Матеріали VІІІ міжнародної науково-практичної конференціїз питань патріотичного виховання молоді



Сторінка16/34
Дата конвертації11.04.2016
Розмір6.99 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   34

Література

Арнаутів В. Засоби педагогічного впливу в колективах юних ленінців // Радянська освіта.-1925.-№5.-С.28-30.

Баяновська М.Р. Соціально-педагогічна діяльність самодіяльних і молодіжних об’єднань (на матеріалах Закарпаття): Дис… канд. пед. наук: 13.00.01. – К., 1996. – 188 с.

Військове виховання: історія, теорія та методика. Навчальний посібник/За ред.. КПН, доцента В.В.Ягупова.-К.,-2002.-560с.

//Військо України №2(80)2007.

Гончаренко С. Український педагогічний словник. – Київ: Либідь, 1997. – 376 с.

Історія України: Хронологія основних подій /Авт. упоряд.: Ю.М.Алексєєв, А.Г. Вертегел, В.М. Даниленко. – 2-ге вид. – К.: Либідь, 1996. -112 с. Укр. і рос. мовами.

Орієнтовний зміст виховання в національній школі: Методичні рекомендації /Кол. авт. за заг. ред. Є.І. Коваленко. – К.: ІЗМН, 1996. – 136 с.




ІСТОРИЧНА ПАМ'ЯТЬ НАРОДУ ТА ПАТРІОТИЗМ
Прудка В.П.

Старший викладач суспільних дисциплін Запорізького державного медичного університету
Проблема патріотизму завжди є актуальною для держави. Патріотизм у сучасному розумінні – це відчуття того, що набуває сьогодні особливого значення. Серед характерних ознак патріотизму визначаються розуміння і сприйняття української національної ідеї, сприяння розбудові державної незалежності, прищеплення шанобливого ставлення до історичної пам’яті. Головною запорукою процвітання держави є національно-патріотичне виховання молоді. Ми хочемо бачити нашу молодь свідомими громадянами, людьми, які пам’ятають своє коріння й шанують пам'ять предків, громадянами, які готові в будь-який момент віддати своє життя за Батьківщину. Як зазначав В. Сухомлинський: «виховання громадянина патріотом – це гармонія розуму, думки, ідеї, почуттів, духовних поривів, вчинків».[1.23] Справжній патріот любить Батьківщину, не відвертаючись від неї через те, що їй нічим заплатити йому за це і що її народ не досяг рівня культури характерної для європейського суспільства. А головне - патріот не обмежується пасивною любов’ю до рідного краю, він активно працює для свого народу.

Програма з історії України передбачає виховання в студентів особистісних рис громадянина України, загальнолюдських духовних ціннісних орієнтацій, сприйняття ідей гуманізму та демократизму, патріотизму, взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії.

На заняттях з історії України мають розкриватися героїчні подвиги особистостей, які стали патріотичною гордістю українського народу, бо як зазначав В.Сухомлинський «найголовніше, найяскравіше і найміцніше, що на все життя западає в серце патріота, що втілює в собі Батьківщину – це люди».[2.122].

Головним критерієм в оцінці історичних подій на заняттях з історії України визначається право народу на самостійний історичний розвиток, державність. Немає патріотизму без історичної пам’яті. Історична пам'ять є елементом світобачення і водночас засобом збереження етнічної самосвідомості.

Історична пам’ять є складним, до кінця нерозпізнаним феноменом. За відсутності історичної пам’яті неможливим стає відтворення історії суспільства. Пам'ять, історія, свідомість є взаємозалежними та взаємозумовленими процесами. Пам'ять людини емоційно забарвлена, здатна до містифікації, що зумовлює можливість її деформації, в якій можуть бути зацікавлені певні соціальні групи, керівники держави. Особливого розмаху міфологізація набуває в імперську добу або ж для задоволення імперських амбіцій.

Загроза маніпуляції історичною пам’яттю та використання її як ідеологічного підґрунтя для досягнення певних політичних цілей на сьогоднішній день є архіважливою проблемою. Спроби російських політиків викривити історію, довести неспроможність існування незалежної України потребує особливої уваги з боку суспільствознавців. В нашому суспільстві бувають, на жаль, взаємовиключні моделі пам’яті, що приводить до розбрату в суспільстві.

Історична пам'ять спонтанно не виникає і не функціонує у масовій свідомості. Минуле в національній пам’яті індивіда існує в межах власного досвіду. Носій національної ідентичності безпосередньо не брав участі у подіях такого минулого, але він уявляє причетність до нього.

Історична пам'ять, на відміну від історичної науки, є спрощеним колективним сприйняттям фактів свого минулого членами національної спільноти. Змістом пам’яті є не стільки факти минулого, скільки образи цих фактів. Історики були і залишаються безпосередніми учасниками формування історичної пам’яті, тому дуже важливо, щоб вони були незаангажованими, об’єктивними та неупередженими в висвітлені історичних фактів.

Таким чином перед сучасним викладачем історії України постає проблема: чи подавати історію як сухий перелік фактів та подій чи використовувати елемент емоційного наповнення у вигляді історичних персоналій. Виявлення нових фактів, інтерпретація діяльності тих чи інших персоналій, частиною студентської молоді сприймається як пересмикування минулого. Дисонанс між точкою зору викладеною в підручниках , документах з одного боку, та історичною пам’яттю , носієм якої є кожний студент, з іншого, призводить до недовірливого ставлення до історичної науки. Великий суспільний резонанс викликає проблема історичних персоналій та оцінки їхньої діяльності.

З метою з’ясування позицій студентів навколо персоналій в українській історії було проведено опитування студентів першого курсу медичного факультету Запорізького державного медичного університету. В опитуванні прийняло участь 126 студентів. Їм пропонувалося скласти свій список героїв та антигероїв української історії в кожному історичного періоді розвитку. Рейтинг історичних постатей за результатами опитування виявився таким: найбільш позитивною постаттю в українській історії з точки зору опитаних студентів виступають: Богдан Хмельницький, якого позитивно оцінили 69% опитаних студентів, на другій позиції Михайло Грушевський – 51%, на третій – Ярослав Мудрий – 40%. Антигероями ж стали Йосип Сталін – 32%, Віктор Янукович – 29%, Катерина Друга – 25%. За даними опитування з’ясувалося, що для студентів значно простіше оцінити діяльність політичних діячів давньоруського та гетьманського періодів. Визначити героїв періоду 20-90-хх років для значної частини студентства стало проблематично - 15% не змогли визначитись. Сприйняття історичних постатей, які набрали приблизно однакову кількість позитивних і негативних оцінок розподілилося таким чином: Іван Мазепа – 16% оцінили позитивно, а 19% - негативно; В. Ленін – 9% позитивно, 4% - негативно; С.Бандера - 8% позитивно, 5 % - негативно, Л. Брежнєв – 3% позитивно, 9% - негативно, В. Ющенко – 4% позитивно, 8% негативно. Варто зазначити, що студенти – медики у переліку героїв української історії назвали лише двох представників власної професії - М.Амосова та О. Ніконенка, відповідно їм було віддано 1,3% та 0,95%.

Результати опитування показали, що в історичній пам’яті студентів переважають політичні діячі, які мають відношення до української історії. З’ясувалося, що існує розподіл на періоди щодо яких думка студентів є консолідованою та носить виразне емоційне наповнення. «Героїчними» епохами виявилися Давньоруська держава та Гетьманщина. Негативну оцінку здобув період перебування українських земель в складі СРСР.

Пізнаючи свій народ, студенти пізнають самих себе, оцінюють себе як частину народу, у них формується почуття обов’язку і відповідальності перед Батьківщиною, до її культурних надбань, повернення імен видатних українських діячів.

Все це навертає на думку про те, що розгляд історичних персоналій, оцінка їхнього впливу на ті чи інші історичні процеси повинен бути невід’ємною складовою процесу викладання історії України. Та проблема полягає в тому, що скорочуються навчальні програми з курсу історії України, що спричиняє до поверхового вивчення основних подій без глибокого аналізу матеріалу, не говорячи вже про персоналії.

Метою вищого навчального закладу є не лише підготовка висококваліфікованого спеціаліста, але, насамперед, людини, здатної до самостійного, вільного від стереотипів сприйняття дійсності, через історичний досвід.



Література

Сухомлинський В.А. Родина в сердце твоем. - М.: Молодая гвардия, 1978. 175с.

Сухомлинський В.А. Вибрані твори. – К.: Знання, т.3. 123с.


ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ДОСВІДУ БЕЗКОНФЛІКТНОЇ ПОВЕДІНКИ ШКОЛЯРІВ В ПОЛІКУЛЬТУРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
Сібіль О.І.

Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії та методики виховання КУ «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» ЗОР
Насучасному етапі розвитку українського суспільства перед системою освіти стоять завдання підвищення моральності в суспільстві, правової культури громадян, запобігання проявам екстремізму, національної та релігійної нетерпимості; упровадження нових моделей педагогічної взаємодії та перетворення закладів освіти на взірець демократичного правового простору. Для забезпечення гармонійних взаємин учням необхідно здобути знання про закони конструктивної взаємодії, навчитися запобігати конфліктам і управляти ними. У зв’язку з цим навчальні заклади мають вирішити важливе завдання — сформувати в учнів соціальний досвід безконфліктної поведінки у полікультурному середовищі сучасної України.

У науковій літературі конфлікт трактується як зіткнення протилежно спрямованих, несумісних тенденцій, оцінок, принципів, думок, характерів, еталонів поведінки окремої особи в міжособистісних відносинах у групі, що пов’язане з гострими негативними емоційними переживаннями, а конфліктна форма поведінки - це зовнішньо виражений мотивований процес, який знаходить своє виявлення у здійсненні вчинків, що порушують соціально-нормативний порядок і не сприяють нормативному функціонуванню та розвитку соціуму. Конфлікт виникає тільки там, де два чи більше суб’єктів не тільки усвідомлюють розбіжність інтересів, але й активно протидіють один одному.Конфлікт як відображення у міжособистісних стосунках суперечностей процесу соціалізації є одним із засобів самоствердження особистості.

В юнацький період розвитку міжособистісні конфлікти мають специфічні особливості: своєрідність їх змісту характеризується найчастіше відсутністю предмета, під яким розуміється загальний зміст активності сторін, що конфліктують; розбіжності і зіткнення можуть бути пов’язані з порушенням міжособистісних стосунків.

Конфліктна поведінка - обраний особистістю деструктивний стиль поведінки; як соціальні дії людини, спрямовані на те, щоб прямо чи опосередковано блокувати досягнення конфронтуючою стороною власних цілей, намірів, інтересів. Безконфліктність - це конструктивний стиль поведінки людини, який виявляється у вчинках, що не провокують виникнення конфліктів та не порушують соціально-нормативний порядок і сприяють повноцінному функціонуванню та розвитку групи.

Встановлено, що для старшокласників найбільш характерними є конфлікти думок, інтересів, цінностей та конфлікт зовнішньої поведінки. Найбільш розповсюдженими причинами виникнення конфліктів в шкільному середовищі є: моральна незрілість особистості, порушене соціальне мікросередовище, індивідуально-психологічні аномалії особистості, індивідуально-біологічні особливості. Отже, у ранньому юнацькому віці стресові ситуації можуть порушити у вихованців професійного ліцею процес їхнього особистісного соціального становлення й спричиняють виникнення і прояв конфліктної поведінки.

У працях науковців соціальний досвід визначено як сукупність соціальних знань, умінь і навичок життєдіяльності у конкретному соціумі. Такий досвід відображається у різних проявах поведінки людини у пізнанні нею середовища і самопізнанні, взаємодії з іншими людьми, професійній діяльності, виконанні соціальних ролей.

Зважаючи на те, що цілеспрямований вплив на формування особистості старшокласника передбачає набуття ним соціального досвіду безконфліктної поведінки, цей феномен розглядається нами як певний тип соціальної поведінки особистості, який відображає сукупність її знань щодо принципів, норм і правил поводження в мікросоціумі, умінь доброзичливого, толерантного спілкування і взаємодії, культури взаємин і вирішення конфліктів та виявляється у здійсненні вчинків, які не порушують соціально-нормативного порядку і сприяють нормальному функціонуванню та розвитку соціуму.

Головним у виробленні та засвоєнні соціального досвіду є не бесіди, якими б змістовними та цілеспрямованими вони не були, не абстрактні судження про те, якою особистістю треба стати за всі роки перебування в професійному ліцеї, а соціальне середовище, згуртований колектив та оточення учнів, позитивний приклад, взірець, що втілює в собі найкращий набутий досвід соціальних відносин людей у колективах і суспільстві. Адже справжнє соціальне виховання особистості учня здійснюється через постійні соціальні зв’язки та контакти з людьми в колективі.

Реальні можливості для формування соціального досвіду створює спільна життєдіяльність, яка організована на основі взаємодопомоги, вимогливості і особистої відповідальності, що є важливим чинником зближення членів колективу, збагачення їхнього соціального досвіду. Життєдіяльність колективу - це організація процесу життя на основі соціальних форм діяльності, спілкування, норм поведінки, що склалися в певному мікросоціумі; це активне залучення вихованців у соціальні процеси. Згуртування колективу можливе за умови залучення учнів до спільної соціально значущої життєдіяльності, яка має колективний характер: суспільно корисної, громадської, доброчинної, соціально-комунікативної тощо (О. Киричук, О. Коберник, А. Мудрик, В. Сухомлинський та інші).


ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ СВІДОМОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ В УМОВАХ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ
Синьогіна О.В.

Вчитель правознавства Запорізького колегіуму «Мала гуманітарна академія»
Входження України до європейської спільноти, створення правової держави, визначення серед основних державних пріоритетів забезпечення прав і свобод людини та розбудова громадянського суспільства потребують формування у кожній окремо взятій школі демократичного правового простору. Активна законотворча діяльність в Україні та впровадження на рівні держави соціальних і економічних програм і новітніх технологій обумовили більш високі потреби у фахівцях за спеціальністю правознавство.

Перехід до ринкової економіки призвів до зростання вимог до юридичних кадрів. На сьогоднішній день в Україні існує гостра потреба на висококваліфікованих юристів. Система правової освіти має спрямовуватися на те, щоб майбутні покоління юристів не розчарували своїх співгромадян низьким рівнем знань, невмінням застосовувати правоохоронні процедури, складати юридичні документи. Ідея профільності старшої школи надала сьогодні можливості створення демократичного правового простору всім навчальним закладам України [1].

В межах експериментальної діяльності Малої гуманітарної академії з проблеми «Безперервна профільна освіта в системі взаємодії навчального комплексу і вищого навчального закладу» (наказ МОН України №500 від 03.07.2006) запроваджено соціо-гуманітарний (правовий), філологічний (іноземні мови), фізико-математичний, інформаційно-технологічний профілі навчання [3, с. 5-6]. Вибір правового профілю був обумовлений наступними об’єктивними причинами:


  • перетворення в українській державі та дотримання принципів верховенства права вимагають формування певного рівня правової культури та правосвідомості серед громадян сучасної держави;

  • протягом останніх років стабільним залишається високий рейтинг юридичної освіти в суспільстві та серед батьків наших учнів;

  • високий інтерес учнів до юридичних професій, можливість створення престижної кар’єри, досягнення певного статусу у суспільстві.

Метою впровадження правового профілю є формування в учнів розуміння права як відкритої системи, що базується на невід’ємності суспільства від держави, законів від повсякденного життя; розвиток правової і громадянської компетентності, відповідних ціннісних орієнтирів, умінь, навичок школярів для продовження навчання на юридичному факультеті.

Завдання профілю, що забезпечують реалізацію мети, передбачають створення умов для:



  • засвоєння учнями знань про державу і право, розуміння та усвідомлення їх в певній системі;

  • усвідомлення школярами тісного зв’язку між правовими знаннями і суспільними відносинами, розуміння системи загальнолюдських принципів і цінностей, відображених у Конституції та законах України, правової системи в цілому;

  • виховання учнів у дусі прав людини, поваги до людської гідності, розуміння зв’язку між правами і обов’язками людини і громадянина;

  • розвиток в учнів розуміння цінності власної особистості і цінності інших людей, впевненості у собі, своїх вчинках та взаємовідносинах з іншими, терпимості й толерантності щодо інших, власного почуття свободи, рівності, справедливості;

  • підготовка учнів до навчання на юридичному факультеті та освоєння майбутньої юридичної професії.

Предмет «Правознавство» для учнів 10-11-х класів викладається в школі за програмою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Правознавство» 10-11 класи. Профільний рівень. Суспільно-гуманітарний напрям, правовий профіль». Курс розрахований на викладання правознавства в об’ємі 3-х годин на тиждень.

Важливою умовою успіху профільного навчання є допрофільна підготовка, адже це дві складові одного процесу: самовизначення особистості у виборі напрямку в освітній у професійній діяльності. Основна мета до профільної підготовки - формування у дітей готовності робити свідомий вибір подальшого профілю навчання. Теоретично учні повинні об'єктивно оцінити свої здібності до різних навчальних предметів, обрати профіль, який їм найбільш до вподоби, бути готовими до здобуття подальшої освіти. На практиці ж ми спостерігаємо, що в ряді шкіл допрофільна підготовка взагалі не ведеться. Тому й така велика частка (50% учнів) помилкового вибору. Якщо за типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів для основної та старшої школи у старшій школі відводяться години на профільні предмети і курси за вибором, то в основній школі годин на допрофільну підготовку не дається. Отже, адміністрація шкіл на свій розсуд вирішує, як проводити роботу для полегшення вибору профілю дев'ятикласниками і чи взагалі її проводити; чи розподілити учнів в 10 - х класах за трьома основними напрямками (фізико - математичний, природничий, гуманітарний) залежно від їхніх успіхів у навчанні, а не від їхнього бажання [4].

З метою ознайомлення учнів з предметом правознавство та його можливостями у ЗЗНВК «МГА», підготовки до вивчення нового предмету для учнів 8-х класів розроблено і впроваджено предметно-зорієнтований курс допрофільної підготовки та його програмне забезпечення, частиною якого є «Вступ до правознавства», розроблений автором.

Для учнів 9-х класів актуальним постає питання вибору профілю та продовження навчання у 10-11-му класі. Для полегшення цього питання впроваджено та розроблено програму факультативного курсу з правознавства для учнів 9-х класів. Метою даного факультативного курсу є забезпечення умов для формування елементів правової культури, правових орієнтирів та правомірної поведінки учнів, підготовка учнів до навчання на правовому профілі. Впровадження даного курсу вирішило питання формування контингенту правового профілю у 10-му класі, бо вже під час навчання на факультативі учні, фактично у повному складі, вирішують вступити на даний профіль.

Забезпечує вдосконалення системи роботи з обдарованими учнями програма індивідуальної підготовки учнів до участі у олімпіадах з правознавства та різноманітних творчих конкурсах, що проводяться щорічно Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України та Класичним приватним університетом м. Запоріжжя. Такий курс дає можливість учням забезпечити високий рівень підготовки до змагань, фахові консультації викладачів Інституту права ім. В. Сташиса, посісти призові місця на конкурсі та отримати фінансові пільги для подальшого навчання в КПУ.

З впровадженням правового профілю у школі були удосконалені підходи до організації науково-дослідницької діяльності учнів з правознавства. Два роки поспіль стало традицією проведення засідань правознавчої секції шкільної науково-практичної конференції. До участі у даній секції готуються і представляють результати своєї дослідницької роботи не тільки учні 10-11-х класів правового профілю, а й вчителі правознавства. Під час засідання секції всі учасники отримують оціночні листи та мають змогу вплинути на відбір найкращих робіт до участі у шкільній конференції. Спостерігається підвищення інтересу до правових знань серед учнів школи та зацікавленість у подальшій їх участі у дослідницькій діяльності. Щороку за результатами шкільної конференції найкращі дослідницькі роботи учнів правового профілю заслуховуються на Міжнародній студентській конференції «Наука і вища освіта», що проводяться на базі Класичного приватного університету.

Вимоги до учнів правового профілю, розвиток правових умінь і навичок викликали нагальну потребу внести зміни до організації та проведення шкільної навчальної практики. Щороку учні 10-х класів мають змогу проходити таку практику на базі свого профілю навчання. Була підготовлена програма навчальної практики для учнів правового профілю, метою якої є повторити та закріпити основні знання з правознавства, розвивати правову і громадянську компетентність, ціннісні орієнтири і правові навички у учнів, сприяти вибору юридичної спеціальності та подальшого навчання [5].

Курс навчальної практики з правознавства розрахований на 50 годин, з них 30 годин відведено на практику у формі різноманітних правових ігор з використанням інтерактивних методів навчання та практичний курс на базі КПУ у кількості 15 годин. Практичний курс включає в себе екскурсійну програму до правоохоронних органів, суду, органів юстиції, зустріч з викладачами та студентами КПУ.

Забезпечити у школі створення повноцінного правового простору сьогодні неможливо тільки силами навчального закладу та вчителів правознавства. Вимоги учнів профілю та їх батьків змушують постійно шукати нові шляхи правової підготовки у школі. Саме завдяки експериментальній діяльності та співробітництву з Юридичним інститутом ім. В. Сташиса КПУ з’явилися можливості, що забезпечують найвимогливіші потреби. Щороку укладається та затверджується План співпраці кафедри гуманітарних наук ЗЗНВК «МГА» з Інститутом права ім. В. Сташиса Класичного приватного університету [2]. Співпраця включає в себе такі форми роботи як семінари для вчителів правознавства, зустрічі учнів та вчителів з викладачами та студентами інституту, відвідування учнями спеціалізованих екскурсій та Днів відкритих дверей інституту, відвідування учнями правознавчого профілю практичних занять та засідань юридичної консультації, профільних лабораторій інституту та практичних занять, участь учнів в традиційних заходах, що проводяться на базі Інституту права КПУ, участь вчителів у проведенні круглих столів для обговорення сучасних проблем юридичної науки, проблем сучасного суспільства та молоді, знайомство з новинками українського законодавства.

Разом з тим, впровадження правового профілю та розширення правового освітнього середовища викликало певні труднощі. Викладання правознавства за новою програмою у 10-11-х класах, поглиблене вивчення тем у порівнянні з рівнем програми за стандартом потребує від вчителя створення навчально-методичного комплексу, щоб забезпечити високий рівень підготовки учнів до навчання на юридичному факультеті. З цією метою були: удосконалені практичні роботи, що пропонуються для учнів правового профілю; розроблені усні термінологічні диктанти; розроблені творчі роботи; створено комплекс перевірочних робіт; підготовлені презентації навчального матеріалу з кожної теми; підібрані відеофільми та навчальні фільми з кожної теми.



Для кожного вчителя залишається актуальним питання як викладати? Для того, щоб учні могли легко орієнтуватися в системі законодавства, брати участь в обговоренні, дискусії, аргументовано висловлювати і відстоювати свою думку, робити висновки, застосовувати правові знання для пояснення фактів навколишнього життя важливим чинником формування правової культури є організація позаурочної роботи з школярами. Щороку у школі відбуваються декади правових знань, місячник кафедри гуманітарних наук, у якому обов’язково плануються і правові заходи та відкриті уроки.

Результати впровадження правового профілю свідчать про правильність вибору основних напрямків правової освіти в школі. Учні – випускники правового профілю ЗК «МГА»:



  • вільно оперують основними поняттями у сфері юридичної науки;

  • самостійного отримують та обробляють різнобічну правову інформацію;

  • використовують знання з правознавства при аналізі та правовому розв’язанні конкретних життєвих ситуацій, проводять юридичні консультації;

  • захищають свої права та права інших, спираючись на правові знання;

  • за останні три роки постійно посідають призові місця на олімпіадах (у 2012 році всі учасники посіли І місце, 2013 – два перших ы одне друге місце);

  • учні, що навчаються на достатньому і високому рівні складають 81%;

  • беруть участь у науково-дослідницькій діяльності ( за 2 роки – 19 робіт);

  • представляють свої роботи на міжвузівській конференції КПУ ( 5робіт);

  • продовжують навчання в системі вищої освіти на юридичному факультеті – 27 учнів з 30-ти;

  • разом з батьками визначають правовий профіль як найкращий напрямок підготовки до майбутньої професії в ЗЗНВК «МГА» ( за результатами опитування).

Створення правового освітнього середовища у школі, організація допрофільної підготовки та профільне вивчення основ правознавства формує не тільки правову компетентність учнів, а готовність до здобуття фахової освіти після школи та впродовж всього життя. Запровадження правового профілю в школі містить не тільки предметну підготовку, а профільну навчальну практику, дослідницьку діяльність, співробітництво з Юридичним інститутом ім. Сташиса Класичного приватного університету. Допомагає правильно зорієнтуватися та зробити свій вибір учням до профільні і факультативні курси. Досвід реалізації профільного навчання в системі безперервної освіти представлений у науково-методичному посібнику «Профільне навчання в системі безперервної освіти «школа – вищий навчальний заклад», який був підготовлений за результатами експериментальної діяльності ЗЗНВК «МГА» і Класичного приватного університету. Даний досвід може бути використаний вчителями і адміністрацією загальноосвітніх шкіл. У 2013/2014 навчальному році досвід «Реалізація профільного (правового) навчання в системі безперервної освіти» розповсюджується для вчителів історії і правознавства шкіл Хортицького району м. Запоріжжя.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   34


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка