Матеріали VІІІ міжнародної науково-практичної конференціїз питань патріотичного виховання молоді



Сторінка19/34
Дата конвертації11.04.2016
Розмір6.99 Mb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   34

ЗБАГАЧЕННЯ ЗМІСТУ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
Цибуліна І.В.

Кандидат наук з державного управління Харківської уманітрано-медагогічної академії
Процеси державного будівництва незалежної України відбуваються на засадах гуманізму, демократії, соціальної справедливості, що має забезпечити усім громадянам рівні стартові можливості для розвитку та застосування їхніх потенційних здібностей. Це зумовлює актуальність національно-патріотичного виховання та необхідність поглиблення його змісту щодо виховання національно свідомих громадян, справжніх патріотів своєї Вітчизни.

Базою системи виховання української молоді є національна ідея, яка має роль консолідуючого фактора в становленні молодого покоління, формування у нього активної громадянської позиції, відповідальності за себе, за свою країну.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про вищу освіту» серед основних завдань вищого навчального закладу є формування особистості шляхом патріотичного, правового, екологічного виховання, утвердження в учасників освітнього процесу моральних цінностей, соціальної активності, громадянської позиції та відповідальності, здорового способу життя, вміння вільно мислити та самоорганізовуватися в сучасних умовах [2].

Патріотичне виховання − це процес цілеспрямованого та організованого впливу на свідомість, поведінку молоді щодо формування почуття любові до Батьківщини засобами виховання високих громадянських, моральних, психологічних, професійних та фізичних якостей, необхідних для реалізації інтелектуального і творчого потенціалу особистості в інтересах всебічного розвитку суспільства, забезпечення готовності до захисту Вітчизни .

Патріотичне виховання є складовою частиною загального виховного процесу та є окремим напрямом діяльністю органів державної влади, навчальних закладів, громадських організацій щодо формування у громадян патріотичної свідомості, почуття любові до своєї країни України, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків.

Патріотичне виховання охоплює своїм впливом усі покоління, пронизує всі сторони життя (соціальну, економічну, політичну, духовну, правову, педагогічну) і спирається на державу. її історію, культуру, право, освіту.

Основні напрями патріотичного виховання учнівської та студентської молоді визначено низкою нормативних документів, зокрема:

– Програмою патріотичного виховання учнівської та студентської молоді в навчальних закладах України, затвердженою спільним наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України від 21 жовтня 2013 року № 1453/716/997;

– Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2013 року № 299-VII «Про відзначення 70-річчя звільнення України від фашистських загарбників»;

– Національною стратегією розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, схваленою Указом Президента України від 25 червня 2013 року № 344;

– Концепцією допризовної підготовки та військово-патріотичного виховання молоді, схваленою Указом Президента України від 25 жовтня 2002 року № 948 (зі змінами);

– Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 року № 360 «Про затвердження плану заходів на 2013-2015 роки з підготовки і відзначення 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років»;

– Концепцією національно-патріотичного виховання молоді, затвердженою наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27 жовтня 2009 року № 3754/981/538/49 (зі змінами).

Виходячи з положень перелічених документів, можна зробити висновок, що головним завданням патріотичного виховання молоді є становлення громадянина-патріота України, готового будувати її суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, як це зазначено в Конституції України [1].

Саме тому зусилля педагогів сучасної вищої школи повинні бути спрямовані на реалізацію основних положень Концепції національно-патріотичного виховання молоді щодо формування у молоді національної гідності, готовності до виконання громадянських та конституційних обов’язків, досягнення високої культури взаємин, набуття соціального досвіду, фізичної досконалості, художньо-естетичної, інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури [3].

Основними формами патріотичного виховання студентів є:

– інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, подорожі до джерел української культури, історії держави,

– діяльнісно-практичні (екскурсії, свята);

– інтегративні (гуртки);

– діалогічні (бесіда, спілкування);

– індивідуальні (творчі завдання, індивідуальна робота);

– наочні (музеї, кімнати, книжкові виставки, тематичні стенди тощо).

Важливе місце у патріотичному вихованні займає участь учнів у масових заходах патріотичного змісту, серед яких відзначення державних та релігійних свят, проведення тематичних вечорів, зустрічей з видатними людьми, конкурсів, фестивалів, виставок, участь студентів в організації Дня Незалежності, Дня знань, Дня захисника Вітчизни, Свята Перемоги тощо.

Виховання почуття пошани до державної символіки суверенної України відіграє важливу роль у системі патріотичного виховання студентів. Адже саме державна символіка покликана формувати громадянську гідність, патріотичні почуття, впевненість молоді у майбутньому своєї держави.Всі ці заходи повинні сприяти утвердженню у студентства, як представників молодого покоління, почуття патріотизму та національної самосвідомості, формуванню гуманістичного світогляду; високих моральних, культурних, національних та загальнолюдських цінностей, що зміцнить духовну та моральну єдність суспільства.



Література

Конституція України – www:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.

Закон України «Про вищу освіту» –www:http://osvita.ua/legislation/law/2235/.

Концепція національно-патріотичного виховання молоді (спільний наказ Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства оборони, Міністерства культури і туризму, Міністерства освіти і науки України від 27.10.2009 № 3754/981/538/493) » –www: http://www.mil.gov.ua/diyalnist/v%D1%96jskovo-patr%D1%96otichna-robota/normativno-pravova-baza-vijskovo-patriotichnogo-vihovannya/konczepcziya-naczionalno-patriotichnogo-vihovannya-molodi.html




Є ТАКИЙ МУЗЕЙ У МЕЛІТОПОЛІ
Черних В.І.

Вчитель української мови та літератури ЗОШ № 7 м. Мелітополь
Чи знаєте ви, що прототипом Вані Солнцева, - героя книги Валентина Катаєва «Син полку», був хлопчик Ваня Раков? А про те, що відома актриса кіно і театру Еліна Бистрицька була дочкою полку? Чи відомо вам, що вихованцями військових частин були уславлені радянські космонавти Костянтин Феоктистов і Володимир Шаталов? До речі, останній уже, ставши Героєм Радянського Союзу, очолив полк «синів полку», тих, хто в юному віці, одягнувши військову форму, перешиту на їхній зріст, воював проти загарбників.

А скільки їх було, юних захисників Батьківщини? Виявляється, навіть більше, ніж полк: у діючій армії в 1941-1945 роках було 60 тисяч хлопчиків і дівчаток, з них 18 тисяч українців, 17 тисяч росіян, 2,5 тисячі білорусів.

Про все це, як і про подвиги малолітніх воїнів розповідають стенди музею «Юні захисники Батьківщини», який з 1997 р. діє в Мелітополі при школі № 7. Ініціатором його створення стала завуч школи Лариса Миколаївна Николенко за підтримки директора школи Валерія Степановича Мордасова. Кілька років учні під керівництвом Лариси Миколаївни і вчителя історії Полівкіної Тамари Василівни та колишнього юнги – чорнофлотця В.А.Прокопова розшукували матеріали про синів і дочок полків, про участь їх у війні, про партизанів-підпільників, зустрічалися з тими, хто залишився живим, пройшовши у дитячому віці пекло війни. А залишилося їх уже зовсім мало…

І в день 54-ї річниці визволення Мелітополя від німецько-фашистських загарбників – 23 жовтня 1997 року був урочисто відкритий музей, який розкриває маловідому сторінку Великої Вітчизняної війни. За минулі роки його експонати значно поповнилися. В школі відкриті зали бойової Слави 126 Горлівської дивізії (22.10.1998 р.), 30-ї Гвардійської Іркутсько-Пінської мотострілецької дивізії (06.06.2004 р.) під керівництвом Николенко Л.М., «Біль моя, Афганістан!» (15.10.2001 р.), Мелітопольського авіатранспортного полку (20.11.2001 р.) під керівництвом Черних В.І.

Музей став осередком героіко-патріотчного виховання молоді, яка на прикладах своїх колишніх ровесників вчиться мужності, патріотизму. Особливо ця робота активізувалася після прийняття Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р.». Нині в музеї оформлено 16 стендів з матеріалами і документами про дітей війни.

На чотирьох стендах зібрані матеріали про синів і дочок полків України, п’яти – Білорусії під назвою «Орлята Білоруських лісів».

Таких музеїв, які присвячені юним захисникам, на території колишнього Радянського Союзу тільки чотири: у Курську, Санкт-Петербурзі, Нижньовартовську Тюменської області та єдиний на Україні – у Мелітополі.

Багатющий матеріал, який збирався роками, надав школі Прокопов Віктор Антонович, який і сам з 11-ти років був на війни юнгою 73-го полку ППО Чорноморського флоту. Хлопчик допомагав воїнам, як міг: підносив снаряди під час бою, ходив у розвідку, не відмовлявся ні від якої роботи.

В музеї зібрані листи, спогади, фотографії більш ніж 360 чоловік, тих дівчаток та хлопчиків, дитинство яких не просто опалило полум’я війни, а які безпосередньо опинилися у вогнищі бойових дій. З фотографій, що виставлені на стендах, дивляться дитячі обличчя. Під час війни дехто з цих дітей знаходився у розташуванні військових частин з 9-ти, а один і навіть з 5-ти років.

Присутність дітей – воїнів серед солдатів нагадувала про їхніх синів – підлітків, що залишилися вдома. І кожен з воїнів намагався свої батьківські почуття звернути до цих дітей, багато з яких втратили і батька, і матір.

Юні захисники робили недитячі справи: витягали поранених з поля бою, допомагали чистити зброю, гармати, ходили у розвідку, готували їжу, доглядали поранених.

З музейних стендів на нас дивляться оченята дітей – воїнів з неймовірною долею:



  • Гриша Двоєглазов був поранений 18 разів і знову повертався до своєї частини;

  • Валя Пономарьова витягла з під куль 162-х поранених солдатів та офіцерів;

  • Сергій Альошков у 5 років опинився у військовій частині, а у 6 років за врятування документів штабу був нагороджений медаллю «За бойові заслуги».

Нині очолює музей дочка Лариси Миколаївни Николенко – вчитель німецької мови Олена Петрівна Іванюк.

Про бойовий шлях неодноразово розповідали учням та гостям школи Герої Радянського Союзу Опришко М.О. та Лобачов М.Г., голови ради ветеранів міста Дєдушев А.І. та Захарі І.М., голова ради ветеранів працівників освіти Горський М.П., учасники Великої Вітчизняної війни Пасечник М.Д. та Колодін І.І.

На базі музею постійно проводяться зустрічі учнів школи з ветеранами війни, уроки мужності, конференції для вчителів міста та області. Ветерани Великої Вітчизняної війни бажані гості шкільного музею.

Мешканці Мелітополя – поет Віктор Орлов та композитор Юрій Логінов разом написали пісню «Сини полків», що стала Гімном музею.

Написані книжки про мелітопольських синів полків Прокопова В.А. «Верность» та Кравко В.М. «Последнее задание».

В оглядах-конкурсах шкільних музеїв наш музей «Юні захисники Батьківщини» ЗОШ № 7 займає: перше місце у Мелітополі, перше місце у Запорізькій області.

Музею у 2004 році Міністерством освіти та науки присвоєно звання «Зразковий музей».


Патріотичне виховання, як складова роботи соціально-педагогічного закладу в літній період
Чернявська О.О.

Студентка V курсу факультету психології та соціальної роботи Ніжинського державного університету ім.М.Гоголя
Автор статті розкриває сутність патріотичного виховання та його важливість для формування громадянської позиції підростаючого покоління в умовах сьогодення, зпираючись на досвід роботи з патріотичного виховання соціально-педагогічного закладу «Мистецька Січ»

На сучасному етапі серед пріоритетів державної політики є особистісна орієнтація на забезпечення необхідних умов для підтримки, розвитку та творчої самореалізації дітей, формування громадянина-патріота України [4]. Україна – досить молода держава, що перебуває на шляху радикальних політичних, соціальних та економічних перетворень, обравши шлях, національного відродження, соціально зорієнтованої економіки, розбудови нового громадянського суспільства. Суверенній Україні для побудови нового громадянського суспільства необхідні громадяни, які мають глибоко усвідомлену життєву позицію, тобто патріотизм набуває особливого значення. Відтак виникає гостра потреба у створенні такого соціально-педагогічного закладу, який ставив би за мету цілеспрямований та ефективний процес розвитку суб’єкта громадянського суспільства, громадянина – патріота України.

Тема статті є досить актуальною, оскільки в умовах становлення української держави виховання патріотизму є одним з найважливіших складників формування ідеології нового українського суспільства. І в цьому аспекті виховання, як основне джерело системи національних культурних цінностей, стає особливо важливим елементом. Виховання у всі віки було, є і буде глибоко національним за сутністю, змістом, характером і засобом його реалізації, а рідна мова є найголовнішим засобом для розвитку розуму [1,c.56, 72].

Патріотизм сьогодні стає нагальною потребою і держави, і кожної особистості, яка своєю активною любов’ю до Вітчизни прагне досягти взаємної любові від неї з метою створення умов для вільного саморозвитку і збереження індивідуальності. Стрижнем патріотичного виховання має бути виховання національно свідомого громадянина-патріота, гуманіста і демократа [2].

Виходячи з актуальності вищезазначеного метою нашої статті є висвітлення важливості патріотичного виховання в соціально-педагогічному закладі в літній період.

Досягнення мети нашого дослідження потребує вирішення наступних завдань:проаналізувати сутність патріотичного виховання; визначити зміст, форми та методи патріотичного виховання в соціально-педагогічному закладі.

Український патріотизм відображає природну закономірність тривалого історичного розвитку нашого народу як нації аж до утвердження державності. Сучасна держава стоїть на шляху зростання національної свідомості, гордості, незалежності. У контексті нового патріотизму незалежної України дедалі більше уваги акцентується на національно-усвідомленому ставленні до Батьківщини [5].

Для визначення сутності, на підставі проведеного аналізу історико-педагогічної літератури з’ясували, що першооснови патріотичного виховання були закладені в народній педагогіці, значення якої висвітлюється в роботах О.Любара, В.Мацюка, В.Пугача, М.Стельмаховича, Д.Федоренка. Серед класиків педагогічної науки до проблем патріотизму зверталися Г.Ващенко, О.Духнович, А.Макаренко, О.Огієнко, С.Русова, Г.Сковорода, В.Сухомлинський, К.Ушинський, Я.Чепіга та інші видатні вчені. У своїх працях і наукових розробках вони висвітлювали актуальні для свого часу проблеми розвитку патріотичних почуттів школярів як складової частини національної системи виховання, висували ідею виховання «свідомого» громадянина, патріота своєї Батьківщини.

До пріоритетних завдань з патріотичного виховання сьогодення можна віднести:


  • формування у молоді нашого суспільства високої соціальної активності, громадянської відповідальності, духовності;

  • утвердження поваги до культурного та історичного минулого України;

  • розвиток почуття гідності, глибокої поваги до символів держави;

  • створення і забезпечення реалізації можливостей для повноцінної соціалізації молодих громадян, більш активного залучення їх у вирішення соціально-економічних, культурних, правових, екологічних та інших проблем, як загальнодержавного так і місцевого значення.

Метою патріотичного виховання є формування особистості на засадах духовності, моральності, толерантності, високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, пошани до видатних вітчизняних історичних діячів, готовність до виконання громадянських і конституційних обов’язків, створення умов для інтелектуального, культурного та фізичного розвитку, реалізації науково-технічного та творчого потенціалу молодих громадян [9].

Змістом патріотичного виховання передбачено залучення підростаючого покоління до діяльності, яка б сприяла в них формуванню патріотичної свідомості, відповідальності за свої вчинки, готовності захищати інтереси рідної країни, турбуватися про благо свого народу, задоволення їхніх потреб у формуванні нових взаємостосунків.

Процес патріотичного виховання в соціально-педагогічних закладах здійснюється за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей вихованців з урахуванням основних напрямів діяльності вихованців.

Ефективність патріотичного виховання значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, методів та форм його організації. Пріоритетну роль доцільно відводити активним методам,  застосування яких ґрунтується на демократичному стилі взаємодії, сприяє формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До таких методів відносять: соціально-проектну діяльність, ситуаційно-рольові ігри, соціограму, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, ігри-драматизації, розв’язання проблемних ситуацій та створення ситуацій успіху, аналіз конфліктів та моделей стилів поведінки.

Козацька доба в історії України принесла як самій Україні так і світу нову, виключно ефективну, багаторівневу систему загального та військово-патріотичного виховання. Для реалізації якої козацтво утворило потужний соціальний організм з військово - демократичним устроєм [3].Підростаюче покоління, яке зростає в нових умовах, зазнає багатостороннього впливу. Дитина, у якої ще не сформована система власних поглядів і цінностей, прагне знайти своє місце в соціумі, визначити власні принципи життя. Саме залучення дітей до соціально-педагогічних закладів допоможе їм у їх громадянському самовизначенні.

У зв’язку з цим вважаємо доцільним примножувати вітчизняний позитивний досвід організації патріотичного виховання з дітьми, наповнивши його новим змістом.

Одним із прикладів такого соціально-педагогічного закладу є «Мистецька Січ», створена козаками куреня імені Івана Сірка в місті Прилуки. Назва «Січ» засвідчує спадкоємність військово-патріотичних традицій славетної запорізької Січі, продовження козацьких традицій.

Створення «Мистецької Січі» головну свою мету вбачало у вихованні всебічно розвиненої, високоосвіченої, соціально активної особистості, здатної до самовдосконалення та самореалізації, виховання у неї почуття відповідальності на засадах патріотизму та християнської моралі. Досягнення своєї мети бачилось у вирішенні наступних завдань:



  • підвищити статус патріотичного виховання в українському суспільстві;

  • сприяти ефективному наслідуванню національним традиціям, вітчизняному досвіду з організації патріотичного виховання, створенню умов для поширення історичних звичаїв українського народу, вивченню історії рідного краю та утвердженню в масовій свідомості дітей високих моральних цінностей;

  • забезпечити морально-духовний розвиток дітей, їхньої політичної культури;

  • створити умови для забезпечення військово-патріотичного виховання дітей.

Так сталося, що сам процес патріотичного виховання дітей у «Мистецькій Січі» ґрунтується на українській національній ідеї і сприяє формуванню особистості високої духовності, здатної до самовдосконалення та самореалізації. Процес патріотичного виховання має вигляд постійно-діючого вишколу, до якого залучені усі представники козацької громади. «Мистецька Січ» функціонує влітку, оскільки природні умови найбільше сприяють організації різноманітних форм дозвіллєвої діяльності: екскурсіям та подорожам, іграм та змаганням, відвідуванню музеїв, виставок, театралізованих видовищ, та на власні очі знайомитись з культурною спадщиною українського народу. Патріотичне виховання козаків «Мистецької Січі» здійснюється за напрямами:

  • туристично-краєзнавчий (спрямовується на залучення дітей до активної діяльності з вивчення історії рідного краю, оволодіння практичними уміннями та навичками з туризму та краєзнавства);

  • еколого-натуралістичний (передбачає оволодіння знаннями про навколишнє середовище,формування екологічної культури особистості);

  • художньо-естетичний (який забезпечує розвиток творчих здібностей, оволодіння знаннями в сфері вітчизняної і світової культури та мистецтва);

  • спортивний (забезпечує розвиток фізичних здібностей дітей, створення необхідних умов для повноцінного оздоровлення, загартування, змістовного відпочинку і дозвілля);

  • військово-патріотичний (забезпечує належний рівень підготовки вихованців до військової служби);

  • інформаційний (спрямований на поглиблення пізнавальних інтересів дітей, підвищення їх інформаційної культури);

  • соціально-реабілітаційний (забезпечує соціальне становлення та розвиток інтересів, здібностей, нахилів, потреб у самореалізації дітей, підготовку їх до активної професійної та громадської діяльності, організацію їх змістовного дозвілля та відпочинку);

  • оздоровчий ( забезпечує необхідні умови для змістовного відпочинку та передбачає прищеплення дітям навичок здорового способу життя).

У бліц-інтерв’ю з вихователем-старшим козаком «Мистецької Січі» ми дізнались, що заклад щозміни приймає 20-25 дітей віком від 6 до 15 років. Обрання саме такого вікового періоду пояснюється особливостями психології дітей, здатністю охоче пізнавати довколишній світ, шукати, отримувати нові знання, обирати та наслідувати обраним ідеалам, виробляти власне світосприймання та світобачення.Саме тому основи патріотичного виховання значною мірою закладаються в цей період життя. Найяскравішою рисою всіх вихованців є те, що вони люблять Україну, так наголосив нам вихователь, всі вони прагнуть до ґрунтовного пізнання історії та літературного надбання України, підтримують ідеали юного козацтва.

У період перебування в таборі для дітей спеціально розроблено навчально-методичний комплекс. Відповідно до якого, вихованці також вивчають історію Збройних сил України, історію і тактико-технічні характеристики зброї, розбирання-складання зброї. Зокрема, вони проходять курс орієнтування на місцевості, рукопашний бій та спортивну підготовку.

Донесенню змісту історичного надбання країни допомагають і обрані форми роботи з патріотичного виховання, як: тематичні круглі столи, турніри ораторів, презентації-захисти, тематичні діалоги, дискусії, диспути – вони сприяють розвитку та реалізації інтелектуальних й творчих здібностей дітей на благо України; конкурси творчих робіт, ділові ігри, мозкові штурми, брифінги,індивідуальні програми саморозвитку, зустрічі з громадськими діячами; залучення дітей до участі в значущих проектах, акціях, програмах, форумах, фестивалях – з метою відродження та розвитку українського козацтва як важливої громадської сили, здатної зробити вагомий внесок у військово-патріотичне виховання дітей, їх підготовку до захисту Батьківщини; інтелектуально-пізнавальні ігри з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, дистанційного спілкування, мережі Інтернет із зазначеної тематики - всі ці форми сприятимуть розширенню міжрегіональної карти зв’язків. Формування стійого інтересу до регулярних занять фізичною культурою і спортом відбувається через залучення дітей до ігор, змагань «Козацькі Розваги».

Отже, як бачимо, все багатство форм і методів роботи спрямовано на пробудження і формування у вихованців не лише патріотичних почуттів, а й патріотичних поглядів, ідеалів, переконань. Проте, позитивом є те, що «Мистецька Січ» виступає проти політизації дитинства. Співпраця вихованців куреня здійснюється на засадах співробітництва, партнерства з усіма гуманістично спрямованими дитячими та молодіжними організаціями країни.

Ознайомлення та аналіз змісту діяльності соціально-педагогічного закладу «Мистецька Січ» свідчить про те, що він має великий виховний потенціал і може бути зразком для запозичення іншими. Завдяки унікальній системі військового, загальноосвітнього, патріотичного вишколу козацтво зберігає власну самобутність і внутрішню життєву силу, утворюючи ідейне підгрунтя формування патріота своєї країни. На жаль, такі соціально-педагогічні заклади ще не достатньо поширені серед дитячого населення України. Саме патріотизм складає найважливішу ціннісну основу будь-якого демократичного суспільства і, як ми бачимо на принципах роботи з патріотичного виховання «Мистецької Січі», виступає не лише інтегруючим початком, а й суттєвим внутрішнім мотивом для саморозвитку і розкриття всіх потенційних соціальних можливостей в духовній, економічній і соціальній сферах життя суспільства його підростаючого покоління. Для людини-патріота має бути характерною не просто любов до Батьківщини[8], а діяльність людини на благо та розквіт своєї держави.

1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   34


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка