Матеріали Ровеньківської спеціалізованої школи №3



Скачати 160.13 Kb.
Дата конвертації12.04.2016
Розмір160.13 Kb.
Матеріали

Ровеньківської спеціалізованої школи № 3

І-ІІІ ступенів Ровеньківської міської ради Луганської області

з викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» та «Художня культура»

2011 рік

Педагогічний колектив Ровеньківської спеціалізованої школи № 3 І-ІІІ ступенів працює над модернізацією художньо-естетичного профільного навчання. Перед нами стоїть завдання створення такої профільної школи, яка б плекала творчу особистість, забезпечувала б умови для повноцінного фізичного, психічного, соціального й духовного розвитку вихованців, формувала б людину, яка здатна будувати демократичну державу. Це вимагає пошуку нової парадигми навчання та виховання, нової логіки, нових інноваційних технологій для створення нової модернізованої системи художньо-естетичної освіти.



Система художньо-естетичної освіти та виховання

виховання

Базовий освітньо-

виховний компонент

компонент

Позаурочний компонент

художньо-естетичного виховання

виховання

Позашкільний освітньо-

виховний компонент

Компонент художньо-естетичної

самоосвіти та самовиховання

Школа проводе науково-експериментальну роботу в межах Всеукраїнського експерименту за темою «Художньо-естетична освіта і виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах».



Художньо-естетичне виховання

Мета – виховання в учнів цілісного сприймання дійсності за художньо-естетичними законами, розвитку зорової культури і творчої уяви, художньо-естетичного сприймання різноманітності виявів цілісної образної картини світу, а також оволодіння різноманітними засобами створення художніх образів.

Образотворче

мистецтво

Музичне

мистецтво

Хореографія

Художня

культура

Естетика

Для проведення експериментальної роботи в школі створено творчу групу вчителів у складі: Приньової Алли Юхимівни, вчителя художньої культури; Городець Світлани Михайлівни, вчителя музики та художньої культури; Щербак Римми Анатоліївни, вчителя образотворчого мистецтва; Чернікової Наталії Іванівни, Саутіної Віри Григоріївни, Лубенченко Олени Валентинівни, Верютіної Зої Іванівни, викладачів курсу «Мистецтво» в початкових класах.

Новими тенденціями мистецької освіти в школі є прагнення до синтезу знань через введення в сучасну шкільну практику інтегрованих курсів, які об’єднують навколо певного поняття чи теми різнорідні знання. Синтез цих знань допомагає показати об’єкт з різних боків, розкрити взаємозв’язок явищ, створює можливість формувати в учнів якісно нових знань, що характеризується вищим рівнем осмислення, динамічністю застосування в нових ситуаціях, підвищенням їх дієвості й системності.

Технологія інтегрування є якісно відмінним способом структурування, презентації та засвоєння програмного змісту, що уможливлює системний вигляд знань у нових органічних взаємозв’язках. Інтеграцію вчителі школи здійснюють через систему творчих завдань інтегрованого типу, що передбачають активізацію образних асоціацій учнів у процесі сприймання та художньо-творчої діяльності.



Система творчих завдань

Мета системи творчих завдань інтегрованого курсу «Мистецтво», «Художня культура» - актуалізація образних асоціацій учнів у процесі сприймання та художньо-творчої діяльності.

Графічне зображення малюнку, передача лініями характеру руху мелодії

Відображення музичних ритмів в орнаментних композиціях, аплікаціях

Відображення розвитку музики у безпредметних кольорових композиціях «візуальних варіаціях», «живописних рондо»

Створення мелодії до вірша, літературного твору, створення музичних образів

Передача за допомогою жестів танцю, пантоміми, характер знайомих героїв

Результати діяльності системи творчих завдань:



  • активізується увага, емоції, мислення;

  • формуються потреби учнів до спілкування з різними видами мистецтв на основі розширення їх мистецької компетентності;

  • збагачення художньо-сенсорного досвіду, осягнення одного мистецтва в інтеграції з іншим.



Методи, прийоми, форми

Метод зіставлення та порівняння слухового та візуального сприйняття

Метод порівняння руху мелодичної лінії та лінії графіки

Метод порівняння: твори українського музичного фольклору – декоративно ужиткового мистецтва

Метод застосування ігор: драматизації, інсценізації, народних ігор, загадки, ребуси

Метод створення проблемно-пошукових ситуацій на уроці

Метод роботи в групах, парах. Педагогічний діалог спілкування

Прийоми активізації роботи: «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Дискусія», «Коло ідей»

Форми попереджувальних завдань, повідомлень, рефератів, наукових доповідей

Мета: Створення на уроці атмосфери співробітництва, взаєморозуміння, взаємоповаги, формування цілісного сприйняття світу, відповідність психофізичним особливостям дітей

Важливим резервом у процесі творчого розвитку молодших школярів при викладанні інтегрованого курсу «Мистецтво» є така освітня технологія, як колективна творча діяльність, яку в своїй роботі використовує Верютіна Зоя Іванівна. Технологія колективної творчої діяльності сприяє формуванню пізнавально-світоглядної, почуттєво-емоціної, діяльнісно-творчої сфер особистості учнів. Вона об’єднує учнів на уроці у новій колективній творчій справі та впливає на процес духовно-творчого розвитку особистості через єдиний виховний колектив, коли потреба бути корисним іншим людям. Саме колективна творча праця найбільше сприяє розвитку креативності кожної дитини та реалізації закладеного в ній творчого потенціалу. Особливо привабливі колективні творчі роботи з візуального мистецтва. Використання ігрових ситуацій сприяють позбавленню молодших школярів негативних переживань стосовно результатів своєї праці та пробудженню віри у власні сили.

У загальній справі, спільному творчому пошуку потрібні різні особистості, серед яких нерідко зустрічаються і такі, котрі зазвичай традиційно залишаються поза увагою. Отже, колективна творча робота може відчутно допомагати кожному учню розкрити свої власні найвагоміші індивідуальні риси.

Учні на уроках Верютіної Зої Івановни залюбки проявляють свою фантазію, творче мислення у виконанні колективних робіт:


  • створення колективного панно за темою «Золота осінь» із застосуванням різних художніх технік та матеріалів;

  • створення колективного панно «Квіти України» способом колажу з площинних аплікативних зображень відомих квітів, що зростають в Україні;

  • колективне виготовлення Різдвяної «зірки», ліхтаря, дзвоників шляхом конструювання з різних художніх матеріалів;

  • колективне виготовлення масок та елементів спеціалізованих костюмів для Різдвяної вистави.

Треба зазначити, що особливо стимулюють дітей такі завдання, в яких вони дійсно можуть виявити ініціативу, активність, самодостатність у загальній справі.

Можна навести приклад, коли особливий відбиток у пам’яті учнів залишає урок візуального мистецтва присвячений святкуванню Великодня. Діти знайомляться з мистецтвом писанкарства і працюють над створенням колективної композиції із писанок «Дерево життя».

Фрагмент уроку.


  1. Перегляд фільму про писанки.

  2. Бесіда за змістом фільму

  • Як розписували писанки? (Таємничими знаками.)

  • Що символізує яйце? (З давніх часів символізує життя.)

Писанки можна читати, як книжку, тому що кожен колір і кожен символ мають своє пояснення. Зірки, хрести, сонце символізують щастя, добробут, добрі прикмети. Сонце малюють у вигляді кола, зірку у вигляді променів; воду – у формі хвиль.

  1. Перегляд зразків писанок.

  • Що можна побачити на писанках? (Коні біжать, рибки пливуть, півні співають…)

  • Як зображають «дерево життя» на писанках? (У вигляді казкової квітки)

  • Які кольори підібрані?

  • Як розміщені візерунки на писанках?

  • Придумайте свій візерунок.

Діти самостійно розписували кожен свою писанку різними візерунками, в різних техніках (крапанки, шкрябанки, мальованки, крашанки). Готовою писанкою прикрасили дерево, яке перетворилося на чудодійне «Дерево життя».

  • Чому так назвали композицію? (Тому що, яйце – символ життя, червоний колір – кров Христа, який своєю добровільною смертю, а потім воскресінням, подарував людям вічне життя).

  • Створивши «Дерево життя», ми висловлюємо вдячність Христу за подорож у вічне життя.

f:\14апреля2011 015.jpg
Специфіка уроків мистецтва вчителя початкових класів Лубенченко Олени Валентинівни більше спрямована на індивідуальну творчу роботу учнів. Але це не виключає й створення колективних творчих робіт, де необхідно докласти певних зусиль для того, щоб мати необхідний результат, при цьому застосувати власні творчі ідеї та задуми.

Під час роботи на уроці візуального мистецтва у четвертому класі можна запропонувати учням створити колективне панно «У світі чарівної казки». Використовується технологія групової роботи, яка допомагає знайти однодумців, виховує повагу до товаришів, підвищує значення взаємодопомоги, поліпшує міжособистісні стосунки в класі. Уявляючи, фантазуючи, діти складають групами сонечко, травку, хмаринки, метеликів, квіти методом комканої аплікації. Діти на уроці живуть у казковому світі, казка їм потрібна так само, як гра.



d:\мистецтво\елене валентиновне\фото0516.jpg

d:\мистецтво\елене валентиновне\фото0523.jpg

Прийом театралізації присутній на кожному уроці курсу «Мистецтво» в учителя початкових класів Саутіної Віри Григорівни. Гра є формою вільного самовияву людини, що передбачає реальну відкритість світу можливого й розгортається або у вигляді змагання, або у вигляді зображення (виконання, репрезентації) ситуацій, смислів, станів. Таким чином, гра реалізується учнем у ролі, окресленою поведінкою і діяльністю обраного персонажа.

Гра завжди викликає радість, охоплюючи емоції та інтелект, сприймання й образне мислення, волю та уяву, адже щоб знайти потрібні для характеристики образа засоби виразності, учням потрібно за допомогою уяви поставити себе на місце персонажів, осмислити обрані ролі, відтворити характери, логіку поведінки та наміри героїв.

img_0007
Провідною лінією програми «Мистецтво» в 4 класі, над реалізацією якої працює вчитель Чернікова Наталія Іванівна, є осмислення різноманітних зв’язків у системі «людина – мистецтво – культура». Так, учні 4 класу при аналізі творів пейзажного живопису, настрою природи, ролі кольору у передачі настрою використовують технологію «Обери свою позицію».

При виконанні роботи (малювання фарбами) «Мій рідний дім» учні дають характеристики кольору, поширюють поняття про гармонію кольорів і теплу кольорову гаму, приділяють увагу правильному розміщенню малюнка на аркуші паперу, виконують з натури та пам’яті замальовки об’єктів живої природи (використання методу «Мікрофон»).

На уроці за темою «Здрастуйте, звірі малі і великі!» учні створювали силуетні зображення тварин та людей у русі, пояснювали характер художнього образу (метод «Мозковий штурм»), вчилися роботі техніки «орігамі» (метод «навчаючи – учусь»). Кожен із учнів індивідуально створював художній образ своєї звірушки (пластилін + каштан).

На уроках мистецтва поєднуються види мистецтва: кіно, театралізація та художня фотографія, де діти мандрують стежками музики й живопису.




d:\мистецтво\фото черникова\dsc00669.jpg
На уроках мистецтва (образотворчого) вчителя Щербак Римми Анатоліївни доцільно використовуються наступні інтерактивні методи: робота в малих групах, парах, « мікрофон», фасилітована дискусія.

Робота в групах - «творчих майстернях» є однією з ефективних в творчій діяльності учнів, що успішно впроваджується вчителем образотворчого мистецтва Щербак Риммою Анатоліївною як один із методів інтегрованого навчання . Цей метод допомагає дітям придбати навички спілкування, вміння слухати одне одного. У дітей є можливість виразити свої почуття від почутого чи побаченого мистецького твору. Цей метод навчає дітей вести дискусію. Робить творчу діяльність більш різноманітною. Але найголовніше цей метод надає вміння оперативно створювати «готовий продукт». Щоб робота в групах була більш ефективною, вчитель зосереджує увагу на те, що необхідно висловитися у роботі кожному та допомагає встановити чергу, наприклад, сказавши: «Діти, працюємо сьогодні в групі, спочатку опишіть, як виглядають головні герої, які у них костюми. А починає висловлювати свою думку Наташа…». Треба нагадати дітям, що неможна перебивати співрозмовника, дослухати думку до кінця, а потім висловити свої зауваження. Говорити не голосно або пошепки, щоб не заважати іншим групам. Обов’язково допомогти учням у питаннях внутрішнього керування.

Приклад уроку в 5 класі. Тема: «Сценографія - зоровий образ вистави». Об’єднатися у групи: не більше ніж 5 учнів у кожній групі.

Завдання для роботи в творчих групах.

1 завдання: оформити декорації сцени до балету П.Чайковського «Лебедине озеро». Матеріали: картон, клей, кольоровий папір, ножиці, фарби.

2 завдання: зробити костюми головних героїв балету П.Чайковського «Лебедине озеро». Матеріали: картон, клей, кольоровий папір, ножиці, фарби.

3 завдання: на заготовлених шаблонах обличчя зробити грим героїв балету.

Приклад уроку в 5 класі. Тема: «Аранжування квітів». Об’єднання у групи.

Завдання для роботи в творчих групах.

1 завдання: створити квіткову композицію – ікебану. Матеріали: квіти, колосся, ємкість для квітів.

2 завдання: створити квіткову композицію з кольорового паперу – орігамі.

3 завдання: створити квіткову композицію – аплікація.

Метод «мікрофон» на уроці мистецтва вчитель Щербак Римма Анатоліївна поєднує з методом «незакінчене речення». Учні працюють з відкритим реченням «На сьогоднішньому уроці для мене найбільш важливим відкриттям було…», «Мені подобається ця картина тому, що…». Цей метод надає учням можливість лаконічно довести свою думку, висловитись кожному з присутніх. Тим самим, забезпечити невимушену атмосферу, коли учні вільно висловлюють свої думки.

Приклад уроку в 5 класі. Тема « Контрасти і відтінки. Колорит.». Питання до класу «Який колорит використав художник О.Саврасов для передачі різного стану природи?». Відкрите речення: «Мені подобається ця картина тому, що…»

Приклад уроку в 6 класі. Тема «Образи Індії». Вчитель пропонує дітям відкрите речення «В мистецтві Індії мені подобається…., тому що ….»

Фрагментом багатьох уроків мистецтва Щербак Римми Анатоліївни є фасилітована дискусія. В фасилітованій дискусії відсутня інформація про авторів творів, час їх створення, художніх засобів. Цей метод спрямований на розвиток навичок пильно спостерігати картини, вміння зануритися у художній твір, відчути епоху, у яку написаний твір. Спочатку слід дати дітям подивитись картину. Не говорити жодної інформації щодо даного твору. Задаються лише такі питання: «Що відбувається на цій картині?», «Що ще відбувається на цій картині?». Ця технологія навчає учнів відчувати настрій, аналізувати, робити власні спостереження, самостійно інтерпретувати мистецькі твори. Фасилітована дискусія є одним з шляхів до розуміння мистецтва.

На уроках образотворчого мистецтва в 8 класі більш доцільним, як вважає Щербак Римма Анатоліївна, є метод проектів. Цей метод передбачає самостійно розв’язувати мистецькі проблеми та дає можливість застосовувати отримані результати у реальному житті. Проект можна застосовувати в малих групах. В ці малі групи діти об’єднуються добровільно, підтримують один одного, відчувається співробітництво. Мистецький проект діти здійснюють за етапами проектної діяльності, які запропоновує вчитель.

Приклад уроку « Мистецтво» у 8 класі. Тема «Від модерну до модернізму».

1 завдання: ескіз оздоблення екстер’єру або інтер’єру будинку музики у стилі модерн або в іншому стилі.

2 завдання: ескіз концертної або театральної афіші у стилі модерн або в іншому стилі.

3 завдання: живописне панно «Кольорова симфонія» за мотивами музичних творів .

Діти об’єднуються у групи, обирають завдання. Вчитель до кожного завдання розробляє мистецькі поради. Кожна група обирає техніку виконання та матеріали.

Вчитель музики Городець Світлана Михайлівна одночасно поєднує на уроці музичного мистецтва основні види інтеграції – духовно-світоглядну (тематичну), естетико-мистецтвознавчу та інші види.

Наприклад, урок «Мистецтво» у 5 класі. Тема : «Мистецтво у храмі» (духовно-світоглядний (тематичний) тип інтеграції, естетико-мистецтвознавчий – художньо-мовний). Знайомство з духовною хоровою музикою на музичному мистецтві та храмами на образотворчому, наповнює серця дітей світом і теплом. Виховує моральні якості учнів. Художньо-мовна інтеграція – розкриття поняття «контраст у музиці та образотворчому мистецтві». Порівняти, якими засобами виразності досягається контраст у музиці, а якими – у образотворчому мистецтві.

Вивчаючи тему «Перетворююча сила музики» у 6 класі, Городець Світлана Михайлівн об’єднує учнів у творчі групи по 4-5 осіб. У кожній групі є лідер, який керує її діяльністю. Музичний матеріал для прослуховування на цьому році: І частина Шостої симфонії П.І. Чайковського. Учитель формулює спільне завдання для всіх груп: змоделювати музику, яка б могла звучати за певних обставин. Потім розповідає про кардіолога Юдіна, його дивну звичку перед особливо складними операціями слухати музику Шостої симфонії Чайковського, причому слухати її внутрішнім слухом, дивлячись у ноти. Учні в групах повинні спрогнозувати (змоделювати) музику, яка може бути, а саме : характер мелодії, темп, динаміку, тембр інструментів, жанрову основу і, головне, обґрунтувати свою музичну модель. Лідер групи повідомляє про висновки роботи групи. При обговоренні моделей часто виникають міні-дискусії, які варто всіляко підтримувати. Прослуховування відбувається двічі. Перший раз – без коментарів, тобто відбувається емоційний «удар-відкриття». Після хвилини обдумування кожен бажає висловити власну думку, свої емоції, свої почуття з приводу запропонованих моделей і почутої музики. Друге прослуховування бажано проводити на наступному уроці вже з повним музичним аналізом відповідно до програмних вимог.
Комплексний вид інтеграції використовується при викладанні предмета «Художня культура» вчителем художньої культури Приньовою Аллою Юхимівною.

Викладання художньої культури вчителем Приньовою Аллою Юхимівною полягає в особистісному художньо-естетичному розвитку учнів, в тому, щоб створити умови для життєвого спілкування школярів із шедеврами національного (вітчизняного) і світового мистецтва на уроках, позакласних заходах і в позашкільному житті, виховувати потребу у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні, допомагати, за словами Ф.Достоєвського, «виховувати в собі людину», тому що, за його думкою, саме «краса врятує світ».

Для досягнення цієї мети використовуються різноманітні технології, форми та методи роботи, тому що розуміння мистецтва – це творчий процес співпереживання та інтерпретацій , що носить активно діалогічний характер. Саме «діалог культур» дає змогу особистості не тільки долучатися до вітчизняних і загальнолюдських цінностей, а й самовизначатися у світі культури, включитися в її творення, удосконалюючи свій власний духовний світ.

Одним з важливих методів роботи вчителя Приньової Алли Юхимівни є надання учням можливості підготувати випереджувальні завдання. Найчастіше це презентація «Творчий портрет діяча мистецтва» (композитора, художника, архітектора, співака тощо).

Учні, використовуючи Інтернет-матеріали, комп’ютерні технології, додаткову літературу, готують творчі портрети представників різних видів мистецтва (портрет, теоретичні відомості, демонструють репродукції картин, дають їх опис, організують прослуховування музичних записів, коментують їх). Така робота розвиває творчі здібності школярів, вчить самостійно працювати, аналізувати і оцінювати твори мистецтва різних країн і народів світу, набувати художньо-естетичного досвіду особистості – свідомості та діяльності, світорозуміння й світовідчуття.

На вступних уроках перед вивченням нової теми та на уроках узагальнення, систематизації вивченого матеріалу вчителем художньої культури Приньовою Аллою Юхимівною використовується метод проекту, семінарські заняття. Наприклад, після вивчення теми «Художня культура Японії», проводимо урок-семінар «Істина в Красі чи Краса в Істині?», до якого учні готуються заздалегідь, використовуючи метод проекту. Кожна група школярів працює над окремим розділом загальної теми. Це розповіді про поезію Японії, складання самими учнями віршів за зразками японських – танка, хокку; повідомлення про такі види мистецтва, як ікебана, живопис, орігамі, виготовлення зразків цих видів мистецтва, презентація матеріалу за допомогою комп’ютера, мультимедійної дошки.


g:\img_0002.jpg

На уроці за темою «Роль Китаю у розвитку культури Далекосхідного регіону», який передує вивченню всієї теми, Приньова Алла Юхимівна використовує метод проекту. Учні, презентуючи свій пошуковий матеріал, демонструють слайди, знайомлять однокласників з результатами своєї самостійної роботи за даною темою, з різними видами мистецтва Китаю, а також своє власне володіння деякими з них.


g:\img_0001.jpg

На уроці (узагальнюючому) з теми «Художня культура України XIX – XXст.» Приньова Алла Юхимівна теж використовує презентації матеріалу, що супроводжуються слайдами, музичними записами, але учні й самі виконують твори українського мистецтва: читають уривок з поеми «Катерина» Т.Г. Шевченка, виконують гумореску, співають українські пісні .

Дуже важливим для розвитку інтересів, пошукових здібностей учнів у вчителя Приньової Алли Юхимівни є такий метод роботи як створення папок за узагальнюючими темами. Наприклад, «Художня культура України XIX століття», «Видатні композитори України XIX-XX століття», «Садово-паркове мистецтво України» - 10 клас, «Великі російські художники», «Історія російського балету, його представники: композитори, танцівників», «Творча діяльність гуртку «Піснярі» - 11кл. та інші. Ці завдання виконують і окремі учні, і групи школярів. Члени групи накопичують потрібний матеріал і створюють узагальнюючі папки, які обов’язково презентуються всьому класу, а потім використовуються в подальшій роботі.

Цікавим для учнів на уроках Приньової Алли Юхимівни є виконання практичних завдань. Це складання кросвордів за вивченою темою, створення невеликих інтермедій, інсценування їх (завдання виконуються групами учнів – 2-3 виступи). Проводимо і інші творчі заняття: малювання ескізів предметів культури тієї чи іншої країни (зразки килимів, арабесок, книжкових мініатюр, власного дизайну годинника за зразком швейцарського, іспанського шрифту тощо).

Таким чином, уроки художньої культури надають можливість не тільки набуття художніх знань і вмінь, а, насамперед, є універсальним засобом особистісного розвитку школярів на основі виявлення індивідуальних здібностей, естетичних потреб та інтересів.

Такі методи, прийоми роботи створюють доброзичливу атмосферу на уроках, на яких учні вчаться слухати іншу людину, поважати альтернативну думку, на яких вони збагачують пізнавальний та життєвий досвід, тому що мета інноваційних педагогічних технологій – створити комфортні умови, за яких кожен учень відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність.



Створення цілісної системи художньо-естетичного виховання дає можливість вирішити глобальну проблему сучасності – гуманізацію освіти, яка означає формування людини духовно збагаченої, культурного й морального виховання, грамотної, талановитої, від ініціативної творчості якої залежить майбутнє України.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка