Матеріали VІІІ міжнародної науково-практичної конференціїз питань патріотичного виховання молоді



Сторінка6/34
Дата конвертації11.04.2016
Розмір6.99 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34

1. Ігри спортивно - пізнавальні:

- гурток бойового мистецтва «Спас» - спортивні змагання та показові виступи на патріотичних заходах місцевого, районного, обласного та республіканського рівнів;

- військово-патріотичний гурток «Джура» - члени гуртка складають основу команд при проведенні військово-спортивних свят та беруть участь в показових виступах на патріотичних заходах різних рівнів.

2. Ігри мистецько-навчально-пізнавальні:

- фольклорно-хореографічний гурток «Козацький герць» - пропаганда народного танцю та впровадження в систему підготовки членів гуртка БМ «Спас» танцювальних елементів гопака;

- театральний гурток – сценічно-ігрові вистави з нагоди державних свят, або тематичні «Голодомор 1932 – 1933 рр. – геноцид українського народу.», «Під пекучим сонцем Афгану» (до річниці виводу радянських військ з Афганістану), «Ім’я твоє не відоме, подвиг твій безсмертний» ( до Дня Перемоги) і т.д.

3. Гра-праця:

- гурток «Юного журналіста» - випуск шкільних газет «Розкрилля» та «Форум».

Виходячи з вищевказаного, ми бачимо, як кожна окремо взята ігрова діяльність є органічною складовою всієї системи патріотичного виховання в ігровому просторі навчального закладу.

Цікавими з нашої точки зору, для підсумкового закріплення набутих знань протягом навчального року, можуть бути тактичні ігри на природі, такі як:



  • «Вишкіл джур» - підсумкові військово-польові заняття-навчання з практичного застосування набутих військово-прикладних знань;

  • «Великолузька Січ» - інтегрований семінар-тренінг з історичного, екологічного та туристського краєзнавства з учнівською молоддю Василівського району. Особливістю даного семінару є проведення в його рамках військово-патріотичного козацького вишколу «Побратим». Під час його проведення з учнів представників різних навчальних закладів району формуються інтегровані курені. Кількість куренів залежить від загальної кількості учнів, що приймають участь в семінарі. Проживають учасники в таборах своїх навчальних закладів, а всі конкурси та завдання виконують в складі змішаних інтегрованих команд. Завдяки цьому вирішуються наступні завдання:

  • перемогу на певних етапах та в грі вцілому отримують не навчальні заклади, а команди-курені з учнями з різних шкіл, що дає змогу зняти питання деколи не здорового протистояння та якості суддівства;

  • під час гри учні навчають учнів, маючи змогу на відповідних етапах проявивши лідерські якості та необхідні знання і уміння, очолити команду-курінь;

  • зміцнення дружніх стосунків між учасниками інтегрованого семінару, навчальними закладами та молодіжними організаціями;

  • вивчення досвіду роботи з різних напрямків та видів патріотичного виховання та популяризація використання елементів козацького виховання і козацького бойового мистецтва «Спас»;

  • обмін досвідом та удосконалення методики роботи керівників гуртків і наставників у процесі підготовки та проведення вишколу;

  • встановлення чіткої мотивації учнів у вивченні історії рідного краю;

  • практичне підведення підсумків роботи різнопрофільних гуртків, перевірка та підвищення рівня компетентності керівників та членів гуртків.

Враховуючи те, що колектив школи працює над реалізацією перспективного плану науково-практичного проекту«Громадянське виховання учнів в умовах розробки і реалізації моделі адаптивної школи»,вся методична робота школи підпорядкована виконанню завдань формування та соціалізації дитини через гру. Тому всі запропоновані вище ігрові напрямки можуть використовуватись як самостійно, так і в комплексі з іншими ігровими формами з патріотичного виховання. Та все ж таки більш ефективною є ігрова модель, коли учень поступово залучається до ігрового простору навчального закладу починаючи, наприклад, з участі в патріотичних іграх-святах в початкових класах, надалі в середній ланці залучається до учнівського самоврядування з виконанням функцій як виборця, так і рольових обов’язків згідно з виборчою посадою. Дуже важливо при входженні дитини до загальношкільного ігрового простору допомогти їй віднайти справу за інтересом, залучити до участі в одному з шкільних гуртків чи секцій, надати можливість самореалізуватись відчути свою значимість і свою частку в загальному успіху.

Будь-яка гра завжди має правила і ставить перед учасниками-гравцями завдання в досягненні певної мети: виграш, перемога, залучення нових гравців і т.і. У нашому ж випадку це сприяння патріотичному вихованню, осмислення себе, своєї особистості як частинки великого українського народу. А це значить, що ігровий простір не повинен обмежуватись лише рамками навчального закладу. Кроками до успіху і сходинками до особистих перемог є участь учнів в селищних, районних, обласних та Всеукраїнських патріотичних заходах, що не лише розширюють ігрову територію, придають їй значимість, авторитетність і довершеність , а й стимулюють та мотивують ігрову діяльність учнів.

Отже, маємо надію, що планомірна і системна робота з використанням різних форм, методів, вправ і видів ігрової діяльності дозволить досягти поставленої мети та отримати позитивний результат.




Синівська любов до рідної землі – основа козацької педагогіки
Коротчук Є.В.

Магістр I курсу медичного факультету ЗДМУ
За рішенням ЮНЕСКО всі цивілізовані народи відзначають у 2014 році 200-літній ювілей з дня народження видатного сина українського народу Т.Г. Шевченка, який закликав любити Україну так, як любив її він сам:

Я так її, я так люблю

Мою Україну убогу,

Що проклену святого бога,

За неї душу погублю [1, с40].

З давніх часів людство виробляло та вдосконалювало певні механізми впливу на підростаючі покоління, виробляло різні виховні системи, що на меті мали виховання повноцінних членів суспільства. Проте, якщо мета виховання є спільною для усіх націй світу, то шляхи її досягнення є досить різноманітними і залежать від історичної долі тієї чи іншої нації.

Справжнім феноменом патріотизму в історії України безумовно є козацтво. Воно глибоко і різнопланово вплинуло на історичну долю українського народу, на формування національної самосвідомості. Багатовіковий визвольний козацький рух зумовив унікальне явище не лише східнослов’янської, а й світової культури – козацьку педагогіку.

Національне виховання починається з раннього дитинства і підвалини його закладаються у родині, проте не маючи чітких орієнтирів державного характеру ми є свідками того, що в Україні питання моральності суспільства та духовного відродження країни останнім часом є доволі актуальним.

Козацька педагогіка – як складова народної педагогіки, є наукою про виховання мужності, патріотизму, доброти, всесвітнього братерства, взаємодопомоги, фізичної досконалості, віри у свої сили, можливості. Сутність козацької педагогіки полягає у системі знань про закономірності формування світоглядних позицій українця, збагачення підростаючих поколінь інформацією про здоровий спосіб життя, норми взаємостосунків, а також процес самовдосконалення, самоосвіти.

Розглядаючи українське козацтво ХУІ-ХУШ століття, ми бачимо що система освіти була побудована на принципах гуманізму, демократизму й народності, а в учнівських колективах широко впроваджувались принципи самоврядування.

У Запорізьких школах усі мали рівні права та обов'язки. Найвищими якостями вважалися патріотизм, готовність віддати життя за волю і свободу країни, чесність, самодисципліна, взаємодопомога. У духовному житті молоді козацькою педагогікою відводилась особлива роль лицарській честі і звитязі. Кожен молодий козак прагнув розвинути в собі ці шляхетні якості. Великий виховний вплив на дітей мали різноманітні види духовного мистецтва (декоративно-ужиткове, музичне, танцювальне, тощо) та фольклорне виховання (пісні, думи, легенди, перекази, балади, прислів'я, приказки тощо). Вони були пройняті вільнолюбним козацьким духом, пізнавально-виховним потенціалом національної символіки.

Українська козацька система виховання - глибоко самобутнє явище, аналогів якому не було в усьому світі. Вона мала кілька ступенів. Передусім - дошкільне родинне виховання, яке утверджувало високий статус батьківської і материнської козацької педагогіки. Другий ступінь козацького виховання можна назвати родинно-шкільним. Пізніше козаки, які прагнули знань, училися у вітчизняних колегіумах та у відомих університетах Європи.

Важливе місце в духовному житті молоді козацька педагогіка відводила неписаним законам, які складали кодекси лицарської честі та звитяги. Кодекс лицарської честі містив такі якості особистості:

Любов до батьків, до рідної мови, у ставленні до Батьківщини, вірність у коханні, дружбі, побратимстві.

Готовність захищати слабших, турбуватися про молодших, зокрема, про дітей.

Шляхетне ставлення до дівчини, жінки, бабусі.

Непохитна вірність ідеям, принципам народної моралі, духовності (правдивість і справедливість, працьовитість і скромність тощо).

Відстоювання повної свободи і незалежності особистості, народу, держави.

Турбота про розвиток національних традицій, звичаїв та обрядів, бережливе ставлення до природи, землі.

Прагнення робити пожертвування на будівництво храмів, навчально-виховних і культурних закладів, пам'яток історії та культури.

Цілеспрямований розвиток власних фізичних і духовних сил, волі, можливостей свого організму.

Уміння скрізь і всюди чинити благородно, шляхетно, виявляти лицарські чесноти.

Це все говорить нам про те, що педагогічна думка в Україні розвивалась не на пустому місці, а на основі багатостолітнього виховного досвіду народу та під впливом педагогічних ідей визначних діячів братських шкіл та шкіл Запорізької Січі, які значною мірою пожвавили розвиток шкільної освіти, провели глибоку системну організацію педагогічного процесу в Україні, сприяли глибокому національному вихованню, всебічному розвитку підростаючого покоління, вихованню в них почуття патріотизму, гуманності. Саме в цих школах було ретельно розроблено і глибоко продумано зміст процесу навчання, чітке методичне забезпечення цього процесу. Отже, учителі України достатньо чітко зрозуміли важливість таких педагогічних вимог, як послідовність і систематичність у навчальному процесі. Щодо козацької педагогіки, то у цю добу було розроблено чітку систему української освіти та виховання, тісно пов'язану з свободолюбивим духом козацтва, побратимства, основою якої були принципи гуманізму, демократизму, народності, ідеї українознавства .

Такий послідовний і продуманий розвиток освіти був зумовлений тим, що український народ завжди прагнув до грамоти, освіти, обстоював збереження національного, народного духу, православної віри, любові до рідної землі, мови, традицій, звичаїв. Тому сьогодні ми просто зобов’язані не забувати ці ідеї, а широко їх використовувати. Ми завжди повинні пам’ятати звернення Кобзаря до нащадків:

Свою Україну любіть,

Любіть її… Во время люте,

В останню, тяжкую минуту

За неї Господа моліть! [1, с.20].



Література

Шевченко Т.Г. Зібрання творів у шести томах. / Т.Г.Шевченко. – К.: Наукова думка, 2003. – Т.2. – 781с.




Методика військово-патріотичного виховання в системі КЗ «Запорізький обласний центр туризму і краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді» ЗОР
Ніколаєв О.С.

методист КЗ «Центр туризму і краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді» ЗОР
Комунальний заклад «Запорізький обласний центр туризму і краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді» Запорізької обласної ради (далі – Центр) є координатором патріотичного виховання учнівської молоді в Запорізькій області від Департаменту освіти і науки Запорізької облдержадміністрації. Основним інструментом у виховному процесі є організація обласних масових очних і заочних заходів. Базовими заходами центру з військово-патріотичного напряму для учнівської молоді є: ІІ обласний етап Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-спортивної патріотичної гри Українського козацтва «Сокіл» («Джура»), ІІ обласний етап Всеукраїнської військово-патріотичної спортивної гри «Зірниця», Обласна скаутська експедиція-практикум «Гілея» та обласний заочний конкурс пошукових робіт «Твої герої Запорізький край».

У 2013 році педагогічною радою Центру прийнято рішення про формування робочої групи, яка, враховуючи нормативні документи та багаторічний досвід виховної роботи з дітьми, повинна розробити перспективну програму з патріотичного виховання. Ця програма повинна охопити всі гуртки Центру, не зважаючи на їх напрямок роботи. Програма повинна систематизувати та покращити ту виховну роботу, яка ведеться протягом багатьох років.

КЗ «Центр туризму» ЗОР об’єднав в своїх стінах представників одних з найбільших в Україні дитячих та молодіжних організацій: Обласний штаб Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-спортивної патріотичної гри Українського козацтва «Сокіл» («Джура»), Запорізький обласний осередок Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Національна організація скаутів України», Обласна скаутська дитяча організація «Скаути Запорожжя», Асоціація скаутів України тощо, які працюють у гуртках патріотичного та краєзнавчого напряму. Головною місією цих організацій є служіння Україні через патріотичне виховання учнівської та студентської молоді. Водночас у навчально-виховному процесі відбувається інтеграція системи освіти з виховною системою дитячих та молодіжних громадських організацій, а також об’єднує школярів, забираючи з вулиць міста.

Одним з найпоширеніших виховних напрямів центру є Скаутинг. Скаутинг – це навчально-виховна система, що ґрунтується на повчально-виховній скаутській системі та загальнолюдських цінностях, які відображені в скаутському законі і обіцянці. Навчально-виховна система скаутингу полягає у використанні скаутських методик та педагогічних технологій на основі самоврядування. Скаутська навчально-виховна система складається з восьми складових частин:



Скаутський закон.Це кодекс життя кожного скаута й всіх членів Скаутської організації. Скаутський закон, практично застосовуваний у повсякденному житті, надає розуміння молодою особистістю життєвих цінностей, які є основними для формування патріота і громадянина України.

Скаутська обіцянка.Це особисте зобов'язання, яке кожен хлопець чи дівчина дає перед групою однолітків, коли вирішують приєднатися до Скаутського руху. Даючи скаутську обіцянку, дитина приймає свідоме й добровільне рішення прийняти Скаутський закон і взяти на себе відповідальність за це рішення, докладаючи особистих зусиль («роблячи все, що в його/її силах»). Обіцянка – це перший символічний крок у процесі самовиховання.

Навчання та виховання через справу – дієвий підхід до освіти та виховання в Скаутському русі.

Самоврядування в малих групах. Командна система (або система патрулів, як її часто називають) – це самостійна організація дітьми їх колективної життєдіяльності: планування колективних творчих діл та комфортних взаємовідношень, їх реалізація й оцінка. Самоврядування в скаутингу не може бути без повноцінної творчої діяльності, яка основується на проектному методі. Вона також дозволяє скаутам розвити конструктивні взаємовідношення з іншими молодими людьми й дорослими, навчитися жити відповідно до демократичної форми самоврядування.

Система символів. У скаутському Русі символічна основа – це кілька символів, що персоніфікують виховну пропозицію для певного вікового діапазону. Ціль символічної основи – глибше зміцнювати уяву, дух шукання пригод, здатність молоді до творчості й винахідливості, стимулюючи розвиток, згуртованість і солідарність в середині групи.У кожній віковій групі є своя індивідуальна символічна основа, що відповідає рівню зрілості вікової групи й сконцентрована на певних виховних потребах, характерних для даної вікової групи.

Прогрес особистості.Особистісний прогрес – це елемент, що допомагає кожній молодій особистості розвинути внутрішню мотивацію, щоб бути свідомо й активно трансформованою у власний розвиток. Це дозволяє молодій особистості прогресувати згідно зі своїм темпом у загальному напрямку виховних цілей вікової групи, набути впевненості й усвідомити досягнутий прогрес. Для ефективної реалізації цього елементу обов’язково повинен бути розроблений план особистого розвитку для кожного учасника патруля.

Життя в гармонії з природою.Через величезні можливості, які природний світ дає для розвитку фізичного, інтелектуального, емоційного, суспільного й духовного потенціалу молодій особистості, природне середовище являє собою ідеальне місце для застосування скаутського методу. Воно сприяє всебічному розкриттю особистості. Крім того, цей елемент є одним з основних у скаутської діяльності, а краєзнавство і туризм, у свою чергу, сприяє формуванню екологічної свідомості і поведінки у скаутів.

Підтримка дорослих.Дорослі у скаутингу виконують роль наставників. При встановленні мети перед дитячим колективом наставник не нав’язує особистого рішення, а розглядає самоуправління як спосіб підготовки юних організаторів і управлінців. Від скаут-лідера залежить, чи зможуть діти взяти на себе відповідальність у рішенні складних організаційних питань. Він повинен наділити юних скаутів реальними повноваженнями, переконати дітей у тому, що крім них виконати ці повноваження ніхто не зможе, що їх колективна справа має велику значимість.

Всі складові частини скаутської навчально-виховної системи діють виключно спільно.

Не зважаючи на те, що скаутській виховній системі більш 100 років, з розвитком молоді та інформаційних технологій вона змінюється і тому є інноваційною.

Аналіз світового досвіду з навчання, розвитку та виховання дітей і молоді виразно свідчить про дієвість й ефективність скаутської навчально-виховної системи. Вона працює і розвивається у світі понад 100 років у 217 країнах, це більш за 38 мільйонів скаутів. Всі скаутські організації об’єднані в одну єдину Всесвітню організацію скаутського руху, в яку входить і Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Національна організація скаутів України». Мета всіх скаутів світу – своїми вчинками зробити світ кращим.



Література

Біла книга національної освіти України\ Акад. пед. наук України; за ред. В. Г. Кременя,2009. – Київ, 2009. – 198 с.

Сущенко Т. И. Основи внешкольной педагогики: пособие длля класных руководителей, педагогов внешкольных учиреждений. – Мн.: Бел. Навука, 2000. – 221 с.

Ніколаєв О. С. Скаутинг і краєзнавство: Навчальна програма.– Запоріжжя: КЗ «ЗОЦТКУМ» ЗОР, 2012. – 47 с.

Скаутські ігри: Навчально-методичний посібник / Автор-укл. О. С. Ніколаєв.– Запоріжжя: КЗ «ЗОЦТКУМ» ЗОР, 2012. – 46 с.

Бондар Л. Введение в Скаутинг «Книга для родителей и других взрослых». Всемирная Организация Скаутского Движения. – Женева Швейцария, 1996.

Гурин Э. А. Пионерия и скаутизм: от конфронтации к сотрудничеству. – Киев, издательство ЦК ЛКСМУ (МДС) «Молодь», 1991.

Бондар Л.А. Скаутинг. Книга для скаута. Всемирная Организация Скаутского Движения. – Женева Швейцария, 1993.



ІІ секція
виховання громадянина та патріота в системі освіти


ГРОМАДЯНСЬКІСТЬ РОДОВИХ СУБ’ЄКТІВ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ: РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ
Арабаджиєв Д.Ю.

Кандидат політичних наук, доцент, доцент кафедри соціальної роботи Запорізького національного технічного університету
Законом України «Про освіту» визначено, що вона є основою інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Також у вказаному документі знаходимо, що метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

Для реалізації вказаної мети всі учасники освітнього процесу не тільки повинні знати, на яких засадах ґрунтується вітчизняна освіта, відповідно до чинного законодавства, але й усвідомлювати сутність таких базових, світоглядних понять як гуманізм, демократія, нація і національна самосвідомість, міжнаціональна і міжетнічна толерантність тощо.

Як ми бачимо із другого варіанту терміну «громадянин», він передбачає наявність у людини певного розуміння сутності понять суспільне благо, народ, батьківщина, тобто зумовлює наявність, окрім юридичної складової, певного рівня соціально-філософської рефлексії та політичної грамотності. У зв’язку з цим ми можемо вести розмову про ще одне поняття – «громадянськість», яке, окрім юридичного статусу особи, передбачає і усвідомлення нею своєї ролі і місця у тому суспільному утворенні, в якому вона перебуває. Також перед такою особою можуть постати питання і про ознаки «громадянськості», її складові, питання про те, завдяки сукупності яких факторів, окрім юридичних, людина може відчувати свою належність до громадянства. Тобто ідентифікувати себе як громадянина певного суспільного утворення. При першому ж наближенні до цієї теми ми можемо назвати такі «ідентитети громадянськості» як територія, культура, мова, звичаї тощо.

Особливо серйозними повинні бути вимоги до тих представників родового суб’єкту освітнього процесу, від яких безпосередньо залежить, формування майбутніх громадян у повному спектрі тлумачення цього поняття, тобто від науково-педагогічних кадрів.

Значний внесок у дослідження проблематики функціонування національної ідеї та ідентичності в цілому зробили вітчизняні вчені Л.Нагорна, Ю.Тищенко, С.Горобчишина, Д.Ковриженко, І.Курас, М.Обушний, І.Кресіна, С.Єфремов, В.Степаненко, О.Майборода, Л.Шкляр, О.Олійник, О.Пахльовська, Г.Палій, Р.Додонов, С.Мофа, М.Степико, О.Кіндратець й зарубіжні дослідники В.Тишков, Я.Коллар, Б.Андерсен, Е.Сміт.

В той же час компаративними дослідженнями в цій галузі та саме проблемою ідентичності як чинника формуванні громадянськості науковці займалися небагато. В цьому контексті варто згадати розвідки В.Вербець, С.Мітряєва, О.Проскуріна та особливо відзначити наукові розробки В.Циби. Також не можна оминути увагою таких авторів концепції громадянської освіти в Україні як: С.Позняк, О.Пометун, П.Вербицька, О.Войтенко, Ю.Найда, Н.Софій, О.Суслова, Дж.Бетелл, Д.Ройл та ін.



Мета статті – проаналізувати поняття та еволюцію становлення, розвитку і функціонування концепції ідентичності родових суб’єктів освітнього процесу як чинника формування громадянськості у сучасному суспільстві. Постановка мети обумовлює розв’язання таких завдань:

  1. провести операціоналізацію понять ідентичності, громадянськості;

  2. проаналізувати ідентичність в контексті формування громадянськості учнівської молоді.

  3. визначити детермінанти дослідження ідентичності родових суб’єктів освітнього процесу як чинника формування громадянськості.

З метою виконання визначених завдань Міжвузівським дослідним центром «Політика і освіта» ЗОІППО Запорізької обласної ради з 13 по 18 жовтня 2011 року проведено соціально-політичне опитування на тему: «Політична обізнаність студентів вищих навчальних закладів: регіональний аспект» Протягом березня-квітня 2012 року проведено опитування на тему: «Громадянська і політична ідентичність студентів вищих навчальних закладів: регіональний аспект». Протягом 2013 року проведено опитування на тему: «Правова культура як фактор формування громадянської компетентності учасників освітнього простору». Вибірка склала 1700суб’єктів освітнього простору регіону, зокрема 1000 респондентів студентів п’яти вищих навчальних закладів м.Запоріжжя, 94 учня загальноосвітніх навчальних закладів, 88 неповнолітніх засуджених, які відбувають покарання у закладах пенітенціарної системи. Результати дослідження демонструють тенденції щодо розвитку ідентичності суб’єктів освітнього процесу, які умовно можна виділити за такими блоками:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка