права дитини; навчити правильно реалізовувати свої права; виховувати в учнів поважне ставлення до власної особистості та інших.
Обладнання: карта України, плакат «Календар правових дат», великі картки, на яких написані основні права дитини, визначені відповідною Конвенцією.
Хід заняття

І. Організація класу

ІІ. Основна частина уроку

1. Вступне слово вчителя:

Кожен народ любить свою батьківщину, робить усе для процвітання своєї держави, для її слави, свободи, незалежності. А ми живемо в Україні, волелюбній, мирній державі, і теж усім серцем любимо нашу милу, дорогу країну, хочемо, щоб вона стала процвітаючою, сильною, завжди була вільною і незалежною, бо всі ми громадяни нашої Вітчизни, патріоти, люблячі сини і дочки України.

Ось погляньте на карту Європи. Тут багато є різних країн. Кожна з них має свою територію — землю, свою мову, культуру, історію і свої символи. Земля кожної держави — її недоторканна власність, яку вона готова обороняти від ворогів. Україна, наша Батьківщина, розміщена у центрі Європи. Вона також має свою землю, мову, культуру, історію, звичаї, традиції і державні символи.

Ми з вами — патріоти і громадяни, які покликані захищати свій край від ворогів, трудитись так невтомно й завзято, щоб жилося всім добре, найкраще у світі, бо кожна людина має право на достойне і радісне життя. А яке завдання стоїть перед учнями?

(Відповіді учнів)

2. Бесіда про міжнародну організацію ООН

Учитель: А чи знаєте ви, що наша країна – правова держава? І сьогодні ми поговоримо про ваші права, права дітей.

Як ви гадаєте, коли й як наші пращури дійшли до розуміння того, що права людини слід захищати?

(Учні висловлюють власні думки щодо запитання.)

Учень 1:

Давним-давно, ще у стародавні часи, у людей виникла необхідність відстоювати свої права. Спочатку це робили силою. Слабка людина не мала жодних прав, якщо в неї не було сильного покровителя, що бажав би допомогти їй у вирішенні спорів.

Учень 2:

Тривалий час діяв неписаний закон «Хто сильний, той і правий». Але коли виникли перші держави, правителі яких прагнули встановити загальний справедливий порядок і норми життя для усіх громадян, у людське суспільство прийшов закон права. Тепер держава ставала на захисті й сильного, й слабкого. Головним критерієм права стала справедливість, а не сила.

Учень 3:

З тих пір минуло чимало століть. Держави створювалися, розросталися, процвітали або гинули. Чому? Як свідчить історія, правителі й уряд не завжди піклувалися про свій народ. Так, оголошуючи сусідній країні війну чи приймаючи яке-небудь політичне рішення, правитель прагнув задовольнити лише свої інтереси й зовсім не замислювався над долею простих людей. Отже, людству потрібно було щось придумати, знайти такого захисника, який міг би примусити державу поступитися своїми інтересами заради інтересів своїх громадян і постійно піклуватися про них.

Учитель:

Місію такого захисника взяла на себе міжнародна організація ООН.

Що ви знаєте про цю організацію?

(Учні відповідають на запитання)

1-й учень. 1945 року, після закінчення Другої світової війни - найжахливішої і найжорстокішої війни за всю історію людства - народи багатьох країн вирішили, що задля збереження миру їм слід об'єднатися. Навіщо? Для того, щоб будь-які конфлікти та суперечки між країнами в подальшому вирішувались не воєнним шляхом, а мирним, за столом переговорів. Саме з цією метою 1945 року була створена Організація Об'єднаних Націй (ООН). До речі, одним із її засновників була Україна.

2-й учень. А 1948 року держави, що увійшли до ООН, підписали Загальну декларацію прав людини - документ, у якому вони пообіцяли одна одній і своїм народам забезпечити громадянські права й свободи, рівність усіх перед законом, особисту недоторканність, свободу совісті, можливість дотримуватись своєї релігії й багато іншого.



3. «Конвенція про права дитини»

Учитель:


Загальна декларація прав людини - важливий і корисний документ. Але в ньому говориться про людей загалом - і жодного слова про дітей. Але ж діти потребують особливої уваги й захисту з боку держави.

3-й учень. Саме тому 1989 року ООН прийняла окремий документ під назвою «Конвенція про права дитини». Конвенція -- це міжнародна угода. У ній держави беруть зобов'язання дотримуватись прав кожної дитини. І наша держава також підписалася під цим документом, а значить -- пообіцяла світові піклуватися про своїх маленьких громадян.

На столах у вас лежать роздруковані аркуші, на яких перелічені основні права дітей -- основні статті цієї Конвенції.

(Учні по черзі читають по одній статті і своїми словами коротенько пояснюють її зміст)

Учитель:

Ви дуже добре процитували й пояснили статті Конвенції про права дитини. Але нам би хотілося дізнатися, чи добре ви знаєтесь на своїх правах і чи вмієте їх правильно реалізовувати?



4. Проведення «Казкової правової вікторини»

Учитель:


Давайте проведемо «Казкову правову вікторину» і на прикладі героїв відомих вам казок спробуємо роз'яснити статті Конвенції про права дитини.

Вчитель проводить вікторину і по черзі описує негативні ситуації, у які потрапив той чи інший казковий герой. Учні мають визначити, яке право, визначене Конвенцією про права дитини, було порушено стосовно цього героя.

Ситуація 1

Мачуха з ранку до вечора примушує Попелюшку працювати. Бідній дівчинці заборонено брати участь в іграх та забавках сестер.

Яке право порушено стосовно Попелюшки?

(Право дитини на відпочинок і розваги, право брати участь

у розважальних заходах, що відповідають її віку.)

Ситуація 2

За часи письменника Марка Твена в Америці дружба дітей із різних соціальних пластів не схвалювалась і навіть вважалась іноді порушенням суспільної моралі. Чи має право Том Сойєр товаришувати з таким хлопчиком, як Гекльберрі Фін?

(Так, адже Конвенція про права дитини визнає право на свободу асоціацій та свободу мирних зібрань.)

Ситуація З

Мауглі майже з народження жив у тваринному середовищі. Чи можна вважати, що він має рівні права зі звичайною дитиною?

(Так, Конвенція визначає, що дитиною вважається кожна людська істота, що не досягла вісімнадцяти років.)

Ситуація 4

Мауглі не вміє говорити людською мовою -- лише видавати незрозумілі, з точки зору людей, звірячі звуки. Чи мають право люди, що знайшли Мауглі в лісі, замкнути його в клітці та поводитися з ним, як із твариною? Які права хлопчика порушено?

(Ні в якому разі. Мауглі може бути визнаний неповноцінною дитиною, і в цьому випадку згідно з Конвенцією йому мають забезпечити гідні умови зростання і виховання. Крім того, Конвенцією суворо заборонено будь-яке жорстоке поводження з дитиною, що принижує її гідність та шкодить фізичному й психічному здоров'ю.)

Ситуація 5

Опікун Гаррі Поттера перехоплює і читає листи, що надходять хлопчику зі школи чарівників Ходвадсу. Яке право Гаррі порушено?

(Право на приватне життя, недоторканність житла й таємницю кореспонденції.)

Ситуація 6

Баба Яга викрадає Івасика Телесика й відносить його за тридев'ять земель у тридесяте царство. Які права дитини порушила злодійка?

(Згідно з Конвенцією дитина має право не розлучатися з батьками всупереч її бажання (окрім випадків, визначених законодавством), крім того, Конвенцією забороняється незаконне переміщення дітей і неповернення їх із-за кордону.)

(Учитель відзначає учнів, які брали активну участь в обговоренні ситуацій вікторини.)

Учитель:


5. Обов’язки, які повинен виконувати кожен учень

Учитель:


«Я маю право!», «Чому ви порушуєте мої права?» -- ці слова, на жаль, часто використовує людина в ситуаціях, коли сама неправа. Зазвичай, заява про особисті права слугує виправданням пасивності, лінощів, прагненням отримати щось, нічого не даючи взамін. Та слід знати не лише свої права, але й обов’язки.

(Учні перелічують обов’язки)


Обов’язки:

1 . Поважати і любити своє оточення. Ставитися до них так, як би ми хотіли, щоб ставились до нас.

2. Поважати близьких та друзів. Не принижувати гідності кожної людини. Поводитись так, щоб своєю поведінкою не порушувати прав іншої людини.

3. Бути толерантним до таких людей. Поважати їх і допомагати їм.

4. Дотримуватись режиму харчування. Вживати продукти до кінця терміну придатності. Поважати працю кухарів.

5. Дотримуватись правил моральної етики; організовувати дозвілля так, щоб воно приносило корись і не заважало іншим.

6. Сумлінно навчатись; активно працювати на уроках, готуватись самотужки; старанно виконувати домашні завдання.

7. Дотримуватись певних норм поведінки, прийнятих у суспільстві. Намагатись не створювати ситуації, які призводять до порушення закону.

8. Поважати своє оточення. Давати нагоду кожному висловлювати свої думки. Не нав'язувати своїх поглядів іншим, якщо вони з ними не згодні.

9. Цінувати і дбати про своє здоров'я. Виконувати приписи лікарів у разі потреби.

10. Поважати співрозмовників. Коректно і тактовно висловлювати свої думки. Дотримуватись правил мовного етикету.

11. З повагою ставитися до людей, які піклуються про нас.

12. Виконувати роботу, яка не завдає шкоди здоров'ю. Виконувати всі види обслуговуючої праці.

13. Самостійно знаходити інформацію в різноманітних джерелах.

1 4. Не ображати і не принижувати оточуючих.

15. Дотримуватись норм і правил поведінки, прийнятих у суспільстві. Не створювати ситуацій, що можуть спричинити нещасні випадки.



ІІІ. Підсумок уроку.

Заключне слово вчителя:

Від народження ви маєте певні права, які гарантовані і захищаються державою.

Їх ви повинні знати й реалізовувати щодня. Але пам’ятайте: ваші права не повинні порушувати права інших. З часом у вас збільшиться обов'язків і відповідальності. Існують закони, які визначають ваші обов'язки. Ви мусите їх знати.

Незнання закону не звільняє вас від відповідальності за ваші вчинки, дії або бездіяльність.

Пам’ятайте! Саме ви відповідаєте за своє здоров'я. Від вашого ставлення до здоров'я залежите не тільки ви самі. Ваша позиція впливає на ваших друзів, знайомих, батьків, на ваших майбутніх дітей.

Урок заради життя «Молодь обирає здоров’я»


Мета: виховувати у дітей ціннісне ставлення до власного здоров’я та стимулювати бажання дбати про нього; сприяти усвідомленню учнями необхідності ведення здорового способу життя; нагадати корисні звички, які допоможуть зміцнити здоров’я; прищеплювати інтерес до занять фізичною культурою і спортом.

Обладнання: роздаткові матеріали-ілюстрації із зображенням людей, які дотримуються здорового способу життя, фломастери, олівці, картки «ТАК» (з написом зеленого кольору), карки «НІ» (з написом червоного кольору), стікери.



Хід уроку

І. Організація учнів до уроку.

Усі сідайте тихо, діти!

Домовляймось – не шуміти,

Працювати час настав.

Тож і ми марно часу не гаємо,

Про здоров’я урок починаємо!



ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Бесіда.

- Складіть із літер Д З О Р В’ О Я слово. (Здоров’я).

- Що таке здоров’я?

- Чи можете ви сказати про себе: «Я здоровий»?

- Продовжимо бесіду вправою «Мікрофон». Свої відповіді починайте зі слів: «Я здоровий, тому що …».

2. Декламування віршів дітьми.


Хто здоровий, – той сміється,

Все йому в житті вдається.

Він долає всі вершини,

Це ж чудово для людини!

Хто здоровий, той не плаче,

Жде його в житті удача.

Він уміє працювати,

Вчитись і відпочивати.

Хто здоровий – не сумує,

Над загадками мудрує,

Він сміливо в світ іде

Й за собою всіх веде!

Бо здоров’я – це прекрасно,

Здорово, чудово, ясно!

І доступні для людини

Всі дороги і стежини!

Зрозуміло, всім відомо,

Як приємно бути здоровим,

Тільки треба знати,

Як здоровим стати.




- Що треба робити, щоб бути здоровим?

- Чому необхідно берегти здоров’я?



ІII. Повідомлення теми уроку і завдань уроку.

- Сьогодні ми розглянемо здоров’я як стан людини, коли в неї відсутнє будь-яке нездужання, коли вона має гарний настрій, задоволена своїм життям.

- Поговоримо також про те, як потрібно зміцнювати здоров’я та оберігати його.

IV. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.

- Що допоможе вам зростати здоровими?



1. Конкурс «Хто більше?»

- На першій парті кожного ряду лежить чистий аркуш паперу. Ви по черзі пишіть на ньому слова, що стосуються здоров’я. Наприклад: режим, загартовування, зарядка, спорт.

- Передавайте аркуш на наступну парту після того як учні, що сидять за однією партою, запишуть кожен по слову. Перемагає ряд, який закінчить завдання найшвидше і запише найбільшу кількість слів, що відповідатимуть темі.

Учні виконують завдання.

- Давайте прочитаємо слова, які ви записали на аркуші, і визначимо ряд-переможець. Із цих слів, що стосуються здоров’я, складемо «асоціативний кущ».
2. Слово вчителя.

- Народна мудрість каже: «Без здоров’я немає щастя. І найбільше в світі багатство – це здоров’я».

- Як ви розумієте цю мудрість? (Відповіді дітей).

- Правда, здоров’я – всьому голова. Коли людина здорова, то вона дужа, весела, красива, сильна, витривала, смілива, тому що вона себе прекрасно почуває і може наполегливо працювати, навчатись, може робити те, що їй до душі, займатись улюбленою справою. А коли щось болить, то сили немає, радості також, бо всі думки про одне – позбутись болю. Отже, бажаю всім доброго здоров’я! Будете здорові – будете щасливі й радісні.

- А як же берегти своє здоров’я? (Думки дітей).

- Берегти своє здоров’я – це означає вести здоровий і активний спосіб життя: робити зарядку, ходити в походи, займатись посильною фізичною працею, відвідувати спортивні секції, любити і дотримуватись чистоти, тому що чистота – запорука здоров’я. А ще виробляти в собі добрі, корисні звички, позбавлятись та уникати поганих, шкідливих.

- Давайте пригадаємо, які звички корисні, а які – шкідливі? (Діти наводять приклади).

- Треба добре знати і завжди дотримуватись правил поведінки, які ви всі вивчали на уроках з основ здоров’я, щоб уникнути неприємностей і нещасних випадків. Ми любимо життя за те, що можемо насолоджуватися красою природи, радіти зустрічам із друзями, щодня дізнаватися про щось нове у світі, який нас оточує. Ваше життя тільки-но починається, і воно сповнене надіями та планами.

- Що потрібно для того, щоб ці плани здійснилися? Розшифруйте запис, прочитавши кожне зі слів ззаду наперед:

ИТСЕВ ЙИВОРОДЗ БІСОПС ЯТТИЖ

(ВЕСТИ ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ)

- Давайте з’ясуємо, що ж таке здоровий спосіб життя?

Для розкриття поняття «здоровий спосіб життя», вчитель може використати відеоматеріали, наочність, розробити презентацію «Здоровий спосіб життя».

3. Фізкультхвилинка.

Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити. (Встати і вийти із-за парт).

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки

І зроби чотири кроки. (Марширувати на місці).

Вище руки підніміть (Підняти руки,прогнутися).

І спокійно опустіть.

Руханки


Вправа «Не все так просто».

Мета: мобілізація уваги, мотивація до подолання труднощів, тренування координації рухів.

Правою рукою намалюйте у повітрі хрест. Це дуже просто. Лівою рукою намалюйте коло. Це також у всіх вийшло. А тепер спробуйте зробити це одночасно: правою рукою малювати хрест, а лівою – коло. В кого це вийде, повідомляє переможним вигуком.

Вправа «Комахи».

Мета: підняти настрій, спрямувати енергію в позитивне русло.

Вихідне положення: стати так, щоб можна було вільно розвести руки.

Опустити руки і почати тихенько дзижчати: «З-з-з», подібно до комах.

Імітація руками рух комариних крил. Злегка підняти руки і робити ними колові рухи. Поступово піднімати руки вище та збільшувати радіус обертання, інтенсивність і висоту звуку. Піднімати руки доти, аж поки вони зімкнуться над головою.

Усе повторити у зворотному порядку, опускаючи руки і стишуючи голос.



V. Закріплення та осмислення нового матеріалу.

1. Робота з роздатковим матеріалом.

- Подивіться на малюнки. Що негативно впливає на здоров’я?



2. Ігрова вправа «Так чи НІ».

Збереженню здоров’я сприяють ...

(Діти сигналізують картками «ТАК» чи «НІ»).

1) байдужість; 2) взаєморозуміння у сім’ї;

3) добра праця; 4) активний відпочинок;

5) ранкова зарядка; 6) ледачість;

7) паління; 8) чистота тіла;

9) раціональне харчування; 10) шкідливі звички;

11) неврівноваженість; 12) тривалий перегляд телевізору.

3. Вправа «Закінчи речення» (практична робота на картках).

Вчитель. - Об’єднайтеся у групи. Виконайте завдання на картках, на основі ваших знань.

1 група

Закінчи речення.



Для здоров’я корисно багато …

- гуляти на …;

- уживати корисну…;

- бути …;

- відмовитися від ….

2 група


Закінчи речення.

Здоровий спосіб життя – це дотримання …;

- правильне ...;

- щоденні заняття … і …,

- рухливими …;

- активна…;

- відсутність шкідливих …;

- у спілкуванні з оточуючими….

Висновок.

Допомагають зміцнити здоров’я … ігри, наприклад: …. Слід уникати … звичок, які руйнують здоров’я, наприклад: …. Щоб зберегти здоров’я, необхідно доглядати за собою, а саме: ….



4. Психогімнастика.

Вчитель. - Сідайте вільно, розслабтеся, подумки повторюйте за мною речення.

- Я лежу на теплому березі річки.

- Тихо плескають хвилі.

- Світить сонечко.

- Я спокійний(а).

- Я лежу на спині й дивлюсь на блакитне небо.

- Там пливуть хмаринки.

- Мені легко дихається.

- Я ніби перебуваю у стані невагомості.

- Моє тіло відпочиває у приємних променях сонця.

5. Обговорення ситуацій.

- Які поради ви б дали дітям у таких ситуаціях?

1) Миколка дуже любить дивитися телепередачі. Він витрачає на це чотири години на день.

2) Наталка прийшла на день народження до своєї подруги. Вона так зраділа солодощам, що з’їла їх набагато більше, ніж потребує її організм.

- Що важливого ви порадите своїм одноліткам?

6. Створення колажу.

Знову об’єднайтеся у групи за кольором фігур. Використайте малюнки з журналів, олівці та маркери для створення колажів. Оберіть представника, який презентує роботу вашої групи.

(Презентація колажів).

VI. Підсумки уроку

- Що важливого було на уроці?

- Як ви думаєте, що означає вести здоровий спосіб життя?

- А зараз стікерами покажіть як вам працювалося на уроці.


Наостанок, нехай кожен з вас побажає своєму сусіду по парті здоров’я.

«За мир у всьому світі – це значить за життя» (урок миру)

Форма проведення: гра - тренінг.

Мета: формування у молодших школярів понять: "дружба", "взаємодопомога". Виховання доброзичливого ставлення один до одного.

Очікувані результати:

• Засвоєння інформації про День Миру;

• Формування понять: «дружба»; «доброта».

• Оволодіння навичками колективної роботи; взаємодопомоги у вирішенні проблем.

Пристрої та матеріали:

- аркуші білого паперу, клейка стрічка, клей, олівці;

- маленькі зображення сонця, хмарок, квітів, посмішок, сердець, крапельок із білого паперу, малюнок грозової хмари, лист ватману із зображенням забрудненого океану;

- картки з текстом;

- музичний центр.
Хід заняття:

Ведучий. Діти, сьогодні ми будемо обговорювати одну з найважливіших тем – тему миру і дружби. Перш ніж розпочати розмову, я попрошу кожного з вас доповнити незавершені речення. В кінці нашої зустрічі ми порівняємо, чи змінилася ваша думка на тему миру і дружби. Цілком ймовірно, що ви відкриєте для себе щось нове, поглянете на свої відносини з друзями з іншого боку, відкриєте в цих відносинах щось нове…

(Учасникам зустрічі роздаються картки з початком речення)

• Друг це той, хто...

• Мир - це...

• З другом я часто...

• Приятель і друг не зовсім одне й те саме, бо...

• З другом можна...

• Я товаришую з… тому що...
(Учасники заходу продовжують фрази. По закінченні роботи відкладають картки на край столу до кінця заходу).
Ведучий. Чому люди святкують День Миру?

Для більшості людей планети Земля мир – це повсякденна реальність. На наших вулицях безпечно, ви ходите до школи. Там, де уклад суспільства міцний, безцінний дар миру може ніхто особливо й не помічати. Та чи всі діти на Землі живуть добре і щасливо? Для багатьох людей у сучасному світі спокійне життя — це лише казкова мрія, багато дітей страждають, вони не мають сім'ї, але мають багато горя. Для них, насамперед, і існує день Миру.

В 1982 році, в своїй резолюції Генеральна Асамблея ООН проголосила Міжнародний день миру (International Day of Peace) як день глобального припинення вогню і відмови від насильства. С тих пір свято, яке відзначається 21 вересня, залучило мільйони людей, охопивши багато країн та регіонів. Цей день закликає людей не тільки замислитися про мир, а й зробити щось заради нього.
Давайте разом подумаємо, чим ми можемо допомогти цим дітям. Яким би ви хотіли бачити світ, і що можна зробити, щоб світ став кращим?

З чого почати?

З чого взагалі все починається?
Наприклад, у кожного з нас є руки. Що ми можемо зробити цими руками?

(писати, навчатися у школі, допомагати вдома, грати на музичних інструментах, їсти, малювати, тощо)


Ведучий. Ми можемо робити руками багато хорошого. Але чому трапляється, що люди починають робити своїми руками погане: беруть в руки зброю, створюють бомби? Тому, що в голову приходять погані думки. Все в світі залежить від того, про що ми думаємо, які у нас думки. Чому так відбувається? Може тому, що люди не уміють дружити? Вони не знають, що таке дружба та мир? Навіщо потрібна дружба?

За допомогою вправи «Моя думка» , ви можете висловити свою точку зору на це питання.


Тренінг «Моя думка»

З протилежних сторін класу висять два плакати:

«Дружба у класі не потрібна."

«Дружба у класі потрібна.»

(Учням пропонується визначити свою позицію і стати біля того плакату, який відповідає їхній точці зору з цього питання.)
Мозковий штурм "Вислови свою думку"

«Дружба – це...". (Учасникам зустрічі пропонується відповісти на питання, що означає "дружба", навіщо вона потрібна людям? Усі відповіді записуються на плакаті. Ведучий резюмує і дає визначення поняттю "дружба", навіщо потрібна дружба людям?)

ДРУЖБА - є одним із видів особистих відносин, індивідуально - вибіркова, вільна і заснована на взаємній симпатії.

Друзі допомагають один одному самовіддано, "не у службу, а у дружбу".

Дружба - відносини, які тримаються на вірності, взаємодопомозі, відвертості й довірі.
Ігрова вправа "Знайди собі подібного".
Крок 1. Учасники стають в коло. Ведучий просить їх закрити ваших очі і не розмовляти один з одним. Ведучий прикріплює їм на спини маленькі малюнки (сонечко, хмаринка, квітка, серце і один малюнок грозові хмари).

Крок 2. Ведучий дає завдання дітям: «знайти собі подібного» і зайняти свої місця за столами. Розмовляти при цьому не можна.

Крок 3. Діти визначають, за який стіл вони сядуть.

Крок 4. Ведучий звертає увагу дітей на те, що один учень залишився і задає йому запитання: "Як почуває себе той, хто залишився поодинці, без друзів?".


Питання для обговорення:

1. З якими труднощами ви зіткнулися під час виконання цієї вправи?

2. Ви могли б впоратися без допомоги та підтримки?

3. Чи ви хочете допомогти світу?

Ведучий. Ми можемо допомогти світу? Щоб зробити це, ми завжди повинні пам'ятати про усе добре, що в нас є, використовувати це у своєму житті, у своїх словах і вчинках, дарувати добро тим, хто поруч з нами. Довіряти один одному. Надавати допомогу і знати, що ви комусь потрібні.
Енергізатор «Я – зірка».

Звучить тихо легка музика.

Ведучий. Сядьте зручніше і заплющіть очі. Зробіть два глибоких вдихи і видихи. Уявіть, що над вами висить золота зірка. Це – ваша зірка. Вона піклується, щоб ви були щасливими. Відчуйте її тепло. Уявіть, що ви теж випускаєте промінці ясного світла і це світло іде до всіх дітей у класі. Тепер надішліть своє світло людям, яких немає у цій кімнаті: батькам, знайомим, друзям. Попрощайтеся з зіркою і розплющіть очі.
Давайте пограємо у гру «Ланцюжок побажань»

Гра «Ланцюжок побажань».

(Перший учень кожного ряду отримує картку із зображенням посмішки . За сигналом ведучого діти передають картку на інший кінець ряду. Потім картка повертається назад, але з гарними побажаннями до того, кому вона передається).

Ведучий: - Вийшло?

Дітей: - Не дуже.

Ведучий. Важко було? Чому це сталося? Можливо тому, що ми не виявляємо наші найкращі якості кожного дня. Давайте робити це частіше. Тоді ми дійсно зможемо щось подарувати світові. Світ величезний. Кожен з нас є невеличкою частинкою земної кулі. Якщо кожна частинка буде чистою і доброю, то на Землі усе буде чистішим.

Ми це зараз спробуємо зобразити наочно.
Гра «Мій внесок у справу миру».

(На дошці вивішується ватман із зображенням брудного океану. Дітям роздаються аркуші білого паперу у формі маленьких крапельок. Кожному пропонується написати свої побажання, що б він хотів би подарувати світу. Крапельки прикріплюються до зображення океану.)

Ведучий. Наш океан став набагато чистішим, хоча ще залишилися темні плями. А це означає, що треба і надалі продовжувати дарувати світу добро і усе хороше. У Світі без миру, дружби і взаєморозуміння не прожити. Це повинен розуміти кожен і йти з цією думкою по життю.

Потрібен мир – тобі й мені

І всім на світі дітям!

Не тільки вранці навесні

Нехай нам сонце світить.

Потрібен мир, трава в росі,

Усміхнений нащадок.

Потрібен мир усім-усім,

Отриманий у спадок.

Ведучий. Підсумуємо нашу зустріч.

- Які результати нашої зустрічі?

- Як ви почували себе під час роботи?

- Взаємодія в межах групи допомагала чи перешкоджала вам?

- Що нового про дружбу і мир ви дізналися у процесі роботи? Чи змінилося ваше ставлення до тих записів, які ви зробили на початку виховної години?

Пропоную знову дописати початі фрази:

• Друг це той, хто...

• Мир - це...

• З другом я часто...

• Приятель і друг не зовсім одне й те саме, бо...

• З другом можна...

• Я товаришую з… тому що...
Ведучий. Давайте усі разом заспіваємо пісню «Сонячний круг».

Учасники заходу виконують пісню.

«Пусть всегда будет Солнце»

Автор текста (слов): Ошанин Л. Композитор (музыка): Островский А.




Солнечный круг, небо вокруг -

Это рисунок мальчишки.

Нарисовал он на листке

И подписал в уголке:


Пусть всегда будет солнце,

Пусть всегда будет небо,

Пусть всегда будет мама,

Пусть всегда буду я. - 2 раза


Милый мой друг, добрый мой друг,

Людям так хочется мира.

И в тридцать пять сердце опять

Не устает повторять:


Пусть всегда будет солнце,

Пусть всегда будет небо,

Пусть всегда будет мама,

Пусть всегда буду я. – 2 раза


Тише, солдат, слышишь, солдат,-

Люди пугаются взрывов.

Тысячи глаз в небо глядят,

Губы упрямо твердят:


Пусть всегда будет солнце,

Пусть всегда будет небо,

Пусть всегда будет мама,

Пусть всегда буду я. – 2 раза

Против беды, против войны
Встанем за наших мальчишек.

Солнце - навек! Счастье - навек! -

Так повелел человек.
Пусть всегда будет солнце,

Пусть всегда будет небо,

Пусть всегда будет мама,

Пусть всегда буду я! - 2 раза



Інформування «Звідки до нас прийшов Новий рік?»
За Петра ялинки в будинках не ставили, а прикрашали гілочками, хвойними лапами. А що було до цього?
За існуючим благородному і красивому звичаєм, до дня новорічного свята вирощували в діжках квітучі вишні - і "свічки світу" горіли поруч із квітами на маленькому деревце. Так з незапам'ятних часів в багатьох будинках на Новий рік покрита біло-рожевими і ніжними пелюстками благоухала, подібно ошатною нареченій, слов'янська новорічна вишня, а не колючий ялина.
Але справедливості заради, слід зазначити , що звичай наряджати ялинку той же дуже давній: йому близько двох тисяч років. Чому ж люди стали прикрашати дерева? Вже дуже велика була в давнину магія дерева. У відомому Гороскопі друінов (древніх кельтських жерців, що поклонялися лісу, деревам) характер і доля людини пов'язана з "його" деревом (у кожної людини, залежно від дати народження). Наші давні предки вірили, що в деревах живуть ще й духи рослинності і родючості, від яких нібито залежить урожай хлібів, фруктів і овочів. Але могутні духи були не тільки добрими, але і злими, і потрібно було їх умилостивити подарунками.
Ну а вже вічнозелена ялина займала особливе місце серед всіх дерев. Вона була священним центром, "світовим древом", що символізує саме життя і нове відродження з темноти і мороку. Саме на ній, найбільшою в лісі, щорічно, в кінці грудня (коли починався "сонячний" рік) люди "розвішували різні подарунки" для духів, щоб зробити їх добрішими, щоб отримати багатий врожай. Ось і приносилася викупна жертва, як би відтворює першу жертву створення світу.
Стародавні європейці підвішували до зелених гілках їли яблука - символ родючості, яйця - символ життя, що розвивається, гармонії і повного благополуччя, горіхи - незбагненність божественного промислу. Вважалося, що вбрані таким чином гілки ялини відводили злих духів і нечисту силу (до речі, ялинові гілки підвішували і до стелі, ближче до дверей). Наряджали ялинку іграшками.
А повідали світу про все про це чи то волхви, чи то древні німецькі пастухи. Потім цей веселий і затишний звичай проник в особняки і замки. А там росли принцеси. Виростаючи, вони виходили заміж за іноземних принців (так вже раніше було заведено) і приносили німецький зимовий звичай в інші країни Європи. Саме юна німецька принцеса, видана заміж за спадкоємця британського престолу, нарядила в кінці XVII століття першу ялинку в Англії. Інша принцеса з Німеччини навчила цього французів. До речі деякі вчені вважають, що перша ялинка була прикрашена в XVI столітті в м. Ельзасі (що належав раніше Німеччини, а зараз це частина Франції).
Пізніше ялинки (справжні новорічні, а не гілочки ялини і сосни) прийшли і до нас. Ну а як же інакше? Як без них? Але по правді кажучи, сталося це не за Петра I, а лише в 30-х роках XIX століття. Отже, років триста тому наші предки вірили, що, прикрашаючи новорічну ялинку, вони роблять злі сили добрішим. Зараз про злих силах давно забули (хоча вони напевно є), але без красуні-еелкі-справжнісінький, прямо з лісу, або красивою штучною - як і раніше не обходиться жоден новорічне свято.
І на закінчення слід, мабуть, сказати, що в Росії доля ялиночки склалася не просто.
Як і будь-яке західне нововведення, воно розвивалося з працею. Як відомо, звичай прикрашати житло ялинковими гілками пішов з Петра I. У 30-ті роки XIX століття ялинки ставилися на свято тільки в будинках петербурзьких німців. А публічно в столиці ялинки ставилися в столиці тільки в 1852 році. До кінця XIX століття еелкі стали головною прикрасою і міських і сільських будинків і в XX столітті були невіддільні від зимових свят аж до 1918 року, коли через приналежність прикрашеної ялинки до Різдва (тобто релігії церкви) вона була заборонена на цілих 17 років ( до 1935). І тільки в 1949 році 1 січня став неробочим днем. Так що ставити ялинки в будинках це не таке вже й давнє винахід, як може здатися. Йому у нас на Русі років 60-65 (не більше).

Ігри на свіжому повітрі


1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка