Матеріали VІІІ міжнародної науково-практичної конференціїз питань патріотичного виховання молоді



Сторінка13/34
Дата конвертації11.04.2016
Розмір6.99 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   34

ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ГРОМАДЯНИНА НА УРОКАХ ФІЗИКИ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО ЛІЦЕЮ
Кравець Т.І.

вчитель фізики КЗ «Запорізький обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник»ЗОР, вчитель вищої категорії, вчитель–методист, Відмінник освіти України
Актуальність досвіду.В основі сучасної вітчизняної методології відбору змісту виховання лежить ідея реалізму мети виховання . В умовах розбудови й утвердження суверенної, правової, демократичної держави становлення громадянського суспільства в Україні особливого значення набуває формування громадянина, яка ідентифікує (усвідомлює свою незалежність) себе з Україною, активно включається у суспільне життя, захищає свої права, виконує обов'язки, керується у своїй поведінці демократичними принципами [4].

Основна ідея досвіду. В процесі громадянського виховання (ГВ) людина отримує певну суму знань, формує деякі цінності, приорітети, набуває досить певних особистністних якостей. Це дозволяє людині успішно справлятися з соціальною роллю громадянина – в повному обсязі використовувати свої громадянські права і свободи, використовувати свій громадянський обов'язок, проявляти свою громадянську відповідальність. Згідно з Концепцією громадянської освіти (ГО) в школах України її складовими є:

  • громадянські знання ,на основі яких формуються уявлення про форми і способи функціонування особистості в політичному, правовому, економічному, соціальному та культурному полі демократичної держави;

  • громадянські вміння та досвідучасті в соціально-політичному житті суспільства і практичного застосування знань;

  • громадянські чесноти– норми, установки, цінності та якості, притаманні громадянинові демократичного суспільства

Основи сучасної ГО закладалися на початку 90-х років в умовах незалежної України:

  • Закони України «Про Освіту» (1991) і «Про загальну середню освіту» (1999);

  • Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) (2001);

  • Національна доктрина розвитку освіти (2002).

На підставі нормативно-правових актів і концепцій ГО та ГВ можна визначити зміст ГО, що забезпечує формування громадянської компетентності особистості, як сукупність:

  • громадянських знань

а) філософсько-культурологічних та морально-етичних;

б) політологічних;

в) правових;

г) економічних;

д) соціальних


  • громадянських умінь

а) у політичній сфері суспільного життя;

б) у правовій сфері суспільного життя;

в) соціальній сфері суспільного життя;

г) в економічній сфері суспільного життя;

д) загально пізнавальних


  • громадянських цінностей, ставлень, установок

а) загальнолюдських;

б) демократичних;

в) національних

Теоретична основа досвіду. Проблема виховання громадянина нерозривно пов'язана з ідеєю громадянського суспільства, яка своїм корінням сягає Древньої Греції та античного Риму, коли склалися уявлення про громадянство і громадянина та виникло поняття суспільства як сукупності громадян. Від лат. civis- громадянин було утворене поняття civitas- суспільство. Два поняття пов'язані одне з одним із уявленням про місто і державу. В українській мові слово «громадянин»- означає:


  • особа, що належить до постійного поселення якої-небудь держави, користується її правами і виконує обов'язки, встановлені законами цієї держави;

  • той, хто підпорядковує особисті інтереси громадянським, служить батьківщині.[2].

В текстах історичного змісту (Г.Ващенко, М.Драгоманов, С.Соловйов, В.Ключевський, М. Грабовський) поняття «громадянин» характеризує людину, яка служить загальній справі, яка думає про майбутнє своєї держави.

Отже, громадянське виховання (ГВ) - це вид виховної діяльності, направлений на формування особистості, яка здатна реалізувати інтереси суспільства, держави й свої власні, які були направлені в позитивному відношенні до суспільних структур державної влади, загальних цінностей та інтересів, до свого стану та ролі в суспільстві. ГВ являє собою складний та суперечливий процес, що має свою об'єктивно зумовлену специфіку, пов'язану з потребами предмета та реалізується в різних функціях у суспільстві, особливе місце серед яких займає функція виховна.[4].



Технологія реалізації досвіду. Практика викладання ГО в сучасній школі передбачає різні моделі її реалізації, серед яких:

  1. предметна, коли ГО викладається як окремий предмет;

  2. міжпредметна, де цілі ГО досягаються засобами всіх предметів навчального плану, виходячи з предметного змісту;

  3. інституційна, в якій цілі ГО досягаються всією організацією навчально-виховного процесу в навчальному закладі;

  4. позакласна, що передбачує відповідну організацію ГО в школі.

Подібні моделі можуть доповнювати одна одну залежно від особливостей системи освіти й навчального плану.[1,с.10-16].

В Україні поряд з традиційними навчальними закладами виникли нові, які більш відповідають сучасності. Закладами нового типу є ліцеї з підвищеною військово-фізичною підготовкою (ПВФП), до яких вступають юнаки, яких приваблює військова служба своєю можливістю використання найсучаснішої військової техніки.

Одним з основних завдань ПВФП є формування наукової позиції молодої людини на основі сучасних досягнень науки і техніки. Значущу роль у цьому процесі повинен відігравати курс фізики, оскільки цей предмет є фундаментальним серед технічних дисциплін і безпосередньо пов'язаний з сучасною технікою.

Формування ГВ на уроках фізики можна здійснювати, застосовуючи інтерактивні методи роботи, які передбачають особистісний підхід до діяльності учнів, розвиток їхнього творчого мислення, вміння аналізувати та критично осмислювати ситуації, орієнтуватися у світі інформації. У формуванні громадянської позиції ефективним є використання проектної діяльності учнів.

Мета такого навчання – формування ключових комптентностей учнів, потрібних для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння природничо-наукової картини світу, виховання громадянина демократичного суспільства, особистої відповідальності за його майбутнє та збереження природи й традицій світової цивілізації.[1,с.74,86]

Висновок. Сучасна фізика – найважливіше джерело знань про навколишній світ, основа НТП і разом з тим – один з найважливіших компонентів людської культури; допомагає усвідомленню свого місця у суспільстві; визначенню наслідків недбалого ставлення до природи та шляхів подолання екологічних і техногенних катастроф, а також стати свідомим громадянином.[5,с.3]

Література

Громадянська освіта: Методичний посібникдля вчителя. Проект ЄС. «Громадянська освіта – Україна». Київ. 2008,- с.194

Словник української мови. І11г-К.: Наукова думка, 1971.т.2.- с.550

Соколов В.Д. Теоретичні аспекти військово-патріотичного виховання.//Основи захисту Вітчизни».-2009.-№4.-с.14

Ресурси Інтернет

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи. Фізика. Астрономія. – Київ, 2010.


ФОРМУВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ У ПРОЦЕСІ ВИХОВАННЯ ТА НАВЧАННЯ КЗ «МЕЛІТОПОЛЬСЬКЕ УЧИЛИЩЕ КУЛЬТУРИ» ЗОР
Малютіна Н. О.
«Вихованнягромадянинапатріотом – цегармоніярозуму, думки, ідей, почуттів, духовнихпоривів, вчинків» 

(В. Сухомлинський)

Відповідно до Конституції України, Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Указів Президента України "Про Національну доктрину розвитку освіти" (№347 від 17.04.2002 р.), "Про Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді" ( №948 від 25.10.2002 р.) Постанови Кабінету Міністрів України  "Про затвердження Національної програми патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства" (№1697  від 15.09.1999 р.) одним із пріоритетних завдань освіти є патріотичне виховання молодих поколінь.

Процесвиховання – це система виховнихзаходівспрямованих на формуваннявсебічно і гармонійнорозвиненоїособистості. Одним ізпріоритетнихнапрямківорганізаціївиховноїроботив Мелітопольському училищі культури є активнеформування у молодоїлюдинивідчуттяпатріотизму, любові до власноїВітчизни та рідного краю. 

Патріотизм (від гр. patriotes – батьківщина) – любов до своєї Батьківщини, відданість своєму народу, гордість за свій народ, прагнення захистити його надбання, продовжити примноження його загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей. 

 Метою патріотичного виховання є становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, знати свої права і обов’язки, цивілізовано відстоювати їх, сприяти єднанню українського народу, громадянському миру і злагоді в суспільстві. Патріотичне виховання покликане виховувати у молодої людини високі моральні ідеали, почуття жертовного служіння Батьківщині.

 Складний процес патріотичного виховання здійснюється за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей вихованців з урахуванням основних напрямів діяльності студентів.

Мелітопольське училище культури – творчий і динамічнийвищийнавчальний заклад I рівняакредитації, якийздійснює свою освітнюдіяльність на рівнікваліфікаційнихвимог до молодшогоспеціаліста.
  Училище готує для роботи в соціально-культурнійсферіфахівців, якіздатнінадаватипослугинаселенню в організації культурного дозвілля та розваг, керуватиоркестровими, театральними, хоровими, танцювальнимиколективами, аматорськимиоб'єднаннями декоративно-прикладного мистецтва. Параллельновипускникиможутьпрацювати артистами ансамблю народного танцю, викладачамимузичних та хореографічнихдисциплін, бути спеціалістамибібліотечноїсправи, організаторамитеатралізованих свят та обрядів. Навчальний заклад даєзмогутворчіймолодіпрацювати не лише в палацах культури, клубах, бібліотеках, в центрах дозвілля і розваг, а й відкриваєдвері в світпідприємницькоїдіяльності, проводячирізні культурно-мистецькіакції, фестивалі, конкурси.

Викладач – цеособливапрофесія. Її не можнапорівняти з жодноюіншою.

Аджевикладачеві довіренонайдорожче, неоціненне, що є у світі, – молоде покоління. Атому викладачстає одним ізскульпторів, якітворятьлюдинумайбутнього. Відйогороботизалежитьмайбутнє кожного народу і всієїсвітовоїспільноти. Основою виховання при цьомустаютьгармоніясерця і розуму.Вихованняефективне в тому випадку, якщовонотіснопов'язане з



навчанням, здобуваннямзнань і здійснюєтьсяза певною системою. Зкожним роком навчати та виховувати підлітків стає все складніше.Зменшуєтьсявпливбатьків. Звідусюди на них спрямованопотікінформації, на жаль, не завждипозитивної. Все більше ми говоримо провплив «вуличногосередовища».

Основнірисигромадянинаформуються в молодому віціпідвпливомзагальнонароднихцінностей, у взаємодіїособистості з суспільством, яке на кожному етапірепрезентують родина, школа та різноманітніколективи. 

Основа навчання в училищі– це народна художня творчість - це історична основа, на якій розвивалася і розвивається світова художня культура, одна з форм суспільної свідомості і суспільної діяльності, явище соціально зумовлене. Народна творчістьвключає в себе різнівидихудожньоїдіяльності народу – поетичнутворчість, театральне, музичне, танцювальне, декоративне, образотворчемистецтво. Усі її види об’єднує основне – пізнання та відображення трудової діяльності людства, його історії, побуту.

Основна мета виховного процесу в училищі культури – формувати особистість, наділену громадянською відповідальністю, національною самосвідомістю, високими духовними цінностями, родинними і патріотичними почуттями; створювати умови для розвитку творчо обдарованої молоді, її індивідуальних якостей, набуття за час навчання молодою людиною соціального досвіду. Виховний процес відбувається як через інформаційно-просвітницькі виховні години (вони відбуваються двічі на тиждень), зустрічі з цікавими людьми, так і через залучення студентів у колективи народної творчості,відвідування музеїв, бібліотеку з Інтернет центром, органи студентського самоврядування. Саме через них розвиваєтьсяхудожньо-естетична культура, формуєтьсянаціональна та громадянськасвідомість, реалізуютьсятворчіможливості студента.

Студенти хорового відділення вивчають українські пісні, їх історію, творчий шлях українських композиторів. Постійно приймають участь у конкурсах, фестивалях. 10-14 жовтня 2014 року відбувся козацький фестиваль «Покрова на Хортиці».Приймав участь у фестивалістудентський хор «Світанок» Мелітопольського училища культури (керівникЮлія Чабанова). Гостям фестивалю вінподаруваввиконанняукраїнськихнароднихпісень «Сивий коню» та «Земле моя».26 жовтня 2014 року відбувся фестиваль-конкурс народного мистецтва «Вольниця». Впершезапрошенняприйняти участь у конкурсіприйняликолективиМелітопольськоговищого училища культури: хоровийколектив «Світанок» (керівникЗаслуженийпрацівниккультуриУкраїни Чабанова Ю.М.) та народний ансамбль танцю «Червона калина» (керівникСебестіянський М.А.).Колективи училища показали високувиконавськумайстерність, сценічну культуру, художнюцінність репертуару, чудовікостюми. Тому природно, щонашістудентипосілипершіпризовімісця, отрималидипломилауреатів та грошовівинагороди.15 листопада 2014 року відбувся фольклорний обласний конкурс «Запорізька спадщина».

Студенти хореографічного відділення вивчають історію костюмів; народна хореографія є основною базою вивчення танцю. На базі училища діє два народні хореографічні колективи « Запорізькі обереги» та «Червона калина», які постійно приймають участь у всіляких конкурсах і фестивалях області, м. Києва.

Студенти режисерського відділення вивчають твори українських письменників, виконують вистави і постанови за їх сюжетами. Активно приймають участь в конкурсі читців ім.. Т. Г. Шевченка у м. Києві займаючи призові місця.

Студенти декоративно-прикладного мистецтва вивчають різну техніку петриківського розпису, ткацтва, малюють пейзажі рідної місцевості, передаючи красу української природи.

Духовий оркестр «Таврійські сурми» має у репертуарі твори українських, композиторів, як класичного, так і сучасногонаправлення.



Наші студенти вивчають українську культуру на уроках народознавства, культурології, історії місцевого краєзнавства, ведуть науково-дослідницьку і пошукову роботу. Ця діяльність виховує любов до рідного краю, мови, своєї країни вцілому.

Адміністрацією вищого навчального закладу було звернуто увагу на посилення актуалізації та підвищення мотивації вивчення студентами дисциплін гуманітарного блоку: історії України, української мови та літератури, краєзнавства, політології, соціології, культурології. Саме ці предмети сприяють формуванню у студентської молоді цілісного розуміння таких засадничих принципів патріотичного виховання як відданість рідній Вітчизні, гордість за її соціокультурні та історичні здобутки.

Програма з історії України передбачає виховання в студентів особистісних рис громадянина України, загальнолюдських духовних ціннісних орієнтацій, сприйняття ідей гуманізму та демократизму, патріотизму, взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії.
Заняття з історії України повинні не нав’язувати «патріотизм», а сприяти формуванню національної самосвідомості студентів шляхом дискусій, круглих столів.

Патріотичномувихованнюсприяє весь процеснавчання науки географії,

аджецей предмет маєвиключноширокіможливостідляорганізації

патріотичноговиховання.Фізичній і економічнійгеографіїналежить особливо велика роль увихованні в учнівпатріотизму, гордості за свою Батьківщину, почуттівповаги до іншихнародів, різнихкраїн. Кожна тема, кожний урок містятьполітико-виховнуінформацію, усвідомленесприйняттяякоїучнямисприяєпереконаності – кращогомісця, ніжріднийдімнемає у ціломусвіті.

Щорічніпоїздки на о. Хортиця, «Камяну могилу», лінію Вотан поширюють кругозір студентів, пізнання своєї місцевості, викликає гордість за нашу Батьківщину. Відвідування братських могил, пам’ятних знаків та місць поховання формує впевнену позицію юного патріота в сучасних умовах.

В основі системи національно-патріотичного виховання – ідея розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку суспільства й нації загалом. В цьому контексті актуальною є спільна участь студентів, викладачів, представників адміністрації Мелітопольського училища культури в акції «Єдина країна – единаястрана», результатом якої стало створення відеоролика на підтримку територіальної цілісності України, який з’явився на місцевому телебаченні; участь у написанні диктанту національної єдності – саме спільна діяльність як студентів, так і викладачів несе в собі об’єднуючий фактор навколо великого духовного надбання народу, одного з атрибутів нації – української мови – мови багатомільйонного народу.



Виховання патріотизму та національної самосвідомості відбувається також на уроках української мови та літератури. 

Проведена виховна година до Дня вшанування рідної мови «Лунай, прекрасна наша мово!» ( 17.11.2014 р.).



Значна увага в Мелітопольському училищі культури приділяється організації та проведенню цілої низки заходів громадянсько-патріотичної спрямованості, які відіграють важливу роль у виробленні в студентської молоді суспільно значущої мети – побудови громадянського суспільства та правової незалежної Української держави. 

Відзначаючи події, пов’язані з Днем вшанування жертв голодоморів і політичних репресій в училищі постійно проводяться радіогазета, виховний захід «Незагоєна рана України 1932 – 1933 років». Цікавим для студентів стало знайомство з автором книги «Неоголошена війна» – В.М.Тимофєєвим – з людиною, яка першою дослідила Голодомор 1932 – 1933 років на Запоріжжі (науковий співробітник Мелітопольського міського краєзнавчого музею, історик, кавалер ордену «За заслуги» ІІІ ступеня).

Безпосереднє значення у вихованні патріота відіграє збереження пам’яті про Велику Вітчизняну війну та подвиг її учасників. Під час відзначення 70-річчя визволення України від німецько-фашистських загарбників студенти 32групи підготували проект – презентацію „І без імен вони для нас герої”, присвячену Невідомому солдату, де торкнулись і сучасних подій на Донбасі. Цей проект був надісланий на участь у обласному літературно-дослідницькому конкурсі «Патріотизм у долі Запоріжжя».

Студенти училища постійно беруть участь у міських заходах, присвячених Дню міста, Дню визволення міста Мелітополя від німецько-фашистських загарбників – це діє як школа патріотичного виховання.

На базі Мелітопольського училища культури відбулось дві студентські науково-практичні конференції «Історичне краєзнавство: минуле, сучасне, майбутнє» за двома напрямками роботи: видатні земляки та визначні події Запорізької області. 16 квітня 2014 року на базі Запорізького педагогічного коледжу у рамках відзначення 75–річчя з дня утворення Запорізької області проходила студентська регіональна (обласна) науково-практична конференція «Будь славен, краю наш Запорізький», де був представлений студентками 46групи режисерської спеціалізації М.Горобець, А.Кузнєцовою проект «Прекрасне поруч з нами» (історія пам’ятників міст Бердянська та Мелітополя за часів незалежності України).

В цей нелегкий для нашої країни час, коли на Сході України йде війна сучасна молодь активно підтримує молодіжні акції та флеш-моби патріотичної тематики. Так у вересні був проведений флеш моб на підтримку Єдиної України. В жовтні була організована зустріч з учасниками антитерористичної операції в актовому залі училища. В листопаді студенти прийняли участь у Всеукраїнській акції по вшануванню загиблих воїнів у зоні АТО. Також студенти активно прийняли участь у Всеукраїнських акціях «Зігрій солдата», «Напиши листа українському захиснику». На студентські кошти були закуплені теплі речі, медикаменти, кава,солодощі , тушонка для наших солдат, написані їм листи і все це передано волонтерам, які і доправили у зону АТО нашим захисникам.



Висновок:Таким чином, проаналізованийдосвідсвідчить про, те щоу КЗ «Млітопольському училищі культури»здійснюєтьсязначна робота ізпатріотичноговихованнястудентськоїмолоді. Змістомпатріотичноговиховання є формуванняособистостізорієнтованої на національніцінності, прагнучоїрозбудовидемократичної, незалежноїукраїнськоїдержави. Студентивпродовжнавчанняв училищіусвідомлюють свою приналежністьдо українського народу, проймаютьсяпочуттямиповаги до національноїісторіїкультури, традицій, звичаїв. Молодь,оволодівшиукраїнськоюмовою,, поглиблюєзнанняіноземнихмовміжнаціональногоспілкування, толерантно ставиться до етнічнихгрупнаціональних меншин, якіпроживають на територіїУкраїни.В училищізвертаєтьсяувага на дієвомуслужінніБатьківщині, щопередбачає не тількивизнанняповаги і любові до всьогорідного (територія, предки, мова, історія), а й готовністьсамовідданопрацювати в ім’я і на благо України. Визначенийзмістпатріотичноговихованняреалізуються у ходінавчального процесу, проведенняцілої низки культурно-просвітницькихзаходів, заходів з відзначеннядержавних і пам’ятних дат, що проводяться в училищі, місті, області.


АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДІ У НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Мацерук А. В.

слухач магістратури Київської Національної академії внутрішніх справ України
На сьогодні рівень патріотизму громадян до України чітко показали проведені 26 жовтня вибори народних депутатів. На виборах мешканці сходу України, за даними ЦВК, значною частиною, проголосували за «Опозиційний блок» та «Компартію». Не було-б анексії Криму та збройного конфлікту на Сході України, якби ми мали згуртоване патріотичне суспільство. Але патріотизм громадян, згуртованість навколо національної ідеї, любові до Батьківщини, до мови необхідно виховувати з дитинства.

Питання патріотичного виховання молоді постає гостро і актуально для будь-яких навчальних закладів. На навчальні заклади покладено відповідальне завдання з підготовки для суспільства висококваліфікованих фахівців нового тисячоліття, спроможних орієнтуватися у величезних інформаційних потоках, адекватно протистояти різноманітним негативним факторам, здібних передавати естафету патріотизму майбутнім поколінням. Для вирішення цього важливого завдання ї відповідального завдання необхідно розробити заходи та згуртуватися на їх вирішенні.

Нова концепція освітньої політики України, спрямована на соціальну консолідацію та громадянське єднання українського суспільства, враховує велику динамічність розвитку суспільства, швидкі темпи формування молоді в освітньому та особистісному аспектах. На сьогодні цілі й завдання виховання молоді у навчальних закладах визначаються об’єктивними потребами суспільства. Сучасна соціальна дійсність в Україні характеризується суттєвими змінами в системі цінностей та ідеалів. Реформи в освіті націлені на кінцевий результат навчання й виховання. Вони включають у себе вирішення двох основних завдань: з одного боку, перехід розвивальної конструктивної моделі, інтеграцію у світовий освітній простір, з іншого – збереження національної самобутності, врахування особливостей українського менталітету. Про це свідчать такі державні документи: Національна програма патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства, Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, Концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти, Концепція національної системи освіти [].

Згідно із сучасним толковим словником російської мови поняття «патріот» визначено як людина, що любить свою Батьківщину, вірна своєму народу, готова на жертви і подвиги в ім’я Батьківщини, а поняття «патріотизм» визначено як любов до Батьківщини, відданість своїй Вітчизні, своєму народу. Детальніше у філософському енциклопедичному словнику «патріотизм» визначено як любов до Батьківщини, відповідальність за її долю й готовність служити її інтересам, якщо потрібно самовіддано боронити здобутки свого народу; соціально-політичний і моральний принцип, що загалом виражає названі вище почуття та емоційні стани. Патріотизм як соціально-психологічне почуття має широкий спектр виявів: від гордості за досягнення Вітчизни (у науці, економічній діяльності, спорті тощо), поваги до історичного минулого, дбайливого ставлення до народної пам’яті, збереження та опанування національними й культурними традиціями до гіркоти переживань за невдачі та втрати рідної країни, страждань через її біди [1, с. 471].

Безперечно, патріотичне виховання – дуже складне завдання, але завдання, яке можна й потрібно вирішувати. Отже, очікуваний суспільством результат – випускник – активний громадянин, патріот своєї країни, високоморальна особистість – це не міф, а потреба й реальність сьогодення.

1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   34


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка